CC BY
9
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-148-152 УДК 616.5-021.5-036-039.5-079.4 Пахольчук О. П.
ЗНАЧИМЮТЬ В1КУ ДЕБЮТУ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛ1Н1ЧНИХ ПРОЯВ1В ДЛЯ ДИФЕРЕНЦШНО'Г Д1АГНОСТИКИ СИМПТОМ1В ХАРЧОВОГ Г1ПЕРЧУТЛИВОСТ1 НА ШК1Р1 У Д1ТЕЙ
Запорiзький державний медичний ушверситет (м. Запорiжжя)
olgapakholchuk@gmail.com
Зв'язок публiкацГГ з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана в рамках науково-дослiдноI роботи кафедри факультетсько! педiатрiI Запорiзького державного медичного уы-верситету МОЗ Укра1ни i е фрагментом планово! науково! теми: «Розробка методiв ранньо! дiагнос-тики найбiльш поширених алергiчних захворювань у дiтей рiзних вiкових груп, профiлактики та л^вання основних функцiональних порушень та супутньо! па-тологiI у цiеI групи хворих», № державно! реестрацiI 011211005648.
Вступ. Харчова гiперчутливiсть (ХГ) на сьогодн розглядаеться як група гетерогенних захворювань, що можуть мати схожi клiнiчнi прояви, що потребуе ретельного проведення диференцмно! дiагности-ки. Вщзначено, що клiнiка ХГ може маыфестувати у рiзних системах органiв, але найчастше у дiтей спостерiгають ураження шюри (бля 50% усх ви-падюв) [1,2]. У рекоменда^ях США щодо ведення па^ен^в iз ХГ вказано, що фiзикальнi даннi повинн бути оцiненi невiд'емно вiд анамнестичних, осюльки вiд 50 до 90% випадюв кгмычно! маыфестаци ХГ мае неiмунний характер [3]. Враховуючи традицмы по-няття про алергiчне запалення, як процес, що асоц^ йований iз вивiльненням гистамiну, стае зрозумто, що в разi неiмунних реакцм, клiнiчна картина мати-ме особливост^ що дозволить оптимiзувати процес диферен^аци.
З iншого боку доведено, що схильнють до ксеро-зу шюри у дтей являе собою передумову для бтьш раннього дебюту симптомiв алергiчного запалення у шкiрi. Часто пщвищена втрата рiдини призводять до розвитку резистентних провiв ХГ на шюр^ персис-тенцп свербежу [5]. ^м того, доведено, що сухють шкiри у вiцi до 2 роюв - предиктор появи симптомiв ХГ навiть у дiтей без алерпчного анамнезу [7].
Метою роботи стало дослщити значимiсть вiку дебюту та особливостей кгмычних проявiв харчово! гiперчутливостi на шкiрi у дгтей для диференцмно! дiагностики у порiвняннi iз результатами стандарт-них методiв алергодiагностики.
Об'ект i методи дослщження. За перiод з 2011 по 2016 року у дослiдження пюля ретельного ана-лiзу 1780 амбулаторних карт та загальнокл^чного обстеження в^браних дiтей вiком вiд 1 мюяця до 18 рокiв, подальше обстеження пройшли 760 пац^ ентiв, яю звернулися за медичною допомогою до КУ «Запорiзька мiська дитяча багатопрофтьна л^ карня № 5» та Уыверситетсько! клiнiки Запорiзько-
го державного медичного уыверситету з приводу кгмычних симптом1в алергИ на шк1р1, пов'язаних i3 вживанням харчових продуктiв. Вибiрка дiтей була випадковою, поточною. Пюля поглибленого аналiзу анамнестичних та кгмычних даних, виключення па-цieнтiв i3 ускладненнями та супутньою патологieю, ризиком розвитку анафтактичних реакцiй, подаль-шу участь у науковiй роботi взяли 424 патента, яким було проведено стандартне обстеження. Серед-нiй вк дiтей складав 26,3[12,1;54,2] мiсяцiв. Основна кiлькiсть дiтей склала вкову групу до 3 рокiв (37 мюя^в) життя - 59,4% (n=252). Кiлькiсть хлопчикiв та дiвчаток статистично не вiдрiзнялась (210 (49%) та 214 (51%)). Для вивчення анамнезу використо-вувалося Ытерв'ю-анкетування, аналiз первинно! медично! документацiI. Для оцiнки тяжкост шюр-них проявiв використовували шкалу SCORAD. Стандартне алерголопчне обстеження включало шюрне прик-тестування, визначення рiвнiв IgE, проведення оральних провокацiйних проб. Дгти iз анафалактич-ними реак^ями у анамнезi не були включеы. Вщ-крита провокацiя проводилася дгтям до 1 року, патентам старше 12 мiсяцiв проводили подвмну слiпу плацебоконтрольовану провокацiйну пробу вщпо-вiдно до рекомендацiй EAACI.
Статистична обробка результа^в проводилась за допомогою пакету програми «Statistica 6.0» (StatSoft Inc., США, № AXXR712D833214FAN5). Нормальнють розподту параметрiв визначали за тестом Шатро-У!лка. За ненормального розподту ознаки описову статистику подавали у виглядi медiани та мiжквар-тильного розмаху - Ме (Q25-Q75). Яюсы показники надано у виглядi абсолютно! та вщносно! кiлькостi. Порiвняння проводили за тестом Манна-У!ты. Для з'ясування характеру та сили зв'язку використовували рангову кореля^ю за Стрманом, для груп iз категорiальними даними - коефщент гамма. Значу-щим вважали рiвень р<0,05.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. Встановлено, що основна кiлькiсть дiтей, батьки яких активно звернулися за медичною допомогою з приводу симптомiв ХГ на шюр^ склала вкову групу до 3 роюв (37 мюя^в) життя - 59,4% (n=252). Середнм вiк у загальнiй вибiрцi хворих складав 26,3[12,1;54,2] мiсяцiв. Вiдповiдно до МКХ Х 291 дитина (68,6%) мала верифкований дiагноз дерматит, що викликаний вживаною !жею, 107 пащен^в (44,2%) атопiчний дерматит.
При оглядi дiтей звертали увагу на морфоло-гiю, локалiзацiю та поширенiсть висипу (рис. 1). Виявлено, що особливост клiнiчних проявiв ХГ на iiiKipi рiзнилися залежно вiд вiку пащенпв. Серед-нiй вiк пацiентiв i3 локалiзацiею на обличчi склав 33,8[20,3;64,4] мiсяцiв (n=168), ши1 - 60[19,8;77,9] мiсяцiв.
Достовiрно частiше у ранньому дитячому вщ (се-реднiй вк 21[6,3;42,9] мiсяцiв) спостерiгали генера-лiзацiю висипу (t критерiй Стьюдента p<0,05). Цей факт свiдчить про патогенетичн особливостi фор-
Рис. 1. Розподшення локалiзацííклiнiчних проявiв ХГ на шкiрi залежно вiд вiку пащен^в.
мування та перебiгу симптомiв ХГ у дiтей до 2 роюв, що, лежить в осно-вi поширеностi клiнiчних проявiв ХГ саме у ранньому дитячому вц
Як i очiкували, iз збiльшенням в^ пацieнтiв змiнювалася локал^ зацiя висипу. Дан тенденцiI вщпо-вiдали загальновщомм класифкацп атопiчного дерматиту за формою. Локалiзацiя висипу у дослщжуваних дггей не вiдрiзнялася залежно вiд в^ дебюту симптомiв (р>0,05).
На наступному етат, вщповщ-но до стандартного дiагностичного алгоритму, шкiрнi прик-тести були проведен 298 дiтям, рештi (29%, п=126) проби не були показан за вiком та/або ступенем тяжкост кгм-нiчних проявiв. Прик-тестування iз харчовими алергенами вияви-лися позитивними у 18% па^ен^в (п=53/290). Частота ХГ, виявлена за допомогою прик-тесту, iз вiком знижувалася. Найчастiше укол-проба виявляла-ся позитивною у вц до 1 року (12%, п=14) та до 3 рокiв (17%, п=23). 12% (п=35) дiтей мали позитив-нi результати патч-тестiв, що свщчило про харчо-
ву сенситиза^ю уповiльненого типу. Пiдвищений рiвень загального 1дЕ був виявлений майже у по-ловини обстежених пацiентiв (46%, 142/308), спе-цифiчних 1дЕ до харчових продукпв - у 34% дтей загально! вибiрки (п=88). Оральну провокацмну пробу iз основними харчовими алергенами, а саме молоком, яйцем, було проведено 340 дггям. Тест виявився позитивними у 128 хворих (37%), з яких у 72% (91/128) чинниковим продуктом виявилося коров'яче молоко, яйце було причиною позитивно! провокацп лише у 40%. Отриман результати вщпо-вщали загальноевропейським щодо основних причинних продукпв [4,6]. Частина пащетчв, iз симптомами ХГ на шюр^ пов'язаними iз вживанням харчових продукпв, мали негативы результати вЫх стандартних методiв алергологiчного обстеження (п=131, 30,8%), (середнм вiк 35[14;50] мюя-щв). Кiлькiсть позитивних ОПП у вц до 1 року та у дтей старше 7 рокiв перевищувала позитивнi результати шкiрного тестування та 1ФА, а у вМ вiд 1 до 6 роюв кiлькiсть виявлено! iмунно! ХГ методом ОПП була нижча за ктькють сенситизаци, що була виявлена прик-тестом та 1ФА (рис. 2).
Виявлено, що важливим про-гностичним маркером е вк маы-фестаци клiнiчних проявiв ХГ. Поява перших шюрних симптомiв харчово! гiперчутливостi у вМ до 1 року час-тiше зустрiчалася у дiтей iз позитивними результатами стандартних
Рис. 2. Превалентшсть харчовоГ гiперчутливостi (%) у дiтей рiзних вiкових груп, виявленоГ методами стандартного алергологiчного обстеження.
Примггка: прик-тест - шк1рний прик-тест ¡з харчовими алергенами,
sIgE - виявлення специф1чних IgE до харчових продуктов, ОПП - оральна провокацмна проба. Статистично достов1рна р1зниця м1ж групами (Mann-Whitney U Test) (p<0,05), а саме: * - м1ж д1тьми до 1 року та 1-3 роками, # - м1ж дпъми до 1 року та 4-6 рогав, $ - м1ж д1тьми до 1 року та 7-18 рогав.
тес^в, що вщображають iмуннi механiзми. Кореля-цiйний аналiз за Кендалом та гамма-кореляцiя показали, що дебют симптоммв ХГ до 1 року був статистично достовiрно пов'язаний iз позитивними
Таблиця.
Результати аналiзу кореляцiйного зв'язку мiж вiком дебюту та позитивними результатами стандартних тес^в алергологiчного обстеження
Результати стандартних тестш алерголопчного обстеження Машфестащя клiнiчних симптомiв
до 1 мю до 6 мю до 12 мю пюля 1 року
Позитивы результати прик-тесту i3 харчовими алергенами -0,32 -0,05 0,45* -0,46*
Пщвищеш рiвнi sIgE до харчових продук^в -0,13 -0,11 -0,21 0,1
Позитивнi результати ОПП 0,13 -0,11 0,66* -0,66*
Примпжа: * - статистична значимють p<0,05.
70
и дебют еимптсншв ХГ до 1 року: В = 0,2435; р < 0,0100; ГПНейж-р < 0,01 дебют симптомов ХГ теля 1 року: Б = 0,1594; р < 0,0100; 1лШей)ге-р < 0,01
л
50
40
20
10
2 3 4 5 6 7 8 виражетсть свербежу, бали
ю
Рис. 3. Пор1вняння груп д1тей за в1ком дебюту симптом1в ХГ на шк1р1 та ступенем вираженост1 свербежу, який було оцшено за 10-бальною шкалою (критер1й Колмогорова-См1рнова).
результатами прик-тесту та провокацмно! проби (г=0,45 та г=0,66, вщповщно, р<0,05) (табл.).
Як видно з таблиц!, маыфестащя клiнiки пiсля
12 мюя^в життя мала навпаки негативну кореляцю
13 результатами стандартного алерголопчного обстеження (г = - 0,46 та г= - 0,66, вщповщно, р<0,05). При цьому було вiдмiчено, що найбiльший зв'язок в^ дебюту перших симптомiв ХГ на шкiрi iз позитивними результатами стандартного алерголопчного обстеження спостеркався у перюд вiд 6 мюя^в до 1 року, в той час як маыфестащя клiнiчних про-явiв до 1 мiс. та до 6 мю. мали слабшу кореляцiю iз провокацiйною пробою (г=0,13 та г=-0,1, вiдповiдно, р>0,05). Пщвищеы рiвнi з!дЕ до харчових продук^в не мали значимого зв'язку iз вiком дебюту симпто-мiв.
Також, окрiм вiку появи висипу, було виявлено, що важливе значення мае наявнють суб'ективних симптомiв. Вираженiсть свербежу корелювала iз позитивними результатами провокацмних проб та прик-тестiв (г =0,29 та г=0,45, вiдповiдно, р<0,05). Слщ також вiдмiтити той факт, що чим бтьшим був вiк дитини, тим менш актуальною була наявнють сверебежу (г= - 0,21, р<0,05).
Хоча сила кореляцiI мiж цими двома ознаками була слабкою, в™ подальший аналiз показав, що його вираженють у балах вiд 0 до 10 статистично достовiрно (критерм Колмогорова-Смiрнова, р<0,05) вiдрiзнялась у групах дтей iз дебютом симптомiв ХГ до 1 року (6[3;10] балiв) та пiсля 1 року (5[2;9] балiв) (рис. 3).
Як видно з рисунку 3, найсильнший свербiж рееструвався переважно у дiтей, у яких дебют кгмычних симптомiв ХГ вщ-бувся до 12 мюя^в.
Також, окрiм вiку появи висипу, було виявлено, що важливе значення мае наявнють суб'ективних симптомiв. Вираженють свербежу корелювала ¡з позитивними результатами прово-кацмних проб та прик-тес^в (г =0,29 та г=0,45, вiдповiдно, р<0,05). Слiд також вщмгтити той факт, що чим бтьшим був вiк дитини, тим менш актуальною була наявнють сверебежу (г= - 0,21, р<0,05). Виявлена нами особливють пiдкреслюе важ-ливiсть подальшого розкриття пато-генетичних механiзмiв появи симп-томiв ХГ на шюр^ оскiльки свербiж - визнаний мажорний критерм атопiчного дерматиту, зокрема, та iмунних алергiчних реакцм, загалом [8]. Вiдсутнiсть пруриго повинна викликати сумыви щодо наявностi iмунноI фази запалення. Попере-дньо отриман данi щодо дiагнос-тично! значимост свербежу при диференцiйнiй дiагностицi шюрних проявiв ХГ були також пщтверджеы результатами ОПП. Негативнi проби зустрiчалися переважно у тих дiтей, хто мав меншу важкiсть шюр-них симптомiв за шкалою БООЯАО (г=0,61, р<0,05), загалом, та свербежу, зокрема (критерм Манна-У^-нi и=6466, р<0,01).
Висновки. Таким чином, отриманi результати показали, що кл^чы прояви ХГ у ранньому дитя-чому вЦ (середнiй вiк 21[6,3;42,9] мiсяцiв) характеризуются схильнiстю до генералiзацiI висипу та розташування на обличчi (р<0,05). Важливе значення мае вк появи висипу та наявнiсть суб'ективних симптомiв, а саме свербежу, вщсутнють якого повинна викликати сумыви щодо наявностi iмунноI фази запалення. Врахування часу дебюту - прогностич-ний маркер. Дебют симптомiв ХГ до 1 року достовiр-но корелюе iз позитивними результатами шюрних прик-тестiв та орально! провокацiйноI проби, що в^ дображають iмуннi мехаызми. Манiфестацiя клiнiки пiсля 12 мюя^в життя - прогностичний маркер не-гативних результатiв прик-тесту та орально! прово-кацiйноI пробита можливих неiмунних механiзмiв ХГ.
Перспективи подальших дослщжень. Вияв-ленi особливостi вказують на необхiднiсть подальшого розкриття патогенетичних механiзмiв гетеро-генних симптомiв ХГ на шкiрi у дiтей.
дебют ХГ до 1 року дебют ХГ теля 1 року
Л^ература
1. Zaikov SV. Kharchova neperenosymist i kharchova alerhiia u ditei. Dytiachyi likar. 2011;3:38-45. [in Ukrainian].
2. Chop'iak VV, Holovin RR, Nasadiuk KhM. Kharchova alerhiia. Klynych. ymmunolohyia. Allerholohyia. Ynfektolohyia. 2010;5:22-5. [in Ukrainian].
3. Boyce AJ, Assa'ad A, Burks AW, Jones SM, Sampson HA, Wood RA, et al. Guidelines for the Diagnosis and Management of Food Allergy in the United States. Summary of the NIAID-Sponsored Expert Panel Report. J. Allergy Clin. Immunol. 2010 Dec;126(6):1-58.
4. Flores Kim J, McCleary N, Nwaru BI, Stoddart A, Sheikh A. Diagnostic accuracy, risk assessment, and cost-effectiveness of component-resolved diagnostics for food allergy: a systematic review. Allergy. 2018 Jan 10. DOI: 10.1111/all.13399. [Epub ahead of print].
5. Hong X, Tsai HJ, Wang X. Genetics of food allergy. Curr Opin Pediatr. 2009 Dec;21(6):770-6.
6. Jessadapakorn W, Sangsupawanich P, Wootipoom N, Suddeaugrai O, Yuenyonqviwat A. Component-resolved diagnostics in Thai children with cow's milk and egg allergy. Asian Pac. J. Allergy Immunol. 2017 Dec;35(4):179-85.
7. Kelleher MM, Dunn-Galvin A, Gray C, Murray DM, Kiely M, Kenny L, et al. Skin barrier impairment at birth predicts food allergy at 2 years of age. J. Allergy Clin. Immunol. 2016 Apr;137(4):1111-6.
8. Werfel T, Ballmer-Weber B, Eigenmann PA, Niggeman B, Rance F, Turjanmaa K, et al. Eczematous reactions to food in atopic eczema: position paper of the EAACI and GA2LEN. Allergy. 2007 Jul;62(7):723-8.
ЗНАЧИМ1СТЬ В1КУ ДЕБЮТУ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛ1Н1ЧНИХ ПРОЯВ1В ДЛЯ ДИФЕРЕНЦ1ЙНОТ Д1АГНОСТИКИ СИМПТОМ1В ХАРЧОВОТ Г1ПЕРЧУТЛИВОСТ1 НА ШК1Р1 У Д1ТЕЙ Пахольчук О. П.
Резюме. Симптоми харчово! пперчутливост (ХГ) на iiiKipi у дтей можуть мати iMyHHi та HeiMyHHi мехаызми. Метою роботи стало дослщити значимють вку дебюту та особливостей кл^чних проявiв ХГ на iKipi у дiтей для диференцмно! дiагностики. Об'ект i методи дослiдження. З 2011 по 2016 року було включено 424 патента вком 26,3[12,1;54,2] мiсяцiв. Результати. Клiнiчнi прояви ХГ у ранньому дитячому вц (21 [6,3;42,9] мiсяцiв) характеризуются схильнiстю до генералiзацiI висипу та розташування на обличчi (p<0,05). Дебют симптомiв ХГ до 1 року достовiрно корелюе i3 позитивними результатами шюрних прик-тестiв та орально! провокацмно! проби, що вiдображають iмyннi механiзми. Висновки. Симптоми ХГ на шкiрi достовiрно вiдрiзняються у дтей рiзних вiкових груп, часу дебюту, що може слугувати прогностичним маркером при !х диференцiйнiй дiагностицi.
Ключовi слова: дiти, харчова пперчутливють, дебют захворювання, свербiж, прик-тест, провокацмна проба.
ЗНАЧИМОСТЬ ВОЗРАСТА ДЕБЮТА И ОСОБЕННОСТЕЙ КЛИНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ ДЛЯ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКИ СИМПТОМОВ ПИЩЕВОЙ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ НА КОЖЕ У ДЕТЕЙ
Пахольчук О. П.
Резюме. Симптомы пищевой гиперчувствительности на коже у детей могут иметь имунные и неимунные механизмы. Целью работы стало исследовать значимость возраста дебюта и особенностей клинических проявлений ПГ на коже у детей для дифференциальной диагностики. Объект и методы исследования. С 2011 по 2016 гг. было включено 424 пациента возрастом 26,3[12,1;54,2] месяцев. Результаты. Клинические проявления в раннем детском возрасте (21[6,3;42,9] месяцев) характеризуются склонностью к генерализации высыпаний и локализации на лице (p<0,05). Дебют симптомов до 1 года достоверно коррелирует с позитивными результатами прик-тестов и оральной провокационной пробы, которые отражают имунные механизмы. Выводы. Симптомы ПГ на коже достоверно отличаются у детей разных возрастных групп, возраста дебюта, что является важным прогностическим маркером при их дифференциальной диагностике.
Ключевые слова: дети, пищевая гиперчувствительность, дебют заболевания, зуд, прик-тест, провокационная проба.
VALIDITY OF THE MANIFESTATION AGE AND FEATURES OF THE SKIN CLINICAL SYMPTOMS FOR DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF THE FOOD HYPERSENSITIVITY IN CHILDREN Pakholchuk O. P.
Abstract. Symptoms of the food hypersensitivity on the skin in children can have as immune as nonimmune mechanisms. Taking to consideration classical cytokines of the allergic inflammation independently from the type of the allergic reaction, it can be supposed that in case of nonimmune processes and absence of histamine liberation, clinical symptoms will have differences. Further study of the features of the food hypersensitivity clinical manifestation will give background to the optimization of the diagnostics and treatment approaches.
Aim of the study was to evaluate validity of the manifestation age and features of the skin clinical symptoms for differential diagnostics of the food hypersensitivity in children in compare with results of the standard test for allergy diagnostics.
Object and methods. 424 patients aged 26,3[12,1;54,2] months were included in the study. Diagnosis of food allergy was made with EAACI criterions in case of FA reproducible occurrence on exposure to the suspected food. Patients with food anaphylaxis were not included. Skin-prick tests (SPT), serum specific IgE level and oral challenge test (OCT) with common food allergens were used for hypersensitivity proof. Oral challenge test was performed in accordance with the EAACI recommendations and local Ethical requirements. Open oral provocation was used for infants up to 1 y. o. Double blind placebo controlled oral challenge was provided in others. All statistical analyses
were performed in commercial software Statistica (Statsoft, USA). All continuous variables were tested for a normal distribution using the Shapiro-Wilk's W test. Continuous variables were presented as median inter-quartile range because of the non-normal distribution. Linear association between two variables was assessed with Spearman Rank order correlation.
Results. Symptoms of the food hypersensitivity on the skin in children of early age (21[6,3;42,9] months) have tendency to the generalization and location on the face ((p<0,05). FH manifestation age is prognostic factor. Debut of the symptoms before 1 year of age correlates with positive skin prick-test, oral challenge test, which reflect immune mechanisms. Severity of the itching correlated with positive results of the skin prick-test (r=0,45, p<0,05).
Conclusions. Skin clinical symptoms of the food hypersensitivity in children vary depending on the age group, age of the manifestation. Debut of the FH skin symptoms before 1 year of age and severe itching correlates with positive results of the standard tests for allergy diagnostics. This fact can be used for differentiation of FH phenotypes.
Key words: children, food hypersensitivity, manifestation, itching, prick-test, challenge test.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 24.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-152-155 УДК 616.36-003.826:616.36-004.2 ГИвторак К. В.
ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ ПРИ НАЯВНОСТ1 ЕНДОТЕЛ1АЛЬНОТ ДИСФУНКЦ1Т
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет !меш М. I. Пирогова (м. Вшниця)
ek3727@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри кгмычно! фармацп та кгмычно! фармакологи Вшницького нацюнального медичного уы-верситету iменi М. I. Пирогова «Органопротекторна ефективнють та безпека метаболiчних коректорiв в терапп коморбщних патолопчних стаыв», № державно! реестрацп: 0114Ш00195.
Вступ. У Преамбул до Статуту Всесвггньо! орга-ызацп охорони здоров'я визначено, що «здоров'яце повне фiзичне, сощальне i психолопчне благополуч-чя людини», а не просто вщсутнють захворювання.
У медичнм практицi все частiше дослiджуеться якють життя (ЯЖ) хворого, але аналiзуеться лише частота та вираженiсть симптомiв, а для хворого ви-ршальне значення можуть мати тi обмеження, як на нього накладае хвороба. На сьогодн дуже актуальною е проблема коморбщно! патологi! внутрiшнiх оргаыв, що зумовлено високою поширенiстю рiзних захворю-вань i !х тюними патогенетичними взаемозв'язками. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) -одне з найбтьш поширених захворювань печiнки та на сучасному етат, е важливою проблемою охорони здоров'я, оскiльки асоцюеться з неухильним зрос-танням захворюваносД поширеностi та смертностi
[9]. В даний час доведено, що основною причиною зниження оч^вано! тривалост життя у хворих на НАЖХП е серцево-судинн захворювання [5]. Як предиктор серцево-судинних захворювань та один iз дiа-гностичних критерив раннього виявлення атероскле-ротичного ураження судин сьогодн розглядаеться ендотелiальна дисфункцiя (ЕД) [7]. Запальний про-цес при НАЖХП впливае на судинний ендотелм, що сприяе виникненню кардюваскулярних ускладнень
[10]. Пацiенти на НАЖХП демонструють системну ЕД i пiдвищений серцево-судинний ризик [11]. Пошко-
дження ендотелю призводить до тромбоутворення, адгезi! лейкоци^в, що е ранньою патогенетичною по-дiею у ходi судинних ускладнень, як виникають у цих пащен^в i терапевтично! мiшенню при НАЖХП [8].
У рядi дослiджень визначалось зниження ЯЖ серед хворих на хроычы дифузн запальнi захворювання печшки [6]. Дослiдженнями учених [2,3] показано, що iшемiчна хвороба серця, ппертоычна хвороба обтяжуе перебiг неалкогольно! жирово! хвороби печшки за показниками як фiзичного, так i психосо-цiального здоров'я. Нами не знайден данi про вплив ЕД на якють життя хворих НАЖХП, що i стало метою дослщження.
Мета дослщженняоцшити вплив ендотелiально! дисфункцi! на якiсть життя у хворих на неалкогольну жировухворобу печшки.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 223 хворих на НАЖХП. ВЫ дослщжуваы були розподте-н на 6 груп. До першо! групи вiднесли 15 хворих на стеатоз печшки, в яких дiагностували ЕД (8 чоловкв i 7 жшок). Другу групу склали 37 хворих на стеатоз печшки без ЕД (20 чоловшв i 17 жшок). Третя група складалася з 91 хворого на стеатогепатит (НАСГ) з наявнютю ЕД (49 чоловкв i 42 жiнки). Четверта група складалася з 63 хворих на НАСГ без ЕД (34 чоловки i 29 жшок). П'ята група була представлена 21 хворим на цироз печшки (ЦП) з наявнютю ЕД (12 чоловкв i 9 жшок). До 6-о! групи вщнесли 6 хворих на ЦП без ЕД (3 чоловки i 3 жшки). Середнм вiк хворих становив 51,6 ± 3,5 року. Для порiвняльного аналiзу ЯЖ хворих на НАЖХП обстежеы 32 здоровi особи (20 чоловкв i 12 жшок), репрезентативних за вком, родинним станом, освггою.
Дiагноз ^рунтувався на комплексному аналiзi скарг даних фiзикального обстеження, результатах лабораторних та шструментальних дослiджень, вiд-
