Функціональна характеристика жувального апарату у хворих з повного втратою зубів та зниженням висоти прикусу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

BÍCHMK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ

УДК 616.314-77: 612.311

ФУНКЩОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ У ХВОРИХ 3 ПОВНОЮ ВТРАТОЮ ЗУБ1В ТА 3НИЖЕННЯМ ВИСОТИ ПРИКУСУ

Дворник В. М.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я"

В резулътат1 обстеження та проведения ортопедичног реабШтацп беззубих хворих з прикусом, що знижуетъся, встановлено стутнъ функцюналъног патологи зубо-щелепного апарату у таких пащент1в, а також визначет особливост1 адаптацгг хворих з даною патолог1ею до нових умов в порожниш рота.

Ключов1 слова. повна втрата 3y6ÍB; прикус, що знижуеться; noBHi 3hímhí протези; електромюграф1я.

Повна втрата 3y6¡B на однм або обох щелепах

е одним ¡з найбтьш важких стаыв зубощелепноТ системи \ супроводжуеться серйозними уекпад-неннями морфолопчного \ функцюнального характеру та призводить до стмких порушень ко-ординацмних мехаызм1в акту жування [1,2, 3].

Втрата зуб1в та атрофны процеси щелепних кюток р1зко змшють зовышый вигляд людини (за рахунок зменшення м1жальвеолярноТ висоти), порушують функцИ жування, ковтання, мовлен-ня, призводять до перебудови елемент1в скро-нево-нижньощелепних суглоб1в. При тривалому користуваны протезами вщбуваеться вторинне зниження висоти прикусу. Воно виникае внаелн док поступового стирання р1жучих краТв \ жува-льних поверхонь штучних зуб1в, з одного боку, \ за рахунок атрофи альвеолярних вщростюв ще-леп - з ¡ншого [4]. Проте, поряд з достатньо великою розповсюдженютю патологи, функцюна-льы основи користування зубними протезами ще мало дослщжеы [5].

Процес адаптаци до протез^ довготривалий \ робити висновок про його завершения можливо на пщстав1 стмкого функцюнального ефекту в дтльност1 жувальних м'яз1в, а показники Тх б1о-електричноТ активное^ дозволяють провести оцнкуякост1 протезування [6,7].

На цм пщстав1, метою дослщження явилось вивчення нервово-рефлекторних мехаызм1в ре-гуляци та вщновлення функцИ жування за допо-могою повних зымних протез^ з новоотриманою висотою прикусу за допомогою електромюгра-фнних дослщжень в р1зы термши користування повними зымними протезами.

Матер1али та методи досл1дження.

3 метою визначення ступеню вщновлення фу-нкцюнальних порушень в жувальному апарат1 нами було обстежено 66 беззубих пац1ент1в в день накладання повних зымних протез^ (I трупа) та 39 пац1ент1в через 1 мюяць користування протезами (II трупа). В ход1 дослщження отри-мано 105 електромюграмм.

Обстеження хворих проводили вщповщно до визначеноТ схеми: з'ясовування анамнезу, огляд обличчя I порожнини рота, визначення висоти центральноТ окпюзп, висоти роз'еднання прикусу та електромюграфны дослщження жувальних м'яз1в. Результати функцюнальних дослщжень оброблеы за допомогою власноТ комп'ютерноТ програми.

Результати дослщження.

Переважна ктькють обстежених хворих в1дм1-чають довготривале користування повними зн1-мними протезами та скаржаться на Тх незадовь льну ф1ксац1ю I стабт1зац1ю, попршення функци жування, головний бть, неприсмы вщчуття в д1-лянц1 скронево-нижньощелепного суглоба, зниження слуху, естетичний недолк.

При об'сктивному обстежены зовышнм вигляд пац1ент1в мав "старечий" вигляд, що проявлявся певним ступенем зменшення нижньоТ третини обличчя та виразнютю пщборщних та носо-губних зморшок.

Анал1з електромюграм, отриманих у обстежених, заевщчив змЫу бюелектричноТ активност1 жувальних м'яз1в. Так, за наявност1 зменшення м1жальвеолярноТ висоти у хворих з повною втратою зуб1в, перш за все необхщно вщм1тити значне зниження бюелектричноТ активное^ жувальних м'яз1в як при вольовому стиснены, так I протягом всього перюду довтьного жування у пороняны з нормою.

Для бтьшост1 електромюграфнних запиав беззубих пац1ент1в характерно повтьне та хви-лепод1бне включения моторних одиниць п1д час максимального вольового стиснення щелеп (рис.1

мкВ 800.0

52041 G022Í

765Э! 8478

Рис. 1. Електромюграма хворого I групи. Повтьне зростання амплкуди бюструм1в.

Звертае на себе увагу той факт, що у стаы вщносного ф^юлопчного спокою нижньоТ щеле-пи з'являються додатков1 спонтаны бюпотенца-ли жувальних м'яз1в, а в деяких випадках зустрь часться випадння бюпотенц1ал1в у фаз1 бюелек-тричноТ активное^.

При довтьному жуваны вщзначасться пору-шення в структур! електромюграфнних запиав.

Р1зко знижуеться Тх ч1тк1сть, що пов'язано з гли-бокими змнами в ритм! д1яльност1 жувальних м'яз1в. На електромюграмах повыстю вщсутня розчленованють залпв активное^ \ перюдв б1о-електричного спокою. Серйозним порушенням координац1йно1 взасмоди жувальних м'яз1в також слщ визнати вщсуи-лсть чергування бою в жуван-ня впродовж всього жувального перюду. Це обумовлено тим, що функц1ю робочих та балан-суючих м'яз1в виконують м'язи язика, як основного подр1бнювача Тжк Жувальы ж м'язи виконують другорядну роль у процесс жування, \ тому скорочуються рефлекторно у вщповщь на хар-човий подразник, що вщображасться значним зниженням ампл1туди бюпотенц1ал1в на елект-ромюграфнних записах.

В окремих залпах активное^ помнаються невелик! спалахи з бтьш високою ампл1тудою. На-ростання ампл1туди бюструм1в до середини залпу згладжене, як \ поступове зниження активнос-т1 в кжц1 жувального перюду (рис. 2).

мкВ 800.0

G00.о

400.0

200.0

0.000

-200.0

400.0

000.о -000.0 -1000

Н4

201GG 20544 20922 21300 21677 22055 22433 22811 23189 23567

Рис. 2. Електромюграма хворого I групи. Вщсутнють роз-членованосл структури електромюграф1чних запиав.

Ортопедичы втручання при протезуваны без-зубих хворих з1 зниженням висоти прикусу спря-моваы на нормал1зац1ю висоти прикусу, вщнов-лення зовышнього вигляду пац1снт1в та встано-влення оптимальних функцюнальних взаемовщ-носин м1ж верхньою \ нижньою щелепами. В результат! ортопедичного лкування фксусться нова висота прикусу, подовжуеться нижня третина обличчя, згладжуються носо-губы \ п1дбор1дн1 складки. Полтшуеться функцт жування у хворих \ виробляються нов1 рефлекси жувальноТ си-стеми. Усувасться симптомокомплекс прикусу, що знижуеться: вщновлюються естетичы норми, зникас головний та лицьовий бть, стомлюва-нють жувальноТ мускулатури, бть у м'язах, зниження слуху.

3 метою визначення ступеню вщновлення функцюнальних порушень в жувальному апарат1 хвор1 II кл1н1чноТ групи обстежеы через 1 мюяць користування повними зымними протезами з вщновленою висотою прикусу.

При анал1з1 запиав функцюнапьноТ проби "ма-ксимальне вольове стиснення щелеп" звертас на себе увагу не ттьки бтьш висока ампл1туда

коливань бюпотенц1ал1в, а й моментальне включения велико!' ктькост1 моторних одиниць, що вщображасться на структур! запису, а саме, про-тягом виконання вс1еТ проби характер запису ви-глядас ще бтьш р1вном1рним.

За необхщне ми вважасмо навести прикпади електромюграфнних записи при виконаны фун-кц1ональноТ проби "вольове стиснення" через 1 мюяць користування повними зымними протезами у пороняны з нормою I такими, що були отримаы в день протезування (рис. 3, рис.4, рис.5).

800.0

3666 4238

5381! 58521 65241 7035! 7666' 82381

Рис.3. Електромюграма дослщжуваного з зубними рядами. Максимальне стиснення щелеп.

1НТЭКТНИМИ

Рис. 4. Електромюграма хворого II групи в перший день користуван няп ротезам и.

1 и II 1 .1 1. 1.1 kui , lull II.. L i li

ш |Ц1.......Щ ITf'llfi'fr^lFUni'inTirmiTHTIHnflUfii

щ IILmIIIh In,1l III J,„.III ll .Jll <1 i 1 lull II llll J .1 ,.lll il

flfn I Pimi Щ 11

1

1030 1430 1889 2289 2G88I

3488' 3887I 4287I 4686'

Рис.5.Електромюграма хворого II групи через 1 мюяць. Максимальне стиснення щелеп.

Пор1внюючи характер електромюграм пацюн-т1в I та II кпннних груп, слщ вщм1тити виражену

BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

розчленованють структури електромюграм. В записах можна спостер1гати високоампл1тудн1 "залпи" активное^, як1 виглядають сформовани-ми \ чергуються з перюдами вщносного бюелек-тричного спокою. В електромюграфнних записах майже не зустрнаються випадшня бюпотен-ц1ал1в у фаз1 бюелектричноТ активностк

В перюдах бюелектричного спокою вщсуты додатков1 скорочення жувальних м'яз1в, як це можливо було спостер1гати раыше. На електро-мюграмах визначаються робочий та балансую-чий боки, а чергування боюв жування можливо спостер1гати в бтьшост1 електромюграм, що е результатом формування нового функцюналь-ного р1вня зубо-щелепноТ систем и та розвитку стмкого динамнного стереотипу жування.

Якюы змЫи на електромюграфнних записах пацюнт1в II кпннноТ групи через 1 мюяць корис-тування повними зымними протезами можливо простежити на наступим електромюграм! (рис. 6)

Середнi величины електром'юграф'нних napaMempie у ос/б

Рис. 6. Електромюграма хворого II групи. Розчленованють структури електромюграми.

Якюна оцнка електромюграм свщчить про но-рмал^ацю акту жування та адаптацю до вщно-вленоТ висоти прикусу та виготовлених повних зымних протез^.

Для встановлення ступеня функцюнальних змш в жувальних м'язах пюля проведеного нами лкування проведений також ктькюний аналЬ електромюграм, який багато в чому пщтверджус дан1 якюноТ оцнки електромюграфнних запиав (табл. 1).

Таблиця 1

I та II кл1н1чних груп до лкування та через 1 мюяць користуван-

ня повними зн!мними протезами

Показник TepMiH спостереження Правий жувальний м'яз Л1вий жувальний м'яз

M+m P M+m P

Середня ампл1туда, (мкВ) До л1кування (n = 66) 315±4,41 <0,01 310±4,31 <0,01

Через 1 мюяць (n=39) 550±6,5 <0,01 555±6,7 <0,01

Тривал1сть активности (мсек) До лкування (n = 66) 600±3,34 <0,01 595±3,08 <0,01

Через 1 мюяць (n=39) 390±4,0 <0,01 385±3,39 <0,01

Тривал1сть спокою, (мсек) До л1кування (n = 66) 205±3,04 <0,01 200±3,08 <0,01

Через 1 мюяць (n=39) 200±3,9 <0,01 205±3,3 <0,01

"К" До лкування (n = 66) 2,92 <0,01 2,97 <0,01

Через 1 мюяць (n=39) 1,95 <0,01 1,87 <0,01

Частота коливань (F ) До л1кування (n = 66) 390±3,29 <0,01 385±3,01 <0,01

Через 1 мюяць (n=39) 300±3,7 <0,01 305±3,4 <0,01

Таким чином, разом ¡з значними порушеннями функцюнального стану жувальних м'яз1в у оаб з повною втратою зуб1в та зниженням висоти прикусу через 1 мюяць користування повними зым-ними протезами та вщновленням утрачено! висоти прикусу вщбуваються досить пом1ты змни у бк покращання та нормалЬаци акту жування.

Висновки

Позитивы результати проведено! ортопедич-но1 реабт1таци хворих з прикусом, що знижуеть-ся, дозволяють говорити про становления нового функцюнального р1вня зубо-щелепноТ систе-ми та формування нового стереотипу жування вже через 1 мюяць користування протезами.

Л1тература

1. Рубаненко В. В. Брис Л. Б. Пщвищення ефективност1 протезу-вання пацюнт1в з повною втратою 3y6iB при несприятливих Kni-н1чних мовах на нижн1й щелепк Методичн1 рекомендацп - Полтава, 2001. - 11 с.

2. Чулак Л. Д., Могилевский В. В. Влияние комплекса лечебно-профилактических мероприятий на состояние альвеолярных отростков челюстей ортопедических больных // Одесский медицинский журнал. - 2000. - №2. - С.70-72.

3. Brennan D.S. The clinical service ability of two permanent denture soft linings // Brit. Dent. J. - 2002. - V.177, №1. - P. 11-16.

4. Шарова T.B., Рогожников Г.И., Сидоренко И.В. Факторы нарушения окклюзии и методы ее нормализации. - Пермь: Кн. изд-во, 1990. - 447 с.

5. Кожухарь H. М. Функциональная характеристика жевательных мышц у больных, длительное время пользующихся полными съемными протезами // Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний Материалы.. К., 1989. -С.225-226.

6. Брис Л. Б. Пщвищення ефективност1 протезування пацюнт1в з повною втратою зуб1в та несприятливими кпЫ1чними умовами на нижнм щелеп1: Автореф. дис... к.мед.н.: 14.00.21. - Полтава, 2000. - 15 с.

7. Згонник О. С. Клинико-технологические особенности изготовления полных съемных протезов с использованием эластических пластмасс: Автореф. дис. к.мед.н.: 14.00.21. - Полтава, 2000. - 18 с.

Резюме.

ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕВАТЕЛЬНОГО АППАРАТА У БОЛЬНЫХ С ПОЛНОЙ ПОТЕРЕЙ ЗУБОВ И СНИЖЕНИЕМ ВЫСОТЫ ПРИКУСА

ДворникВ. М.

Ключевые слова. полная потеря зубов; снижающийся прикус; полные съемные протезы; электромиография.

В результате обследования и проведения ортопедической реабилитации беззубых больных со снижающимся прикусом установлена степень функциональной патологии зубо-челюстного аппарата у таких пациентов, а также определены особенности адаптации больных с данной патологией к новым условиям в полости рта.

УДК 616.314.17-053.2/.5-083-084-08

ЗМ1НИ СТАНУ Г1Г1ЕНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д1ТЕЙ 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТА П1Д ВПЛИВОМ Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКС1В

Каськова Л.Ф., Абрамова O.E.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни

«Украшська медична стоматолопчна академ1я», Полтава

Метою нашого досл1дження було вивчення гшешчного стану pomoeoi порожнини у dimeü 12-15 ponie i3 рiзниx регютв щодо eMicmy фтору в питтй вoдi та динамта його змти nid впливом диференцйованих лтувалъно-профшактичних комплекЫв, розроблених з урахуванням умкту фтору в питтй вoдi.

Ключов1 слова: ririeHa порожнини рота, тканини пародонта, лкувально-профтактичний комплекс.

Висока поширенють запальних хвороб тканин (м. Кременчук) умютом фтору в питый вод1 Дти пародонта виникас внаслщок погано!' гтени по- в кожному MicTi були розподтеы на 2 групи (ре-рожнини рота, осктьки 50% 12-рнних д1тей по- ферентна, основна) вщповщно до призначених

требують навчання правилам гтени, а серед 15-рнних цей показник сягас 57% [3].

Недостатня ririeHa порожнини рота призводить до накопичення зубного нальоту [2], мкрооргаы-зми якого, в свою чергу, видтяючи токсини та ферменти деструкци, запускають цту низку реа-кцм, як1 викликають запально-деструктивы змЫи в тканинах пародонта [2].

Отже, метою нашого дослщження було вивчення гтеннного стану ротовоТ порожнини у fli-тей р1зних perioHiB щодо BMicTy фтору в питнм BOfli та динамка його змши пщ впливом дифе-ренцмованих лкувально-профтактичних комплекс^, розроблених з урахуванням умюту фтору В ПИТНМ BOfli.

Матер1али i методи дослвдження

Стоматолопчний статус д1тей визначали на пщстав1 обстеження за методикою, рекомендо-ваною ВООЗ (1989), за допомогою стоматолопчного дзеркала та стандартного зонда. У д1тей проводили вивчення стану ппени ротовоТ порожнини за ¡ндексом Stallard (1969) та Silness-Loe (1964) до початку лкування, через 1, 6 м1сяц1в та через 1 piK пюля призначення комплекса.

Профтактичы заходи проводили 150 д1тям (по 50 д1тей у кожному perioHi) вком вщ 12 до 15 рок1в, як1 мали хроннний катаральний riHrißiT, i проживали в регюнах з оптимальним (м.Полтава), високим (м. Карлика) та низьким

комплекса.

Контролем служила 1 група практично здоро-вих д1тей (п=25 у кожному регюы). У цм грут було проведено навчання ¡ндивщуальый гтеы порожнини рота ¡з використанням стандартного методу, дан1 рекомендаци щодо зубноТ щ1тки (пропонували використовувати з1 штучно! щети-ни, вщповщного розмфу, як правило, середньоТ жорсткост1).

Дтям 2 групи (референтна, п=25 у кожному регюы) був призначений стандартизований лкувально-профтактичний комплекс незалежно в1д регюну проживания. Цм груп1 були запропоноваы: гтена з використанням зубноТ пасти "Лесной бальзам" 2 рази за день (вранц \ ввечер1), зрошення порожнини рота розчином ¡з зубним елксиром "Цикорий" (1 чайна ложка на % склянки води пюля кожного вживання Тж1 та чи-щення зуб1в протягом 1-2 хв.), уживання пол1в1там1нного препарату "Ундев1т" по 1 драже 2 рази за день пюля щи протягом 20 дыв.

У д1тей 3 групи (основна, п=25 у кожному рег1он1) лкувально-профтактичний комплекс призначався з урахуванням умюту фтору в дже-релах водопостачання кожного з трьох регюыв. Були призначеы так1 лкувально-профтактичы комплекси:

• Полтава (оптимальний умют фтору) (декпарацмний патент УкраТни №9836 вщ 17.10.2005 року):

> г1г1ена з використанням зубноТ пасти

* Статья является фрагментом НИР «Усовершенствование лечения и профилактики рецидивов заболеваний тканей пародонта и кариеса зубову лиц со сниженной неспецифической резистентностью» АМН.055.04