CC BY
14
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Смаглюк Л.В. Нарушения функций челюстно-лицевой области как ведущий этиологический фактор формирования зубочелю-стных аномалий в первый период сменного прикуса / Л.В.Смаглюк, М.В. Трофименко //Ортодонтия. - 2007. - №3 (39). - С.79.
Смаглюк Л.В. Вплив порушень функцш язика на стан прор1зу-вання 3y6iB фронтально!' дтянки у дп"ей в перюд раннього змшного прикусу /Л.В.Смаглюк, М.В. Трофименко //36. MaTepi-ал1в III (X) з'Тзду Асоц1аци стоматолог1в УкраТни «1нновацшш
технологи' - в стоматолопчну практику». - Полтава. :Дивосв1т,2008. - С.487-488.
Alexander S. Genioglossis muscle electral activity and associated arch dimensional changes in simple tonge thtust swallow pattern /S.Alexander//J.Clin.Pediatr.Dent. - 1997. - № 21. - P.213-222. Сальковская E.A. Нарушение смыкания губ и глотания, методы их диагностики и устранения с целью профилактики рецидивов аномалий прикуса. Дис. канд.мед.наук. спец. 14.01.22 - «Стоматология» / Е.А. Сальковская - М. - 1981. - 395 с.
Реферат
РАЗМЕРЫ И ФОРМА ЯЗЫКА У ПАЦИЕНТОВ С АНОМАЛИЯМИ ПРИКРЕПЛЕНИЯ И РАЗМЕРОВ ЕГО УЗДЕЧКИ ПРИ РАЗНЫХ ЗУБОЧЕЛЮСТНЫХ АНОМАЛИЯХ Головко Н.В., Ганнам Ияд Наджыб
Ключевые слова: зубочелюстные аномалии, язык, укроченная уздечка.
В работе представлены данные изучения размеров и формы языка у 259 ортодонтических пациентов в возрасте от 6 до 27 лет, у которых диагностировано укорочение уздечки языка I, II и III видов.
Summery
SIZES AND SHAPE OF TONGUE IN PATIENTS WITH ANKYLOGLOSSIA UNDER DIFFERENT DENTOMAXILLARY ABNORMALITIES Holovko N.V., Hannam lyad Nadzhib
Keywords: malocclusion, dentomaxillary abnormalities, tongue, ankyloglossia
This paper presents the findings referring to the tongue size and shape in 259 orthodontic patients aged 6 - 27 with diagnosis of ankyloglossia (I, II, III types).
УДК 616.314-001.4-76
Дворник В.М., Рубаненко В.В., Валя Г.М.
ЕЛЕКТР0М10ГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ13 ФУНКЦЮНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ В ЖУВАЛЬНОМУ АПАРАТ1 У ПАЦ1ЕНТ1В В УСКЛАДНЕНИМИ ФОРМАМИ ПАТ0Л0Г1ЧН0Г0 СТИРАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТ'нська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
У робот{ представлет результаты якгсного та кшътсного анал{зу електромюграм, ят отри-мат у опб з ттактним жувальним апаратом та у пац{ент{в з патолог{чним стираниям тве-рдих тканин зуб{в, що ускладнене вторинними деформац{ями зубних pядiв. У процеЫ досл{-дження отримана можливжтъ оцтити ступть функщоналъних порушень у жувольному апа-рат{, що, в ктцевому рахунку, визначае тактику лшування патологи.
Ключов1 слова: патолопчне стирання твердих тканин зуб1в, вторинш деформаци зубних ряд1в.
плану лкування.
На шдстав1 вищевказаного метою роботи е визначення деяких об'ективних параметр1в фун-кцюнальноТ' патологи у випадках патолопчного стирання твердих тканин зуЕнв, що ускладнене дефектами та деформа^ями зубних ряд1в.
Об'екти та методи дгкипджснни
Контрольну трупу склали 15 чоловк з ¡нтакт-ними зубними рядами вщ1 20-35 рош. До сформовано'!' нами кгнычноТ групи ввшшли 9 хворих, у яких генерал1зована форма патолопчного стирання була ускладнена змшами положения зу-б1в, що обмежують дефект, або у вигляд1 вакантно'!' ппертрофм частини альвеолярного вщрост-ка. Для виршення основноТ' задач1 була викори-стана методика електромюграф1чного запису бюпотенц1ал1в жувальних м'яз1в у момент вико-нування жувальноТ' функцм. 3 ц1ею метою вико-ристаний комп'ютерний електромюграф „Нейро-
* Робота виконана у рамках комплексно!' науково-дослщноТ роботи кафедр стоматолопчного профтю ВДНЗ УкраТни „УкраТ-нська медична стоматолопчна академт" „Мехажзм ушкодження зубощелепноТ системи, резистентнють оргаызму i обгрунту-вання 3aco6ÍB профтактики i реабт1тацм основних стоматолопчних захворювань" (номер державно!' реестрацм 0197U018550).
Кшьмсть хворих ¡з патолопчним стиранням займае значний сегмент серед оаб, яю зверта-ються за спец1ал1зованою ортопедичною допо-могою. Окрему групу при цьому складають кпшн чш випадки, коли патолопчне стирання твердих тканин зуб1в ускладнюеться порушенням безпе-рервносп зубних ряд1в \ зубощелепними дефор-мац1ями р1зних ступеыв. Трудной^ ортопедичноТ' реаб1л1тацм такоТ' категорм хворих зумовлеш по-еднаними морфофункцюнальними порушення-ми, що вщбилися на оклюзшних взаемовщно-шеннях зубних ряд1в, вакантнш ппертрофм альвеолярного вщростка, блокуванш горизонталь-них рух1в нижньоТ щелепи, больових вщчуттях у м'язах, дисфункцшних розладах скронево-нижньощелепних суглоб1в, естетичних диспро-порц1ях (1,2,3,4).
Тому можливють об'ективно оцшити стан жувальних м'яз1в е досить важливою для подаль-шоТ побудови тактичних д1й лшаря \ скпадання
Том 10, Выпуск 3
9
В1СНИК ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна акадежЬя»
ЕМГ-М1кро" (ф1рма ,,Нейрософт",Роая).
Апаратурно - комп'ютерний запис проводився по наступит схемм вщносний спокш - вольове трисекундне стиснення - спокш - довтьне жу-вання.
Результати обговорення
Для вивчення ступеня функцюнальних пору-шень у жувальному апарат1 в оаб ¡з ускладне-ною формою генерал1зованого патолопчного стирання виконана сер1я електромюграф1чних дослщжень до початку ортопедичного лкування. Яюсна характеристика вах проанал1зованих у цьому дослщженш електромюграм вщр1зняеться загальними законом1рностями, серед яких на-самперед слщ видтити вщсутнють електричноТ активносп в стаж вщносного ф1зюлопчного спо-кою нижньоТ щелепи.
Ця проба представлена ¡зометричною лш1ею. 3 огляду на те, що патолопчне стирання зуб1в (згщно з даними л1тератури) мае пристосуваль-ний характер, ми не чекали значноТ якюно'Г р1зниц1 в пор1вняны з ¡нтактним жувальним апа-ратом. I, справд1, вольове трисекундне стиснення щелеп вщр1зняеться, як \ в норм1, миттевим включениям у процес скорочення безл1ч1 рухо-вих одиниць. Амплпуца коливань бюструм1в до-сить висока \ також миттево переходить в ¡зометричну лшш при розслабленш. Структура бюпотенц1ал1в р1вном1рна, не мютить сплесюв вищоТ амплп"уди або випадання активносп про-тягом усього вольового стиснення щелеп.
Функцюнальна проба „довтьне жування" на електромюграмах представлена розчленованою структурою запиав, тобто вираженим чергуван-ням залп1в активносп з перюдами вщносного спокою.
Проте в пац1ент1в кгнычноТ групи мае м1сце згладження переходу вщ активносп до процесу гальмування, що виявляеться наявнютю низькоамплп"удних коливань у фаз1 вщносного спокою. На наш погляд, це положения пояснюеться тим, що в цих трупах пац1ент1в патолопчне стирання ускпаднене наявнютю
дефекте зубних ряд1в \ зубощелепними деформац1ями. Залпи активносп в переважнш бшьшосп випадюв мають веретенопод1бну форму вщ невеликих коливань потенц1ал1в на початку залпу з наростанням п1ку до середини \ посту-повим спаданням до його кшця.
Пщ час ц1еТ функцюнальноТ проби чпжо визначаеться б1к жування. Вщсутнють рефлекторноТ змши бош у одному жувальному перюд1 може свщчити про недосконалють нер-вово-регуляторних мехаызм1в акту жування, по-рушення координованоТ взаемоди жувальних м'яз1в. Уа вказаш положения наочно ¡люструються наведеними нижче
електромюграмами (рис. 1,2).
Звертаемо увагу на розчленований характер запиав, вщсутнють рефлекторноТ змши бош жування, веретенопод1бну форму залп1в активность
Найбтьш яскраво стушнь функцюнальноТ патологи жувального апарату, яка розвинулася внаслщок патолопчного стирання твердих тканин зуб1в, виявляеться при кшькюнш обробц1 електромюграм.
Оцшюючи перший ¡з показниш - середню амплпуцу бюструм1в пщ час вольового стиснення щелеп у пац1ент1в шшчноТ групи, слщ зазна-чити вщсутнють статистичноТ р1зниц1 з аналопч-ним показником у оаб контрольно'!' групи (575+3,5 мкВ для правого та 580+7,7 мкВ для лн вого жувальних м'яз1в у пац1ент1в кгншчноТ групи проти 660+3,7 мкВ та 660+4,6 мкВ, вщповщно у груш контролю), що ми пояснюемо пристосува-льною реакц1ею. Ймов1рно, саме тому хвор1 з ге-нерал1зованим патолопчним стиранням твердих тканин зуб1в скаржаться на постшне напруження в жувальних м'язах, обумовлене наявнютю дефекте зубних ряд1в \ зубощелепними деформа-ц1ями, як1 сам1 по соб1 призводять до функцюнальних порушень у стан1 жувального апарату.
Привертае увагу \ факт вщсутносп вираженоТ асиметри в д1яльносп жувальних м'яз1в правого \ л1вого боюв.
еооо 600.0 400.0 200.0 0.000 200.0 -400.0 -600.0 600.0 -1000
I. III.. :| 1 1 .
П1Г,1т-Г[,-1ГЧ1Т1.РМ1ПЧТ,~Р|Г1,1ГТП|П|.ТГТ-Ч.1пЧгц- -
1
1007 1403 1719 2036 2352 2668 2385 3381 36171 3334
(1111111 230.3 460.6
А Б
Рис.1. Електромюграма правого власне жувального м'язу досл/'джуваного Т-ко, 21 р/'к, контрольна група. Функцюнальн/ проби,, вольове стиснення" (А) та,, довтьне жування (Б).
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
А Б
Рис.2. Електромюграма правого власне жувального м'язу хворо)' С-ар, 62 роки, wiiHÍ4Ha група. Функцюнальнi проби,,вольове стиснення" (А) та,,довтьне жування"(Б).
Про порушення нервовоТ' регуляци акту жу-вання свщчить i значне шдвищення частоти ко-ливань бюпотенц1ал1в (345+5,6 Гц i 345+3,1 Гц у кшычнш rpyni проти 280+3,8 Гц i 275+6,2 Гц у rpyni контролю).
Не менш ¡стотними виглядають розб1жносп в показниках сили збудження в жувальних м'язах у процеа виконання функцюнальноТ' проби -„довтьне жування". У кгнычнш rpyni ц1 показники достов1рно вщр1зняються вщ аналопчних у контрольнш rpyni. Причому найбтьш виражена р1зниця в абсолютних величинах амплпуци 6iocTpyM¡b пщ час жування досягае майже 300 мкВ.
Частота коливань бюпотенц1ал1в пщ час здшснення жування в контрольнш rpyni в абсолютних величинах виявляеться дещо нижчою в пор1вняны з пробою вольового стиснення. Цей показник значно зростае вщ мш1мальноТ' частоти 230 + 4,3 коливань у контрольнш rpyni до 385 + 6,8 у пац1ент1в клш1чноТ' групи. Розб1жносп ¡ctothí та flOCTOBipHi (р<0,01).
Проте основних розб1жностей, на наш погляд, зазнають тимчасов1 показники електричноТ' активност1. Тривалють окремого динам1чного циклу „активнють-спокш" у норм1 коливаеться в межах до 600-680 мсек.
Патолопчне стирання твердих тканин зуб1в ускладнене дефектами зубних ряд1в i зубощеле-пними деформац1ями, супроводжуеться подов-женням часу жування харчового подразника i, вщповщно, окремих динам1чних цикл1в майже до 700 мсек, що значущо вщр1зняе цей показник вщ контролю . Але найютотшшими виявляються сп1ввщношення збудливих i гальм1вних процеав у кожному динам1чному цикл1 (коеф1ц1ент „К"). Якщо в контрольнш rpyni bíh наближаеться до одиниц1 (1,1 + 0,02 i 1,2 + 0,02 для правого i
л1вого м'яз1в, вщповщно), то в пац1ент1в кл1н1чно'|' групи BiH скпадае 2,22 - 2,25. Переважання в 4aci збудних процеав над гальм1вними помине i в абсолютних цифрових значениях, що свщчить про порушення тонких мехаызм1в нервово'1 регуляцй' акту жування.
Завершуючи цей роздт, необхщно зазначити, що розвиток патолопчного стирання у Bcix його проявах, безумовно, вщбиваеться на функц1о-нальному стаы жувального апарату, викликаючи дискоординац1ю м'язовоТ' д1яльност1. Це пщтвер-джуеться якюним i, особливо, ктьюсним анал1-зом електромюграм, що дозволяе встановити стушнь указаних порушень, який може слугувати початковим матер1алом для оц1нки якосп орто-педичного л1кування.
Висновки:
1. На основ! електром1ограф1чних дослщжень можливо оц1нити не т1льки ступшь функц1ональ-них порушень у жувальному anapaTi при патоло-пчному стираны зуб1в, але й характер цих порушень.
2. Електромюграф1чний контроль на етапах лкування здатний пщтвердити правильн1сть ви-браноТ' тактики лкування.
Л1тсратура
1. Беда В.И. Особенности минерального состава эмали при патологической стираемости твердых тканей зубов человека / В.И. Беда // Современная стоматология.-2000.-№ 2 (14).-С. 70-73.
2. Дворник B.M. Пщготовка i протезування хворих на патолопчне стирання твердих тканин 3y6ie: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд.мед.наук: : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Укр. мед. стомат. акад. / B.M. Дворник,- Полтава, 2001 .-20 с.
3. Каламкаров Х.А. Ортопедическое лечение патологической стираемости твердых тканей / Х.А. Каламкаров // Мед.информ. агентство.-М., 2004,- 184 с.
4. Addy М. Interaction between attrition, abrasion and erosion in tooth wear / M.Addy, R.P.Shellis //Monogr Oral Sei.- 2006. - №20. -P.17-31.
Tom 10, Выпуск 3
11
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
Реферат
„ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ В ЖЕВАТЕЛЬНОМ АППАРАТЕ У ПАЦИЕНТОВ С ОСЛОЖНЕННЫМИ ФОРМАМИ ПАТОЛОГИЧЕСКОГО СТИРАНИЯ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ" Дворник В.Н, Рубаненко В.В., Валя Г.Н..
Ключевые слова: патологическое стирание твердых тканей зубов, вторичная деформация зубных рядов.
В работе представлены результаты качественного и количественного анализа электромиограмм, полученные у лиц с интактным жевательным аппаратом и у пациентов с патологическим стиранием твердых тканей зубов, осложненным вторичными деформациями зубных рядов. В процессе исследования получена возможность оценить степень функциональных нарушений в жевательном аппарате, что, в конечном итоге, определяет тактику лечения патологи.
Summary
ELECTROMYOGRAPHIC ANALYSIS OF FUNCTIONAL DISTURBANCES OF MASTICATORY APPARATUS IN PATIENTS WITH COMPLICATED PATHOLOGICAL ABRASION OF HARD DENTAL TISSUES
Dvornik V.N, Rubanenko V.V., Balya G.N..
Keywords: pathological elimination of hard fabrics of teeth, second deformation of dental rows.
This paper presents the results of qualitative and quantitative analysis of electromyograms performed for persons with intact masticatory apparatus and for patients with pathological abrasion of hard dental tissues complicated with the secondary dentition deformations. During the research it seemed to be possible to estimate the degree of functional disturbances of masticatory apparatus that, finally, determines the approach in treating pathologies mentioned above.
УДК 616. 314-089.29.3. Дембицкий A.B.
ПРОБЛЕМА ЗАМЫКАЮЩЕГО КЛАПАНА ПРИ ИЗГОТОВЛЕНИИ СЪЕМНОГО ПОКРЫВНОГО ПРОТЕЗА
ВГУЗ Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» г. Полтава
Качество фиксации и стабилизации съемных покрывных протезов при наличии одного - двух естественных зубов или корней на челюсти зависит от того, насколько тщательно изучены и учтены клинические особенности состояния тканей протезного ложа. Для образования надежного замыкающего клапана особое значение приобретает методика получения функционального оттиска. Обязательным условием следует считать необходимость использования индивидуальных ложек с укороченными границами по высоте, их коррекцию с помощью специальных оттискных материалов и получение дифференцированных функциональных оттисков.
Ключевые слова: покрывной протез, методики получения замыкающего клапана.
Среди патологических состояний зубочелю- - отсутствие надежной фиксации и стабили-
стной системы утрата естественных зубов зани- зации протезов.
мает ведущее место и обуславливает необходимость замещения дефектов различными конструкциями. При потере большого количества зубов и оставшихся одиночно стоящих зубах или корнях традиционно изготавливаются частичные съемные протезы с кламмерной или телескопической системами фиксации. Являясь наиболее распространенными в практике эти конструкции назначаются строго по показаниям и не лишены недостатков, к которым следует отнести:
- травму коронковой части зуба во время препарирования;
- травму краевого периодонта и слизистой оболочки искусственной коронкой;
- расшатывание одиночно стоящих зубов под действием функциональной нагрузки;
Тем не менее количество подобных конструкций в практическом здравоохранении не уменьшается [2,4].
Наряду с традиционными частичными съемными пластинчатыми протезами, покрывные протезы, имеющие названия «перекрывающих», «тотальных», «съемных, изготовленных по типу полных съемных» могут явиться альтернативным методом реабилитации больных с большими дефектами зубных рядов. Вместе с тем проблема создания замыкающего клапана в таких конструкциях остается актуальной и требует дальнейшего разрешения [1,3,5]
На основании вышеизложенного цель настоящего исследования состоит в изучении возможности повышения качества съемных покрывных протезов за счет создания замыкающего клапана.
* Работа является фрагментом инициативной комплексной НИР кафедр ВГУЗУ «УМСА» «ОптимЬацт профтактики та лку-вання стоматолопчних захворювань ортопедичними методами», номер госрегистрации 010211001303.
