CC BY
22
Сто м а т о л о г I я дитячого вгку
УДК 616.316-008.8-018:616.314-0023-053.5 В.В. 1ванчишин
МОРФОЛОГ1ЧНА КАРТИНА Р0Т0В01 Р1ДИНИ ПРИ ПОЧАТКОВОМУ КАР1€С1 ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ
Льв'тський нацюнальний медичний ун/верситет ¡меш Данила Галицького
В1домо, що в дозршанн! емат теля прор1зування поспйних зу-бгв важливу роль б1Д1грае ротова р1дина. Бона виконуе низку важ-ливих функц!й для поверхн! зубш \ слизовоТ оболонки порожними рота. Стан твердих тканин зубт за-л ежить в'(дТ( складу \ власти воете й, особливо м!нерал!зувального по-тенцюлу, який забезпечуе «дозр1-вання» емал! теля прор13ування [1,2,3,4]- Ротова рщина впливае на надходження та проникнкть ема-л\ практично для вах речовин, яю можуть надходити до порожнини рота з Тжею \ водою [2,4,6,7,8].
На властивост! ротовоТ р!дини впливзс низка чинникт: еколо-пя навколишнього середовища, загальносоматичт хвороби дн тей. Так, за дан ими НМКрупник (1997), установлено особливост! м!крокристал!зацГТ ротовоТ р!ди-ни в д!тей ¡з репону арчаного ви-робництва, в яких переважають III тип кристалоутворення I низь-кий м!нерал!зувальний потенц!ал [11]; О.В.Колеснменко, НАЧухрай (2003) визначилИ низький мшера-л!зувальний потенциал та перевагу Ц ! III тишв кристал1в у ротов!й р!-диж дтей, народжених матерями, хворими на цукровий д!абет, I в д!-тей, хворих на гемобластоз [12,13]. Слгд зауважити, що бмьшкть до-сл!джень ротовоТ рщини стосуеть-ся д!тей шюльного вку I з розви-нутими формами карксу [5,4,9,10]. Натом!сть мало досл!джень при-свячено початковим формам ка-Р'есУ
Тому вивчення морфолопчноТ картини ротовоТ р!дини в д!тей ¡з початковим карксом е актуаль-ним I надал! буде сприяти вибору проф!лактичних заход!в та оц1нц! ефективносл Тх /¡¡кування.
Мета. Дослгдити особливосп морфолопчноТ картини ротовоТ ргдини д1тей 6-9 рок!в при почат-ковм форм! карксу перших посш-них моляре.
Матер1ал та методи досл1-дження. ГПд нашим спостережениям перебували 162 дитини в!ком в!д 6 до 9 рою в протягом 2-х ро-к!в ¡з моменту прор!зування горб-к!в перших поспйних молярт. На обстеженн! д!тей особливу увагу звертали на терм!н прор|'зування жувальноТ поверхт зуба. Огляд проводили в стоматололчному кркл! при штучному оевггленж за допомогою зонда \ дзеркала. Д1а-гностику карксу фгсур проводили насамперед визуально. Для цьо-го поверхню емал| очищали в!д зубного нальоту I ретельно вису-шували струменем повгсря. Якщо поверхня зр1'ла, то вона блискуча, гладенька I зонд у цш ф]сур1 не затримуеться. Уражена поверхня емал! набувас матового в^дтжку. Ураженкть зуб!в карксом визна-чали за ¡ндексами розповсюдже-ност!, яку виражали у в!дсотках, та ¡нтенсивност! кл, КПВз, КПВа Досл!дження кристалоутворення ротовоТ рщини проводили за методикою Леуса П.А. (1977). Оцш-ку мжерал!зувального потенцгалу ротовоТ р1динм (МПС) виражали середжм балом залежно в>д вияв-лених тишв кристал!в. Результати оброблеж статистично з викорис-танням критерию Стьюдента.
Результати доолдження. Ана-л1з отриманих результат показав, що в середньому розповсюдже-нкть кар1есу фкур перших по-слйних моляр1в у д1тей складае 66,3±0,33%, при цьому КПВз стано-вить 1,67±1,28, а КПВп=2,49±0,37. Результати досл]дження морфоло-
Г1Чног картини ротовоТ р1дини наведен! в табл. 1.
Ми досадили типи м!кро-кристал!зац!Т слини в д!тей !з карксом фкур. Установлено, що в ротое!й р!дин|' д(тей, у яких д!а-гностоаано кар!ес фкур, перева-жас II тип кристалл \ становить у середньому 50,41±14,92%, Ш тип кристал!в у середньому виявле-но в 32,92±9,41%(р3>0,2). Нато-м!сть кристали I типу в пор!внянн! з II типом зустр1чаються лише в 1б,67±4,7б % (р1<0,02). М!нерал1-зувальний потенциал у середньому становить 2,1±0,53 бала.
Нами проанал!зовано морфо-лопчну картину ротовоТ р!дини залежно в1д в!ку. Так, у Д1тей 6-ргч-ного в!ку при розповсюдженос-т! карксу 41,01 ±0,14% кристали II типу в ротовт р|дин( виявлен! в 48,45±11,84% випадк!в. У д!тей 9 рок!в цей показник зростае до 51,46±13,4б% (Р3>0,5), а розпо-всюджежсть кар!ссу становить 85,8±0,57%. Кристали Ш типу вияв-лено в б-р1чному в!ц! 8 39,21±9,81%, ! вони дещо зм!нюються в д!-тей 9-р1ЧНОГО в!ку (28,09±8,89%) (Р4>0,2). Натомкть кристали I типу зустр!чаються в д>тей 6-р!чного в!ку лише у 12,3442,65%, але на-дал! спостер!гаеться тенденц1я до поступового зб!льшення, ! вже в 9-р|'чних д!тей кристали 1типу в ро-тов!й р!дин1 Д1тей, зуби якихураже-н]' початковим и формами кар!бсу, показник становить 20,45±5,84% (Р2<0,05).
М!нерал1зувальний потен Ц1ал слини в дпгей 6-р1чного вку становить 2,51±0,81 бала, з в!ком дещо зменшуеться I становить 2,30 ±0,68 бала в Д(тей 9 роюв (Р 5 >0,2).
Також було розпод)лено д!тей на дв1 групи залежно ¡нтенсивнос-т| кар!есу молочних зубш. Першу
Р1 - ступть достов1рност1 М1Ж показниками розповсюдженост) кар1есу перших послйних молярш у д!тей 6 та 9 роюв.
Р2 - ступть достов1рносп' М1Ж показниками частота кристалш I типу в слит дгтей б 19 рокгв.
РЗ - стутнь достов1рност1 М1ж показниками часто™ кристал!в II типу в един! д!тей 6! 9 роюв,
Р4 - ступть достов|рносп М1Ж показниками частота кристалш П1 типу в спин! дггей б 19 рок!в.
Р5 - ступть достов1рност1 м1ж показниками МПС в слиж дтай 61 9 рокш.
р1- ступть достов1рноп1 м^ж кристалами 11II титз.
р2 - ступшь достов1рност( м!ж кристалами I \ Ш титв.
рЗ - ступть достовгрност)' м\ж кристалами II г Ш типгв.
Стоматолог1я дитячого в1ку
Таблиця 1
МорфологЫна картина ротовоХр1дини в дШей $-9 роме
В»к (роки) Обсте-жено Розпойсюджен ¡сть карксу фкур перших поспйних моляр1в (%) Типи м!крокристал!зацм СтупЫь ДОСТОВГРНОСТ! МПС
I II III
6 42 41,01±0Д4 12,34± 2,65 48,45± 11,84 39,21± 9,8 р1<0,01 р2<0,01 рЗ>0,5 2,51±0,81
7 40 59,4±0Д5 15,34± 3,84 49,70± 9,94 34,96± 9,38 р1< 0,01 р2<0,05 рЗ>0,1 1,69±0,42
8 38 79,0±0,4б 18,55± 4,64 52,04± 12,35 29,41± 9,56 р1 <0,001 р2>0,5 рЗ>0,2 1,87±0,47
9 42 85,8±0,57 20,45± 5,84 51,46± 13,46 28,09± 8,89 р1 < 0,05 р2>0,5 рЗ>0,2 2,30±0,68
середне 162 66,3±0,33 1б,67± 4,76 50,41± 14,9 32,92± 9,41 р1 < 0,02 р2>0,1 рЗ>0,2 2Д±0,53
Р Р1<0,001 Р2<0,05 Р3>0,5 Р4>0,2 Р5>0,2
склали 74 дитини з «кп» не бьпьше 5 карюзних зубт, а другу - 88 д'|-тей ¡з «кп» больше 5 карюзних зуб'|в {табл. 2).
При Г10р]8НЯН1-Н I I П групи Д1-тей ми спостеркаемо, що в середньому у дггей ¡з «кп» не бьльше 5 карюзних зуб!в переважають I (23,19±7,61%) 1 П (59,20*5,71%) типи кристалоутворення, натом)'сть у д1тей другоТ групи спостер!гаеть-ся рвке зменшення кристалш I типу (10,2б±3,24%) та збмыиен-ня кристал1в П (Зб,54±8,21%) \ III (53,20+11,84) тил1в.
МПСудп-ей першоТ групи стано-вить у середньому 2,59±1,84 бала, а в дп"ей другоТ' групи е нижчим -1,75±0,42 бала (р>0,5).
Так, у дпгей I групи б-р!чного вку кристали ! типу в ротов!й р|дин> виявлен! в 9Д1±4,47% випадкт, а мЫерал1зувальний потенция - у 3,24±0,81. У дггей 9 роюв цей по-
казник зростае до 32Д2±10,54% (Р1<0,05). У Д1тей, яю мають II тип кристалоутворення ротовоТ' р!ди-ни, показники теж дещо роняться. Так, у б-рмному В1Ц1 частота II типу становить 63,71±10,75%, а вже в 9-рнних Д)'тей - 5б,73±10,81% (Р2>0,5). Однак ц! змши в цйюму не значно впливають намЫера-лоувальний потенциал рогов о)' р\-дини 1 становлять у середньому {2,59±1,84 бала).
При анал!з| другоТ групи дп-ей спостер^аеться тенденц1я до по-ступового збмьшення кристалш П1 типу. Так, у б-р!чному вщ1 становить 51,25+10,65%, а вже в 9 роюв показиик дещо зростае - до 52,98± 10,85% (Р6>0,5). Натомкть к1льк!сть д^тей »з кристалами I типу з в1ком дещо зменшуеться, що св!дчить про низький мше-рал1зувальний потенц!ал ротовоТ р1дини в д1тей Ц1е'1' групи. Зпдно з
даними таблица в груп! спостер1га-еться збиьшення юлькосл дп"ей ¡з кристалами II типу з 33,19±10,0% у 6 рот до 40Д9±10,87% у 9 рок(в (Р5>0,5).
Отже, можна зробити висновок, що в ротов!Й р|ДИН1 д|'тей, посли-н( зуби яких уражеж початковою формою кар!есу, переважають II 1 Ш типи кристалоутворення, а МПС у середньому становить 2,1±0,53 бала. Також нами встановлеж вь ков1 особливосп розподму титв кристалл у ротовШ рщиш залеж-но вЁд кар!есу молочних зуб(в у д1-тей. Так, у дггей \г «кп» не б1льше 5 карюзних зуб1в переважають I \ II типи кристалоутворення. А в дн тей ¡з «кп» больше 5 картозних зу-б|'в спостер!гаеться р|'зкё зменшення кристал1в I типу та збтьшення кристал!в И I П1 тип!в. В1дпов1дно мтерал¡зувальний потенц1ал ротовоТ р|дини стае середнгм та низь-
Cm ом атолог in димячого вгку
Таблица 2
М1крокристал1зац1я ротовоХ ргдини в dimeu 6-9 рок'ю залежно в id штенсивност1 карЫсу молочних зу61в
BiK (роки) I (дай з «кп» не б/льше 5 кар'юзних зуб/в) П (дм з «кп» бмьше 5 карюзних зуб(в) Ступшь досто- BipHOCTi
обсте-жено тип м!крокристал1зацп МПС у балах обсте-жено тип мкрокристалваци МПС у балах
I II III I II III
6 20 9Д1± 4,47 63,71± 10,75 27Д8± 9,94 3,24±0,81 22 15,56± 5,18 3319 ± 10,0 «и тс 4. 10,65 1,79±0,45 р >0,1
7 17 21,23± 5,31 57,44± 11,99 21,33± 9,93 2,28+0,57 23 Ю,67± 3,05 35,64± 10,36 53,69+ 15,26 1,11±0,23 р<0,05
8 16 30,32± 10,11 58,91 ± 12,29 28,59± 7,15 2,32±0,58 22 7,66± 2,65 37Д7± 10,61 54,87± 10,60 1,42±0,11 Р>0,1
9 21 32Д2± 10,54 56,73± 10,81 11,15± 3,70 2,00±0,53 21 6,86± 2,09 40,19± 10,87 52,98+ 10,85 2,71±0,87 р>0,2
усього 74 23Д9± 7,61 59,20± 5,71 22,06± 7,69 2,59±1,84 88 10,26± 3,24 36,54± 8,21 53,20± 11,84 1,75±0,42 р>0,5
Р1<0,05 Р2>0,5 Р3>0,1 Р4>0,1 Р5>0,5 Р6>0,5
Р 1- ступшь достов1рносл м1ж показниками частоти кристал!в I типу в дтей першоТ групи у в1ц1 619 роюв. Р2 - стутнь достов1рност1 мЬк показниками частоти кристал1в II типу в д!тей першоТ групи у вщ! 6 \ 9 роыв. РЗ - стутнь достов1рност) м1ж показниками частоти кристэл!в Ш типу в дЬей пер шеи групи у ещ1 б 19 ро^в. Р4- стулжь достовфност! мЫ< показниками частоти кристалл I типу в д1тей другоТ групи у в(ц1 б 1 9 роюв. Р5- ступ'шь достовфнаст! м\ж показниками частот кристалю П типу в д1тей другой групи у вгц/ 6 г 9 роюв. Рб - стугпнь достовфносп м!ж показниками частоти кристал1в Ш типу в дней ДругоТ групи у всцг б 1 9 рош. р - стугань достов]рносл «¡ж показниками МПС у д!тей першоТ 1 друга груп.
ким. Така зм)на е одним ¡з факто-pie розвитку карксу постмних 3y6ie i може слугувати прогнос-тичним тестом для призначення лкувально-профшактичних захо-д1в у дней.
Литература
1. Боровский Е.В. Биология полости рта / Е.В.Боровский, В.К.Леонтьев.- М: Медицина, 1991. - С. 167-196.
2. Недосенко В.Б. Резистентность зубов в проблеме кариеса (клинико- лабораторное исследование) : автореф. дис. на соискание учен, степени доктора мед. наук / В.Б.Недосенко,- М, 1988. - 37 с.
3. Леонтьев В.К. Об особенностях минерализирующей функции слюны /В.К.Леонтьев // Стоматология . -1983. - № 6.- С. 5 -8.
4. Чижевский И.В. О минерализирующем потенциале слюны у детей с различной кариесре-зистентностью /И.В.Чижевский //
Проблемы экологии и медицины. -2002.- № 1- 2,- С. 36-39.
5. Сайфулина Х.М. Оценка микрокристаллизации слюны у детей при кариесогенной ситуации в полости рта / Х.М.Сайфулина, А.Р.Поздеев // Методические рекомендации для субординаторов и врачей- интернов,- Казань, 1992.
6. СМОЛЯР HJ. ОсоблИВОСП MI-крокристалвацн ротовоТ рщини у дгей дошкольного вку/НХСмоляр, 1.С.Дубецька // Вкник стоматологи. - 2005. - №4. - С.- 70-73.
7. Казакова Р.В. Особенности микрокристаллизации смешанной слюныудетей Ивано-Франковской области /Р.В.Казакова // Сучасн( проблеми стоматологи: матершли доп. м1жнар. наук, конф. - Льв1в, 1996. - С.45-46.
8. Stomatoloqia zachowaw-cza wieku rozwojoweqo; pod red. ZKarwan.- K, 1996.- 482 h.
9. Смоляр Н.И. Поражаемость кариесом зубов у детей школьного возраста г.Львова / Н.И.Смоляр,
И.И.Флюнт // Современная стоматология,- 2001.- №3.- С.-56-58.
10. Демчина Г.Р. Прогнозуван-ня каркс резистентносл емал) на основ! одонтоглк|жи перших по-спйних молярт: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук / Г.Р.Демчина. - 2002.
11. Крупник Н.М. Особливосп мкрокристал1заци змшаноТ слини у д1тей репону арчаного виробни-цтва /Н.М.Крупник //Вкник стоматологи'. -1997. - № 3. - С.454-457.
12. Колесшченко О.В. Особливосп мкрокристал!зацн зм1шаноТ слини у дгтей, народжених матерями, хворими на цукровий д1абет /О.В.Колесжченко // Вкник стоматологи. - 2002,- № 4.-С.69-73.
13. Чухрай ИМ. Особливосп м'1крокристал1заци зм'шаноТ слини д|тей та п!дл('тк|'в, хворих на гемо-бластоз /Н.Л.Чухрай // Вкник стоматолог». - 2004.- № 3. - С.88-91.
Стаття надшшла
15.02.2010 р.
Стоматолог г я дитячого вЫу
Резюме
В статье представлены результаты исследования ротовой жидкости у 162 детей в возрасте от 6 до 9 лет. Установлено, что в ротовой жидкости детей, у которых постоянные зубы поражены начальной формой кариеса, преобладают II и III типы кристаллообразования. Также нами установлены возрастные особенности распределения кристаллов в ротовой жидкости в зависимости от кариеса молочных зубов. Таким образом, у детей с «кп» не больше б кариозных зубов преобладают I и II типы к р я ст а л л о о бр а з ов я н и я. .А. у детей с ки* больше 5 кариозных -зубов - II и III типы кристаллообразования.
Ключевые слова: кариес, ротовая жидкость, первые постоянные моляры, дети.
Summary,
The results of oral liquid examination in 162 children of 6-9 year old are presented in the article. The prevalence of the crystals of II and III type in oral liquid in children with the initial dental caries of permanent teeth was fixed. We established the age peculiarities of the crystal types in oral liquid depending on dental caries of the primary teeth as well. Children with less than 5 carious teeth have I and П types of crystal formation. While children with more than 5 carious teeth have crystals of II and Ш types.
Key words: dental caries, oral liquid, first permanent molars, children.
