CC BY
24
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.3-02:613.22]-07-025.12-048.445 DOI: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82141
НЕАЕЛЬСЬКА С.М, ПАХОЛЬЧУК О.П.
ЗапорЬький державний медичний унверситет, м. Запоржжя, Укра/на
ПРОЕКТ СУЧАСНОТ КЛАСИФ^АЦИ КЛ^ЧНИХ ПР0ЯВ1В ХАРЧОВОТ ППЕРЧУТЛИВОСП У Д|ТЕЙ
Резюме. Актуальтсть. Харчова гinерчутлuвiсть (ХГ) залишаеться важливою проблемою дитячого вжу, що мае медичну та сощальну сторону. Протягом deanmupi4 класифтащя шкрних nроявiв ХГзаснована на поеднанн нечтких паmофiзiологiчних i клтчних ознак й обумовлена недостаттм використанням методу морфологiчноi детермтацп елеменmiв висипу та його порiвнянням з анамнестичними даними. Мета. Запропонувати оновлен дефiнiцii та проект класифжаци ^шчних проявiвхарчово'iгтерчутли-восmi, що дозволить тдвищити ^шчну значимсть, визначити цш можливого терапевтичного впливу при рiзних патогенетичних мехатзмах ХГ, тдвищити ефективтсть клЫхтоИ дiагносmики, виробити едит пгдходи до ттерпретацп даних. Матерiали таметоди. Розширений огляд лтературних джерел як на паперових ноаях, так i в електронному виглядi (включаючи Medline та Cochrane Library, 2010—2016), а такожрезультати власних дослгджень слугували основою створеного проекту. Результати. 1снуюча класифжащя ХГе неоднозначною та вiдображуе недостаттстьрозумння природи даного захворюван-ня, що може мати iмуннi та неiмуннi мехатзми. Проблеми при верифтацп дiагнозу також пов'язан з тим, що один i той самий симптом на шкiрiможезусmрiчаmися прирiзних паmофiзiологiчнихмехатзмах розвитку, i саме тому важливим е врахування анамнестичних i суб'ективних симпmомiв, ят рiзняmься при окремих формах ХГ. У сmаmmi запропоновано проект класифжаци ^тчних проявiв ХГ, базованих на остантх лтературних даних iрезультатах власних спостережень. За основу взято орган-мшень i патогенетичний механiзм, окремi морфологiчнi елементи. Висновки. Запропонований метод дозволить тдвищити rnniтчну значущсть i створити един пгдходи до ттерпретацп даних. Ключовi слова: дти, харчова гтерчутливсть, неiмунна харчова гтерчутливкть, харчова алергiя.
Праця виконана в рамках науково-до^дно1 роботы кафедри факультетсько1 nедiатрii Запорiзького державного медичного утверситету МОЗ Украши i е фрагментом плановоi науковоi теми «Розробка методiв ранньоi дiагностики найбыьш поширених алергiчних захворювань у дтей рiзних вкових груп, профыактики та лкування основних функщональ-них порушень та супутньоi патологи у цiеi групи хворих», номер державноiреестраци 0112и005648.
Харчова гшерчутливють (ХГ) залишаеться важливою проблемою дитячого вжу, що мае медичну та сощальну сторони. Поширенють ХГ, за результатами стандартизованих епщемюлопчних дослщжень, проведених у рiзних крашах свиу, в тому чи^ Ро-си та Укра'М, варгое залежно вщ вжу та методу об-стеження вщ 0,5 до 30 % i становить у середньому близько 2—3 % серед дорослих та 10 % серед дитячого населення. Таку велику амплггуду зазначеного показника пояснюють невиршеними проблемами
дiагностики харчово! алергп (ХА), складнютю патогенезу та деколи клтчно! верифжаци [5]. Вщ-сутнють единих критерив ощнки поширеносп, едино! дефшщп ХА, використання рiзних методик епщемюлопчних дослгджень призвели до низько! валщносп дослгджень, проведених у рiзних репонах. Як i доа, актуальним залишаеться впровадження стандартизованих епщемюлопчних дослщжень поширеносп ХА вщповщно до мiжнародних стандар-пв. Уа автори пщкреслюють, що точний рiвень по-
Адреса для листування з авторами: Пахольчук Ольга Петрiвна
Кафедра факультетсько1 педатрй ЗДМУ, КУ «ЗМБДЛ № 5», вул. Новгородська, 28а, м. Запор1жжя, 69076, Украша E-mail: opzgmu@rambler.ru
© Недельська С.М., Пахольчук О.П., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
ширеносп ХА серед дiтей сьогоднi й дос невiдомий. За даними метааналiзу, проведеного у 2014 р., лише декшька епiдемiологiчних дослiджень використову-вали золотий стандарт дiагностики ХА — подвшну слiпу плацебо-контрольовану харчову провокащю (ПСПКХП) [12]. Жодне дослщження не змогло чгг-ко вiдокремити неалерпчну та алергiчну ХГ [15].
Протягом десятирiч класифiкацiя шкiрних проявiв ХГ заснована на поеднанш нечiтких па-тофiзiологiчних i клiнiчних ознак й обумовлена недостатшм використанням методу морфолопч-но! детермшацп елементiв висипу та його порГв-нянням з анамнестичними даними. Ця проблема е неоднозначною, складною та вщображуе недостат-шсть розумiння природи даного захворювання, що може мати iмуннi й неiмуннi механiзми. Класифь кацiя ХГ заснована тшьки на патофiзiологiчних механiзмах розвитку реакцш [7]. Частина, присвя-чена iмунним механiзмам, включае окремi нозоло-гiчнi одиницi та не враховуе особливостей шюрних проявiв.
Неiмуннi прояви взаг^ не враховують особли-вост шкiрних змiн, а зосередженi на рiзновидах суб-стратiв, що викликають непереносимiсть. Данi осо-бливостi призводять до утруднень при встановленнi дiагнозу, гiпердiагностики атопiчного дерматиту, оскшьки це практично едина нозолопчна одиниця у класифжаци, що мае детальний опис можливих шюр-них симптомiв. Одночасно доведеним е факт, що далеко не вс шюрш прояви гшерчутливосп, пов'язанi з продуктами харчування, е атопiчним дерматитом. У свою чергу, атопiчний дерматит лише приблизно у 40 % випадюв мае симптоми, пов'язаш з !жею [8]. Проблеми при верифжаци даагнозу також пов'язаш з тим, що один i той самий симптом на шкiрi може зустрiчатися при рiзних патофiзiологiчних мехашз-мах розвитку i тому важливим е врахування анамнес-тичних i суб'ективних симптомiв, що рiзняться при окремих формах ХГ. На наш погляд, класифжац1я ХГ повинна базуватися не тшьки на етюлоги, пато-генезi, але й, особливо, на клiнiцi, морфологiчнiй диференщаци елементiв невщривно вщ анамнезу та суб'ективних симптомiв. Необхiднiсть змiни парадигм у тдходах до дiагностики ХГ пiдтверджуеться успiшнiстю застосування на практищ нових аспектiв диференцiйованого пщходу до диагностики та лГку-вання рiзних видав кропив'янки у дггей як одного з можливих проявiв ХГ. На наш погляд, паралелi мгж загальною групою та окремою нозологiею дозволя-ють прогнозувати практичну цiннiсть запропонова-них пщходГв.
Велика кшьюсть патогенетичних механiзмiв i можливих симптомiв ХГ, що можуть одночасно по-еднуватися та по-рiзному впливати на ефективнють дiагностики i л^вання, спонукають до подальшого пошуку можливих ефективних алгоритмiв ведення таких пащенпв.
Мета роботи: запропонувати оновленi дефшь цп та проект класифжацп ктшчних проявiв ХГ, що дозволить тдвищити ефективнiсть кишчно!
дiагностики, виробити едиш пiдходи до штерпре-тацп даних, визначити цт можливого терапев-тичного впливу при рГзних патогенетичних меха-шзмах ХГ.
MaTepiaAM та методи
Розширений огляд лiтературних джерел як на па-перових носгях, так i в електронному виглядi (вклю-чаючи Medline та Cochrane Library, 2010—2016), а також результати власних дослщжень слугували основою створеного проекту.
Резуёьтати
Основн1 визначення
Харчова гтерчутливкть — побiчнa реакцГя на !жу, що минае при вiдмовi вiд цих продуктiв, та симптоми яко! повертаються при !х повторному вживaннi. Включае в себе поняття «харчова алерпя» та «неiмуннa харчова гшерчутливють» [13].
Харчова алергЬя — побiчнa реакцГя на !жу, медь йована iмунологiчним мехaнiзмом, i3 залученням специфiчних iмуноглобулiнiв E (IgE-медшоваш), клiтинноопосередковaних мехaнiзмiв (не-IgE-медiйовaнi) чи обох (IgE- та клгганноопосередкова-них) реaкцiй (змiшaний мехaнiзм).
Атотчний дерматит/екзема — хрошчне запаль-не захворювання шюри, що характеризуеться ти-повими для вГку ураженнями шкiри iз свербежем, iндивiдуaльним або сiмейним атотчним анамнезом. З огляду на дефшщп шкiрнi елементи, що не супроводжуються свербежем та е не типовими для атошчного дерматиту, не пiдпaдaють тд критерГ! його дiaгностики i потребують шших дефiнiцiй. З шшого боку, атотчний дерматит — це лише один з можливих клшчних проявГв ХГ зГ змiшaними ¡мун-ними мехашзмами.
Неалергiчна гтерчутливкть — захворювання, викликане вживанням певних продукпв, при якому ¡мунш складовГ патогенезу не доведет [13]. РозрГз-няють токсичш та нетоксичш реакцГ! НГ, що можуть мати пстамшовий, арахщоновий або компле-ментарний мехашзм розвитку. При цьому один i той самий продукт школи може призводити до форму-вання як ютинно!, так i неГмунно! гшерчутливосп.
Складшсть патогенетичних шлях1в формування клшчних проявГв побГчних реакцш на !жу свщчить про необхщнють розробки прозорих, чггких алго-ритмГв диференшально! дГагностики з урахуванням уах можливих мехашзмГв та !х особливостей. У такому випадку слгд звернутися до узагальненого поняття — ХГ [7].
Проект класифжаци клмчних прояв 'в ХГ залежно Bifi, органа-м'шеш, патогенетичного мехашзму
РеакцГ! на !жу можуть виникнути у будь-якому вщ, починаючи з народження, i навиъ серед дь тей, якг перебувають винятково на грудному ви-годовуванш, але не вс таю реакцГ! мають алер-пчну природу. У бГльшостГ дггей ХГ може бути
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
1§Е-опосередкованою Г проявлятися фенотипово дерматитом, алерпчним ринГтом Г/або астмою. У пащенпв, яю мають 1§Е-незалежну алерпю (ймо-вГрно, клГтинноопосередкований тип), ХГ представлена в основному шлунково-кишковими роз-ладами [6, 7].
1§Е-опосередкована алергГя е найбГльш вивче-ним механГзмом. Проте велика кГльюсть пащенпв не мають циркулюючих 1§Е та показують негатив-ний результат шюрних прик-теспв. У такому ви-падку можливГ як неГмунш, так Г ¡мунш мехашзми, що можуть включати алерпчш реакцГ! уповГльне-ного типу. Саме ця особливють, на нашу думку, ле-жить в основГ утруднень дГагностики алергГ! у дГтей та тдкреслюе необхщшсть створення прозорих алгоритмГв, зрозумГлих для практикуючих лжарГв.
Зважаючи на той факт, що зазвичай при пер-винному оглядГ починають Гз видГлення провщних симптомГв, яю верифжують клшчш варГанти ХГ, на нашу думку, цей крок повинен бути першим в алгоршад дш, що в подальшому спростить пошук терапевтичних цГлей. Огляд лГтературних джерел та останнГх публжацш експертГв дозволив системати-зувати даш щодо низки оргашв-мшеней ХГ, допо-
внити та розширити сучасну класифiкацiю клтч-них проявiв ХГ у дГтей (табл. 1) [4, 10].
KpiM того в одшеï дитини часто можна спостерь гати двi та бГльше нозологiчнi одиницi, причиною яких е ХГ. Проте результати власних спостережень показали, що понад 50 % дГгей, якi мають ютинш iмуннi механiзми розвитку симптомiв гшерчутливосп до ïrn, як правило, в гострому перiодi захворювання можуть давати неалерпчш реакцГï. Одночасно у перiодi ремiсГï переносять продукта, що мiстять бiологiчнi амши.
Слiд вiдзначити, що такi нозологИ, як атотч-ний дерматит або бронхiальна астма, знаходяться одночасно в декшькох роздiлах класифжацп за типом алерпчних реакцiй. Подiбнi контроверсш-ш данi мають бути додатково ощнеш з урахуван-ням анамнестичних даних, наявност та вираже-ностi свербежу та вжу появи висипу (до чи тсля 1 року), характеру харчування, виду причинного продукту [4].
Не менш важливим е використання единих тд-ходiв до ощнки ступеня тяжкостi клiнiчних проявiв ХГ у дГгей незалежно вiд патогенетичного механГз-му. У випадку з бронхiальною астмою таких проблем
Таблиця 1. Класиф'1кац'1я кл1н1чних прояв1вХА удтей залежно вщ типу реакцп та органа-м1шен1*
Орган-мшень Харчова пперчутливкть
1мунна Неiмунна
IgE-опосередкована Змiшанийтип (1ёЕ- та не-^Е-опосередкована) Не-IgE- або клггинноопо-середкована
Генералiзована форма Анафiлактичний шок. Харчовозалежна фiзично-iндукована анафiлаксiя - Гiпотензiя Синдром Хортона («пстаминова Mi-грень») [14]
Шшра Кропив'янка. Контактна кропив'янка [9]. Анпонев-ротичний набряк Квшке. Оральний алергiчний синдром. Генералiзований ма-кулопапульозний корепо-дiбний висип (Morbilliform eruption) [9]. Гiперемiя. Вузлувата еритема Атопiчний дерматит, у тому чи^ рiдкiснi форми атотчного дерматиту: дерматит долонь та стоп, умбЫкальна та перiумбiлiкальна еритема [1] Атопiчний дерматит, у тому чи^ рiдкiснi форми атопiчного дерматиту: дерматит долонь та стоп, умбЫкальна та перь умбiлiкальна еритема. Контактний дерматит [1], макулопапульозний кореподiбний висип (Morbilliform eruption) [9] Папульозний герпе-тиформний висип. Вузлувата еритема [10]
Шлунково-киш-ковий тракт Гастроезофагеальна реф-люксна хвороба Еозинофiльний езофагiт. Гастрит, гастроентерит. Колти. 1ндукований харчовими протеинами ентероколi-тичний синдром Еозинофтьний проктит, проктоколт Целiакiя. Пiлоростеноз. Функцю-нальний запор. Синдром подразненого кишечника Диспептичн роз-лади (лактозна та шша дисахаридазна недостатнють. Пщ-вищена чутливiсть до сульфтв). «Пста-мiнова абдомшаль-на м^рень»
Рестраторний тракт Бронхiальна астма. Алер-гiчний риыт. Диспное Бронхiальна астма. Алерпчний ринiт Хроычна легенева хвороба, шдукована молоком — синдром Хейнера (гемосидероз легень) [2]. Крикофарингеальний спазм
Примтка: * — адаптована та доповнена класиф1кац1я на основ! класиф 'каци кл1н1чних прояв1в ХГ (EAACI, 2014).
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
зазвичай на практицi не виникае. Для встановлення дiагнозу «атотчний дерматит» устшно використо-вуються шкали SCORAD та EASI. Але у м1жнарод-нш класифжацп хвороб дiагноз ХА окремо не видь ляеться. Однак видшеш варiанти шкiрних проявiв ХГ iз рiзними морфологiчними елементами можуть вериф^ватися по-рiзному, що створюе трудно-щi при порiвняннi результатiв дослiджень у рiзних центрах. Саме тому вважаемо доцшьним викорис-товувати узагальнено для вск шкiрних проявiв ХГ шкалу атошчного дерматиту SCORAD, що включае основнi морфологiчнi елементи висипу, яю можуть зустрiчатися при iнших нозолопчних одиницях у групi побiчних реакцш на жу, що мають симптоми на шкiрi [3].
Найбiльш суперечливим питанням зали-шаеться верифiкацiя вузлуватих елеменлв, якi можуть зустрiчатися як при iмуннiй, так i при неiмуннiй ХГ. Даний морфологiчний тип е не-традицiйним для дитячо! алергологп i переважно зустрiчаеться при специфiчних, малопоширених у педiатрii захворюваннях. Саме цей вид кишч-них проявiв ХГ найчастiше потребуе диференщ-ально! дiагностики з iншими патолопями, в тому числi iнфекцiйною. Подальше накопичення до-свiду виявлення дано! форми буде неможливим без чггко1 деталiзацii характеру висипу та осо-бливостей його перебiгу, зважаючи на той факт, що дгги з вузлуватою еритемою, пов'язаною з уживанням продуктiв, не вiдчувають свербежу, а вузлики не мають кольору, а лише змшюють ш-тенсивнiсть забарвлення [4, 10].
Обговорення
Досягнення високо! ефективностi при веденнi пацiентiв iз рiзними видами ХГ — основна мета, що ставилася при пщготовщ даного проекту класифжа-цli. Гармонiзацiя пiдходiв до дiагностики, на думку провщних експертiв, — запорука правильного ви-бору подальшо! тактики, адже прогнози, наприклад при анафшаксп i транзиторнiй дисахаридазнiй не-достатностi, кардинально рiзняться. Вщповщно до останнк м1жнародних рекомендацiй, верифiкацiя окремих нозологiчних одиниць у дггей, що входять до класифжацп, автоматично вказуе на наявнють харчово! алергп, i такi пащенти мають пройти повне алергологiчне обстеження. Групою експерпв такими нозолопями визнано: анафiлаксiю, пов'язану з уживанням певного продукту, що повторилася один раз i бiльше; атопiчний дерматит середнього та тяжкого ступеня; еозинофшьний езофапт; енте-роколiт; проктоколiт [9]. Даний факт пщкреслюе необхiднiсть визначення ступеня тяжкост шкiрних симптомiв екземи/атопiчного дерматиту, що мае важливе дiагностичне значення, в той час як наяв-шсть легких шкiрних проявiв ХГ зазвичай вказуе на неiмунний мехашзм ЗСх появи.
У рекомендац1ях США до ведення пацiентiв iз ХГ вказано, що фiзикальнi данi повинш бути ощне-нi разом з анамнестичними, осюльки вщ 50 до 90 %
випадюв KnÍHÍ4Ho'i машфестацп ХГ мають HeiMyH-ний характер [9].
Iснyючi проблеми браку в1ропдних i високош-формативних in vitro мeтодiв дiагностики ХГ у 61ль-шостi призводять до того, що найчастше, на думку eкспeртiв, саме розтзнаванню клiнiчних машфес-тацiй ХГ надаеться провiдна роль у дiагностицi та дифeрeнцiальнiй дiагностицi рiзних титв ХГ. Це знайшло вiдображeння в тому, що сьогодш про-вокацшний тест залишаеться золотим стандартом дiагностики харчово'i алергп [11]. Даний факт тд-креслюе нeобхiднiсть оптимiзащi та подальшого удосконалення п1дход1в до розтзнавання кл1н1чних симптом1в ХГ у дггей.
Перспективи подальших досл1джень. Маловивче-ними залишаються мeханiзми впливу тригeрiв, не-iмyнноi активац^ тучних кл1тин, велик! труднощ! стоять на шляху вивчення г1столог1чних зм1н шк1ри при ХГ. Розкриття цих аспекпв може дати додат-ков1 знання та розумшня патогенезу, нeобхiднi для оптимiзацli терапевтичних шдход1в.
Конфл1кт ÍHTepecÍB та зв'язок Í3 плановими науково-досл1дними роботами. Автори не мають конфл1кту iнтeрeсiв.
Список л1тератури
1. Абек Д. Болезни кожи у детей: Пер. с англ. / Д. Абек,
B. Бургдорф, X. Кремер. — М.: Мед. лит., 2007. — 160 с., ил.
2. Клинический случай синдрома Хейнера / В.А. Клименко, А.М. Ащеулов, Н. Т. Синдеева // Здоровье ребенка. — 2014. — № 5. — С. 130-133.
3. Недельская С.Н. Трудности и ошибки, или насколько правомочен диагноз «пищевая алергия» / С.Н. Недельская, О.П. Па-хольчук// Запорож. мед. журн. — 2014. — № 1. — С. 104-106.
4. Пахольчук О.П. Особливостi верифжаци клтчних штр-них nроявiв харчовог алерги у дтей // Вкник проблем бюлоги i медицини. — 2015. — Вип. 2, Т. 3(120). — C. 212-215.
5. Чоп'як В.В. Харчова алергы / В.В. Чоп'як, Р.Р. Головт, Х.М. Насадюк // Клиническая иммунология. Аллергология. Ин-фектология. — 2010. — № 5-6. — C. 34-35.
6. Diagnosis and Rationale for Action Against Cow's Milk Allergy (DRACMA): a summary report/Fiocchi A., Schünemann H.J., Brozek J. [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010, Dec. — 126(6). — P. 1119-1128.e12. doi: 10.1016/j.jaci.2010.10.011.
7. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management offood allergy/Muraro A., Werfel T., Hoffmann-Som-mergruber K. [et al.]//Allergy. — 2014, Aug. — 69(8). — P. 10081025. doi: 10.1111/all.12429.
8. Food allergy and atopic dermatitis: how are they connected?/ A. Heratizadeh, K. Wichmann, T. Werfel // Curr. Allergy Asthma Rep. — 2011 Aug. — 11(4). — 284-91. doi: 10.1007/s11882-011-0202-y.
9. Guidelines for the Diagnosis and Management of Food Allergy in the United States. Summary of the NIAID-Sponsored Expert Panel Report/A.J. Boyce, A. Assa'ad, A.W. Burks [et al.]// J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Dec. — 126(6). — P. 1105-1118. doi: 10.1016/j.jaci.2010.10.008.
10. Nedelska S.N. An 8-month old with erythema nodosum — clinical case report/S.N. Nedelska, O.P. Pakholchuk //Патологы: Науково-практичний медичний журнал. — 2015. — № 2. —
C. 114-116.
11. New visions for food allergy: an iPAC summary and future trends / P.A. Eigenmann, K. Beyer, A. Wesley Burks [et al.] // Pe-diatr Allergy Immunol. — 2008. — 19, Suppl 19. — P. 26-39. doi: 10.1111/j.1399-3038.2008.00765.x.
12. Prescot S. FA: riding the second wave of the allergy epidemic / S. Prescot, K.J. Allen // Pediatr. Allergy Immunol. — 2011. — 22. — P. 155-160.
KëiHi4Ha neAiaTpia / Clinical Pediatrics
13. Revised nomenclature for allergy for global use: Report of the Nomenclature Review Committee of the World Allergy Organization, October 2003/ S.G. Johansson, T. Bieber, R. Dahl [et al.]// J. Allergy Clin. Immunol. — 2004. — 113(5). — P. 832-836.
14. Scheller J.M. The history, epidemiology, and classification of headaches in childhood // Semin. Pediatr. Neurol. — 1995, Jun. — 2(2). — P. 102-108.
15. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis / Nwaru B.I., Hickstein L., Pan-esar S.S. [et al.] // EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines Group // Allergy. — 2014, Jan. — 69(1). — P. 62-75. doi: 10.1111/all.12305.
OTpuMaHO 12.10.16 ■
Недельская С.Н., Пахольчук О.П.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
ПРОЕКТ СОВРЕМЕННОЙ КЛАССИФИКАЦИИ КЛИНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ ПИЩЕВОЙ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Актуальность. Пищевая гиперчувствительность (ПГ) остается важной проблемой детского возраста, имеющей медицинскую и социальную сторону. В течение десятилетий классификация кожных проявлений ПГ основана на сочетании нечетких патофизиологических и клинических признаков и обусловлена недостаточным использованием метода морфологической детерминации элементов сыпи и ее сопоставления с анамнестическими данными. Цель. Предложить обновленные дефиниции и проект классификации клинических проявлений ПГ, что позволит повысить клиническую значимость, определить возможные цели терапевтического воздействия при различных патогенетических механизмах ПГ, повысить эффективность клинической диагностики, выработать единые подходы к интерпретации данных. Материалы и методы. Расширенный обзор литературных источников как на бумажных носителях, так и в электронном виде (включая Medline и Cochrane Library, 2010—2016), а также результаты собственных наблюдений послужили основой созданного проекта. Резуль-
таты. Существующая классификация ПГ не однозначна и отражает недостаточность понимания природы данного заболевания, которое может иметь иммунные и неиммунные механизмы. Проблемы верификации диагноза также связаны с тем, что один и тот же симптом на коже может встречаться при различных патофизиологических механизмах развития, и именно поэтому важно учитывать анамнестические и субъективные симптомы, которые разнятся при отдельных формах ПГ. В статье предложены обновленные дефиниции и проект классификации клинических проявлений ПГ, основанные на последних литературных данных и результатах собственных наблюдений. За основу взяты орган-мишень и патогенетический механизм, отдельные морфологические элементы. Выводы. Предложенный подход позволит повысить клиническую значимость и создать единые подходы к интерпретации данных.
Ключевые слова: дети, пищевая гиперчувствительность, неиммунная пищевая гиперчувствительность, пищевая аллергия.
Nedelska S.M., PakholchukO.P.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
PROJECT OF THE MODERN CLASSIFICATION OF THE FOOD HYPERSENSITIVITY CLINICAL SYMPTOMS IN CHILDREN
Summary. Actuality. Food hypersensitivity (FH) remains an important problem of the childhood that has medical and social sides. For the decades, classification of FH skin manifestations is based on the combination of not clear pathophysiological and clinical signs and is caused by insufficient use of the method of morphological determination of rash elements and its comparison with a past medical history. Objective. To propose updated definitions and the project of classification of clinical manifestations of food hypersensitivity that will enable to improve clinical significance, to identify targets of possible therapeutic intervention at different pathogenetic mechanisms of FH, to increase the efficacy of clinical diagnostics, to develop common approaches to the data interpretation. Materials and methods. Advanced review of the literature sources, both paper and electronic (including Medline and the Cochrane Library, 2010—2016), as well as the results of own researches served as the basis for the creation
of the project. Results. The current classification of FH is ambiguous and reflects the lack of understanding of the nature of the disease, which may have immune and non-immune mechanisms. Problems with verifying the diagnosis are also due to the fact that the same symptom in the skin can occur at different pathophysiological mechanisms of development, that is why it is important to take into account anamnesis and subjective symptoms, which differ in specific forms of FH. The article offers the draft classification of clinical manifestations of FH, based on recent literature data and the results of own observations. Target organ and pathogenetic mechanism, some morphological elements are taken as the basis. Conclusions. The proposed method will improve the clinical significance and make it possible to create a unified approach to the data interpretation.
Key words: children, food hypersensitivity, non-immune food hypersensitivity, food allergy.
