Зміни стану гігієни порожнини рота у дітей із захворюваннями тканин пародонта під впливом лікувально-профілактичних комплексів Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Резюме.

ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕВАТЕЛЬНОГО АППАРАТА У БОЛЬНЫХ С ПОЛНОЙ ПОТЕРЕЙ ЗУБОВ И СНИЖЕНИЕМ ВЫСОТЫ ПРИКУСА

ДворникВ. М.

Ключевые слова. полная потеря зубов; снижающийся прикус; полные съемные протезы; электромиография.

В результате обследования и проведения ортопедической реабилитации беззубых больных со снижающимся прикусом установлена степень функциональной патологии зубо-челюстного аппарата у таких пациентов, а также определены особенности адаптации больных с данной патологией к новым условиям в полости рта.

УДК 616.314.17-053.2/.5-083-084-08

ЗМ1НИ СТАНУ Г1Г1ЕНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д1ТЕЙ 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТА П1Д ВПЛИВОМ Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКС1В

Каськова Л.Ф., Абрамова O.E.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни

«Украшська медична стоматолопчна академ1я», Полтава

Метою нашого досл1дження було вивчення гшешчного стану pomoeoi порожнини у dimeü 12-15 ponie i3 рiзниx регютв щодо eMicmy фтору в питтй вoдi та динамта його змти nid впливом диференцйованих лтувалъно-профшактичних комплекЫв, розроблених з урахуванням умкту фтору в питтй вoдi.

Ключов1 слова: ririeHa порожнини рота, тканини пародонта, лкувально-профтактичний комплекс.

Висока поширен1сть запальних хвороб тканин (м. Кременчук) ум1стом фтору в питый вод1. Д1ти пародонта виникас внаслщок погано!' гтени по- в кожному MicTi були розпод1лен1 на 2 групи (ре-рожнини рота, осктьки 50% 12-рнних д1тей по- ферентна, основна) вщповщно до призначених

требують навчання правилам гтени, а серед 15-р1чних цей показник сягас 57% [3].

Недостатня ririeHa порожнини рота призводить до накопичення зубного нальоту [2], м1кроорган1-зми якого, в свою чергу, видтяючи токсини та ферменти деструкци, запускають ц1лу низку реа-кц1й, як1 викликають запально-деструктивн1 зм1ни в тканинах пародонта [2].

Отже, метою нашого дослщження було вивчення г1г1ен1чного стану ротовоТ порожнини у Д|-тей р1зних perioHiB щодо BMicTy фтору в питн1й вод1 та динамка його зм1ни п1д впливом дифе-ренцмованих л1кувально-проф1лактичних ком-плекс1в, розроблених з урахуванням умюту фтору В ПИТНМ BOfli.

Матер1али i методи дослвдження

Стоматолог1чний статус д1тей визначали на niflCTaßi обстеження за методикою, рекомендо-ваною ВООЗ (1989), за допомогою стоматолог1чного дзеркала та стандартного зонда. У д1тей проводили вивчення стану ппени ротово1 порожнини за ¡ндексом Stallard (1969) та Silness-Loe (1964) до початку л1кування, через 1, 6 м1сяц1в та через 1 р1к п1сля призначення комплекса.

Проф1лактичн1 заходи проводили 150 д1тям (по 50 д1тей у кожному рег1он1) bIkom в1д 12 до 15 рок1в, як1 мали хрон1чний катаральний г1нг1в1т, I проживали в регюнах з оптимальним (м.Полтава), високим (м. Карл1вка) та низьким

комплекса.

Контролем служила 1 група практично здоро-вих д1тей (п=25 у кожному рег1он1). У ц1й груп1 було проведено навчання 1ндив1дуальн1й г1г1ен1 порожнини рота ¡з використанням стандартного методу, дан1 рекомендац|| щодо зубноТ щ1тки (пропонували використовувати з1 штучно! щети-ни, в1дпов1дного розм1ру, як правило, середньоТ жорсткост1).

Д1тям 2 групи (референтна, п=25 у кожному рег1он1) був призначений стандартизований л1кувально-проф1лактичний комплекс незалежно в1д рег1ону проживания. Ц1й груп1 були запропонован1: гтена з використанням зубно!' пасти "Лесной бальзам" 2 рази за день (вранц1 I ввечер1), зрошення порожнини рота розчином ¡з зубним ел1ксиром "Цикорий" (1 чайна ложка на % склянки води п1сля кожного вживання 1ж1 та чи-щення зуб1в протягом 1-2 хв.), уживання пол1в1там1нного препарату "Ундев1т" по 1 драже 2 рази за день п1сля Тди протягом 20 дн1в.

У д1тей 3 групи (основна, п=25 у кожному рег1он1) л1кувально-проф1лактичний комплекс призначався з урахуванням ум1сту фтору в дже-релах водопостачання кожного з трьох рег1он1в. Були призначен1 так1 л1кувально-проф1лактичн1 комплекси:

• Полтава (оптимальний ум1ст фтору) (декларац1йний патент УкраТни №9836 в1д 17.10.2005 року):

> г1г1сна з використанням зубноТ пасти

* Статья является фрагментом НИР «Усовершенствование лечения и профилактики рецидивов заболеваний тканей пародонта и кариеса зубову лиц со сниженной неспецифической резистентностью» АМН.055.04

Том 7, Випуск 4

27

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

"Новый Жемчуг тотал" 2 рази за день (вранц1 \ ввечерО;

> зрошення порожнини рота розчином ¡з зубним елксиром "Апельсиновый" (1 чайна ложка на % склянки води теля кожного вживання та чищення зуб1в протягом 1-2 хв.);

> уживання полетам! нного препарату "Декамев1т" по 1 таб. 1 раз за день теля Тди, запиваючи невеликою ктькютю рщини, протягом 20 дтв;

• Карлика (висока концентрац1я фтору) (декпарацмний патент УкраТни № 8912 вщ 15.08.2005 року):

> г1г1ена з використанням зубноТ пасти "Восход №9" 2 рази за день (вранц1 \ ввечер|);

> зрошення порожнини рота розчином ¡з зубним елксиром "Эксодент" (1 чайна ложка на % склянки води теля кожного вживання ш та чищення зуб1в протягом 1-2 хв.);

> уживання полетам! нного препарату "Декамев1т" по 1 таб. 1 раз за день теля Тди, запиваючи невеликою ктькютю рщини, протягом 20 дтв;

• Кременчук (низька концентрац1я фтору) (декпарацмний патент УкраТни № 8913 вщ 15.08.2005 року):

> г1г1ена з використанням зубноТ пасти "Новый Жемчуг Семь трав" 2 рази за день (вранц \ ввечер^;

> зрошення порожнини рота розчином ¡з зубним елксиром "Биодент" (1 чайна ложка на % екпянки води теля кожного вживання та чищення зуб1в протягом 1-2 хв.);

> уживання полетам! нного препарату "Декамев1т" по 1 таб. 1 раз за день теля Тди, запиваючи невеликою ктьюстю рщини, протягом 20 дтв.

Комплекси призначалися 2 рази за рк.

Результати дослвдження та 1х обговорення

При вивчены стану гтени за ¡ндексом Stallard виявлено, що г1г1ен1чний рвень д1тей у кожному регюы вщразу теля зашчення курсу лкування покращився до показниюв д1тей контрольноТ групп (р>0,05) (табл. 1). Це стосусться як референтно'!, так \ основноТ групи, причому вфогщноТ р1зниц1 м1ж вщповщними показниками в обстежуваних трупах д1тей виявлено не було (р>0,05). Винятком стала основна група д1тей Кременчука, де значения ¡ндексу г1г1ени -0,50±0,037 бала - були вфогщно кращими, тж у д1тей контрольно!' (р<0,01) та референтно!' груп (р<0,05).

Таблиця 1

Значения г/г/ен/чного ¡ндексу за Stallard угрупах обстеження в процес: лкування

Середш показники ¡ндексу ппени за Stallard

Групи обстеження у групах обстеження (бали)

м. Полтава м. Карлика м. Кременчук

контрольна група (п=25) 0,83±0,047 0,94±0,067 0,69±0,042

первинне 1,62±0,094 1,54±0,119 1,01±0,091

обстеження р1<0,001

через 0,82±0,039 1,01±0,068 0,70±0,082

референтна група 1 мюяць р2<0,001 р2<0,001 р2<0,05

(п=25) р1>0,05

1,28±0,071 1,23±0,081 0,91±0,053

через р13<0,001 Р1,2,з-0,05 Р1<0,01

6 МЮЯЦЩ р2<0,01 р2>0,05

р3<0,05

1,32±0,077 1,25±0,076 0,95±0,056

через р13<0,001 Р1<0,01 Р1<0,01

1 рк р2<0,05 р2,4>0,05 р2,4>0,05

р4>0,05 р3<0,05 р3<0,05

первинне 1,56±0,122 1,81±0,074 1,21±0,112

обстеження Р!<0,001, р5>0,05

0,70±0,058 0,96±0,049 0,50±0,037

через Р1,5-0,05 Р1,5-0,05 Р1<0,01

основна група 1 мюяць р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001

(п=25) р5<0,05

0,96±0,076 1,16±0,066 0,72±0,091

через р,>0,05 Р1,з,5-0,05 Р1,5-0,05

6 МЮЯЦЩ р2<0,001 р2<0,001 р2<0,01

р3<0,05 р3<0,05

Р5<0,01

0,91±0,070 1,13±0,051 0,70±0,083

через Р1,4,5^0,05 Р1,з-0,05 р14>0,05

1 рк р2<0,001 р2<0,001 р2<0,01

р3<0,05 Р4,5>0,05 Рз,5-0,05

Примаки:

р1 - в1рогщнють вщносно показника контрольно! групи; р2 - в1рогщнють вщносно показника первинного обстеження; р3 -в1рогщнють вщносно показника через 1 мюяць; р4 - в1рогщнють вщносно показника через 6 мюяц1в; р5 - в1рогщнють вщносно аналопчного показника референтно! групи. контрольно! (р<0,01) та референтно! груп (р<0,05).

Через 6 мюяц1в стан гтсни д1тей референтно!' й основно!' груп був на однаковому р1вы (р>0,05) \ становив 0,91±0,053 та 0,72±0,091 бала вщпо-вщно, а в регюнах з оптимальним (Полтава) та високим (Карлика) вмютом фтору в джерелах водопостачання г1г1ен1чний ¡ндекс д1тей основно!' групи був вфогщно кращим, ыж у трупах рефе-рентних, \ становив 0,96±0,076 (р<0,01) та 1,16±0,066 (р<0,05) вщповщно.

На обстежены через 1 рк пюля первинного огляду лише в д1тей Карлики показники гтсни в основнм (1,13±0,051) та в референтна трупах (1,25±0,076) не мали м1ж собою вфогщно!' р1зниц1 (р>0,05), в ¡нших регюнах стан г1г1ени порожнини рота д1тей основно! групи був вфогщно кращим, ыж у референтнм груп1. Показники обстеження д1тей обох груп через 6 мюяц1в та через 1 рк не мали м1ж собою вфогщно!' р1зниц1 (р>0,05).

Значения г/г/ен/чного

Визначення ¡ндексу за Silness-Loe, який не ттьки ктькюно, але \ якюно вщображас стан г1г1ени, також показало покращення догляду за порожниною рота. У вах трьох регюнах, як у д1тей референтно!, так \ основно! групи показники гтсннного ¡ндексу через 1 мюяць пюля проведения лкувально-профлактичних захода були на р1вы показниюв д1тей контрольних груп (р>0,05) (табл. 2). В основних групах значения ¡ндексу гтсни були вфогщно кращими, ыж у д1тей референтних груп, \ становили в Полтав1 0,60±0,042 та 0,73±0,047, у Кременчуг -0,65±0,047 та 0,81±0,062 бала вщповщно. Лише в Карлиц показники гтсни порожнини рота в д1тей референтно! й основно! груп не мали м1ж собою вфогщно!' р1зниц1 (р>0,05), що визначало-ся протягом усього перюду спостереження.

Таблиця 2

¡ндексу за Silness-Loe в групах обстеження в процеЫлкування

Середш показники ¡ндексу ппени за Silness-Loe

Групи обстеження в групах обстеження (бали)

м. Полтава м. Карлика м. Кременчук

контрольна група (п=25) 0,67±0,038 0,78±0,06 0,75±0,059

первинне 1,50±0,106 1,29±0,126 1,24±0,093

обстеження р,<0,001

0,73±0,047 0,90±0,094 0,81±0,062

через р2<0,001 р2<0,05 р2>0,05

1 мюяць р,>0,05

0,96±0,060 1,19±0,081 1,01±0,074

референтна група (п=25) через 6 МЮЯЦЩ р12<0,001 р3<0,01 р,<0,001 р2>0,05 р3<0,05 Р1,3-0,05 р2>0,05

1,11±0,072 1,22±0,087 1,12±0,057

через р123<0,001 р,<0,001 Р1<0,001

1 рк р4>0,05 р2,4>0,05 р3<0,05 р2,4>0,05 р3<0,01

1,44±0,108 1,70±0,075 1,53±0,116

первинне р5>0,05 Р5<0,01 р5>0,05

обстеження р,<0,001

0,60±0,042 0,79±0,037 0,65±0,047

основна група через 1 мюяць р2<0,001 р5<0,05 р2<0,001 р5>0,05 р2<0,001 р5<0,05

(п=25) р,>0,05

0,92±0,069 1,16±0,052 0,93±0,068

через Р1<0,01 р123<0,001 Р1,5-0,05

6 МЮЯЦЩ р23<0,001 р5>0,05 р5>0,05 р2<0,001 р3<0,01

0,89±0,062 1,12±0,037 0,88±0,060

основна група через Р1<0,01 р123<0,001 Р1,4£0,05

(п=25) 1 рк р23<0,001 р4>0,05 р5<0,05 Р4,5>0,05 р2<0,001 Р3,5^0,01

Примаки:

р1 - в1ропднють вщносно показника контрольно! групи; р2 - в1рогщнють вщносно показника первинного обстеження; р3 - в1рогщнють вщносно показника через 1 мюяць; р4 - в1рогщнють вщносно показника через 6 мюяц1в; р5- в1рогщнють вщносно показника референтно! групи.

У д1тей Полтави та Кременчука на обстежены через 6 мюяц1в показники стану гтсни ротово!' порожнини в основних групах - 0,92±0,069 та 0,93±0,068 бала - вщповщно були на р1вы з г1 г1е-ннним ¡ндексом д1тей референтно! групи (р>0,05), але через 1 рк теля первинного огляду ц1 значения стали в^огщно кращими. Показники через 6 мюяцв та через 1 рк у кож-

нм грут д1тей репоыв з оптимальним та низьким умютом фтору в питнм вод1 не мали м1ж собою вфогщно!' р^ниц.

Висновки

Отже, переб1г запальних хвороб тканин паро-донта вщбувасться на тл1 попршення стану гтсни порожнини рота, особливо в д1тей м. Карлики, де вн оцнювався як незадовтьний

Том 7, Выпуск 4

29

BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ

(1,73±0,105 бала). Г1г1сн1чний стан порожнини рота в д1тей Кременчука та Полтави був на р1вн1 задовтьного (1,11 ±0,136 та 1,58±0,133 бала в1дпов1дно).

На п1дстав1 отриманих у процес1 л1кування да-них можна д1йти висновку, що вживання л1кувально-проф1лактичних засоб1в позитивно впливало на кл1н1чн1 показники, але ц1 зм1ни були б1льш виражен1 та збер1галися тривалий час са-ме в основних трупах д1тей ус1х трьох рег1он1в, що пщтверджуе високу ефективнють розробле-

них комплекс^.

Список лiтератyри:

1. Косенко К.Н., Терешина Т.П., Деньга О.В. Несколько аспектов рационального применения средств гигиены полости рта. Регламент безопасного применения средств гигиены полости рта, включающих биологически активные добавки (сообщение второе) // Дентальные технологии. - 2003. - №6. - С. 11-13.

2. Парпалей Е.А. Индивидуальная гигиена ротовой полости в профилактике заболеваний формирующегося пародонта // Дентальные технологии. - 2003. - №5. - С. 9-13.

3. Практический опыт использования бальзамов серии „Весна плюс" / Л.Ю. Орехова, С.Б. Улитовский, A.B. Лукавенко, A.A. Лу-кавенко // Пародонтология. - 2002. - №4. - С. 28-35.

Реферат

ИЗМЕНЕНИЯ СОСТОЯНИЯ ГИГИЕНЫ ПОЛОСТИ РТА У ДЕТЕЙ С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ КОМПЛЕКСОВ

Каськова Л.Ф., Абрамова O.E.

Ключевые слова: гигиена полости рта, ткани пародонта, лечебно-профилактический комплекс.

Целью нашего исследования было изучение гигиенического состояния ротовой полости у детей 1215 лет из разных регионов относительно содержания фтора в питьевой воде и динамика его изменения под воздействием дифференцированных лечебно-профилактических комплексов, разработанных с учетом содержания фтора в питьевой воде.

УДК 616.314 - 002 - 053.36/.5: 616. 34 - 002

1НТЕНСИВН1СТЬ ТА Р03П0ВСЮДЖЕН1СТЬ КАР1ЕСУ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 13 ДИСБАКТЕР1030М КИШЕЧНИКА, СПРИЧИНЕН0Г0 АНТИБ10ТИ К0ТЕРАП1ЕЮ

Каськова Л.Ф. Акжитова Г. О.

Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я"

Обстеження 233 дгтей у вгцг 2-3 роки показало, що уже в 2 роки спостерггаетъся ураження зубгв каргесом. Але у дгтей гз хронгчною та рецидивуючою формами дисбактергозу кишечника, спричиненого антибготикотерапгею, показники розповсюдженостг та гнтенсивностг каргозного процесу вгроггдно вищг, нгж у здорових дгтей. Це обумовлюе необхгднгстъ проведення профглак-тичних заходгв, спрямованих на пгдвищення резистентностг твердих тканин зубгв у цих дг-тей.

Ключов1 слова: д1ти, зуби, ¡нтенсивнють кар1есу, розповсюдженють кар1есу, дисбактерюз кишечника.

шечника спостер1гаються зм1ни в обм1нних про-цесах (обм1н кальц1ю, фосфору), що звичайно впливас на м1нерал1зац1ю твердих тканин зуб1в [ 7, 8 ].

Чим виважеыше дисбактерюз кишечника, тим гостр1ший й агресивн1ший плин карюзного процесу [ 3, 4, 6, 8 ].

У зв'язку з цим, метою нашого дослщження було вивчення 1нтенсивност1 та розповсюдженост1 карюсу тимчасових зуб1в у д1тей ¡з дисбактерюзом кишечника, спричиненого антибютикотерапюю.

Матер1али та методи. Нами були обстежеы 233 дитини (122 хлопчика та 101 дичинка) основноТ та контрольно! групп. Дти були розд1лен1 на так1 в1ков1 групи: 2 роки, 3 роки. Основну групу склали 176 д1тей I та II групи здоров'я. До контрольно! групи ув1йшли д1ти ¡з хрон1чною та рецидивуючою формами дисбактерюзу кишечника, спричиненого антиб1отикотерап1сю.

Поширен1сть кар1ссу визначали в1дсотком ос1б, як1 мають кар1озн1, пломбован1 та видален1 зуби серед обстежених д1тей. 1нтенсивн1сть кар1ссу

Кл1н1чн1 випадки раннього кар1есу зуб1в у д1тей зустр1чаються довол1 часто. Причинами його ви-никнення е захворювання д1тей на першому роц1 життя, одним ¡з яких являсться дисбактер1оз кишечника. Захворювання дисбактерюзом е актуальною проблемою сучасноТ медицини, оск1льки в1н виявляеться в 70% д1тей, як1 страждають на гастродуоден1ти, виразкову хворобу, з патолог1сю гепатоб1л1арно! системи I у 100% д1тей - при захворюваннях кишечника [ 2, 9, 10, 11 ].

Останн1ми роками зб1льшилась к1льк1сть захворювань кишечника, причиною чого е по-рушення як1сного I к1льк1сного сп1вв1дношення аеробноТ та анаеробноТ м1крофлори в його просвт [ 3, 7 ].

Фактори, що спричиняють розвиток дисбактер1озу, р1зноман1тн1. Це гостр1 та хрон1чн1 шлунково-кишков1 захворювання 1нфекц1йноТ та не1нфекц1йно! природи, хрон1чн1 захворювання орган1в травления (панкреатит, холецистит, ен-терит, кол1т). Одн1сю ¡з причин е нерац1ональне застосування антиб1отик1в, особливо широкого спектру д|| [3, 5, 6, 7 ].

Виявлено що, у д1тей ¡з дисбактер1озом ки-