CC BY
90
ШАЁКСЬККК СТОМДТОЛОПЧКИИ МЬНЕАНДХ 2088, Ма1
СТОМАТОЛОГ1Я
УАК ¿1 6.314-053.37.5:551.510.42
СТАН ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТБЧ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОР1ЯХ 13 Р13НИМИ Р1ВНЯМИ ЗАБРУДНЕННЯ
Льв1вський нацюнальний медичний университет ¡меш Данила Галицького
Е.В. Безвушко
Проблема кар1есу залишаеться одшею з найактуальжших у сучасжй стоматологи. Зпдно ¡з сучасними даними, поширежсть кар1есу мае певж регюнальж особливост1, зумовлеж сощальними, поиродно-географ1чними та еколопчними чинниками [1.2,3,4].
Територ1я Льв1вськоТ ооласт1 характеризуеться значним техногенним навантаженням. На Льв1вщиш сформувався досить потужний промислово-агоарний комплекс, який е основним фактором неблагополучно! еколопчноУ ситуацп. Область характеризуеться наявнютю прничо-добувноТ, х1м1чноТ, нафтопереробноТ, целюлозно-паперовоТ, машинобудтноТ промисловосл, яю е джерелом забруднення навколишнього середовища [5,6]. Зпдно з даними Державного ком1тету статистики УкраТни, Льв1вщина входить до 10 найбтьш забруднених областей УкраТни [7].
Природний фон Прикарпаття, поява р1зномаштних кризових явищ, наростання сощальних негаразд1в, медичж та еколопчж проблеми загострили проблему збереження сустльного здоров'я в репож. За таких обставин стакгъ актуальними дослщження захворюваност1 д1тей, оцшка причини виникнення, анал1з структури патологи, а також оцшка територ1альних вщмшностей.
Таю дослщження доцтьж ще й тому, що розкривають причинно-наслщков1 зв'язки м1ж факторами забруднення довктля \ реальним розвитком ураження зуЬ1в карюсом. Кр1м того, це дае можливють установити найбтьш чутлив1 в1ков1 групи д1тей до впливу довктля та обфунтувати «¿фективж л^увально-профтактичж заходи.
Мета дослщження. Оцшка комплексно! дм фактор1в навколишнього середовища на стан твердих тканин зуб1в у д1тей Л ьв1вськоТ област1
Матерел та методи дослщження. Дослщженням були охоплеж 20 населених пунклв обласл та м.Льв1в. Характеристика навколишнього середовища здшснена на основ1 оф|у1йних саттарно-статистичних звтв зпдно з1 статистичною формою №18 «Зв1т про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я населения». 3 обстежених об'еклв анал1зувалася питна вода, атмоссЬерне пов1тря та харчов1 продукти. Оцшювалася Тхня якють, що
характеризувалася частотою проб, яю не вщповщали сажтарно-пгюжчним нормативам за х1мнними та мкробюлопчними показниками.
3 метою комплексно! оцшки забруднення навколишнього середовища оагатьма факторами ми застосували ¡нтегральний показник визначення небезпеки загального антропогенного навантаження, який захищено державним патентом [8]. 1ндекс сумарного забруднення довктля розраховувався для кожного населеного пункту.
Зпдно з ¡ндексом сумарного забруднення довктля, населен! пункти, в яких проводилося обстеження д1тей, за станом еколопчноТ небезпеки були подтеж на дуже забруднеж (¡ндекс забруднення>1) та мало забруднеж (¡ндекс забруднення <1) (табл. 1).
3 таблиц! видно, що найбтьш забрудненими за сажтарно-х1м1чними показниками виявилися населен! пункти Жидач1в, Сосжвка, Яворт, Добротв1р. Серед речовин, як1 знаходяться в пов1тр1 \ значно перевищують ГДК, перш за все слщ видтити пил, 302, N02, Н23, ам1ак. Бактер1альне забруднення води в багатьох населених пунктах було вищим за середньо- обласний ртень в 1,3-2,4 разу.
Для оцшки стану твердих тканин зуб1в ми обстежили 2387 д1тей у навчальних закладах Льв1вськоТ облает^ серед них 7-р1чних - 783, 12-рнних - 812, 15-р1чних -792 д1тей та 454 дитини у м. ЛьвовК Поширежсть кар1есу визначали вщповщно до рекомендащй ВООЗ (1989). Оцшювали таю показники: поширежсть карюсу у вщеотках, ¡нтенсивжсть каргёсу за показником кп та КПВ в умовних одиницях.
Отримаж результати опрацьоваж методом математичноТ статистики ¡з застосуванням N критер1ю Стьюдента.
Результати дослщження. Для оцшки впливу забруднення навколишнього середовища ми окремо проанал1зували узагальнеш дан1 ураженосл кар1есом молочних \ послйних зуб1в у д1тей, як1 проживають на територ1ях ¡з р1зними Р'внями забруднення.
Встановлено, що поширежсть кар1есу молочних зуб1в у д1тей, як1 проживають на дуже забруднежй територм, вища (96,5±1,35%), жж у однол1ток (7 роюв), яю проживають на менш забруднежй територм (93,3±1,25%, р<0,05) (мал.1). Вищими виявились \ показники ¡нтенсивносл ураження кар1есом молочних зуб1в (вщповщно кп=5,2±0,27 I 4,7±0,52) (мал. 1).
Таблиця 1
Групування населених пунктчв Льв1вськс. облает! за р1внем сумарного забруднення довюлля в 2005-2006 рр., в яких вивчалася стоматолопчна захворюван;сть д1тей
Р1вень забруднення Населен! пункти та сумариий ¡ндекс забруднення Середы й ¡ндекс
дуже забруднен1 Добротв1р (1,61), Соснтка (2,05), Городок (1,44), Жидач1в (2,73), Золочт (1,38), Мостиська (1,57), Сокаль (1,55), Явор1в (2,00), Сколе (1,3), Стебник (1,24), Самбю (1.22) 1,64
мало забруднен! Буськ (0,97), Дрогооич (0,78), Жовква (0,70), Дубляни (0,70), Н.Роздт (0,93), Топор1в (0,97), Борислав (0,74), Стрий (1,14), Пустомити (1,18), Льв1в (0,84) 0,89
96,5
90,3 92,5
67,4
□ низький р1вень забрудненост1
■ високий р! нь забрудненосл
□ низький р1вень забрудненосл Б високий р1вень забрудненосл
Поширежсть
1нтенсившсть
Мал. 1. Уражежсть кар1есом молочних зубш (у%) у д1тей, ям проживають у ыпсцевосл ¡з р1зними ршнями забруднення
Поширенють кар1есу постмних зуб1в загалом у дп-ей, яю проживають на бтьш забрудненм територи, вища \ становить 84,86±3,2%, а на менш забрудненм - 81,73±4,2%. Поширенють карюсу в дп"ей залежно вщ в1ку на територтх ¡з р1зними ступенями забоуднення наведена на мал. 2.
мал.2. Поширежсть карксу послйних зуб1в (у %) у д1тей, яю проживають у мгсцевосп з рЬними ртнями забруднення
Поглиблений аналю результата показав, що в дп"ей 7-рнного в1ку поширенють кар1есу послйних зуб1в на обох територ1ях виявилась однаковою (Г7,4±4,71% I 67,2±6,21 р>0,05). У 12-р1чних та 15-рнних дп"ей, як1 проживають на бтьш забрудненм територи поширенють карюсу становить 94,91 ±2,04% \ 92,44±2,19%, що вщповщае «дуже високому» р1вню, а в д1тей менш забруднених територм - вщповщно 87,45±4,15% \ 90,29±2,37%, що вщповщае «високому р1вню» згщно з критериями ВООЗ
Анал1з ¡нтенсивносл карюсу постмних зуб1в евщчить про те. що в д1тей, як1 проживають на бтьш забруднених територ1ях, показники вищ1 (КПВ=4,01±0,32) в пор1внянж з д1тьми, яю проживають на менш забрудненш терито| I (КПВ=3,65±0,21).
Детальний аналю ¡нтенсивносл кар1есу залежно вщ в1ку показав, що у вах в1кових градацтх д1тей, яю проживають на територи з високим р1внем забруднення, ¡ндекс КПВ вищий, н1ж на територи з низьким ступенем забоуднення Найбтьш значуща рюниця виявлена в д!тей 15-р1чного в1ку ( зщповщно КПВ=6,62±0,38 \ 5,86±0,24)(мал. 3).
'НИЛ СТМДТОЛОПЧПЙ Ш1ЫМНАХ 7008, Kot
1,19
■ 7 pOKie
■ 12 рок1в □ 15 рок1в
1,34
6,62
4,08
низькии р1вень забрудненосл
високий р1вень забрудненосл
Мал.3.1нтенсивжсть ураження зубт KapiecoM у д1тей, яю проживають у MicueeocTi з рюними р1внями забруднення
1нтенсивнють Kapiecy в 7-рнних дп"ей з обох територ1й Biflnoeiflae «низькому» р1вню (КПВ=1,34±0,20 i 1Д9±0,21), у в\ц\ 12 роюв зростае до «середнього» (КПВ=4,08±0,47 i 3,91 ±0,41). Вищими виявилися показники i в 15-р1чних д1тей. 1нтенсивнють Kapiecy в д1тей ¡з менш забруднених територм становить КПВ=5,86±0,24 i вщповщае «високому» ртню, а в TxHix однолток ¡з дуже забруднених територм становить КПВ=6,62±0,38, що вщповщае «дуже високому» р1вню зпдно з критертми ВООЗ.
KpiM того, ми окремо проанал1зували показники захворюваносл на Kapiec у дп"ей, яю проживають у р1зних населених пунктах ¡з р1зними ртнями забруднення територи. Отримаж результати свщчать, що суттевоТ р1зниц1 м1ж показниками ураженосл зубт KapiecoM у дггей, яю проживають у населених пунктах 13 низьким р1внем забруднення, не виявленс. Водночас у c.TonopoBi виявлено значно нижчу ¡нтенсивнють Kapiecy у 12-р1чних д1тей (КПВ=2,67±0,47) вщнссно середжх даних по rpyni населених пунклв (КПВ=3,91 ±0,41), (р<0,05.) Слщ зазначити, що в цьому населеному nyHKii напротивагу ¡ншим у питый вод1 пщвищений умют фтору (>2,5 мг/л). У дггей 15-р1чного вку показники КПВ значно в1др1зняються в1д середтх (КПВ=5,86±0,24) у Борислав1 (КПВ=7,19±0,53, р<0,05) та Дрогобич1 (КПВ=8,04±1,05, р<0,05).
У д1тей, як1 проживають у населених пунктах ¡з високим р1внем забруднення, виявлеж значж розб1жност: в показниках ураження зуб1в KapiecoM. Так, у дкей 7-р1чного BiKy виявлено висою показники ¡нтенсивносл Kapiecy в Жидачев1 (КПВ=2,20±0,32) та Яворов1 (КПВ=2,0±0,12), що значно вщр1зняються вщ середчж по rpyni населених пунклв (КПВ=1,34±0,2) (pi,pr,<0,05). Значж розбжносп виявлеж також i в показниках Kapiecy у дп"ей 12-р1чного BiKy. Так, ¡нтенсившсть Kapiecy в д1тей Жидачева (КПВ=5,76±0,65) та Сколе (КПВ=5,56±0,71) суттево перевищуе cepeflHi дат (КПВ-3,91 ±0,41) (рьр2,<0,05). Значне зростання ураженост] зуб1в KapiecoM у д1тей 15-р1чного BiKy спостер1гаеться в населених пунктах Жидачю (КПВ=11,03±1,01) та Сколе (КПВ=8,24±0,69) в пороняны з середжми даними (КГ!В=6,62±0,65, pi<0,001 ,р2 <0,05).
Отже, отримаж даж виявили певну територ1альну залежжсть ураження зуб1в KapiecoM вщ ртня
забруднення навколишнього середовища. Кр1м того, встановлеж в1ков1 особливосл формування р1вня стоматолопчного здоров'я дп"ей, яю проживають у рюних еколопчних умовах, що сприяе розпрацю-ванню найбтыи ефективних важелт його управлЫня.
Виявлено, що чутливють оргажзму д1тей до дм чинииюв довюлля залежить вщ в1ку. Пор1вняльний аналю ураження зуб1в карюсом у д1тей рюного в1ку показав, що рюниця в р1внях захворюваносл зростае з в1ком. На нашу думку, це пов'язано з кумуляц1ею в оргажзм1 негативних чинниюв. У 7-р1чних дп"ей яю проживають у р1зних еколопчних умовах, ураженють зуб1в кар1есом вщповщае «низькому» р1вню, у 12-р1чних -«середньому», а в 15-р1чних - «високому» (низький рюень забруднення) \ «дуже високому» (високий р1вень забруднення) згщно з критертми ВООЗ. Водночас проведен! досл1дження показали, що проблема впливу навколишнього середовища на стан твердих тканин зуба е досить складною, що зумовлюе необхщжсть проведения подальших дослщжень, яю слщ спрямувати на визначення груп ризику, територи ризику та обгрунтування репональних програм профтактики.
ГПтература
1. Хоменко Л.А., Кононович Е.Ф., Муттаки Ф.З. Поражаемость и тенденция развития кариеса постоянных зубов у детей 6-14 лет // Современная стоматология.-2002,-№1,-С. 47-49.
2. Чижевский И.В. Эпидемиология кариеса зубов у детей Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии,- 1999. - Т.З, №1.-С. 154-155
3. Остапко О.1. Х1м1чний склад емал1 та стан твердих тканин зуб1в у д1тей в р1зних за еколопчною ситуацию регюнах УкраТни // Новини стоматологи,- 2007.-№4(53).- С 38-42.
4. Дичко Е.М., Афанасьева Э.П., Корепанов А.Г. Распространенность и интенсивность заболеваний зубов и околозубных тканей у детей в условиях интенсивной промышленной зоны // Профилактика и гигиена стоматологических заболе-ваний: Сб. науч. трудов. -Днепропетровск, 1988. - С. 65-66
5. Нейко Е.М., Рудько Г.1., Смоляр Н.1. Медико-геоеколопчний анал1з стану довктля як ¡нструмент оцжки та контролю стану здоров'я населения. - 1в.-Франк1вськ -Льв1в,2001.-350с.
УКРМНСЬКИЙ СГОКАТОЛОПЧМ АЛЬМАНАХ 2006, Ш1
шш
6. Еколопя Льв1вщини 2003 / Укладач1 Корейко О., 1льницький l./.-Львгв: Сполом, 2004.-20 с.
7. Статистичний щорнник УкраТни за 2003 р. Державний комтет статистики Украши / За эед. О.Г. Осауленко К.// Консультант. - 2004. -185 с.
8. Доценко В.М., Карпова СМ., Климчук М.А., Присяжнюк B.C., Федиришин О.М., Шевченко В.М. Cnoci6 визначення якост1 довюлля та ризику впливу його забруднення на стан эдоров'я населения. Декларацшний патент. №7253 А 6" 1310/00 опубл. 15.06.2005 р.
9. Children s health and the environment: a new agenda for prevention research/p.y.Landrigaw I.E. Carlson C.F .Bearer a oth.// Environmental Health Perspectives-1998 (106 Suppl).-№3,- P. 94-97
10.Lahm S.H., Ward M.H. °esticides and childhood cancer //Environmental Health Perspectives.-2002,-vol. 106Suppl).-№3 .-P.893-908.
Стаття над1йшла 18.02.2008 p.
•41КУ
Резюме
Изучено состояние твердых тканей зубов у 2841 ребенка, которые проживают на территориях с разными уровнями комплексного загрязнения, установлено, что кариес молочных и постоянных зубов у детей, которые проживают на более загрязненной территории, встречается чаще, чем у детей, которые проживают на менее загрязненной территории.
Ключевые слова: кариес, дети, уровень загрязнения территории.
Summary
The state of dental hard tissues in 2841 children, living in the regions with different contamination level was examined. It was established that the intensity of the caries of primary and permanent teeth in children living in more contaminated regions is higher than in the children of the same age, living in less contaminated regions.
Key words: dental caries, children, contamination level of the region.
