CC BY
17
Актуальт проблемы сучасно'1 медицины
27. Akimoto M. Relationship between recurrence of gastric ulcer and microcirculation / M. Akimoto, H. Hashimoto, M. Shigemoto // J. Cardiovasc. Pharmacol. - 1998. -Vol.31. - Suppl. 1. - P. 507-508.
28. Andersson K. The significance and molecular mechanisms of gastro-intestinal barrier homeostasis / K. Andersson, X. Wang // Scand. J. Gastroenterol. -1997. - Vol.32. - P. 1073-1082.
29. Bardhan K. Intermittent and On-Demand Use of Proton Pump Inhibitors in the Management of Symptomatic Gastroesophageal Reflux Disease / K. Bardhan // Amer. J. Gastroenterol. - 2003. - Vol.98. - P. 40-48.
30. Barlow T.E. Arteries, Veins, and arteriovenous anastomoses in the human stomach / T.E. Barlow, Bent-leyfh, D.N. Wälder // Surgery, Gynecol, Obstet. -1951, - V.93. P.657 - 671.
31. Calam J. H. Pathophysiology of duodenal and gastric ulcer and gastric cancer / J. Calam, J. H. Baron // BMJ. - 2001. - №323. - P. 980-982.
32. Fan X.G. H. pylori increases proliferation of gastric epithelial cells / X.G. Fan, D. Kellecher, X.I. Fan // Gut. - 1996. - Vol.38. - P. 19-22.
33. Fisher L. Peptic ulcer hemorrhage: factors predisposing to reccurence / L.Fisher, M. Rorber Madsen, H.
Thomsen // Scand. J. Gastroenterol. - 1994. - Vol.29, №5. - P. 414- 418.
34. Franceschi F. / F. Franceschi, AR.Sepulveda, A. Gas-barrini // Circulation. - 2002. - Vol. 106. - P. 430-434.
35. Kalia N. Of blood and guts: association between Helicobacter pylori and the gastric microcirculation / N. Kalia, K.D. Bardhan // J. Gastroenterol. Hepatol. -2003. - Vol. 18 - P. 1010-1017.
36. Kalia N. Studies on gastric mucosal microcirculation / N. Kalia, S. Jacob, N. Brown // Gut. - 1997. - N41. -P. 748-752.
37. Lamarque D. Helicobacter / D. Lamarque, R.M.Peek // Blackswell publishing Ltd. - 2003. - Vol.8. - Suppl. 1. - P. 21-30.
38. Malfertheiner P. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection - The Maastricht Consensus Report 2-2000 / P. Malfertheiner, F. Megraud, C. O' Morain // Aliment Pharmacol. Ther. - 2002. -№16(2). - P. 167-180.
39. Michels N.A. Blood supply and anatomy of the abdominal organs / N.A. Michels. - Philadelphia - Montreal. - 1955. - P. 141-163.
40. Virchow R. Historisches, Kritisches und Positives zur Lehre von den Unterleibsaffektionen / R. Virchow // Virchows Arch. Pathol. Anat.-1853.- V 5. - S. 362.
Реферат
КЛАСИЧН1 ТА СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ПРО КРОВОПОСТАЧАННЯ 1НТАКТНОГО ШЛУНКА ЛЮДИНИ Свшцицька Н.Л., ШерстюкО.О., Дейнега ТФ., Солдатов O.K., Рогуля В.О.
Ключов1 слова: шлунок, кровопостачання, слизова оболонка, гемомкроциркуляторне русло, шунтуючий кровоток В огляд1 розглянул фундаментальш та сучасш питания стосовно кровопостачання шлунка людини в норм1 на Bcix р1внях оргашзаци.
Summary
CLASSICAL AND UP-TO-DATE CONCEPTIONS ON BLOODS SUPPLY OF INTACT HUMAN STOMACH Svintsitskaja N.L., Sherstjuk O.A., Dejnega T.F., Soldatov A.K., Rogula V.A.
Key words: stomach, blood supply, mucous membrane, hemomicrocirculatory bed, shunting bloodstream.
In the review fundamental and up-to-date questions concerning blood supply of a human stomach at all the levels of the organization are considered.
УДК: 616.314.21/.22 - 053.9:612.741
0ГЛЯД Р03ВИТКУ Д0СЛ1ДЖЕНЬ ФУНКЩОНАЛЬНОГО СТАНУ ЖУВАЛЬНИХ М Я31В ЩЕЛЕПН0-ЛИЦЕВ01 Д1ЛЯНКИ ТА ШЛЯХИ IX УД0СК0НАЛЕННЯ
Семененко Ю.1.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава
В роботI наведен! дан! анал'!зу результате розвитку досл1дження функц1онального стану жуваль-них м'яз!в щелепно-лицево)" д!лянки. Звертаеться увага щодо доц!льностI використання глобально)' електром'юграфп поверхнево розташованих м'яз!в для оц1нки жувального стану в ц!лому. Вказуеть-ся також на те, що р1зна постановка досл1джень, в1дсутн1сть вЫово)' норми у ос1б з ¡нтактним жува-льним апаратом утрудняе пор'!вняльний анал!з стану жувальних м'яз'!в при р!зних патолопях зубо-щелепносистеми, що спонукае до подальших досл1джень.
Ключов1 слова: дослщження, електромюграфт, функцюнальний стан, жувальы м'язи, ¡нтакты зубш ряди. Порожнина рота е початковим етапом склад- бливостей рух1в та перемщення нижньоТ щеле-
них перетворень харчових речовин. Рецепторне поле порожнини рота представлене великою кн лькютю рефлешв, ям забезпечують еднють та взаемодш рухомоТ та секреторноТ д1яльност1 всього травного тракту [6]. На цьому пщфунл виникае зацкавленють до процеав, ям здшсню-ються у жувальному апарал - це вивчення осо-
пи при жуванш та вивчення функци жувальних м'яз1в.
Не менш важливе значения до недавнього часу на певному етат розвитку стоматолопчноТ науки мали морфолопчш дослщження зубо-щелепноТ системи. Але анал1з механ1зм1в пору-шення акту жування, його вщновлення п1сля
Том 9, Bunycê 4
261
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
стоматолопчних втручань потребуе ф1зюлопч-них дослщжень. Остання обставина \ обумовила швидкий розвиток функцюнальних метод1в дослщження, спочатку простих \ малошформатив-них, шзжше - бтьш складних, об'ективних \ точ-них.
3 вщомих ражше методик використовувалися жувальж проби, маспкацюграф1я, мютонометр1я [6]. Пщвищення якосл надання стоматолопчноТ допомоги, подальший розвиток та впровадження в практику нових метод1в лкування та реабт1та-цп стоматолопчних хворих поставили перед стоматолопчною ктжкою нов1 завдання по все-б1чному поглибленому вивченню тканин оргажв порожнини рота, щелепно-лицевоТ дтянц1 в цн лому. Доцтьно пщкреслити, що функцюнальна д1агностика не обмежуеться ттьки розтзнаван-ням захворювання, а \ дозволяе виявити прихо-важ прояви захворювання, визначити показания до лкування, прогнозувати початок захворювання, контролювати процес лкування та об'ективноТ оцшки ефективносп лкування в близью та вщдалеж термши з використанням сучас-них метод1в, не порушуючи цтюнють тканин та IX функцш.
У тепер1шнш часдля вивчення функцюнально-го стану жувальних м'яз1в (в стаж спокою та динамки м'язових скорочень) в норм1 та при р1зних патолопчних станах жувального апарату щелеп-но-лицевоТ дтянки широко застосовуеться елек-тромюграф1я. Цей метод дослщження жувального апарату базуеться на реестраци бюпотенц1а-л1в скелетних м'яз1в [3,5,7, 10, 11,12 ]. Електро-мюграфш застосовують в ортопедичнш \ х1рурп-чнш стоматологи, ортодонти, стоматоневрологп як функцюнальний та д1агностичний метод. На-приклад, на основ! електромюграм дорослих та д1тей з ¡нтактним жувальним апаратом Р.Моуегэ [12] вдалося розмежувати функцюнальну д1яль-нють р1зних м'яз1в у здшсненж р1зних рух1в ниж-ньоТ щелепи та встановити вщсутнють електри-чноТ активносп у стаж вщносного ф1зюлопчного спокою.
При вивченж функцЛ власне жувального м'язу (т. та5Бе1ег) у оаб з ¡нтактними зубними рядами вдалося встановити певж законом1рносп, як1 обумовлеж виробленим стшким стереотипом жування. В норм1 воно здшснюеться у вигляд1 серш довтьних жувальних рух1в з достатньо по-стшним ритмом, ктькютю та тривалютю. На цш основ! були розроблеж \ принципи анал1зу елек-тромюграм [6, 9] за Тх якюною характеристикою \ ктькюними показниками. В тепер1шнш час при ктькюному анал1з1 звертають увагу на ктькють жувальних рух1в, на тривалють бюелектричноТ активносп та бюелектричного спокою та Тх сшв-вщношення (коефщ1ент К), на максимальж та мш1мальж значения ампл1туди (мкВ), на середж значения ампл1туди (мкВ), на частоту заповнен-ня бюелектричноТ активносп (Гц), час активность Ктькюж показники бюелектричноТ активносп м'яз1в проводяться за часовими параметрами
електромюграм, так як час е одним ¡з найбтьш точних показниш збудливосл функцюнальноТ системи \ дозволяе провести поелементний анал1з отриманого запису. Враховуеться час ак-тивних елемент1в фаз бюелектричноТ активносп, як показника ритму збудження, \ час бюелектри-чного спокою. Все це зв'язуе жувальж цикли в единий процес. При якюному анал1з1 звертають увагу на конф1гурацш форми залпу активносп та розчленованють структури. При довтьному жуванж запис представлений чергуванням зал-п1в активносп, р1вних за часом скорочення м'яза, з перюдами спокою. Характерним е вщсутнють функцюнальноТ асиметри в д1яльносп м'яз1в обох стор1н, яка р1зко виражена при заданому одноб1чному жуванн1 [1, 5].
Для визначення сп1вв1дношення процеав збудження \ гальмування при р1зних функц1ональ-них пробах та при розвитку стомлення виведено коефщ1ент
„ .„ час бюелектричног активност1
К =-,
час бюелектричного спокою
де в норм1 при дов1льному жуванн1 «К» набли-жаеться до 1,0.
Р1зн1 автори в якост1 матер1алу для пор1вняння використовували електром1ограф1чн1 критерИ' ¡н-тактного жувального апарату, хоча отриман1 ними данж в значн1й м1р1 розр1зняються пом1ж собою. Це обумовлено не т1льки р1зною апарату-рою, а й умовами проведения дослщження. Спроба стандартизувати постановку електромю-графЛ розпочата в роботах колективу автор1в кафедри ортопедичноТ стоматолог1Т УМСА [1, 2,5].
Звертае на себе увагу той факт, що електро-мюграф1чж досл1дження ¡нтактного жувального апарату виконаж переважно у д1тей та дорослих вковоТ категор1Т 20-30 рош. Це пояснюеться розповсюдженням дефект1в зубних ряд1в у ос1б старших 30 рош та складнощами у формуванж таких груп, тод1 як для пор1вняння можуть мати значения даж к1льк1сноТ обробки електром1ограм в залежносп в1д стат1 та в1ку обстежених.
Необх1дно звернути увагу \ на ту проблему, яка пов'язана з реестрац1ею електром1ограм з жувальних м'яз1в, як1 розм1щенн1 в глибоких шарах щелепно-лицевоТ д1лянки голови. Це так1 м'язи як: латеральний крилопод1бний м'яз, який вису-вае нижню щелепу вперед, та група м'яз1в, як1 опускають нижню щелепу. Ц1 м'язи виконують допом1жну функц1ю при прийом1 Тж1. Отримання ¡нтерференц1йноТ (поверхневоТ,глобальноТ) еле-ктром1ограми з кожноТ пари вищезазначених м'яз1в неможливо через недоступнють накпа-дання електрод1в на Тх моторш точки. Так В.А. Хватова [8] вказуе на м1сце накладання елект-род1в для вивчення функци надп1д'язикових м'яз1в, яке визначаеться при ковтальних рухах в п1дщелепн1й дтянц1 по середин! л1н1Т м1ж пщбо-р1ддям та кутом нижньоТ щелепи. Але за рахунок скорочення поряд розташованих м'яз1в виникне
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
1.
4.
5.
6.
7.
накладення бюпотенц1ал1в ¡нших м'яз1в, що при-зводить до спотворення електромюграми [4]. Зняти електромюграму з м'яз1в, ям розташоваш у глибоких шарах жувального апарату можливо лише ¡з застосуванням локально! електромюг-рафи, але це пов'язано з введениям голкових електрод1в у м'яз, що може привести до небажа-них результате. У л1тератур1 описано два спо-соби введения голкових електрод1в - внутр1ш-ньоротовий та позаротовий в латеральш крило-nofliÖHi м'язи. Внутр1шньоротовий метод викона-ти важко, BiH неточний i не дозволяе вивчати функцш м'яза nifl часжування.
Позаротовий метод введения толкового елект-роду м1ж вщростками гтки нижньоТ' щелепи ро-бить неможливим виконання реестрацп електромюграми nifl час функцЛ жування тому, що го-лчатий електрод проходить кр1зь сухожилля жувального м'язу.
Запропонований В.А. Хватовою та ствавтора-ми новий шляхвведення толкового електродудо латерального крилопод1бного м'язу ор1ентова-ний по задньому та нижньому краю нижньоТ щелепи. Електрод вводиться кр1зь м'ям тканини до шийки суглобового в1дростка нижньоТ' щелепи. Хоча цей шлях i дозволяе виконувати рухи нижньоТ щелепи, але знайти моторну точку цього м'язу проблематично. На наш погляд достатньо об'ективно використовувати глобальну електро-мюграфш для вивчення жувальноТ' ефективносп апарату, так як функщя вщкушування, подр1б-нення та пережовування в основному викону-еться м'язами, особливо власне жувальними та скроневими, ям розташоваш поверхнево та роз-вивають дуже велику силу. Так за Вебером (Weber), м'яз з поперечним розр1зом 1 см2 може розвивати силу при своему скороченш piBHy 10 кг. Поперечний розр1з m.temporalis дор1внюе 8 см2, m. masseter - 7.5 см2, m. pterygoideus medialis - 4 см2. Таким чином загальна площа поперечного розтину м'яз1в, ям пщшмають ниж-ню щелепу складае 19,5 см2. Абсолютна сила м'яз1в, ям пщшмають нижню щелепу на одному боц1 дор1внюе 195 кг, а для BCix м'яз1в вона складае 390 кг.
Таким чином, р1зна постановка дослщжень, апаратура, яку використовують, розм1ри вщга-лужуючих електрод1в i в1дсутн1сть bIkoboi норми
Реферат
ОБЗОР РАЗВИТИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ЖЕВАТЕЛЬНЫХ МЫШЦ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ И ПУТИ ИХ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ Семененко Ю.И.
Ключевые слова: исследования, электромиография, функциональное состояние, жевательные мышцы, интакт-ные зубные ряды.
В работе приведены данные анализа результатов развития исследования функционального состояния жевательных мышц челюстно-лицевой области. Обращается внимание относительно целесообразности использования глобальной електромиографии поверхностно расположенных мышц для оценки жевательного состояния в целом. Указывается также на то, что разная постановка исследований, отсутствие вековой нормы у лиц с интактным жевательным аппаратом затрудняет сравнительный анализ состояния жевательных мышц при разных патологиях зубо-челюстной системы, которая побуждает к последующим исследованиям.
у oci6 з ¡нтактним жувальним апаратом, утруд-нюють пор1вняльний анал1з жувального апарату при р1зних патолопях зубо-щелепноТ' системи до та пюля ортопедичних втручань, що становить вищезгадаш проблеми в ряд актуальних, як1 по-требують подальших досл1джень.
Л'тература
Георгиев В.И. Электромиографическое изучение функции жевательных мышц человека при интакт-ном ортогнатическом прикусе: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец.771 «Стоматология» / В.И. Георгиев. - К., 1969. - 19с. Мирошниченко И.Т. Функциональная характеристика жевательных мышц в процессе адаптации к полным съемным протезам : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.771 «Стоматология» / И.Т. Мирошниченко. - К., 1972. - 20с.
Персон Р.С. Мышцы-антагонисты в движении человека / Р.С. Персон. - М.: Наука, 1965. - 109с. Прохончуков А.А. Функциональная диагностика в стоматологической практике / А.А. Прохончуков, Н.К. Логинова, Н.А. Жижина. - М.: Медицина, 1980. - 272с.
Рубаненко В.В. Функциональная характеристика жевательных мышц при частичных дефектах зубного ряда : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.771 «Стоматология» / В.В. Рубаненко. - К., 1971. - 16с. Рубинов И.С. Физиологические основы стоматологи / И.С. Рубинов. - Л.: Медицина, 1970. - 335с. Уфлянд Ю.М. Функциональная диагностика в стоматологической практике. Важнейшие вопросы стоматологии / Ю.М. Уфлянд. - М.: Медицина, 1980. - 250с.
Хватова В.А. Функциональная окклюзия в норме и патологи / В.А. Хватова . - М.,1993. - 160с. Юсевич Ю.С. Очерки по клинической электромиографии / Ю.С. Юсевич. - М.: Медицина, 1972. - 92с. Kawamura Y. Some physiologic consideretions on measuring rest position of the mandible / Y. Kawa-mura, J. Fuimoto // Med. J. Osaka Univer., 1957. -P.1,8, 247-255.
Mac Dougall J. An electromyographic study of the temporalis and masseter muscles / J. Mac Dougall, B. Andrew // Brit. dent., 1953. - P. 1, 37-45, 87. Moyers R. An electromyographic analysis of certain muscles involved in temporomandibular movement // R. Moyers // Amer., J. Orthodont., 1953. - P. 7,30,481-515.
10.
11
12.
Tom 9, Выпуск 4
263
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
Summary
REVIEW ON DEVELOPMENT IN STUDYING THE FUNCTIONAL CONDITION OF MASTICATORY MUSCLES IN MAXILLOFACIAL AREA AND WAYS IN ITS IMPROVING Semenenko Yu.I.
Key words: research, electromyography, functional condition, masticatory muscles, intact dentition.
The paper presents the results obtained by analyzing the data referring to the development in studying the functional condition of masticatory muscles in maxillofacial area. It is stressed on the appropriateness in applying of global electromyography for the muscles located superficially to estimate the masticatory function in general. It is emphasized the differences in designing the experiments, the absence of age norms in persons with intact masticatory apparatus make difficulties for comparative analysis of masticatory muscles' condition under various dentofacial pathologies and stipulate the further researches.
УДК: [615:616.89-008.454]-092.9-08(048) ДЕПРЕС1Я, ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА Л1КУВАННЯ
Сидоренко А.Г., Луценко Р.В., Дев'яткта Т.О., Кол1сник C.B.*
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни "Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава *Нацюнальний фармацевтичний Умверситет, м. Харшв
у дан1й ctsttî розглядаються проблеми депрес'й, iï основн симптоми, розвиток i розповсюдже-HÎCTb. Показана патогенетична роль основних нейромедiаторiв ЦНС у формyваннi депресивних розладiв. Проведена порiвняльна характеристика основних експериментальних моделей депрес'й. Розглянута характеристика основних груп антидепресант'<в та проанал'1зован'1 ¿хн по6'чнi ефекти i недол!ки тимолептичноУ терап'й". Ключей слова: депреая, модел1 flenpeciï, антидепресанти.
Депреая е одним ¡з поширених захворювань центрально!' нервовоТ системи (ЦНС) [10, 15]. Основы iï симптоми - це зниження настрою, втрата бажання отримувати задоволення (анге-дошя), зниження енергп (анерпя). Додатков1 симптоми flenpeciï - вщчуття вини, зниження уваги, самооцшки та апетиту, порушення сну. Видтяють 5 основних прояв1в flenpeciï: емоцшш
- вщчуття туги, провини, безнадшносп, ыкчем-HOCTi; KorHiTHBHi симптоми - нездатнють прийма-ти ршення, попршення пам'ят1 та концентрацп уваги, втрата ¡нтересу до життя; соматичы роз-лади - порушення сну, апетиту, зниження рухо-boï активност1; поведшков1 порушення - роздра-тован1сть, бажання бути наодинц1; аутоагресивш тенденци' - сущидальш думки, fliï та вчинки [20].
За статистикою ВООЗ депреая зустр1чаеться майже в 120 млн. людей i займае четверте мюце по тяжкосп та наслщках хвороби у cbîtî [2, 10, 21]. Прогнозують, що в 2020 poqi вона буде на другому мюц1 у перелку причин нед1ездатносп населения. У жшок депреая зустр1чаеться частое, жж у чоловшв. Депресивний етзод хоча б один раз у жигп переносили 7-12% чоловшв та 25% жшок, при цьому бтьше жжу 75% пащетчв спостер1гаються рецидиви [21]. Прояви flenpeciï супроводжують близько 80% тривожних патоло-гш, а 60-90% хворих на депреаю вщм1чають шд-вищений р1вень тривоги [20]. Тому серед ycix захворювань ЦНС саме депреая i тривога мають найбтьшу взаемну тропнють.
Патолопчна тривожнють (тривога) - являе собою серйозне порушення функци' ЦНС. Тривога
- це системне захворювання ЦНС, що включае в
себе когжтивний, афективний, соматичний, по-ведшковий, особистносний i ситуацшний компо-ненти [20].
У патогенез! тривоги та депреси приймають участь TaKi мозков1 структури, як кора великих niB-куль, niM6i4Hi утворення - ппокамп, ам1гдала, сеп-тум, базальт гангли. Також е схож1 нейромед1ато-pHi системи в ЦНС, що функцюнують через моно-ам1ни - мед1атори збудження (норадреналш, серо-TOHiH, дофамш та Тх метабол1ти) i нейромед1аторж амшокислоти: збуджуюч1 - аспартат i глутамат та гальм1вж - ГАМК, глщин i таурин [4, 5, 12].
Серотон1н Biflirpae важливу роль у регуляци настрою. Надлишок його викликае пажку, недостатжсть - депреаю. Одним ¡з мехажзм1в формування flenpeciT - е порушення обмшу серо-тон1ну, а саме зниження його р1вня в тканинах моз-ку, що спостер1гаеться при дослщженж post morten у сущидетчв. У хворих на депреаю, що померли Bifl р1зних причин, визначено зниження BMiCTy 5-гщроксииндолуксусной кислоти у лкво-р1,триптофану в сироватц1 KpoBi [7, 9].
Виникнення flenpeciT пов'язане також ¡з змшами у функци адренерпчноТ системи - з порушенням зворотнього захоплення норадреналшу пресинап-тичними закшченнями i пщвищенням його BMicry в сироватц1 KpoBi, ce4i та niKBopi хворих [26]. Адре-нерг1чна система TicHO взаемод1е з дофамшерпч-ною, холшерпчною, глутаматерпчною та ГАМКер-пчною системами [11, 13]. Дефщит моноам1н1в призводить до порушення синаптичноТ передач! в нейронах л1мб1чноТ системи та формування депресивних стажв. У хворих на депреаю, зокрема при дефщит1 дофамЫу, вщм1чають там симптоми
