CC BY
22
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
в1ропдних вщмшностеи вщ значень у здорових д1тей.
Висновки
1. Виявлено пщвищення концентрацп кальц1ю у ротовм рщиы д1тей ¡з хроннним катаральним пнпвтом Полтави (оптимальний р1вень фтору) та Карлики (високий р1вень фтору) в пороняны з контрольною групою.
2. Переб1г хроннного катарального г1нг1в1ту в д1тей, як1 проживають у мюцевост з низьким вмютом фтору в питый вод1 вщбувасться на фо-ы зниженого вмюту кальцю в ротовм р1дин1 в пороняны з д1тьми контрольно!' групи.
3. Застосування диференцмованих лкуваль-но-профтактичних комплекс^ дало можливють нормал^увати вмют кальц1ю у ротовм рщиы дн тей уах регюыв, як1 вивчалися.
Отримаы даы спонукають до подальшого ви-вчення проблеми nepe6iry хроннних катараль-них riHriBiTiB у д1тей, як1 проживають у мюцевостп з р1зним вм1стом фтору в питнм BOfli, та дифе-ренцмованого походу до призначення лкуваль-но-профтактичних 3aco6iB.
Л1тература
1. Горячковский A.M. Клиническая биохимия: Справочное пособие / Изд. 2-ое вып. и доп. - Одесса: Астропринт, 1998. - С. 397 - 398.
2. Грудянов А.И. Биохимические исследования различных физиологических сред и тканей при воспалительных заболеваниях пародонта (литературный обзор) // Па-родонтология. - 1997.- № 4(6). - С. 3 - 13.
3. Колб В.Г., Камышников B.C. Справочник по клинической химии. - Минск: Беларусь, 1982. - С. 281 - 283.
4. Помойницький В.Г., HoBiK Н.В., Калашникова О.В. Роль кальцш та мап-лю у виникнены та розвитку запально-дистроф1чних хвороб пародонта // Сучасы технологи профтактики та лкування в стоматологи. Матер1али II (IX) з'Тзду асоц1ацм стоматолопв УкраТни. - Кшв., -2004. - С.237.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ КАЛЬЦИЯ И ФОСФОРА В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМ КАТАРАЛЬНЫМ ГИНГИВИТОМ Каськова Л.Ф., Абрамова Е.Е.
Ключевые слова: кальций, фосфор, ротовая жидкость, хронический катаральный гингивит, дети.
В нашей работе представлены данные об изменении концентрации кальция и неорганических фосфатов в ротовой жидкости детей 12-15 лет с хроническим катаральным гингивитом, которые проживают в различных регионах по содержанию фтора в питьевой воде. Изучено влияние предложенных лечебно-профилактических комплексов на эти биохимические показатели.
Summary
CALCIUM AND PHOSPHORUS ALTERATIONS IN ORAL FLUID OF CHILDREN WITH CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS Kas'kova L.F., Abramova Ye.Ye.
Key words: calcium, phosphorus, oral fluid, children, chronic catarrhal gingivitis.
The paper represents data dealing with the changes of calcium and inorganic phosphate concentration in oral fluid of 12-15-year children with chronic catarrhal gingivitis and who are living in the regions with various fluoride concentration in potable water. The effect of therapeutic and preventive complexes upon these biochemical indices has been studied.
УДК [616.314.13:616.314-083]-053.4/.5 (477.53)
П0Р1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУПЕН1В ТЯЖК0СТ1 ФЛЮОРОЗУ П0СТ1ЙНИХ ЗУБ1В ТА Г1Г1СНИ П0Р0ЖНИНИ РОТАУ Д1ТЕЙ П0ЛТАВСЬК010БЛАСТ1
Каськова Л.Ф., Моргун H.A.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава
Вивчення ступетв тяжкост1 флюорозу постшних 3y6ie у dimeü показало, що в Карл1вщ та Шишаках, де високий yMicm фтору в питнш вoдi, переважае mpemiü та четвертий стутнъ флюорозу, в Пoлmавi - другий стутнъ. Виявлено, що перебй флюорозу у дтей, як проживаютъ в регют з високим умытом фтору, вiдбyваemъcя на фот noгiршeння гшени порожнини рота, що обумовлюе нeoбxiднicmъ проведення саттарно-освтнъог роботи серед населення.
Ключов1 слова: д1ти, флюороз 3y6iB, розповсюдженють, ¡нтенсивнють, ступшь тяжкосп, ririeHa.
Флюороз 3y6iB - ендемнне захворювання, при надм1рнм кшькост1 порушус oÖMiHHi процеси
яке пов'язане з надлишковим надходженням в в opraHi3Mi, що спричиняе порушення процеав
органам фтору з питною водою, Тжею, пов1трям мшерал^аци, формування бтковоТ матриц!
у перюд росту, розвитку i особливо мЫералЬаци емал1 i дентину 3y6iB. Тобто, надлишок надхо-
твердих тканин 3y6iB. Фтор i його сполучення дження фтору являс собою хроннну ¡нтоксика-
* Робота виконана зг/дно з тематикою науково-досл^дно)' роботи "Удосконалити лкування та профилактику рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 3i зниженою неспециф/чною резистентн'ютю" АМН.055.04 №ДР 0104U000866.
ц1ю оргаызму [1,2,3,4].
Ця проблема актуальна, бо саме Полтавська область розташована на так званому Бучацько-му водоносному горизонт!, вмют фтору в якому перевищуе гранично допустим! норми.
У зв'язку з цим метою нашого дослщження було вивчення розповсюдженост1, ¡нтенсивност1 та ступеню тяжкост1 флюорозу постмних зуб1в у д1тей 6-7 роюв, як1 проживають у регюнах ¡з р1з-ним умютом фтору у питнм вод1 (Полтава - оп-тимальний умют фтору, Карлика - високий, Шишаки - високий).
Об'екти та методи досл1дження
Всього було обстежено 1106 д1тей перших кпаав у вщ 6-7 рок1в: у м. Полтава (умют фтору 0,85-1,17мг/л) - 740 д1тей, у м. Карлика ( умют фтору 1,3-4,7 мг/л) - 225 д1тей, у м. Шишаки (умют фтору 0,7-3,1 мг/л) - 141 дитина.
Оцнку прояви флюорозу зуб1в проводили за кпасифкацюю ВООЗ (Ми!!ег,1965), яка вщобра-жае вщсоткове пошкодження, забарвлення та деструкц1ю емал1 при огляд1 (вщ 0 до 5 бал1в). При сумывному флюороз! на емал1 з'являються ледь пом1ты бт1 крапки або плями; при дуже слабкому ступеы флюорозу бт1 непрозор1 плями займають менш ыж 25% поверхы емал1; при слабкому ступеы флюорозу бт1 непрозор1 плями займають вщ 25% до 50% поверхы емал1; при пом1рному ступеы флюорозу е наявнють т-гментацп, забарвлення емал1 у вигляд1 коричне-вих плям; при тяжкому уражены вся поверхня зуба пошкоджена, вщзначаються дтянки де-струкци емалк Для виявлення пгюннного стану визначали ¡ндекс г1г1ени Федорова-ВолодюноТ (1970).
У обстежених д1тей визначали слщуюч1 пока-зники:
- розповсюдженють флюорозу зуб1в (%);
- середнм показник ¡нтенсивност1 флюорозу у д1тей Полтави, Карлики, Шишак;
- розподт д1тей за ступенем тяжкост1 флюорозу (%);
- стан г1г1ени порожнини рота за ¡ндексом Фе-дорова-ВолодюноТ.
Результати досл1дження
Вивчення показниюв ураженост1 флюорозом зуб1в у д1тей 6-7 роюв, як1 проживають в регюнах ¡з р1зним умютом фтору в питнм вод1, показало високу розповсюдженють та ¡нтенсивнють флюорозу зуб ¡в в уах трупах спостереження.
Поширенють флюорозу постмних зуб1в у дн тей 6-7 роюв, як1 народились та проживають в регюнах з високим умютом фтору в питнм вод1, становить 94,6 ±1,55 % у Карл1вц1 та 88,6±2,84% у Шишаках, що вище, ыж у д1тей м. Полтави -74,3±1,86% (табл.1).
Таблиця 1
Показники розповсюдженостi та iнтенсивностi флюорозу 3y6ie у д/тей Полтави та ПолтавськоУ облает/.
Регюни проживания Ктькють обстежених Показники
Розповсюдженють 1нтенсивнють (бал и)
абс %
Полтава 740 550 74,3 ± 1,86 2,26 ± 0,004
Карл1вка 225 213 94,6 ±1,55 3,53 ± 0,03
Р 1-2 <0,001 <0,001
Шишаки 141 125 188,6 ± 2,84 3,56 ± 0,03
Р 1-3 <0,001 <0,001
Р 2-3 >0,05 >0,05
Прим/тка: р1-2 - eipoaidHicmb показник/в Полтави i Карл/вки; р1-3- eipoaidHicmb показнимв Полтави i Шишак; р2-з - eipoaidHicmb показник':в Карл1вки i Шишак.
Нами виявлено, що у 2005 роц1 поширенють флюорозу постмних зу&в у 6-7 рнних д1тей м. Полтави, незважаючи на, як вважають, оптима-льний умют фтору в питнм вод1, екпала 74,3±1,86 %.
А за даними 1.0.Падалки та Л.1.АмосовоТ [5] у 2000 роц1 поширенють флюорозу постмних зу&в серед д1тей 7 рою в м. Полтави, склала 26,97±2,35%. Ц1 д1ти з дня народження проживали у м. Полтава та користувалися централ^о-ваним водопостачанням з умютом фтору в питнм вод1 в межах оптимально! концентраци (зг1д-но даних мюькоТ санепщемстанци).
Згщно з даними обласноТ санепщемстанци у 2002, 2004, 2005 роках умют фтору в питнм вод1 у Полтав1 був 0,85-1,7 мг/л, що е вищим за опти-мальний. А саме в цей перюд проходили проце-си закладки та розвитку зуб1в у обстежуваних нами д1тей. Це \ призвело до збтьшення показ-ниюв поширеност1 флюорозу постмних зуб1в у д1тей м. Полтави.
При вивчены ¡нтенсивност! флюорозу зуб1в вщмнасться така ж законом! рнють. Дти з мюта Шишак та Карлики мають ¡нтенсивнють флюорозу, яка перевищуе ¡нтенсивнють флюорозу в д1тей Полтави \ дор1внюс вщповщно 3,56±0,03; 3,53±0,03 та 2,26±0,004 бал1в.
Даы про розподт д1тей за ступенем тяжкост1 флюорозу в р^них регюнах представлен! в табл.2.
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Таблиця 2
Розпод'т д/тейза ступенем тяжкост1 флюорозу
Ступшь тяжкосл флюорозу К1льк1сть д1тей ¡з флюорозом
м. Полтава м.Карл1вка Р м.Шишаки Р
абс. % абс. % Р1-2 абс. % Р1-31 Р2-3
сумн1вний 57 4,6±0,89 7 0,9±0,65 <0,001 2 0,5±0,63 <0,001 >0,05
дуже слабкий 347 55,8±2,12 24 6,4±1,68 <0,001 20 8,9±2,55 <0,001 >0,05
слабкий 91 21,9±1,76 31 12,4±2,26 <0,001 9 6,1±2,14 <0,001 <0,05
пом1рний 55 17,7±1,63 151 80,3±2,73 <0,001 94 84,5±3,24 <0,001 >0,05
Прим/тка: р1-2 - в/рог/днють показник ¡в Полтави I Карл/вки; Р1-3- в1рог1днють показник\в Полтави ¡Шишак; р2-з - в1рог1днють показник\в Карл/вки I Шишак.
Сумывний флюороз у д1тей м.Полтави зу-стрнався у 4,6±0,89% випадюв, що у п'ять раз1в бтьше, ыж у Карл1вц1 та у дев'ять раз1в бтьше, ыж у Шишаках. Найбтьш часто у Полтав1 зу-стрнався дуже слабкий флюороз, що у цтому склало 55,8±2,12%. Цей показник перевищуе у 8,7 раз1в показник Карлики та у 6,3 рази показник Шишак. Слабкий стутнь тяжкост1 флюорозу у Полтав1 складае 21,9±1,76%, що у 1,8 раз1в бтьше, ыж у Карл1вц1 \ у 3,6 раз1в бтьше ыж у Шишаках. Помина форма флюорозу переважае у регюнах з високим умютом фтору в питнм води у Карл1вц1 пом1рний флюороз скпав 80,3±2,73%, що у 4,5 рази бтьше, ыж у Полтаву а у Шишаках в1н скпав 84,5±3,24%, що у 4,8 рази бтьше, ыжу Полтави
В Полтав1 ми спостер1гали у д1тей незадовн льний стан г1г1ени порожнини рота, який попршу-сться в залежност1 вщ попршення ступеню тяж-кос^ флюорозу (табл.3). Так, при сумывному флюороз! стан г1г1ени порожнини рота дорвнюе 2,30±0,12 бали, а при пом1рному - 2,41±0,12 бали.
Таблиця 3
Стан г/г/ени порожнини рота за Федоровим-Володк/ною в залежност: в':д ступеню тяжкост1 флюорозу
Прим/тка: * - в/рог/днють середн/х показник/в по в/дношен-ню до середнього показника в м.Полтав1 Р1-2 - в1рог1днють середнк показник\в Полтави I Карл/вки; Р1-3- в1рог1днють середнк показник\в Полтави I Шишак; р2-3 - в1рог1дн1сть середнк по-казник/в Карл/вки I Шишак. >0,05 - в1дсутня в\ро-г1дна р/зниця показник\в при одному ступен/ тяж-костI в рвних м'ютах
В м.Карлика стан гтсни порожнини рота змн нюеться вщ задовтьного до поганого в залеж-ност1 вщ попршення ступеню тяжкост1 флюорозу. При сумывному флюороз! стан г1г1ени порожнини рота дор1внюе 1,89±0,38 бал1в, а при помн рному збтьшусться до 2,59 ±0,06 бал1в.
В м.Шишаки стан г1г1ени порожнини рота змн нюсться вщ незадовтьного до поганого теж в залежност1 вщ попршення ступеню флюорозу. У д1тей з сумывною формою флюорозу вщмна-сться незадовтьний стан г1г1ени порожнини рота - 2,35±0,05 бал1в, а у д1тей з пом1рною формою флюорозу вщмнаеться поганий стан гтсни -2,56±0,09 бал1в.
Висновки
Результати нашого дослщження свщчать про те, що дмсно, процеси формування тканин зуб1в проходили на фоы пщвищеного вмюту фтору в питнм вод1 Отримаы дан1 спонукають до необ-хщност1 проведения профтактичних захода у цих д1тей з метою попередження виникнення флюорозу. Дослщження розповсюдженост1 да-ного захворювання необхщно проводити у д1тей, мнерал1зац1я зуб1в яких проходила в один \ той же перюд.
Виявлено, що переб1г флюорозу у д1тей, як1 проживають в регюы з високим умютом фтору, вщбуваеться на фоы попршення гтсни порожнини рота, що обумовлюе необхщнють проведения сан1тарно-осв1тньо1 роботи серед населения.
Л1тература
1. Н1кол1шин А. К. Наше видение патогенеза флюороза зубов // Дент Арт. - 1996. - №2 - С.12-14.
2. Николишин А.К. Флюороз зубов.Ч.1:Биология тканей зуба при фтористой интоксикации.-Полтава,1995. - 69 с.
3. Окунев В.Н., Смоляр В.И., Лаврушенко Л.Ф. Патогенез, профилактика и лечение фтористой интоксикации. -Киев: Здоров'я, 1987. - 152 с.
4. Падалка 1.О., Амосова Л.1. Поширенють та динамка флюорозу постшних зуб1в у школяр1в Полтави // Вюник стоматологи. - 2000.- №3. - С.20-22.
5. Цебржинский О.И. Биохимические механизмы токсичности фторид - иона // Фтор. Проблеми екологп, бюло-гп, медицини, ппени / Мат. наук.-практ. конф. - Полтава, 1993. - С. 95-96.
Ступшь флюорозу м.Полтава м.Карл1вка м.Шишаки Р
Сумывний 2,30 ± 0,12 1,89 ± 0,38 2,35 ± 0,05 >0,05
дуже слабкий 2,31 ± 0,02 2,13 ± 0,16 2,13 ± 0,15 >0,05
слабкий 2,44 ± 0,09 2,55 ± 0,13 2,39 ± 0,28 >0,05
Пом1рний 2,41 ± 0,12 2,59 ± 0,06 2,56 ± 0,09 >0,05
Середнс значения ¡ндексу г1г1сни 2,33 ± 0,01 2,52 ± 0,04* 2,47 ± 0,07* Р1-2<0,001 Р1-3<0,01 Р2-3>0,05
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕПЕНЕЙ ТЯЖЕСТИ ФЛЮОРОЗА ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ И ГИГИЕНЫ ПОЛОСТИ РТАУДЕТЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ КаськоваЛ.Ф., Моргун H.A.
Ключевые слова: дети, флюороз зубов, распространенность, интенсивность, степень тяжести, гигиена.
Изучение степеней тяжести флюороза постоянных зубов у детей показало, что в Карловке и Шишаках, где высокое содержание фтора в питьевой воде, превалирует третья и четвёртая степень флюороза, в Полтаве - вторая степень. Выявлено, что течение флюороза у детей, которые проживают в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде, происходит на фоне ухудшения гигиены полости рта, что обуславливает необходимость проведения санитарно - просветительной работы среди населения.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF FLUOROSIS SEVERITY OF PERMANENT TEETH AND ORAL HYGIENE IN CHILDREN OF POLTAVA REGION Kas'kova L.F., Morgun N.A.
Key words: children, fluorosis, prevalence, intensity, severity, oral hygiene.
The studying of fluorosis severity of permanent teeth in children has revealed that in towns of Karlivka and Shyshaky there is the high fluoride concentration in potable water the third- and the forth-degree fluorosis prevails whereas in Poltava the second-degree fluorosis is spread. It has been also found out that the course of fluorosis in children living in the regions with high fluoride contents in potable water usually is accompanied with poor oral hygiene. That is why the health education should be intensified among the population of these regions.
УДК 616.314-002.4-053.4/.5 (477.53)
АКТИВНГСТЬ КАР103Н0Г0 ПРОЦЕСУ В П0СТ1ЙНИХ ЗУБАХ У Д1ТЕЙ П0ЛТАВСЬК010БЛАСТ1
Каськова Л.Ф., Сгркович I.O.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я"
Обстеження dimeü Полтавсъког област1 виявило залежтстъ nornupenocmi napiecy постшних 3y6ie eid yMicmy фтору в питнт eodi. Найвищий показник спостерйаетъся в Кременчущ, де низъка концентращя фтору в питнт вoдi, найнижчий - у Кaрлiвцi, де високий умкт фтору. Поширетстъ кaрiecy у вЫх регюнах знаходитъся на середнъому рiвнi. Виявлет значт рoзбiжнocmi в кiлъкocmi дтей i3 рiзнuм ступенем aкmuвнocmi кaрiecy. Субкомпенсована та де-компенсована форма кaрiecy посттних зyбiв переважае в Кременчущ на фош низъкого вмкту фтору в питнт вoдi. Перебй карюзного процесу у цих дтей вiдбyвaemъcя на mлi noгiршeння гШени порожнини рота.
Ключов1 слова: д1ти, поширенють Kapiecy, ¡нтенсивнють Kapiecy, ririeHa порожнини рота.
Пгюна порожнини рота Biflirpae значну роль у ступенем активное^ Kapiecy постмних 3y6ÍB та в виникнены стоматолопчних захворювань у д1тей. Особлива увага придтяеться гтеннному стану у розвитку карюзного процесу. Вщомо, що одним ¡з патогенетичних ланцюпв у розвитку Kapiecy 3y6ÍB е зубний нал1т, до складу якого входить чисельна мкрофлора. [2,4,6].
Впливае на стан здоров'я населения i безпо-середньо на стан твердих тканин 3y6ÍB i склад питно1 води, яку воно вживае. За анал^ом причин регюнальноТ залежное^ показник в захво-рюваност1 на карюс 3y6ÍB, простежуеться 4¡TKa залежнють ix значень вщ геохЫчного фону míc-цевост1 пов'язаного 3¡ bmíctom фтору у водк Фтор впливае на мшеральний o6m¡h в зубах i кютках [3,5,7,9].
Метою дослщження було вивчення стану riri-ени порожнини рота у д1тей 12 pokíb з р^ним
залежност1 вщ умюту фтору в питнм водк
Об'екти та методи дослвдження Нами оглянуто 817 д1тей 12-рнного в1ку. 1з них 340 д1тей, як1 проживають в м.Полтава, де вмют фтору в питнм вод1 знаходиться в межах оптимального, 304 д1тей в м.Кременчук, де низь-кий вмют фтору в питнм вод1 та 173 д1тей в м.Карлика, де вмют фтору в питнм вод1 високий.
У вах д1тей визначався стан пгюни порожнини рота за ¡ндексом Федорова-Володю но!' з ¡н-терпретацюю результата за наступною схемою: 1.1 - 1.5 бала - хороший ¡ндекс пгюни, 1.6 - 2.0 бали - задовтьний, 2.1 - 2.5 бала - незадовть-ний, 2.6 - 3.4 бала - поганий, 3.5 - 5.0 бал1в -дуже поганий ¡ндекс г1г1ени [8]. Ступнь активное^ карюсу визначали за методом
* Робота виконана зг/дно з тематикою науково-docnidHoiроботи „Удосконалити лкування та профилактику рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 Í3 зниженою неспециф1чною резистентн'ютю" АМН.055.04 №ДР 0104U000866.
