CC BY
14
5.
6. 7.
нал вушних, носових i горлових хвороб. -Кшв, 2001. -N6. - С. 22-26.
Ерошенко Г.А., Старченко И.И., Онисенко К.С. Морфо-метрический анализ клеточного состава подчелюстных лимфатических узлов крыс в послеоперационном периоде // Вестник проблем биологии и медицины.- 1997.-№28.- С.92-101.
Кунин A.A., Ипполитов Ю.А., Лепехина Л.И., Биков Э.Г. Клиническая гистохимия барьерной функции слизистой оболочки десны при пародонтите //Стоматология. -2001. - №1.- С. 36-39.
Лакин Г.Ф. Биометрия - Москва: Медицина, 1990 - 200 с. Михалева Л.М., Бархина Т.Г., Шаповалова В.Д. и др. Ультраструктурные аспекты клеточных популяций мягких тканей десны при хроническом воспалительном процессе //Архив патологии. - 2002. - №6. - С.15-21.
8. Садыкова B.C. Структурная организация микрорайона слизистой оболочки десны и глубоких шейных лимфатических узлов при различных условиях питания: Дис... канд. мед. наук /Новосибирская государственная медицинская академия (НГМА).- 2001.
9. Сапин М.Р. Лимфатический узел - Москва: Медицина, 1978 - 204с.
10. Смирнова Т.С. Влияние травмы на пространственно-временную организацию B-зависимой зоны коры регионарного лимфатического узла //Арх. анат., гистол. и эм-бриол., 1991 - Т.100, №1. - С.40-48.
11. Чумакова Ю.Г.,Запорожец H.H.,Мороз О.В.Состояние местного имму-нитета полости рта у лиц молодого возраста с хроническим катаральным гингивитом // Вюник стоматолоогп. - 2002. - №1. - С.22-24.
12. Humphrey Ch.D.,Pittman F.E. A simple methylene blue-azure II-basic Fuchsin stain for epoxy-embedded tissue
sections.- Stain Technol., 1974, 49, 1.-P.9-14.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ТРАНСПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ НА КЛЕТОЧНЫЙ СОСТАВ РЕГИОНАРНЫХ ЛИМФАТИЧЕСКИХУЗЛОВ ПРИАСЕПТИЧЕСКОМ ВОСПАЛЕНИИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА Капиниченко М.В.
Ключевыеслова: лимфатические узлы, асептическое воспаление, трансплантация, криоконсервированная плацента.
Изменения клеточного состава фолликулов регионарных лимфатических узлов обусловлены реакцией лимфоидной ткани на воспалительный процесс в слизистой оболочке полости рта. Острое асептическое воспаление слизистой оболочки полости рта вызывает значительные изменения в регионарных лимфатических узлах, которые наблюдались длительное время, и некоторые не нормализовались. Трансплантация криоконсервированной плаценты вызывает выраженную реакцию со стороны лимфоидной ткани в ранние сроки эксперимента (3 сутки), но нормализация большинства морфомер-трических показателей происходит быстрее (до 7 суток), чем при асептическом воспалении без введения криоконсервированной плацентарной ткани.
Summary
EFFECT OF CRYOPRESERVED PLACENTA TRANSPLANTATION TO CELLULAR COMPOSITION OF REGIONAL LYMPHATIC NODES UNDER ASEPTIC INFLAMMATION OF ORAL MUCOSA Kalinitchenko M.V.
Key words: lymph nodes, aseptic inflammation, transplantation, cryopreserved placenta.
The changes of cellular structure of regional lymph nodes' follicles are caused by response of lymphoid tissues to inflammatory process in oral mucosa. An acute aseptic inflammation of oral mucosa may cause considerable changes in regional lymph nodes which had being observed for a long time, and the some of them were not normalized. Cryopreserved placenta transplantation causes the pronounced response of lymphoid tissues in early terms of experiment (3rd day), but normalization of the majority of morphometrical parameters occurs faster (till 7 days), than under the aseptic inflammation without introduction of cryopreserved placental tissues.
УДК 616.314.13-053.3/.5
СТАН ТКАНИН ПАР0Д0НТА У Д1ТЕЙ 13 ФЛЮОРОЗОМ
Каськова Л.Ф., Моргун H.A.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава
Стаття присвячена питаниям вивчення стану тканин пародонта у dimeü Полтавськог oönaemi з р1зним умктом фтору в питнш eodi. Виявлено, що у дтей, як проживають у регют з високим умктом фтору в питнш вoдi та мають флюороз, розповсюджетсть та штенсивтсть захворю-вань пародонта вища, тж у регют з оптимальним умктом цього мжроелемента. Ключов1 слова: fli™, фтор, флюороз, пародонт.
Проблемою впливу фтору на органам люди- Змши концентраци фтору в питнм BOfli знач-ни займаються вже близько 30 poKiB, бо саме в но впливають на стан твердих тканин - гасток та Украи-ii знаходиться найбтьша фториста гщро- 3y6iB. Осктьки д1ти найбтьш чутлив1 до його дм, reoxiMNHa провшцт, розташована здебтьшого то одним з актуальних завдань, яке постало пена територи ПолтавськоТобластг [1, 2, 3]. ред ученими, було з'ясування можливого зв'язку
* Фрагмент НДР УМСА «Удосконалення лкування та проф/лактики рецидивов захворювань тканин пародонту та Kapie-сузуб1в у oci6 ¡з зниженою неспециф/чною резистентн'ютю, АМН. 055. 04.» (№держреестраи,п 0104U000866).
В1СНИК УкралнськоУ медичноУ стоматолог! чноУ академУ
м1ж наявн1стю стоматолопчних хвороб та к1льк1с-тю фтору в питый вод1 в осередках ендем1чного флюорозу [4,5,6,7,8].
Фтор - XÍMÍ4HO активний элемент, який впли-вае практично на bc¡ органи i системи. P¡3Ha кон-центрац1я цього м1кроелемента у вод1 проявляе або стимулюючу, або пригн1чуючу д1ю. У малих дозах - стимулюе утворення hoboï к1стки. П1д д1сю фтористо!' ¡нтоксикаци спостер1гасться при-гн1чення остеобластично!' активност1 kIctkoboï тканини, зменшення к1сткоутворення, що веде до порушення альвеолярного вщростка. Зм1ни в тканинах пародонта супроводжувались в1рог1д-ним зменшенням м1нерально!' щ1льност1 kíctok скелета. I це кп1н1чно проявляеться у вигляд1 за-пально!' реакци в тканинах ясен [9].
Тому, для рег1он1в ¡з нер1вном1рним розпод1-ленням фтору в питн1й вод1 е актуальним питания про те, як фтор впливае на стан тканин пародонта в токсичних концентрац1ях, тобто при хро-н1чн1й фТОрИСТМ ¡НТОКСИКаЦИ, як1 будуть kn¡H¡4H¡ прояви хвороби.
Метою нашого дослщження стало вивчення стану тканин пародонта у д1тей, як1 проживають у perioHax ¡з р1зним ум1стом фтору в питн1й вод1 (Полтава - оптимальний yMÍCT фтору, Шишаки -високий) та мають ознаки флюорозу 3y6¡B.
Об'екти та методи
Було обстежено 881 дитину перших клас1в у в1ц1 6-7 рок1в: м.Полтава (yMÍCT фтору 0,85-1,l7 мг/л) - 740 д1тей, м.Шишаки (ум1ст фтору 0,7-3,1 мг/л) - 141 дитина.
Оц1нку прояв1в флюорозу 3y6¡B проводили за кпасиф1кац1сю ВООЗ (I. Muller, 1965), яка в1до-бражае в1дсоткове пошкодження, забарвлення та деструкц1ю емал1 при огляд1 (в1д 0 до 5 бал1в).
Для оц1нки запального процесу ясен викорис-товували ¡ндекс пап1лярно-марг1нально-альвеолярний (РМА), запропонований Masser (1948) i модиф1кований Parma (1960), також г1н-г1вальний ¡ндекс (Gl) (Loe, Silness, 1967), ком-плексний пародонтальний ¡деке (КП1) (ММС1, 1987).
Статистичну оброботку отриманих даних проводили з використанням стандартних про-грам. Наявн1сть в1рог1дност1 в1дм1нностей м1ж середн1ми арифметичними (М1 i М2) оц1нювали за критер1см t Стьюдента-Ф1шера (р<0,05).
Результати дослщження
У зв'язку з тим, що в Шишаках сумн1вний флюороз, а в Полтав1 пом1рний флюороз зустр1-часться р1дко, були вид1лен1 дв1 групи за тяжк1с-тю ступеню флюорозу, до яких ув1йшли сумн1в-ний та дуже слабкий ступ1нь тяжкост1 флюорозу (I трупа) та слабкий i пом1рний ступ1нь тяжкост1 флюорозу (II трупа).
Дан1 про стан тканин пародонта у д1тей, як1 проживають в регюнах ¡з р1зним ум1стом фтору в питн1й вод1, в залежност1 в1д ступеня тяжкост1 флюорозу, представлен! в таблицях.
При вивченн1 комплексного пародонтального ¡ндексу ми спостер1гали легкий ступ1нь захворю-вання тканин пародонта при ус1х ступенях флюорозу у Полтав1 та Шишаках, але показники КП1 зб1льшувались в залежност1 в1д зб1льшення ступеню тяжкост1 флюорозу зуб1в (табл. 1). Так, у д1тей I групи м.Полтави КП1 дор1внюс 1,14±0,08 бали, а II групи - збтьшуеться до 1,39±0,02 бали. КП1 у Шишаках в I груп1 дор1внюс 1,40±0,13 бали, а в II груп1 - 1,59±0,02 бали. В1дм1часться в1рог1дна р1зниця м1ж показниками КП1 д1тей Полтави та Шишак (р< 0,001).
Таблиця 1
Стан тканин пародонта у д/тей в залежност/ в ':д ступеня тяжкост:
флюорозу за показником комплексного пародонтального ¡ндексу (КП1)
CTyniHb тяжкосл флюорозу 1ндекс
КП1 (бали) Р
м. Полтава м. Шишаки
к1ль- KÍCTb д1тей значения показника к1ль- KiCTb д1тей значения показника
CyMHÍB-ний дуже слабкий (I група) 404 1,14±0,008 22 1,40±0,13 >0,05
слабкий пом1рний (II група) 146 1,39±0,02 103 1,59±0,02 <0,001
Р <0,001 <0,05
середне значения ¡ндексу 1,20±0,006 1,56±0,02 <0,001
При вивченн1 паптярно-марпнально-альвеолярного ¡ндексу спостер1гали легкий сту-п1нь г1нг1в1ту у д1тей м. Полтави та м. Шишаки при yclx ступенях тяжкост1 флюорозу (табл. 2). В залежност1 в1д зб1льшення ступеню тяжкост1 флюорозу зб1льшувались I показники. Так, при сумн1вному та дуже слабкому ступен1 тяжкост1 флюорозу показники PMA у Полтав1 дор1внюють 5,56±0,12 %, а при слабкому та пом1рному -6,79±0,48 % (р<0,05). Показники PMA у Шишаках при сумн1вному та дуже слабкому ступен1 тяжко-ст1 флюорозу дор1внюють 7,27±2,42 %, а при слабкому та пом1рному ступен1 тяжкост1 флюорозу - 9,83±0,66 % (р>0,05). М1ж показниками РМА д1тей Полтави та Шишак в1дм1часться в1ро-г1дна р1зниця (р<0,001).
При вивченн1 ¡ндексу С1лнес-Лоу спостер1гали легкий CTyniHb riHriBiTy у д1тей м. Полтави та Шишак. Значения збтьшувались 3i зб1льшенням ступеню тяжкост1 флюорозу зуб1в. Так, при сум-н1вному та дуже слабкому ступен1 тяжкост1 флюорозу у Полтав1 GI дор1внюс 0,37±0,007 бали, при слабкому та пом1рному - 0,64±0,03 бали (р<0,001). У Шишаках при сумн1вному та дуже слабкому ступен1 тяжкост1 флюорозу - 0,77±0,20
бали, при слабкому та пом1рному - 0,94±0,04 ыми значениями ¡ндексу Стнес-Лоу у д1тей Полбали (р>0,05), але показники GI в Шишаках пе- тави та Шишак вщмнасться вфогщна рЬниця (р ревищують показники GI в Полтавг М1ж серед- < 0,001).
Таблиця 2
Стан тканин пародонта у д/тей в залежностi eid ступени тяжкост1 флюорозу за показниками iндекс/в aiHaieimy (PMA, алнес-Лоу)
Ступшь тяжкосл флюорозу 1ндекси
РМА (%) Р Стнес-Лоу (бали) Р
м. Полтава м. Шишаки м. Полтава м. Шишаки
кгпь- KiCTb дтей значения показника ктькють дтей значения показника кгпь- KiCTb дтей значения показника кть- KiCTb дтей значения показника
сумывний дуже слабкий (I група) 404 5,56± 0,12 22 7,27± 2,42 >0,05 404 0,37±0,007 22 0,77±0,20 <0,05
слабкий пом1рний (II група) 146 6,79±0,48 103 9,83±0,66 <0,001 146 0,64±0,03 103 0,94±0,04 <0,001
Р <0,05 >0,05 <0,001 >0,05
середне значения ¡ндексу 5,87±0,09 9,38±0,51 <0,001 0,43±0,005 0,90±0,03 <0,001
Висновки
Тобто, у д1тей, як1 проживають в perioHi з ви-соким ум1стом фтору в питый вод1 та мають флюороз, стан тканин пародонта в1ропдно rip-ший, ыж у д1тей, як1 проживають в perioHi з оп-тимальним ум1стом фтору в питнм водк
Отримаы даы спонукають до подальшого ви-вчення nepeöiry захворювань тканин пародонта
В periOHi 3 ВИСОКИМ yMiCTOM фТОру В ПИТНМ BOfli
та розробки лкувально-профтактичних заход^, спрямованих на тдвищення резистентное^ тканин пародонта.
Л!тература
1. Авцын А.П., Жаворонков A.A. Патология флюороза. -Новосибирск: Наука, 1981. - 336 с.
Касьяненко A.C. Влияние фтора окружающей среды на здоровье населения в условиях Бучакской гидрогеохимической провинции // Врач. дело. - 1978. - №12. - С. 105 - 111.
3.
2.
Касьяненко A.C., Шаповал В.Ф., Ковган M.I. Еколого-riricHi4Hi проблеми фтору та Тх вир1шення в Полтавськш обласл // Матер. наук.-практ. конф. «Фтор: Проблеми екологп, бюлогм, медицини, ппени». - Полтава, 1993. -С. 39 - 40.
Безвушко Е.В. Реаб1л1тац1я дтей з флюорозом 3y6iB, яю проживають у мюцевосл пщвищеного BMicTy фтору i солей важких метал1в // Новини стоматологи. - 2005. -№4(45). - С. 32-34.
Николишин А.К. Флюороз зубов. - Ч. 1, 2. - Полтава, 1995. - 4.1 - е.; 4.2 - с.
Николишин А.К., Цебржинский О.И. К патогенезу системного и зубного флюороза // Украшський стоматолопч-ний альманах. - 2003. - №2. - С. 5-7. Окунев В.Н., Смоляр В.И., Лаврушенко Л.Ф. Патогенез, профилактика и лечение фтористой интоксикации. - К.: Здоров'я, 1987. - 152 с.
Каськова Л.Ф., Моргун H.A. Пор1вняльна характеристика ступеыв тяжкосл флюорозу постшних 3y6iB та riricHH порожнини рота у д1тей ПолтавськоТ област1 // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолог1чноТ академй' - 2006. -Т. 6, № 3 (15). - С.50-53.
Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта.- К.: Здоров'я, 2004. - 447 с.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У ДЕТЕЙ С ФЛЮОРОЗОМ КаськоваЛ.Ф., Моргун Н.А.
Ключевые слова: дети, фтор, флюороз, пародонт.
Статья посвящена вопросам изучения состояния тканей пародонта у детей Полтавской области с разной концентрацией фтора в питьевой воде. Выявлено, что у детей, которые проживают в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде и имеют флюороз, распространенность и интенсивность заболеваний пародонта выше, чем в регионе с оптимальным содержанием данного микроэлемента.
Summary
CONDITION OF PARODONTIUM TISSUES IN CHILDREN WITH FLUOROSIS Kas'kova L.F., Morgun N.A.
Key words: children, fluorine, fluorosis, parodontium.
The present paper deals with the problems of parodontium status studying in children of the Poltava region areas with various fluorine concentration in potable water. It has been revealed that the prevalence and intensity of parodontium diseases is higher among the children living in the areas with high fluorine concentration in potable water and having fluorosis in comparison with children living in the areas with optimal fluorine content.
