CC BY
103
УДК: 616.314.2+116.142]-055.1-073.7 Семененко Ю.1., Дворник В.М., Рябушко Н.О.
ЕЛЕКТРОМ1ОГРАФ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ В ОС1Б ЧОЛОВ1ЧО1 СТАТ1 ЗР1ЛОГО ТА ПОХИЛОГО В1КУ З 1НТАКТНИМИ ЗУБНИМИ РЯДАМИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Р/зн науковц1, як проводили ЕМГ-досл'дження ¡нтактного жувального апарату людини, пор1внювали дан'!, як отриман1 в основному у дтей та дорослих вковоГ категори 20-30 рок'т, що е суперечливим при пор!внянн!' даних ЕМГ норми цеГ вковоГ групи з ЕМГ даними людей похилого вку. Метою нашого досл'дження е встановлення / пор1вняння якюних та ктькюних показник'т ЕМГ власне жувальних та скроневих м'яз'т у чоловтв зрлого (II пероду) та похилого вку з ¡нтактними зубними рядами. ЕМГ досл'дження проводили на 20 практично здорових особах (чоловки) з ¡нтактними зубними рядами зрлого (II перод) та похилого вку. Для реестрацн бюпотенц1ал1в м'язв використовували електромограф «Нейро - МВП» ф1рми Нейрософт (Рос1я) ¡з застосуванням стандартноГ постановки досл'дження. В ход/ досл'дження вивчен / описан1 як'юш та ктькюн характеристики жувальних м'язв у чоло&юв зрлого (II перод) та похилого вку та проведено пор1вняння з даними, як'! характерн1 для зрлого (I перод) вку. Отриман1 результати досл'дження можуть слугувати вих'дними даними для пор1вняння даних ЕМГ при в'дновленн/ зубного ряду р1зними ортопедичними конструкц1ями, що полегшить контроль якост/ протезування. Ключов1 слова: електромюграф1чн1 дослщження, кутом1р, електроплата, якюж показники, ктькюы показники. Дана робота е частиною НДР кафедри ортопедичноГ стоматологи з ¡мплантолоа1ею ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолог/чна академ1я» за угодою /з МОЗ УкраГни «Нов! технологи, сучасн / вдосконален зуботехн1чн1 матер1али в реабттаци хворих з патолог1ею зубощелепноГ системи», ДР№ 0111и006304.
Електромiографiчнi дослщження (ЕМГ) використовують в ортопедичнш, хiрургiчнiй стоматологи, ортодонтп та шших роздшах медицини як функцюнальний та дiагностичний метод [3, 5, 6, 7, 11].
Вивчаючи ЕМГ-дослщження штактного жувального апарату, як проводили рiзнi науковц^ дшшли висновку, що дослщжували в основному д^ей та дорослих вковоТ категори 20-30 рош. Це е суперечливим при порiвняннi даних ЕМГ норми ^е'' вковоТ групи з ЕМГ даними людей похилого вку, яким проводилось вщновлення цшюносп жувального апарату рiзними конструк^ями зубних протезiв [2, 3, 5, 6, 8, 10].
^м того, аналiз в^чизняноТ та зарубiжноТ л^ератури показав, що для порiвняння показниш електромюграфп не у вах випадках норма для практично здорових людей, а наявн данн про ЕМГ-дослщження жувальних м^в в окремих джерелах, на наш погляд, мають неточност через те, що обробка даних проходила суб'ективно з використанням спрощених методiв.
Мета дослщження
Встановлення i порiвняння якюних та ктькюних показниш ЕМГ власне жувальних та скроневих м^в у чоловiкiв вiкових груп зртого та похилого вiку з штактними зубними рядами та визначення електромiографiчноТ норми в кожнiй вiковiй групк
Матерiали та методи дослiдження
Дослщження проводили на 20 практично
здорових особах (чоловки) з штактними зубними рядами рiзних вкових груп вщповщно класифiкацiТ вiкових перiодiв людини згщно з рiшенням симпозiуму геронтологiв (1963) [12]: 36-60 рош - зртий вiк (II - й перюд), 61-74 роки - похилий вк. В ходi дослiдження проводили запис власне жувальних та скроневих м^в. Пщ час проведення ЕМГ дослщжень були видiленi фактори, вiд яких залежить точнють показникiв у одшеТ й ^еТ ж дослiджуваноТ особи. Змши у одного ж i того ж пацiента залежать вiд рiзних загальносоматичних патологiчних станiв, тривалост та характеру сну напередоднi проведення електромюграфп, вщ часу вживання алкогольних напоТв, стресових факторiв, типу вищоТ нервовоТ дiяльностi пацiента, вiд часу проведення дослщження, вщ дм зовшшых подразнень (вiдволiкання пацiента), а також внаслщок рiзних патологiчних станiв щелепно-лицевоТ дiлянки: втрата зубiв, аномалш прикусу, зниження оклюзiйноТ висоти, захворювання скронево-нижньощелепного суглоба,
захворювання тканин пародонту, патолопчне стирання зубiв, наявнiсть вторинних деформацш зубних рядiв, наявнiсть карюзного процесу та його ускладнень, при неправильно виготовлених зубних протезах, парафунк^ях та шше.
Пацiентам пояснювали умови дослщження, акцентували увагу на безболюносп процедури, запис проводили через двi години пюля снiданку, кожен день в один i той же час [1, 11].
Також, пщ час ЕМГ-дослщження iнтактного жувального апарату, як ми проводили, було в^^чено, що результати дослiджень, навiть в однш вiковiй групi, мали розбiжностi в отриманих
результатах внаслщок рiзних умов проведення. Вищезгадане i спонукало нас поставити на мет продовжити дослiдження в план розвитку стандартизацп при ЕМГ-дослiдженнях.
З метою аналiзу отриманих ЕМГ-показникiв i дослiдження динамiки цих показникiв у рiзних вiкових групах, ми спробували наблизити записи ЕМГ до щеальних умов пщ час дослiдження. Електромюграми власне жувальних, якi е основними м'язами, що беруть участь в пережовуванн Тж i е найбiльш доступними на обличчi для накладання поверхневих електродiв. Останнi виробленi з хiмiчно чистого срiбла, дiаметром 7 мм при вщсташ мiж центрами 15 мм. Для пщсилення та реестрацп бiопотенцiалiв м'язiв використовували електромюграф «Нейро - МВП» фiрми Нейрософт (Роая), електроди фiксували на ш^ iз застосуванням електропровiдного гелю.
Пальпаторно при стисканн зубiв в центральнш оклюзп визначали моторну точку дослщжуваного м'яза i вiдмiчали ТТ на ш^ маркером. За допомогою спе^ального кутомiра, який розроблений на кафедрi ортопедичноТ стоматологи з iмплантологiею ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» (патент на корисну модель № 70372), визначали координати цих точок та заносили у карту обстеження патента з метою щентичносп розташування електродiв для повторного дослщження.
Порiвняльний аналiз електромiограм, як рееструвалися при повторних дослiдженнях одного i того ж м'язу або рiзних м'язiв (у однiеТ особи), або при дослщженш рiзних груп людей, можливий тiльки при використанн вiдвiдних електродiв, якi iдентичнi Тх типу, величинi вiдвiдноТ поверхнi та мiжелектродноТ вiдстанi, матерiалу iз якого виготовлен електроди та провiдники, як з'еднують Тх з пiдсилювачем, використання кутомiра, завдяки якому в послщуючих вiдвiдуваннях непотрiбно визначати моторнi точки (Тх в^^чають вiдповiдно до рашше знайдених координат [9] та шше. Така iдентичнiсть вiдвiдних електродiв та однакова щтьнють Тх прикрiплення в дтянц моторноТ точки м'язу забезпечуе i подiбний пiделектродний опiр, що е обов'язковою умовою для неспотворення вщведення бiопотенцiалiв [3, 5, 6, 7].
В своТй роботi ми аналiзували якiснi та кiлькiснi показники бюелектричноТ активностi власне жувальних та скроневих м^в, використовуючи функцiональнi проби: ампл^уду бiопотенцiалiв у фазi стиснення та жування, частоту слiдування потенцiалiв або F заповнення (вимiрюеться в Гц) - цей показник розкривае координацшш мехаызми акту жування та характеризуе процеси збудження нейромоторного апарату у фазi стиснення та жування, час активност - показник концентрацп м'язових волокон пщ час процесу збудження та
спокою - показник концентрацп гальмiвних процесiв у фазi жування та Тх спiввiдношення, що виражаеться у коефiцiентi «К» [4].
За основу для порiвняння отриманих результат нами були використаннi електромiографiчнi показники чоловiкiв зрiлого вiку (I перюду) (22-35 рокiв), оскiльки жувальн м'язи людини даноТ вiковоТ категорп знаходяться на пiку фiзiологiчного розвитку.
Результати дослщження
В ходi дослщжень вивченi якiснi характеристики бюелектричноТ активност власне жувальних м'язiв використовуючи функцюнальы проби. На ЕМГ iзометричною л^ею вiдображено стан вiдносного фiзiологiчного спокою нижньоТ щелепи, перiод вольового стиснення характеризуеться максимальним за силою скорочення i швидким збiльшення частоти i амплiтуди бiопотенцiалiв жувальних м'язiв, тривалють бiоелектричного процесу знаходиться в повнш залежностi з тривалiстю скорочення, пщ час розслаблення м'язiв електрична активнють вiдразу зникае. Статична робота при стисненн щелеп, яка пов'язана з вольовим зусиллям людини для пiдтримання цього стану, носить титашчний характер. Дане напруження характеризуеться безперервним надходженням до м^в нервових iмпульсiв, число та ампл^уда яких вiдповiдае iнтенсивностi стиснення щелеп i пропорцiйне силi цього стиснення. Порiвнюючи у вiкових категорiях зрiлого вiку (I перiод) та зртого вiку (II перiод) ми бачимо майже однакове включення рухових одиниць в перюд активности а в груш похилого вку час включення м'язових волокон дещо збтьшуеться. Також з вком ми спостер^аемо збiльшення часу активностi та зменшення частоти наповнення за рахунок зниження ампл^уди жувальноТ мускулатури. В перюд переходу вщ стану вольового стиснення до стану спокою не в^^чаеться активност власне жувальних м'язiв.
У фазi жування у осiб зртого вку (II перiод) спостерiгаеться ч^ка картина розчленованостi залпiв бюелектричноТ активност в структурi запису, це може характеризувати ч^кий перехiд вiд стану активност до стану спокою, ампл^уда потенцiалiв дм незначна на початку фази, по™ поступово збiльшуеться i досягае свого максимуму в середин фази активностi, а до кшця жувального перiоду спостерiгаеться зниження величини ампл^уди та перехiд у фазу бюелектричного спокою. На робочому боц амплiтуда бiострумiв вища, бiк жування рефлекторно змшюеться пiд час жувального перюду. В похилому вiцi спостер^аеться зменшення перiоду спокою за рахунок поступового включення бтьшоТ кiлькостi м'язових волокон в перюд активность Також потрiбно вiдмiтити, що залпи бюелектричноТ активностi втрачають форму. Данi в фазi
жування лiвого та правого власне жувальних м'язiв рiзняться в залежностi вщ звичного боку
жування та не впливають на достовiрнiсть отриманих результат (Рис. 1).
Рис. 1. Електромограма правих власне жувальних м'язв у осб зрлого (II пер1од) (А) та похилого вку (Б)
Пщ час аналiзу ктькюних характеристик жувальних м^в можливо вiдмiтити, що з вком час активностi та час спокою у фазi жування зменшуеться у осiб зрiлого (II перюд) та похилого вiку на вщмшу вiд зрiлого вiку (I перщу) (зрiлого (II перiод) вiку - 301,0±6,3 мс та 304,0±7,5 мс - правий власне жувальний м'яз, 304,0±6,6 мс та 290,0±8,3 мс - лiвий власне жувальний м'яз; похилий вк - 303,0±4,2 мс та 252,0±7,4 мс - правий жувальний м'яз, 316,0±6,9 мс та 243,0±6,0 мс - лiвий власне жувальний м'яз). В правому та лiвому жувальних м'язах практично однакова тривалють окремого динамiчного циклу «активнють - спокш». Про що свщчить отриманий коефiцiент активностi «К» (зртий вiк (II перiод) — 1,00±0,03 правий власне жувальний м'яз, 1,06±0,04 - лiвий власне жувальний м'яз; похилий вк — 1,22±0,03 правий жувальний м'яз, 1,31 ±0,04 - лiвий власне жувальний м'яз).
Отриман дан демонструють, що практично вщсутня функцiональна асиметрiя в дiяльностi власне жувальних м^в. Однак потрiбно зазначити, що в похилому вiцi дещо збтьшуеться показник «К» за рахунок пщвищення часу активностi як наслщок компенсаторного механiзму у дiяльностi м^в.
Амплiтуда коливань бiопотенцiалiв у фазах
Ктьюсн1 електромюграф1чн1 показники правого власне
стиснення та жування в у оаб зртому (II перюд) та похилому вiцi спостеркаеться поступове зниження ампл^уди пiд час стиснення, що говорить про зменшення сили збуджувальних процесiв в порiвняннi зi зртим вiком (I перiод) (зрiлий вк (II перiод) - 734,0±44,5 мкВ та 314,0±21,2 мкВ - правий власне жувальний м'яз, 618,0±38,9 мкВ та 598,0±40,6 мкВ - лiвий власне жувальний м'яз; похилий вк - 462,0±26,4 мкВ та 2б8,0±25,9мкВ - правий жувальний м'яз, 452,0±13,6 мкВ та 263,0±15,9 мкВ - лiвий власне жувальний м'яз).
Результати дослщження показують, що змiни координацшних спiввiдношень, а саме пiдвищення показниш частоти коливань бiопотенцiалiв вiдбуваються в зртому вiцi (II перiод) та похилому вiцi (зрiлий вiк (II перюд) -281,0±5,4 Гц та 278,0±6,6 Гц - правий власне жувальний м'яз, 301,0±8,1 Гц та 260,0±2,8 Гц -лiвий власне жувальний м'яз; похилий вк -292,0±4,9 Гц та 263,0±4,1 Гц - правий жувальний м'яз, 317,0±3,8 Гц та 276,0±3,7 Гц - лiвий власне жувальний м'яз). Це обумовлено тим, що з вком у оаб в акт активност включаються не ва м'язовi волокна, крiм того Тх включення вiдбуваеться асинхронно.
Данi кiлькiсних показникiв власне жувальних м'язiв наведет в таблиц 1, 2.
Таблиця 1
жувального м'язу у чоловкв зрлого (II перод) та похилого вку
Група Амп.стиснення мкВ Fзап.стиснення Гц Амп.жування мкВ Fзап.жування Гц Т акт. мс Т спок. мс «К»
Група 22 -35 роюв 1089±46.7* 235±5.7* 890±57.5* 238±7,4* 314±7.4* 316±10.5* 1.01±0.03*
Група 36 -60 роюв 734±44.5* 281±5.4* 314±21.2* 278±6,6* 301±6.3* 304±7.5* 1.00±0.03*
Група 61 -74 роюв 462±26.4* 292±4.9* 268±25.9* 263±4,1* 303±4.2* 252±7.4* 1.22±0.03*
Прим1тка: * - р < 0,01
Таблиця 2
КЛьшсш електромЬграфнн показники лвого власне жувального м'язу у чоловшв зрЛого (II перод) та похилого вку
Група Амп.стиснення мкВ Fзап. стиснення Гц Амп.жування мкВ Fзап.жування Гц Т акт. мс Т спок. мс «К»
Група 22 - 35 роюв 1217±14.9* 255±6.1* 1165±27.8* 238±5,7* 327±7.7* 290±10.5* 1.15±0.04*
Група 36 - 60 роюв 618±38.9* 301±8.1* 598±40.6* 260±2,8* 304±6.6* 290±8.3* 1.06±0.04*
Група 61 - 74 роюв 452±13.6* 317±3.8* 263±15.9* 276±3,7* 316±6.9* 243±6.0* 1.31±0.04*
Прим1тка: * - р < 0,01
Скроневi м'язи беруть участь в акт жування на рiвнi з власне жувальними м'язами. Тому дат ЕМГ дослщження ми можемо порiвнювати саме з ним. Характеристика якюних показниш
скроневих м язiв щентична до власне жувальних м^в, тобто тенден^я до змш у функцiональнiй дiяльностi м^в у вiковому аспектi також збер^аеться (Рис. 2).
Рис. 2. Електром1ограма правих скроневих м'язв
За даними ктькюних показниш ми бачимо, що не вс волокна скроневих м^в включаються в процес активностi у фазi стиснення. Але потiм у фазi жування спостерiгаeмо бiльшу ктькють
Юлькюш електромюграф1чн1 показники правого
! у осб зрлого (II пер1од) (А) та похилого вку (Б)
включення м'язових волокон до процесу пережовування жж у власне жувальних м'язах, про що свщчать дан наведет у таблицях 3, 4.
Таблиця 3
скроневого м'язу у чолов1юв зрлого (II пер1од) та похилого вку
Група Амп.стиснення мкВ Fзап. стиснення Гц Амп.жування мкВ Fзап.жування Гц Т акт. мс Т спок. мс «К»
Група 22 - 1089±48.0* 235±5.9* 890±59.0* 238±7,8* 314±7.6* 316±10.9* 1.01±0.04*
35 роюв
Група 36 -60 роюв 727±52.6* 285±10.7* 695±57.1* 385±34,5* 288±6.0* 295±5.6* 0.98±0.02*
Група 61 -74 роюв 759±75.6* 280±5.3* 589±84.1* 248±7,9* 309±8.7* 247±5.5* 1.25±0.03*
Прим1тка: * - р < 0,01
Таблиця 4
Кльюсн1 електромюграф1чн1 показники левого скроневого м'язу у чоловжв зрлого (II nepiod) та похилого вку
Група Амп.стиснення мкВ Fзап.стиснення Гц Амп.жування мкВ Fзап.жування Гц Т акт. мс Т спок. мс «К»
Група 22 -35 роюв 1217±15.5* 235±4.4* 1228±12.7* 209±6,1* 280±8.2* 297±5.7* 0.95±0.03*
Група 36 -60 роюв 823±53.9* 302±9.5* 922±68.9* 351±25,7* 280±6.0* 304±5.6* 0.92±0.02*
Група 61 -74 роюв 766±66.0* 301±2.9* 525±54.8* 269±6,3* 309±8.6* 241±8.3* 1.26±0.05*
Прим1тка: * - р < 0,01
Отже, за результатами проведеного дослщження ми дшшли висновку, що дат ЕМГ дослщжень рiзняться в кожнш вковш rpyni, як розподтеы з урахуванням фiзiологiчних змш в зубо-щелепнш системi вiдповiдно вку пацieнтiв. Отриманi результати дослiдження можуть слугувати вихiдними даними для порiвняння основних електромiографiчних параметрiв при вщновленш зубного ряду рiзними ортопедичними конструк^ями, що полегшить контроль якостi протезування.
Лтература
1. Бадалян Л.О. Клиническая электронейромиография / Л.О. Бадалян, И.А. Скворцов. - М. : Медицина, 1986. - C.46-49.
2. Баля Г.М. Електромюгра(^чний аналiз функцюнальних порушень в жувальному апарат у па^енпв з ускладненими формами патолопчноТ стертости твердих тканин зубiв / Г.М. Баля // Актуальш проблеми сучасноТ медицини : Вiсник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - 2010. - Т.10. -Вип.3 (31). - С.9-11.
3. Георгиев В.И. Электромиографическое изучение функции жевательных мышц человека при интактном ортогнатическом прикусе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд.. мед. наук: спец. «Стоматология» / В.И. Георгиев - К. : 1969. -19 с.
4. 4. Дворник В.М. Частота коливань бiопотенцiалiв як один iз показниюв кшькюноТ характеристики електромiографiчних запиЫв / В.М. Дворник // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2006. - №4. - С.24-26.
5. Дворник В.М. Пщготовка i протезування хворих на патолопчне стирання твердих тканин зубiв: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец. 14771 «Стоматолопя» / В.М. Дворник. - Полтава, 2001. - 18 с.
6. Згонник О.С. К вопросу о стандартизации комплексных электромиографических исследований в клинике ортопедической стоматологии / О.С. Згонник, В.Н. Дворник, Г.Н. Баля [и др.] // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии : Сборник научных работ. — Харьков, 2003. -Вип. 6. - С.207-209.
7. Матрос - Таранец И.Н. Электромиография в стоматологи / И.Н. Матрос - Таранец. — Донецк, 1997. — 170 с.
8. Мирошниченко И.Т. Функциональная характеристика жевательных мышц в процессе адаптации к полным съемным протезам: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. «Стоматология» / И.Т. Мирошниченко. -К.,1972. - 16 с.
9. Пат. на корисну модель 70372 УкраТна, МПК А61В 5/0488 (2006.1). Кутс^р / Рубаненко В.В., Семененко Ю.1., Кузь В.С.; заявник та патентовласник ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя». - № u 2011 13370 ; заявл. 14.11.2011 ; опубл. 11.06.2012, бюл. №11.
10. Рубаненко В.В. Функциональная характеристика жевательных мышц при частичных дефектах зубного ряда: автореф. дис. на соискание ученой степени канд.. мед. наук : спец. «Стоматология» / В.В. Рубаненко. - К.,1971. - 16 с.
11. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии / В.А. Хватова // Нижний Новгород, изд-во НГМА. - 1996. - С.86-89.
12. Чеботарев Д.Ф., Маньковский Н.В., Фролькис В.В. Руководство по геронтологи / Д.Ф. Чеботарев, Н.В. Маньковский, В.В. Фролькис. - М. : Медицина, 1978. - С. 25.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЖЕВАТЕЛЬНОГО АППАРАТА У ЛИЦ МУЖСКОГО ПОЛА ЗРЕЛОГО (II ПЕРИОД) И ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА С ИНТАКТНЫМИ ЗУБНЫМИ РЯДАМИ Семененко Ю.И., Дворник В.Н., Рябушко Н.А.
Ключевые слова: электромиографические исследования, угломер, электроплата, качественные показатели, количественные показатели.
Разные ученые, которые проводили ЭМГ-исследования интактного жевательного аппарата человека, сравнивали данные полученные в основном у детей и взрослых возрастной категории 20-30 лет, которые являются противоречивыми при сравнении данных ЭМГ нормы этой возрастной группы с ЭМГ данными людей пожилого возраста. Целью нашего исследования является установление и сравнение качественных и количественных показателей ЭМГ собственно жевательных и височных мышц у мужчин возрастных группах зрелого (II период) и пожилого возраста с интактными зубными рядами. ЭМГ исследования проводили на 20 практически здоровых людях (мужчины) с интактными зубными рядами зрелого (II период) и пожилого возраста. Для регистрации биопотенциалов мышц использовали электромиограф "Нейро - МВП" фирмы Нейрософт (Россия) с применением стандартной постановки исследования. В ходе исследования изучены и описаны качественные и количественные характеристики жевательных мышц у мужчин зрелого (II период) и пожилого возраста и проведено сравнение с данными характерными для зрелого (I периода) возраста. Полученные результаты исследования могут быть исходными данными для сравнения даннях ЭМГ при восстановлении зубного ряда разными ортопедическими конструкциями, что облегчит контроль качества протезирования.
Summary
ELECTROMYOGRAPHIC CHARACTERISTICS OF MASTICATORY APPARATUS IN MATURE (II - PERIOD) AND ELDERLY MALES WITH INTACT DENTITION Semenenko Yu.I., Dvornyk У.М., Ryabushko ^О.
Key words: masticatory apparatus, electromyography, goniometer, qualitative figures, age, elderly persons.
Electromyography of intact human masticatory appararus and findings obtained mainly in children and young adults aged 20 - 30 have been carried out and compared by a number of researches. But these findings seem to be contradictory when compared to the data obtained in elderly persons. The purpose of this study is to establish and to compare qualitative and quantitative EMG findings obtained in masseter and temporal muscles in mature (II period) and elderly males with intact dentition. The study involved 20 healthy mature (II period) and elderly men with intact dentition. To register biopotential of the muscles we applied an electromyography device "Neuro - MVP" ("Neurosoft", Russia) using standard approaches to the design of the study. During the study we observed and described the qualitative and quantitative characteristics of masseter and temporal muscles of mature (II period) and elderly males, which then were compared with the data specific to mature males (I period of age). The results obtained can serve as baseline data for comparing EMG in the restoration of dentition with various prosthetic appliances.
