CC BY
23
Стоматологгя дитячого 61 ку
УДК: 616.314-002-02-056-053.5
Н.Л, Чухрай
В1КОВ! ОСОБАИВОСЛ УРАЖЕННЯ КАИбСОМ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ШШАЬНОГО В1КУ
Лье1вський нацюнальний медичний умверситвт ¡меш Данила Галицького
100 90 80 70 60-50 40-30-20-10-
77,89
I66.66
49,57
\ 41,75
пм
1,49
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Рис. 1. Поширетсть карксу поста* них зубю у обсгежених д!тей
Упровадження високояккних та ное^тнЬс технолопй, поява су-часних стоматолопчних матер(а-лш, тдвищення квалфкацмного р1вня ! можливостей сучасного лкаря-стоматолога не лише не по-кращили етдемюлопчну картину ураженосп кар)есу зуб1в, а й не зупинили рЕст захворюваносп. Це зумовлено комплексом фактора: низьким ршнем орган|'заци( фжансування 1 якосл стоматоло-пчноТ до помоги дням, недостат-жм упровадженням сучасних метод^ первинноУ профилактики, особливо в дитячих дошюльних установах та школах, нелегкими сощально-економ^ними умова-ми проживания населения, вживаниям генномодифкованих та насичених барвинками продуклв, попршенням еколопчноТ ситуацн, зокрема в умовах великого мкта [5, 7, 8, 9,13].
Можторинг захворюваносп на кар1ес в УкраТж визначае р1зний ршень - в)д 80, 7% - 90, 22% до 98, 0% [2, 7, 12]. Разом з тим, при ана-лЫ лгсературних джерел привер-тае увагу широка вар1абельн!сть пощиреносп карЕесу зуб1в не лише в р!зних репонах! областях, а й серед д1тей, як! проживають у межах одного мкта [1, 4,10].
Мета: вивчити динамку поши-реност!, ¡нтенсивносп та тенденцм розвитку кариесу зуб/в у д!тей 5-16 рою в для створен ня ¡ндив!дуаль-ноТ програми проф!лактики.
Материал та методи. Ми об-стежили 1301 дитину 5-16- р1чно-го вку, яю навчалися 8 шюльних закладах м. Львова. Результати обстеження вносили в розпра-цьовану на кафедр1 стоматологи
дитячого вку ЛНМУ ¡меш Данила Галицького карту егмдемюлопч-ного обстеження на кожну дитину. Визначення ¡нтенсивносп та поширеносп карксу зуб1в у дггей проводили в!дпов1дно до рекомендаций 80 03 (1989). Для ви-вчення ешдемюлопчного стану в обсгежених д1тей визначали таю показники: поширен!сть карксу у высотках, ¡нтенсивжсть карксу за показниками КПВ та КПВп в умов-них одиницях [6]. Результати опра-цьоваж статистично з використан-ням критер1ю Ст'юдента [3].
Результати досл!дження. Нами було встановлено, що по-ширенкть кар1есу послйних зуб1в становить у середньому 64, 87±1, 32% (рис.1). АналЬ показника по-ширеносп кар!есу постШних зуб|в дозволив установити певж осо-бливосп в обстежених д1тей. Так,
якщо в 23 (17,16%) д(тей 5- р1чного вку вже прор^зався хоча б один перший лослйний моляр, то серед ц!е"|' групи у 2 д!тей (8, 70±5, 88%) моляри вже були у ражен I кар1е-сом.
1з б до 7 роюв поширежсть ка-р5есу пост!йних зуб1в стр1мко зрос-тае з 17, 35±3, 82% до 41, 75+4, 86% (р<0, 001), що може бути зумовле-не д1ею несприятливих чинник1в на недомжералЬоваж ф1сури про-р1заних перших поспйних моляр!в. Це сещчить про необхщнкть проведения проф|"лактичних заход[в у цей пер1од. Виявлен1 ще два под1-6н1 п1двищення цього показника: з 8 до 9 рок!в в1н зростае ¡3 49, 57±4, 66% до 65, 66+4, 77%, ^=2,41, р<0, 05) та з 11 до 12 рок!в - \з 77, 89±4, 26% до 88, 24±3, 19% (р<0, 05). До 16 рок!в р1ст ривае \ дпсягае до 97, 52±1, 41%. Сл1Д зазначити, що в д|-
58 © УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №6 2010
Стоматологгя дитячого вiкy
110-
■^^94.74
□ д!вчата
Вхлопц!
Рис. 2. Поширенкть карксу поспйних зуб!в залежно в!д стап
тей 9-16 роюв поширенкть карксу погнйких зуб1в з)дпов1да€ високо-му р1вню зпдно з даними ВООЗ.
Аналв поширеност! кар1есу по-спйних зуб1в залежно в(д стал показав, що в д1вчаток цей показ-ник становить 71, 68±1, 73% , що значно перевищуе аналопчний показник у хлопчиюв (57, 21±1, 98%) р<0, 001. Розглядаючи поши-режсть кар1ссу поспйних зуб1в за вковими трупами та стаггю, вста-новлено, що в д1вчаток 7-12 рокш цей показник значно вищий у по-
р|виянн1 з хлопчиками; у Д(вчаток 13-16 рок!в в!н також переважае, але з невеликою рЬницею.
Результати отримаиих даних показали, що в середньому ¡нтен-сивн)сть кар!есу послйних зуб(в склала 2, 62±0, 19 зуба (табл.1), а КПВ лорожнин - 3, 19±0, 25 зуба. Причому з б до 7 рокщ показник ¡нтенсивност1 зростае майже в 3 рази (з 0, 32±0, 07 зуба до 0, 93±0, 13 зуба} (р<0, 001) I до 16 роюв досягав 5, 71±0, 31 зуба (р<0, 001), що може визначати трупу д!тей б
роюв ключовою для проведения проф'!лактичних заход'ю щодо ура-ження твердих тканин зуб^е.
Анал!з структури показника ¡нтенсивносп карксу поспйних зубш показав, що в середньому карюзних зуб1в було виявлено 0, 90±0, 13 зуба (питома вага - 34, 35±1, 32%), пломбованих зубш -1, 69±0, 17 зуба (64, 50±1, 33%) при частц1 видалених зуб1в 0, 03±0, 01 зуба (1,15±0, 29%). У структур! КПВ сп1вв!дношення показниюв "К", "П" та "В" в середньому розподьпило-ся таким чином: 34, 35±1, 32%, 64, 50±1, 33% та 1,15±0, 29 %.
Анал1з показнимв за 8)ком показав, що з 6 до 16 рок!в показник карюзних зуб!в зростае з 0, 27±0, 07 зуба до 1, 43±0, 18 зуба {р<0, 001), тобто в 5 раз!в. Якщо з 6 до 8 рок1в питома вага карюзних зуб1в бтыиа В1Д питомоУ ваги пломбованих зу61в, то починаючи з 9-р1ч-ного В1ку, навпаки, питома вага пломбованих зубгв переважае ] в 16 роюв ст'вв|'дношення питомих ваг показникю "К"1 "П" становить 25, 04±3, 95% та 73, 56±4, 03%. Це евщчить про р1вень санаци в об-стежених д!тей. Оид також зазна-мити, що до 9-рмного вжу не було виявлено жодного видаленого по-спйного зуба.
/нтенсивтсть карЫсу постшних зу61в у обстежених д'ипей
Таблиця 1
В2к К-сть дией КПВп КПВ К П В
абс. пит. еага абс. пит. вага абс. лит. вага
5 134 0,02 ±0,02 0,02 + 0,02 0,01 ± 0,01 50,00 ±4,32 0,01 + 0,01 50,00 + 4,32 - -
6 98 0,36 ±0,09 0,32 ±0,07 0,27 ± 0,07 84,38 + 3,67 0,05 ±0,03 15,62 ±3,67 - -
7 103 1,13 ±0,16 0,93 + 0,13 0,57 ± 0,10 61,29 ±4,80 0,36 ±0,08 38,71 ±4,80 _ -
8 115 1,18 ±0,14 1,05 ± 0,12 0,56 ±0,09 53,33 ±4,65 0.49 ±0,09 46,67 ± 4,65 - -
9 99 1,69 ±0,16 1,44 ±0,14 0,67 ± 0,09 46,53 ±5,01 0,76 ±0,14 52,78 ±5,02 0,01 ± 0,01 0,69 ± 0,47
10 108 2,50 ±0,24 2,06 ± 0,19 0,99 ±0,14 48,06 ±4,81 1,05 ± 0,15 50,97 ±4,81 0,02 + 0,01 0,97 + 0,94
11 95 2,95 ± 0,27 2,41 ± 0,21 1,01 ±0,12 41,91 ±5,06 1,38 ±0,19 57,26 ±5,08 0,02 ±0,01 0,83 ±0,79
12 102 4,02 ± 0,30 3,29 ±0,22 1,20 ±0,18 36,47 ± 4,77 2,07 ±0,20 62,92 ±4,78 0,02 ±0,01 0,61 ±0,32
13 126 4,92 ± 0,28 4Д5 ± 0,28 1,26 ±0,15 30,36 ±4,10 2,85 ± 0,26 68,67 ±4,13 0,04 ± 0,03 1,97 ± 1,24
14 114 5,91 ±0,41 4,65 ± 0,31 1,51 ± 0,21 32,47 ±4,38 3,07 ±0,25 66,02 ±4,44 0,07 ± 0,02 1,51 ±1,14
15 87 6,47+0,49 5,40 ±0,31 1,30 ±0,23 24,07 ±4,58 4,02 ± 0,34 74,44 ±4,68 0,08 ± 0,04 1,49 ± 1,29
16 120 7,18 + 0,45 5,71 ±0,31 1,43 ±0,18 25,04 ±3,95 4,20 + 0,30 73,5614,03 0,08 + 0,02 1,40 ±1,07
За талом 1301 3,19 ±0,25 2,62 + 0,19 0,90 + 0,13 34,35 ±1,32 1,69 ±0,17 64,50 + 1,33 0,03+0,01 1,15 ±0,29
©УКРАТНСЬШЙ СТОМАТОДОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ Мл^ 2010 59
С m о м a m оло ei н дитячого вгку
Висновки
1. Проведен! ешдем1олопчш обстеження д1тей 5-16 рошв м. Львова показали, що штенсив-шсть кар1есу поспйних зуб^в у середньому становить 2, 62±0, 19 зуба за поишреноет! 64, 87±1, 32%.
2. Анализ дослщження стану твердих тканин зуб1в дггей залежно вщ статх свщчить, що в дiвчaтoк шшшрешсть та штенсившсть кариесу постшних зуб1в у вс1х вшових трупах вихщ в по-р1внянш з хлопчиками.
3. Анал1з структури показника штенсивност1 кариесу постшних зуб1в показав, що в середньому карюзних зуо!в було виявлено 0, 90±0, 13 зуба (питома вага - 34, 35±1, 32%), иломбованих зуб1в -1, 69±0, 17 зуба (64, 50±1, 33%) за частки видалених зуб1в 0, 03±0, 01 зуба (1, 15±0, 29%).
4. Детальне вивчення захворюваносгп на кар1ес постшних зуб1в та чинншив, що провокують каргссогенну ситуащю в окремому населеному пункт), с щнним для пор1вняння з ешдемюло-гзчною ситуащею в шших регюнах, створення банку даних та вдосконалення стомато логично! допомоги дггям.
Литература
1. Вербицкая A.B. Показатели распространенности и интенсивности кариеса зубов у детей в возрастном аспекте / A.B. Вербицкая // Украшський стоматолопч-ний альманах. - 2005. - № 2. - С. 39 - 41.
2. Деньга О.В. Лоширежсть зубощелепних аномалш i Kapiecy зуб1в у д1тей у перюд раннього змшного прикусу / О.В. Деньга, Б.М. Mip4yx, М. Раджаб // Украшський стоматолопчний альманах. - 2004. - N91-2. - С. 48-50.
3. Метод и чж рекомендацн по статисшчниш об-робц) / [уклад. Смоляр И. I., Федорш Я. М., Завойко Д М. та ¡н.]. - JibBÎB, 1995. -17 с.
4. Смоляр H.I. Пор!вняльна оцшка захворюваносп' KapiecoM зуб!в д1тей м. Львова / Смоляр H.I., Безвушко Е.В., Чухрай Н.Л. // Вкник стоматологи, - 2006. - №3.
- С. 77-81.
5. Сравнительный анализ стоматологической заболеваемости детей г. Киева / Деньга О.8., Хоменко Л.А., Анисимова Л.В. ( и др. ] // BÎchhk стоматологи. - 2005.
- №2. - С.85 - 87.
6. Стоматологические обследования. Основные методы,- 4-е изд. - ВООЗ, Женева, 1997,- 76 с.
7. Стоматолопчний статус дитячого населения, що проживае в умовах ди малих доз рад!аци / Л. О. Хо-
менко, В. П. Неспрядько, О. Ф. Кононович [ та гн. } // В!сник стоматологи.- 1995.- №3(4).- С. 223- 227.
8. Косенко К.Н. Уровень и структура стоматологической заболеваемости у детей г. Киева / Косенко К.Н., Деньга О.В., Иванов B.C. [ и др. ] // Вкник стоматологи. - 2004. - №4. - С.79 - 83.
9. Хоменко Л.А. Поражаемость и тенденция развития кариеса постоянных зубов у детей 6-14 лет / Хоменко Л.А., Кононович Е.Ф., Ель Муттаки Фатима Захра // Современная стоматология. - 2001. - №1. - С.47-49.
10. Чухрай Н.Л. Kapiec молочних зуб1в у д!тей до-шшьного та молодшого ишльного вжу / Чухрай Н.Л. Ц Стоматолопчний альманах. - 2010. - №2, Т.2. - С.57-60.
11. Чухрай Н.Л. Стоматолопчна захворюважсть д!-тей м. Львова / Чухрай Н.Л., Безвушко Е.В. // Стомато-лопчж новини. - 2006-2007. - Вип.6-7. - С. 66-67.
12. Флюнт I. I. Уражежсть зубш KapiecoM у д1тей шшьного BiKy м. Львова /1.1. Флюнт // Стоматолопчж новини.- 2001- С. 89- 90.
13. Dragheim Е. Denta! caries of schoolchildren of an Estonian and Danish municipality / Dragheim E„ Peterson P.E., Kalo I. // International Journal of Pediatric Dentistry.- 2000.- Vol.l0(4).- P. 271- 278.
Стаття надшшла
15.11.2010 р.
Резюме
Представлены результаты обследования 1301 детей г. Львова в возрасте 5-16 лет. В среднем, интенсивность кариеса постоянных зубов составляет 2, 62±0, 19 зуба при распространенности 64, 87±1. 32%. Анализ полученных данных в зависимости от стати свидетельствует о том, что у девочек распространенность и интенсивность кариеса постоянных зубов у всех возрастных группах выше в сравнении с мальчиками.
Ключевые слова: кариес, постоянные зубы, дети, распространенность, интенсивность.
Summary
There were presented the results of examination of 1301 children of 5-16 year-old-children. On the average the caries intensity of the permanent teeth is 3, 40±0, 27 and frequency - 71, 19±1, 55%. There have been received data concerning caries frequency and intensity of the permanent teeth. It is established that such data are increased in girls comparing to the boys.
Key words: caries, permanent teeth, children, frequency, intensity.
60 © УКРАШСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №6 2010
