CC BY
65
ГтАЖСЬККЙ СТОГШОПОПЧНИН АЛЫШАК 2№& Ко»
ШШЭЗ
УДК 616.314.19.-08-089
МЕТОДИ А1КУВАННЯ ХРОН1ЧНИХ ПЕРЮДОНТИТ1В
(Огдяд дггератури)
Вищий державный навчальний заклад УкраУни "Укра)'нська медична стоматоло&чна академ'м"
О.В. Митченок, М.Д. Король
Незважаючи на те, що нов1тн1 технологи ведения ткувальних операцшних заход1в стають досконалшими, з'явилася велика юльюсть сучасних медикаментозних речовин \ технологш (схем) проведения л1кування, захворювання на хронмний перюдонтит залишаеться актуальною проблемою сучасно! стоматологи.
Багатоавтсрв [2:6; 22; 25] стверджують, що це можна пов'язати з тим. що питома вага хроичних перюдонтитю складае 15-30%, а прикореневих юст - 7-12% серед уах стоматолопчних захворювань щелепно-лицево> дтянки, та з незадовтьними результатами л1кування цього контингенту населения як безпосередньо пюля операци, так \ у вщдаленш термЫи.
На пщстав1 проанал1зованоТ лператури та пюля проведения численних клЫмних \ статистичних дослщжень можна постаьити захворювання тканин перюдонта на трете мюце за частотою звернень пюля кар1есу та пульппу. Як стверджуе Боровский Е.В. [4], теля обробки й аналЬу статистичних даних можна дмти висновку про те, що в стоматолопчних клУках було зареестровано 15-30% пацюнлв, яким був установлений д1агноз р1зних форм хрожчного перюдонтиту. Актуальнють проблеми, на думку автора, обумовлена значним поширенням ускладненого кар1есу, недбалим ставленням до л1кування цього контингенту населения та вщсутнютю систематизацп л1кувапьних заход1в спрямованих на збереження зуб1в ¡з великою формою деструкци, особливо у фронтальн1й дтянцк
Максимовский Ю.М. [15. 16] зазначае, що е пряма тенденцт до пщвищення захворюваносл на перюдонтит, особливо в працеэдатного населения молодшого в1ку (вщ 25 до 40 роюв), а в пацюнлв старшого в1ку (п1сля 40 рою в) залапьний процес у перюдонл стае основною причиною видалення зуб1в б1льш н1ж у 50%.
Найшюдливш для орган1зму людини деструктивы форми хрожчного перюдонтиту, здаты викликати одонтогенж запалення щелепно-лицевоУ дтянки, знижувати ¡мунолопчний статус усього органЬму в □¡гаму та бути причиною тяжкосл переб1гу хвороб внутр"ин1хорган1в1систем[7,9,13].
Пергодонтит - це найнебезпечшший вид ускладнення, яке виникае при ускладненому карюск запальний процес, розливсюджуючись, дю не ттьки на тканини зуба, а \ на прилету юсткову тканину поблизу кореняураженогозуба[5,10,12, 14].
Ефектившсть консервативного лкування перюдонтилв у середньому становить близько 75%, але цей показник вартое \ залежить вщ баптьох фактора, а саме: клУчноУ форми захворюваносл, резистентносл оргаызму, метод ¡в та медикаментозних препарат, якими л1кувапи лац1енлв, та ¡н.
Тоуднощ1 л1кування перюдонтиту полягають у тому, що регенерацт деструкци вогнища пергапкальноТ д1лянки вщбуваеться п1сля 6-12 мюяц1в ендодонтичного л1кування. Через особливосл анатом1чноТ будови кореневих каналю зуб1в ендодонтичне л1кування стае малоефективним. Тому деяю автори вщдають перевагу медикаментозним засобам та фюютерапевтичним методам, яю дють на ¡мунну систему, що активюуе й процеси фЬюлогнноУ репарацн.
Ендодонтичне л1кування зуб1в займае особливе м1сце серед уах втручань, яю проводить лкар-терапевт, це обумовлено, як стверджуе Яловий Л.М. [26], значним зростанням ендодонтичноТ патологи (пульптв та особливо перюдонтилв), яка мае виражену тенденцш дозростання.
Ендодонтичы науков1 дослщження, яю проводяться при лкуваны хворих на хронмний перюдонтит, подтяються на таю основш групи: методика вдосконалення метод1в медикаментозноТ та ¡нструментальноТобробки кореневого каналу, створення новгтых медикаментозних засоб1в для л1кування та лломбування кореневих канал1в, вивчення можливого впливу таких матяр1ал1в на макро- та мкроорганЬми, а також на кл1тини \ тканини лерюдонта. Ендодонтичне л1кування мае три основы послщовносл л1кування: мехаычну пщготовку кореневого каналу зуба (очищения та розширення), антисептичну обробку та юнцеве пломбування кореневого каналу [4,8 16].
Механмну обробку проводять ¡з метою повного видалення кореневоТ пульпи, що почала розпадатися та стала ноаем ¡нфекцп, \ шару ¡нфкованого дентину слнок каналу. Для правильного виконання цього етапу необхщно створити повноцЫний доступ до кореневих каналю ¡з таким розрахунком, щоби поздовжня вюь робочоТ частини ендодонтичного ¡нструмента зб1галася з напрямком ходу каналу, але цього не завжди вдаеться досягти через анатом1чну будову кореневого каналу [17, 18]. При ендодонтичному л1куванн1 перюдонтилв ¡нструментальну обробку кореневих каналв чергують ¡з медикаментозноюдююангисептиюв.
Дезтфекц1ю кореневого каналу, як свщчать лгературы джерела, бажано завершувати в бтьшосл виладюв ¡з застосуванням ультразвуку внутршньо-канапьно за допомопою ендодонтичного голчастого хвилевода-випромЫювача, уведеного в канал через розчин антисептика [20, 21], який д1с на ч1кроканальц1 дентину за рахунок нагнггання розчину приди в1браци та
1 KPAINCbKtfИ СТОМЙТОЛОПЧНИИ ДЛЬШКАГ 2008, Nat
ШШШШШШЯВ^^^^
кав1тацГГ. Але за значних дефект кютковоТ тканини ц1 методи малоефективнк
Для л1кування хроычних форм перюдонтилв часто застосовують х1рург1чн1 методи, але Ухня ефективнють не завжди висока. Виб1р Х1рурпчного методу л1кування зуб1в ¡3 хроычними пер1ап1кальними вогнищами одонтогенноТ ¡нфекцм запежить вщ багатьох фактсрв: особливостеи анатом1чноУ будови форми зуба, загального стану патента, характеристики та розповсюдженост1 пергапкального процесу, стану твердих тканин зуба \ пародонта в цтому, взаемозв'язку верх1вок корень зуба та бпизько розташованих анатом1чних утвор1в щелеп 1 анатоммних особливостей будови альвеолярних дуг щелеп.
Вибираючи схему л1кування, треба враховувати ¡ндивщуальнють кожного зуба, а метод л1кування застосовувати ¡ндивщуальностосовно кожного патента.
У л1куванн1 перюдонтилв однокореневих зуб1в х1рурпчним методом найпоширеншою стала резекцт верхвки кореня зуба, ¡нколи застосовують реплантац1ю. Операц1я резекцм верх1вки кореня зуба була запропонована в 1899 роцг П' методику з кожним роком удосконапювапи, отримували позитивы вщзиви та позитивж вщдалеы результати лтування як у вггчизняних, таю в ¡ноземних клУках [11,19,22].
Операцю резекцм верх1вки кореня розумють як вщрЬання чи видалення верхтки кореня зуба з патологнними тканинами. Якуказують Безоуков В.М. [3] ! Чукаева Н.А. [23], цю операцто показано проводити на вах зубах, але найчаслше и' проводять на р1зцях та ¡клах обох щелеп 1 премолярах верхньоТ щелепи.
Операц1ю резекци верх1вки кореня розподтяють на 6 основних етатв: пщготовка та вщшарування слизово-окюного клаптя; вщшарування слизово-окюного клаптя; на альвеолярному вщростку - трепанацт юстки до повного оголення верхюки кореня \ патолопчного вогнища; резе<ц1я верх1вки кореня зуба; видалення грануляцмноУ тканини, оболонки юсти, патолопчно змЫених тканин; ретроградне пломбування.
ГИсля виконання вах етагпв рану треба промити 2% розчином перекису водню, а трепанацмний отв1р заповнити за необхщносл кровоспинними засобами та засобами, яю оптимЬують репаративнийостеогенез.
Але усп1х цього втручання залежить в основному не вщ технки його виконання, а вщ помилок у показаниях та протипоказаннях. Основы протипоказання до проведения операцм резекцм верхюки кореня - це гострий та заострений хронмний перюдонтит, рухомють зуба, оголення анатом1чноУ шийки зуба, охоплення патолопчним процесом понад одыеТ третини верх1вки кореня, ап1ко-латеральн1 та латерапьы гранульоми, зм1ни кольору кореня зуба, вщсутнють частини передньоУ слнки альвеоли, а також похилий В1К хворого [1, 22, 24], а тому резекцм малоефективна за великих деформацм (понад однюТ третини верх1вки кореня) через високий ризик втрати зуба.
Реплантац1я зуба бувае первинна та вщдапена. Реплантацт - це х1рурпчна ман1пуляц1я, яка передбачае видалення зуба ¡з лунки з подальшим його л1куванням ендодонтичним методом, кюретажем перюгпкальних тканин та поверненням його в лунку. Показаниям до реплантацие стан, коли консервативы методи л1кування не дали позитивних результата у л1куванн1 хроычного перюдонтиту. Протипоказання л жсам1, що I для резекцм
BepxiBKH кореня. Реппантацт протчпоказана при рших кюткових дефектах, також вона може призводити до анюлозацм пародонта.
Тому пошук сучасних методик спонукав до застосування ендодонто-ендоосальних ¡мпланта riß. Ця методика дозволяе видапити осередок xpoHiocencncy, в окремих випадках 3i значною частиною кореня, одночасно зберегти зуб i досягти адекватного терапевтичного i косметичного ефекту.
Лгтература
1. Абцалов Х.Б. Повышение эффективности при лечении деструктивных форм перир/ онтита: Автореф. дис. . канд. мед. н. -М.,' Э99.-24С.
2. Балин В.Н., Иосданишвили А.К., Кова .оский A.M. Практическгтперисдонттлогия.-СПб., 1995,-225с.
3. Безруков В.М., Раб/хина ЕА, Григорьянц ЛА, Бадалян ВА Амбулаторная хирургическая стоматология. Современные мегоды.-М.,2002.-15с.
4. Боровский Е.В. Лечение осложнение кгоиеса зубов: проблемы и их решение// Стоматология.-1999.-№1 .-С. 21-24.
5. Боровский Е.В. Лечение периодонт.пов - состояние вопроса и перспективы совершено зования // Стоматология: Матер. Ill съезда стоматологов. Ассоциации (Обще рос.), 1996 -Спец. вып.-С. 38-39.
6. Гречишников В.В. Комплексное лечена хронического деструктивного периодонтита зубов человека: Автореф. дис. ... кацц. мед. н. -Кубань, 2001 .-22с.
7. Гречишников В.И., Федько М.Ю., Кращук В.И. Иммунологическая эффективность лечения хронических деструктивных верхушечных периодонтитов // Новое в теории и практике сгс патологии. Сб. научн. трудов ученых-стоматологов Юга России. - Ставрополь, 2002. - С. 126-127
8. Даммер П.М., Брайаит С.Т, Питони С. И. др. Исследование возмож, .остей обработки корневых каналов вращающимися никель-титановыми инструментами .04 и .06 Профайл на фантомных каналах// Новости Dentsplay.-1999. - №3. -С. 12-19.
9. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. - Одесса: АстроПринт, 1999.-603С.
10. Зубок Д.1. Особпивосп fliaгностики, клУки та пдходи до xipypri4Horo л1кування хроИчних п ¡родонтипв та прикореневих юст у гей та дорослих: Автореф. дис.... канд. мед. н.— Одеса, 2002. -21 с.
11. Ивашкевич Л.Г. Некоторые аспекты современного подхода к лечению периодонтита // Л1карська справа. Врачебное дело. -1993.—№2-3,—С. 131-134.
12. Иосданишвили АК. Хирургическое лечение зубов с хроническими периапикальными очагами одонтогенной инфекции (анатомическое, экспериментальное и клиническое исследование): Автореф. дис.... канд. мед. н.-СПб., 1993 19с.
13. Купреева И.В. Сравнительная характеристика эффективности консервативного лечения хронического верхушечного периодонтите, у больных на фоне вторичной иммунной недостаточности и у сомаггичес. ш здоровых лиц//
Стоматология -1998.-Т.77, №3.-С.15-16.
14. Курякина Н.В., Курякин В.В. Апитерапия апикального периодонтита //Стоматология -1996.—Спец. вып.—С. 63-64.
15. Максимовский Ю.М. Бактериологический аспект гюриодонтита//Новоевстоматолоти.-2001 .-№6 -С.8-13.
16. Максимовский Ю.М. Эндодонтия и сохранение функций зуба//Новое встомагтологии.-2001.—№6 (96).-С. 3-6.
17. Москаленко O.A., Шелепанова O.A. Значение эндодокпи при лечении осложненного кариесе // Профилактика диагностика и лечение заболеваний человека. - Кемерово 1987. -С. 249-250.
18. Мылзенова Л.Ю. Критерии оценки качества эндодонт^оского лечения на этапах его проведения: Автореф. дис.... канд. мед. н. - М., 2002. -20с.
шдИкськкй сшшолопчний дльшкдк mm, ы
-• ^щш Ш i
19. Пахомов ГН. Современные достижения стоматологии //Стоматология-1993 Т. 72, N02 -С.4-10.
20. Политун A.M. Эндодонтическая практика: инструментально оорабогка корневого канала // Современная стоматология,-1998 - №3. -С. 30-36.
21. Симоненко Р.В. Клшко-експериментальне обг'рунтування використання антисептикш у лжуваны nepiqqoHTvnу. Автореф. дис.... канд. мед. н.—К.,2003.—18с.
22. Тимофеев АА. Руководство по чепюстно-лицевой хирургии и хирургической ^гематологии.- К.: ООО «Червона Ругать ;»,2000. ".Ш.-ЗбОс
23. Чукаева H.A. Выбор метода лечения больных острым и обострившимся хроническим периодонтитом на основании клинико-иммунологических показателей //Автореф. дис... .к., мед. н..-М., 1990.- Эс.
24. Шевченко 1.Б. Пор1вняльна характеристика консервативно-х1рурпчних метод1в лжування хроычних nepioflOHTHiiB у хворих р1зних акових фул: Автореф. дис.... к. мед. н.-Полтава, 1999.-17с.
25. Яковлева В.И., Трофимова Е.К., Давидович Т.П., Просверняк Г.П. Диагностика, лечение и профилактика стоматологумескихзаболеваний.-Минск, 1994.-494с.
26 Яловий Л.М. Потреба в ендодонта ihhv птручаннях та стан и задовгльнення у населения Дн1пролетровськоТ облает // Веникстомагтоло. „.-1998. - № 2. -С. 163-164.
Стаття над1йшла 12.02.2008 р.
Резюме
Анализ научной литературы показал, что в настоящее время увеличивается количество больных хроническими формами периодонтита. Но при лечении хронической формы периодонтита с вовлечением в патологический процесс более одной трети верхушки корня подвижность зуба, апико-латеральные и латеральные гранулёмы лечатся хирургическим методом, то есть удалением причинного зуба. Это обосновывает целесообразность поиска новых подходов к лечению хронического периодонтита с сохранением зуба и особенно во фронтальном участке зубного ряда.
Ключевые слова, хронический верхушечный периодонтит, гранулёма, хирургическое лечение, эндодонто-эндооссальные имплантаты.
Summary
Scientific literature analysis has shown the increase in the number of patients with chronic periodontitis nowadays. But chronic periodontitis treatment is conducted involving into pathological process more than the third of the apex. Loose tooth, apex lateral and lateral granuloma are treated by surgical method in other words by extracting causal tooth. This fact explains the necessity of the search of new approaches to chronic periodontitis treatment preserving tooth especially in frontal part of the dentition.
Key words: chronic apex periodontitis, granuloma, surgical treatment, endodontic and endoosseous implants.
