CC BY
127
Практична медицина / Practical Medicine
полк
СУСТАВЫ, позвоночник
УДК616.314-002+613.95+616.31-07
ЗАДОРОЖНА 1.В.1, ПОВОРОЗНЮК В.В.2
1ДВНЗ «1вано-Франк'шський нац'юнальний медичний ун'>верситет» 2ДУ«1нститут геронтологи '¡мен! Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни» Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Ки/в
ПОШИРЕН1СТЬ ТА ШТЕНСИВШСТЬ КАР16СУ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ УКРА1НИ: РЕЗУЛЬТАТИ КЛ1Н1КО-ЕШДЕМЮЛОПЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
Резюме. У статтi наведено результати власних доспщжень iз вивчення поширеносп та ш-тенсивностi карi€су зубiв серед дитячого населення залежно вщ вiку та регiону проживан-ня. Проведено стоматолопчне обстеження 1106 д^ей вiком вiд 11 до 17 ро^в, якi мешкають у репонах промислового забруднення та дефiциту фтору. Отримаш результати свiдчать про те, що проживання в екологiчно несприятливих репонах вiрогiдно вплива€ на показни-ки поширеностi та iнтенсивностi карi€су зубiв, що з вiком статистично вiрогiдно зростають, причому вищiй поширеносп вiдповiда€ бiльш висока iнтенсивнiсть карi€су. Ключовi слова: несприятливi екологiчнi фактори, дiти, поширенiсть та iнтенсивнiсть кари €су ЗубiB.
Вступ
Стоматологiчне здоров'я — важлива складова здоров'я людини, стан якого залежить вщ балансу м1ж адаптацш-ними можливостями оргашзму до да бiологiчних, еколо-пчних та соцiально-економiчних факторiв, що е факторами ризику виникнення захворювань ротово! порожни-ни, таких як карiес зубiв та захворювання пародонту. Особливо чутливими до да несприятливих факторiв довкшля е дти, осыльки iхнi адаптацiйнi можливостi поршняно з дорослими зниженi внаслщок недостатньо! зрiлостi iмун-но!, ендокринно! та нервово! систем. Стан здоров'я дитячого населення е вщображенням впливу бiологiчних, еко-логiчних та соцiально-економiчних чинниюв i може роз-цшюватися як 1ндикатор якостi зовнiшнього середовища [1—3]. Загальний стан органiзму, що супроводжуеться по-рушенням обмiну речовин у перюд розвитку, формуван-ня й дозрiвання зубiв, суттево впливае на склад i структуру тканин зуба ^ вщповщно, може ослабити !х резистент-нiсть до карiесу.
Згщно з результатами дослщжень Всесвиньо! оргашза-ц11 охорони здоров'я (ВООЗ), причиною високо! поширеносп карiесу е порушення гiгiенiчного догляду за порож-ниною рота. Також вагомий вплив на не! мають наявнiсть
xpoHÍ4Hoi' загальносоматично! патологй' та дя несприятливих еколопчних чинниюв [1].
На територй' Украши зосереджеш величезнi природнi багатства, проте надмрна концентрац1я об'екпв промислового та ольськогосподарського призначення зумовила катастрофiчне забруднення повиря, води, Грунту. За су-марними показниками природне середовище значно! час-тини Укра!ни е забрудненим та дуже забрудненим. Близь-ко 80 % загального обсягу викидв припадае на Донецько-Приднiпровський промисловий регюн, зокрема на мiста Марiуполь, Донецьк, Запор1жжя, Луганськ, Кривий Рщ Дн1пропетровськ [4, 5].
Одним з етюлопчних i патогенетичних чинниюв виникнення карiесу е екологiчно обумовлений природний дефiцит фтору в поеднанш з iншими чинниками (нераць ональне харчування, несприятливi умови працi та побуту). На територй' Закарпаття питна вода мютить низьку юль-юсгь фторид1в: вщ лише слщв або повно! вiдсутностi до 0,5 мг/л [6, 7].
© Задорожна 1.В., Поворознюк В.В., 2014 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
26
Бiль. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
№ 1-2 (13-14), 2014
З метою вивчення свггових тенденцш захворюваносп на Kapiec та iншi стоматолопчш хвороби в штаб-квартирi ВООЗ у 1969 рощ був створений Глобальний банк даних стоматологiчного здоров'я, куди подаються данi епщемю-логiчних дослщжень, проведених у рiзних кра!нах свпу. У 2012 роцi ВООЗ повщомила, що 60—90 % дней шильного вку в усьому свiтi мають карieс [8]. Для визначення рiвня захворюваностi на нього, згщно з рекомендациями ВООЗ, використовують показники поширеносп та штенсивнос-т карieсу. Поширешсть карieсу — це вщсоток ошб, яю мають карiознi, пломбованi та видалеш зуби, а штенсивнють — це середне число уражених карieсом зубiв на одного обстеженого, яку вираховують за допомогою iндексiв КПВ (К — карieс, П — пломба, В — видалений постiйний зуб) — для постшного прикусу, кп (к — карieс, п — пломба) — для тимчасового, КПВ + кп — для змшного [9].
Аналiз, проведений ВООЗ, виявив, що fc^e значна ва-рiабельнiсть показниюв iнтенсивностi карieсу: при обсте-женш 12-рiчних дней рiзних кра!н, навиъ при високих чи дуже високих значениях шдексу КПВ, частина з них не мала карieсу [10]. Також привертаe увагу значна вщмш-нiсть показникiв карieсу не лише у рiзних регiонах прожи-вання, але й серед жителiв одного мюта [11]. Середнi зна-чення КПВ не дають можливостi точно ощнити тяжкють ураження карieсом у цих групах населення [12, 13] та, вщ-повщно, не створюють передумов для розробки ефектив-них карieспрофiлактичних програм для таких хворих.
Для бiльш точно! шформацй про середж значення ш-тенсивностi карieсу, щоб привернути увагу до ошб iз ви-соким рiвнем ураження зубiв карieсом, шведськими вче-ними (M. Nishi, D. Bratthall, J. Stjernsward) у 2000 роцi бу-ло запропоновано iндекс «найвища штенсивнють карie-су» (Н1К, Significant Caries Index), що являe собою серед-ню штенсившсть карieсу серед третини усiх обстежених, у яких зареeстровано найвище значення iнтенсивностi карь eсу зубiв [13]. Проте у впчизняшй лiтературi його практично не використовують.
Мета дослщження — вивчити поширенiсть та штенсивнють карieсу зуб1в у дней залежно вщ в1ку та регюну проживання.
Матерiали та методи
Для вивчення штенсивносл карieсу нами проведено комплексне клiнiко-епiдемiологiчне обстеження дггей, що проживають у регiонах промислового забруднення та дефщиту фтору. Результати отримано при виконанш мiжнацiонального епiдемiологiчного дослщження «Вивчення структурно-функцiонального стану опорно-ру-хового апарату у населення, яке проживаe в еколопч-но-несприятливих репонах», що проводилось в Укра!-
ш, Бiлорусi та Молдовi (керiвник — проф. В.В. Пово-рознюк).
Нами обстежено 1106 дтей вiком вщ 11 до 17 роив (527 хлопщв та 579 д!вчат), як! проживають у р!зних регю-нах Украши, серед яких видтено так! вкхм групи: 10—11, 12—14 та 15—17 роив [15]. Проведено стоматологiчне обстеження 417 дней (182 хлопщв та 235 щвчат), як! мешка-ють у регiонах промислового забруднення (м!ста Запор!ж-жя, Марiуполь та Олешвка Донецько1 обл.) — I група, а також 689 дней (345 хлопщв та 344 щвчини), як! мешкають у фтордефщитних районах Закарпатсько1 облаcтi (м. Виноградов, смт Великий Бичк1в, с. Кобилецька Поляна та смт Дубове) — II група.
Результати обстеження заносились у реестрацшш кар-ти, розроблеш на основ! карти ВООЗ для ощнки сто-матологiчного статусу [16]. За даними реестращйних карт визначали поширешсть та штенсивнють кар!есу. У 10—11-р!чних дней (молодший шкиьний в!к) проводилось визначення шдекав КПВ i КПВ + кп, у 12-14-р!чних (середнш шк1льний вш) та 15-17-р!чних (старший шкшь-ний вш) ураховувалось ураження лише постшних зуб!в — визначався шдекс КПВ [9].
Статистичну обробку даних проводили за допомогою статистичних програм Microsoft Excel та Statistica (верая 6.1). Використовували загальну статистику та однофак-торний дисперсшний анал!з ANOVA, в!рогщшсть результат оц1нювали за критер!ем Фшера [17]. Дан! у текст! та таблицях вщображують середне значення (M) та стандарт-не вщхилення (SD), р!вень значущосп (р).
Результати до^дження та ïx обговорення
Серед уах обстежених дтей виявлено високу поширешсть кар!есу зуб!в 94,8 %, причому серед дтей I групи во-на становить 88,5 %, а II — 98,4 % при штенсивносл кар!е-су 6,4 ± 4,0, 4,2 ± 2,9 та 7,5 ± 4,0 вщповщно.
Поширешсть та штенсивнють кар!есу збтьшувались з! зростанням вщу у дтей, як1 проживають як у репонах промислового забруднення, так i у фтордефщитних районах Закарпатсько! обласп (табл. 2, 3). У дней I групи вшэм 1011 рок1в поширешсть кар!есу становила 81,4 %, II групи — 95,6 %, штенсивнють — 3,7 ± 2,8 та 6,2 ± 3,3 вiдповiдно. Серед дтей 12-14 роив поширешсть кар!есу зуб1в зросла до 86,5 % у I груш, 98,6 % — у II, штенсившсть збтьши-лась до 3,7 ± 2,6 i 7,7 ± 3,9 вiдповiдно. У 15-17-р!чних дтей поширешсть кар!есу становила 89,8 % у I груш та 99,5 % у II груш. При цьому штенсившсть кар!есу збтьшилась до 5,2 ± 3,1 i 10,2 ± 3,9 вiдповiдно.
У структур! штенсивносл кар!есу зуб!в у дней усх регь ошв переважае компонент «К» над складником «П»: 83,4 i
Таблиця 1. Розпод'т dimeü за bíkom та м'кцем проживання
BÍK, pOKiB Iгрупа II група Всього
Абс. % Абс. % Абс. %
10-11 70 6,3 203 18,4 328 24,7
12-14 200 18,1 282 25,5 567 43,6
15-17 147 13,3 204 18,4 411 31,7
Разом 417 37 ,7 689 62,3 1306 100
17,8 % у дней молодшого шильного вку, 77,2 i 19,1 % у дь тей середнього та 69,1 i 25,3 % — у дней старшого школьного вшу. В ус1х вiкових групах наявний показник «В», що зростав з вком i сгановив 2,0, 3,8 та 5,6 % вщповщно.
При проведенш вiкового та репонального аналiзу структури iнтенсивностi карieсу зубiв (табл. 3) виявле-но, що в 10—11^чних дiтей II групи вiрогiдно вищий показник «К» — 5,5 ± 3,3 порiвняно з дiтьми I групи — 2,5 ± 2, 1 (р < 0,001). Значно нижчi показники компонента «П»: 1,5 ± 1,7 — у дггей I групи, 0,6 ± 1,2 — у дГ-тей II групи. Привертае увагу видалення постiйних зубiв серед дггей молодшого шильного вку — складова «В» становила 0,01 ± 0,10 та 0,14 ± 0,50 у дiтей I та II груп вiдповiдно.
У дней 12—14 рокгв складовi iндексу КПВ у I та II групах розподлились таким чином: «К» становив 2,5 ± 2,2 i 6,3 ± 3,9, «П» — 1,3 ± 1,7 i 1,1 ± 2,0, «В» — 0,02 ± 0,10 i 0,4 ± 0,7 вщповщно.
Серед вково! групи 15—17 рокгв у структур штенсив-носп карieсу зубiв переважае компонент «К», що становив 3,5 ± 2,7 у I групi i 7,2 ± 3,7 — у II групi, компонент «П» — 1,7 ± 2,1 та 2,3 ± 2,8 вщповщно. Показник «В» дорiвнював 0,02 ± 0,10 i 0,8 ± 1,00 у дней I та II груп.
Аналiз показникгв iнтенсивностi карieсу зубiв вия-вив статистично вiрогiдне 1х зростання з вком (F = 13,90; р < 0,001), iнтенсивнiсть карieсу була 5,5 ± 3,3 у дней 10— 11 рокiв, 6,1 ± 3,9 — у дiтей 12—14 рокiв i 8,1 ± 4,4 — у дггей
15—17 рокгв. Для видтення дггей, якг мають найвищ1 зна-чення 1нтенсивносг1 кар1есу, було проведено визначення 1ндексу Н1К, що сгановив 9,4 ± 2,2, 10,5 ± 2,9 га 13,1 ± 2,4 вщповщно.
При пор1внянн1 зазначених 1ндекс1в нижч1 показники кар1есу виявлено у дггей I групи, а вищ1 — у дггей II групи (табл. 4).
У дггей молодшого шильного вку показники шдексу Н1К сгановили у I груш 8,9 ± 1,6, у II — 9,4 ± 2,3 при шген-сивносг1 кар1есу 3,7 ± 2,8 i 6,2 ± 3,3 вщповщно. Показник HIK дор1внював 8,4 ± 1,7 га 10,9 ± 2,9, величина штен-сивносг1 кар1есу — 3,7 ± 2,6 i 7,7 ± 3,9 у дггей середнього шильного вку I i II груп. Серед дггей сгаршого шильного в1ку значения HIK га 1нгенсивносг1 кар1есу були 11,5 ± 1,6 i 5,2 ± 3,1 серед дггей I групи, 13,2 ± 2,4 га 10,2 ± 3,9 — II групи.
При поршнянш р1зниц1 значень показникгв шдексу HIK га 1нгенсивносг1 кар1есу м1н1мальн1 вiдмiнностi виявлено у дней II групи: 10—11 рокгв — на 61,2 %, 12—14 рокгв — на 57,9 %, в 15—17 рокгв — на 41,9 %. Значно вищi вщмшносл шдексш спосгеркались у I груш: серед школя-рiв молодшого вку — 83,2 %, середнього — 76,5 % i сгаршого — 66,4 %.
Висновки
1. Високий рiвень ураження карiесом харакгерний як для фгордеф1цигного, гак i для промислово забруднено-го регюн1в.
2. Виявлено сгагисгично вiрогiдле зросгання показни-к1в поширеностi га шгенсивносп карiесу зубiв iз вком, причому вищш поширеностi карiесу вщповщае вища ш-тенсивнiсть.
3. Виявлено вiрогiдлi вiдмiлностi у струкгурi шдексу КПВ — в усгх регюнах показники карiозних зубiв у 2—5 ра-зiв переважаюгь над числом пломбованих. Привергае ува-
Таблиця 2. Поширенкть карксу зубв у д/тей рзних регюнв УкраУни, %
Групи обстежених BÍK, POKÍB
10-11 12-14 15-17
1 81,4 86,5 89,8
II 95,6 98,6 99,5
Таблиця 3. Структура ¡нтенсивност1 кар1есу зуб1в у dimeü УкраУни залежно Bid регюну проживання
Групи обсте-жених Kapiee BÍK, POKÍB F P
10-11 12-14 15-17
М SD М SD М SD
I Ытенсивнють Kapiecy 3,7 2,8 3,7 2,6 5,2 3,1 29,85 < 0,001
К 2,5 2,1 2,5 2,2 3,5 2,7 20,68 < 0,001
П 1,5 1,7 1,3 1,7 1,7 2,1 5,56 < 0,005
В 0,01 0,1 0,02 0,1 0,02 0,1 0,05 > 0,05
II Ытенсивнють кapiecy 6,2 3,3 7,7 3,9 10,2 3,9 118,17 < 0,001
К 5,5 3,3 6,3 3,9 7,2 3,7 43,18 < 0,001
П 0,6 1,2 1,1 2,0 2,3 2,8 38,01 < 0,001
В 0,1 0,5 0,4 0,7 0,8 1,0 33,19 < 0,001
Групи обсте-жених BÍK, poKÍB
10-11 12-14 15-17
Ытенсивнють Kapiecy Н1К 1нтенсившсть Kapiecy Н1К Ытенсивнють Kapiecy Н1К
М SD М SD М SD М SD М SD М SD
I 3,7 2,8 8,9 1,6 3,7 2,6 8,4 1,7 5,2 3,1 11,5 1,6
II 6,2 3,3 9,4 2,3 7,7 3,9 10,9 2,9 10,2 3,9 13,2 2,4
Таблиця 4. Середн значення iнmенсивносmi карксу та ндексу Н1К в обстежених dimeü
28
Быь. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
№ 1-2 (13-14), 2014
iy видалення постшних зyбiв cеpед дней ycix в1кових груп незалежно вщ pегiонy проживання.
4. Iндекc HIK дозволяe чacтково виpiшити проблему неpiвномipного розподлу iнтенcивноcтi xapiecy, привер-таючи увагу до оciб iз найбтьшим значенням KПB. При aнaлiзi piзницi значень iнтенcивноcтi кapiecy та тдетеу
HIK вищ1 ïx показники виявлено y молодших вiковиx гру-пах дней.
5. Oтpимaнi результати вказують на недостатню лку-вaльно-пpофiлaктичнy роботу та необхщнють активацй' заход1в, шрямованих на первинну та вторинну профтак-тику xapiecy зyбiв.
Список лггератури
1. Хоменко Л.О. Еколопчш аспекти стоматолопчних за-хворювань у дней / Л.О. Хоменко, О.1. Остапко, О.В. Дуда // Клшчна стоматолопя. — 2011. — № 1—2. — С. 53-63.
2. Савичук Н.О. Современные подходы к изучению стоматологического здоровья / Н.О. Савичук // Дентальные технологии. — 2010. — № 2. — С. 7-10.
3. Савичук Н.О. Стоматолопчне здоров'я дггей: мето-долопчш пщходи та критери його ощнки / Н.О. Савичук, О.В. Клитинська // Современная стоматология. — 2008. — № 1. — С. 94-97.
4. Барановський В.А. Еколопчний атлас Укра!ни / В.А. Ба-рановський. — К., 2000. — 85 с.
5. Качинський А.Б. Еколопчна безпека Укра!ни. Сис-темний анал1з перспектив покращення / А.Б. Качинський. — К.: Нацюнальний шститут стратепчних досль джень, 2001. — 310 с.
6. Горзов 1.П. Еколопчш аспекти карieсу зуб1в та хвороб пародонту / 1.П. Горзов, А.М. Потапчук. — Ужгород: ВАТ «Патент», 1998. — 227 с.
7. Крюченко Н.О. Бюгеохмчш провшци Закарпаття / Н.О. Крюченко, П.С. Папарига, Ю.К. Осадчук // Пошукова та еколопчна геохiмiя. — 2009. — № 1(9). — С. 53-55.
8. Oral health: Fact sheet № 318. — April, 2012. Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs318/en/index. html
9. Терапевтическая стоматология детского возраста / [Хоменко Л.А., Кисельникова Л.П., Смоляр Н.И. и др.] / под ред. Л.А. Хоменко, Л.П. Кисельниковой. — К.: Книга плюс, 2013. — 864 с.
10. World Health Organization: Oral health information systems. Режим доступу: http://www.who.int/oral_health/ac-tion/information/surveillance/en
11. Безвушко Е.В. Взаемозв'язок кар1есу зуб1в, захворю-вань тканин пародонта та зубощелепних аномалш у дгтей шюльного вшу Льв1всько'1 обласп / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай, Т.Г. Гутор // Практична медицина. — 2010. — Т. 16, № 1. — С. 35-40.
12. Смоляр H.I. Ощнка визначення ступеня активносп кар1есу зуб1в у дгтей шюльного вшу як одного з показниюв санаци / H.I. Смоляр, Н.Л. Чухрай // Вюник стоматолог!!. — 2012. — № 4. — С. 97-100.
13. Campus G. The «Significant Caries Index» (SiC): A Critical Approach / G. Campus, G. Solinas, C. Maida, P. Casti-glia // Oral Health & Preventive Dentistry. — 2003. — № 1(3). — P. 171-178. Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/15641494
14. Nishi M. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index / M. Nishi, J. Stjern-swärd, P. Carlsson, D. Bratthall // Community Dentistry and Oral Epidemiology. — Vol. 30, № 4. — P. 296-301. Режим доступу: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1034/j. 1600-0528.2002.00054.x
15. Каштан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за д!тьми / Т.В. Капитан. — Вшниця: ДП ДКФ, 2006. — 792 с.
16. Oral Health Surveys: Basic Methods. — 4th edition. — Geneva: World Health Organization, 1997. — 66 p.
17. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Гланц С. / [пер. з англ. Ю.А. Данилова]. — М.: Практика, 1998. — 459 с.
Отримано 15.04.14 ■
Задорожная И.В.', Поворознюк В.В.2
1ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский
университет»
2ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины»
Украинский научно-медицинский центр проблем остео-пороза, г. Киев
Распространенность и интенсивность кариеса зубов у детей Украины: результаты клинико-эпидемиологического обследования
Резюме. В статье представлены результаты собственных исследований по изучению распространенности и интенсивности кариеса зубов среди детского населения в зависимости от возраста и региона проживания. Проведено стоматологическое обследование 1106 детей в возрасте от 11 до 17 лет, живущих в регионах промышленного загрязнения и дефицита фтора. Полученные результаты свидетельствуют о том, что проживание в экологически неблагоприятных регионах достоверно влияет на показатели распространенности и интенсивности кариеса зубов, которые с возрастом статистически достоверно возрастают, причем высшей распространенности соответствует более высокая интенсивность кариеса.
Ключевые слова: неблагоприятные экологические факторы, дети, распространенность и интенсивность кариеса зубов.
Zadorozhna I.V.', Povoroznyuk V.V.2 'State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk 2 State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine»
Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
Prevalence and Intensity of Dental Caries in Children in Ukraine: Results of Clinical and Epidemiological Survey
Summary. The article presents the results of own researches on the prevalence and intensity of dental caries among children, depending on age and region of residence. Dental examination has been conducted in 1106 children aged 11 to 17 years, living in areas of industrial pollution and lack of fluoride. The results indicate that the living in ecologically unfavorable regions significantly affect the prevalence and intensity of dental caries, which statistically significant increase with age, at that the highest prevalence corresponds to higher intensity of caries.
Key words: adverse environmental factors, children, prevalence and intensity of dental caries.
