Стан жувальних м’язів у осіб із включеними дефектами зубних рядів, до та після лікування ортопедичними конструкціями з опорою на дентальні імплантати Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

ОРТОПЕДИЧНИЙ РО3Д1Л

УДК 616.311-02: 616.314-089

О. В. Б1да

Нащональна медична академiя шслядипломно! осв^и iменi П. Л. Шупика

СТАН ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗ1В У ОС1Б 13 ВКЛЮЧЕНИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯД1В, ДО ТА П1СЛЯ Л1КУВАННЯ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ 3 ОПОРОЮ НА ДЕНТАЛЬН1 1МПЛАНТАТИ

Поширетсть та ттенсивтсть стоматологгчних захворювань залишаетъся на високому ргвнг, що часто призводить до частковог втрати зубгв I стшких патологгчних морфо-функцюнальних змт зубощелепног сис-теми. Морфолог1чн1 змти супроводжуються функцгональними з порушеннями бюдинам1чно'1 ргвноваги жува-льних м'язгв. Вивчення показниюв бгоелектричног активностг жувальних м'язгв дозволяе встановити ступть функцгональних змт при патологгчних станах жувального апарату та в подальшому здшснити контроль сту-пеню функцгонально'греабттацИ пацгента тсля протезування.

Мета дослгдження. Обтрунтування концептуальних основ ортопедичного лгкування хворих гз частковою втратою зубгв гз застосуванням дентальног гмплантацИ з урахуванням фгзгологи жувальних м'язгв.

Методи. Нами було обстежено за допомогою клгнгчних та спецгальних метод1в дослгдження 49 пацгентгв вгком вгд 18 до 59 рокгв з дефектами зубних ряд1в, у тому числгг контрольну групу пацгентгв цього ж в1кового перюду, з ттактними зубними рядами. Усгм пацгентам було проведено визначення функцюнального стану жувальних м'язгв методом функцгонально'г електромюграфИ, яка полягала у реестрацИ бюелектричних потенцга-лгв м'язгв як до так г тсля до в1дновлення цШсност1 зубних ряд1в.

Результати. Визначено, що у пацгентгв з дефектами зубних ряд1в, ускладненими зубощелепними дефор-мацгями, поргвняно з нормою спостер1гаеться подовження термгну жування, змгна ритму жування та зни-ження жувальног ефективностг. У часових показниках бгоелектричног активностг особливо помгтнг змти вгд-бувались всередит окремого динам1чного циклу, збгльшуеться термгн бгоелектричног активностг за рахунок скорочення термгну в1дносного бюелектричного спокою. Пгсля вгдновлення цтсностг зубнихряд1в ортопедич-ними конструкцгями з опорою на дентальнг гмплантати, можемо константувати той факт, що через один м1сяць тсля фгксацИ на абатменти посттних ортопедичних конструкцш всг дослгджуванг показники набли-жувалися до показнитв пацгентгв контрольног групи.

Висновки. Уразг своечасного замгщення дефектгв зубнихряд1в ортопедичними конструкцгями з опорою на дентальнг гмплантати при в1дпов1дност1 кглькостг встановлених дентальних гмплантатгв кглькостг втрачених зубгв через один мгсяць пгсля фгксацИ на абатменти постшних ортопедичних конструкцт показники бгоелектричног активностг жувальних м'язгв не мали статистично достовгрних вгдмгнностей вгд норми, що засвгдчуе про повноцтну функцгональну реабглгтацгю дослгджуваних ос1б.

Ключов1 слова: дефекти зубних ряд1в, електром1ограф1я, протезування з опорою на дентальнг гмплантати, жувальнг м'язи.

А. В. Беда

Национальная медицинская академия последипломного образования

имени П. Л. Шупика

СОСТОЯНИЕ ЖЕВАТЕЛЬНЫХ МЫШЦ У ЛИЦ С ВКЛЮЧЕННЫМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНЫХ РЯДОВ, ДО И ПОСЛЕ ЛЕЧЕНИЯ ОРТОПЕДИЧЕСКИМИ КОНСТРУКЦИЯМИ С ОПОРОЙ НА ДЕНТАЛЬНЫЕ ИМПЛАНТАТЫ

Распространенность и интенсивность стоматологических заболеваний остается на высоком уровне, что часто приводит к частичной потере зубов и стойким патологическим морфо-функциональным изменениям зу-бочелюстной системы. Морфологические изменения сопровождаются функциональными с нарушениями биодинамического равновесия жевательных мышц. Изучение показателей биоэлектрической активности жевательных мышц позволяет установить степень функциональных изменений при патологических состояниях жевательного аппарата и в дальнейшем осуществить контроль степени функциональной реабилитации пациента после протезирования.

Цель исследования. Обоснование концептуальных основ ортопедического лечения больных с частичной потерей зубов с применением дентальной имплантации с учетом физиологии жевательных мышц.

Методы. Нами было обследовано с помощью клинических и специальных методов исследования 49 пациентов в возрасте от 18 до 59 лет с дефектами зубных рядов, в том числе и контрольную группу пациентов этого же возрастного периода, с интактными зубными рядами. Всем пациентам было проведено определение

© Бгда О. В., 2016.

функционального состояния жевательных мышц методом функциональной электромиографии, которая заключалась в регистрации биоэлектрических потенциалов мышц как до, так и после восстановления целостности зубных рядов.

Результаты. Установлено, что у пациентов с дефектами зубных рядов, осложненными зубочелюстными деформациями, по сравнению с нормой наблюдается удлинение срока жевания, изменение ритма жевания и снижение жевательной эффективности. Во временных показателях биоэлектрической активности особенно заметные изменения происходили внутри отдельного динамического цикла, увеличивается срок биоэлектрической активности за счет сокращения срока относительного биоэлектрического покоя. После восстановления целостности зубных рядов ортопедическими конструкциями с опорой на дентальные имплантаты, можем констатировать тот факт, что через месяц после фиксации на абатменты постоянных ортопедических конструкций все исследуемые показатели сблизились с показателями пациентов контрольной группы.

Выводы. В случае своевременного возмещения дефектов зубных рядов ортопедическими конструкциями с опорой на дентальные имплантаты при соответствии количества установленных дентальных имплантатов количества утраченных зубов через месяц после фиксации на абатменты постоянных ортопедических конструкций показатели биоэлектрической активности жевательных мышц не имели статистически достоверных отличий от нормы, что свидетельствует о полноценной функциональной реабилитации исследуемых лиц.

Ключевые слова: дефекты зубных рядов, электромиография, протезирование с опорой на дентальные имплантаты, жевательные мышцы.

O. V. Bida

National Medical Academy of Postgraduate Education named by P.L.Shupyk

STATUS OF MASTICATORY MUSCLES IN PATIENTS WITH THE INCLUDED DEFECTS OF DENTITION, BEFORE AND AFTER TREATMENT WITH ORTHOPEDIC CONSTRUCTIONS BASED ON DENTAL IMPLANTS

The prevalence and intensity of dental diseases remains high, which often leads to a partial loss of teeth and persistent pathological morphological and functional changes in dentition. Morphological changes are accompanied by functional violations of biodynamic balance of masticatory muscles. The study of indicators of bioelectrical activity of masticatory muscles allows you to set the degree of functional changes in pathological conditions of the masticatory apparatus and further implement the control of the degree offunctional recovery of the patient after the prosthesis determines.

Purpose of the study. Justification of the conceptual foundations of orthopedic treatment of patients with partial loss of teeth with dental implant considering the physiology of the masticatory muscles.

Material and methods. 49 patients aged 18 to 59 years with defects dentition, including a control group patients of the same age period, with intact dental arches were examined using special techniques and clinical studies. Functional status was determined in all patients by functional masticatory muscles electromyography, which consisted in registering the bioelectric potentials of muscles both before and after the restoration of the integrity of the dentition.

Results of the study. As a result of researches it is established that patients with dentition defects, complicated dentoalveolar deformations, compared with the norm is observed prolongation of chewing, changes of chewing rhythm and reduced chewing efficiency. In terms of time bioelectrical activity is particularly notable changes occurred within a single dynamic cycle, extends the bioelectric activity by reducing the period of relative calm bioelectrical. After the restoration of the integrity of the dentition with orthopedic constructions based on dental implants, established the fact that a month after the fixation on permanent prosthetic abutments all the studied parameters closer to the control group of patients.

Conclusions. In the case of timely replacement of defects of dentition orthopedic constructions relying on dental implants with the appropriate amount of established dental implants amount of lost teeth in a month after fixation on the abutments permanent prosthetic figures of bioelectric activity of masticatory muscles had no statistically significant differences from the norm that indicates a full functional rehabilitation subjects.

Key words: dental defects, electromyography, prosthetics based on dental implants, chewing muscles.

Вступ. Незважаючи на розробку та впрова-дження численних лшувально-профшактичних заходiв, спрямованих на зниження piB^ стома-толопчно! захворюваносп, !х поширенють та ш-тенсившсть залишаеться на високому piвнi, що часто призводить до частково! втрати зубiв i стшких патолопчних морфо-функщональних змш зубощелепно! системи. Результати медико-

статистичних дослщжень свщчать про зростання частоти втрати зубiв, при цьому поширенють малих i середшх дефектов зубних pядiв в окре-мих репонах Укра!ни сягае понад 70%. Своеча-сно не замщеш дефекти зубних pядiв усклад-нюються зубощелепними деформащями та по-рушенням оклюзшних сшввщношень. Втрата значно! кшькосп зубiв у бiчних донках також

сприяе зниженню висоти прикусу [1,3,4]. Окрiм того, нижня щелепа при кiнцевих двостороннiх дефектах змщуеться дистально, а при односто-роншх - асиметрично у бiк дефекту, зуби, що втратили антагонiстiв, виходять за меж оклю-зшно! площини (феномен Попова-Годона), бло-куючи рухи нижньо! щелепи. При несвоечасно-му замщенш дефектiв зубних рядiв до патолоп-чного процесу залучаються скронево-нижньощелепнi суглоби (СНЩС). Морфолопчш змiни супроводжуються функцiональними з по-рушеннями бiодинамiчноl рiвноваги жувальних м^в [1, 3, 4, 8], нерщко до стадп декомпенсаций

Бюелектрична активнiсть жувальних м'язiв пов'язана з багатьма подразниками, яю форму-ють певну функцiональну систему, так званий "динамiчний стереотип", у зв'язку з чим, ви-вчення дослiдження функщонального стану бю-динамiки рухового апарату та И активно! компонента - м'язово! системи набувае особливого значення в теоретичному плаш та практичнш медицинi [6, 7, 8]. Для вивчення дiяльностi мус-кулатури широко застосовуеться електромюг-рафiя [3-6].

Електромiографiчнi дослiдження базуються на вивченш бiопотенцiалiв м'язових волокон,

якi функщонують у складi рухових одиниць, яю е функцiональною одиницею довшьно! та реф-лекторно! бюелектрично! активностi нервово-м'язового апарату.

Вивчення показникiв бюелектрично! актив-носн жувальних м'язiв дозволяе встановити стутнь функцiональних змiн при патологiчних станах жувального апарату та в подальшому здшснити контроль ступеню функцiональноl ре-абштаци пацiента пiсля протезування, що обу-мовлюе актуальнiсть наших дослiджень.

Мета нашого досл1дження було обгрунту-вання концептуальних основ ортопедичного л> кування хворих iз частковою втратою зубiв iз застосуванням дентально! iмплантацil з ураху-ванням фiзiологil жувальних м'язiв.

Матер1ал / методи досл1дження. Для до-сягнення мети i виршення поставлених завдань нами було обстежено за допомогою клiнiчних та спещальних методiв дослiдження 49 пацiентiв вшом вiд 18 до 59 роюв з дефектами зубних ря-дiв, у тому числi i контрольну групу пацiентiв цього ж вшового перiоду, з iнтактними зубними рядами.

Розподш обстежених за вiком та статтю наведено у таблиц 1.

Таблиця1

Розпод1л обстежених за в1Ком та статтю

Розподш обстежених оаб за статтю

Вж чоловжи жшки Разом %

(рокв) абсолютна кшьюсть (п) % абсолютна кшьюсть (п) %

18-29 6 12 10 21 16 32

30-44 7 14 7 14 14 29

45-59 10 21 9 18 19 39

Разом 23 47 26 53 49 100

Залежно вiд наявностi дефектiв зубних рядiв всiх пацiентiв було розподiлено на таю групи:

I група (контрольна) - практично здоровi па-щенти, якi не мали дефектiв зубних рядiв та патологи зубощелепного апарату (12 осiб).

II група - 37 пащенпв з дефектами зубних рядiв з давнiстю утворення не бшьше 3-х рокiв.

II групу пащенпв було обстежено до лшу-вання та пiсля замщення дефектiв зубних рядiв ортопедичними конструкщями з опорою на ен-доосальш дентальнi iмплантати. До II групи дос-лiдження було включено пащенпв з включеними дефектами зубних рядiв у бiчних вiддiлах зубного ряду, кшьюсть дефектiв зубних рядiв у яких складала вiд 2-х до 3-х, кшьюсть вiдсутнiх зубiв -вiд 2-х до 4-х за давносн утворення дефекту вщ 1 до 3-х рокiв, вщсутносн клiнiчних ознак генера-

лiзованого пародонтиту та вщсутносн видимих клiнiчних ознак зубощелепних деформацiй.

Пiсля завершення лшування кiлькiсть вста-новлених дентальних iмплантатiв вiдповiдала ю-лькостi втрачених зубiв. Консольнi та мостопо-дiбнi протези з опорою на дентальнi iмплантати не виготовлялись.

Пацiентам I та II клшчних груп було проведено визначення функцiонального стану жувальних м^в методом функцiональноl електромюг-рафи, яка полягала у реестрацп бiоелектричних потенцiалiв м'язiв до вщновлення цiлiсностi зубних рядiв, а у пащенпв II групи також i шсля протезування. Електромiографiчне дослщження проводили за допомогою комп'ютерного нейрое-лектромiографа M-Test, виробництва об'еднання «Дх-системи» (м. Харкiв).

Методика проведення дослщження передба-чала фiксацiю спецiальних нашкiрних срiбних електродiв дiаметром 5 мм i постiйною мiжелек-тродною вiдстанню 15 мм, на яю наносили гель для проведення електрофiзiологiчних дослiджень i фiксували за допомогою лейкопластиру, а та-кож застосування комп'ютерно! системи для аналiзу електромiографiчних записiв. У ролi хар-чового подразника використовували вчорашнiй хлiб об'емом 1 см3 i вагою 1,5 г.

Електромюграми записували в такому режима калiбрувальний сигнал - спокiй - вольове трисекундне стиснення щелеп - спокш - довiль-не жування - ковтання.

Бiоелектрична актившсть жувальних м'язiв пiд час електромiографiчних дослiджень оцшю-валась якiсно та кшьюсно. Оцiнювали характер включення рухомих одиниць у процесi скоро-чення м'язiв, наявнiсть чи вiдсутнiсть активносп в станi м'язового спокою, розчленовашсть стру-ктури записiв чи характер чергування перiодiв активностi та бюелектричного спокою в процесi жування. За характером запишв визначали звич-ний для жування бш та чергування лiво! чи право! сторш при виконаннi проби мдовiльне жування". При кшьюснш обробцi електромюграм ураховували такi показники: амплiтуду стиснення та жування (вимiрюeться в мкВ), яка

свщчить про силу збуджувальних процесiв i характеризуе кiлькiсть рухових одиниць, що включилися при скороченш; час активностi (мсек.) як показник концентрацп в часi процесу збудження; тривалiсть фази спокою (мсек.) як показник концентраци гальмiвних процесiв. Особливе значення в аналiзi ЕМГ мае сшввщношення цих показникiв, позначене в лiтературi як коефiцiент "К" [4,6]. Також становив штерес i такий показник як частота коливань бюпотенщашв ^ заповнення, вимiрю-еться в Гц).

Результати та 1х обговорення. Оцшюючи функцiональнi результати замщення дефектiв зубних рядiв ортопедичними конструкцiями з опорою на дентальш iмплантати, ми, безумовно, виходили з фiзiологiчноl норми. Результати еле-ктромiографiчних дослiджень пацiентiв контрольно! груп засвщчили, що в станi спокою ниж-ньо! щелепи бiоелектрична актившсть у м'язах рееструвалась у виглядi iзометрично! лiнi!. Мак-симальне трисекундне вольове стиснення щелеп характеризувалось миттевим включенням велико! кшькосп моторних одиниць, що в структурi запису виражаеться високоамплiтудними коли-ваннями бюпотенщатв приблизно однiе! вели-чини. Розслаблення м'язiв представлене швид-ким переходом до стану спокою.

Таблиця 2

Середш показники електромiографiчних параметрiв у оаб контрольно!" групи у пор1внянн1 з пащентами II групи дослiдження при максимальному

стисненш щелеп i довшьному жуваннi

Середш показники I групи (конт-рольнл) (n=12) II група (n=37)

Дослщжуваний ЕМГ показник Жувальний м'яз До лгкування В1ропдтсть в1д-мшностей м1ж контрольною групою (P) Шсля протезування В1ропдтсть вщмшностей м1ж контрольною групою (?)

Середня ампль правий 766±22,8 518±9,6 <0,01 740±19,8 >0,05

туда стискання л1вий 779±28,1 532±12,0 <0,01 769±25,5 >0,05

(мкВ)

Середня ампль правий 805±13,9 539±8,2 <0,01 792±14,2 >0,05

туда жування л1вий 807±16,8 555±10,4 <0,01 797±12,5 >0,05

(мкВ)

Частота коли- правий 287±11,1 327±4,8 <0,01 291±9,1 >0,05

вань при л1вий 281±8,2 325±4,2 <0,01 289±8,6 >0,05

стисненш (Гц)

Частота коли- правий 279±8,3 299±3,8 <0,01 281±8,8 >0,05

вань пад час жування (Гц) л1вий 276±9,5 301±3,1 <0,01 288±8,3 >0,05

Тривалкть фази правий 297±12,3 455±5,4 <0,01 304±6,6 >0,05

активносп (мсек.) л1вий 301±13,2 459±5,6 <0,01 311±6,1 >0,05

Тривалкть фази правий 279±14,4 229±5,3 <0,01 275±6,1 >0,05

спокою (мсек.) л1вий 271±13,9 221±6,4 <0,01 268±7,1 >0,05

«К» правий 1,04±0,04 1,63±0,03 <0,05 1,11±0,03 >0,05

л1вий 1,05±0,04 1,66±0,02 <0,05 1,12±0,04 >0,05

Довшьне жування характеризувалось чiткою розчленовашстю структури записiв, тобто вира-женим чергуванням "залпiв" бюелектрично! ак-тивносп з перiодами спокою. Амплiтуда коли-вань бiопотенцiалiв, зазвичай, з'явившись на початку "залпу", тдвищуеться до його середини i поступово знижуеться в кшщ Однiею з головних особливостей довiльного жування у пащенпв контрольно! групи була змiна боюв жування в процесi одного жувального перюду. Це вщбува-лось рефлекторно i свiдчило про високий стушнь координацiйно! дiяльностi жувальних м'язiв. При проведенш проби iз довiльним жуванням перюди активностi чергувалися iз перюдами спокою, спочатку спостерiгалися високоампл^у-дш коливання, якi в кiнцi жування ставали менш вираженими.

Аналiзуючи дослiджуванi показники у II груш хворих перед початком лшування, загалом, ми спостериали подовження термiну жування, зниження ритму жування, попршення жувально! ефективностi. У часових показниках електрично! активностi особливо пом^ш змiни спостерiгали всерединi окремих динамiчних циклiв. Сшввщ-ношення мiж збуджувальними та гальмiвними процесами при цьому рiзко погiршувалася зi зб> льшенням термiну активностi за рахунок скоро-чення термiну вiдносного бюелектричного спокою. Величина амплiтуди бiопотенцiалiв знижу-валася вiдносно норми. Одним iз серйозних по-рушень координацшно! взаемодi! жувальних м'язiв слiд визнати вщсутшсть чергування бокiв жування впродовж одного перiоду, тобто чiтко визначений звичний бш жування.

Збiльшення частоти коливань у пащенпв iз дефектами зубних рядiв ми розглядаемо як на-слiдок процесу стомлення м'язiв та пристосува-льну реакцiю, яка забезпечуе можливють вклю-чення до активного стану бшьшо! кiлькостi м'язових волокон, що потребуе стiйкого високо-го рiвня процесiв обмiну в м'язах для забезпе-чення можливосп довготривало! роботи з бшь-шими м'язовими зусиллями. Для встановлення ступеню функцюнальних по-рушень жувально! системи пащенпв з дефектами зубних рядiв рiзно! давностi, порiвняно з контрольною групою та ступеню функцюнально! реаб> лiтацi! хворих пiсля протезування (через один мiсяць пiсля фшсацп на абатменти постiйних ор-топедичних конструкцiй) ми провели кiлькiсний аналiз електромiографiчних показникiв вщповщ-них клшчних груп, якi наведенi в таблиц 2.

Як видно iз таблищ, у пащенпв контрольно! групи шд час проведення проби трьохсекундного вольового стискання щелеп в положеннi центрально! оклюзи на ЕМГ записах спостериали висо-

коамплiтуднi коливаннями бiопотенцiалiв приб-лизно однiе! величини. Середня амплггуда стискання становила вщповщно для правого i лiвого жувального м^в 766±22,8 та 779±28,1мкВ, тодi як у пацiентiв з наявними дефектами зубних ря-дiв вiдмiчалася достовiрно нижча рiзниця показ-нишв, що складала 518±9,6 мкВ та532±12,0 мкВ вiдповiдно для правого та лiвого жувальних м'я-зiв. Середня ампл^уда жування становила 805±13,9 мкВ i 807±16,8мкВ вiдповiдно до правого i лiвого жувального м'яза. У ошб контрольно! групи з штактними зубними рядами перюд активностi приблизно дорiвнював перiоду спокою, що вщобразилося на показниках коефщен-ту К - 1,04±0,04 та 1,05±0,04 вiдповiдно до правого i лiвого жувальних м'язiв.

Проведенi дослiдження показали, що у оаб II групи перед початком лшування вiдбуваються вже значно вираженiшi функцiональнi змiни у дiяльностi жувальних м^в - зниження активно-ст середньо! амплiтуди !х бiопотенцiалiв як при пробi стиснення, так i при проведеннi проби до-вшьного жування. При проведеннi функцюналь-но! проби максимального стискання щелеп в по-ложення центрально! оклюзi! визначалася рiзна амплiтуда бiопотенцiалiв правого i лiвого жувального м'язiв, спостерпалося випадiння бюпоте-нцiалiв в дшянках електромiограм, значне зниження ч^косп ЕМГ записiв. В функцiональнiй пробi довiльного жування мала мiсце вщсутшсть ч^кого чергування фаз активностi i спокою, що вiдображалося на показниках коефщента «К», i що вказуе на виражеш функцiональнi змiни в дь яльностi зубощелепно! системи.

Аналiзуючи показники пацiентiв II групи до-слiдження пiсля вiдновлення цiлiсностi зубних рядiв ортопедичними конструкцiями з опорою на дентальш iмплантати, можемо константувати той факт, що через один мюяць тсля фiксацi! на абатменти постшних ортопедичних конструкцiй вс дослiджуванi показники наближувалися до пока-зникiв пацiентiв контрольно! групи, що пщтвер-джено вiдсутнiстю достовiрно! статистично! рiз-ницi показникiв мiж групами пащенпв.

Висновки. Вивчення показникiв бюелектри-чно! активностi жувальних м'язiв дозволяе вста-новити ступiнь функцiональних порушень при патологiчних станах жувального апарату та в по-дальшому здшснити контроль ступеню функцю-нально! реабшгаци пацiентiв пiсля протезування.

У хворих з дефектами зубних рядiв, порiвня-но з нормою спостериаеться подовження термь ну жування, змша ритму жування та зниження жувально! ефективносп, спiввiдношення мiж збуджувальними та гальмiвними процесами в

жувальних м'язах рiзко попршуеться, збшьшу-еться термiн бiоелектрично! активностi за раху-нок скорочення термiну вщносного бюелектрич-ного спокою, прогресуе дискоординащя дИяльно-стi жувальних м'язiв.

У разi своечасного замiщення дефектiв зуб-них рядiв ортопедичними конструкцiями з опорою на дентальш iмплантати при вiдповiдностi кь лькостi встановлених дентальних iмплантатiв кшь-костi втрачених зубiв через один мiсяць тсля фИк-сацi! на абатменти постшних ортопедичних конструкцiй показники бiоелектрично! активнос-тi жувальних м'язiв не мали статистично досто-вiрних вiдмiнностей вИд норми, що засвiдчуе про повноцшну функцiональну реабiлiтацiю досль джуваних осИб.

Список лтератури

1. Беда В. И. Клиника и дифференцированный подход к выбору ортопедического лечения патологии зубоче-люстной системы, осложненной снижением высоты прикуса / В. И. Беда // Современная стоматология. - 2002. - № 4. -С. 73-75.

2. Бвда О. В. Особливосл ортопедичного лжування хворих Из частковою втратою зубiв Из застосуванням дента-льно! Имплантаци залежно вИд показникiв щшьносп кИстко-во! тканини щелепи / О. В. БИда // Украшський стоматологИ-чний альманах. - 2016. №1 (том 2). - С. - 60-63.

3. Бвда О. В. Функцюнальний стан жувальних м'язiв

у осИб Из включеними дефектами зубних рядiв, ускладнени-ми зубощелепними деформацшми / О. В. БИда , Ю. I. Забуга // Украшський стоматологИчний альманах, 2016. - №3 (том 2) - С. 27-31.

4. Бвда О. В. Ефектившсть ортопедичного лжування пащенпв Из включеними дефектами зубних рядИв незнИмни-ми конструкцiями зубних протезiв з опорою на дентальш Имплантати в умовах недостатньо! щiльностi кИстково! тканини / О. В. БИда // Современная стоматология. - 2016. - №2. - С.88-91.

5. Дворник В. М. АналИз причин виникнення прикусу, що знижуеться, клИнИчнИ ознаки та потреба населення в лИкуваннИ вказано! патологИ! / В. М. Дворник // СвИт медици-ни та бИологИ!. - 2008. - № 2. - С. 21-23.

6. Дворник В. М. Функциональна характеристика жувального апарату у хворих з частковою втратою зубИв, ускладненою зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // Украшський стоматологИчний альманах. -2008. - №6. - С.29 -32.

7. Электромиографическая активность жевательных мышц при различной функциональной способности зубоче-люстной системы человека / Е. Н. Онопа, В. М. Семенюк, К. В. Смирнов [и др.] // Институт стоматологии: научно-практический журнал. - 2004. - № 2. - С. 54-55.

8. ЕлектромИографИчна оцИнка функционально! активности жувальних м'язИв у пащенпв з ортопедичними конструкциями з опорою на Имплантати / О. В. Павленко, В. I. БИда, О. М. Дорошенко [та Ин.] // Современная стоматология. - 2012. - № 3 (62). - С. 131-134.

Надшшла 07.11.16