CC BY
17
and lasting in-office relief of dentin hypersensitivity / T. Schiff, E. 15.
Delgado, Y.P. Zhang [et.al] // Am. J. Dent. - 2009. - V. 22 . - Р.8-
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЗУБНОЙ ПАСТЫ «COLGATE SENSITIVE PRO-RELIEF» И ПРЕПАРАТА «ГЛУФТОРЕД» В ЛЕЧЕНИИ ПОВЫШЕННОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ЗУБОВ Иваницкий И.А. Николишин А.К., Петрушанко Т.А.
Ключевые слова: гиперчувствительность зубов, «Colgate® Sensitive Pro-Relief™», Рго-Агдт™-технолопя, «Глуфторед», глубокое фторирование.
Сравнительный анализ результатов применения профессиональной зубной пасты «Colgate® Sensitive Pro-Relief™» и препарата для глубокого фторирования «Глуфторед» при лечении пациентов с повышенной чувствительностью зубов засвидетельствовало целесообразность применения пасты до проведения процедуры ультразвуковой чистки зубов и у пациентов с невыраженной ГЗ. Относительно препарата «Глуфторед», то он продемонстрировал лучшую способность обеспечивать пролонгированный эффект устранения симптомов повышенной чувствительности зубов даже у пациентов с ГЗ тяжелой степени тяжести.
Summary
COMPARISON OF CLINICAL APPLICATION OF PROFESSIONAL TOOTHPASTE «COLGATE SENSITIVE PRO-RELIEF» AND MEDICINE "GLUFTORED" FOR THE TREATMENT OF TOOTH HYPERSENSITIVITY Ivanytskiy I.O., Nikolyshyn A.K., Petrushanko T.O.
Key words: dental hypersensitivity, «Colgate ® Sensitive Pro-Relief ™», Pro-Argin ™-technology, "Gluftored" , deep fluoridation.
Comparative analysis of the results obtained after the application of professional toothpaste «Colgate ® Sensitive Pro-Relief ™» and preparation for deep fluoridation "Gluftored" for the treatment of patients with sensitive teeth has testified the appropriateness of the toothpaste using prior to the ultrasonic cleaning of the teeth in patients with unexpressed teeth hypersensitivity. As for the medicine "Gluftored," it has demonstrated the best ability to provide the prolonged effect in eliminating symptoms of tooth sensitivity even in patients with severe teeth hypersensitivity.
УДК 616.314 - 008.8: [616.98:578.828] 1ленко Н.В.
ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ ТА Б1ОФ1ЗИЧНИХ ПАРАМЕТР1В РОТОВО1 Р1ДИНИ В1Л-1НФ1КОВАНИХ ОС1Б
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Укра'нська медична стоматолопчна акаде1^я» м. Полтава
У досл{джент, що проводилося, метою стало встановлення та вивчення характеристик взаемо-зв'язк1в показнитв стоматолог{чного статусу ВШ-тфтованих та бюф{зичних параметр{в ïx ротовог р{дини. Було обстежено 37 ВШ-тфтованих оЫб втом 23-46 ротв. З них 21 особ{ (I - до-сл{дна група) проводилося загальноприйняте клгнгчне обстеження порожнини рота з визначен-ням тдек&в КПВ, г{г{ен{чного тдексу (Г1) за J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модифтацй Parma, пародонтального тдексу (П1) за Ramfjord, КП1 за Леусом, проби Писарева-Шиллера, йодного числа Свракова та тдексу кровоточивост{ за H.P.Muhlemann. Додатково проводили ТЕР-тест. За аналог{чно'г схемою обстежили 15 оЫб втом 26-46 ротв, що не тфтоват В1Л (II - контрольна група). Змти ротовог р{дини оцтювали уЫм 37 В1Л-позитивним пащентам, але за контрольнг були обран значення норми для кожного дослiджуваного параметру. Вивчали поверхневий натяг, в'язкжть, буферну емтсть, мiнералiзуючий потенщал та показник кристалоутворення. Отриман результати дозволяють зробити висновки про високу поширетсть уражень твердих тканин зубiв та тканин пародонта у В1Л-позитивних пацiентiв. Кл^чна картина одонтопа-лологи та хвороб пародонта мае ряд особливостей, що частково обумовлен змтами бiофiзичниx параметрiв ротовог рiдини.
Ключов1 слова: ВШчнфекцт, ротова рщина, стоматолопчний статус, в'язкють, поверхневий натяг, буферна емнють, м1нерал1зуючий потенц1ал.
Науково-дослщна робота е фрагментом теми ВДНЗ Укра'ни «УМСА» «Удосконалення патогенетичних пщходш до комплексного лкування хворих на генерал1зований пародонтит» (№ державно!' реестрацп' 0110U000449), що фшансуеться з державного бюджету.
на фунт попередження поширення епщемп [1].
Проблема В1Л/СН1Д, яка протягом останшх 30 Основним аспектом ^eï проблеми е медич-
рош залучае широк маси людського сусшльст- ний, адже люди зi статусом В1Л, так само як i ва, виявилася насттьки багатогранною, що за- здорове населення, мають першочерговi елеме-чепила практично ва сфери дiяльностi людини, нтарн потреби, одыею з яких е надання повно-вщобразилася на багатьох факторах розвитку цшно' медично' допомоги [2]. Але часто через мiжнародних вщносин, змусила людей змшити недостатню обiзнанiсть лiкарiв чи низький рiвень свое ставлення до оточуючих, консолщуватися 'х забезпечення засобами шдивщуального захи-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
сту, стоматолопчна команда е не досить толе-рантною по вщношенню до ВIЛ-iнфiкованих па-цiентiв. Це призводить до змши якостi, адекват-ностi та своечасностi стоматолопчно''' допомоги людям зi статусом В1Л, позначаеться на Тх якостi життя. В результатi обтяжуеться психологiчний стан даного контингенту хворих, знижуеться Тх комплаентнють, загострюються симптоми де-пресивних синдромiв та ознаки хронiчного стре-су, попршуеться модуль сприйняття майбутньо-го [3].
Важливим е детальне вивчення кл^чних проявiв В1Л/СН1Ду в порожнин рота, особливос-тей Тх переб^у, патогенетичних механiзмiв вини-кнення та бiофiзичних механiзмiв Тх розвитку. Це дозволить створити бтьш фунтовш пщходи до лiкування захворювань порожнини рота ВШ-iнфiкованих пацiентiв та пщвищити компетент-нiсть лiкарiв-стоматологiв у робот з даним контингентом.
Оральнi ктычы прояви ВШ-шфекци е однiею з перших ознак активацп ВШ-шфекцп та переходу и зi стади носiйства в манiфестну стадiю. По мiрi розвитку захворювання поширенiсть ораль-них проявiв зростае [5-7]. Ураження порожнини рота при ВШ-шфекцп в^зняеться рiзномaнiтнi-стю, ростом поширеностi та пщвищенням штен-сивностi клiнiчного переб^у нозологiчних оди-ниць, частим рецидивуванням та труднощами в лiкуваннi та профтактицк [4,9]. Характерним е спiльне ураження тканин пародонта та шших вщд^в слизово' оболонки рота [2,7,10].
При ВШ-шфекцп вiдбуваеться активацiя ме-ханiзмiв функцюнально' системи, що забезпечуе цтюнють порожнини рота, максимальне напру-ження процеав саморегуляцп для збереження констант внутршнього середовища на фонi про-гресуючо' iмуносупресil. Не останне мюце в ро-ботi функцюнально' системи порожнини рота вщведене ротовiй рщинк Вона не лише очищуе порожнину рота та захищае и органи вiд пошко-джуючих впливiв. За рахунок неоргашчних ком-понентiв ротова рщина пiдтримуе рiвень обмш-них процеав в емaлi зубiв, и буфернi системи регулюють кислотно-основний стан, електрохн мiчнi процеси змшаноУ слини в^грають суттеву роль у самоочищены порожнини рота. Оргашчш компоненти слини - бтки та aзотовмiснi сполуки небткового походження - переважно виконують функцiю травних та нетравних ферметчв та бiологiчно активних речовин [8,9]. Внаслщок цього стан оргaнiв i тканин порожнини рота за-лежить вщ складу та властивостей слини.
Мета дослвдження
Отже, метою нашого дослiдження стало встановлення та вивчення характеристик взае-мозв'язкiв покaзникiв стоматолопчного статусу ВIЛ-iнфiковaних та бiофiзичних пaрaметрiв Тх ротовоТ рiдини.
Об'екти та методи обстеження
Було обстежено 37 ВШчнфкованих oci6 BiKOM 23-46 рош, бiльшiсть з яких (24 па^енти або 64,9%) мають Ill стадш ВШ-шфекцп. З них 21 особi проводилося загальноприйняте клiнiчне обстеження порожнини рота з визначенням ш-дешв КПВ, гiгiенiчного iндексу (Г1) за J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модифкацп Parma, паро-донтального iндексу (П1) за Ramfjord, КП1 за Леу-сом, проби Писарева-Шиллера, йодного числа Свракова та шдексу кровоточивостi за H.P.Muhlemann [11]. Додатково проводили ТЕР-тест [12]. Цi обстеженi склади дослiдну (I) групу.
За аналопчноТ схемою обстежили 15 осiб вн ком 26-46 рокiв, що не шфковаш В1Л. Вони не мали особливостей побутового та трудового анамнезу i склали групу контролю (II).
Змши ротовоТ рщини оцiнювали уам 37 ВШ-позитивним пацiентам, але за контрольн були обранi значення норми для кожного дослщжува-ного параметру. Вивчали поверхневий натяг, в'язкють, буферну емнють, мiнералiзуючий по-тен^ал та показник кристалоутворення. Поверхневий натяг та в'язкють ротовоТ рщини дослн джували за методикою Т.Л. РединовоТ (1989), рН або буферну емнють змшаноТ слини визначали з використанням iономiру унiверсального ЭВ-74. Оцшку мiнералiзуючого потенцiалу слини (МПС) проводили за методикою А.Р. Поздеева (1993). Показник кристалоутворення визначали за методикою Н.В.Курякиной (2001) [13,14].
Обробка результат дослщження здшснюва-лася з використанням методiв математичноТ статистики з розрахунком середых вибiркових значень (М) i помилок середнiх значень (m) у групах обстежених осiб. Для аналiзу взаемо-зв'язкiв кiлькiсних параметрiв, якi вивчалися, визначали коефiцiенти парноТ кореляцiТ Пiрсона. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при загально-прийнятiй у медико-бюлопчних дослiдженнях iмовiрностi помилки p<0,05. Iмовiрнiсть помилки оцiнювали за таблицями Стьюдента з урахуван-ням величини дослщжуваних груп.
Результати та iix обговорення
Результати проведеного клiнiчного обстеження оаб дослщноТ групи дозволили виявити, що у ВШ-шфкованих па^етчв поширенiсть ка-рiозного процесу складае 100%, при цьому ш-декс КПВ в середньому складае 14,05±1,03. У контрольнш групi карюзний процес виявлений також у 100% обстежених оаб, а шдекс КПВ в середньому становить 7,93±1,47, що майже вдвiчi нижче нiж у дослщнш групi. Гiгiенiчний догляд за порожниною рота у ВШ-позитивних пацн ентiв знаходиться на задовтьному рiвнi, що вн дображае значення шдексу 1,1 ±0,07. Па^енти контрольноТ групи мають середне значення гте-нiчного iндексу 0,54±0,06, що вщповщае доброму рiвню гтешчних навичок.
Тест емалевоТ резистентностi у ВШ-iнфiкованих пацiентiв виявився достатньо при-
йнятним на фон високо'Г розповсюдженостi та штенсивносЛ Kapio3Horo процесу i дорiвнював середньому 3,1±0,29.
Патологiя тканин пародонта у В1Л-позитивних пацieнтiв була виявлена також у 100% обстеже-них, тодi як серед здорових осiб хворобами пародонта страждають лише 66,7%. Важливо за-уважити, що па^енти 3i статусом В1Л у переваж-нiй бiльшостi випадкiв суб'ективних вщчутпв пов'язаних i3 станом тканин пародонта не вщмн чали. Згiдно шдексу РМА поширенiсть запальних змiн ясен у ВШчнфкованих склала 33,67%±2,67%, а у здорових оаб - 16,58±1,65. Iнтенсивнiсть запального процесу, що вщобра-жае йодне число Свракова, у В|Л-позитивних пацiентiв в середньому становила 3,81 ±0,51, а у оаб контрольно!' групи - 2,67±0,37. 1ндекс крово-точивостi за H.P.Muhlemann у дослiднiй групi в середньому склав 1,12±0,08, тодi як у контрольна групi вш становив 0,58±0,06. Клiнiчна картина уражень тканин пародонта при ВШчнфекцп характеризуемся рядом особливостей, серед яких не суттево виразна венозна гiперемiя, пастоз-нiсть та набряк ясенного краю, пщсилення су-динного малюнка на альвеолярнiй частинi ясен. Але жоден ВШчнфкований обстежений не вщ-
Пор1вняльна оц1нка стоматолог
мiчав спонтанних кровотеч, а при зондуванн характерною була деяка вщтермшованють кровоточивость Пародонтальний шдекс за Ramfiord у дослiднiй групi становить 3,12±0,17, тодi як у контрольна групi - 1,31 ±0,16. Комплексний пародонтальний шдекс за Леусом в оаб зi статусом В1Л становив 2,99±0,17, а у не шфкованих осiб -1,49±0,17. Аналiз пародонтологiчного статусу ВIЛ-iнфiкованих засвiдчив про наявнють дестру-ктивних явищ у тканинах пародонтального комплексу. Отримаш результати ствпадають з л^е-ратурними даними [2,7,10] i наведенi у таблиц 1.
Аналiз результат вивчення бiофiзичних па-раметрiв ротово'Г рiдини ВIЛ-iнфiкованих осiб дозволив встановити, що середнш показник в'язкосп становить 5,63±0,88 вiдносних одиниць, що бтьше нiж в 1,5 разiв перевищуе верхню межу норми. Буферна емнють ротово' рiдини ВIЛ-iнфiкованих оаб в середньому становить 6,6±0,07, що нижче нижньо' межi норми. Це до-зволяе констатувати тенденцiю до змщення ки-слотно-основно' рiвноваги в порожнин рота в бiк ацидозу. При цьому у 10,8% обстежених оаб рн вень рН ротово' рiдини сягнув критичного рiвня i склав менше 6,2, що свiдчить про втрату ремн нералiзуючих властивостей слини.
Таблиця 1
о статусу В1Л-позитивних та не нфкованих В1Л оаб (М±т)
№ п/п Показники Групи обстежених Qсiб р
1 (n = 21) n = 5)
1. КПВ 14,05±1,03 7,93±1,47 > 0,01
2. Г1 за J.C.Green,J.R.Vermillion 1,1±0,07 0,54±0,06 > 0,01
3. РМА в модифкацп Parma 33,67±2,67 16,58±1,65 < 0,05
4. П1 за Ramfjord 3,12±0,17 1,31±0,16 < 0,05
5. КП1 за Леусом 2,99±0,17 1,49±0,17 > 0,01
6. Иодне число Свракова 3,81±0,51 2,67±0,37 > 0,01
7. 1ндекс кровоточивосп за H.P.Muhlemann 1,12±0,08 0,58±0,06 < 0,05
Примтка: п - клькСть обстежених оаб;
р - iмовiрнiсть помилки за таблицями Стьюдента.
МПС в середньому для В1Л-позитивних пацн ентв становив 1,41 ±0,18, що вщповщае низько-му рiвню. У вщсотковому стввщношенш лише 2,7% ВIЛ-iнфiкованих мають дуже високий рн вень МПС, 5,4% - високий, 24,3% - задовтьний, 37,8% - низький i 29,8% дуже низький рiвень МПС. Показник кристалоутворення в середньому для оаб зi статусом В1Л становив 0,38±0,02, що вiдповiдае низькому рiвню формування крис-талiв. Поверхневий натяг ротово' рiдини у групi обстежених ВШ-шфкованих осiб становив в середньому 80,46±3,42мн/м, що значно перевищуе найбтьш сприятливий стан 50-60мн/м. Результати, отримаш в ходi вивчення ротово' рiдини наведенi в таблиц 2.
Пiдвищена в'язкiсть та поверхневий натяг ро-тово' рiдини оаб зi статусом В1Л дозволяють припустити достатньо збережений рiвень ема-лево' резистентностi на фонi високо' розповсю-дженостi та iнтенсивностi карiозного процесу. В'язкють ротово' рiдини забезпечуе муцин, який
необхщний для змочування та ослизнення хар-чового комка. З шшого боку муцин може зв'язувати неоргашчш речовини - кальцiй, що лежить в основi iншого мехашзму зниження про-никностi емалi: на и поверхнi утворюеться орга-нiчна плiвка, яка попереджуе потрапляння речо-вин в емаль[8]. Крiм того тенден^я до зниження рН ротово' рiдини активуе електрохiмiчнi проце-си, в результат чого стимулюеться розвиток па-тологiчних процесiв як в твердих тканинах, так i в тканинах пародонта та слизовш оболонц по-рожнини рота [8]. Аналiз взаемозв'язкiв ктькю-них параметрiв проводився шляхом визначення коефiцiентiв парно' кореляцп Пiрсона. Встанов-лено ряд сильних прямих та зворотних кореля-цшних зв'язкiв мiж дослiджуваними показниками обстежених оаб дослщноТ та контрольно' груп, що свщчить про тiсний взаемозв'язок мiж показниками стоматологiчного статусу та бiофiзични-ми параметрами ротово' рiдини.
Таблиця 2
Оценка бiофiзичних параметрiв ротовоГр'дини ВШчнфжованих оаб (М±т)
№ п/п Показники
Група обстежених Qçi6 (n = 37)
Норма
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
1. В'язкють 5,63±0,88 вщн.од. 1,5-4,0 вщн.од.
2. Буферна емнють 6,6±0,07 6,5-7,6
3. М1нерал1зуючий потенц1ал 1,41±0,18 4,1-5,0 бал1в
4. Показник кристалоутворення 0,38±0,02 0,6-1,0 бал1в
5. Поверхневий натяг 80,46±3,42 мн/м 50-60мн/м
Прим1тка: n - кльксть обстежених oci6.
Л^ература
1. Люди и ВИЧ / [Под ред. Е. Пурик. ]. - К. : из-во информационно-ресурсного центра Международного Альянса по ВИЧ/СПИД, 2001. - 350 с.
2. Гонтаренко А.А. Проявления ВИЧ-инфекции в полости рта. Профилактика СПИДа в стоматологических учреждениях / А.А. Гонтаренко // УкраТнський медичний альманах. - 2003. - Т.6. -№1. - С.184-185.
3. Гирин М.В. Особенности стоматологической диспансеризации иммунокомпроментированных больных (ВИЧ-инфекцией, ревматоидным артритом) / М.В. Гирин, А.И. Шатохин // Клиническая стоматология. - 2009. - №1. - С. 84-86.
4. Шатохин А.И. Вопросы последипломного обучения врачей-стоматологов по ВИЧ-инфекции / А.И. Шатохин // Российский медицинский форум. - 2007. - №7. - С.20-24.
5. Лангле Р.П. Атлас заболеваний полости рта / Р.П. Лангле, К.С. Миллер. - [Перевод с англ. под ред. Л.А.Дмитриевой]. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. - С. 186-192.
6. Дрожжина В.А. Поражения слизистой рта у больных с ВИЧ-инфекцией / В.А.Дрожжина, А.Н.Виноградова // Пародонтоло-гия. - 2007. - №1(42). - С. 47-49.
7. Суржанский С.К. Особенности стоматологического статуса у ВИЧ-позитивных пациентов / С.К.Суржанский, Е.К.Трофимец, Г.Ю.Агафонова, Л.А.Воронина [и др.] // Вюник стоматологи. -2003. - №3. - С.15-17.
8. Терапевтическая стоматология / [А.В.Алимский, С.М.Будылина, Ю.И.Воробьев и др.] ; Под ред. Л.А.Дмитриевой. - М. : МЕД-пресс-информ, 2003. - 896 с.
9. Шатохин А.И. Особенности иммунологических и биохимических показателей слюны при ВИЧ-инфекции / А.И.Шатохин // Паро-донтология. - 2008. - №4(49). - С.22-25.
10. Бугорков И.В. Распространенность и особенности течения катарального гингивита и пардонтита у ВИЧ-инфицированных / И.В. Бугорков // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - 2003. - Том 2, випуск 2. — С. 52-53.
11. Мащенко И.С.Болезни пародонта / Мащенко И.С. - Днепропетровск : КОЛО, 2003. - 271 с.
12. Борисенко А.В. Секреты лечения кариеса и реставрации зубов / Борисенко А.В. - М. : Книга плюс, 2003. - 544 с.
13. Рединова Т.Л. Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов / Т.Л.Рединова, А.Р.Поздеев. - Ижевск, 1994. -24 с.
14. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста / Курякина Н.В. - М. : Медицинская книга, Н.Новгород : Издательство НГМА, 2001. - 744 с.
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА И БИОФИЗИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ВИЧ- ИНФИЦИРОВАННЫХ Иленко Н.В.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, ротовая жидкость, стоматологический статус, вязкость, поверхностное натяжение, буферная емкость, минерализирующий потенциал.
В исследовании, которое проводилось, целью было установление и изучение характеристик взаимодействия показателей стоматологического статуса ВИЧ-инфицированных и биофизических параметров их ротовой жидкости. Было обследовано 37 ВИЧ-инфицированных возрастом 23-46 лет. Из которых 21 человеку (I - исследуемая группа) проводилось общеклиническое обследование полости рта с определением индексов КПУ, гигиенического индекса (ГИ) по J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модификации Parma, пародонтального индекса (ПИ) по Ramfjord, КПИ по Леусу, пробы Писарева-Шиллера, йодного числа Савракова, индекса кровоточивости по H.P.Muhlemann. Дополнительно проводили ТЭР-тест. По аналогичной схеме обледовали 15 человек возрастом 26-46 лет, которые не инфицированные ВИЧ (II - контрольная группа). Изменения ротовой жидкости оценивали всем 37 ВИЧ-позитивным пациентам, но за контроль принимали значения нормы для каждого исследуемого параметра. Изучали поверхностное натяжение, вязкость, буферную емкость, минерализирующий потенциал и показатель кристаллообразования. Полученные результаты позволяют сделать виводы о высокой распространенности поражения твердых тканей зубов и тканей пародонта у ВИЧ-позитивных пациентов. Клиническая картина одонтопатологии и заболеваний тканей пародонта имеет ряд особенностей, которые частично обусловлены изменениями биофизических параметров ротовой жидкости.
Отриман результати дозволяють зробити ви-сновки про високу поширенють уражень твердих тканин зубiв та тканин пародонта у В1Л-позитивних па^ентв. Кл^чна картина одонто-палологп та хвороб пародонта мае ряд особли-востей, що частково обумовлен змшами бюфн зичних пaрaметрiв ротово' рщини. Так пщтри-мання емалево' резистентност обумовлене пщ-вищеною в'язкютю та поверхневим натягом ро-тово' рщини. Тенден^я до зниження рН ротово' рщини активуе електрохiмiчнi процеси, в результат чого стимулюеться розвиток патолопчних процеав
Кл^чна картина уражень тканин пародонта при В1Л-шфекци мае ряд особливостей, серед яких не суттево виразна венозна гiперемiя, пас-тознють та набряк ясенного краю, пщсилення судинного малюнка на альвеолярнш частит ясен. Але жоден ВШчнфкований обстежений не в^^чав спонтанних кровотеч, а при зондуванн характерною була деяка вщтермшованють кровоточивость
Сьогодш, в час, коли епiдемiя В1Л/СН1Ду пришвидшуе свою переможну ходу, у лiкaрiв не повинно залишатися сумнiвiв в тому, що лише своечасна дiaгностикa, фунтовна психолопчна пщтримка, ефективна профтактика розвитку су-путньо' патологи, якюне лкування нозолопчних одиниць, що розвинулись, допоможуть зупинити розвиток пандемп та забезпечити В1Л-позитивним людям прийнятну якють життя.
Summary
CORRELATION BETWEEN ORAL STATE AND BIOPHYSICAL PARAMETERS OF ORAL FLUID IN HIV-PATIENTS Ilenko N.V.
Key words: HIV-infection, oral fluid, oral state, viscosity, surface tension, buffer capacity, potential of mineralization.
This research was aimed to establish and investigate correlation characteristics between oral status and biophysical parameters of oral fluid in HIV-positive patients. 37 HIV-patients aged 26-44 were examined. 21 patients forming test group were subjected to the clinical oral examination and estimation of the following indices as CPE, OHI-S J.C.Green, J.R.Vermillion, PMA modified by Parma, PI by Ramfjord, CPI by Leus, test by Pisarev-Shiller, determination of iodine number by Svrakov, bleeding index by H.P.Muhlemann. Additional enamel resistance test were carried out. 15 health persons aged 26-44 forming the control group were undergone the same investigations. Changes of oral fluid were estimated in 37 HIV-patients. Normal parameters of oral fluid were used as a control pattern. We studied surface tension, viscosity, buffer capacity, potential of mineralization and index of crystallization. It can be concluded that HIV-patients has a high prevalence of dental and periodontal diseases. Clinical manifestations of HIV-associated oral diseases had some specific features due to changing of biophysical parameters of oral fluid.
УДК 616.31-008.87
Лобань Г.А., Ганчо О.В., Череда В.В.
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА МЕТОД1В ВИД1ЛЕННЯ М1КРООРГАН1ЗМ1В РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
У cmammi представлен дат про кшьтсний склад мтрофлори ротовог р{дини cmydewmie, отримаш за допомогою рiзних мeтодiв видшення мiкроорганiзмiв. Детально описаний новий метод, який виявився найбшьш точним та ефективним.
Ключов1 слова: метод видшення, м1крофлора, ротова порожнина.
Кшькюне визначення бактерш в pi3MMx ктыч-них матерiалах набувае в останн роки все бть-шого значення, осктьки саме видтення умовно-патогенних мiкробiв ще не свщчить про 'х етю-лопчну роль у виникненн хвороби. Для шшчних матерiалiв розроблен кшькюы пороговi параме-три вмюту умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, перевищення яких 3i значною часткою вiрогiдно-ст свщчить, що виявлен бактерп е причинним фактором виникнення захворювання або його ускладнень. ^м того, кшькюне визначення бактерш в динамiцi (поряд з даними отриманими шшими методами) свщчить про переб^ хвороби, ефективнють лкувальних заходiв.
Проте, складнють юнуючих методик кшькюно-го визначення бактерш перешкоджае 'х широкому впровадженню в кл^чну практику.
Серед методiв, запропонованих для ктькю-ного визначення мiкробного заселення, одним iз найбтьш вживаних е метод, запропонований Gould для визначення кшькосп бактерш у сечi [8]. Цей метод, розроблений на великому стати-стичному матерiалi, придатний для ктькюного визначення аеробних i факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв у будь-якому рщко-му середовищi при вмют бактерiй бiльш нiж 103 в 1 см3. У подальшому цей метод впроваджено для визначення бактерш у випорожненнях, блю-вотних масах та промивних водах шлунка, вмют гнiйних та опiкових ран, рiзних ексудатах, мокро-тиннi, жовч^ видiленнях з пiхви, слизу з носоглотки [2,5,6,7,8].
Склад мiкрофлори прийнято визначати за стандартними методиками, вщповщно до наказу МОЗ СРСР за №535 вщ 22.04.1985 р. «Про уш-
фкацш мiкробiологiчних методiв дослiдження, якi використовуються у клшко^агностичних ла-бораторiях лiкувально-профiлактичних установ» [3].
Найбтьш складними, але необхiдними для об'ективно' оцiнки складу мiкрофлори ротово' порожнини е методи видiлення анаеробних мк-роорганiзмiв. Для видiлення анаеробних мiкро-органiзмiв порожнини рота найчаспше пропону-ють культивування посiвiв за Голдом або "су-цiльний газон" в анаеростатах. За вщсутносп анаеростатв застосовують посiви у пробiрки в середовище Ютта-Тароцци, яке мiстить шматоч-ки паренхiматозних органiв тварин, та в подальшому поави за методом Вейона-Вейнберга, який заснований на розведенн матерiалу у рядi високих пробiрок з напiврiдким агаром i подаль-шим культивуванням у трубках iз запаяним кш-цем [1,2,3,5,6,7,8]. Нажаль, ц методи анаероб-ного культивування мають обмежене застосу-вання у лабораторiях, враховуючи високовар-тють анаеростатiв, трудоемкiсть дослiдження та iншi технiчнi причини.
Метою нашого дослщження е порiвняльна оцiнка рiзних методiв видiлення мiкроорганiзмiв порожнини рота та вибiр найбiльш ефективного.
Об'екти та методи обстеження
Для проведення дослщжень нами були вщн бранi 50 студентв УМСА вiком 18-23 рош, порожнина рота яких була санована. При доборi контингенту для дослщження виключали попе-редню антибютикотерашю i запальнi захворювання пародонту. Проби вщбирали зранку на-тщесерце.
