CC BY
12
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 616.314-001.4-008.12-07
В1ДН0ВЛЕННЯ ЖУВАЛЬН01 ЕФЕКТИВН0СТ1 У ПАЦ1ЕНТ1В 13 ГОРИЗОНТАЛЬНОЮ ПАТ0Л0Г1ЧН0Ю СТЕРТ1СТЮ 3УБ1В ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТР0М10ГРАФ1ЧНИХ Д0СЛ1ДЖЕНЬ Козак Р.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши
„УкраТнська медична стоматолопчна академ1я"
Автором проведено вивчення показникгв електромгографгчних дослгджень власне жувалъного м'яза у пацгентгв гз горизонтальною патологгчною стертгстю зубгв, вгдновлених керамгчними вкладками г композитними матергалами до та через мгсяць пгсля лгкування. Доведено, що про-цес адаптацгг до керамгчних вкладок, якими вгдновили зубний ряд у пацгентгв другог дослгдног групи, г в пацгентгв, яким вгдновили зубний ряд фотополгмерним матергалом, вгдбуваеться майже однаково г вгдмгнностей не мае. Електромгографгчнг дослгдження якостг лгкування г характеру вгдновлення функцгг жування хворих, яким вгдновлено зубнг ряди керамгчними вкладками г фотополгмером, пгдтверджують, що вже через 1 мгсяць вони наближаються до показникгв контрольног групи. Усе це свгдчить про необхгднгсть упровадження запропонованого методу в практичну стоматологгю.
Ключов1 слова: горизонтальна патолопчна стертють, керам1чы вкладки, композит, електромюграф1чы дослщження .
йисегат ф1рми
Вступ
Патолопчна стертють зуб1в - одна з поширених хвороб зубощелепноТ системи. Вважають, що надм1рне стирання вщбувасться в бтьш молодому вщ, коли функцюнують добре розвинеы м'язи щелеп \ жувальы рухи ¡нтенсивнЫ [4, 7].
Пщвищене стирання зуб1в залежить в1д виду прикусу. Найбтьш значна втрата твердих тканин характерна для прямого прикусу - 53,35% випадюв, глибокого прикусу - 49,60% випадюв \ ортогнатичного - 23,75% випадюв. Посилене стирання викпикае руйнування анатомнноТ фо-рми зуб ¡в з утворенням характерно!" форми стерто! поверхы (фасетка, узура, ступЫчастють, пористють) [6].
Об'сктивне уявлення про якють вщновлення зубних ряд1в керамнними вкладками \ фотопо-л1мерними матер1алами та характер вщновлен-ня функци жування може бути побудоване лише на основ! даних про характер рух1в жувальних м'яз1в, Тхнього тонусу \ бюелектрично! активност1 [1, 2, 3, 5].
Для виршення поставлених у робот1 завдань проводили клнны дослщження. Обстежили 52 пацюнти контрольно!" та дослщних груп вком вщ 25 до 45 рою в, яким були виготовлеы незымы конструкци зубних протез! в на верхню \ нижню щелепи з дефектами коронково! частини зуб1в при горизонтально патолопчый стертостк Паць енти 1 (контрольно!) групи з ¡нтактними зубними рядами брали участь у додаткових методах дослщження.
Залежно в1д методу надання стоматолопчно! допомоги пацюнти ¡з горизонтальною формою патолопчно! стертост1 зуб1в були розподтеы на дв1 групи: 2 група - 14 пац1ент1в, яких лкували за допомогою керамнних вкладок за власною методикою та композитного матер1алу EsthetX фь рми "Dentsply" (Нмеччина). Керамны вкладки
виготовляли 13 керам1ки "Сегатсо" (Нмеччина) \ фксували цементом Jen-Dua Сет США; 3 група - 17 пац1ент1в, яких лкували за допомогою композитного матер1алу EsthetX ф1рми "Dentsply" (Нмеччина).
3 метою визначення ефективност1 вщновлення функци жування у пацюнтв дослщних груп нами отримано 93 електромюграми у контрольно груп1 з ¡нтактними зубними рядами та в пац1ент1в дослщних груп у день обстеження \ через 1 мь сяць користування обраними конструкцтми.
Генерал ¡зована горизонтальна патолопчна стертють зуб1в суттсво впливае на характер за-пису електромюграм. Характеризуючи електро-мюграми пац1ент1в, яким показано вщновлення зубних ряд1в \ пщвищення висоти прикусу, необ-хщно зазначити вщеутнють розчленованост1 структури, появу спонтанно! активност1 в одному з м'яз1в, наявнють строго визначеного боку жування, появу низькоампл1тудних коливань бюст-рум1в.
Вважасмо, що методи вщновлення зубних ря-д1в також впливають на термн звикання до них, що вщбиваеться на якост1 показниюв електромн ограм.
Вщомо, що процес звикання до нових констру-кцо зубних протез^ або до вщновленого ряду фотопол1мерними матер1алами закнчуеться через 30 д1б. Через 1 мюяць п1сля фкеаци керамь чних вкладок у патенте другоТ дослщно! групи \ п1сля вщновлення зубного ряду фотопол1мерним матер1алом у пац1ент1в третьоТ дослщно! групи визначаеться бтьш ч1тка структура електромюг-рам.
Електром1ограф1чна картина у хворих дослщних груп зазнае значних змш \ характеризусться вираженою тенденц1сю до нормалЬаци. На еле-ктром1ограмах пац1ент1в з'являсться чергування залп1в активност1 з пер1одами спокою, п1двищу-сться ампл1туда коливаньб1опотенц1ал1в.
* Автор статт'1 е виконавцем фрагменту комплексноI /н/ц/ативно)' теми кафедр стоматолог1чного профтю "Оптимизация профюактики та лкування стоматологЫних захворювань" (державний реестрац1йний№ 010би003237).
Том 7, Випуск 4
35
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
У характер! електромютрам пацюн^в дослщ-них груп найбтьш вираженим показником нор-мал^аци акту жування слщ вважати змну боюв у довтьному жуваннк
На фоы розчленованост! структури та високо-ампл1тудних коливань це можна вважати повним завершениям процеав адаптаци з формуванням
Зведена таблиця часу активност/1 с/
нового функцюнальното р1вня нервовоТ рецепци.
Але характер запису електромютрам не дае повного об'ективного уявлення про мехаызми нервовоТ регуляци акту жування залежно вщ методу вщновлення зубного ряду. Ц1 змни ви-значаються за допомогою ктькюноТ обробки електромютрам (табл. 1, 2 ).
Таблиця 1.
> власне жувального м'яза у контрольн/й I досл/дних групах
Активнють Споюй "К"
група в день обстеження через в день обстеження через в день обстеження через
1 мюяць 1 мюяць 1 мюяць
робо- балан- робо- балан- робо- балан- робо- балан- робо- балан- робо- балан-
чий бк суючии бк чий бк суючии бк чий бк суючии бк чий бк суючии бк чий бк суючии бк чий бк суючии бк
1-а 0,256± 0,005 0,239± 0,004 0,346± 0,006 0,244± 0,005 0,74 0,98
2-а 0,194± 0,184±0 0,231± 0,224± 0,196± 0,182± 0,231± 0,221± 0,99 1,01 1,0 1,01
0,007 ,006 0,004 0,005 0,006 0,008 0,004 0,005
3-я 0,195± 0,194± 0,234± 0,226± 0,197± 0,195± 0,225± 0,216± 0,99 0,99 1,04 1,05
0,005 0,005 0,005 0,006 0,005 0,005 0,005 0,005
Таблиця 2
Зведена таблицу ампл':туди власне жувального м'яза па-ц!ент!в досл/дних груп у р/зн! терм/никористування (М±т)
Трупа Ампл1туда
в день обстеження через 1 мю.
робочий бк балансую-чий бк робочий б1к балансую-чий б1к
1-а 62,81±0,5 62,28±0,58 83,69±0,65 82,77±0,58
2-а 63,85±0,85 62,42±0,65 85,14±0,92 83,64±0,94
3-я 62,81±0,5 62,28±0,45 83,69±0,65 82,77±0,58
Дан1, наведен! в таблицях 1 \ 2, свщчать, що основы змши вщбуваються всередиы окремого динамнното циклу \ проявляються перерозподн лом часу активност1 та спокою, що особливо на-очно виявляеться в числових значениях коефщь ента "К", а також показниюв ампл1туди.
31 зниженням висоти прикусу при горизонтально патолопчнм стертост1 зубв порушусться функця жування, що впливас на елементи ди-намнного циклу. Коефщюнт "К" в уах дослщних трупах до лкування при довтьному жуваны вщр^нясться вщ показниюв у трупах через 1 мн сяць пюля накпадання протез^ \ вщновлення зубних рядв, що складас 0,99 - на робочому боц та 1,01 - на балансуючому боц1 (р<0,01) проти вщповщно 0,74 та 0,98 у контролы-нй груп1; значно знижусться ампл1туда коливань бюстру-м1в на робочому боц1 (63,85±0,85) та на балансуючому боц (62,42±0,6б) у пороняны з нормою (83,26±0,5 та 82,82±0,58 вщповщно).
Графны зображення часу активное^, спокою й ампл1туди жувальних м'язв на робочому боц через 1 мюяць пюля протезування в порвняны з контрольною групою наведен! на рисунках 1, 2, 3 \ 4. 1,2-, 1 0,8 0,60,40,2 0
Рис. 2. Показники часу активное^ та спокою власне жувального м'яза на балансуючому боц1 в контрольнш та дослщних трупах через 1 мюяць
Залежно вщ методу вщновлення зубних ряд1в виявляеться тенденцт до нормалЬаци вже через 1 мюяць пюля накладання протез^. У дослщних трупах ц показники вже наблизилися до даних, отриманих у день обстеження пацюнт!в уже через мюяць користування конструкцями, й активнють становила 0,231 ±0,004 та 0,234±0,005, а споюй - 0,231±0,004 \ 0,225±0,005 вщповщно.
Разом з тим, дослщжеы в трупах параметри мають тенденцю до нормалЬаци, яка збер1га-сться при анапт вах отриманих даних.
Необхщно зазначити, що через 1 мюяць користування запропонованими конструкцями значения ампл1туди жувальних м'яз1в пацюнт!в дослщних труп наблизились або були вищими вщ показниюв, отриманих удень обстеження.
Кращими показниками через 1 мюяць (рис.3.4.12) були ампл^уды коливання в друг1й дослщнм груп 1, що становило 85,14±0,92 на робочому боц та 83,64±0,94 - на балансуючому, тод1 як у третм дослщнм трут показники були нижчими \ вщповщно становили 83,69±0,65 \ 82,77±0,58.
Рис. 1. Показники часу активное^ та спокою власне жувального м'яза на робочому боц1 в дослщних трупах через 1 мюяць
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
У
/ 83,26 1 82,82 1
/ ■ 1
/ < —
63,85 62,42
/ 62,81 62,28
/
/
/ /
□ 1-а група
□ 2-а група
□ 3-а група
На робочому боц|
На балансуючому боц|
Рис. 3. Показники ампттуди власне жувального м'яза в контрольнш та дослщних трупах у день обстеження
31 збтьшенням термшу користування запро-понованими конструкции вщновлення зубного ряду через 1 мюяць показники коефщюнта "К" у дослщних трупах мало вщр^нялись \ становили 1,0 - 1,05.
85,5 85 84,5 84 83,5 83 82,5 82 81,5
83,64
На робочому 6oui
КЁ
82,77 _
-V—f
□ 2-а група
□ 3-а група
На балансуючому 6oui
них вкладок, якими вщновили зубний ряд у пацн eHTiB друго!' дослщно!' групи, i в пац1ент1в, яким вщновили зубний ряд фотопол1мерним MaTepia-лом, вщбувасться майже однаково i вщмЫнос-тей не мае.
Електромюграфны дослщження якост1 лку-вання i характеру вщновлення функц1Т жування хворих, яким вщновлено зубн1 ряди керамнними вкладками i фотопол1мером, пщтверджують, що вже через 1 мюяць вони наближаються до пока-зниюв контрольно! групи. Усе це свщчить про необхщнють упровадження запропонованого методу в практичну стоматолопю.
Л1тература
1. Дворник В.М. Комп'ютерна оц1нка електромюграф1чноТ норми жувальних м'язш //Матер. I з'Тзду Асоц1аци стоматолопв УкраТ-ни. - К., 1999. - С.391-393.
2. Дворник В.М. Функцюнальна характеристика зубощелепноТ сис-теми за допомогою електромюграфи i комп'ютерного анал1зу // Актуальы питания ортопедичноТ стоматологи: 36. наук. пр. -Полтава, 1996. - С. 17-18.
3. Дворник В.М., Добровольський O.B. Якюний анал1з електромюг-рам у ос1б з ¡нтактними зубними рядами // Питання ортопедичноТ стоматологи: 36. наук. пр. - Полтава, 1997. - С. 33-36.
4. Добровольський O.B. Функцюнальна дшгностика, кп1нка та л1ку-вання парафункцм жувальних м'яз1в: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2000. - 18 с.
5. Молдованов А.Г. Физиология и патология истирания твердых тканей зубов. - Симферополь: Таврида, 1992. - 18б с.
6. Молдованов А.Г. Этиология, возрастные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения и профилактики повышенного истирания твердых тканей зубов: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.21 / Укр. мед. стомат. акад. - Симферополь, 1996. - 36 с.
7. Wirz J., Jager K., Schmidli A. Politur von Keramik - Oberflachen // Schweiz. Mschr. Zahnmed. - 1987. - Bd. 97, № 7. - S. 906-912.
Рис. 4. Показники ампттуди власне жувального м'яза в контрольнш та дослщнихгрупах через 1 мюяць
Проведен! кпнны дослщження дозволяють стверджувати, що процес адаптаци до керамн-
Реферат
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЖЕВАТЕЛЬНОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С ГОРИЗОНТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЧЕСКОЙ СТИРАЕМОСТЬЮЗУБОВ ПОДАННЫМ ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
Козак Р.В.
Ключевые слова: горизонтальная патологическая стираемость, керамические вкладки, композит, электромиографические исследования.
Автором проведено изучение показателей электромиографических исследований собственной жевательной мышцы пациентов с горизонтальной патологической стираемостью зубов, восстановленных керамическими вкладками и композитными материалами до и через месяц после лечения. Доказано, что процесс адаптации к керамическим вкладкам, которыми восстановили зубной ряд пациентам второй опытной группы, и у пациентов, которым восстановили зубной ряд фотополимерным материалом, происходит одинаково и отличий не имеет. Электромиографические исследования качества лечения и характера возобновления функции жевания больных, которым восстановлены зубные ряды керамическими вкладками и композитным материалом, подтверждают, что уже через 1 месяц они приближаются к показателям контрольной группы. Все это свидетельствует о необходимости внедрения предложенного метода в практическую стоматологию.
Том 7, Выпуск 4
37
