CC BY
13
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕПЕНЕЙ ТЯЖЕСТИ ФЛЮОРОЗА ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ И ГИГИЕНЫ ПОЛОСТИ РТАУДЕТЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ КаськоваЛ.Ф., Моргун Н.А.
Ключевые слова: дети, флюороз зубов, распространенность, интенсивность, степень тяжести, гигиена.
Изучение степеней тяжести флюороза постоянных зубов у детей показало, что в Карловке и Шишаках, где высокое содержание фтора в питьевой воде, превалирует третья и четвёртая степень флюороза, в Полтаве - вторая степень. Выявлено, что течение флюороза у детей, которые проживают в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде, происходит на фоне ухудшения гигиены полости рта, что обуславливает необходимость проведения санитарно - просветительной работы среди населения.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF FLUOROSIS SEVERITY OF PERMANENT TEETH AND ORAL HYGIENE IN CHILDREN OF POLTAVA REGION Kas'kova L.F., Morgun N.A.
Key words: children, fluorosis, prevalence, intensity, severity, oral hygiene.
The studying of fluorosis severity of permanent teeth in children has revealed that in towns of Karlivka and Shyshaky there is the high fluoride concentration in potable water the third- and the forth-degree fluorosis prevails whereas in Poltava the second-degree fluorosis is spread. It has been also found out that the course of fluorosis in children living in the regions with high fluoride contents in potable water usually is accompanied with poor oral hygiene. That is why the health education should be intensified among the population of these regions.
УДК 616.314-002.4-053.4/.5 (477.53)
АКТИВНГСТЬ КАР103Н0Г0 ПРОЦЕСУ В П0СТ1ЙНИХ ЗУБАХ У Д1ТЕЙ П0ЛТАВСЬК010БЛАСТ1
Каськова Л.Ф., Сгркович I.O.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я"
Обстеження dimeü Полтавсъког област1 виявило залежтстъ nornupenocmi napiecy постшних 3y6ie eid yMicmy фтору в питнт eodi. Найвищий показник спостерйаетъся в Кременчущ, де низъка концентращя фтору в питнт вoдi, найнижчий - у Кaрлiвцi, де високий умкт фтору. Поширетстъ кaрiecy у вЫх регюнах знаходитъся на середнъому рiвнi. Виявлет значт рoзбiжнocmi в кiлъкocmi дтей i3 рiзнuм ступенем aкmuвнocmi кaрiecy. Субкомпенсована та де-компенсована форма кaрiecy посттних зyбiв переважае в Кременчущ на фош низъкого вмкту фтору в питнт вoдi. Перебй карюзного процесу у цих дтей вiдбyвaemъcя на mлi noгiршeння гШени порожнини рота.
Ключов1 слова: д1ти, поширенють Kapiecy, ¡нтенсивнють Kapiecy, ririeHa порожнини рота.
Гтена порожнини рота Biflirpae значну роль у ступенем активное^ Kapiecy постмних 3y6ÍB та в виникнены стоматолопчних захворювань у д1тей. Особлива увага придтяеться гтеннному стану у розвитку карюзного процесу. Вщомо, що одним ¡з патогенетичних ланцюпв у розвитку Kapiecy 3y6ÍB е зубний нал1т, до складу якого входить чисельна мкрофлора. [2,4,6].
Впливае на стан здоров'я населения i безпо-середньо на стан твердих тканин 3y6ÍB i склад питно1 води, яку воно вживае. За анал^ом причин регюнальноТ залежное^ показник в захво-рюваност1 на Kapiec 3y6ÍB, простежуеться 4¡TKa залежысть Тх значень вщ геохЫчного фону míc-цевост1 пов'язаного 3¡ bmíctom фтору у водг Фтор впливае на мшеральний o6m¡h в зубах i KicTKax [3,5,7,9].
Метою дослщження було вивчення стану riri-ени порожнини рота у д1тей 12 pokíb з р^ним
залежност1 в1д умюту фтору в питнм водг
Об'екти та методи дослвдження Нами оглянуто 817 д1тей 12-рнного в1ку. 1з них 340 д1тей, як1 проживають в м.Полтава, де вмют фтору в питый вод1 знаходиться в межах оптимального, 304 д1тей в м.Кременчук, де низь-кий вмют фтору в питнм вод1 та 173 д1тей в м.Карлика, де вмют фтору в питнм вод1 високий.
У вах д1тей визначався стан гтени порожнини рота за ¡ндексом Федорова-Володю но!' з ¡н-терпретацюю результата за наступною схемою: 1.1 - 1.5 бала - хороший ¡ндекс гтени, 1.6 - 2.0 бали - задовтьний, 2.1 - 2.5 бала - незадовть-ний, 2.6 - 3.4 бала - поганий, 3.5 - 5.0 бал1в -дуже поганий ¡ндекс г1г1ени [8]. Ступть активное^ карюсу визначали за методом
* Робота виконана зг/дно з тематикою науково-досл^дно)'роботи „Удосконалити лкування та профилактику рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 Í3 зниженою неспециф/чною резистентн'ютю" АМН.055.04 №ДР 0104U000866.
Том 6, Выпуск 3
53
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Т.Ф.ВиноградовоТ [1]. Результати дослщження опрацьоваы методом вар1ацмноТ статистики. Вфогщними вважались показники при р < 0.05. Робота проведена на баз1 оргаызованих дитячих колектив1в м. Полтави, м. Кременчука та м. Карлики.
Результати досл1дження Наш1 дослщження показали, що найбтьша поширеысть кар1есу постмних зуб1в спостер1га-еться у д1тей м. Кременчука, де вмют фтору в
питнм вод1 низький (табл.1). У Карл1вц1, де bmîct фтору високий, Kapiec зустрнаеться в 1,5 раз1в рщше в пороняны з показниками Кременчука. Показник поширеност1 Kapiecy знаходиться на piBHi нижчому, ыж в Карл1вц1, але вищому в пороняны з Полтавою. Взагал1 ж показник поши-peHOCTi Kapiecy в ycix дослщжуваних мюцевос-тях, незалежно вщ умюту фтору в питый BOfli, знаходиться в межах середнього.
Таблиця 1
Показники Kapiecy пост/йних 3y6ie у д/тей ПолтаеськоУ облаетi
PerioH проживания Всього обстежено дней Показники Kapiecy
поширенють % ¡нтенсивнють
здоров! з KapiecoM КПВз КПВп
абс. % абс. %
Полтава 340 144 42,4 ±2,68 196 57,6 ±2,68 2,18 ±0,05 2,30 ±0,06
Кременчук 304 82 27,0 ±2,55 222 73,0 ±2,55 2,83 ±0,09 2,98 ±0,10
P1-2 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,001
Карл1вка 173 90 | 52,0 ±3,80 83 | 48,0 ±3,80 1,75 ±0,12 1,90 ±0,12
P1-3 < 0,05 < 0,05 < 0,001 < 0,01
P2-3 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,001
Прим/тка: P1-2-eipoaidHicmb показник/в Полтави та Кременчука;
Р1-з - eipoaidHiemb показник/в Полтави i Карловки;
Р2-з- eipoaidHiemb показниме Кременчука i KapnieKU
Така ж тенденцт спостер1гаеться пщ час ви-вчення ¡нтенсивносл Kapiecy за показником КПВ 3y6iB та КПВ поверхонь. У Полтав1 та Карл1вц1 ¡нтенсивысть Kapiecy становить 2,18 ±0,05зуб1в та 1,75 ±0,123y6iB, що вщповщае низькому р1вню за градацию ВООЗ. У Кременчуг показник ¡нте-нсивност1 Kapiecy знаходиться на piBHi 2,83 ±0,09 зуба, а це - середня ¡нтенсивысть кар1озного процесу. 1нтенсивн1сть Kapiecy за показником КПВ поверхонь збтьшуеться у Bcix perioHax, але найбтьш nomitha в Кременчук, де bmîct фтору в питнм BOfli низький.
Harni дослщження виявили, що незалежно вщ perioHy проживания, найбтьш часто зустрна-
еться у д1тей компенсований ступшь активное^ Kapiecy (табл.2). Але найчастше bîh cnocTepira-еться в kapnibui, де bmîct фтору в питый bofli високий, а найнижчий в Кременчуг, де концент-рац1я фтору в питый BOfli низька. Ктькють д1тей ¡з субкомпенсованим ступенем активное^ Kapiecy найменша в KapniBui, а найбтьша в Кремен-чуц1 та становить 28,4±3,0%. У д1тей, як1 прожи-вають в perioHi з низьким yMicTOM фтору в питый BOfli виявлено, що декомпенсовану форму Kapiecy мають 4,1±1,3% д1тей, що вфогщно вище, ыж
В periOHi 3 ВИСОКИМ yMiCTOM фТОру В ПИТЫЙ BOfli.
Таблиця 2
Розпод'т dimeûза ступенем aKmueHoemiKapiecy
PerioH проживания СтупЫь активност1 Kapiecy
компенсований субкомпенсований декомпенсований
абс. % абс. % абс. %
Полтава 139 70,9±3,2 53 27,0±3,2 4 2,0±1,0
Кременчук 150 67,6±3,1 63 28,4±3,0 9 4,1±1,3
Карл1вка 64 77,1±3,2* 18 21,7±0,8* 1 1,2±0,8*
Прим1тка: * - eipoaidHiemb показника в1дносно dimeù Кременчука ( p<0,05)
Таблиця 3
Стан aiaieHU порожнини poma у dimeü Í3 р':зним ступенем активностi кар'юзного процесу
PerioH проживания Показник ¡ндексу ririeHH
ступЫь aKTHBHOCTi Kapiecy
без Kapiecy компенс Р субкомпенс Р декомпенс
Полтава 1,05± 0,021 (n=144) 1,7± 0,021 (n=149) Р1< 0,001 1,95±0,22 (n=53) Р2< 0,05 Р3>0,05 2,33 (n=4)
Кременчук 1,03± 0,038 (n=82) 1,92± 0,015* (n=150) Р1< 0,001 2,22±0,18 (n=63) Р2< 0,001 рз >0,05 2,34 (n=9)
Карл1вка 1,46± 0,06* (n=90) 1,83± 0,14 (n=64) pi< 0,05 2,03±0,96 (n=18) Р2>0,05 рз>0,05 2,3 (n=1)
Р < 0,001 >0,05 >0,05
Прим/тка: Р1, Р2- eipoaidHicmb показника по в1дношенню до здорових dimeü;
Р3 - eipoaidHicmb показника м':ж компенсоеаним та субкомпенсоеаним ступенем; Р - eipoaidHicmb показник'ю Кременчука та KapnieKu; * - eipoaidHicmb показника eidHOCHO daHux Полтаеи (р< 0,001)
Вивчення стану ппени порожнини рота д1тей без кар^су показало, що найпрший показник спостер1гаються уд1тей Карлики. При компенсо-ваному ступеы активное^ карюзного процесу гтеычний ¡ндекс д1тей Кременчука був вфогщно вищим, ыж у д1тей Полтави. М1ж показниками Полтави та Карлики вфогщних вщмЫностей не виявлено. У д1тей ¡з субкомпенсованим та деко-мпенсованим ступенем активное^ карюсу показник ппени знаходиться на р1вы незадовтьного, за виключенням д1тей Полтави ¡з субкомпенсо-ваною формою карюсу (1,95±0,22бал1в - задовн льний р^ень г1г1ени).
Не залежно в1д регюну проживания спостерн гаеться вфогщна р1зниця показниюв ппени порожнини рота у здорових д1тей та д1тей ¡з компе-нсованим ступенем активное^ карюсу. Також виявлеы вщмЫност! м1ж показником, що вивчав-ся здорових д1тей та ¡з субкомпенсованим ступенем карюзного процесу. Вфогщних вщмшнос-тей показника г1г1ени д1тей ¡з компенсованим та субкомпенсованим ступенем не виявлено, хоча вщмнена тенденцт попршення стану ппени з1 збтьшенням ктькост1 уражених карюсом зубв.
Висновки
Обстеження д1тей ПолтавськоТ облас^ ви-явило залежысть поширеност1 карюсу постмних зуб1в вщ умюту фтору в питнм водк Найвищий показник спостер1гаеться в Кременчуг, де низь-ка концентрац1я фтору в питый вод1, найнижчий - у Карлиц, де високий умют фтору. Пошире-ысть карюсу у вах регюнах знаходиться на се-редньому р1вн1.
Виявлеы значы розб1жност1 в ктькост д1тей ¡з р1зним ступенем активное^ карюсу. Субком-пенсована та декомпенсована форма карюсу постмних зубв переважае в Кременчуг на фоы
низького BMicTy фтору в питый BOfli. nepeöir карюзного процесу у цих д1тей вщбуваеться на тл1 попршення ппени порожнини рота.
Виявлений взаемозв'язок Kapiecy ¡з станом п-rieHH порожнини рота. Вщсутня BiporiflHa р^ниця показниюв ririeHH в1д ступеня активное^ Kapiecy, хоча вщмнена тенденця попршення ririeHH у д1тей ¡з субкомпенсованим та декомпенсованим ступенем. Показник ririeHH у них вщповщае не-задовтьному.
Отримаы результати спонукають до дифере-нцмованого проведения профтактичних захода у д1тей в залежное^ вщ perioHy проживания.
Л1тература
1. Виноградова Т.Ф. Диспансеризация детей у стоматолога. - М.: Медицина, 1988. -256с.
2. Зеновский В.П., Чиницкий И.Д. Динамика интенсивности кариеса при гигиеническом обучении и специфической профилактике у детей Центральной Якутии // Стоматология. - 1998. - № 4. - С. 27 - 28.
3. Каськова Л.Ф., Шешукова О.В. Активность кариеса временных зубов и его осложнений у детей с факторами риска // Украшський стоматолопчний альманах.-2001.-№6. -С.81-83.
4. Каськова Л.Ф.Стан ririeHH порожними рота у детей з групи рад1ацмного ризику // УкраТнський стоматолопчний альманах.-2000. -Т.3, №5. -С.88-90.
5. Кодола H.A. Микроэлементы в профилактике кариеса зубов. - Киев: Здоров'я, 1979. - 159 с.
6. Лукиных Л.М., Косюга С.Ю. Изменение количественного состава микробной флоры зубного налета при интенсификации гигиены полости рта // Стоматология. -1998. - № 6. - С. 7 - 8.
7. Смоляр Н.И., Флюнт И.И. Поражаемость кариесом зубов у детей школьного возраста г. Львов // Современная стоматология. - 2001. - № 3. - С. 56 - 58.
8. Федоров Ю.А., Володкина В.В. Гигиена полости рта при заболеваниях пародонта: Методические рекомендации. Одесса, 1976. - 25 с.
9. Kalsbeek H., Verrips E., Dirks O.B. Use of fluoride tablets and effect on prevalence of dental caries and dental fluorosis. // Community-Dent-Oral-Epidemiol. -1992. -Oct. P. 241 - 245.
Tom 6, Выпуск 3
55
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Реферат
АКТИВНОСТЬ КАРИОЗНОГО ПРОЦЕСА В ПОСТОЯННЫХ ЗУБАХ УДЕТЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ КаськоваЛ.Ф., Сиркович Е.А.
Ключевые слова: дети, распространённость кариеса, интенсивность кариеса, гигиена полости рта.
Обследование детей Полтавской области выявило зависимость распространённости кариеса постоянных зубов от содержания фтора в питьевой воде. Самый высокий показатель в Кременчуге, где низкая концентрация фтора в питьевой воде, самый низкий - в Карловке, где высокое содержание фтора. Распространённость кариеса у всех регионах находится на среднем уровне. Выявлены значительные отклонения в количестве детей с разной ступенью активности кариеса. Субкомпенсирован-ная и декомпенсированная формы кариеса постоянных зубов превалирует в Кременчуге на фоне низкого содержания фтора в питьевой воде. Течение кариозного процесса у этих детей происходит на фоне ухудшения гигиены полости рта.
Summary
CARIES PROCESS ACTIVITY IN PERMANENT TEETH IN CHILDREN OF POLTAVA REGION Kas'kova L.F., Sirkovytch Ye.A.
Key words: children, caries prevalence, caries intensity, oral hygiene
Having examined children living in Poltava region we have found out the interdependence between caries prevalence of permanent teeth and fluoride contents in potable water. The highest index is in Kermentchuk where fluoride concentration is the lowest, and the lowest index is in Karlivka where there is high fluoride concentration in potable water. Caries prevalence in all the regions is of the mean level. Subcompensated and decompensated caries forms of permanent teeth prevails in Krementchuk where there is low fluoride concentration in potable water. The course of caries in the children is usually accompanied with oral hygiene worsening.
УДК. 616.314.17/.25 - 053.5 (477.53)
АНАЛ13 Р03П0ВСЮДЖЕН0СТ1ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АН0МАЛ1Й ТА ПАТОЛОГИ ПАРОДОНТАУ П1ДЛ1ТК1В ТА ДОРОСЛИХ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГ10НУ
Нестеренко О. М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
3 метою визначення частоти та розповсюдженост1 зубощелепних аномалт на съогодт, було
проведене обстеження пгдлгткгв та дорослих мкта Полтави та Полтавсъког област1.
Ключов1 слова: пщл1тки та доросла ортодонтична патолопя, розповсюдженють зубощелепних аномапм, розповсюдженють riHrieiTy.
Враховуючи той факт, що глобальы позитивы зрушення в сучасному бачены квалфкованого ортодонтичного лкування зубощелепно-лицьових аномалм сл1д починати з реально!' оцнки розповсюдженост1 ортодонтичноТ патологи серед вах вкових верств населения [1-3], метою нашого дослщження було визначення роз-повсюдженост1 зубощелепних аномалм (ЗЧА), а також визначення характеру зубощелепноТ патологи у пщл™в та дорослих.
Методи досл1джень Проведено обстеження 1034 студенев Пол-тавського педагопчного уыверситету та Полтав-ського медичного коледжу. У зв'язку ¡з подаль-шим розподтом обстежених на мюцевих жителе (м. Полтава) та мешканцв ПолтавськоТ облает! 31 особу було викпючено ¡з-за мюця по-стмного проживания (Дыпропетровська, Харюв-ська, Сумська облас^ та ¡н.). А тому, на статис-
тичну обробку було взято 1003 особи з яких пе-реважна бтьшють 759 складали д1вчата, а реш-та - 244 особи юнаки.
Обстеження проводили за стандартною методикою, починаючи з1 збору анамнезу. Резуль-тати заносили в спецально розроблену карту.
Огляд порожнини рота починали з обстеження слизово! оболонки щк, альвеолярних вщрос-™в, пщнебшня, дна порожнини рота \ язика. Враховували стан ясеневого краю, кол1р, набря-КПЮТЬ СЛИ30В01 оболонки.
Оглядали зубы ряди, визначаючи Тхню форму \ стввщношення. Звертали увагу на стан прикусу, ротов1 та поза-ротов1 морфолопчы ознаки патологи. По можливост1 намагалися встановити причину аномали, при цьому збирали даы про розвиток оргаызму обстежуваних \ про стан здо-ров'я.
Особливе значения придтяли стану юстковоТ системи \ наявност1 системних захворювань, що
* Стаття пов'язана з ¡н/ц/ативною науково-досл/дною роботою ¡нституту стоматологи АМН Украми № 042.01. «Дослщження регуляцп остеогенезу в зубах та метках за допомогою ф1тоестроген1в для п/двищення профюактики стомато-лог/чних захворювань».
