CC BY
9
BÎCHÈK Укртнсъксп медично1' cmoмamoлoггчнoï академШ
Summary
THE STATE OF PARODONTAL POCKETS ENVIRONMENT IN PATIENTS WITH GENERALISED PARODONTITIS AGAINST A BACKGROUND OF NEUROCIRCULATORY DYSTONIA Kazakova K.S., Tchereda V.V.
Key words: chronic parodontitis, neurocirculatory dystonia.
20 patients having chronic generalized parodontitis agains a background of neurocirculatory dystonia were subgect to the examination. The data obtained allow to conclude the hemomicrocirculatory impairments in the patients result to the development of hypoxia in parodontal tissues that in its turn agains a background of microbial environmental disbalance initiates the inflammatory reaction.
УДК 616.314.17-053.2/.5(477.53)
СТАН ТКАНИН ПАР0Д0НТА У Д1ТЕЙ П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1*
Каськова Л.Ф., Абрамова O.E., Ващенко 1.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Метою нашого досл1дження е вивчення розповсюдженост1 хвороб та стан тканин пародонта у dimeü Полтавсъког област1. Нами було оглянуто 912 дтей вгком 12-15 ротв, як проживали у Полтав1, Kарлiвцi та Kременцучi. Виявлено, що найвищий показник nошереносmi запалъних хвороб пародонта спостерйаетъся в Kарлiвцi. Але в кожному регют переби захворюванъ вiдбува-етъся на mлi nогiршення стану гшепи порожнини рота.
Ключей слова: тканини пародонта, ririeHa порожнини рота, fli™.
Хвороби, пов'язаы з хроннною фтористою ¡н-токсикац1ею, - це серйозна соц1ально-економнна проблема, осктьки фтор як xîmnho активний элемент впливае на стан yeix оргаыв та систем оргаызму i на кюткову систему зокре-ма, особливо в п1дл1тковому вщк Mani дози фтору стимулюють остеобласти, посилюють утво-рення остеощу та hoboï kîctkoboï тканини, стимулюють одонтобласти до утворення вторинно-го дентину, утворюють xîmnho стабты-ii до процесс резорбцп кристали фторапатиту. Фтор у високих концентрац1ях сприяс утворенню ¡ррегу-ляторного матрикса, hoboï незрто!', маломЫе-рал^овано!', чутливо!' до дм л^осомальних фермент^ kîctkoboï тканини i прискорюе темпи kîctkoboï резорбцп, що вщбивасться також на тканинах пародонта [1].
Мета досл'!дження: вивчення стану тканин пародонта уд1тей Полтавсько!'област1
Матер1али i методи Нами було оглянуто 912 д1тей bîkom 12-15 ро-kîb, яю проживали у Полтав1 (302 дитини), Карлн вц1 (312 д1тей) та Кременцуч1 (298 д1тей).
У д1тей визначали ¡ндекс РМА у модифкаци Парма, ¡ндекс кровоточивое^ за Моннеман, стан riricHH ротовоТ порожнини за допомогою ¡ндекав Stallard та Silness-Loe. Дан1 оброблен1 методом вар1ац1йноТ статистики.
3 метою вивчення тяжкост1 ураження тканин пародонта в д1тей визначали паптярно-марг1нально-альвеолярний ¡ндекс. У Полтав1 та Кременчуц1 найвищий середн1й ¡ндекс РМА спо-стер1гався у rpyni 13-р1чних д1тей, виявлялася тенденц1я до зниження цього показника у стар-
ших в1кових трупах цих рег1он1в. У Карл1вц1, на-впаки, серед 14- та 15-р1чних д1тей виявлено п1двищення ¡ндексу РМА.
Загалом найвище значения показника за ¡нде-ксом РМА спостер1галося в д1тей Карл1вки -20,77±1,63%, а найнижче - 17,86±1,69% у Кре-менчуц1 (р>0,05).
Оск1льки кровоточив1сть - це один ¡з показни-к1в запального процесу в пародонт1 [2], ми визначали ¡ндекс кровоточивост1 в д1тей кожного з трьох perioHiB. У Полтав1 найвищий показник ¡н-дексу кровоточивост1 спостер1гався у 15-р1чних д1тей, у Карл1вц1 найвищ1 показники було заф1к-совано в д1тей 12 I 14 рок1в, у Кременчуц1 найвищий ¡ндекс кровоточивост1 був у rpyni 13-р1чних д1тей.
По рег1онах загалом найвищий ¡ндекс кровоточивое^ спостер1гався в Карл1вц1, де фтор у вод1 перевищуе гранично допустим! концентраци та становив 1,62±0,119 бала, що в1рог1дно вище, н1ж аналог1чний показник у Кременчуц1, де к1ль-к1сть фтору в питн1й вод1 недостатня. Отриман1 дан1 в1дпов1дають результатам експерименту на тваринах [3], де внасл1док дм високих концент-рац1й фтору спостер1галися поява кровоточиво-ст1, ц1анотичност1 та набряку ясен, утворення пародонтальних кишень I рухом1сть зуб1в II - III ступеыв.
У структур! хвороб пародонта переважали па-толопчы змЫи запального характеру - хроннний катаральний riHriBiT. Проба Штлера- Писарева в ycix дп"ей ¡з хворобами пародонта була позитивною. За хроычного nepe6iry кол1р ясен був ¡нтен-сивний та ч1ткий, пщ час загострення його ¡нтен-сивнють пщвищувалася, але найбтьш яскрав1
* Стаття е фрагментом НДР «Удосконалення лкування та проф/лактики рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 Í3 зниженою неспециф/чною резистентн'ютю» АМН.055.04
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
прояви запального процесу спостер1гались у fli-тей Карлики, де фтор у вод1 мютиться у високих концентрацтх. Це пояснюеться тим, що при фтористо ¡нтоксикаци пщвищуються тромбоцитоак-thbhî властивост1 тканин пародонта [4, 5], судин-на i тканинна пронишсть, що супроводжуеться значним набряком та кровоточив!стю ясен [6].
Вивчаючи розподт д1тей за ступенем тяжкост1 ураження тканин пародонта, виявили, що в Пол-TaBi у старших вкових трупах ктьюсть д1тей ¡з легким ступенем у 3 - 6,5 разу бтьша, ыж кть-KicTb д1тей ¡з середым ступенем тяжкост1 хронн-ного катарального пнпв1ту за ¡ндексом РМА (р<0,001). Загалом дослщження показало, що Ki-льюсть д1тей, як1 мають легкий та середнм сту-neHi тяжкост1 ураження тканин пародонта, ста-новить 71,52±3,67% та 27,81±3,65% вщповщно.
У Карл1вц1 загалы-ii показники розподту д1тей за тяжкютю ураження тканин пародонта не Biflpi-знялися вщ аналопчних у Полтаву ттьки у rpyni 15-рнних д1тей BiporiflHoï р1зниц1 показниюв легкого та середнього ступеыв тяжкост1 хроннного катарального riHriBiTy виявлено не було.
У Кременчуц^ де недостатня ктьюсть фтору в питнм вод1, в ycix bîkobhx трупах показники легкого ступеня були в1ропдно вищими за ктьюсть д1тей ¡з середым ступенем тяжкост1 ураження тканин пародонта.
Найменша ктьюсть д1тей ¡з легким ступенем тяжкост1 ураження тканин пародонта cnocTepira-лась у Карл1вц1 серед 15-рнних д1тей та в д1тей 13 poKÎB Полтави, а показник середнього ступеня тяжкост1 був найнижчий у perioHi з низьким yMic-том фтору в питый вод1 (Кременчук) у rpyni 15-р1чних д1тей.
У кожному з трьох perioHi в виявлеы лише по-одиною випадки тяжкого ступеня ураження тканин пародонта.
1ндивщуальна гтена порожнини рота - не-вщ'емна частина будь-яких лкувально-профтактичних стоматолопчних маыпуляцм i безпосередньо впливае на динамку стану орга-hîb potoboï порожнини [7].
Висока поширеысть запальних хвороб тканин пародонта виникае внаслщок погано!' riricHH порожнини рота, осктьки 50% 12-рнних д1тей по-требують навчання правилам гтени, а серед 15-р1чних цей показник сягас 57% [8].
Недостатня гтена порожнини рота призводить до накопичення зубного нальоту [9], мкрооргаы-зми якого, в свою чергу, видтяючи токсини та ферменти деструкци, запускають цту низку реа-кцм, як1 викликають запально-деструктивы змЫи в тканинах пародонта [10].
За результатами визначення в д1тей обстежу-ваних perioHÎB ¡ндексу riricHH методом Stallard виявлено, що в Карл1вц1, де концентрацт фтору в питнм вод1 перевищус норму, показник riricHH 12-рнних д1тей виявився найпршим серед ycix bîkobhx груп та ¡нтерпретусться як незадовтьна ririeHa порожнини рота (р<0,001). Показники ri ri -еннного ¡ндексу д1тей 13, 14 i 15 роюв не мали
м1ж собою BiporiflHoi р1зниц1, оцнювалися як за-довтьний стан riricHH, але з BiKOM мали тенден-ц1ю до покращення.
У Кременчуг гтеычний ¡ндекс був на однако-вому piBHi у 12- та 13-рнних д1тей, ui показники були BiporiflHO пршими, ыж у д1тей старших вко-вих груп, але Bei значения оцнювалися як задо-втьна ririeHa порожнини рота.
У Полтав1 BiporiflHa р^ниця виявлена лише м1ж показником д1тей 12 poKiB та отриманими результатами в 14- i 15-рнних д1тей (р<0,05).
Серед ycix д1тей найкращий показник riricHH спостер1гався в Кременчуг та становив 0,91±0,045 бала, що BiporiflHO вщр^няеться вщ середHix показниюв д1тей Карлвки i Полтави (р<0,001). Але Bei отримаы результати ¡нтерпре-туються як задовтьна ririeHa порожнини рота.
3 BiKOM спостер1гаеться тенденцт до покращення гтени у Bcix perioHax, тобто збтьшуеться ктьюсть д1тей ¡з добрим riricHi4HHM станом та зменшусться юльюстьд1тей ¡з незадовтьним.
Тканини пародонта, що формуються, досить чутлив1 до дм ушкоджувальних фактор^. Недо-тримання або низький pißeHb riricHH посилюють ризик мкробноТ ¡нвази з подальшим розвитком у пародонт1 патолопчних змн [11].
Пор1внюючи гтеннний ¡ндекс у д1тей з ¡нтакт-ним пародонтом та з хроннним катаральним пн-rißiTOM у кожному perioHi, виявлено, що в Карл1в-Ui, де висока концентра^я фтору в питнм BOfli, середнм показник ппеннного ¡ндексу за Stallard 12-рнних д1тей ¡з riHrißiTaMH становив 1,88±0,086 бала, але BiporiflHoi р1зниц1 3i станом riricHH д1тей без патологи пародонта виявлено не було (р>0,05), що простежуеться i в rpyni д1тей 13 poKiB. У старших в1кових трупах д1ти з патолог1сю пародонта мають BiporiflHO riprni riricHiHHi показники в пороняны з контролем, як1 ¡нтерпрету-ються як задов1льний стан гтени порожнини рота.
У Кременчук, де д™ вживають воду з недо-статньою к1льк1стю фтору, ririeHa була BiporiflHO кращою стосовно д1тей Карл1вки в ycix в1кових трупах незалежно Bifl наявност1 чи вщсутност1 стоматолог1чних хвороб. Лише у 12-рнних д1тей ¡з хрон1чним катаральним пнпвтом показник riri-eHi4Horo ¡ндексу - 1,32±0,146 бала - був Biporifl-но г1рший, н1ж у rpyni д1тей ¡з кл1н1чно здоровим пародонтом. В ¡нших в1кових трупах BiporiflHoi pi-зниц1 м1ж аналог1чними показниками не виявлено, але cnocTepiгаеться тенденцт до покращення гтени з вком.
У Полтав1, де фтор у BOfli м1ститься в оптима-льних концентрац1ях, у 14-рнних д1тей ririeHa була на однаковому piBHi як за наявност1 пнпвн ту, так i в д1тей ¡з кл1н1чно здоровим пародонтом. У Bcix ¡нших в1кових трупах д1ти з riHrißiTaMH мали BiporiflHO riprni показники ririeHinHoro ¡ндексу, що оцнювався як задов1льна ririeHa порожнини рота. Лише в д1тей 13 poKiB стан ririeHH був не-задов1льний - 1,71±0,082 бала.
Загалом найпрший показник спостер1гався в
Том 8, Выпуск 3
153
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
дней 13 хроннним катаральним пнпвиом репону з високим умютом фтору в питнм вод1 -1,73±0,105 бала, що вщповщас незадовтьному стану гтени, а найкращий показник - у Кременчуг (1,11±0,136 бала).
У д1тей ¡з хроннним катаральним пнпвиом ¡н-декс г1г1ени був прший у груп1 ¡з середым ступеней тяжкост1 ураження тканин пародонта пор1в-няно з легким, але в Карлиц спостер1гався зво-ротний процес, \ в д1тей ¡з легким ступенем тяж-кост1 середнм показник г1г1ени - 1,81±0,087 бала, що оцнюеться як незадовтьний, був прший, ыж у груп1 д1тей ¡з середым ступенем тяжкост1 -1,68±0,064 бала (задовтьний стан гтени). Але в1ропдноТ р1зниц1 показниюв легкого та серед-нього ступеыв тяжкост1 ураження тканин пародонта в кожному з трьох регюыв виявлено не було.
Погана г1г1ена порожнини рота в д1тей Карлвки пояснюеться тим, що хроннна довготривала д1я фтору на органам викликас глибою гемореолоп-чн1 порушення в тканинах пародонта за рахунок активаци коагуляц1йного гемостазу та ¡нпбуван-ня ф1бринол1зу [4]. 1шемт, у свою чергу, гальмус ферментативне окиснення в кттинах за рахунок ппокси. Тому захисна реакця нейтрофт1в при бактер1алы-мй ¡нфекци за умов фтористо! ¡нток-сикацп перетворюсться на фактор агресИ для навколишых кттин \ судин [6].
Висновки
1. За результатами вивчення показниюв поши-
порожнини рота, особливо в д1тей м. Карл1в-ки, де bîh оцшювався як незадовтьний (1,73±0,105 бала). Пг1ен1чний стан порожнини рота в д1тей м. Кременчука та м. Полтави був на piBHi задовтьного (1,11 ±0,136 та 1,58±0,133 бала, вщповщно).
3. У д1тей perioHy з високою концентрацию фтору в питый BOfli (м.Карл1вка) cnocTepira-ються значна набрякпють, виражена rinep-ем1я та цаноз ясенного краю, ¡ндекс кровото-чивост1 становить 1,62±0,119 бала. У хворих, як1 проживають у м. Кременчуг (низький ум1ст фтору), KLniHi4Hi прояви запалення ви-ражеы незначно.
ËiTepaTypa
1. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. - К., 2004. - 447 с.
2. Мащенко И.С. Болезни пародонта. - Дрогобич: Коло, 2003. - 272 с.
3. Жукова М.Ю., Силенко Ю.И. Структурно-функциональное состояние тканей пародонта при фтористой интоксикации // Матер. наук. - практ. конф. „Фтор: проблеми екологп, 6ionoriï, медицини, ппени". - Полтава, 1993. - С. 36.
4. Силенко Ю.И., Новосельцева Т.В., Николишин A.K. Влияние повышенного содержания фтора в питьевой воде на коагулирующие простацикпиноподобные свойства тканей пародонта и состояние зубов // Охрана окружающей среды и здоровье. - Полтава, 1986. - С. 155 - 156.
5. Силенко Ю.1. КлЫко-патогенетичне обфунтування лку-вання генерал1зованого пародонтиту з використанням низькомолекулярних полтептидних препаралв: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.21. - Полтава, 1999. - 317 с.
6. Мищенко В.П., Силенко Ю.И. Пародонт и гемостаз. -Полтава: „PiK", 2001. - 151 с.
7. Улитовский С.Б. Профилактика заболеваний пародонта // Пародонтология. - 2002. - №1-2. - С. 84-88.
8. Практический опыт использования бальзамов серии „Весна плюс" / Л.Ю. Орехова, С.Б. Улитовский, A.B. Лукаве-нко, A.A. Лукавенко // Пародонтология. - 2002. - №4. - С. 28-35.
Косенко K.H., Терешина Т.П., Деньга О.В. Несколько аспектов рационального применения средств гигиены полости рта. Регламент безопасного применения средств гигиены полости рта, включающих биологически активные добавки (сообщение второе) // Дентальные технологии. - 2003. - №6. - С. 11-13.
Микробные ассоциации пародонтального кармана у больных генерализованным пародонтитом / K.H. Косенко, Ю.Г. Чумакова, Э.А. Городенко, С.П. Басова // Вюник стоматологи. - 2000. - №3. - С. 10-11. Парпалей Е.А. Индивидуальная гигиена ротовой полости в профилактике заболеваний формирующегося пародонта // Дентальные технологии. - 2003. - №5. - С. 9-13.
9.
10.
11.
реност1 запальних хвороб тканин пародонта в д1тей 12-15 poKiB ¡з р1зних регюыв щодо BMic-ту фтору в питнм вод1 виявлено, що найви-щий показник - 64,0±2,77% (р<0,001) спосте-р1гаеться в м. Карлиц, де вмют фтору у вод1 перевищус норму, а найнижчий - ум. Кременчуг (42,95±2,87%), де BMicT фтору в питнм вод1 низький. У 98% д1тей 3i змнами у тканинах пародонта д1агностували хроннний катаральний riHriBiT, але його прояви най-бтьш ч1тко виражеы в д1тей Карлики, тобто на фоы високого BMicTy фтору в джерелах водопостачання. 2. nepe6ir запальних хвороб тканин пародонта вщбувасться на тл1 попршення стану riricHH
Реферат
СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТАУ ДЕТЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ
КаськоваЛ.Ф., Абрамова Е.Э., Ващенко И.Ю.
Ключевые слова: ткани пародонта, гигиена полости рта, дети.
Целью нашего исследования является изучение распространенности заболеваний и состояние тканей пародонта у детей Полтавской области. Нами было осмотрено 912 детей 12-15 лет, которые проживали в Полтаве, Карловке и Кременчуге. Выявлено, что в Карловке - наиболее высокий показатель распространённости воспалительных заболеваний тканей пародонта. Но в каждом регионе течение заболеваний протекает на фоне ухудшения гигиены полости рта.
Summary
STATUS OF PARODONTAL TISSUES IN CHILDREN OF POLTAVA REGION Kas'kova L.F., Abramova Ye.E., Vashchenko I.Yu. Key words: parodontal tissues, oral hygiene, children.
The present work was aimed to study the status of parodontal tissues in children of Poltava region and spreading of parodontal diseases among them. 912 children aged 12- 15 who live in Poltava, Karlivka, and Krementchuh were under the study. It has been found out the highest index of parodontal inflammatory disease index were typical for Karlivka children. However, in each of studied regions the course of parodontal diseases is aggravating by poor oral hygiene.
