CC BY
11
Реферат
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЖЕВАТЕЛЬНОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С ПОЛНЫМИ СЪЕМНЫМИ ПРОТЕЗАМИ, ИЗГОТОВЛЕННЫМИ ИЗ РАЗЛИЧНЫХ ГРУПП БАЗИСНЫХ МАТЕРИАЛОВ Кузь В.С., Дворник В.Н., Кузь Г.М.
Ключевые слова: термопластические материалы, полное отсутствие зубов, «Vertex Thermosense», «Deflex Acrylate», «Фторакс».
Протезирование полными съемными протезами - один из самых сложных видов протезирования. В литературе много внимания уделяется анатомо-топографическим особенностям строения беззубых челюстей и клинико-лабораторным этапам изготовления полных съемных протезов. Однако физиологические основы пользования такими конструкциями мало изучены. Эффективность изготовления качественного съемного протеза во многом определяется свойствами базисных материалов. Основной группой материалов для изготовления таких конструкций являются акриловые пластмассы горячей полимеризации. В настоящее время все чаще врачи стоматологи-ортопеды используют безакриловые термопластичные пластмассы, которые позволяют улучшить функциональные качества полных съемных протезов, а также избежать недостатков акриловых базисных пластмасс. Одним из важнейших критериев оценки качества изготовленных протезов и функционального состояния зубочелюст-ной системы является восстановление степени жевательной эффективности, что можно определить как с помощью классических методов, так и с помощью более современных технологий.
Summary
CHEWING EFFICIENCY RESTORING IN PATIENTS WITH FULL REMOVABLE PROSTHESIS MADE UP OF VARIOUS GROUPS OF
BASIC MATERIALS
Kuz' V.S., Dvornik V.N., Kuz' G.M.
Key words: thermoplastic materials, adontia, Vertex Thermosense, Deflex Acrylate, Ftorax.
Restoration of edentulous arches with complete removable dentures is still of the most complicated types of prosthetic procedures. The reports available have paid much attention to the anatomical and topographic features of the structure of edentulous jaws and to the clinical and laboratory stages of manufacturing complete removable dentures. However, the physiological grounds for using these dental appliances have been little studied. The effectiveness of manufacturing high-quality removable prosthesis is largely determined by the properties of the prosthetic base materials. The main group of materials used for their manufacturing is acrylic plastics of hot polymerization. Nowadays, orthodontists and prosthodontists are increasingly using non-acrylic thermoplastic plastics that allow dentists to improve the functional quality of complete removable dentures, as well as to avoid the disadvantages of acrylic base plastics. One of the most important criteria for assessing the quality of dental prostheses manufactured and the functional state of the maxillodental system is the restoration of the masticatory efficiency, which can be determined both by standard techniques and by the latest state-of-art technologies.
УДК 616.316-008.8-053.2:371.72.018.32]-076 Нарепеха О.Т., Дубецька-Грабоус 1.С.
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОКРИСТАЛ1ЗАЦП РОТОВО1 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ 1НТЕРНАТНИХ ЗАКЛАД1В
Львiвський нацюнальний медичний уыверситет iм. Данила Галицького
При досл'дженн кристалоутворення ротовоУ piduHu у 93 д/'тей, як проживають в '¡нтернатних закладах (основна група) та 85 д/'тей, як навчаються в загальноосв'тнш школi (контрольна група) було виявлено, що м'нерал'зувальний потен^ал ротовоУ рiдини у дтей iнтернатних заклад'т низь-кий, i переважно зустр'чаються кристали Ill типу, що св'дчить про зниженi властивост'! ротовоУ рiдини у ц1'е'У групи дтей. Таке зниження м'нерал'зувальних властивостей ротовоУ рiдини в свою чергу пдтримуе кар'есогенну ситуацю в порожнинi рота, що i обумовлюе розвиток кар'есу зуб'т у дтей з iнтернатних заклад'т.
Ключов1 слова: м1крокристал1зац1я, ротова рщина, д1ти Ытернатних закпад1в.
Дане дослiдження е фрагментом планово'!' НДР «Стоматологiчна захворювансть дiтей з урахуванням еколого-соцiальних чинниюв ризику та обфунтування диферен^йованих методiв лкування та профлактики», № держ. реестрацИ' 0110U002147.
Вступ
Стан твердих тканин зубiв залежить вщ складу i властивостей ротовоУ рщини, особливо мiнералiзувального потен^алу, який забезпечуе "дозрiвання" емалi пюля прорiзування та пщтримуе и склад. Численними науковими
дослщженнями з'ясовано, що мiкрокристалiзацiя ротовоУ рщини мае шдивщуальш особливост i залежить вщ низки факторiв. Так, за даними Чухрай Н.Л.(2013) властивост ротовоУ рщини змшюються з вком та залежать вщ стат дитини [1]. На властивост ротовоУ рщини впливае i
екологiя навколишнього середовища та загальносоматичнi захворювання [2,3,4,5,6]. Враховуючи високу поширенiсть соматичних за-хворювань у дiтей iнтернатних закладiв, зниже-ний iмунiтет та загальну резистентнють оргашз-му на фон несприятливих медико-соцiальних факторiв [7,8,9], обфунтованим е дослiдження ротовоТ рiдини у даноТ категорп дiтей, що буде сприяти доцтьному вибору патогенетичного лн кування карiесу, а особливо профтактичних за-собiв.
Мета роботи
Вивчити особливост мiкрокристалiзацiТ ротовоТ рщини у дiтей iнтернатних закладiв.
Матерiал та методи дослiдження
Дослiдження кристалоутворення ротовоТ рн дини проводили за методикою Леуса П.А. (1977). Забiр ротовоТ рщини проводили з дна порожнини рота стерильною шпеткою через двi години шсля прийому Тж1 та полоскання ротовоТ порожнини дистильованою водою. Краплi ротовоТ рщини помчали на предметне скло, попе-редньо оброблене спиртом та висушували при кiмнатнiй температурi. Пiсля висихання краплi
Частота i хар
дослщжували пiд MiKpocKonoM Бiолам Р-11 при збтьшенн 2х6 у вiдбитoму свил Оцiнку мше-pалiзувальнoгo пoтeнцiалу ротовоТ рщини (МПС) виражали середшм балом залежно вщ виявле-них тишв кpиcталiв. Нами дocлiджeнo ротову pi-дину 93 дiтeй вiкoм 7,12,15 рош, якi проживають в закладах штернатного типу та для пopiвняння 85 дiтeй i3 загальнoocвiтньoТ школи. Bei дiти були подтеш на групи залежно вiд вку та уражен-ня зубiв каpiecoм.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Аналiзуючи результати дocлiджeння виявле-но, що у ротовш piдинi д^ей з iнтepнатних за-кладiв переважають кристали II типу (41,34±2,98%), що майже в 2 рази частше, шж в дiтeй з загальноосв^ньоТ школи (27,09±2,82%) (р<0,01) (табл. 1). Кристали I типу в ротовш pi-диш дiтeй з штернатних закладiв зуcтpiчаютьcя у 24,02±2,55% випадш, що значно piдшe, нiж у дн тей з загальнoocвiтньoТ школи (49,46±3,37% (р<0,01)), натoмicть кристали III типу частше зу-cтpiчалиcя у д^ей iнтepнатних закладiв (34,64±2,28%), шж у дiтeй з групи пopiвняння (23,39±2,66%, р<0,01).
Таблиця 1
р тип:в кристал1в ротовоТрдини у обстежених дтей (у %).
Вк (у роках) Основна група типи кpиcталiв Група по piвняння типи кpиcталiв р1 р2 р3
I II III I II III
7 30,16±3,05 49,21±3,29 20,63±2,09 66,04±3,51 22,64±2,74 11,32±1,35 <0,01 <0,01 <0,01
12 21,22±2,24 32,74±2,86 46,04±3,28 33,32±3,60 31,37±3,49 35,31±3,69 >0,01 >0,02 <0,05
15 18,88±2,37 43,39±2,81 37,73±2,65 49,02±3,01 27,45±2,24 23,53±2,94 <0,01 <0,01 <0,01
середне 24,02 ±2,37 41,34±2,98 34,64±2,28 49,46± 3,37 27,09±2,82 23,39±2,66 <0,01 <0,01 <0,01
Р4 <0,02 <0,01 <0,01 <0,01 <0,05 <0,01
Р5 <0,01 >0,01 <0,01 <0,01 >0,02 <0,01
Р6 >0,02 <0,01 <0,05 <0,01 <0,01 <0,02
Прим1тка: р1, р2, р3 - рiзнuця показни^в мiж основною групою
Нами проведено аналiз типу кpиcталiв ротовоТ рщини у д^ей з урахуванням вку. Аналiз мк-poкpиcталiзацiТ по вiку показав, що I тип криста-лiв у д^ей 7-piчнoгo вiку зуcтpiчаeтьcя значно частше (30,16±3,05% випадкiв у дiтeй шкт-iнтepнатiв та 66,04±3,51% у д^ей з групи пopiв-няння) по вщношенню до дiтeй 15-piчнoгo вку (18,88±2,37% та 49,02±3,01% вiдпoвiднo (р1<0,01, р2<0,01)).
Виявлено, що з вком cпiввiднoшeння типiв кpиcталiв у ротовш рщиш змiнюeтьcя. Так, у дь тей 12-piчнoгo вiку шкiл-iнтepнатiв, у пopiвняннi з дiтьми 7-ми рош, cпocтepiгалocя зменшення частки кpиcталiв I типу у 1,42 рази (з 30,16±3,05% до 21,22±2,24%) та збiльшeння кpиcталiв III типу у 2,23 рази (з 20,63±2,09% до 46,04±3,28%), а у гpупi пopiвняння цi показники змiнилиcя у 1,98 та 3,12 рази вщповщно (р<0,05). В подальшому, у дiтeй з 12-ти до 15-piчнoгo вку вiдмiчалocя зниження частки крис-талiв I типу в ocнoвнiй груш у 1,12 рази (з 21,22±2,24% до 18,88±2,37%), та пiдвищeння цн еТ частки у ротовш рщиш д^ей з групи пopiвнян-ня у 1,47 рази (з 33,32±3,60% до 49,02±3,01% випадкiв (р<0,01)).
групою порieняння, р4, р5, р6 -рiзнuця показни^в за в'жом.
Щодо кpиcталiв II типу, то цей тип кристалоутворення був в бтьшоТ частини 7-piчних дiтeй з штернатних закладiв, i склав 49,21±3,29% та ме-ншоТ частини д^ей цього ж вiку з групи пopiв-няння (22,64±2,74%, (р<0,01)). Також нами було в^^чено зниження частки кpиcталiв II типу у дь тей iз 7-ми до 12^чного вiку з iнтepнатних за-кладiв у 1,5 рази (до 32,74±2,86%, (р>0,01)) та збiльшeння у 1,38 рази у Тх poвecникiв iз загаль-нoocвiтньoТ школи (до 31,37±3,49% (р>0,02)). Iз 12-ти до 15-piчнoгo вiку вiдcoтoк д^ей з II типом кристалоутворення зростае у 1,32 рази у шко-лах-штернатах (до 43,39±2,81%) та зменшуеться у 1,14 рази у груш пopiвняння (до 27,45±2,24%)(р<0,01). Кристали III типу перева-жали у д^ей з iнтepнатних закладiв у вс вiкoвi пepioди. Так, у 7^чних дiтeй цей тип спостер^а-вся у 20,63±2,09%, що значно часпше, нiж у дн тей загальноосв^ньоТ школи (11,32±1,35%, (р<0,01)). У 12-piчних Тх частка збтьшилася у ocнoвнiй гpупi у 2,23 рази, а в груш пopiвняння -у 3,12 рази (р<0,05). До 15^чного вiку в^^ча-лося зниження вiдcoтку дiтeй з III типом кристалоутворення у 1,22 рази (до 37,73±2,65% у основнш груш) та у 1,5 рази у груш пopiвняння
(до 23,53±2,94% (р<0,01)).
Аналiзуючи типи мiкрокристалiзацN ротовоТ рiдини в залежност вiд активностi карiозного процесу в^^чено, що при I CTyneHi активност карieсу у дiтей з штернатних закладiв переважно зустрiчався II тип кристалоутворення (54,67±3,27%) (табл. 2). Натомють, у дiтей i3 за-гальноосв^ньоТ школи переважали кристали I типу (50,28±3,87%). У дiтей iнтернатних закладiв частка кристалiв I типу була вдвiчi меншою i склала 24,67±2,43% (р<0,01). Також, у порiвняннi з д^ьми i3 загальноосв^ньоТ школи, в^^чено високий вiдсоток дiтей шкiл-iнтернатiв з III типом кристалоутворення (20,66±2,10%), у груш порiв-няння Тх вщсоток склав 10,63±1,71% (р<0,05).
При II ступен активностi карieсу, як у д^ей з iнтернатних закладiв, так i у дiтей групи порiв-няння переважав II тип мiкрокристалiзацil ротовоТ рiдини (43,64±3,24% та 43,76±3,94% вщповн дно (р>0,05)). Кристали I типу рiдше зус^чали-ся в основнiй групi, ыж в групi порiвняння
Типи мiкpокpuстaлiзaцii' ротовоТpiduHU у
(10,30±1,83% та 21,25±2,72% вiдповiдно (р<0,01)).
При III ступенi активностi карieсу, як у дiтей iнтернатних закладiв, так i у дiтей загальноосв^-ньоТ школи переважав III тип мiкрокристалiзацil ротовоТ рiдини (74,52±4,17% та 67,62±4,87% вщ-повiдно (р<0,02)). Кристали I типу зус^чалися лише в 6,01 ±1,12% д^ей основноТ групи та 11,09±1,53% д^ей групи порiвняння (р<0,01), II тип мiкрокристалiзацil при iIi ступенi активностi карieсу зустрiчався у 19,47±3,17% дiтей основноТ групи та 24,29±3,95% дiтей групи порiвняння (р>0,05).
Отже, аналiз результатiв дослiдження показав, що при збiльшеннi ступеня активност ^ie-су у д^ей з iнтернатних закладiв частка криста-лiв III типу збiльшуeться у 3,61 рази, а I типу зменшуеться у 4,10 рази, а у д^ей загальноосв^ньоТ школи у 6,36 та 4,53 рази вщповщно.
Таблиця 2
пежених дтей при pi3HUx ступенях aKmueHocmi Kapiecy (у %)
Стушнь активности карiесу Основна група типи кристалiв Група пс^вняння типи к эисталiв р1 р2 р3
I II III I II III
I 24,67±2,43 54,67±3,27 20,66±2,10 50,28±3,87 39,09±3,59 10,63±1,71 <0,01 <0,01 <0,05
II 10,30±1,83 43,64±3,24 46,06±3,28 21,25±2,72 43,76±3,94 34,99±3,67 <0,01 >0,05 <0,05
III 6,01 ±1,12 19,47±3,17 74,52±4,17 11,09±1,53 24,29±3,95 67,62±4,87 <0,01 >0,05 <0,02
Р4 <0,01 <0,02 <0,01 <0,01 >0,02 <0,01
Р5 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Р6 <0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
npuMimKa: р1, р2, р3 - piзнuця показни^в м'ж основною групою р4, р5, р6 -piзнuця показниюв за ступенем активноi
Для бтьш повнот характеристики мiнералiзувальних властивостей ротовоТ рщини нами було проведено аналiз мiнералiзувального потен^алу (МПС) ротовоТ рщини.
Аналiз середнiх показниш МПС за вiком показав, що у д^ей iнтернатних закладiв вiн е ниж-чим, ыж у дiтей загальноосв^ньоТ школи (рис.).
Так, мiнералiзувальний потенцiал ротовоТ рщини д^ей шкiл-iнтернатiв становить, в серед-
з групою поpiвняння, i каpieсy.
ньому, 1,86±0,15 бала, i вщповщае низькому значенню. Натомiсть, в груш порiвняння його по-казник дорiвнюе 2,42±0,18 бала i вiдповiдае задовтьному значенню. Таке низьке значення мiнералiзувального потенцiалу може свiдчити про низьку мiнералiзувальну здатнiсть ротовоТ рiдини та слугувати чинником ризику ураженост зубiв карiесом.
Рис. Мiнеpалiзyвальнuй потен^ал ротовоТpiдuнu у обстежених дтей (у балах).
Таблиця 3
Мiнералiзувальний потен^ал ротовоТpiduHU у обстежених dimeü при pi3Hux ступенях aKmueHocmi Kapiecy (у балах)
Вк (у роках) Основна група cтyпенi активност кapiecy Група поpiвняння cтyпенi aктивноcтi кapiecy р1 р2 р3
I II III I II III
7 2,91±0,21 2,18±0,15 0,94±0,06 3,47±0,10 2,68±0,12 1,46±0,13 <0,02 <0,02 <0,01
12 2,24±0,09 1,73±0,15 0,62±0,07 3,18±0,09 2,32±0,14 0,99±0,19 <0,01 <0,01 >0,05
15 2,86±0,09 1,98±0,11 1,04±0,05 3,29±0,08 2,96±0,13 1,48±0,16 <0,05 <0,01 <0,01
середне 2,67 ±0,13 1,96±0,14 0,87±0,06 3,31±0,09 2,65±0,13 1,31±0,16 <0,01 <0,05 <0,01
Р4 <0,01 <0,05 <0,01 <0,05 <0,05 <0,05
Р5 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Р6 <0,01 >0,05 <0,01 >0,05 <0,01 <0,05
npuMimKa: р1, р2, р3 - pi3HUця показни^в м'ж основною групою
Аналiзуючи вщношення мiнералiзувального потен^алу ротово! рщини до ступеня активност Kapiecy виявилося, що мiж ними юнуе зв'язок. Так, при I ступеш aктивноcтi Kapiecy мiнеpaлiзyвaльний потенцiaл мав найвище зна-чення як в основнш rpyni (2,67±0,13 бала, що вщповщае зaдовiльномy значенню), так i в rpyni поpiвняння (3,31±0,09 бала, що вщповщае висо-кому значенню) (табл. 3). При II ступеш карюзного процесу вiдмiчaлоcя доcтовipне зни-ження мiнеpaлiзyвaльного потенцiaлy як в основнш груш, так i в груш поpiвняння (1,96±0,14 бала та 2,65±0,13 бала вiдповiдно). Нaйнижчi показники мiнеpaлiзyвaльного потенцiaлy були виявленi при III ступеш активност кapiecy в обох дослщжуваних групах. Так, в основнш груш його показник склав, в середньому, 0,87±0,06 бала, а в груш поpiвняння - 1,31 ±0,16 бала (р<0,01).
Анaлiз зв'язку штенсивносп кapiecy з мшера-лiзyвaльним потенцiaлом ротово! piдини в зале-жноcтi вiд вiкy показав, що у 7^чних дiтей ште-рнатних зaклaдiв при вciх ступенях активност кapiecy показники мiнеpaлiзyвaльного потен^а-лу доcтовipно нижчi, нiж в груш д^ей з загально-осв^ньо! школи. Так, при I ступеш активност ка-piecy мiнеpaлiзyвaльний потен^ал у дiтей основной групи е задовтьним i становить 2,91 ±0,21 бала, а у д^ей групи поpiвняння вiн становить 3,47±0,10 бала, що вщповщае високому значенню (р<0,02). При II ступеш активност ^piecy його показник в основнш груш становить 2,18±0,15 бала, i вiдповiдae зaдовiльномy значенню, а в груш поpiвняння - 2,68±0,12 бала (р<0,02). Най-нижчими показники мiнеpaлiзyвaльного потенцiaлy е при III ступеш активност кapiозного процесу в цш вiковiй гpyпi, i складають 0,94±0,06 бала та 1,46±0,13 бала вiдповiдно (р<0,01).
У груш д^ей 12-piчного вiкy як з штернатних зaклaдiв, так i з загальноосв^ньо! школи мiнеpaлiзyвaльний потенцiaл ротово! рщини мав нaйнижчi значення. Так, виявлено, що при I ступеш активност кapiecy у дiтей 12^чного вiкy основно! групи мiнеpaлiзyвaльний потен^ал е зaдовiльним i складае в середньому 2,24±0,09 бала, а при III ступеш активност кapiecy його значення знижуеться до низького, i складае, в середньому, 0,62±0,07 бала, (р<0,01). Нaтомicть, у дiтей групи поpiвняння значення
групою поpiвняння, р4, р5, р6 -piзнuця показни^в за вком. мiнеpaлiзyвaльного потен^алу змiнюeтьcя вщ високого до дуже низького i складае, в середньому, 3,18±0,09 бала та 0,99±0,19 бала вiдповiдно (р<0,01).
У дiтей 15-piчного вку з iнтеpнaтних зaклaдiв виявлено, що при I ступеш активност кapiecy мiнеpaлiзyвaльний потенцiaл вiдповiдae зaдовiльномy piвню (2,86±0,09 бала) та високому piвню у дiтей групи поpiвняння (3,29±0,08 бала, (р<0,05)). При II ступеш активност кapiecy мiнеpaлiзyвaльний потенцiaл значно знижуеться як в д^ей основно! групи, так i в дiтей групи поpiвняння (1,98±0,11 бала, що вiдповiдae низь-кому значенню та 2,96±0,13 бала, що вщповщае задовтьному значенню вiдповiдно (р<0,01)). При III cтyпенi aктивноcтi карюзного процесу виявлено низьк показники мiнеpaлiзyвaльного потенцiaлy, як в основнш груш, так i в груш поpiвняння (1,04±0,05 бала та 1,48±0,16 бала вiдповiдно (р<0,01)).
Висновки
Отже, aнaлiз морфолопчно! картини ротово! рщини у д^ей iнтеpнaтних зaклaдiв показав, що мiнеpaлiзyвaльний потенцiaл ротово! рщини у них низький, i переважно зус^чаються криста-ли III типу. Це свщчить про те, що у ротовш поpожнинi дiтей, що перебувають у iнтеpнaтних закладах знижеш мiнеpaлiзyвaльнi влacтивоcтi ротово! piдини, тим самим пщтримуеться кapiecогеннa cитyaцiя, що й обумовлюе розвиток кapiecy. У зв'язку з цим, е потреба у проведенш диференцшно-профтактичних зaходiв та шдивщуальних pеaбiлiтaцiйних програм для д^ей iнтеpнaтних зaклaдiв.
Перспективи подальших дослщжень
З метою впровадження диференцшно-пpофiлaктичних зaходiв та iндивiдyaльних pеaбiлiтaцiйних програм для д^ей iнтеpнaтних зaклaдiв доцтьно вивчити фiзичнi влacтивоcтi ротово! рщини та !х зв'язок з кapiecом зyбiв.
Лiтература
1. Чухрай Н.Л. B^cmi оcобливоcтi мiкpокpиcтaлiзaцiY ротово! рщини у дп"ей / Н.Л. Чухрай // Клтчна cтомaтологiя. - 2013. - № 3-4. - С. 37.
2. Назарук Р.М. Особливост мiкpокpиcтaлiзaцiY змшаноТ слини в дп"ей, якi проживають в piзних pегiонaх Прикарпаття / Р.М. Назарук // Галицький лкарський вюник. - 2013. - Т. 20, № 4. - С. 43-45.
3. Безвушко Е.В. Морфолопчна картина ротовоТ рщини у дп"ей 7. при Kapieci 3y6iB з урахуванням еколопчних умов проживання / Е.В. Безвушко // Новини стоматологи. - 2010. - № 2. - С. 80-82.
4. Колесшченко О.В. Особливост мiкpокpиcтaлiзaцiï змшаноТ 8. слини у дп"ей, народжених матерями хворими цукровим дiaбе-том / О.В. Колесшченко // Вюник стоматологи'. - 2002. - № 4. - С. 69-73. 9.
5. Чухрай Н.Л. Особливост мiкpокpиcтaлiзaцiï змшаноТ слини дн тей та пiдлiткiв, хворих на гемобластоз / Н.Л. Чухрай // Вюник стоматологи. - 2004. - № 3. - С. 88-91.
6. Чижевський И.В. О минерализующем потенциале слюны у детей с различной кариесрезистентностью / И.В. Чижевський // Проблеми екологи та медицини. - 2002. - № 1-2. - С. 36-39.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МИКРОКРИСТАЛИЗАЦИИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У ДЕТЕЙ ИНТЕРНАТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ Нарепеха О.Т., Дубецькая-Грабоус И.С.
Ключевые слова: микрокристаллизация, ротовая жидкость, дети интернатных учреждений.
При изучении кристаллообразования ротовой жидкости у 93 детей, которые проживают в интернатных учреждениях (основная группа) и 85 детей, которые обучаются в общеобразовательной школе (контрольная группа) было выявлено, что минерализирующий потенциал ротовой жидкости у детей интернатных учреждений низкий, и преимущественно встречаются кристаллы Ill типа, что свидетельствует о снижении свойств ротовой жидкости у этой группы детей. Такое снижение минерализирующих свойств ротовой жидкости поддерживает кариесогенную ситуацию в полости рта, что обусловливает развитие кариеса зубов у детей из интернатных учреждений.
Summary
PECULIARITIES OF MICROCRYSTALLIZATION OF ORAL FLUID IN CHILDREN FROM BOARDING SCHOOLS Narepeha O.T., Dubetska-Hrabous I.S.
. feywords: microcrystallization, oral liquid, children from boarding schools.
The studying of oral fluid microcristallization in 93 children from orphanages and boarding-schools and in 85 children from secondary schools (control group) has shown the low mineralization potential of oral fluid in children from orphanages, and crystals of III type have been mostly detected. These findings indicate reduced oral fluid properties in this group of children. This reduction of mineralizing properties of oral fluid contributes to cariogenic situation in the oral cavity, thus leading to the development of dental caries in children from orphanages and boarding-schools.
Дмитрова А.Г. Заболеваемость кариесом среди детей в учреждениях для сирот / Д.Г. Дмитрова, А.А. Кулаков, Л.Н. Горбатова // Стоматология. - 2011. - № 5. - С. 46-49.
Гойда Н.Г. Медико-со^альш фактори стоматолопчноТ патологи у дп"ей / Н.Г. Гойда, П.М. Веропотвелян, А.Л. Лукяненко [та ш.] // Педiaтpiя, акушерство та пнеколопя. - 2003. - № 1. - С. 17-20. Константинова В.Е. Планирование и обоснование программы лечения и профилактики основных стоматологических заболеваний у детей, лишенных родительской опеки : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Вера Евгеньевна Константинова. - Пермь, 2006. - 19 с.
