CC BY
72
УКШНРЬКИК СТ01ШШГ1ЧНИК АЛЬМККАХ 7008, ШИ
СТОМАТОЛОГА i
УДК 616.31:613.1].001.57
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕАЮВАННЯ ЗНАЧИМОСТ1 ВПЛИВУ ЧИННИК1В ДОВК1ЛЛЯ НА PIBEHb СТОМ АТОЛО Г1Ч H О ГО ЗДОРОВ'Я (НА ПРИКЛАД1 12-Р1ЧНИХ Д1ТЕЙ ЛЬЫВСЬКО! ОБЛАСТ1)
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡м. Данила Галицького
Е.В. Безвушко, Т.Г. Гутор
Охорона здоров'я дитячого населения - головне завцання не лише сучасноТ медицини, а \ держави. Осюльки на стан здоров'я дней впливае комплекс соц1альних, економнних та еколопчних чинниюв, саме здоров'я дней е ¡ндикатором благополуччя сушльства.
Кожен з указаних чинниюв окремо суттево впливае на оргажзм, а в комплекс! Тхня дт значно посилюеться [1, 2, 3]. Тому доречно дослщжувати фактори, в1д яких залежить розвиток стоматолопчно! патологи та якою м1рою вщбуваеться вплив дослщжуваних чиннишв на р1вень стоматолопчноТ захворюваносп.
За результатами проведених епщемюлопчних дослщжень накопичено значний матерел про вплив навколишнього середовища на стоматолопчне здоров'я дней [4, 5 6. 7]. Водночас, яксвщчатьданг ц1 результати наукових дослщжень явно недостатньо використовуються в практичны д1яльност1 випадають ¡з поля зору медичноТ статистики захворюваносп та П анал1зу. Окр1м того, на думку [8, 9, 10, 11, 12] дослщники, аналЬуючи отримаж статистичж дан1 захворюваносп д1тей, припуска-ються низки помилок, що зрештою призводить до формулювання непраьильних висновюв.
У зв'язку з цим доцтьно створити регюнальж бази даних про р1вень стоматологиного здоров'я дней, стан навколишнього середовища та послйний аналкз динамюи Тхжх зм1н. Створення такоТ ¡нформацмноТ системи дозволить ефективно оцЫити профтак-тичну направлешсть заходт, спрогнозувати тенденцш змЫи частоти захворюваносп, диферен-цшовано оцтити вплив чинниюв ризику. Хр1м того, з'явиться можливють прогнозування корекци гомеостазу оргажзму Д1тей, що зазнають негативного впливу навколишнього середовища. Розв'язання цих проблем е акл/альним на сучасному етагп у зв'язку з опрацюванням медико-еколопчного моннорингу та оцшки здоров'я дп-ей, зокрема \ стоматолопчного з урахуванням зм1н еколопчноТситуаци.
Мета дослщження
Опрацювання та висвнлення методологи них основ для оцшки впливу чинниюв навколишнього середовища на стоматологи ний р1вень здоров'я дней (СРЗ) Л ьв1всько)'области
Матер1ал та методи.
Дослщженням було охоплено 20 населених пункт1в JlbBiBCbKOï обласп та м. JlbBiB. Характеристика навколишнього середозища здмснена на основ! офщмних саннарно-статистичних звтв згщно 3i статистичною формою № 18 "Звн про фактори навколишнього середовища що впливають на стан здоров'я населения". 3 обстежених об'ектт вивчалися питна вода, атмосферне повнря та харчов1 продукти. Оцшювалася Тхня яюсть, що характеризувалося частотою проб, яю не вщповщали сан1тарно-ппен1чним нормативам за xîmnhhmh та мкробюлопчними показниками.
3 метою комплексно!' оцнки забруднення довктля багатьма факторами ми застосували ¡нтегральний показник визначення небезпеки загального антропогенного навантаження, який захищено державним патентом [13].
Для оцЫки стоматолопчного здоров'я ми обсте-жили 2387 дп-ей у навчальних закладах ЛьвюськоТ обласп, серед них 7-риних - 783, 12-р1Чних - 812 та 15-pi4HHX - 792 дп-ей та 454 дитини у м. Львовг У обстежених дней детально вивчали стан твердих тканин зуба, пародонта, вид зубощелепних аномал1й та можлив1 чинники ризику. Ппешчний стан порожнини рота оцЫювали за ¡ндексом ппени OHI-S (Green-Vermillion, 1964). Поширежсть Kapiecy в дней визначали вщповщно до рекомендацм ВООЗ (1989). Оцшювали так! показники: поширежсть Kapiecy у вщсотках, ¡нтенсивжсть Kapiecy за гюказником КПВ в умовних одиницях. Стан тканин пародонта оцшювали за критертми кровоточивое^, ¡ндексу РМА, проби Штлера-Писарева. СРЗ оцшювали вщповщно до рекомендац1й П.А.Леусэ i ствавт. (1991).
Результати дослщження
Для вио1шення поставлених завдань ми обрали дослщження впливу забруднення навколишнього середовища на стан стоматолопчного здоровя 12-риних дней Льв1вщини. При цьому слщ наголосити, що цю методолопю можна використовувати також i для прогнозування впливу ¡нших чинниш щодо негативного впливу на стан здоров'я будь-яких bîkobhx груп.
Насамперед слщ пщкреслити, що Bei змши, як1 вщбуваються в природа взаемопов'язаж та взаемообумовлен! [14]. При цьому сл1д усвщомлювати, що зв'язок помЬк ознаками ложе проявлятись у вигляд1 функцюнально!' залежносп (змша одного параметра на певну величину завжди
УКРА1НСЫ1ИЙ СПИИТвЛОПЧККЙ ШШДХ 2008, №4
СТОМАТОЛОГА ДОТЯЧОГО ®С¥
приводить до зг/йни ¡ншого також на певну ф1ксовану величину) чи кореляцмноТ (певному значению одного параметра може вщповщати деюлька значень ¡ншого). Для прикладу, функцюнальним зв'язком буде бтыЫсть ф1зичних та математичних закожв та формул: змта довжини сторони квадрата на певну величину приведе до змЫи площ1 також на певну фтсовану величину.
У медико-бюгопчних дослщженнях залежжсть м1ж окремими параметрами не мае функцюнального зв'язку, що можна визначити як кореляц1йний зв'язок. При змЫ1 оджеТ ознаки неможливо абсолютно прогнозувати величину, на яку змЫяться ¡нш1; наприклад, при дослщженж змЫи маси тта вщ змни росту в дп"ей неможливо точно спрогнозувати, яка маса вщповщатиме кожному значению росту.
Визначення характеру зв'язку м1ж чинником ризику та станом стоматолопчного здоров'я проводять шляхом розрахунку коефщента кореляцм. який залежно вщ його характеру та форми представления даних може бути обчислений рЬними методами. Виб1р методу насамперед фунтуеться на тому, в якому вигляд1 представлено первинний матер1ал. Якщо це точж цифров! дат, то слщ використовувати коефщент прямолимйног кореляш (Шрсона), якщо ж це нагшмлыасж чи описов1 да -и, слщ застосовувати ранговий коефилент кореляцм (Стрмена).
Осюльки у ход1 виконання нашого наукового дослщження вихщж параметри були представлен! точними цифровими даними (табл. 1), то за допомогою коефМента кореляцм ГПрсона (1) ми встановили взаемозалежжсть мЬк СРЗ дггей 12 роюв та забруднежстю навколишнього середовища на Льв1вщиж.
прямим, якщо ж «-»- негативним чи зворотним • Абсолютне значения дозволяе судити про силу зв'язку: якщо г = 0, то можна говорити про вщсутжспь взаемопов'язаносл, а при г = 1 - про функцюнальний зв'язок м!ж дослщжуваними факторами. При цьому, якщо коефщент кореляцм становить г = 0,01 - 0,29, то сила зв'язку слабка' якщо г = 0,30 - 0,69, то зв'язок середньоТ сили i якщо г = 0,70 - 0,99, то можна стверджувати про сильний зв'язок пом ¡ж пор1внюваними ознаками.
Анал1з отриманого нами коефщента кореляцм м1ж р1внем забруднення навколишнього середовища та СРЗ 12-p¡4HHx д1тей Льв1вщини (г = - 0,57) дае можлив1сть дмти висновку, що м1ж доа цжуваними чинниками ¡снуе зворотний кореляцмний зв'язок середньоТ сили. Це е свщченням того, що 3¡ зростанням заЬрудненост1 навколишнього середови ща pieeH ь С РЗ д ¡тей 12 роюв зн ижуеться
Наступним етапом досл1дження було встановлення BiporiflHOCTi даного коефщ1ента кореляцй'. Наукова ппотеза передба^ае, що в xofli виконання аналюу можна отримати два результат
§ BiporiflHicTb даного коефщ1ента, яка свщчитиме про те, що аналопчна залежжсть простежуеться i в ¡нших населених пунктах Льв1вщини (адже фактично дослщженням було охопленолише21 м1стоЛьв1вськоТобласп);
§ HeeiporiflHicTb отриманого коефщгёнта кореляцм, яка означатиме, що ця залежжсть притаманна лише жителям обстежених míct.
Оцшка BiporiflHocTi отриманого коефщента кореляцм визначаеться за допомогою t- критер1ю (3), що визначаеться за попереджм обчисленням середньоТ похибки коефи-йента кореляцм (2).
г =
2Х
(1)
де: х - значения р1вня забруднення довюлля в окремих Micrax (бали);
у - значения СРЗ (%) 12-р1чних д1тей в окремих Micrrax;
dx i dy - вщхилення кожноТ вар1анти вщ своеТ середньоТ арифметичноТ.
Детальний розрахунок кожного параметра наведено в табл 1.
Поставивши отримаж результати у формулу Шрсона (1), отримуемо:
т. =. -
' \ п-2
(2)
де /и,-середня похибка коефщента кореляцЛ'; г-отриманий коефщент кореляцм; п - число спостережень.
t =
Xi
(3)
Поставивши даж в формули (2) та (3), отримуемо
^-ЛЕА од 9
г = Ч-0,57
у]5.27 X 339,49
Аналй отриманого результату передбачае його характеристику, яка складаеться з двох складових: алгебраТчного знака та абсолютного значения.
♦ За допомогою алгебраТчного знака можна встановити направленють кореляцмного зв'язку: якшо знак «+», то зв'язок вважаеться позитивним або
t = —— = 2,99 0.19
Обчислений нами t- критерм перевищуе табличне значения для помилки менше 5% (р<0,05), що дае можпивють стверджувати про в1рогщжсть даного коефщента кореляцм, тобто з достов1ржстю 95% можна стверджувати що в населених пунктах Льв1вськоТ област1 3¡ зростанням забрудненосп навколишнього середовища СРЗ дггей 12 роюв
УКРАШСЬКИЙ СТ0МАТШГ1ЧНИК АЛЬМАНАХ 2008, Ы
СТ0МАТ0Л0Г1Я ДИТЯЧОГО В1К /
зменшуеться.
Осктьки в процеа обчислення ми отримали значимий коефМент кореляцн, то надал1 можна побудувати економетричну модель залежност1 стану стоматолопчного здоров'я 12-рнних д1тей J1 ьвющини вщ стану забруднення зовжшнього середовища.
Для побудови математичноТ модел1 ми використали комп'ютерну програму "MS Excel for Windows". За допомогою методу найменших квадрат1в побудували економетричну модель, рка дозволяв встановити залежнють пом1ж р!внем забруднення та станом здоров'я 12-р1чних д1тей Льв1вщини, що виражаеться р1внянням perpecii (4), та зображенона рис.1:
у = -4,5347*х + 72,544,
(4)
де: у - стан стоматолопчного здоров я 12 - р1чних д1тей (°/сИ
х - рюень забруднення навколишнього середовища (бали)
Для визначення адекватносп (правильное^, в1рогщносп) пропонованоТ модел1 обчислявся Р-критерш (Фшера), що становив 8,91 та перевищував табличж значения для даного числа спостережень. Тому можна стверджувати про ¡стотжсть зв язку м1ж дослщжуваними змшними екопометричних моделей таТхадекватжсть.
Практичне застосування даних моделей наведено на прикладах 1¡2.
Приклад 1. Якщо б були вщсутжми даж про рюень стоматолопчного здоров'я 12-р1чних д1тей у Жидачев1, але було б в1домо, що р1вень забрудненосгп там становить 2,73, то, поставивши даж у формулу (4), ми б отримали:
СРЗ 12-рЫнихдтей = - 4,5347*2,73 + 72,544 = 60,16.
Фактичж даж показують, що СРЗ 12-р1чних дп"ей у Жидачев1 становить 60,1 що на 0,06 вщр1зняеться вщ розрахункових.
Приклад 2. Якщо б були вщсутжми даж про СРЗ 12-р1чних дп-ей у Сокал1, але було б вщомо, що рюень забрудненост1 там становить 1,55. то, поставивши даж у формулу (4), ми б отримали:
СРЗ 12-р1чних д1тей = - 4,5347*1,55 + 72,544 = 65,52.
Фактичж даж показують, що СРЗ 12-р1чнихдп-ей у Сокал1 становить 64,5 що на 1,02 вщр1зняеться вщ розрахункових.
Висновок. На тдстав1 положень доказово! медицини про необхщнють правильно!' ¡нтерпретацм отриманих статистичних даних як приклад для практичного використання наведено алгоритм побудови модел1 дослщження впливу забруднення навколишнього середовища на стоматолопчний рюень здоров'я 12-р1чних дп-ей Льв1вськоТ обласп. Практична значим1сть моделей цього типу полягае в тому, що, маючи дат про забруднення навколишнього середовища окремих населених пунючв Льв1вщини, можна реально спрогнозувати середжй р1вень стоматолопчного здоров'я жителю та надал1 правильно обирати методи профтактики \ л1кування стоматолопчниххвороб.
Штература
1. Сердюк A.M. Навколишне середовище i Здоров'я населения Украши / Сердюк A.M. // Довюлля та здоров'я.-2000,- №1.-С.2-6.
2. Звиняцковский Я.И. Факторы риска и здоровье населения проживающего в различных условиях окружающей среды / Звиняцковский Я.И. , Бердник О. В.//Довктлята здоров'я.-2001.-№1.-С.8-11.
3. Казакова РВ. Чинники ризику виникнення стоматолопчних захворювань дп"ей Прикарпаття / Казакова РВ. // Новини стоматолопТ. 1996. - №4. -С.20-21.
4. Каськова Л Ф. Показники ураженосгп KapiecoM 3y6iB у д1тей ПолтавськоТ обласп / Каськова Л.Ф., Бабша О.О. // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2002. - №4. -С. 13-15.
фактичш дам роэрахунков1 дан!
1.5
ршень забруднення
Рис.1. Залежжсть ымж р1внем забрудненост1 м1сцевост1 (бали) та станом стоматолопчного здоров'я (%)
у 12-р1чних хытей Льв1вщини
м
укмшсьш атомглолопчкий анымш геое, гы
т
5. Остапко 0.1. Вплив чинниюв довктля на рюень стоматолопчного эдоров'я д1тей УкраТни / Остапко 0.1 // Науковий вюник нацюнального медичного ужверситету ¡мен1 0.0. Богомольца. -2007.-С.162-16'
6. Ковач И В. Комплексная первичная стоматологическая профилактика у детей в условиях промышленного региона / Ковач И.В. // Науковий вюник нацюнального медичного ужверситету ¡меж О.О. Богомольця. -2007. -С.116-117.
7. Деньга О.В. Мкроелементи та стомато-лопчне здоров'я дитячого населения / Деньга О.В., Свппична О.М., Ворохта Ю.М. // Довктля та эдоров'я,-2008. - №1.-С.53-55.
8. Бащинский С.Е. Статистика умеет много / Бащинский С.Е. // Международный журнал медицинской практики -1998. - №4. - С. 13-15.
9. Леонов В.П Ошибки статистического анализа биомедицинских данных / Леонов В.П. // Международный журнал медицинской практики. -2007 №20.-С 19-35.
10. Гайдышев И.П. Статистика в публикациях / Гайдышев И.П. // Гений ортопедии. - 2005.- -С.155-161.
11. Gardner M.J., Bond J. An exploratory study of statistical assessment of papers published in the British Medical Journal // ¿ША - 1990. - Vol. 263. - P. 13551357.
12. Glantz S.A. It is all In the numbers //J.Am. Coll. Cardiol. - 1993.-Vol. 21,- P. 835-837.
13. Доценко B.M., Карпова C.M., Кпимчук M.A., Присяжнюк В.Е., Федиришин О.П., Шевченко В.М. Cnoci6 визначення якост? довктля та ризику впливу його забруднення на стан здоров'я населения. ДекларацМний патент №7253 А 611 310/00 опубл. 15.06.2005р.
Соцюльна медицина та оргажзацт охорони здоров'я // Пiд заг.ред. Ю.В.Вороненко, В.Ф.Москаленко. 2000.
Резюме
В статье приведен алгоритм построения модели исследования влияния окружающей среды на стоматологический уровень здоровья детей.
Ключевые слова: дети, экология, стоматологический уровень здоровья.
Summary
The given article provides the method of model making for the research of the polluted environment's Influence on stomatological level of children's health.
Key words children, ecology, stomatological health level.
Стаття над1йшла 5.06.2008 p.
