CC BY
79
УКРАЕНСЬКИК СТОШТГЖОПЧНПЙ АЛЬМАНАХ 2608, Не!
шнУЖШКВ я
ТЕОРЕТИЧНИИ РОЗД1Л
УДК 616.314-073.7
ЗУЬИ I ААЬВЕОАЯРНИ I В1ДРОСТОК У РЕНТГЕШВСЬКОМУ ЗОБРАЖЕНН1
Частина I. Особливостч рентген1вського зображення зуЫв та альвеолярного вщростка в д1тей
ВДНЗУ
«Украмська медична стоматолог'нна академ'т»
В.К. Югов, Л.М. Васько
Рентгенолопчний метод - це один ¡з провщних метод1в д1агностики хвороб щелепно-лицевоУ дтянки. Для своечасноУ та яюсноТ променевоУ д1агностики в стоматологи необхщж знания рентгенанатомм, загальноУ рентгенсемютики та класифтаци хвороб щелепно-лицевоУсистеми.
Цаж рентгенолопчних метод1в дослшженя широко використовуються для одержання уявлення про будову зуб1в, про динамку Ухнього розвитку та змЫи пщ час захворювань у клЫчних умовах. Але в сучасних поабниках ¡з рентгенологи зубощелепноУ дтянки особливооп будови зуб1в у дггей \ дорослих вщображеж недостатньо повно, \ з таких даних не складаеться цшюного уявлення про рентгенолопчж ознаки нормально!' будови зуб1в та альвеолярного вщростка.
Мета роботи - сконцектрувати дан1 з рентгенанатомм зуб1в та альвеолярного вщростка \ рентгено-логмнп особливост1 УхньоУ будови, що нагадують патолопчжстани.
Протягом життя людини в не1 виростають два комплекти зуб1в: молочж та постмш. Молочж -тимчасов1 зуби змЫного прикусу, що починають сЬормуватися у внутршньоутробному перюд1 \ проргауються в 6-8 мюяц1в пюля народження. Кшець проркзування — до 20-го мюяця. Кшьюсть молочних зуб1в—20, по 10 на кожнм щелет.
У новонародженоУ дитини в щелепах е фолкули вах 20 молочних зуб1в ¡з коронками, як1 знаходяться на рших етапах звапнення. У той же час ¡нколи бувають видим1 \ фолкули перших постмних моляр1в ¡з точками звапнення на жувальних поверхнях
За формою \ функцию зуби подтяють на р1зц1, ¡кпа, мал1 кутж (премоляри), велию кутж зуби (моляри). У молочному прикуа зуби подтяються на р1зц1, ¡кпа та моляри.
У зубах розр1зняють таю вщдти: коронка, яка виступае в порожнину рота; шийка зуба - мюце переходу коронки зуба в кормь. Бона розташовуеться на рты гребеня альвеолярного вщростка або на 1-2 мм нижче вщ нього, покрита яснами фентгенолопчне визначення шийок зуб1в допомагае встановити д1агноз, осюльки крайов1 патолопчж змши в альвеолярному вщростку починаються зазвичай у цш дтянцН); коршь зуба розташований у альвеолярному вщростку.
Основну масу зуба становить дентин. Дентин у дтянц1 коронки покритий емаллю, а в дшянш
кореня - цементом. Порожнина зуба ширша в коронц1 \ вужча в каналк Порожнина коронки мае р1зну форму, а порожнина кореня частше мае вигляд вузькоУ смужки ширина якоУ зменшуеться в напрямку до ажкальноУ частини. Коренев1 канали вщходять вщ пульповоУ камери всередину кореня \ лмкопод1бно звужуються до верх1вки зуба. М1сце переходу коронковоУ камери в канали багатоко-реневих зуб1в називають устям кореневого каналу.
Емаль на негативна рентгенограм1 мае вигляд ¡нтенсивноУ лшшноТ лж (бта), ширина якоУ найбтыиа на верхжй частиж коронки, вона поступово зменшуеться в напрямку до емалево-цементного з'еднання - шийки зуба, й дал1 на кореж УУ немае. Емаль — найтверд1ша тканина оргажзму, бо на 95% складаеться з неоргажчних речовин, тому вона дае найбтьш ¡нтенсивну тЫь. Осктьки дентин ттьки на 72%, а цемент на 68% складаеться з неоргажчних речовин, вони на рентгенограмах окремо не диференц1юються, а Ухня тшь за ¡нтенсивнютю менша, жжтшь вщемалк
До цементу зуба кртиться перюдонт- зубна зв'язка, що складаеться з1 щшьноТ сполучноУ тканини, яка фасована на компактно пластин^ альвеоли. Перюдонт фксуе зуб, через нього здмснюеться кровопостачання зуба. На рентгенограмах перюдонт мае вигляд смужки просв1т-лення (чорного кольору) навколо зуба шириною вщ 0,15- до 0,25 мм. Ширина и бтьша в шийц1 зуба й вужча бтя верх1вки кореня.
Молочж зуби вщр1зняються вщ постмних. Вони менших розмфш \ розмщеж тюжше. Коронкова частина молочного зуба рельефно вщокрем-люеться вщ кореня глибшим перехватом (тал1ею) м1ж ними. У ряду молочних зуб1в немае премоляр1в. Кореж молочних моляр1в тонил та короток \ розходяться пщ бтыиим кутом. Порожнина зуба коренев1 канали молочних зубт. особливо передых, значно ширш1, жж постмних а товщина щтьних тканин молочних менша.
Зубний зачаток становить собою конгломерат тканин, ¡з яких розвиваеться зуб. Зачатки зубш верхньо! щелепи розташоваж високо пщ очною ямкою. Це пов'язано з тим, що в новонародженого недорозвинута верхньощелепна пазуха. Пщ час росту дитини верхньощелепна пазуха, яка збтьшуеться, вклинюеться м1ж очною ямкою \ зубами, внаслщок цього зуби зм1щуються донизу. На 6-му мюяц1 в дтянц1 передн1х зуб1в зачатки розташован1 у два ряди, а зачаток ¡кла знаходиться завжди дал1 вщ альвеолярного краю щелепи, н1ж ¡нш1 зуби. У перин м1сяц1 життя молочн1 зуби, яю формуються, \ зачатки пост1йних зуб1в розташован1 дуже близько один вщ одного. 3 прор1зуванням
УКРШСЬКИИ СТОЛМЛНЮПЧНИЙ АЛЬАШШК 2В0В, Hot
молочних зуб1в вщстань м1ж коронками молочних i послйних 3y6iB збтьшуеться
На рентгенограм1 всередиж фолкула тканини за щтьжстю не вщрюняються. По Mipi росту дитини всередиж зачатка утворюеться щтьна дтянка, яка при збтыиенж наближаеться до po3Mipie i форми зуба, що утворюеться. Пщ час росту i кальцинаци зуба юльюсть м'яких тканин зачатка зуба зменшуеться. До юнця формування зачатка м'як1 тканини розташоваж лише невеликими дтянками навколо ще не сформованих верх^вок корежв Процес формування коронки у фол1кул1 послйного зуба тривае в середньому 4-5 роюв. На час народження дитини майже повжстю сформован! коронки центральних молочних р1зц1в, дещо менше — коронки б1чних молочних pi3Miß, половина коронки молочного ¡кла, жувальж поверхш молочних моляр1в i передньощнний горб першого послйного моляра.
У фолкулах пост1йних р1зц1в i першого моляра точки звапнення в коронц1 е вже в новонародженого. Протягом третьо'о року життя з'являеться звапнення в коронщ ¡кла. Протягом четвертого-п'ятого рок1в починаеться звапнення коронок премоляр1в i другого моляра, а у вщ1 8-10 poKie — коронок 3y6iB мудрости
Рентгенолопчне зображення зуб1в, що форму-ються, на рЬних етапах Ухнього розвитку мае особливост1, як1 необхщно пам'ятати, щоб не прийн^яти деяю фази розвитку за патолопчний процес. У зв'язку з тим. що процеси формування i молочних, i поспйних зуб1в схож1, ми Bei етапи формування та звапнення зуба опишемо на приклад1 другого постмного моляра.
Пщ час розвитку зубний зачаток спочатку мютиться в зубному мшечку (folliculus dentis) i складаеться ттьки з м'яких тканин. На рентгенограм1 BiH мае вигляд кулястого однорщного просвплення, яке вщокремлене вщ кютки щелепи вузенькою компактною пластинкою однаковоТ ширини по всм протяжности Процес звапнення зачатюв зуб1в на рентгенограмах вщм1чаеться появою у фол1кул1 ¡нтенсивноУ смужки затемнения (бтого кольору).
Звапнення р1эц1в та ¡кл1в починаеться з р1зального краю, а моляра i премоляр1в — ¡з ropöiB. KmbKiCTb осередюв звапнень у кожноТ групи зуб1в р1зна. У р1зцях 3 центри звапнення, в ¡клЕ - 4, в молярах i премолярах ix сттьки, сктьки ropöiB на
жувальнт noeepxHi. I_^i осередки поступово
збтыиуються зливаються, i на р1зцях утворюеться р1зальний край у вигляд1 вузенькоТ смужки. На премолярах i молярах горби зливаються мЬк собою по краю коронки, створюючи спочатку юльце, а пот1м - жувальну поверхню. У подалыиому звапненж коронки, коли починаеться формування порожнини зуба, вона набувае форми ковпачка. На рентгенограм1 ковпачок видно таким чином: на жувальжй noeepxHi коронки, яка сформувалася, видн ч1тю нашвкуляст1 виступи, як1 вщповщають горбам: на протилежному боц1 коронки (яка звернута до наступноТ шийки зуба) видно по краях загостреш виступи. Ц1 виступи складають враження, що межа звапнення проходить не на
® гя хйяй в^щага
одному р!вн1, що не вщповщае д1йсност1, бо звапнення вщбуваеться р1вном1рно. Така картина пояснюеться тим, що на шляху променя в б1чних дтянках коронки шар емал1 та дентину товщий, жж у центра де розташована порожнина зуба, яка затримуе менше промежв. Отже, про величину коронки, яка сформувалася, судять за б1чною поверхнею коронки. Звапнення завжди вщбуваеться в напрямку до наступноТ шийки зуба. У ембрюна коронки зуб1в звапнюються приблизно на 1мм за 2 мюящ, а в народжених д1тей - на 1мм за 1 мюяць.
Пщ час формування коронки п1сля звапнення УУ ж у в а л ь н о У поверхт у центр! коронки рентгенолопчно виявляеться зубна порожнина у вигляд1 дтянки просвплення, яка зливаеться з дтянкою просв!тлення в1д зони росту, що розташована нижче. При збтыиенж зуба росткова зона поступово зменшуеться. Пюля появи б1фуркацм у вигляд1 дтянки дугопод1бного затемнения, яке розташоване нижче коронки, що сформувалася, настае формування шийки зуба \ дна зубноУ порожнини. Пщ час формування коронки фолкул мав кулясту форму, а з початком розвитку шийки \ початком формування корежв фолкул починае подовжуватись \ його форма перетворюеться на овалопод1бну, в1н поступово зм1щуеться догори, до краю альвеолярного вщростка. Його верхнш контур, розташований над коронкою, з часом тоншае \ зникае.
Юсткова слнка навколо фолкула, що подов-жуеться, створюе лунку для корежв, як1 форму ют ься. КраТ стшки ущтьнюються, перетворюючись на компактну пластинку. 3 початком розвитку кореня вщбуваеться формування перюдонта, який на рентгенограм1 мае вигляд смужки просвплення м1ж поверхнею кореня \ компактною пластинкою м1жальвеолярноТ перегородки.
Сттки кореня зуба, який формуеться, видно на рентенограм1 у вигляд1 двох паралельних смуг затемнения, як1 в1д коронки поступово звужуються, нагадуючи трикутники. Кореневий канал у цей перюд на рентгенограмах мае вигляд конуса, основа якого розташована бтя верх1вки кореня, що формуеться. Канал кореня в нижшй частит зливаеться з дтянкою просвплення кулястоТ форми \ ч1ткими межами в1д зони росту, яка ззовш нагадуе гранульому, ашкальний отв1р дуже широкий. Так виглядае корть на стади несформованоУ верх1вки. КулястоУ форми дтянка просвплення навколо верх1вки кореня в1д зони росту поступово зменшуеться \ зникае на стади незакритоУ верх1вки. Коли коошь досягае звичайноУ довжини, починаеться формування його верх1вки.
На стади незакрито! верх1вки ст1нки кореня мають також трикутну форму, як \ на стад1У несформованоУ верх1вки. Кореневий канал широкий, апе бтьший д1аметр в1н мае бтя шийки зуба \ менший - бтя його верх1вки. На рентгенограм1 добре видно верх1вковий отв1р, який у сформованих зубах ми звичайно не бачимо. Одночасно з прор1зуванням молочних
укршкмнл етошешшчнш дльманак ^ииъ гш
Ж
¡ПшЫМй
т
л №
ЙЗЭЗШМ] К; К
зуб1в у щелепах дитини формуються \ 32 пост 1Йн1 зуби. Зачатки постжних передних зубIв знаходяться в язиковт поверхж корежв молочних зуб1в Зачатки премоляр1в розташоваж м1ж коренями молочних молярт. На нижжй щелет - ближче до заднього кореня, а на верхнш — ближче до заднього щнного \ дал! вщ пщнебшного. Найдал1 вщ альвеолярного краю розташоваж 1кла - в третьому ряду.
Розсмоктування корежв молочних зуб1в настае через 3 роки теля завершения формування Ухжх корежв. Розсмоктування р!зц1в починаеться з 5 роюв, моляр1в - ¡з 7 роюв ¡кл¡в - ¡з 8. У однокореневих молочних зубах розсмоктування кореня починаеться на язиковт поверхж та розповсюджуеться до коронки, моступово охоплюе коршь з ус1х боюв. У зв'язку з тим, що язикова поверхня розсмоктуеться на бтыиш протяжное^, жж губна, межа розсмоктування розташована косо. У молочних молярах розсмоктування корежв починаеться ¡з внутр1шньоУ поверхж корежв, там, де зачаток поеттного зуба до нього торкаеться, поступово резорбц1я досягае кореневого каналу. Дистальна поверхня кореня розсмоктуеться тзжше. Причому коршь, зменшуючись по шириж, залишаеться звичайноТ довжини. Коли зачаток постмного зуба розташований неправильно чбо кореж молочних зуб1в значно розходяться, тод1 розсмоктування корежв починаеться не вщ верхшки кореня, а значно вище, що ¡нколи призводить до вщламування верх1вковоУ частини кореня. Якщо зачаток постмного зуба вщеутнш, тод1 розсмоктування вщповщного молочного зуба трапляеться не завжди. А якщо розсмоктуеться, то
з меншою ¡нтенсивжстю I на меншу довжину, внаслщок чого таю зуби довго збер1гаються в щелет На рентгенограмах кореж зуб1в, яю почали розсмоктуватися, коротил, тоню, Тхня поверхня звернута у б1к зачатка, нер1вна, неч1тка. 1нколи теля розсмоктування корежв коронка ще довго утримуеться в зубному ряду м'якими тканинами. Розсмоктуються кореж зуб1в \ за живоТ пульпи, \ теля 'и загибелк Лише у випадках, коли загинула грануляцшна тканина резорбфйноТ зони, коршь зуба не розсмоктуеться \ збер1гаеться тривалий час у щелет, що веде до утворення д1астеми. Розсмоктування корежв молочних зуб1в заюн-чуеться на час прор1зування постшних зубт. Прор1зування зуб1в - це не просто перем1щення Тх у напрямку до альвеолярного краю. Пщ час свого розвитку \ прор1зування зуби можуть зм1щуватись у р1зних напрямках, повертатися навколо оск I якщо на рентгенограм1 видний зуб ¡з неповжетю сформованою верх1вкою, то вир1шувати за його положениям у щелет про те, прор1жеться в1н правильно чи неправильно, неможливо.
У старших людей перюдонтальна щтина мае однакову ширину по вЫй протяжное^, а аткального отвору не видно. Змши ширини перюдонтальноТ щшини в б!к зменшення або збтыиення теля вказаних строюв евщчить про наявнють патолопчного процесу.
Строки мшерал1заци, прор1зування, формування коронок \ корежв, розсмоктування корежв \ перюду розширеноТ перюдонтальноТ щшини молочних зубш наведет в таблиц! №1.
Зуб Початок формування коронки молочних зуб1в Звапнення коронок ПрорЬування коронок Звапнення корешв Розмоктування корежв
1оЬець На 4 мюяц1 внутр!шньоутробного життя 1 до народження майже сформована Через 1-2 мюяц1 теля народження 6-8 мюяшв 1.5-2 роки 5 роюв
II о1зець На 4 мюяц1 внутршньоутробного життя, до народження коронка сформована менше, жж V центрального рюця Через 3-4 мюяш пюля наподження 8-12 мюяц1в 2 ооки 5 ооюь
¡кло На 5 мюяц| внутршньоутробного життя, до народження сформована 1/2 кооонки Через 3 М1ййц! пюля народження 18-20 мЬяц1в 5 роюв 8 роюь
1 моляр На 5 мюяц1 виутр1шньоутробного життя. до народження сформована жувальна поверхня Через 6 мюяцш п1сля народження 12-16 МЮЯЩВ 4 роки 7 роюв
II моляр На 6 мюяц| внутр1шньоутобного життя, до народження сформована жувальна поверхня Через 12 м1сяц1в п1сля народження 20-30 МЮЯЦ1В 4 роки 7 рокт
Таблиця № 1
Строки мшералЬацП', прор1зування, формування коронок I корежв, розсмоктування корен!в \ перюду розширеноТ перюдонтальж ЦЦЛИНИ молочних зуб1в
«РАШГЬКИИ йТШШОИОПЧНМ JdlbMAHAX ZQ08, ГП
ЕКСПЕРИМЕНТАЛ ЬНО-ТЕОРЕ"
Пародонт - комплекс тканин, яю оточують корен зуб1в. До нього належать: перюдонт, компактна пластинка слнки лунки, губчаста речовина та ясна. Перюдонт, що зв'язуе корЫь зуба 3! санками альвеоли, на рентгенограмах, як \ пульпа зуба, тУ не дае. Тому на рентгенолопчномудосл1дженн1 перюдонт в1зуал1зуеться як смужка темного кольору м1ж коренем зуба \ компактною пластинкою м1жапьвелярноТ перегородки. На рЬних етапах проркзування зуба перюдонтальна щтина мае рюну ширину - в середньому до 0,2 мм Перюдонтальна щтина яка формуеться, ¿¡ля коронки \ шийки зуба, що прор!зуеться, ширша. Перюдонтальна щшина в перюд несформованоТ верхюки однаково широка, простежуеться по вай цовжиы кореня, за винятком верх1вки, де залишаеться росткова зона у вигляд1 кулястого просвплення. У перюд незакритоУ верх1вки перюдо!1тальна щтина формуеться \ в дтянц1 верх1вки кореня, але вона ширша, н1ж навколо ¡нших в;тдт1в кореня. Ширшою перюдонтальна щтина залишаеться ще деякий час \ пюля того, як верхюка кореня зуба заюнчуе св1й розвиток, \ може симулювати патологнний процес. Лише у вщ1 15-17 роюв, коли повнютю заганчуеться процес формування пародонта I перюдонтальноТ' щтини, рентгенолопчна картина останньоТ стае стабтьною \ вщповщае даним, наведеним вище.
У молочному зубному ряду верхши м1жальвео-лярних перегородок мають рюну форму. Верхюка перегородки, розташованоТ м1ж центральними р1зцями верхньоТ щелепи, подвоена. МЬк рюцями нижньоТ
щелепи вона подвоена не завжди. У д1лянц1 ¡нших передне зуб ¡в вершини м1жальвеолярних перегородок опукл!, рщше нагадують трикутник. У перюд змЫи р1зц1в, коли у зв'язку з1 збтыиенням щег.епи з'являються промЫжи М1ж цими зубами, верх1вки перегородок стають плоскими \ нагадують трапецю. До 8 роюв верх1вки перегородок у дтянц1 передн1х зуб1в частше розташован1 б1ля емалево - цементноТ меж1, а в старших дтей - на 1-2 мм нижче. У дтянщ моляр1в верх1вки перегородок завжди мають вигляд трапецм розташован1 на рюн1 емапево-цементноТ меж1. Будова альвеолярного вщростка в пер1од прорЬування в1др1зняеться вщ його будови п1сля прор1зування. Навколо зубв нижньоТ щелепи, що прорЬуються, верх1вки м1жальиеолярних перегородок ув1гнут1 в б1к зуба. ТУ верх1вка розташована на р1вн1 емалево - цементноТ меж1 або на 1-2 мм нижче По мр прорЬування зубг ступ1нь ув1гнутост1 компактно'.' пластинки у верхнш частит м1жальвеолярно; перегородки зменшуеться. Компактна пластинка у верхньому вщдт1 перегородки на бош, який звернутий до зуба, що прор1зуеться, ширша, н1ж у ¡нших дтянках, що може симулювати остеосклероз. Коли прорюування та формування зуба заюнчуються, компактна пластинка перегородок стае тоншою, однаково'Т ширини \ ч1тко простежуеться по вай протяжное^, але до 13-рнного в1ку залишаеться ширшою 1 ч1тюшою, н1ж у допослих. У перюд до 11 роюв перегородки вужчк Структура губчастоТ речовини м1жальвеолярних перегородок ще простежуеться нечпжо, що також може симулювати патолопчний процес, наприклад, остеопороз.
JlirepaTypa
1. Депугович А.Ю. Основы рентгенологии. - М.: Медги? 1953.-37 з.
2. Терапевтична стоматологи / За ред. A.K.HÍKonimnHa. -Полтава:Дивосвп 2005.-Т. 1.-389с.
4. Чупрынина Н.М. Рентгенограммы зубов и альвеолярного отростка в норме и патологии у детей. - М.: Медучпособие, 19R4.-146C.
5. Кухта С.Й., Бунь Ю.М., Кухта B.C. Класиф1кац1я хвороб порожнини рота та Тх рентгенод1агностика. - Льв1в, 2000. -112 с.
6. Чибисова М.А., Дударев А.Л., Караскуа A.A. Лучевая диагностика в амбулаторной стоматологии - СПБ.: Санкт-Петербургский институт стоматологии 2002. -368с.
7. Эндодонтия/Пер. сангл. О.А.Шульги, А.Б.Каудже.-СПб.: НПО "Мир и семья" - 95, ООО." Интерлайн". 2000. - 695 с.
8. Дмитренко C.B., Краюшкин А.И Сапин М.Р Анатомия зубов человека. - M Медицинская книга; Н.Новгород: Изд-во HГМА,2000. -196с.
9. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста. - М.: Медицинская книга. - Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-774с.
10. Расулов М.М., Абакаров С.И Кубанова Е.А. и др. Рентгенодиагностика в стоматологии. - М.: Мед. книга, изд-во «Стоматология», 2007. -188 с.
11. Рабухина H.A., Аржанцев А.П. Рентгенодиагностика в стоматологии. - ООО" Медицинское информационное агентство", 1999. -452 с.
12. Воробьёв Ю.И. Рентгенодиагностика в практике врача-стоматолога. - М.: МЕД пресс-информ, 2004. -110 с.
13. Кураскуа A.A., Кубинец C.B., Мчедлидзе Т.Ш Рентгеносемиотика заболеваний зубочелюстной системы (Учебно-методическоепособие).-СПб, 199Р -6с.
14. rtateitshak К.. Wolf H.F., Pasler F.A. Color atlas of dental medicine radiology—Thieme. - ISBN 0865774609 -266 p.
Стаття надшшла 18.02.2008 D.
Резюме
Рентгенологический метод является одним из ведущих методов диагностики заболеваний челюстно-лицевой области. Для своевременной и качественной лучевой диагностики в стоматологии необходимы знания рентгенанатомии, общей рентгенсемиотики и классификации заболеваний челюстно-лицевой системы. Но в современных пособиях по рентгенологии зубочелюстной области особенности строения зубов у детей и взрослых отображены недостаточно полно, и из таких данных не создается целостное представление о рентгенологических признаках нормального строения зубов и альвеолярного отростка. В данной статье сконцентрированы данные по рентгенанатомии зубов и альвеолярного отростка, а также рентгенологические особенности их строения, напоминающие патологические состояния.
Ключевые слова: сроки минерализации, формирование коронок и корней, периодонтальная щель молочного зуба.
Summary
X-ray method is considered to be one of the leading methods of dentofacial region diseases diagnostics. Roentgenologic anatomy, general X-ray semiotics as well as maxillofacial region diseases classification knowledge is essential for modern and qualitative radial diagnostics in dentistry. But modern manuals on dental-jaw area X-radiology contain incomplete data on the peculiarities of teeth structure in children and adults. So, these data can not give integral representation of the X-ray signs of normal teeth and alveolar bone structure. Data on teeth and alveolar bone roentgenologic anatomy as well as their structure roentgenologic peculiarities related to pathological conditions are concentrated in the given article.
Key words: mineralization terms, crowns and roots formation, milk tooth periodontal fissure.
