CC BY
19
ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГ1Я
УДК 616.311-02: 616.314-089. О. В. Бда, Ю. I. Забуга
V _
ФУНКЦЮНАЛЬНИИ СТАН ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗ1В У ОС1Б 13 ВКЛЮЧЕНИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯД1В, УСКЛАДНЕНИМИ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ ДЕФОРМАЦ1ЯМИ
Нацiональна медична академiя тслядипломноУ освiти iменi П. Л. Шупика
Актуальнiсть дослiдження
Протягом останнiх рош, незважаючи на впро-вадження сучасних технологш профiлактики та лн кування стоматолопчних захворювань, спостерн гаеться збтьшення кiлькостi осiб з дефектами зу-бних рядiв, причому з тенден^ею до зростання кн лькостi часткових дефек^в зубних рядiв у оаб молодого й середнього вiку. Своечасно не замн щенi зубними протезами дефекти зубних рядiв ускладнюються зубощелепними деформа^ями, порушенням оклюзiйних спiввiдношень та шшою патологiею. Втрата багатьох зубiв у бiчних дтян-ках також сприяе зниженню висоти прикусу [1 ;3;4]. Окрiм того, нижня щелепа при кшцевих двосто-роннiх дефектах змщуеться дистально, а при од-ностороннiх - асиметрично в бк дефекту; зуби, що втратили антагошспв, виходять за межi оклю-зшноТ площини (феномен Попова-Годона), блоку-ючи рухи нижньоТ щелепи. За несвоечасного за-мiщення дефектiв зубних рядiв у патологiчний процес залучаються скронево-нижньощелепш су-глоби (СНЩС). Морфологiчнi змши супроводжу-ються функцiональними з порушеннями бюдина-мiчноТ рiвноваги жувальних м^в [1;2;3;4;9], нерн дко до стади декомпенсацiТ. Бiоелектрична актив-нiсть жувальних м^в пов'язана з багатьма по-дразниками, якi формують певну функцюнальну систему, так званий "динамiчний стереотип".У зв'язку з цим дослiдження функцюнального стану бiодинамiки рухового апарату та ТТ активного компонента - м'язовоТ системи набувае особливого значення в теоретичному план та практичнш ме-
дицинi [6;7;8]. Для вивчення дiяльностi мускулату-ри широко застосовуеться електромiографiя [3;4;5;7;10].
Електромiографiчнi дослiдження базуються на вивченнi бiопотенцiалiв м'язових волокон, як фун-кцiонують у складi рухових одиниць, оскiльки вони е функцюнальною одиницею довiльноТ та рефлек-торноТ бiоелектричноТ активностi нервово-м'язового апарату.
Вивчення показниш бiоелектричноТ активност жувальних м'язiв дозволяе встановити ступшь функцiональних змiн при патологiчних станах жу-вального апарату i здшснити контроль ступеня функцiональноТ реабiлiтацiТ патента пiсля проте-зування, що зумовлюе актуальнiсть наших дослн джень.
Метою нашого дослiдження було вивчення функцюнального стану жувальних м^в у оаб iз наявними включеними дефектами зубних рядiв, ускладненими зубощелепними деформацiями, порiвняно з нормою.
Матерiал i методи
Для досягнення мети i виршення поставлених завдань ми обстежили за допомогою кл^чних та спецiальних методiв 99 пацiентiв вiком вiд 18 до 59 рош iз дефектами зубних рядiв, у тому чи^ й контрольну групу пацiентiв цього ж вкового перн оду, з штактними зубними рядами.
Розподiл обстежених за вком i статтю наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Розподт обстежених oci6 за статтю
BiK чоловки жшки Разом %
(рок1в) абсолютна % абсолютна %
кiлькicть (n) юлькють (n)
18-29 13 13 20 20 33 33
30-44 15 15 14 14 29 29
45-59 19 19 18 18 38 38
Разом 47 47 52 53 99 100
Залежно вщ наявност зубощелепних дефор-мацш усiх пацieнтiв було розподiлено на таю гру-пи:
I група (контрольна) - практично здоровi па^е-нти, якi не мали дефек^в зубних рядiв i патологи зубощелепного апарату (19 оаб);
II група - 80 па^етчв iз дефектами зубних ря-дiв, ускладненими зубощелепними деформа-цiями.
II групу па^енпв було розподiлено на 2 пщгру-пи залежно вiд давностi утворення дефек^в зубного ряду, а саме: в групу II А (п=38) було вщне-сено па^енпв iз давнiстю утворення дефектiв вщ 1 до 2 рокiв; у групу II Б (п=42) увшшли пацiенти з давнiстю утворення дефек^в зубного ряду вiд 3 до 5 рош.
При формуваннi рандомiзованоТ вибiрки до II групи дослщження було включено пацiентiв з ура-хуванням таких критерпв: включенi дефекти зубних рядiв у бiчних вiддiлах зубного ряду; кiлькiсть дефек^в зубних рядiв вiд 2-х до 3-х; ктькють вщ-сутнiх зубiв вiд 2-х до 4-х; давнють утворення дефекту вiд 1 до 5 рош залежно вщ пiдгрупи; вщсу-тнiсть клiнiчних ознак генералiзованого пародон-титу.
Пацiентам I i II клiнiчних груп було проведено визначення функцюнального стану жувальних м^в методом функцюнальноТ електромюграфи, яка полягала в реестраци бiоелектричних потенцн алiв м'язiв до усунення зубощелепних деформацш та вiдновлення цiлiсностi зубних рядiв. Електромн ографiчне дослiдження проводили за допомогою комп'ютерного нейроелектромiографа «M-Test» виробництва об'еднання «Дх-системи» (м. Харкiв).
Методика дослщження передбачала фксацш спецiальних нашмрних срiбних електродiв дiамет-ром 5 мм i постiйною мiжелектродною вiдстанню 15 мм, на якi наносили гель для електрофiзiологi-чних дослщжень i фiксували за допомогою лейко-пластиру, а також застосування комп'ютерно' сис-теми для аналiзу електромiографiчних записiв. У ролi харчового подразника використовували вчо-рашнiй хлiб об'емом 1 см3 i вагою 1,5 г.
Електромюграми записували в такому режимк калiбрувальний сигнал - спокш - вольове трисе-кундне стиснення щелеп - спокш - довтьне жу-вання - ковтання.
Бiоелектричну активнiсть жувальних м'язiв пщ час електромiографiчних дослiджень оцiнювали якюно i кiлькiсно. Оцiнювали характер включення рухомих одиниць у процесi скорочення м^в, на-явнiсть чи вщсутнють активностi в станi м'язового спокою, розчленованiсть структури записiв чи характер чергування пер^в активностi та бюелек-тричного спокою в процес жування. За характером запиав визначали звичний для жування бк та чергування лiвого чи правого бош при виконаннi проби "довтьне жування". При ктькюнш обробцi електромюграм ураховували такi показники: амп-лп"уду стиснення та жування (вимiрюеться в мкВ), яка свщчить про силу збуджувальних процесiв i характеризуе ктькють рухових одиниць, що вклю-чилися при скороченш; час активностi (мсек.) як
показник концентрацп в час процесу збудження; тривалiсть фази спокою (мсек.) як показник концентрацп гальмiвних процеав. Особливе значен-ня в аналiзi ЕМГ мае стввщношення цих показни-кiв, позначене в лiтературi як коефiцiент "К" [4]. Також становив штерес i такий показник як частота коливань бiопотенцiалiв ^ заповнення, вимн рюеться в Гц).
Результати та 1х обговорення
Результи електромiографiчних дослiджень па-цiентiв контрольно' груп засвiдчили, що в стаж спокою нижньо' щелепи бюелектрична активнiсть у м'язах рееструвалась у виглядi iзометричноТ лн нп. Максимальне трисекундне вольове стиснення щелеп характеризувалося миттевим включенням велико! кшькосп моторних одиниць, що в структу-рi запису виражаеться високоамплiтудними коли-ваннями бiопотенцiалiв приблизно однiеТ величи-ни. Розслаблення м'язiв представлене швидким переходом до стану спокою.
Довтьне жування характеризувалося ч^кою розчленованiстю структури запиав, тобто вира-женим чергуванням "залтв" б^електричноГ актив-ностi з перюдами спокою. Амплiтуда коливань бiопотенцiалiв, зазвичай з'явившись на початку "залпу", пщвищуеться до його середини i поступо-во знижуеться в кшцк Однiею з головних особли-востей довтьного жування в пацiентiв контрольной групи була змiна бош жування в процесi одного жувального перiоду. Це вiдбувалося рефлекто-рно i свiдчило про високий стушнь координацiйноl дiяльностi жувальних м^в. При проведеннi проби з довтьним жуванням перiоди активностi чер-гувалися з перiодами спокою, спочатку спостерн галися високоамплiтуднi коливання, як в кiнцi жування ставали менше вираженими.
Аналiзуючи дослiджуванi показники в II груп хворих загалом, ми спостеркали подовження тер-мшу жування, зниження ритму жування, попршен-ня жувальноТ ефективностi. У часових показниках електричноТ активностi особливо пом^ш змiни спостерiгали всерединi окремих динамiчних цик-лiв. Спiввiдношення мiж збуджувальними i гальмн вними процесами при цьому рiзко погiршувалася зi збтьшенням термiну активностi за рахунок скорочення термшу вiдносного бiоелектричного спокою. Величина ампл^уди бiопотенцiалiв знижува-лася вiдносно норми. Одним iз серйозних пору-шень координацiйноТ взаемоди жувальних м'язiв слiд визнати вщсутнють чергування боюв жування впродовж одного перюду, тобто чiтко визначений звичний бк жування.
Пiдвищення частоти коливань у па^ен^в iз дефектами зубних рядiв ми розглядаемо як наслн док процесу стомлення м'язiв i пристосувальну реакцiю, яка забезпечуе можливють включення в активний стан бiльшоТ кiлькостi м'язових волокон, що потребуе стшкого високого рiвня процесiв об-мiну в м'язах для забезпечення можливост довго-тривалоТ роботи з потужышими м'язовими зусил-лями.
Для встановлення ступеня функцюнальних по-
рушень у жувальних м'язах пац1ент1в ¡з дефектами зубних рядiв рiзноТ давносп, ускладненими зубо-щелепними деформацiями, порiвняно з контрольною групою ми провели i кiлькicний аналiз отри-маних запиciв, якi наведенi в табл. 2.
Облк перерахованих показниш дозволив скласти уявлення про функцюнальний стан нер-вово-м'язового апарату зубощелепноТ системи хворих iз дефектами зубних рядiв, ускладненими зубощелепними деформацiями.
Таблиця 2
Середнi показники електромiографiчних параметрiв у оаб контрольноТ групи в порiвняннi з патентами II групи дослiдження при
максимальному стисненнi щелеп i довльному жуваннi
Доcлiджуваний ЕМГ- показник Жува-льний м'яз Середнi показники Iгрупи (контрольно') (n=19) II група (n=80) (Давнicть утворення дефекту)
пiдгрупа А (1-2 роки) (n=38) вiрогiднicть вiдмiнноcтей мiж контрольною групою (P) пщгрупа Б (3-5рогав) (n=42) вiрогiднicть вiдмiнноcтей мiж пщгру-пою IIA (P)
Середня ампл^уда стискання (мкВ) правий 756±21,9 511 ±9,5 <0,01 443±8,8 <0,01
лвий 782±29,4 522±11,0 <0,01 451±7,9 <0,01
Середня ампл^уда жування(мкВ) правий 815±15,5 548±8,2 <0,01 531±9,3 <0,01
лвий 804±19,3 561±10,4 <0,01 519±10,1 <0,01
Частота коливань при стисненн (Гц) правий 290±10,5 323±4,4 <0,01 350±3,6 <0,01
лвий 283±8,4 320±4,1 <0,01 345±4,1 <0,01
Частота коливань пщ час жування (Гц) правий 280±7,9 295±3,8 <0,01 300±3,2 <0,01
лiвий 277±9,3 297±3,1 <0,01 306±3,3 <0,01
Тривалють фази активност (мсек.) правий 298±14,8 430±5,4 <0,01 471±6,6 <0,01
лiвий 301± 14,1 421±5,6 <0,01 480±6,1 <0,01
Тривалicть фази спокою (мсек.) правий 280±15,4 239±5,3 <0,01 221±6,1 <0,01
лвий 172±12,9 241±6,3 <0,01 218±5,1 <0,01
«К» правий 1,04±0,04 1,59±0,03 <0,05 1,72±0,03 <0,05
лiвий 1,05±0,04 1,55±0,02 <0,05 1,79±0,04 <0,05
Як видно з таблица в па^енпв контрольно'' групи пщ час проведення проби трисекундного вольового стискання щелеп на ЕМГ запису спо-стер^али високоампл^уды коливання бюпотенцн алiв приблизно одыеТ величини. Середня амплн туда стискання становила вщповщно для правого i лiвого жувальних м'язiв 756±21,9 та 782±29,4 мкВ, тодi як у па^енпв ¡з дефектами зубних рядiв ми помiчали доcтовiрно нижчу рiзницю показникiв, що складала 511 ±9,5 мкВ i 522±11,0 мкВ вщповщ-но для правого та лiвого жувальних м^в пiдгрупи IIA та 443±8,8 мкВ i 451±7,9 мкВ вщповщно для правого та лiвого лiвого жувального м'язiв пщгру-пи IIB.
Середня ампл^уда жування становила 815±15,5 мкВ i 804±19,3мкВ вiдповiдно до правого i лiвого жувальних м'язiв. В оciб контрольно' групи з штактними зубними рядами перюд активноcтi приблизно дорiвнював перюду спокою, що вщо-бразилося на показниках К - 1,04±0,04 та 1,05±0,04 вiдповiдно до правого i лiвого жувальних м'язiв.
Проведет дослщження показали, що в оаб II групи вiдбуваютьcя вже значно виразнш функцн ональнi змiни в дiяльноcтi жувальних м'язiв - зни-ження активноcтi середньоТ амплiтуди Т'хых бюпо-тенцiалiв як при пробi стиснення, так i при прове-
дены проби довтьного жування. При проведены проби максимального стискання визначали рiзну ампл^уду бiопотенцiалiв щодо правого i лiвого жувального м'язiв, спостер^алося випадiння бю-потенцiалiв, значне зниження ч^косп ЕМГ- запи-сiв, вщсутнють чiткого чергування фаз активностi та спокою, що вщобразилося на показниках кое-фiцiента «К» i вказуе на виражен функцiональнi змiни в дiяльностi зубощелепноТ системи.
Аналiзуючи показники пщгрупи II В, можемо констатувати той факт, що па^енти значно довше пережовували Тжу; тривалiсть фази активност жу-вальноТ мускулатури пщ час проведення проби довiльного жування значно перевищувала показники тривалост спокою; електромiографiчнi записи були неч^кими; спостерiгалася нерiвномiрнiсть амплiтуди бюелектричних показникiв стосовно правого i лiвого бокiв жування; пiд час проведення проби вольового стискання часто спостер^али випадшня бiопотенцiалiв, що пiдтверджено стати-стично достовiрною рiзницею показникiв мiж усiма групами пацiентiв.
Значення показниш коефiцiента «К» значно перевищували показники контрольно!' групи, що засвщчувало рiзко негативну динамiку функцюна-льноТ бюелектричноТ активностi: 1,72±0,03 та 1,79±0,04 для правого i лiвого жувальних м^в
вщповщно проти 1,04±0,04 та 1,05±0,04 вщповщно до правого i лiвого жувального м'язiв у пацiентiв контрольно'групи.
Висновки
Результати електромiографiчних дослiджень жувальних м'язiв дозволяють установити функцю-нальн змiни нервово-м'язового апарату зубоще-лепноТ системи пацiентiв iз дефектами зубних ря-дiв, ускладненими зубощелепними деформа^я-ми. Зокрема, в пацiентiв iз дефектами зубних ря-дiв, ускладненими зубощелепними деформа^я-ми, порiвняно з нормою спостеркаеться подов-ження термшу жування; змiна ритму жування i зниження жувальноТ ефективностi; сшввщношен-ня мiж збуджувальними i гальмiвними процесами рiзко погiршуеться; збiльшуеться термiн бюелект-ричнот активностi за рахунок скорочення термшу вщносного бiоелектричного спокою; жувальн м'язи обох бокiв у цтому функцiонують нерацю-нально, що зрештою може призвести до прогре-сування морфолопчних порушень.
Лiтература
1. Беда В. И. Клиника и дифференцированный подход к выбору ортопедического лечения патологии зубочелюстной системы, осложненной снижением высоты прикуса / В. И. Беда // Современная стоматология. - 2002. - № 4. - С. 73-75.
2. Беда В. И. Особенности минерального состава эмали при патологической стираемости твердых тканей зубов человека / В. И. Беда // Современная стоматология. - 2001. - № 2 (14). - С.70-73.
3. Дворник В. М. Анал1з причин виникнення прикусу, що знижуеться, кглычш ознаки та потреба насе-лення в лкуванш вказаноТ патологи / В. М. Дворник
4. Дворник В. М. Функцюнальна характеристика жувального апарату у хворих з частковою втратою зуб1в, ускладненою зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2008. - № 6. - С.29 -32.
5. Матрос-Таранец И. Н. Электромиография в стоматологии / И.Н. Матрос-Таранец. - Донецк: Дон. ГМУ, 1997. - 172 с.
6. Пелехан Л.1. Використання електромюграф1чного дослщження функцюнального стану жувальних м'яз1в в клшщ1 ортопедичноТ стоматологи / Л.1. Пелехан // Галицький лкарський вюник.- 2003.- №1.-С. 129-131.
7. Электромиографическая активность жевательных мышц при различной функциональной способности зубочелюстной системы человека / Е.Н. Онопа, В.М. Семенюк, К.В. Смирнов [и др.] // Институт стоматологии: научно-практический журнал. -2004. - № 2. - С. 54-55.
8. Электромиографическая оценка нейромышечной координации жевательных мышц у пациентов с протезированием на имплантатах / В. Ферарио, M. Тартаглиа, M. Маглионе [и др.] // Новое в стоматологии. - 2007. - №2. - С. 46-50.
9. Павленко О.В. Електромюграф1чна оцшка функць ональноТ активност1 жувальних м'яз1в у пац1ент1в з ортопедичними конструкц1ями з опорою на 1мплан-тати / О.В. Павленко, В.1. Бща, О.М. Дорошенко [та ш.] // Современная стоматология. - 2012. - № 3 (62). - С. 131-134.
10. Study on the association of ultrasonographic thickness and electromyographic activity of masseter muscle in young females with different vertical craniofacial morphology / H.T. Li, C.J. Cui, S.L. Lu [et al.] // Shanghai Kou Qiang Yi Xue. - 2008. - Vol.17, № 5.-Р.529-534.
Стаття надшшла 25.08.2016 р.
// Св1т медицини та бюлоги. - 2008. - № 2.- С.21-23
Резюме
Своечасно не замщеы зубними протезами дефекти зубних рядiв ускладнюються зубощелепними де-форма^ями, порушенням оклюзшних стввщношень та шшими патолопями. При дефектах зубних рядiв морфолопчы порушення супроводжуються функцюнальними, з порушеннями бiодинамiчноТ рiвноваги жувальних м^в. Для вивчення дiяльностi мускулатури застосовували електромюграфш. Метою досл^ дження було вивчення функцюнального стану жувальних м^в у оаб iз наявними включеними дефектами зубних рядiв, ускладненими зубощелепними деформа^ями, порiвняно з нормою.
За результатами дослщжень визначено, що в па^ен^в iз дефектами зубних рядiв, ускладненими зубощелепними деформа^ями, порiвняно з нормою спостеркаються подовження термiну жування, змша ритму жування i зниження жувальноТ ефективностi. У часових показниках бюелектричноТ активностi особливо пом^ш змiни вiдбувалися всерединi окремого динамiчного циклу (активнiсть - спокiй), причому ств-вiдношення мiж збуджувальними i гальмiвними процесами рiзко погiршуеться, збтьшуеться термiн бю-електричноТ активностi за рахунок скорочення термшу вщносного бюелектричного спокою. Жувальн м'язи обох бош у цiлому функцiонують нерацiонально, що зрештою може призвести до прогресування морфолопчних порушень.
Кпючовi слова: дефекти зубних рядiв, електромiографiя, жувальнi м'язи.
Резюме
Своевременно не замещенные зубными протезами дефекты зубных рядов усложняются зубочелюст-ными деформациями, нарушением окклюзионных соотношений и другими патологиями. При дефектах зубных рядов морфологические нарушения сопровождаются функциональными, с нарушениями биодинамического равновесия жевательных мышц. Для изучения деятельности мускулатуры применяли электромиографию. Целью исследования было изучение функционального состояния жевательных мышц у лиц с имеющимися включенными дефектами зубных рядов, осложненными зубочелюстными деформациями, по сравнению с нормой.
По результатам исследований установлено, что у пациентов с дефектами зубных рядов, осложненными зубочелюстными деформациями, по сравнению с нормой наблюдаются удлинение срока жевания,
изменение ритма жевания и снижение жевательной эффективности. Во временных показателях биоэлектрической активности особенно заметные изменения происходили внутри отдельного динамического цикла (активность - покой), причем соотношение между возбуждающими и тормозными процессами резко ухудшается, увеличивается срок биоэлектрической активности за счет сокращения срока относительного биоэлектрического покоя. Жевательные мышцы обеих сторон в целом функционируют нерационально, что в конечном итоге может привести к прогрессированию морфологических нарушений.
Ключевые слова: дефекты зубных рядов, электромиография, жевательные мышцы.
UDC 616.311-02: 616.314-089
FUNCTIONAL STATE OF THE MASTICATORY MUSCLES OF PATIENTS WITH DEFECTS OF DENTITION, WHICH ARE COMPLICATED BY DENTOALVEOLAR DEFORMITIES
O. V. Bida, Yu. I. Zabuha
P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
Summary
The importance of the research. An increase number of people with dentition defects has been observed during last years. If dentoalveolar deformations are not timely substituted by dentures, they will be complicated by dentoalveolar deformations, violation of occlusal ratio and other pathologies. Temporomandibular joints are involved in the pathological process at untimely replacement of dentition defects. Morphological disorders are accompanied by functional violations of biodynamic balance of masticatory muscles, often in the stage of decompensation.
Purpose of the study is to study functional state of the masticatory muscles in patients with dentition defects, which are complicated by dentoalveolar deformations in comparison with the norm.
Materials and methods. There were 99 patients aged from 18 to 59 years with dentition abnormalities, including control group of patients of the same age period, with intact dental arches, using special techniques.
The functional status of the masticatory muscles has been defined in all patients by electromyography function, which registers the bioelectric potentials of muscles in order to eliminate dentoalveolar abnormalities and restore the integrity of the dentition.
Electromyographic studies have been performed using computer neuro-electromyograph M-Test which is produced by «Dh-system» association (Kharkiv) which is developed by the staff of the Department of Prosthetic Dentistry of P. L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education.
When quantitative electromyogram was processed, the following parameters had been taken into account: the amplitude of compression and mastication (measured in mV), time activity (ms.), the duration of the rest phase (msec.) The particular significance in the this analysis was provided to ratio of these parameters which are indicated in the literature as "K" factor.
Results of the study. The electromyographic study of masticatory muscles allowed obtaining functional state of neuromuscular apparatus of dental system of patients with dentition defects, who had complicated dentoalveolar deformations. In particular, prolongation of chewing time, change of chewing rhythm and reduction of chewing efficiency are observed in patients with dentition defects, which are complicated by dentoalveolar deformations compared with the norm. Especially, noticeable changes occur within a single dynamic loop (activity -rest) in time figures of bioelectrical activity and the ratio between the excitatory and inhibitory processes are rapidly deteriorating, increase the term of bioelectric activity by reducing the period of relative rest bioelectrical. The jaw muscles on both sides generally operate inefficiently, which ultimately can lead to the progression of morphological abnormalities. Values of "K" coefficient is significantly higher than in the control group, which indicates a significant negative trend of functional bioelectric activity - 1,72 ± 0,03 and 1,79 ± 0,04 for right and left masse-ter muscles, respectively, versus 1,04 ± 0,04 and 1,05 ± 0,04 respectively for the right and left of the chewing muscles in the control group.
Key words: dental defects, electromyography, masseter muscle.
