CC BY
95
УКРШСЬКИК СТ01Ш0Л0Г1ЧКИЙ АЛЬМАНАХ ?008, №4
СТ0МАТ0Л0Г1Я ДИТЯЧОГО 111
УД К:616.314.5-002-031 -031.1 -053.4
ПОШИРЕНЮТЬ I ТОПОГРАФ1Я КАР1€СУ Ф1СУР ПЕРШИХ ПОСТ1ЙНИХ МОАЯР1В У Д1ТЕЙ
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡м. Данила Галицького
Н.1. Смоляр, В.В. 1ванчишин
Оджа з актуальних проблем дитячоТ стоматологм -карюсу р1зн! вков1 перюди дитини. Анал1з л1тератури показуе, що поширежсть кар1есу в д1тей у р1зних репонах УкраТни становить вщ 60 до 90 % [7,9]. Особлива увага придтяеться ураженосп кар1есом перших поспйних моляр1в. Тхжй стан може слугувати певним прогностичним критерюм кар1есосприйнятли-восп або кар1есонесприйнятливосп емал1 до дм негативних чинниюв [2,5,9].
За даними лггератури [2,4,6], кар1ес фюур у дггей 6 роюв становить 70%, а до 15 роюв цей показник досягае 90%. Карюзний процес розвиваеться часпше на жувальжй поверхж моляр1в, осюльки саме фюури е ретенцшними дтянками, в яких затримуються залишки Тж1 та створюються сприятлив1 умови для утворення зубних бляшок. Водночас дозрюання емал1 у фюурах вщбуваеться значно шзжше жж у ¡ншихдтянках [2,3,4].
Рентгенолопчно встановлено, що мтералкзацт молярв 1 премолярю починаеться в дтянц1 горбюв. Поступово лтт мЫералгааци сполучае горбки (так звана «фаза юльця») 1 переходить на гладенью поверхж коронки зуба. Фюури ж до моменту прорЬу-вання зуб1в виявляються найменш М1нерал1зованими \ у зв'язку з цим найчутлившими до дм' карюсогенних фактор1в[1,8].
Другий фактор, який призводить до раннього ураження жувальних поверхонь молярю \ премо-ляр1в, - це особливосп анатомнноТ будови фюур. Особливо вщкрит1 фюури сприяють затримц1 мкроф-лори I вуглеводистих залишюв Тжк Кр1м того, шар емал1 на дж фюури дуже тонкий (юлька мшрошв), мае аномальну структуру з незвичайним спрямуванням смуг Шредера \ емалевих призм. У зв'язку з цим у вщкритих фюурах карюс розвиваеться значно часпше [1,6]. На думку автора, у виникненж фюурно-го карюсу в1д1грае роль не ттьки топограф1чний малюнок, а \ юльюсть ямок злиття мЬкгорбкових фюур, оскшьки вони е найсприятлившими до ка есу дтянками [3,4]. Отже, уражежсть кар1есом фюур перших поспйних молярв значною м1рою детермшуе характер розвитку карюзного процесу, а також особливосп профтактичних захода, що й обумов-люеактуальнють нашогодослщження.
Мета: вивчити поширежсть та особливосп
топографм карюсу фюур перших поспйних молярю у дггей.
Матерел \ методи дослщження. 3 метою вивчення динамш \ топографП' виникнення карюсу фюур пщ нашим спостереженням перебували 125 дп-ей 6-рнного в1ку протягом 2-х роюв ¡з моменту прорЬуван-ня горбюв перших поспйних молярю. На обстеженж дггей особливу увагу звертали на термЫ прорюуван-ня жувальноТ поверхж зуба. Процес прорЬування першого поспйного моляра ми вважалк завершеним лише тод1, коли коронка повнютю знаходилась у порожниж оота, що супроводжувалось утворенням зубо - ясенноТ борозенки. Огляд проводили в стома-толопчному кр1сл1 при штучному освплеж за допомо-гою зонда \ дзеркала. Карюс фюур д1агностували насамперед визуально. Для цього поверхню емал1 очищали вщ зубного нальоту \ ретельно висушували струменем повпря. Якщо поверхня зрта, то вона блискуча, гладенька \ зонд у ц1й ф1сур1 не затриму-еться. Уражена поверхня емал1 набувае матового вщтЫку. Уражежсть зуб1в кар1есом визначали за ¡ндексами поширеносп, яку виражали у вщсотках, та ¡нтенсивносп карюсу. Результати оброблеж статис-тично з використанням 1-критер1ю Стьюдента [10].
Результати дослщження. Отримаж результати показали, що найчаспше кар1ес ф1сур перших поспйних моляр1в виникае в центральн1й ямц1 та в середньому становить 42,94%, натом1сть у дист-ол1нгвальн1й борозн1 цей показник становить 32,85 %. а у вестибуляржй-лише 19,35% (рис. 1).
Перший постшний моляр
2 Ваставумрна а
--1»,3«ЧЬ
Ц»нгр«ЯЬИв ям»
--42,И%
3 ДистояЫгавяыи Ьоровн»
— 12,Н%
Рис.1. Частота ураження ф1сур першого посттного моляра ( в %)
е.МАТОЛОГ 1Я ДИТЯЧОГО В1КУ
Уражежсть кар1есом фюур перших послйних моляр1в у процеа спостереження свщчить, що вже на третьому мюяц1 пюля прсрзування центральна ямка уражена в сеоедньому в 35,08±1,77% випадюв, дистолгвальна - вщповщно у 25,1± 0,25% \ вестибу-лярна - у 12,09±0,71% випадюв. Надал1 ц1 показники збтьшуються, \ вже через 12 мюяц1в теля прор1зу-вання уражежсть кар1есом перших посглйних моляр1в становила вщповщно в центральна ямц1 39,7+1,85% (р<0,05), у дистол ¡нгвал ьжй — 30,05±1,54% (р<0,01) \ у ьестибуляржй - 18,5±1,63% (р<0,001).3начне збтьшення спостергалося через 24 мюяцг Так, у центральна ямц1 цей показник збтьшився до 54,04+4,08% (р<0,01), у дистолтгвальжй - до 43,5±2,89% (р<0,001) \ у вестибуляржй борозж - до 27,45+2,15 %. (р<0,001) (рис.2)
60 п
50 40 30 20 10 0
I центральна ямка
■ дистошмгвагьма
бороэна □вестибуляриа борозиа
Змю 12м1с 24 м1с
Рис.2. Динамка ураження карюсом окремих фюур перших послйних молярш (%)
Оцшюючи результати приросту карюсу фюур перших постмних моляр1в, ми встановили, що за перюд спостереження (12 - 24 мю.) найбтьше зростання спостер1гаеться в центральна ямц1 \ становить 14,34±3,76% у порюнянж з дистолЫгваль-ною борозною (13,50 ± 3,73%), а у вестибуляржй борозж-8,95±2,97%.
Водночас необхщно зазначити, що найбтьший прирют ураження карюсом перших постмних моляр1в протягом усього перюду спостереження був у центральна ямц1 (18,96±4,34%) та в дистолшгвальжй борозж (18.4±4,11%) вщносно вестибулярноТ ( 15,36±3,56%) (р1 >0,2 р2 >0.2).
Також ми проанал1зували частоту ураження кар1есом фюур перших послйних молярю окремо на нижжй \ верхжй щелепах (таблиця 1).
Дат, наведен! в таблицу свщчать про ркзний характер ураження фюур перших послйних моляра залежно вщ щелепи. Отже, уражежсть карюсом фюур перших послйних молярю у середньому становить на нижжй щележ 45,86±4,32%, що е вищим, жж на верхжй щелет 36,25+4,27% (р<0,05) Ми встановили, що за перших 12 мюяцю спостереження значна р1зниця в ураженост; фюур спостер1га-еться в центральна ямц1 (43,00+3,62% - верхня щелепа 1 36,48+1,36% - нижня щелепа, р<0,05), а особливо в показниках вестибулярноТ борозни (вщповщно 9,15+2,87 \ 27,15+6,56 р<0,001). Щодо дистолтгвальноТ борозни, то суттевоТ р1зниц1 в показниках ураження фюур не виявлено.
Анал1з отриманих даних за 24 мюяц1 спостереження показав, що в зубах, особливо верхньоТ щелепи, найчаслше прирют ураження виявлено у вестибуляржй борозж (5,31 разу), а на нижжй щелет -вщповщно в 1,8 разу.
Для оцЫки ураженосл карюсом фюур перших послйних моляр1в залежно вщ ¡нтенсивносл кар1есу молочних зуб1в роздтили д1тей на дв1 групи. Першу трупу склали 55 д1тей ¡з «кп» не бтьше 5 карюзних зуб1в, а другу - 70 дп-ей ¡з «кп» бтьше 5 карюзних зуб1в. За даними, наведеними в таблиц 2, видно, що частота харюзних фюур на вах обстежених дтянках у друпй грут д1тей ¡з високим р1внем ¡нтенсивносл карюсу молочних зуб1в значно вища \ становить 29,48± 6,42%, жжудтей першоТ групи -12,27+3,14% (р <0,01). Така тенденц1я спостер1гаеться за весь перюд спостереження.
Питома вага кар1есу фюур перших посшних молярю у д1тей друго"' групи на першому роц1 спостереження становить у середньому 48,25+12,0% що значно вище, жж у дп"ей першоТ групи, -18,5 +4,73% (р<0,02).
1нтенсивжсть ураження кар1есом фюур у дп-ей другоУ групи значно вища, жж у дггей першоТ групи (2,27 проти 1,11) на першому роц1 \ (2,4 проти 1 66) -у кЫц1 другого року теля дозр1вання.
Частота кар1есу ф1сур на нижжй \ верхжй щелепах у дггей другоТ групи на першому роц1 спостереження значно вища \ становить, особливо в центральна ямц1 нижжх послйних моляра, - 30,84±7,71 \ на верхжй щелет - 29 0/±7,26, жж у дп-ей першоТ групи, яка дорюнюе вщповщно на нижжй щелет 12,16 + 4,04% \ на верхжй щелет-7,41±1,85(р <0 001).
Отже, згщно з отриманими даними, можна зроби-ти висновок, що найчаслше карюс ф1сур перших пост1йних молярю виникае в центральн1й ямц1 (42,94%). Оц1нюючи результати приросту кар1есу ф1сур перших пост1йних моляр1в, ми встановили, що за весь перюд спостереження найбтьше зростання спостер1гаеться в центральна ямц1 в пор1внянн1 з дистолтгвальною 1 вестибулярною борознами. Анал1зуючи окремо показники на верхжй I нижжй щелепах, ми можемо зробити висновок, що перш1 поспйш моляри нижньоТ щелепи уражуються част1ше, н1ж перил пост1йн1 моляри верхньоТ щелепи. Також ми встановили залежжсть частоти карюзних фюур у трупах д1тей залежно вщ ¡нтенсивносл кар1есу молочних зуб1в.
УКРАЖСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ 2008, №4
сташжгашш дитячого в
Таблиця 2
Частота карюзних фгсур у трупах дп-ей залежно вш ¡нтенсивност1 кар1есу молочних зуб1в
Показники Групп Дос; джуван1 фюури
Е ерхн1 моляр и Нижн! юляри
центральна ямка дисто-л1нгвальна борозна вестибу-лярна борозна центральна ямка вестибу-лярна борозна дистолЫг-зальна борозна точка злиття дистальноТ \ дистовести-булярноТ борозен
частота карюзних фюур на першому роц1 спистереження 1 II Р 7,41 ±1,85 29,07±7,26 <0,001 5,26+1,31 23,81±5,95 <0,001 ?,44±0,61 6,71±4,00 >0,5 12,16+4,04 30 84+7,71 <0,001 3,8110,95 23,3415,83 <0,02 6,0711,52 24,95+6,23 <0,001 5,19+1,32 22,7515,68 <0,001
частота карюзних фюур за весь перюд спостереження 1 II Р 12,61 ±3,20 35,78+8,94 <0,01 15,95±3,98 28,12±7,03 <0 01 4,04±1,01 12,09±2,27 <С 001 16,32+4,33 43,17+10,79 <0,02 10,8212,70 27,96+6,99 <0.01 13,8913,47 29,4017,35 <0,05 12,02+3,26 29,8417,58 <0,02
Питома вага ка^.озн. фюур, виявлених на першому роц1 спост., вщ заг юл-т1 каоюзних фюур 1 II Р 22,04±5,51 50,33±12,5В <0,02 18,28±4,57 42,73110 68 <0.02 15,4413,86 44,25111,02 <0,01 24,4916,87 14,67+11,07 <0,05 16,92+4,23 53,63+13,4С <0.001 14,28+3,5? ¿4,19+13,54 <0,001 18,07+4,51 48,00+12 00 <0.01
р - стушнь достовфнос-п м1ж показниками у трупах ¡з р1зним р!внем ¡нтенсивност! кар1есу
ЯРМЙПММ СЛШТОЛОПЧНИЙ ДЛЫШАК ZOOB, N»4
СТОМАТОЛОПЯ ДИТЯЧОГО В1КУ
Штература
1. Боровский Е.В. Нарушение процесса минерализации твердых тканей зубов и принципы его регуляции / Боровский Е.В., Леонтьев В.К, Сунцов
B.Г. //Стоматология .-1984. -Т.62, №5.-С. 19-22.
2. Даниэль В.Бостон. Новый подход к лечению фиосурного кариеса / Даниэль В.Бостон //Клиническая стоматология.-2007.-№2,-С.24-25.
3. Демчина Г.Р Рацюнальна герметизац1я фюур послйних моляр1в з Donald W. Lewis Новые аспекты профтактики кариеса / Демчина Г.Р.// Стоматолог. -
2000.-№4,- С.28-29.
4. Журавльова Ю.1. Характеристика ураженосл KapiecoM перших послйних молярю залежно вщ глибини ямок жувально'1' noBepxHi / Журавльова Ю.1. //УкраГнський стоматолог ¡чний альманах.-2002.-№3,-
C.37-39.
5. Современные решения некоротых вопросов профтактики кариеса зубов / Катурова Г.Ф., Баглык Т.В Назарян P.C.. Катурова В В. //Стоматолог.-2002,-№1 .-С.21-23.
6. Кисельникова J1.П. Кариес первых постоянных моляров у детей (Диагностика, клиника, прогнозирование) автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед.наук / Л.П. Кисельникова. Одесса 1996,-24 с.
7. Смоляр H И. Поражаемость кариесом зубов у детей школьного возраста г. Львова / Смоляр Н.И.Флюнт И.И. // Современная стоматология.-
2001.- №3,- С.-56-58.
8. Папирсон Р. Современные концепции в диагностике и лечении кариеса фиссур/ Папирсон Р, Воттс А., Cay ндерс А., П иттс H. - M., 1995.
9. Хоменко Л.О. Поражаемость и тенденция развития кариса постоянных зубов у детей 6-14 лет / Хоменко Л.О., Кононович Е.Ф.// Современная стоматология.- 2001 .-№ 1.- С.47-49.
10. Методичы рекомендац* по статистичый обробц1 // Смоляр H.I., Федор1в Я.М., Завойко Л.М., М1рчукБ.М,, СеникА.П. .-Льв1в, 1995. -С,-16.
Стаття надтшла 2.06.2008 р.
Резюме
В статье представлены результаты обследования первых постоянных моляров у детей 6-летнего возраста. Установлено, что чаще всего кариес возникает на жевательной поверхности первых постоянных моляров. Было установлено, что чаще поражаются фиссуры моляров на нижней челюсти, чем на верхней. Также определено, что интенсивность кариеса фиссур первых постоянных моляров зависит от интенсивноси кариеса молочных зубов.
Ключевые слова: кариес, первые постоянные моляры, фиссуры дети.
Summary
The results of the checkup of the first permanent molars at the six-aged children are represented in the given article. It is discovered that carles mostly arises on the masticatory surface of the first permanent molars. It was fixed that mandibular molar fissures are oftener affected by caries than maxillary ones. It was also found that the Intensity of the fissure caries of the first permanent molars depends on the intensity of the caries of milk-teeth.
Key words: caries, first permanent molars, fissures, children.
