CC BY
12
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»_
6. Орехова Л.Ю. Заболевания пародонта / Орехова Л.Ю. - М. : 9. Барер Г.М. Использование ультразвуковых и пескоструйных Поли Медиа Пресс, - 2004. - 432 с. аппаратов EMS для профилактики и лечения в различных об-
7. Улитовский С.Б. Средства индивидуальной гигиены полости ластях стоматологии / Г.М.Барер, И.А.Овчинников // Клиничес-рта - порошки, пасты, гели зубные / Улитовский С.Б. - СПб., кая стоматология. - 2001. - №4. - С.44.
2002. - 115 с. 10. Schiff T. Clinical evaluation of the efficacy of a desensitizing paste
8. Хохрина Т.Г. Профессиональная гигиена полости рта - неотъ- containing 8% arginine and calcium carbonate in providing instant емлемая часть профилактики стоматологических заболеваний and lasting in-office relief of dentin hypersensitivity / T.Schiff, / Т.Г.Хохрина // Клиническая стоматология. - 2000. - №3. - С. E.Delgado, Y. P.Zhang, W.DeViZio // Am J Dent. - 2009. - №22 (Sp 14-17. Is A). - Р. 8A-15A.
Реферат
ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ ЗДОРОВЬЯ ПОЛОСТИ РТА ПУТЕМ ОПТИМИЗАЦИИ ВЫБОРА ГИГИЕНИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ СРЕДИ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ Назарян Р.С., Кривенко Л.С.
Ключевые слова: профессиональная гигиена, зубной налет, гигиенический статус.
Цель исследования: поиск оптимального алгоритма проведения профессиональной гигиены полости рта среди молодежи 17-19 лет. Материалы и методы: анкетирование, стоматологическое исследование и проведение профессиональной гигиены полости рта курящим студентам Харьковского национального медицинского университета. Всего было обследовано 30 пациентов возрастом 17-19 лет, из них 12 мужчин и 18 женщин. Все студенты курят с 15-17 лет. Результаты и выводы: анкетирование студентов определило их низкий уровень знаний в вопросах стоматологической профилактики. После проведения профессиональной гигиены полости рта мы наблюдали улучшение уровня гигиены, однако были отличия в гигиеническом статусе через 7 дней и 30 дней. При использовании Airflow определили первую степень кровоточивости в 80% случаев. В целом, мы определяли снижение кровоточивости десен, нормализацию их цвета и структуры. Чувствительности зубов не появлялась ни в одном из методов, временные затраты меньше при использовании Airflow.
Summary
ORAL HEALTH IMPROVEMENT BY OPTIMIZATION OF HYGIENIC MEASURES AMONG STUDENTS Nazaryan R.S., Krivenko L.S.
Keywords: professional hygiene, dental plaque, hygienic status.
Aim of the investigation: to search the optimal algorithm for carrying out professional oral hygiene measures among 17-19 year old students. Materials and methods: interviewing, dental examination and carrying out professional oral hygiene of students of Kharkov national medical university (12 males and 18 females). All of them smoke since the age of 15-17. Results: interviewing has demonstrated the low level of dental culture among the students. After professional oral hygiene we observed improvement in hygienic oral status, but we noticed some distinctions in their hygienic status in 7 days and 30 days as well. By using Airflow we detected the bleeding in 80% of students. But in general we revealed the reducing of gum bleeding, normalization of gum colour and structure. Tooth hypersensitivity wasn't registered in any case and Airflow needed less time.
УДК 616.314 - 08 : [616.98 : 578.828 В1Л] Петрушанко Т.О., 1ленко Н.В.
ЗМ1НИ СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ В1Л-1НФ1КОВАНИХ ОС1Б В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д Р1ВНЯ ÏX ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО НАПРУЖЕННЯ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У досл{дження що проводилося, метою стало вивчення особливостей прояву ВШ-асоцшованих захворювань порожнини рота в залежност{ в{д р{вня емоцшног лабшьност{, особистжног та ре-активног тривожностг. Було обстежено 12 ВШ-тфтованих ос{б втом 26-44 роки. Психолог1чне тестування проводили, використовуючи шкалу Стлбергера-Ханта та особистжний опитуваль-ник Айзенка (H.J. Eysenck). Загальне клжчне обстеженню порожнини рота проводили з визна-ченням тдекс{в КПВ, Г1 за J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модиф{каци Parma, П1 за Ramfjord, КП1 за Леусом, проби Писарева-Шиллера, йодного числа Свракова, тдексу кровоточивост{ за H.P.Muhlemann, тесту з флосом та гал{метрп. Проведене досл{дження показало що В1Л-тфтоват особи мають значний р{вень реактивног та особистжног тривожност{, яка св{дчить про виражене психоемоцшне напруження респондент{в. Бшьшжть обстежених характеризуются емоцшною лабшьтстю. Емоцшно стабшьт респонденти в{дзначилися тим, що г{г{ен{ч-т, г1нг1вальн1 та пародонтальт тдекси та тести на гал1тоз у них з р{зним ступенем в{дмт-ност{ нижч{, тж у емоцшно лабшьних обстежених.
Ключов1 слова: ВШчнфекцт, реактивна тривожнють, особистюна тривожнють, нейротизм, психоемоцмне напруження.
ВШчнфек^я на сьогодн е одыею з найваж- багатьох професшних, в першу чергу, медичних ливших медико-со^альних i гумаытарних про- сшльнот.
блем для багатьох, включаючи Украшу, краш 1нфкування вiрусом iмунодефiциту людини
св^у. Питання ВШчнфекци' е мiждисциплiнарним досить часто (вщ 8о до 92%) супроводжуеться i вимагае об'еднання зусиль i концентрацп уваги проявами в порожнин рота [2]. При цьому часто
оральнi змши е першими i манiфестними про-явами В1Л-шфекци [3,5]. Це пояснюеться тим, що супутне зниження iмунiтету сприяе пролiфе-рацп умовно патогенно! мiкрофлори, що викли-кае характерне ураження ^еТ локалiзацN. В ходi розвитку захворювання поширенiсть супутнiх оральних проявiв зростае [2,4]. Доведено, що наявнють псевдомембранозного кандидозу по-рожнини рота i оральноТ волосисто! лейкоплакiТ е достовiрною ознакою переходу ВШчнфекци на стадiю СН1Д [7].
1снують данi про 100% поширенiсть стомато-лопчноТ патологiТ у В1Л-позитивних па^ен^в [2].
Вiдомо, що пацiенти зi статусом В1Л-iнфiкованих постiйно перебувають у станi хрош-чного стресу, у них змшюеться сприймання модусу майбутнього, вони потребують психолопч-ного супроводу, усунення гнiтючих почутпв що-до того, що Тх чекае. Тому важливим е вивчення рiвня особистiсноТ та реактивноТ тривожносп, а також рiвня нейротизму у ВШчнфкованих у вза-емозв'язку з кл^чними показниками стану твер-дих тканин та тканин пародонта.
Тривожнють - це шдивщуальна психологiчна особливють, що проявляеться в схильностi лю-дини до частого переживання сильноТ тривоги по вiдносно незначним причинам.
Розрiзняють тривожнiсть особистiсну та реак-тивну. Пщ особистiсною тривожнiстю розумiють вщносно стiйку iндивiдуальну характеристику -рису, яка дае уявлення про схильнють людини до тривожностi, тобто схильнють сприймати до-статньо широке коло ситуацш як погрожуючi i реагувати на ц ситуацiТ проявом стану тривож-ностi рiзного рiвня. Як реактивна диспозицiя особистiсна тривожнiсть «активiзуеться» при сприйняттi певних «небезпечних» стимулiв, пов'язаних зi специфiчними ситуацiями, що по-грожують престижу, самооцiнцi, самоповазi ш-дивiда.
Високий показник особистюноТ тривожностi дае уявлення про високу вiрогiднiсть виникнення стану тривожностi у суб'екта в ситуа^ях, якi вш сприймае як погрожуючi i в яких мова йде про оцшку його компетентность Па^енти з високим показником особистюноТ тривожност вимагають шдвищеноТ уваги з боку лiкаря. Низькотривожн суб'екти, навпаки, не схильнi сприймати погрозу своему престижу та самооцшц в широкому дiа-пазонi ситуацш. Вiрогiднiсть виникнення у них стану тривожност значно нижча, хоча i не ви-ключена в окремих особливо важливих i особис-тюно-значимих випадках.
Реактивна тривожнiсть, як стан, характеризуемся емоцiями напруження, занепокоення та стурбованосп, що суб'ективно переживаються та супроводжуються активацiею вегетативноТ нервовоТ системи. Стан тривожностi, як емоцш-ноТ реакцп, на стресову ситуацш може бути рiз-ноТ штенсивносп i е достатньо динамiчним i мiн-ливим.
Високий показник реактивноТ тривожност по-
6i4HO свiдчить про виражене психоемоцшне напруження пацieнта. Цей показник реагуе на змн ни психоемоцшного стану хворого в процес ль кування i може бути використаний для оцшки ефективностi психотерапевтичноТ' корекци'.
Нейротизм, як показник рiвня емоцшноТ' лабн льностi, виявляе рiвень психоемоцiйного напруження респондента i в подальшому може допо-могти об'ективiзувати ефективнiсть психотерапп.
Мета дослвдження
Вивчення особливостей прояву В1Л-асоцшованих захворювань порожнини рота в залежност вiд рiвня емоцшноТ' лабiльностi, особистюноТ' та реактивноТ' тривожностк
Було обстежено 12 ВШчнфкованих осiб вком 26-44 роки, переважна бiльшiсть з яких (10) ма-ють Ill стадш ВlЛ-iнфекцiï. Для визначення рiвня реактивноТ' та особистюноТ' тривожностi викорис-товували шкалу Спiлбергера-Ханiна, яка являе собою досить надшний та шформативний ш-струмент для вимiрювання тривожност як влас-тивостi особистостi i як стану в якийсь певний момент (в минулому, тепершньому чи майбут-ньому). Йвень нейротизму, тобто емоцшноТ' ла-бiльностi визначали за особистюним опитником Айзенка (H.J. Eysenck), адаптованим в ЛНДПН1 iм. В.М.Бехтерева. ^м того усi респонденти пщлягали загальному клiнiчному обстеженню порожнини рота з визначення шдешв КПВ, Г1 за J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модифкацп Parma, П1 за Ramfjord, КП1 за Леусом, проби Писарева-Шиллера, йодного числа Свракова, шде-ксу кровоточивостi за H.P.Muhlemann, тесту з флосом та галiметрiï'.
Обробка результат дослiдження здiйснювалася з використанням методiв мате-матичноТ' статистики з розрахунком середых ви-бiркових значень (М) i помилок середых значень (m) у групах обстежених оаб. Для аналiзу взае-мозв'язкiв ктькюних параметрiв, якi вивчалися, визначали коефiцiенти парноТ' кореляцп Персона. Вщмшносп вважали вiрогiдними при загаль-ноприйнятш у медико-бiологiчних дослiдженнях iмовiрностi помилки p<0,05. Iмовiрнiсть помилки оцiнювали за таблицями Стьюдента з урахуван-ням розмiру експериментальних групп.
Результати дослвджень та ïx обговорення
За рiвнем нейротизму всi обстеженi були розподтеы на двi групи. До першоТ' групи увшш-ли 5 респондент, що мають низький рiвень нейротизму - менше 12 балiв за особистюним опитником Айзенка (H.J. Eysenck), тобто характеризуются вщносною емоцшною стабiльнiсть. Другу групу склали 7 респондент, що характе-ризуються емоцшною лабтьнютю i мають помн рно виражений (12-15 балiв за особистюним опитником Айзенка (H.J. Eysenck), виражений (16-19 балiв) чи значно виражений рiвень нейротизму (бтьше 19 балiв).
Всi обстеженi I групи мають помiрний рiвень
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
реактивно!' та особистюно'|' тривожносп ( 31-45 балiв за шкалою Сптбергера-Ханша). В II rpyni 3 респонденти (42,9%) характеризуються високим piBHeM як реактивно!', так i особистюно!' тривож-ностi, 2 респонденти (28,55%) мають помiрний рiвень реактивно!' тривожностi i високий рiвень
1ндексна оцнка стом
особистюно!', iншi 2 респонденти (28,55%) об'eктивiзували власний помiрний piBeHb обох диспозицiй категорп тривожностi.
Результати шдексно!' оцiнки стану твердих тканин та тканин пародонта обстежених В1Л-шфкованих осiб наведенi в таблицк
Таблиця
логЧного та психологiчного статусу В1Л-шфжованих (М±т)
№ п/п Показники Групи обстежених оЫб р
n = =
1. КПВ 15,8±1,16 14,29±2,43 > 0,01
2. Г1 за J.C.Green,J.R.Vermillion 1,18±0,08 1,27±0,11 > 0,01
3. РМА в модифкацп Parma 37,94±5,02 39,06±5,05 < 0,05
4. П1 за Ramfjord 3,13±0,39 3,45±0,25 < 0,05
5. КП1 за Леусом 2,66±0,26 3,45±0,17 > 0,01
6. Иодне число Свракова 3,6±0,39 4,0±1,07 > 0,01
7. 1ндекс кровоточивостi за H.P.Muhlemann 1,07±0,04 1,12±0,09 < 0,05
8. Тест з флосом 2,0±0,71 2,14±0,34 < 0,05
9. Галiметрiя 1,6±0,24 2,0±0,22 > 0,01
10. Реактивна тривожнють 41,6±1,03 46,14±2,97 > 0,01
11. Особистiсна тривожнють 37,2±1,36 51,29±3,49 > 0,01
12. Невротизм 8,2 ±0,79 17,0±1,78 > 0,01
Прим1тка: п - кльксть обстежених осб;
р - ¡мов1рнють помилки за таблицями Стьюдента;
Аналiз отриманих результат дозволив вста-новити, що у респондент I групи, що характеризуються емоцшною стабтьнютю, iндекснi по-казники гтешчного стану порожнини рота, гшп-вальн та пародонтальнi iндекси, показники кро-воточивостi та галiтозу з рiзним ступенем вщ-мiнностi нижчi жж у обстежених II групи. Вищим для оаб I групи виявився лише шдекс КПВ.
Спiвставляючи дан нашого дослiдження з ль тературними, [2] виявилося, що шдекс КПВ дещо нижчий (15,8±1,16 в I груш та 14,29±2,43 в II гру-пi) нiж описали в свош роботi Донецькi науковц (16,2±0,12). Це можна пояснити кращим еколоп-чним станом нашого регюну.
У дослiдженнях А.I.Шатохiна, А.Н.Герасiмова та ш. [9] у пацieнтiв з ВШ/СНЩом у 83,3% вщсо-дках випадш виявлялася слабка i помiрна ште-нсивнiсть кровоточивостi ясен («0 - 1», «1 - 2» бали за шдексом Н.Р.МиЫетапп). Але особи, що приймали участь в дослщженж, супутньою патологieю мали тромбоцитопежю легкого сту-пеня. Це може пояснити той факт, що в нашому дослщженж результати дещо нижчi i становлять 1,07±0,04 у I груп та 1,12±0,09 у II групк
Респонденти обох груп в нашому дослщженж в середньому мають задовтьний рiвень гiгieни порожнини рота (Г за J.C.Green, J.R.Vermillion 1,18±0,08 для I групи i 1,27±0,11для II групи). За даними лiтератури [10] задовiльна гтена порожнини рота виявляеться в середньому в 33% ви-падш, 20 % мають добрий гтежчний стан порожнини рота, а 47 % - незадовтьний.
В ходi аналiзу отриманих результатiв був проведений кореляцшний аналiз i розраховаж коефiцiенти кореляцп в групах обстежених оаб. Для I групи респондент, що характеризуються вщносною емоцiйною стабтьнютю, виявлено сильний прямий кореляцшний зв'язок мiж показ-ником особистюно! тривожност та пародонталь-
ними iндексами. Коефiцieнти кореляци' вщповщ-но 0,71 для П1 за Ramfjord та 0,79 для КП1 за Ле-усом. KpiM того прямий сильний кореляцшний зв'язок з коефiцieнтом кореляци' 0,72 у I груш обстежених оаб визначаеться мiж рiвнем нейроти-зму та iндексом кровоточивостi.
В II груш респондент також виявлено ряд сильних кореляцшних зв'язкiв мiж дослiджуваними параметрами. Так, мiж показни-ком особистюно!' тривожностi та шдексом РМА виявлений прямий сильний кореляцшний зв'язок з коефiцiентом кореляци' 0,82. Кореляцшний зв'язок аналопчний за силою та спрямуванням виявлений мiж рiвнем невротизму та iндексом КПВ, коефiцiент кореляцп' в даному випадку ста-новить 0,93. Крiм того, в II груш обстежених оаб встановлено прямий сильний кореляцшний зв'язок мiж тестом з флосом та пародонтальним ш-дексом за Ramfjord (r = 0,86), мiж шдексом КПВ та йодним числом Свракова (r = 0,82), мiж ririern-чним шдексом за J.C.Green, J.R.Vermillion та KnI за Леусом (r = 0,88).
В групi емоцшно лабiльних респондентiв також визначаеться сильний кореляцшний зв'язок зворотного спрямування мiж реактивною триво-жнiстю обстежених та гтежчним iндексом за J.C.Green, J.R.Vermillion з коефiцiентом кореляци' - 0,71.
В обох групах ВIЛ-iнфiкованих осiб показники реактивно!' та особистюно!' тривожностi пов'язанi мiж собою прямим сильним кореляцшним зв'язком з коефiцiентами кореляци' 0,85 для I групи та 0,87 для II групи.
Отже, проведене дослщження та аналiз отриманих результат дозволив виявити, що ВШчнфковаш особи мають переважно високий i рщше помiрний рiвень реактивно!' та особистюно!' тривожносп, свiдчить про виражене психо-емоцшне напруження респондентiв. Бiльшiсть, а
10.
11.
Суржанський С.К. Особенности стоматологического статуса у ВИЧ-позитивных пациентов / С.К.Суржанський, Е.К.Трофимець, Г.Ю.Агафонова [та ш..] // Вюник стоматологи'. - 2003. - №3. - С. 15-17.
Покровский В.В. ВИЧ-инфекция: клиника, дiагностика и лечение / В.В.Покровский, Т.Н. Ермак, В.В.Беляева, О.Г.Юриню - М. : ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. - 496 с.
Рабинович И.М. Поражения слизистой оболочки рта у ВИЧ-инфицированных больных / И.М. Рабинович, Г.В.Банченко // Клиническая стоматология. - 1999. - №3. - С.48-50. Бугорков И.В. Распространенность и особенности течения катарального гингивита и пародонти та у ВИЧ-инфицированных / И.В.Бугорков // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - Т. 2, Випуск 2. - С.52-53.
Данилевський Н.Ф. Синдром приобретенного иммунодефицита (СПИД): проявления в полости рта / Д Н.Ф.анилевський,
A.В.Борисенко, А.Ф.Несин, Ж.И.Рахний // Стоматолог. - 2000. -№12. - С.33-36.
Бургонский В.Г. Лекция: СПИД в аспекте стоматологического приема / В.Г.Бургонский // Современная стоматология. - 2002.
- №4. - С.108-112.
Михайлов Б.В. Психотерапия в общесоматической медицине (Клиническое руководство) / Б.В.Михайлов, А.И.Сердюк,
B.А.Федосеев. - Харьков, 2002. - 108 с.
Шатохин А.И. Интенсивность кровоточивости десен у больных ВИЧ-инфекцией с тромбоцитопенией / А.И.Шатохин, А.Н.Герасимов, Н.А.Пуздрач, М.А.Степанов // Пародонтология.
- 2009. - №2 (51). - С.21-25.
Шатохин А.И. Стоматологическая профилактика у ВИЧ-инфицированных пациентов / А.И.Шатохин // Российский стоматологический журнал. - 2008. - №4. - С. 37-39. McKaig R.G. Factors associated with periodontitis in an HIV-infected southeast USA study / R.G.McKaig, L.L.Patton, J.S.Thomas, R.P.Strauss // Oral Dis. - 2000. - №6. - Р. 158-165.
саме 58,3% обстежених характеризуются емо-цшною лабшьнютю, тобто мають виражений pi-вень нейротизму.
Слщ зазначити, що у респондент, що вщ-значилися вщносною емоцшною стабшьнютю, п-пешчы, пнпвальш та пародонтальн шдекси та тести на галтоз з piзним ступенем вщмшносп нижч^ шж у емоцшно лабшьних обстежених.
Встановлено ряд сильних кореляцшних зв'язш як прямого, так i зворотного спрямуван-ня мiж показниками обох груп обстежених оаб, що пщтверджуе тюний зв'язок мiж станом порожнини рота та piвнем психоемоцiйного напруження ВШ-шфкованих.
Проблема В1Л-шфекци безумовна i потребуе постiйного та безперервного вивчення та мош-торингу, комплексного пщходу до iнфiкованих осiб з урахуванням не лише змш 1х фiзичних па-pаметpiв та показникiв, але i вивчення стану Тх психоемоцшноТ' сфери.
Лiтература
1. Гонтаренко А.А. Проявления ВИЧ-инфекции в полости рта. Профилактика СПИДа в стоматологических учреждениях / А.А. Гонтаренко // УкраТнський медичний альманах. - 2003. - Т.6, №1. — С.184-185.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА ВИЧ-ИНФИЦИРОВАННЫХ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ ИХ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ Петрушанко Т.А., Иленко Н.В.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, реактивная тревожность, личностная тревожность, нейротизм, психоэмоциональное напряжение.
В проведенном исследовании целью стало изучение особенностей проявления ВИЧ-ассоциированных заболеваний полости рта в зависимости от уровня эмоциональной лабильности, личностной и реактивной тревожности. Было исследовано 12 ВИЧ-инфицированных возрастом 26-44 года. Психологическое тестирование проводили, используя шкалу Спилбергера-Ханина и личностный опросник Айзенка (H.J. Eysenck). Общеклиническое обследование полости рта проводили с определением индексов КПУ, ГИ по J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модификации Parma, ПИ по Ramfjord, КПИ по Леусу, пробы Писарева-Шиллера, йодного числа Свракова, индекса кровоточивости по H.P.Muhlemann, теста с флосом и галиметрии. Результаты исследования показали, что ВИЧ-инфицированные имеют значительный уровень реактивной и личностной тревожности. Это свидетельствует о выраженом психоэмоциональном напряжении респондентов. Большинство обследованных характеризуются эмоциональной лабильностью. Эмоционально стабильные респонденты отличались тем, что гигиенические, гингивальные и пародонтальные индексы и тесты на галитоз у них с разной степеню отличия ниже, чем у эмоционально лабильных обследованых.
Summary
CHANGES OF STOMATOLOGICAL STATUS HIV-INFECTED PERSONS DEPENDING ON LEVEL OF THEIR PSYCHO-EMOTIONAL STRESS Petrushanko ТА, Ilenko N.V.
Key words: HIV-infection, reactive anxiety, personal anxiety, neuroticism, psycho-emotional stress.
The aim of the research presented was to study the peculiarities in manifestations of HIV-associated oral diseases depending on the level of emotional instability, personal and reactive anxiety. 12 HIV-infected persons aged 26-44 were under the examination. Psychological testing was carried out by using the Spilberger-Khanin anxiety scale and the Eysenck Personality Questionnaire. General clinical oral examination was performed with definition of the following indices: CPE, OHI-S by J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА modified by Parma, PI by Ramfjord, CPI by Leus, Pisarev-Shiller test, the definition of iodine value by Svrakov, bleeding index by H.P.Muhlemann, the test with floss and halitometry. Results of this study revealed that HIV-infected persons have considerable level of personal and reactive anxiety. It shows the high psycho-emotional stress in respondents. The majority of respondents are characterized by emotional liability. Emotionally stable respondents were notable for their hygienic, gingival and periodontal indices and halitosis tests were reliably lower compared with emotionally labile respondents.
