CC BY
11
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш_
9. Соловьева - Савоярова Г. Е. Некариозные поражения 11. Зазулевская Л.Я., Климова С.В. Профилактика и лече-зубов как маркеры гормонально-метаболических нару- ние заболеваний пародонта препаратом Кальций-Д3 Ни-шений у женщин: Автореф. дис. канд. мед. наук: комед // Дентальные технологии. - 2001. - №3. - С. 2514.00.21, 14.00.01 / Санкт-Петербург, 2008. - 21 с. 28.
10. Клинические методы исследования слюны при кариесе 12. Метод объективной оценки минеральной зрелости эма-зубов / Методические рекомендации для субординато- ли и эффективности влияния препарата «Кальций-Д3 Ни-ров, интернов и врачей-стоматологов. Сост. Т.Л. Реди- комед» на созревания твердых тканей постоянных зубов нова, А.Р. Поздеев. - Ижевск., 1994. - 24 е.. у подростков // Dental Forum. - 2005. - №3 (16).
Реферат
Использование препарата «Кальций Д3 никомед» в комплексном лечении пациентов в гиперчувствительностью зубов. Иваницкий И.А., Николишин А.К.
Ключевые слова: гиперчувствительность зубов, «Кальций Д3 никомед».
В статье проанализированы результаты использования препарата «Кальцийй-Д3 Никомед» в комплексной терапии пациентов с гиперчувствительностью зубов. Проведенные клинические исследования доказывают эффективность предложенных схем лечения и позволяют рекомендовать их к внедрению в стоматологическую практику.
Resume
APPLYING OF PREPARATION "CALCIUM-D3 NICOMED" IN COMPLEX THERAPY OF PATIENTS WITH TEETH
HYPERSENSITIVITY.
Ivanitsky I.O., Nikolishyn A.K.
Key words: teeth hypersensitivity, "Calcium-D3 Nicomed", complex therapy.
The paper represents the effects of applying of "Calcium-D3 Nicomed" in complex therapy of teeth hypersensitivity. The clinical studies show the high effectiveness of the developed treatment regimens and allow to recommend them to introduce in dental practice.
УДК 616.314.18 - 002.4:616.12-008.46
СТАН М1КР0ЕК0Л0ГП ПАРОДОНТАЛЬНИХ КИШЕНЬ ХВ0РИХ НА ГЕНЕРАЛ130ВАНИЙ ПАР0Д0НТИТ НА Ф0Н1 НЕЙР0ЦИРКУЛЯТ0РН01 ДИСТ0НП* Казакова К.С., Череда В.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Проведено обстеження 20 пащентт з хротчним генералгзоаним пародонтитом на фот нейро-циркуляторног дистонгг. Отриман результати дозволяють прийти до висновку, що у пащен-тг на нейроциркуляторну дистоню гемомтроциркуляторн порушення призводять до розвит-ку у навколозубних тканинах гтоксгг, метаболгчних, дистрофгчних г дегенеративних змт, що на фон дисбалансу мтробног екосистеми тцюють запальн реакцгг.
Ключов1 слова: хроычний генерал1зований пародонтит, нейроциркуляторна дистошя.
Проблема запальних хвороб пародонту набу- у 32-50% випадюв \ мае тенденц1ю до зростання
ла особливо!' актуальна у зв'язку з неухильним ростом захворюваност1 \ стмкою тенденцию до розвитку тяжких форм уражень пародонту в уах вкових трупах, коли не вдаеться виявити мюцев1 стоматолопчы передумови \ причини, що викпи-кають захворювання [4,5]. Це евщчить про вто-ринний характер генерал^ованих запальних уражень тканин пародонту стосовно патологи внутршых оргаыв. Широка розповсюджеысть хвороб пародонту, IX тюний взаемозв'язок з со-матичною патолопсю, вщеутнють ефективних метода д1агностики, профтактики \ лкування збер1гаеактуалы-нсть проблеми [7,11,14].
В даний час серед патологи серцево-судинноТ системи функцюнальы розлади, зокрема, нейроциркуляторна дистоыя, зустрнаються довол1 часто. Так, в загальый структур! серцево-судинних захворювань ця патолопя виявляеться
[2,3]. Нейроциркуляторна дистонт не вщносить-ся до категори небезпечних для життя хвороб, що викликають ¡нвалщ1зац1ю, але суттсво об-межус працездатнють пац1снт1в \ знижус IX рь вень життя [1].
Захворювання порожнини рота, як \ будь-яю хвороби людини, здебтьшого ¡ндукуються \ ви-значаються двома трупами фактор1в: зовышыми (в тому числ1 \ мкрооргаызмами) та системними внутршыми факторами, серед яких основне значения мае спадковють, стан ¡мунноТ та ендо-кринноТ систем, порушення ¡нерваци та мкро-циркуляци [9,15]. Хоча, безперечно, що \ початок, \ наслщок захворювання визначаеться вза-смод1сю зовышых та внутршых фактор^.
Наявысть функцюнальних порушень ¡нерваци та кровопостачання судин пародонту у хворих на нейроциркуляторну дистоыю е тим сприятли-
* Стаття е фрагментом теми „ Патогенетичн1 nidxodu до метод/в лкування основних стоматолог1чних захворювань на основ/ вивчення механ\зм\в пошкодження тканин пульпи, периодонтиту та пародонтита", державний реестрац/йний № 0104V004411. Строк виконання:2004 - 2008рр.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
вим фактором, який на фон1 незадовтьноТ ririe-ни порожнини рота пщвищус ризик виникнення запальних захворювань пародонту.
Метою дослщження було вивчення стомато-лопчного статусу та характеру зм1н мкроекологи пародонтальних кишень хворих на генерал1зо-ваний пародонтит легкого та середнього ступеня тяжкост1 на фон1 нейроциркуляторноТдистони.
Матер1али i методи
Дослщжено 20 хворих на нейроциркуляторну дистоыю, у яких на основ! загально-прийнятих кп1н1чних i рентгенолопчних дослщжень д1агнос-тований хрон1чний генерал1зований пародонтит: легкого ступеня у 8 пац1снт1в, та середнього ступеня - у 12 пац1снт1в. BiK хворих коливався в1д 45 до 65 poKiB, ж1нок було 75%, чолов1к1в -25%. Захворювання мало латентний переб1г, про що свщчила в1дсутн1сть в анамнез! в1рог1дноТ ¡нформаци про загострення запального процесу у ясневих тканинах протягом 3-5 poKiB [11].
П1д час встановлення д1агнозу "хрон1чний ге-нерал1зований пародонтит" використовували кпасиф1кац1ю хвороб пародонту, яка прийнята на XVI Пленум! Всесоюзного наукового товари-ства стоматолопв у 1983 роц1 [10]. Д1агноз "ней-роциркуляторна дистон1я" встановлювався л1-карем-неврологом. Контрольну групу склали в1дпов1дн1 за BiKOM i статтю 14 хворих на нейро-циркуляторнудистон1ю з ¡нтактним пародонтом.
Кл1н1чне i лабораторно-1нструментальне досл1-дження включало загально-кп1н1чн1 методи до-слщження з вивченням скарг, анамнезу i об'ективного стоматолопчного статусу хворих з використанням основних ясневих 1ндекс1в i ririe-н1чних проб: ririeHiHHoro ¡ндексу (OHI-S) за Green J.C., Vermillion J.R. (1960), паптярно-марг1нально-альвеолярного ¡ндексу (РМА) за Parma C.(1960), ступеня кровоточивост1 за H.P.Muhlemann, S.Son (1971), ступеня деструк-ц|| за допомогою пародонтального ¡ндексу (PI) за Russel (1956); вимфювали глибину пародонтальних кишень (ВООЗ, 1990), зд1йснювали рен-тгенолопчы досл1дження (внутр1шньоротов1 та
Показники г/г/ени порожнини рота та iндексна оц/нка cmt
ортопантомограми).
3a6ip матер1алу з пародонтальних кишень у хворих на пародонтит або ¡з зубо-яснево!' бороз-ни у контрольноТ групи проводили стерильним паперовим штифтом довжиною 1 см, який роз-м1щали у стерильний ф1з1олог1чний розчин I ре-тельно в1дмивали. Для визначення м1кробноТ за-селеност1 I вид1лення умовно-патогенних та па-тогенних м1кроорган1зм1в проводили пос1в мате-р1алу на спец1альн1, селективн1 та диференц1й-но-д1агностичн1 середовища: кров'яний агар, жо-втково-сольовий агар, середовище Сабуро, се-довище Ендо. Пос1ви ¡нкубували 24-36 год при температур1 370 С. Вивчення стану микробюце-нозу пародонтально!' кишен1 проводили в1дпов1-дно до наказу МОЗ СРСР №535 в1д 22.04.1985 року "Про ун1ф1кац1ю м1кроб1олог1чних (бактерю-лог1чних) метод1в досл1дження, що застосову-ються у кл1н1ко-д1агностичних лаборатор1ях л1ку-вально-д1агностичних установ" [12]. Щ1льн1сть популяци визначали шляхом п1драхунку м1кроор-ган1зм1в в 1 мл матер1алу (КУО /мл).
Методом фазовоконтрастно!' м1кроскоп1Т досл1-джували як1сний склад м1кроорган1зм1в у bmIctI пародонтальних кишень за методом Загната В.Ф. (1992). Оц1нювали bmIct 4 форм м1кроор-ган1зм1в: коки, нерухом1 палички, рухом1 палички, звивист1 форми. Розраховували коеф1ц1снт ст1й-koctI (КС) м1кроорган1зм1в - сп1вв1дношення ïx нерухомих I рухомих форм.
Статистичну обробку отриманих результат!в досл1дження проводили на ком'ютер1 Pentium IV з використанням програми Microsoft Excel 2003. BiporiflHicTb отриманих результат1в анал1зували за KpnTepicM Ст'юдента.
Результати досл1дження i ïx обговорення
Проведене обстеження nauicHTiB показало 36i-льшення показник1в ¡ндекав г1г1сни, кровоточи-boctI ясен I попршення стану тканин пародонту у хворих на нейроциркуляторну дистон1ю з хро-н1чним генерал1зованим пародонтитом у пор1в-нян1 з контрольною групою (Таблиця 1).
Таблиця №1
тканин пародонту хворих на генералвований пародонтит на фонi нейроциркуляторно!' дистонп
Статистичн1 Контрольна Хвор1 на
Показники показники група генерал!зовании
пародонтит
1ндекс Федорова-Володк1но'| М±м 1,58±0,07 2,77±0,05
1ндекс Г В М±м 0,55±0,06 1,59±0,04
OHI-S ¡ндекс (бали) М±м 0,16±0,05 2,37±1,81
РМА (%) М±м - 39,17±3,76
PI (бали) М±м - 3,19±0,12
Кровоточив1сть (бали) М±м - 2,34±0,58
Вивчення к1льк1сного I як1сного складу м1крофлори пародонтальних кишень хворих на хрон1чний генералвований пародонтит на фон1 нейроциркуляторно! дистонИ' I контрольно! групи людей та проведений анал1з м1кроб1олог1чних досл1джень дозволив зробити висновок, що щ1льн1сть колон1зац|| пародонтальних кишень у цих трупах суттево р1знилась (Табл. 2).
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Таблиця №2
Стан мкроб'юценоза пародонтальних кишень хворих на генерал/зований пародонтит на фонi нейроциркуляторно/дистонп
Мкрофлора Статис-тичы по-казники Контрольна Група Xßopi на генерал^ований пародонтит
КУО/мл М±м 1,55х109±0,50х109 1,95х10|и±0,83х10|и
Р 0,05
Коки(%) М±м 47,1±2,13 24,9±3,90
Р 0,05
HepyxoMi палички (%) М±м 28,5±1,61 18,3±3,27
Р 0,05
PyxoMi палички (%) М±м 17,7±1,85 38,1±1,97
Р 0,05
Звивист1 (%) М±м 6,9±1,29 19,5±2,87
Р 0,05
КС М±м 3,11±0,27 0,74±0,07
Р 0,05
Загальна мкробна заселенють пародонтальних кишень хворих на хроннний генерал^ова-ний пародонтит скпадала 1,95х1010 ± 0,84х101° КУО/мл, тод1 як у хворих з ¡нтактним пародон-том - 1,55х109 ± 0,50х109 КУО/мл, тобто була збтьшена у 12 раз1в (р < 0,05) (Табл. 2).
АналЬ мкрофлори пародонтальних кишень хворих на хроннний пародонтит на фоы нейро-циркуляторно!' дистони, проведений методом фазово-контрастноТ мкроскопп показав, що у них значно переважае ктькють рухомих палич-копод1бних та звивистих форм бактерм, як1 зде-бтьшого належать до пародонтопатогенних мк-рооргаызм1в. Ктькють коюв та нерухомих палич-копод1бних бактерм, що найчаст1ше е стабт^у-ючою мкрофлорою, навпаки зменшена. КС мк-
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на ге
роорган1зм1в, який характеризуе р1вновагу серед резидентних вид1в у мкробюценоз1, становив 0,74 у хворих на генерал^ований пародонтит , i 3,11 - у контрольно!' групи, тобто був нижчим у 4 рази (p < 0,05).
У дослщжуваних трупах пац1ент1в значно Biflpi-знялись частота видтення бактерм р^них ви-д1в, як1 належать до умовно-патогенних та пато-генних. Так, аналЬ характеристики окремих груп MiKpoopraHi3MiB пародонтально!' кишеы дозволив встановити, що у хворих на хроннний пародонтит спостер1гаеться зменшення частоти вияв-лення Streptococcus spp. viridans, як1 е симбюнт-ними мкрооргаызмами, до 30,0%, тод1 як у людей контрольно! групи колоызац1я ними досягала 64,3% (Табл. 3).
Таблиця №3
т/зований пародонтит на фон: нейроциркуляторноТ дистонп
Мкрофлора Контрольна група Xßopi на генерал^ований пародонтит
Абсолюты % Абсолюты %
значения значения
Streptococcus spp. viridans 9 64,3 5 30,0
Streptococcus spp. ß-haemolicus 2 14,2 9 45,0
Staphylococcus aureus 0 0 7 35,0
Escherihia spp. 0 0 6 30,0
Candida spp. 1 7,1 3 15,0
Ел1м1нац1я симбюнтноТ мкрофлори сприяла масовому заселению пародонтальноТ еконЫ контамнуючою умовно-патогенною та патогенною мкрофлорою. Значне зменшення колоыза-цп Streptococcus spp..viridans викпикало структу-рну перебудову популяцп, що проявлялося 36i-льшенням частоти колоызацп Streptococcus spp. ß-haemoliticus до 45,0% пац1ент1в, тод1 як у контрольна rpyni цей показникскладав лише 14,2%.
У бюценоз1 пародонтальних кишень хворих на хроннний пародонтит встановлено збтьшення частоти колоызацп S.aureus (35,0 %), Escherichia spp. (30,0 %), Candida spp. (l5,0 %), у пороняны з контрольною групою, де S.aureus i Escherichia spp. не визначались, Candida spp. BHciвались у 7,1% людей.
Таким чином, у хворих на нейроциркуляторну
дистоыю розвиток генерал^ованого запального процесу у пародонт1 вщбувасться на фоы скла-дних вазомоторно-трофнних порушень [2,3,6].
Мкроциркуляторы \ метаболны змЫи у тканинах пародонту викликають пщвищення сприйня-тливост1 тканин пародонту до резидентно! мк-рофлори, прип-лчення бар'сру колоызацмно!' резистентное^ на р1вы слизових оболонок \ зни-ження антагонютичних властивостей нормально!' мкрофлори.
Проведен! дослщження свщчать про суттсве значения мкробного фактора у розвитку запа-льних захворювань пародонту у хворих на нейроциркуляторну дистоыю. Соматична патолопя у вигляд1 нейроциркуляторною дистони' сприяс збтьшенню щтьност1 колоызацп мкрооргаыз-м1в слизово! оболонки порожнини рота, впливас
Актуальт проблеми сучасно! медицини
на IX в1дб1р \ порушуе р1вновагу м1ж бактер1аль-ними популяцями. У хворих на нейроциркулято-рну дистоыю гемомкроциркуляторы порушення призводять до розвитку у навколозубних тканинах ппокси, метаболнних, дистрофнних \ деге-неративних змш, що на фоы дизбалансу мкро-бноТ екосистеми ¡н1ц1юе запалы-м реакци. Бакте-р1альы фактори (ендотоксини, протеол1тичы ферменти, антигени, мтогени, хемотаксичы фактори та ¡нш1) за умов незадовтьноТ гтени по-рожнини рота посилюють запальы та деструктивы процеси у пародонл.
Тому у хворих на хроннний генерал^ований пародонтит на фоы нейроциркуляторноТ дисто-ни, в1рогщно, неможливо виявити певного збуд-ника, причетного до розвитку запального проце-су у пародонл. Можливо, ¡нфекцмний агент або агенти е не единими елолопчними факторами, що реал^ують свою д1ю через склады взаемо-вщносини з аутореактивними кттинами ¡мунноТ системи оргаызма хазяТна. Запальы захворю-вання пародонта можна розглядати як результат порушення р1вноваги м1ж бактер1альним симбю-зом \ тканинами порожнини рота. Одним з голо-вних фактор^ у розвитку захворювань пародон-ту е марпнальне ¡нфкування \ викликана ним активна запальна реакц1я з ¡мунним захистом на початкових стадтх, яка полм переростае у па-толопчну. Загальносоматичне захворювання супроводжуе \ актив^ус процес у пародонл.
9.
10.
Висновки
1. Стоматологии ий статус хворих на хроннний генерал^ований пародонтит на фоы нейроциркуляторноТ дистони характеризусться погашениям г1г1ен1чного стану порожнини рота, пщвищенням ¡нтенсивносл та розповсюдже-носл запально-деструктивних процеав у пародонл, ступеня кровоточивосл ясен.
2. Загальна мкробна заселенють пародонта-льних кишень хворих на генералЬований пародонтит на фоы нейроциркуляторноТ дистони у 12 раз1в бтьша, ыж у пац1енлв з ¡н-тактним пародонтом.
3. Мкрофлора пародонтальних кишень хворих на генерал^ований пародонтит на фоы нейроциркуляторноТ дистони характеризусться збтьшенням на 33% ктькосл рухливих \ звивистих форм, коефщент слйкосл мкро-оргаызм1в зменшився у 4 рази.
Реферат
СОСТОЯНИЕ МИКРОЭКОЛОГИИ ПАРОДОНТАЛЬНЫХ КАРМАНОВ У БОЛЬНЫХ С ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЙ ДИСТОНИИ Казакова К.Е., Череда В.В.
Ключевые слова: хронический пародонтит, нейроциркуляторная дистония.
Проведено обследование 20 пациентов с хроническим генерализованным пародонтитом на фоне нейроциркуляторной дисто-нии. Полученные результаты позволяют сделать заключение о том, что у пациентов представленной группы гемомикроцирку-ляторные нарушения приводят к развитию гипоксии в тканях пародонта, что на фоне дисбаланса микробной экосистемы инициирует развитие воспалительной реакции.
11
12.
13.
14.
Мкробюценоз пародонтальних кишень хворих на генерал^ований пародонтит на фоы нейроциркуляторноТ дистони вщр^няеться збтьшенням частоти колоызаци агресивноТ умовнопатогенноТ мкрофлори (S.aureus, Streptococcus spp. ß-haemoliticus, Escherichia spp.,Candida spp.), TOfli як частота виявлення симбюнтноТ стабтзуючоТ мкрофлори (Streptococcus spp. viridans) зменшувалась.
Лiтератyра:
Аббакумов С. А. Проблемы нейроциркуляторной дисто-нии и экспертизы трудоспособности / С. А. Аббакумов, В. И. Маколкин // Терапевтический архив.— 1996.— № 4.— C. 19-21.
Белоусов H.H. Изменение микроциркуляции на разных этапах комплексного лечения заболеваний пародонта // В кн.: Методы исследования микроциркуляции в клинике: Материалы научно-практической конференции. Санкт-петербург, 2001. - С. 57-58.
Варшавский А.И. Морфогенез микроциркуляторного русла зубочелюстной системы в норме и патологии (экспериментально-морфологическое исследование) //Автореф. дис. д-ра мед. Наук.-М.,1978.-29 с. Горбачева И.А., Кирсанов А.И., Орехова Л.Ю. Окислительный стресс и его особенности у больных генерализованным пародонтитом на фоне различных заболеваний внутренних органов // Пародонтология.- 2002.- №4(25).-С.3-7.
Горбачева И.А., Кирсанов А.И., Орехова Л.Ю. Особенности минерального обмена у больных генерализованным пародонтитом на фоне различных заболеваний внутренних органов.// Пародонтология. - №1(26). - С.8-12. Гударьян А.А, Мащенко И.С. Содержание Ил-1Ь у больных генерализованным пародонтитом, страдающих сахарным диабетом II типа //Современная стоматология.-2005.- №1. - С .61-64.
Данилевский Н.Ф., Борисенко A.B. Заболевания пародонта. - Киев: Здоров'я, 2000.- 464 с.
Загнат В.Ф. Изучение связи признаков воспаления пародонта с изменениями микробного содержимого пародон-тапьного кармана по данным микроскопии: Автореф. дис. ...канд..мед.наук. - М., 1992.- 18с. Зеленова Е.Г., Заславская М.И., Салина Е.В., Рассанов С.П. Микрофлора полости рта: норма и патология.- Нижний Новгород:Издательство НГМА,2004.- 156с. Иванов B.C. Заболевания пародонта. - М.: МИА, 2001. -300с.
Мащенко И.С. Заболевания пародонта. - Днепропетровск: КОЛО, 2003. - 217с.
Нормативы, директивы, правов1 документи "Бактерюло-пя i в1русолог1я".- К.:Мед1нформ. -2004.- С.134-136. Цепов Л.М. Нерешенные вопросы этиологии и патогенеза воспалительных заболеваний пародонта // Пародонтология. - 2001. - №1-2 (19-20). - С.28-31. Череда В.В. М1крофлора як фактор виникнення запаль-них хвороб пародонта.// Украшський стоматолопчний альманах.- 2007.- №1.- С.77-80.
BÎCHÈK yKpaïucûKoï мeдuчнoï cmoмamoлoггчнoï aкaдeжiï
Summary
THE STATE OF PARODONTAL POCKETS ENVIRONMENT IN PATIENTS WITH GENERALISED PARODONTITIS AGAINST A BACKGROUND OF NEUROCIRCULATORY DYSTONIA Kazakova K.S., Tchereda V.V.
Key words: chronic parodontitis, neurocirculatory dystonia.
20 patients having chronic generalized parodontitis agains a background of neurocirculatory dystonia were subgect to the examination. The data obtained allow to conclude the hemomicrocirculatory impairments in the patients result to the development of hypoxia in parodontal tissues that in its turn agains a background of microbial environmental disbalance initiates the inflammatory reaction.
УДК 616.314.17-053.2/.5(477.53)
СТАН ТКАНИН ПАР0Д0НТА У Д1ТЕЙ П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1*
Каськова Л.Ф., Абрамова O.E., Ващенко 1.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Метою нашого досл1дження е вивчення розповсюдженост1 хвороб та стан тканин пародонта у dimeü Полтавсъког област1. Нами було оглянуто 912 дтей вгком 12-15 ротв, як проживали у Полтав1, Kарлiвцi та Kрeмeнцучi. Виявлено, що найвищий показник nошeрeносmi запалъних хвороб пародонта спостерйаетъся в Kарлiвцi. Але в кожному регют переби захворюванъ вiдбува-етъся на mлi nогiршeння стану гшепи порожнини рота.
Ключей слова: тканини пародонта, ririeHa порожнини рота, fli™.
Хвороби, пов'язаы з хроннною фтористою ¡н-токсикацею, - це серйозна соц1ально-економнна проблема, осктьки фтор як xîmnho активний елемент впливае на стан yeix оргаыв та систем оргаызму i на кюткову систему зокре-ма, особливо в п1дл1тковому вщк Mani дози фтору стимулюють остеобласти, посилюють утво-рення остеощу та hoboï kîctkoboï тканини, стимулюють одонтобласти до утворення вторинно-го дентину, утворюють xîmnho стабты-ii до процесс резорбцп кристали фторапатиту. Фтор у високих концентрац1ях сприяе утворенню ¡ррегу-ляторного матрикса, hoboï незрто!', маломЫе-рал^овано!', чутливо!' до дм л^осомальних фермент^ kîctkoboï тканини i прискорюе темпи kîctkoboï резорбцп, що вщбиваеться також на тканинах пародонта [1].
Мета досл'!дження: вивчення стану тканин пародонта уд1тей ПолтавськоТобластк
Матер1али i методи Нами було оглянуто 912 д1тей bîkom 12-15 ро-kîb, яю проживали у Полтав1 (302 дитини), Карлн вц1 (312 д1тей) та Кременцуч1 (298 д1тей).
У д1тей визначали ¡ндекс РМА у модифкаци Парма, ¡ндекс кровоточивое^ за Моннеман, стан ririeHH ротовоТ порожнини за допомогою ¡ндекс1в Stallard та Silness-Loe. Дан1 оброблен1 методом вар1ац1йноТ статистики.
3 метою вивчення тяжкост1 ураження тканин пародонта в д1тей визначали паптярно-марг1нально-альвеолярний ¡ндекс. У Полтав1 та Кременчуц1 найвищий середн1й ¡ндекс РМА спо-стер1гався у rpyni 13-р1чних д1тей, виявлялася тенденц1я до зниження цього показника у стар-
ших в1кових трупах цих рег1он1в. У Карл1вц1, на-впаки, серед 14- та 15-р1чних д1тей виявлено п1двищення ¡ндексу РМА.
Загалом найвище значения показника за ¡нде-ксом РМА спостер1галося в д1тей Карл1вки -20,77±1,63%, а найнижче - 17,86±1,69% у Кре-менчуц1 (р>0,05).
Оск1льки кровоточив1сть - це один ¡з показни-к1в запального процесу в пародонт1 [2], ми визначали ¡ндекс кровоточивост1 в д1тей кожного з трьох perioHiB. У Полтав1 найвищий показник ¡н-дексу кровоточивост1 спостер1гався у 15-р1чних д1тей, у Карл1вц1 найвищ1 показники було заф1к-совано в д1тей 12 I 14 рок1в, у Кременчуц1 найвищий ¡ндекс кровоточивост1 був у rpyni 13-р1чних д1тей.
По рег1онах загалом найвищий ¡ндекс кровоточивое^ спостер1гався в Карл1вц1, де фтор у вод1 перевищуе гранично допустим! концентраци та становив 1,62±0,119 бала, що в1рог1дно вище, н1ж аналог1чний показник у Кременчуц1, де к1ль-к1сть фтору в питн1й вод1 недостатня. Отриман1 дан1 в1дпов1дають результатам експерименту на тваринах [3], де внасл1док дм високих концент-рац1й фтору спостер1галися поява кровоточиво-ст1, ц1анотичност1 та набряку ясен, утворення пародонтальних кишень I рухом1сть зуб1в II - III ступеыв.
У структур! хвороб пародонта переважали па-толопчы зм1ни запального характеру - хроннний катаральний riHriBiT. Проба Штлера- Писарева в ycix дп"ей ¡з хворобами пародонта була позитивною. За хроычного nepe6iry кол1р ясен був ¡нтен-сивний та ч1ткий, пщ час загострення його ¡нтен-сивнють пщвищувалася, але найбтьш яскрав1
* Стаття е фрагментом НДР «Удосконалення лкування та проф/лактики рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 Í3 зниженою неспециф/чною резистентн'ютю» АМН.055.04
