CC BY
45
УДК 616.724-008.6-009.7:612.741.1 Костюк Т. М.
ЕЛЕКТРОМ1ОГРАФ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОБОТИ ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗ1В ПРИ ДИСФУНКЦ1ЙНИХ РОЗЛАДАХ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О.Богомольця, м. Кшв
М'язово-суглобова дисфунк^я скронево-нижньощелепного суглоба е однею з найпоширенших па-тологш в стоматологи. Захворювання, що мае складну, полiетюлогiчну природу та численнi хара-ктернi клiнiчнi прояви е досить складним як для д'агностики, так i для реабШтаца пацiентiв. Про-ритетними, безумовно, е пошуки д'агностичних заход'т та методик, що дозволять виявляти дис-функцiйнi змни на ранн1'х етапах ураження. Проведене нами електромюгрaфiчне досл'дження дозволило простежити та проанал'зувати змни в жувальних м'язах пацiентiв в'дпов'дно до ступеня розвитку дисфункца скронево-нижньощелепного суглоба. Жувальн м'язи людини, за рахунок склад-них рефлекторних зв'язк'т е саме т'ею ланкою, яка найпершою реагуе на будь-як анатом'чн'! та функцональн змни зубощелепного апарату. Функцональний стан м'яз'т щелепно-лицевоУ длянки взаемопов'язаний та взаемозалежний з аномал'ями зубних ряд'т. Неврогеннi та мюгеннi порушення щелепно-лицевоУ длянки можуть сприяти виникненню, розвитку та п1'дтримц1' аномалiй оклюза. Розпочинаючи лкування пацiентiв з м'язово-суглобовою дисфункцею необхдно чтко уявляти фун-кцональний стан всх м'яз'т зазначено'У длянки. У випадку в'дсутност'!, чи недостатньо'У перебудови м'язово'У д'яльност'! висока вiрогiднiсть рецидиву патолога. Тому одною '¡з найважливших та першо-чергових задач сучасного комплексного лкування дисфунк^йних розлад'т скронево-нижньощелепного суглоба е д 'агностика ранн1'х прояв/'в ознак патолога. Електромюгрaфiчне досл-дження пaцiентiв з дисфункцею скронево-нижньощелепного суглоба дозволило провести вдповд-нсть м'ж глибиною ураження нейро-м'язового комплексу зубощелепного апарату та клiнiчними проявами захворювання у пaцiентiв.
Кпючов1 слова/ електромюграф1я, скронево-нижньощелепний суглоб, жувальы м'язи, бюелектрична активнють, бюелектричний спокй Робота виконана в рамках иaуково-дослiдиоi' роботи кафедри ортопедично'1 стоматологи На^онального медичного унiвер-ситету iменi О.О. Богомольця (м. Кшв) «Комплексна функцональна дiaгностикa та мультидисциплiнaрний пiдхiд до лкуван-ня порушень жувального апарату, пов'язaнi з крaнiомaндiбулярними фуищомальними порушеннями», № держ. реестрацп 0114и001353.
Вступ
Ефективна дiагностика i лкування дисфункци скронево-нижньощелепного суглоба залишаеть-ся актуальною проблемою сучасноТ стоматологи. Значимють ТТ визначаеться великою пошире-нютю, щорiчним зростанням кшькосп звернень па^енпв, рiзноманiтними шжчними проявами, складнютю в дiагностицi та лкуванш, рiзноманi-тною ключною картиною, що потребуе мульти-дисциплшарного пщходу [1,2,7]. За даними в^-чизняноТ та зарубiжноТ л^ератури патолопя скронево-нижньощелепного суглоба займае трете мюце шсля карiесу та захворювань пародонта i дiагностуеться у 20% д^ей та пщл™в [9,12] та майже у 80% дорослого населення[14]. Ктькють хворих з дисфунк^ею скронево-нижньощелепного суглоба з кожним роком зрос-тае [5]. Дана ситуа^я обумовлена тим, що захворювання мае довгий безсимптомний переб^, а також вщсутнютю оргашчних змш на початко-вих стадiях захворювання як з ключного, так i з рентгенолопчного погляду [1,10]. Погляди на етюлопю та патогенез дисфункцшних стаыв скронево-нижньощелепного суглоба е супереч-ливими [8,11]. До недавнього часу перевагу в розвитку даноТ патологи надавали артикуляцш-но-оклюзшним стввщношенням [3,4,13], проте все бтьше зарубiжних дослщниюв доводять, що домшуючим в розвитку дисфункцшних стаыв скронево-нижньощелепного суглоба е нейро-м'язовий компонент зубощелепного апарату [2,5]. I найскладышою в дiагностицi та лкуванш
е саме м'язово- суглобова дисфунк^я СНЩС, осктьки у 86,7% супроводжуеться больовим симптомом в тш чи шший штенсивносп прояву болю. Доведено, що бть е основною скаргою па^етчв з м'язово-суглобовими дисфунк^ями -86,7% [1,6]. Дослщжено, що серед хворих, що звертаються з причин дисфункцшного больового синдрому скронево-нижньощелепного суглоба, порушення сшввщношення елемен^в СНЩС становить-86 %, порушення окпюзiйних стввщ-ношень - 93%, а порушення змш на ЕМГ - 98-100 % [1,6]. Функцюнальний стан м^в щелепно-лицевоТ дiпянки взаемопов'язаний та взаемозалежний з аномалiями зубних рядiв. Неврогеннi та мiогеннi порушення щелепно-лицевоТ дiлянки можуть сприяти виникненню, розвитку та пщ-тримцi аномалш оклюзiТ. Отже, при проведеннi лкування дисфункцiйних розладiв зубощелепного апарату необхщно чiтко уявляти функцюна-льний стан вах м'язiв зазначеноТ дтянки. У випадку вiдсутностi, чи недостатньоТ перебудови м'язовоТ дiяльностi висока вiрогiднiсть рецидиву патологiТ. Тому одна iз найважпивiших та пер-шочергових задач сучасного комплексного лку-вання дисфункцшних розладiв СНЩС е дiагнос-тика раннiх проявiв ознак патологи. I саме для раннього виявлення дисфункцшних змш СНЩС ми застосовуемо електромюграфш.
Мета дослщження
Вивчення та порiвняльний аналiз характеру та ступеня змш електромiографiчноТ активностi
основних жувальних м'язiв у пацieнтiв з дисфун-кцieю скронево-нижньощелепного суглоба вщ-повщно до ступеня клiнiчних проявiв патологи.
Матерiали та методи дослiдження
Протягом п'яти рош (2013-2017) ми проводили обстеження та лкування дисфункци скро-нево-нижньощелепного суглоба на 6a3i кафедри
ортопедичноТ стоматологи нацiонального меди-чного унiверситету iменi О.О. Богомольця. Ре-презентативний контингент хворих нараховував 184 особи (124 жшки та 60 чоловтв), вiкового дiапазону вщ 16 до 65 рокiв (табл. 1). Загалом було проаналiзовано 493 електромюграми на рн зних етапах ведення па^ен^в.
Таблиця 1
Кльксть обстежених na^eHmie
KnirnMrn групи Всього Стать
Жшки Чоловки
Абс. % Абс. %
1 86 58 31,5 28 15,2
II 52 37 20,1 15 8,2
III 46 29 15,7 17 9,2
Всього 184 124 67,3 60 32,6
i tk
Рис. 1. Положення патента nid час дослiдження та розташування елекmродiв.
Електромiографiчне дослiдження основних та допомiжних жувальних м'язiв, а також мiмiчних м'язiв ми проводили за допомогою сучасного комп'ютерного восьмиканального комплексу для ЕМГ BioEMG III (BioRESEARCH Associates, Inc., США). Приклад позицюнування зазначеноТ дiаг-ностичноТ апаратури представлено на рис. 1. На сьогодн це едина система для електромюграфи щелепно-лицевоТ дiлянки, яка дозволяе визна-чити параметри i в стаж спокою, i пiд час стис-кання та жування в одному запису, без фазового зрушення. Нова модифка^я BioEMG III, за характеристиками виробника, перевищуе модифн кацш попереднього модуля в 1б разiв. Сигнали в мiкровольтах посилюються, практично без прояву шуму, в 5000 раз вщповщно до вихщних даних. Сигнали вiдображаються на дисплеТ iз збереженням форми хвилi в заданому часовому промiжку та вщображенням середнiх значень, якi дають шформацш про паттерни скорочення та вщносноТ iнтенсивностi. Зареестрований сигнал ми бачили на екраш монiтору в доступнш для вн зуалiзацiТ формi: у виглядi графiка залежностi швидкостi проведення iмпульсу по нерву вiд чу-
тливостi. Система звукового супроводу записа-ного сигналу, синхронiзована з розверткою про-мiння на екранi, дозволяе лкарю бачити та чути електричну активнють, вiдведену вiд дослщжу-ваного м'яза. Перевагою такого подвшного контролю е те, що незначн змши амплiтуди легше побачити на екраш, а змша частоти краще сприймаеться на слух.
Для проведення дослщження нами були об-рана методика поверхневоТ функцiональноТ ЕМГ.
Для реестраци бiоелектричних потенцiалiв ми використовували стандарты нашмры одноразовi поверхневi бiполярнi електроди фiрми BioResearch (ВiоFLЕХ, США). Електромiографiч-не дослiдження жувальних м'язiв розпочинали з фiзикального визначення моторноТ точки дослн джуваного м'яза. Вона являе собою щтьне утворення, для визначення якого просимо патента з силою стиснути зуби. Шюру в проекци над моторною точкою знежирювали етиловим спиртом та фксували електроди, що мають самона-клеювальну поверхню. Заземлюючий електрод накладали на правий зап'ясток патента.
Bci па^енти мали кл^чно дiагностовану ди-сфункцiю скронево-нижньощелепного суглоба, та вщповщно до клiнiчних проявiв та ступеня прояву дисфункцшних 3mîh подiлялись на три кл^чн групи. Розподiл на кл^чн групи вщбува-вся на основi модифiкованого iндексу Helkimo. До першо! кл^чно! групи (86 оаб) були вщнесе-нi пацiенти, що мали легкий ступшь дисфункцш-них змш (h =1-5), до друго! ктычно! групи (52 особи) па^енти середнього ступеня тяжкостi клiнiчного прояву дисфункцшних змш (h= 6-15), до третьо! кл^чно! групи (46 оаб) увшшли пацн енти, якi мали тяжку ступшь дисфункци' (h =16-25).
Анaлiзу та вивченню пщлягали нaступнi про-би: стан спокою м'язiв пaцiентa, довiльне жуван-ня, вольове стиснення жувальних м'язiв та за-дане односторонне жування, ковтання, втьне вiдкривaння рота. Порiвняльний aнaлiз проводили з даними контрольно!' групи, яку склали 25 чоловк (14 ж1нок та 11 чоловтв) вiдповiдного вн кового дiaпaзону, з фiзiологiчними формами прикусу та штактними зубними рядами. Всi до-слiджувaнi особи контрольно! групи не мали ди-сфункцiйниих змiн в скронево-нижньощелепному суглобi нi рентгенолопчно, нi клiнiчно (h==0) .
Анaлiзу пiдлягaли якiснi та кiлькiснi парамет-ри електромюграфп. Обробка отриманих даних проведена з використанням програм Microsoft Office Excel 2010, Microsoft Corporation (Redmond, WA, USA) та програми WinPEPI 11.45. Розрахунки пaрaметрiв виборки був проведений у прогрaмi WinPEPI 11.45 (J.H. Abramson) модуль COMPARE2.
Результати дослщження та ïx обговорення
Електромiогрaфiчне дослiдження зазначених кл^чних груп пaцiентiв ми починали з вивчення бюелектрично! aктивностi жувальних та мiмiчних м'язiв в стaнi вщносного спокою. В нормi, свщ-ченням вщсутносп пaтологiчних змiн е реестра-цiя iзолiнiï на монiторi. У 40,2 % вах дослщжува-них па^етчв у фaзi функцiонaльного спокою ми реестрували спалахи довтьно! активность У 15 (17,4%) дослiджених нами па^етчв I кл^чно! групи зафксована довiльнa aктивнiсть iз спала-хами вщ 0,3 до 0,48 мкВ для власне жувальних м^в та вщ 0,23 до 0,34 мкВ для скроневих м^в. Для II та III кл^чних груп цей показник становив вщповщно 26 (50,1 %) та 32 (69,6 %).
Наступним етапом було дослiдження максимального вольового стискання щелеп, що спо-стерiгaли на протязi 3с. Одержана електромюг-рама пaцiентiв основно! та контрольно!' груп на-лежить до ЕМГ I класу за Ю.С. Юсевич. В нормi електромюграма пaцiентiв повинна мiстити рiв-номiрнi за aмплiтудою та частотою потен^али, в той час як для електромюграм всiх пaцiентiв до-слщжуваних клiнiчних групи хaрaктернi високi
нерiвномiрнi показники aмплiтуди та частоти ви-никнення потенцiaлiв. Пiдвищення aмплiтуди електромiогрaфiчноï aктивностi виникае за раху-нок функци скорочення жувальних м'язiв. В ос-новi цього лежить збтьшення кiлькостi рухових одиниць, якi втягнут до процесу скорочення, та змша рiвня синхроызаци' бiоелектричних розря-дiв. Також у пaцiентiв дослiджувaних груп спо-стерiгaлaся aсиметрiя максимально! бюелектрично! aктивностi у власно жувальних та скроневих м'язах вщповщно право!' та лiвоï сторш. При цьому у па^етчв I клiнiчноï групи на сторож дискомфорту в дтянц СНЩС вiдзнaчено, що максимальна бюелектрична aктивнiсть була менша на 12 - 14% для власне жувальних м^в та на 15- 20 % - для скроневих. У па^етчв II кл^чно! групи вщповщно на 12-16% та 18-23%. Для пацн ен^в III кл^чно! групи даний показник мав зна-чення вiдповiдно 18-23% та 23-25%.
Дослщження довтьного жування дозволило визначити кiлькiсть жувальних циклiв у патента, простежити процес змiни сторш при жуваны, на-явнiсть домшуючо! сторони жування. Таким чином, якщо в нормi для людини характерне попе-ремiнне залучення обох сторш в акт жування, то у па^етчв I кл^чно! групи ми спостер^аемо те-нденцiю до формування одностороннього жування у 12 па^етчв (14 %), та наявнють стiйко сформованого звичного одностороннього жу-вання у 11 па^ен^в (13 %); у па^ен^в II ктыч-но! групи наявнють стшко сформованого звично-го одностороннього жування у 24 па^етчв (46 %), та, вiдповiдно, у па^етчв III ктычно'! групи наявне односторонне жування дiaгностовaно у 34 па^етчв (74%).
Дослiдження заданого одностороннього жування патента дозволило простежити функцю-нальну aктивнiсть одного окремого жувального м'язу. Порiвняльний aнaлiз результaтiв обсте-ження власне жувальних та скроневих м^в па-цiентiв наведений в таблиц 2. З aнaлiзу зазначених даних слщуе, що у вах без винятку па^е-н^в дослiджувaних клiнiчних груп (100%) спо-стерiгaлося порушення м'язово! aктивностi.
Анaлiз пaрaметрiв визначеного нами часу «перюду мовчання» мае значне дiaгностичне значення, осктьки його збiльшення е початко-вою ознакою порушення функцп скорочення жувальних м^в внaслiдок змши надсегментарних гaльмiвних мехaнiзмiв. Анaлiзуючи показники «перюду мовчання» у па^етчв слщ зазначити, що час «перiоду мовчання» у 5 (1,2 %) па^етчв I клiнiчноï групи, 7 (12,9%) па^етчв II групи та 11 (23,9%) па^етчв III групи цей показник переви-щуе aнaлогiчний показник норми. У решти па^е-н^в зазначений показник вiдповiдaе нормативному.
Таблиця 2
ЕМГ-параметри власне жувальних та скроневих м'яз'в пащент'!в досл/'джуваних клЫ'нних груп
Жувальний м'яз Ta, s Tc, s k Ampmax, mV Amp mean, mV Tean max Tean mean
m.masseter dex
Iгрупа 0,352 0,231 1,3 0,68 0,48 351,7 246,8
II група 0,361 0,267 1,35 0,72 0,59 358,9 248,4
III група 0,368 0,256 1,44 0,87 0,62 364,1 251,9
m.masseter sin.
Iгрупа 0,351 0,232 1,31 0,67 0,48 359,2 249,1
II група 0,362 0,264 1,37 0,78 0,62 359,9 249,9
III група 0,370 0,255 1,45 0,83 0,70 365,8 253,1
m.temporalis dex
Iгрупа 0,338 0,236 1,3 0,89 0,68 334,2 310,8
II група 0,346 0,251 1,38 0,91 0,73 341,9 318,9
III група 0,351 0,244 1,44 0,91 0,78 359,9 322,7
m.temporales sin
Iгрупа 0,337 0,235 1,3 0,85 0,67 329,1 311,4
II група 0,348 0,250 1,39 0,92 0,74 348,8 319,8
III група 0,357 0,230 1,45 0,95 0,79 358,9 322,9
npuMimKa: *p=+/-0,05
Аналiз даних електромюграфп для па^енпв 1-111 шшчноТ груп свщчить про наявнiсть мехаш-зму перенавантаження жувальних м'язiв одыеТ i3 CTopiH, що клiнiчно супроводжуеться проявами дефлексiТ (або девiацN) нижньоТ щелепи. У пацн ентiв вах дослiджуваних груп вiдзначались по-рушення м'язовоТ рiвноваги, якi проявлялися у наступному виглядк наявнiсть спонтанноТ активное^ м'язiв при фiзiологiчному спокоТ - у 14 осiб (16,7 %) I клiнiчноТ групи, у 11 осiб (21,2%) II клн нiчноТ групи та вiдповiдно у 16 оаб (34,8%) III кшычноТ групи; порушення спiввiдношення фаз бюелектричного спокою та бюелектричноТ акти-вност - у 34 осiб (40,5%) I кл^чноТ групи, у 21 особи (40,4%) II шшчноТ групи та вщповщно у 31 особи (67,4%) III шшчноТ групи; гальмування
активност пiд час вольового стискування щелеп - у 11 оаб (13,1 %) I шшчноТ групи, у 9 оаб (17,3%) II шшчноТ групи та, вщповщно, у 10 оаб (21,7%) III шшчноТ групи; порушення екоорди-нованоТ рефлекторноТ дiяльностi жувальних м'язiв - - у 24 оаб (28,5 %) I шшчноТ групи, у 18 оаб (34,6%) II шшчноТ групи та вщповщно у 17 оаб (30,1%) III шшчноТ групи.
Визначений показник латентного перюду массетер-рефлексу власне жувальних м^в у всiх пацiентiв зазначених нами шшчних груп був в межах 6,0 - 8,4мс, що вщповщае нормi. Даний показник свщчить про збереження аферентноТ та еферентноТ провiдностi та цiлiснiсть дуги да-ного рефлексу як на рiвнi стволу головного моз-ку, так i на рiвнi трiйчастого нерву (рис. 2-5).
14.0 0-Ю
В
Рис. 2. Приклад електромограми патента 1 клiнiчно'l групи: А - повний цикл довльного жування, В - ковтання.
В
Рис. 3. Приклад електромограми патента II клнчноГ групи: А - повний цикл довльного жування, В - ковтання.
А
В
Рис. 4. Приклад електромограми патента Ill клнчноГ групи: А - повний цикл довльного жування, В - ковтання.
Рис. 5. ЕМГ пацiентiв клiнiчно'i групи 0 (норма).
Висновки
У па^енпв iз дисфунк^ею скронево-нижньощелепного суглоба якюн та кшькюш по-казники електромюграфи тiсно корелюють iз стадiями розвитку патологи та вщповщають клн нiчним проявам патологи.
Зважаючи на проаналiзованi данi, слщ зазна-чити, що за умов наявного дисфункцюнального стану скронево-нижньощелепного суглоба у па-цiента, змiни в нейро-м'язовому комплекс вщбу-ваються вже на перших стадiях розвитку патоло-гiчного процесу. I саме електромiографiя е тим додатковим методом обстеження, який дозволяе рееструвати ранн змши в зубощелепному апа-ратi. Тому ЕМГ е не лише доцтьним, а й необ-хiдним методом дiагностики для пацiентiв з ди-сфункцiею скронево-нижньощелепних суглобiв, оскiльки реестра^я раннiх проявiв дозволяе розпочати лкування та спрямувати його в пев-
ному напрямку, що значно пщвищуе якiсть на-дання гнатолопчноТ допомоги.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться поглибити дослн дження нейро-м'язового компонента зубощеле-пного апарату, долучивши до дослiдження до-помiжнi жувальн та мiмiчнi м'язи.
Зважаючи на проаналiзованi нами данi елек-тромiографiчне дослiдження основних та допо-мiжних жувальних м'язiв, доцiльно проводити як в якост початковоТ дiагностики, так i кожнi три мiсяцi пщ час лiкування: з метою виявлення змш та коректування лiкувальних заходiв. Вдоскона-лення дiагностичного алгоритму па^етчв, що мають м'язово-суглобову дисфункцiю дозволить виявляти патолопю на раннiх етапах, що, безу-мовно, пiдвищить якють надання стоматолопч-ноТ допомоги патентам.
References
1. Afrashtehfar KI, Qadeer S. Computerized occlusal analysis as an alternative occlusal indicator. Cranio. 2014; 16: 215.
2. Ault J. Temporomandibular disorders [Electronic resource]. Available from: oMedicine http://www.emedicine.medscape.com/ Mar. 16, 2009.
3. Blanco Aguilera A, Gonzalez Lopez, Blanco Aguilera E, De la Hoz Aizpurua JL, Rodriguez Torronteras A, Segura Saint-Gerons R, Blanco Hungria A. Relationship between self-reported sleep bruxism and pain in patients with temporomandibular disorders. J Oral Rehabil. 2014 Aug; 41(8): 564-72.
4. Calderon P dos S, Hildenberg PB, Rosetti LM, Laurenti JV, Conti PC. Influence of tinnitus on pain severity and quality of life in patients with temporomandibular disorders. J Appl Oral Sci. 2012; 20(2): 170-3.
5. Ferendiuk E, Zajdel K, Pihut M. Incidence of otolaryngological symptoms in patients with temporomandibular joint dysfunctions. Biomed Res Int. 2014; 2014: 824684.
6. Furlan RM, Giovanardi RS, Britto AT, Britto DB. The use of superfi cial heat for treatment of temporomandibular disorders: an integrative review. Codas. 2015, Mar-Apr; 27(2): 207-12.
7. Igic M, Krunic N, Aleksov L, Kostic M. Determination of vertical dimension of occlusion by using the phonetic vowel "O" and "E". Vojnosanit Pregl. 2015; 72(2): 123-31.
Реферат
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ РАБОТЫ ЖЕВАТЕЛЬНЫХ МЫШЦ ПРИ ДИСФУНКЦИОНАЛЬНЫХ РАССТРОЙСТВАХ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА Костюк Т.М.
Ключевые слова: электромиография, височно-нижнечелюстной сустав, жевательные мышцы, биоэлектрическая активность, биоэлектрический покой.
Мышечно-суставная дисфункция височно-нижнечелюстного сустава является одной из самых распространенных патологий в стоматологии. Заболевание, имеющее сложную, полиэтиологическую природу и многочисленные характерные клинические проявления является достаточно сложным как для диагностики, так и для реабилитации пациентов. Приоритетным, безусловно, есть поиск диагностических мероприятий и методик, которые позволят выявлять дисфункциональные изменения на ранних этапах заболевания. Проведенное нами электромиографическое исследование позволило проследить и проанализировать изменения в жевательных мышцах пациентов согласно степени развития дисфункции височно-нижнечелюстного сустава. Жевательные мышцы человека, посредством сложных рефлекторных связей являются именно тем звеном, которое первым реагирует на любые анатомические и функциональные изменения зубочелюстного аппарата. Функциональное состояние мышц челюстно-лицевой области взаимосвязано и взаимозависимо от аномалий и нарушений соотношений зубных рядов челюстей. Неврогенные и миогенные нарушения челюстно-лицевой области могут способствовать возникновению, развитию и усугублению аномалий окклюзии. Начиная лечение пациентов с мышечно-суставной дисфункцией необходимо четко представлять функциональное состояние всех мышц зубочелюстного аппарата. В случае отсутствия или недостаточной перестройки мышечной деятельности очень высока вероятность рецидива патологии. Поэтому одной из важнейших и первоочередных задач современного комплексного, мультидисциплинарного лечения дисфункциональных расстройств височно-нижнечелюстного сустава является диагностика ранних проявлений признаков патологии. Проведенное нами электромиографическое исследования пациентов с дисфункцией височно-нижнечелюстного сустава позволило провести параллель соответствия между глубиной поражения нейро-мышечного комплекса зубочелюстного аппарата и клиническими проявлениями заболевания у пациентов.
Summary
ELECTROMYOGRAPHIC RESEARCH OF CHEWING MUSCLES FUNCTIONING IN DYSFUNCTIONAL DISORDERS OF TEMPOROMANDIBULAR JOINT Kostiuk T.M.
Key words: electromyography, temporomandibular joint, chewing muscles, bioelectric activity, bioelectric rest.
Muscular and articular dysfunction of the temporomandibular joint is one of the most prevalent disorders in dentistry nowadays. This is characterized by complicated polyetiology and varying clinical manifestations, presenting difficulties both for diagnosis and rehabilitation of the patients. The priority study direction is definitely the search for diagnostic methods that will allow clinicians to identify the dysfunctional changes in their early stage. We performed electromyography that contributed to analysis of changes in the masticatory muscles depending on the severity of temporomandibular joint dysfunction. The chewing muscles due to their complex reflex interdependence are very sensitive and respond to any anatomical and functional changes of the dentofacial apparatus. Functional condition of the dentofacial muscles largely depends on even slight occlusal abnormalities. Neurogenic and myogenic disorders of the dental mandibular region can contribute or exacerbate the development of malocclusion. When the dentist starts therapy of the muscular-articular dysfunction, s/he should have clear vision on functional condition of all muscles of the head and neck region.
8. Karibe H, Goddard G, Okudo M. Comparison of masticatory muscle myofascial pain in patients with and without a chief complaint of headache. Cranio. 2014 Jan; 32(1): 57-62.
9. Kostiuk T, Chrol N. Substantion of relaxing splint used on patient with the para function of chewing musles. Likars'ka sprava. 2017; 5-6: 130-4.
10. Lei J, Liu MQ, Yap AU, Fu KY. Sleep disturbance and psychologic distress: prevalence and risk indicators for temporomandibular disorders in a Chinese population. J Oral Facial Pain Headache. 2015, Winter; 29(1): 24-30.
11. Malanchuk VO, Timoshchenko NM, Kostiuk T.M. Diagnostics of position of the motor and trigger points: of the chewing muscles for zygomatic complex fractures. Likars'ka sprava, 2015; 3-4: 109-15.
12. Manfredini D, Cocilovo F, Favero L, Ferronato G, Tonello S, Guarda-Nardini L. Surface electromyography of jaw muscles and kinesiographic recordings: diagnostic accuracy for myofascial pain. J Oral Rehabil. 2011; 38(11): 791-5.
13. Desai MJ, Saini V, Saini S. Myofascial Pain Syndrome: A Treatment Review Pain Ther. 2013 Jun; 2(1): 21-36.
14. Silveria A, Armijo-Olivo S, Gadotti IC, Magee D. Masticatory and cervical muscle tenderness and pain sensitivity in a remote area in subjects with a temporomandibular disorder and neck disability. J Oral Facial Pain Headache. 2014 Spring; 28(2): 138-46.
When no or incomplete remodelling of muscular activity, there is a very high risk of the recurrence of this disorder. Therefore, one of the most important tasks of modern integrated therapy of the temporomandibular joint dysfunctions is its early detection. The electromyographic examination of patients who are suspected to have temporomandibular dysfunction allows clinicians to establish the dependence between the severity of dentofacial neuro-muscular affection and clinical manifestations of this disorder.
УДК: 351.77:616.314-053.2+577.118 Криничко Л.Р.
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГ1ЧНО1 БУДОВИ РУБЦЕВОЗМ1НЕНИХ ТКАНИН ШК1РИ ПРИ Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1 К1СТ ШИ1 ЕМБРЮНАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА 6, 9 ТА 12 М1СЯЦЬ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ
Харшський нацiональний медичний унiверситет, м. Харш
Не зважаючи на велику кльксть наукових розробок та досягнень сучасно)' медицини стосовно проблеми встановлення причини виникнення пюляопера^йних патолог'чних руб^в шюри, вона залиша-еться актуальною для щелепно-лицево)' хiрургi')' внасл'док збльшення частоти )х виникнення та в'дсутност'! едино) доминантно)' думки стосовно етюлогн та патогенезу. Метою роботи було ви-вчення особливост'! морфологiчно)' будови пюляопера^йних нормотрофiчних та патолог'чних руб-цв шк'ри за умов застосування класично)' методики )х профлактики в пор!внянн!' з авторською. Остановлено, що при поеднаному застосуванн PRF-згустку та церулоплазмну морфологiчна картина вiзуалiзуе ефективнсть проведено)' профлактики на 6 мсяць пюляопера^йного перюду: спо-лучнотканинн сосочки в'зуально не в1'др1'зняються в'д таких в '¡нтактнш дермi, розташован мiж ними епiтелiальнi пласти характеризуються мономорфною картиною / в 'дносно однаковими розм-рами. Пучки колагенових волокон розташовуються переважно перпендикулярно до покривного еп-телю, в середнх i базальних в'дд'лах - паралельно. Проведена реак^я з антитлами до блку К - 67 виявляе пролiферативну активнсть в 20% еп'тел'альних клiтин базального шару еп'дерм'юу i практично повну в 'дсутн'ють такий в клтинах сполучнотканинного рубця. На 12 мсяць пучки колагенових волокон пюляопера^йного рубця за тинкторiальними характеристиками / метричними показниками практично не в1'др1'зняються в 'д таких в незм'тенш дермi, що е доказом ефективностi запропонованого методу профлактики.
Ключов1 слова: кюта шиТ, нормотрофнчний рубець, патолопчний рубець, церулоплазмЫ, PRF-згусток.
Стаття е фрагментом комплексно)' теми кафедри хiрургiчно)' стоматологи та щелепно-лицево)' х'рург'и Харювського на^о-нального медичного унiверситету «Характер, структура та лкування основних стоматологiчних захворювань» (номер де-ржреестрацп 011би004975).
Вступ
Незважаючи на велику ктькють наукових розробок та досягнень сучасноТ медицини стосовно проблеми встановлення причини виникнення шсляоперацшних патолопчних руб^в шкн ри, вона залишаеться актуальною для щелепно-лицевоТ хiрургiТ внаслщок збтьшення частоти Тх виникнення та вщсутносп единоТ домшантноТ' думки стосовно етюлогп та патогенезу [1]. Особ-ливу увагу заслуговують оперативн втручання з приводу кют шиТ ембрюнального походження, так як, за даними багатьох авторiв, вiрогiднiсть утворення атрофiчних, гiпертрофiчних та келоТ-дних руб^в у ближньому та дальньому пюля-операцшному перюдах варше вщ 14% до 37% [2,3].
Натепер пошук нових методик штраоперацш-ноТ профтактики утворення патолопчних руб^в шюри та Тх морфолопчне обфунтування при проведення оперативних втручань у рiзних шарах м'яких тканин е актуальною проблемою сучасноТ хiрургiчноТ стоматологи та щелепно-лицевоТ хiрургiТ [4,5].
Важливу роль при виборi методик лкування в^фграе локалiзацiя руб^в, осктьки вона визна-
чае Тх естетичний кшцевий результат для конкретного патента. Але автори вщображають лише кл^чн спостереження без Тх морфолопчно-го обфунтування [6,7,8]. Пiсля проведення ана-лiзу лiтератури, ми прийшли до висновку, що жодна з запропонованих схем профтактики не виршуе проблему утворення, патолопчних руб-^в шкiри пiсля хiрургiчного лiкування кют шиТ ембрюнального походження [9].
Мета дослщження
Вивчити особливост морфолопчноТ' будови шсляоперацшних нормотрофiчних та патолопч-них руб^в шкiри за умов застосування класичноТ методики Тх профiлактики в порiвняннi з авторською, шляхом штраоперацшного застосування PRF-згусткiв в комбшаци з антиоксидантами в пiсляоперацiйному перюдк
Матерiал i методи дослiдження
За характером методики профтактичних дiй вс хворi були подiленi на 3 ктычних групи. 1 група - 20 па^етчв, яким пiд час оперативного втручання у 2 шари (пщ м'язом та пщ шюрою у простори введено PRF-згусток, що отриманий у центрифузi в пробiрках A-PRF. 2 група - 20 пацн
