CC BY
27
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.3:613.2-06:[616.516.5+616.3]-022.11-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174031
Крючко Т.О., БубирЛ.М., Несна 1.М., Ткаченко О.Я. ©
Укранська медична стоматолопчна академя, м. Полтава, Укра/на
Частота виявлення алерпчних реакцм на xap40Bi продукти у дiтей з aтопiчним дерматитом та патолопею травного тракту
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(4):199-204. doi: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174031
Резюме. Актуальтсть. Протягом остантхpoKie у ceimi eid3Ha4aemben тенденщя до неухильного зростання частоти m6i4Huxреакщй при вживант пpoдукmiв харчування. Тому на сучасному emani вивчення пoшиpенocmi основних причинних фaкmopiв формування харчовог гinepчуmливocmi залишаеться актуальним завданням для до^днитв. Мета: до^дити спектр найбЛьш причинно-значимих npoдукmiв харчування у дтей Полтав-ського регшну, як мали в aнaмнeзi небажат aлepгiчнi реакцп на гжу. Матерiали та методи. В до^джент взяли участь 242 дитини вжом вiд 6 до 15ротв, ят в aнaмнeзi мали вiдoмocmi про наявтсть noбiчних реакцш при вживант npoдукmiв харчування. До основног групи було включено 128 naцieнmiв iз запальними захворю-ваннями верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту, а групу nopiвняння становили 114 дтей з атотчним дерматитом. Виявлення частоти aлepгiчнихреакцш на вживання харчових npoдукmiв проводилося на niдcmaвi анкетування, даних aлepгoлoгiчнoгo анамнезу та на niдcmaвi штрних npик-mecmiв iз харчовими, ешдермаль-ними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо тдвищували ризик розви-тку штрног та гастроттестинальног алергп в обстежених дтей спадкова обтяжетсть щодо aлepгiчних захворювань по лти мamepi; недотримання матерями обстежених дтей гтоалергенного харчування тд час вaгimнocmi; ранне змшане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шшрних aлepгoлoгiчних проб, быьш високийpiвeнь харчовог сенсибшзаци був виявлений у дтей основног групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакщй, незалежно вiд шшрних або гастроттестинальних npoявiв, найчастше спостерШвся на фот вживання коров'ячого молока, яець та риби. Висновки. Отже, проведет до-(^iдження дозволили встановити пршритетт фактори ризику формування харчовог гinepчуmливocmi у дтей та виявити найбшьш emioлoгiчнo знaчимi продукти харчування, що можуть провокувати розвиток aлepгiчних та гacmpoeнmepoлoгiчних захворювань.
Ключовi слова: дти; харчова aлepгiя; харчова гтерчутливкть; npичиннo-знaчимi алергени; атотя
Вступ
Протягом останшх роыв у свт вщзначаеться тенденщя до неухильного зростання частоти побiчних реакцш при вживанш продукпв харчування [1, 2]. Оскшьки ктшчш прояви даних реакцш схож й вiдрiз-няються лише за патогенетичними мехашзмами формування, лшарям клшчно! практики досить складно диференцшвати харчову непереносимють (ХН) вщ справжньо! харчово! алерги (ХА). Саме тому сього-дш юнуе велика рiзниця мiж поширенютю харчово!
гшерчутливосп (ХГЧ) та тдтвердженими наявними алерпчними реакщями на !жу. На nucraBi численних оглядiв лгтератури харчова непереносимють, або харчова гшерчутливють, трактуеться у виглядi змшених патолопчних iмунологiчно-неопоcередкованих реакцш на харчовi iнгредiенти, тодi як харчова алерпя залишаеться незмшним упродовж багатьох роив поняттям, що характеризуе харчову непереносимють, обумовлену участю iмунологiчних механiзмiв (IgE-залежних, IgE-незалежних (клиинно-опосередкованих) та змшаних
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Бубир Людмила МиколаТвна, асистент кафедри пед1атри 2, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», вул. Шев-ченка, 23, м. Полтава, 36011, УкраТна; е-mail: lyudmila.bubyr@ukr.net; контактний тел.: +38(099)7955574
For correspondence: Liudmyla Bubyr, Assistant of the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine"Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; phone/fax: (0532) 60-64-91; е-mail: lyudmila.bubyr@ukr.net; contact phone: +38(099)7955574 Full list of author information is available at the end of the article.
реакцш). Дiагноз базуеться на розвитку гастроштес-тинальних, ширних та респiраторних симптомiв пiсля вживання причинно-значимого продукту, вщповщних змiн, отриманих пiд час лабораторно-шструменталь-них обстежень, зникненнi цих симптомiв iз початком елiмшацшно!' дiети та на основi позитивного пробного тесту з провокуючим продуктом.
Загальновщомо, що вiд проявiв харчово! алерги страждае близько 2,5 % населення вше! планети, про-те данi про поширенють у рiзних крашах свггу значно рiзняться й коливаються в дiапазонi вiд 1 до 10 % [3]. За даними багатьох науковщв, поширенють рiзних форм ХА в Укра!ш становить близько 5—8 % на 100 000 ди-тячого населення. Зпдно з шформащею, ХА виявля-еться у 10 % дггей i 2 % дорослих, у 0,4—30 % пашенпв рiзного вiку, у 0,1—50 % населення европейських кра!н i Роси [4], а також серед 5—50 % пащенпв iз захворю-ваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) i/або ге-патобшарно! системи [5]. За даними Л.В. Лусс (2004), у 30—40 % дггей i 20 % дорослих загострення атопiчного дерматиту пов'язаш з ХА.
Аналiз вiтчизняних та зарубiжних лiтературних джерел вже вкотре пiдтверджуе неоднозначнiсть даних щодо поширення харчово! алерги серед дитячого та до-рослого населення в рiзних репонах свiту. Вiдсутнiсть едино! бази ускладнюе розробку стандартизованих пiдходiв до дiагностики та лiкування пацiентiв iз гшер-чутливiстю до харчових продуклв. Тому метою нашо! роботи стало дослщження спектра найбiльш причин-но-значимих продуклв харчування у дiтей Полтав-ського регiону, якi мали в анамнезi небажанi алергiчнi реакци на !жу.
Матерiали та методи
Шд час дослiдження та роботи з медичною доку-ментацiею за 2016—2018 рр. був проведений ретро-спективний анал1з 1834 iсторiй хвороби пашенпв алерголопчного та гастроентерологiчного профiлю, яы перебували на стацiонарному лiкуваннi у Полтав-ськiй обласнiй дитячiй кшшчнш лiкарнi. На першому етапi нашого дослiдження було вiдiбрано 242 дитини вшом вiд 6 до 15 роыв, якi в анамнезi мали вщомосп про наявнiсть побiчних реакцш при вживанш про-дуктiв харчування. Наступним кроком, за умови на-явност iнформовано! згоди вiд батьыв обстежених дiтей, стало проведення анкетування на пiдставi мiж-народного опитувальника AUergoscope, що дозволило видiлити ряд продуклв, якi спричиняли гастроштес-тинальш та/або шкiрнi симптоми харчово! алергп. Виявлення частоти алерпчних реакцiй на вживання харчових продуклв проводилося також на пiдставi аналiзу харчового щоденника та шкiрних прик-тестiв iз харчовими, ешдермальними, побутовими та пил-ковими алергенами. Вiдповiдно до основних симп-томiв захворювання та клiнiчного дiагнозу вiдбувся розподiл пацiентiв на 2 групи. До 1-! (основно!) групи було включено 128 дггей iз запальними захворюван-нями верхнiх вщдшв шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а 2-гу групу (порiвняння) становили 114 дь тей з атопiчним дерматитом. У 3-тю групу (контроль-
ну) увшшли 46 здорових дiтей. Верифiкацiя дiагнозiв проводилася на пiдставi вiдповiдних клШчних про-токолiв.
Результати та обговорення
Серед загального числа обстежених пащенлв усiх трьох груп виявлено, що основну частку становили хлопчики (60,4 %), однак в основнш групi дiти за стат-тю розподiлялися порiвну, тодi як у 2-й групi було май-же вдвiчi бiльше хлопчиыв.
Порiвняльна характеристика обтяжено! щодо алер-гологiчно! патологи спадковостi мае вагоме значення для виявлення груп ризику та подальшо! первинно! профiлактики алерпчних захворювань, оскiльки вь домо, що наявнють атот! в одного з родичiв першо! лiнi! (батька або матер^ збiльшуе ризик формування алерголопчно! патологи у дiтей на 50 %, тсда як в обох батьыв — аж на 70 % [6]. Аналiз генеалопчних зв'языв показав, що серед обстежених дггей бтьше половини мали обтяжену з атот! спадковiсть. Так, у 57,8 % дггей 1-! та 70,2 % 2-! групи матерi мали ту чи шшу алерго-лопчну патологiю, що вiрогiдно частiше порiвняно з групою здорових дiтей (р < 0,01). Найбтьш високий рiвень алергiчно!' захворюваностi виявлено в груш по-рiвняння у сибсiв пробанда (37,1 %), нижче — у дггей основно! групи та вiрогiдно нижче — у здорових дггей. Клшчш симптоми алерги на продукти харчування у найближчих родичiв часлше виявлялися у дiтей 2-! групи та незначно менше — у пашенлв 1 -! групи порiв-няно з групою контролю. Прослщковано зв'язок мiж наявнiстю харчово! сенсибшзаци у матерiв та гшерчут-ливютю до тих же продуктiв у 67 % дггей. Проведено аналiз спадково! схильностi хронiчно!' патологи травного тракту по батьывсьый лши серед дiтей основно! групи, що свщчить про достатньо високий вщсоток (64,8 %) обтяженостi щодо цих захворювань порiвняно з iншими групами (р < 0,05).
Ускладнений переби вагiтностi та пологiв у деылька разiв збiльшуе ризик розвитку атот! у дггей. Тому шд час вивчення акушерсько-гшеколопчного анамнезу необхiдно придтяти належну увагу виявленню та за-побiганню факторам, якi можуть призвести до пору-шення внутрiшньоутробного розвитку плода та формування сенсибшзаци. Шд час аналiзу анкетних даних матерiв обстежених дiтей було отримано ряд анте- та iнтранатальних факторiв ризику розвитку атопiчних захворювань, та харчово! алерги зокрема. На пiдставi результалв дослiдження нами встановлено, що значно часлше матерi дiтей контрольно! групи в порiвняннi з матерями дггей 1-! та 2-! груп дотримувалися дiетич-ного гшоалергенного харчування (84,8 % обстежених 3-! групи проти 32 % 1-! та 28,9 % 2-! групи; р < 0,01) та гшоалергенного побуту (76,1 % проти 28,1 та 20,8 % вщповщно; р < 0,05). У групах спостереження виявлено, що у 42,2 % дггей основно! групи мав мюце факт прийому лшарських засобiв (антибактер1альних, про-тивiрусних та нестеро!дних протизапальних засобiв). У нашiй роботi показаний вплив палшня бiльше нiж у третини матерiв дiтей з атотчним дерматитом. Отже, патологiчний перебiг ваптносл може супроводжува-
тися розвитком несприятливих факторiв, зокрема тд-вищеною проникнiстю фетоплацентарного бар'ера для шфекцшних та алергiчних агентiв, що мае пряму залежнiсть при формуванш внутршньоутробно'1 сен-сибiлiзацii. Бiльше половини матерiв обстежених дiтей (55,2 %) мали обтяжений акушерський анамнез. Серед патолопчного перебiгу пологiв найбiльш часто спо-стерiгалися передчаснi та с^мы пологи, слабысть по-логово'1 дiяльностi та кесарiв розтин. Однак найбтьш доказовий вплив мали лише пологи шляхом кесаревого розтину, якi у матерiв дггей основно'1 групи зустрiчалися в 7,4 раза, а у 2-й груш — в 3,7 раза частше порiвняно з контрольною групою. За результатами порiвняльного аналiзу анте- та штранатальних чинникiв нами не зна-йдено вiрогiдних вiдмiнностей мiж такими факторами, як перенесет малр'ю гад час вагiтностi вiруснi шфек-ци, анемiя вагiтних, передчасне вилиття навколоплт-них вод та передчасне втшарування плаценти.
Одним iз провiдних факторiв формування харчово'1 алерги у дггей як раннього, так i старшого вку е характер вигодовування на 1-му рощ життя. Встановлено, що дти основно'1 групи в 2,5 раза, а дни 2-1 групи в 1,5 раза частше знаходилися на ранньому змшаному ви-годовуваннi порiвняно з групою здорових дггей. О^м того, майже половина пащенпв (49,2 %) iз захворюван-нями ШКТ та третина обстежених групи порiвняння (43,2 %) перебували на ранньому штучному вигодовування Слiд зазначити, що у дггей контрольно'' групи в 3 рази частше мало мюце природне грудне вигодовування, причому тривалiсть його була до 12-мюячного вiку у 80,4 % дггей. Проведений аналiз отриманих ре-зультатiв збiгаеться з думкою бтьшосл експертiв [7, 8] та свтчить про перевагу грудного вигодовування як одного з профтактично-значимих чинниыв, якi попе-реджують розвиток атотчних захворювань, у тому чис-лi харчово'1 алерги у дггей. Аналiз анамнестичних даних виявив факт раннього введення прикорму до 6 мюящв у дггей 2-1' групи як один iз тригерних факторiв розви-тку сенсибiлiзацii в дитячому вщь Слiд зауважити, що у 72,3 % дггей iз харчовою гiперчутливiстю першим продуктом прикорму було фруктове пюре, введення яко-го супроводжувалося дебютом гастроiнтестинальноi' алерги та атотчного дерматиту у 18,8 та 21,9 % дггей 1-1' та 2-1' груп.
Отже, порiвняльна оцiнка факторiв ризику дала змогу видiлити основш параметри, що статистично
значимо шдвищували ризик розвитку харчово'1 алерги в обстежених дггей. Встановлено, що до найбтьш зна-чимих тригерних чинниыв розвитку атопи належать: обтяжена спадковють до алерголопчних захворювань по лши матерi; недотримання матерями обстежених дггей гшоалергенного харчування пiд час ваптносл; ускладненi шляхом кесаревого розтину пологи. Аналь зуючи характер харчування дггей, ми довели негатив-ний вплив на формування сенсибшзаци до харчових продуктiв раннього змiшаного та штучного вигодову-вання, неправильного та несвоечасного введення прикорму.
Оцшка алергологiчного статусу у дослтжуваних групах Грунтувалася на шдставi аналiзу даних анкету-вання, харчового щоденника, шкiрних прик-тестiв iз харчовими, етдермальними, побутовими та пилкови-ми алергенами. Згiдно з отриманими результатами, за даними анкетування та шырних алерголопчних проб, яы вiдображено в табл. 1, виявлено, що у дней основно'1 групи (74,2 %) значно частше зустрiчалася п1д-вищена чутливiсть до харчових алергешв, причому клiнiчно бiльше нiж у 82 % випадыв вона проявлялася у виглядi гастроiнтестинальних розладiв (абдомшаль-ний бiль, нудота, блювання, печiя, дисфагiя, регурп-тацiя).
Отже, гастроштестинальш прояви е неспецифiч-ними для харчово'1 алерги, однак за наявност таких скарг у дiтей та за в1дсутносп зникнення даних проявiв на фонi протокольно'' терапи потрiбно пам'ятати про можливiсть формування гастроштестинально! алерги. У дiтей групи порiвняння гiперчутливiсть до харчових алергенiв була нижчою й поеднувалася з переважною сенсибшзащею до побутових (56,1 %) та епдермаль-них (61,4 %) алергешв. Так данi е св1дченням того, що у дiтей перших трьох роыв життя прояви алерги на хар-човi продукти виявляються у виглядi ураження шкiри та знаходять свое вiдображення у дiагнозi «атотчний дерматит», що збiгаеться з думкою шших науковцiв [9]. У подальшому вiдбуваеться вiкова еволюцiя атопи з розширенням спектра сенсибiлiзацii до аероалергешв. Окрiм того, прослiдковуеться формування харчово'1 толерантности яка у дггей старшого вку може трансфор-муватися пiд масками шлунково-кишкових захворювань, що мае також втображення у працях експерлв [10]. Полiвалентна сенсибiлiзацiя зустрiчалася у бiльше шж третини дiтей 2-1 групи, що зумовлено коморбт-
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика супутньо/ сенсиб'ш'зацп в обстежених дтей
СенсибЫзащя 1-ша група, п = 128 (д^и з патологieю ШКТ) 2-га група, п = 114 (дгги з АД)
Абс. % Абс. %
Харчова 95 74,2 53 46,5
Пилкова 31 24,2 64 56,1
Побутова 38 29,7 70 61,4
Епiдермальна 21 16,4 48 42,1
Грибкова 26 20,3 45 39,5
Медикаментозна 2 1,6 5 4,4
Полiвалентна 19 14,8 44 38,6
нютю алерголопчно! патологи у ще! категори паць ентiв. Свiдченням того в низщ випадкiв е поеднання атошчного дерматиту з бронхiальною астмою та алер-гiчним ринiтом.
На пiдставi вивчення харчового анамнезу за даними анкетування (рис. 1) видтено продукти, при прийомi яких найбiльш часто рееструвалися небажанi побiчнi реакци на !жу. У пацiентiв iз захворюваннями ШКТ частiше за все розвиток ХГЧ спостерiгався при вживан-ш коров'ячого молока (42,2 %), курячих яець (38,3 %), риби (34,4 %), бобових (25 %, найчастше через сою) та майже однаковою мiрою — фруктiв (28,1 %) та овочiв (26,6 %). Бтьшють дiтей з атопiчним дерматитом, як i обстеженi основно! групи, мали в анамнезi алергiчнi
реакци у виглядi шкiрних симптомiв на фош вживання молочних продуктiв, яець та риби, проте !х вiдрiзняла наявнють у спектрi харчово! сенсибiлiзацi! таких при-чинно-значимих продуктiв, як арахис (30,7 %) та море-продукти (молюски i ракоподiбнi; 27,1 %). Вщсутшсть злакiв у перших рядах харчово! сенсибшзаци можна пояснити формуванням толерантност в раннi вiковi перюди. Наявнiсть шоколаду в спектрi алергешв свщ-чить про ХН без залучення iмунологiчних механiзмiв.
За результатами шырного алерготестування, ре-зультати якого наведеш на рис. 2, ми отримали дещо вiдмiннi данi у дослщжуваних групах, проте вони сут-тево не вiдрiзнялися вiд даних анкетування.
У бтьшосп дiтей обох груп найчастiше виявляли позитивнi проби до алергешв жовтка (75 % дггей 1-! групи та 80,7 % дггей 2-! групи), бтка курячого яйця (65,6 i 71,9 % вщ-повiдно), казе!ну коров'ячого молока (75 % проти 84,2 % дггей 2-! групи) та до морсько! i рiч-но! риби (хека, коропа). Вони мали майже рiвнозначнi вщсо-тковi значення. Дггей основно! групи вiдрiзняла сенсибшзащя до овочiв, фруктiв та бобових. Так, позитивш проби на буряк, томати, мандарини, малину, сою були виявлеш у 39,8, 46,0, 70,3, 58,6 та 45,3 % дггей iз патолопею ШКТ проти 20,2, 31,6, 60,5, 35,0 та 21,9 % дггей групи порiвняння. Особливютю да-тей з атотчним дерматитом стало незначне превалювання у них позитивних проб до зла-кових продукпв ^всяно! кру-пи, гречано! та житньо! муки). Отже, за даними, отриманими пiд час дослщження, можна на-звати основнi причинно-зна-чимi продукти, при вживаннi яких розвиваються небажанi побiчнi реакцГ!, i серед них про-вiдне мюце у дiтей iз патологi-ею травно! системи займають коров'яче молоко, яйця та риба. Ця шформащя збиаеть-ся з результатами дослщжень як вiтчизняних, так i зарубiж-них дослiдникiв i знаходить вщображення у !хнiх наукових працях.
Висновки
Вiдповiдно до проведених дослiджень встановлено прю-ритетнi фактори ризику, що лежать в основi формування харчово! гшерчутливосп у дггей i е
Рисунок 1. Спектр причинно-значимих харчових алергенв у обстежених дтей за даними анкетування
У дггей основно'' групи в 2,6 раза частше спостеркалася по-лiвалентна сенсибiлiзацiя з перевагою аероалергешв, у той час як гшерчутливють до харчових алергенiв була суттево нижчою.
До основних причинно-значимих продуктав, при вжи-ваннi яких у дней iз патологiею травно' системи розвиваються небажаш побiчнi реакцп, не-залежно вщ шкiрних або га-строiнтестинальних проявiв, вiдносять: коров'яче молоко, яйця, рибу, бобов^ фрукти та овочi, а для дггей з атошчним дерматитом, о^м перших трьох вищенаведених алерген-них продуктiв, характерною е харчова сенсибшзащя на фош прийому морепродуктiв, арахь су та злаюв.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про втсутшсть кон-флiкту штерешв при пiдготовцi дано'1 статтi.
Рисунок 2. Частота позитивних алерголопчних шюрних TecTiB на харчов! алергени в обстежених дтей
пусковими мехашзмами розвитку шюрних та гастрош-тестинальних прояв1в, виявлено найбтьш етюлопчно значим1 продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алерпчних та гастроентеролог1чних захворювань.
Доведено, що значимо тдвищували ризик розвитку шюрно! та гастроштестинально! алергй' в обстежених д1тей: спадкова обтяжешсть щодо алерг1чних захворювань по лшй' матер1; недотримання матерями обстежених дггей гшоалергенного харчування шд час вапт-ност1; ускладнен1 шляхом кесаревого розтину пологи; ранне змшане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму.
За даними анкетування та шюрних алерголопчних проб, бтьш високий р1вень харчово! сенсиб1л1зацй' був виявлений у грут д1тей 1з запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (74,2 %). Тому, у раз1 вщ-сутност1 ефекту вт стандартно! протокольно! терапй', слт розширювати д1агностичний пошук для диферен-ц1йно! д1агностики гастро1нтестинально! алергй' та ви-ключення еозиноф1льного запалення.
References
1. Muraro A, Halken S, Arshad SH, et al. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines. Primary prevention of food allergy. Allergy. 2014 May;69(5):590-601. doi: 10.1111/all.12398.
2. Kajdashev IP. Review of adverse food reactions. Klinichna im-munolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2018;(1):5-12. (inRussian).
3. Miles EA, Calder PC. Maternal diet and its influence on the development of allergic disease. Clin Exp
Allergy. 2015 Jan;45(1):63-74. doi: 10.1111/cea.12453.
4. Makarova SG, Namazova-Baranova LS, Vishneva EA, Gevorkyan AK, Alekseeva AA, Petrovskaya MI. Topical issues of food allergy diagnosis in pediatric practice. Vestnik Rossiiskoi akademii medit-sinskikh nauk. 2015;70(1):41-46. (inRussian).
5. Zajkov SV. Food intolerance and food allergies in children. Dytiachyi likar. 2011;(3):38-45. (in Ukrainian).
6. Sicherer SH, Allen K, Lack G, Taylor SL, Donovan SM, Oria M. Critical Issues in Food Allergy: A National Academies Consensus Report. Pediatrics. 2017 Aug;140(2). pii: e20170194. doi: 10.1542/ peds.2017-0194.
7. Tkachenko OYa. Food allergy in children as a key link in the realization of atopy. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2014;4(11):106-113. (in Ukrainian).
8. Munblit D, Boix-Amoros A, Boyle RJ, et al. Human milk and allergic diseases: Unsolved puzzle. Nutrients. 2017 Aug 17;9(8). pii: E894. doi: 10.3390/nu9080894.
9. Kryuchko TO, Nesina IM, Tkachenko OYa. Diagnostic algorithm and peculiarities of monitoring for infants with disorders of the gastrointestinal tract. WiadomosciLekarskie. 2017;70;(2):275-282.
10. Abaturov O, Dytiatkovsky V, Naumenko N, Kulieva A, Bovsunovska K, Filatova I. Association between atopic and non-atopic diseases at children. Medicni perspektivi. 2018;23;(1-1):146-153.
OTpuMaHO 23.05.2019 ■
Information about authors
T.A. Kruchko, MD, Professor, Head of the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy'; Poltava, Ukraine; e-mail: drkryuchko@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002-5034-4181
L.M. Bubyr, Assistant at the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy'; Poltava, Ukraine; e-mail: lyudmila.bubyr@ukr.net; contact phone: +38(099)7955574
I.M. Nesina, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy', Poltava, Ukraine; https://orcid.org/0000-0003-1514-2434
O.Ya. Tkachenko, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy', Poltava, Ukraine; https://orcid.org/0000-0002-9976-6430
Крючко Т.А., Бубыр Л.Н., Несина И.Н., Ткаченко О.Я.
Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, Украина
Частота выявления аллергических реакций на пищевые продукты у детей с атопическим дерматитом и патологией пищеварительного тракта
Резюме. Актуальность. В последние годы в мире отмечается тенденция к неуклонному росту частоты побочных реакций при употреблении продуктов питания. Поэтому на современном этапе изучение распространенности основных причинных факторов формирования пищевой гиперчувствительности остается актуальной задачей для исследователей. Цель: исследовать спектр наиболее причинно-значимых продуктов питания у детей Полтавского региона, которые имели в анамнезе нежелательные аллергические реакции на пищу. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 242 ребенка в возрасте от 6 до 15 лет, у которых в анамнезе были сведения о наличии побочных реакций при употреблении продуктов питания. В основную группу включены 128 пациентов с воспалительными заболеваниями верхних отделов желудочно-кишечного тракта, а группу сравнения составили 114 детей с атопическим дерматитом. Выявление частоты аллергических реакций на употребление пищевых продуктов проводилось на основании анкетирования, данных аллергологического анамнеза и кожных прик-тестов с пищевыми, эпидермальными, бытовыми и пыльцевыми ал-
лергенами. Результаты. Доказано, что значимо повышали риск развития кожной и гастроинтестинальной аллергии у обследованных детей наследственная отягощенность по аллергическим заболеваниям по линии матери; несоблюдение матерями обследованных детей гипоаллергенного питания во время беременности; раннее смешанное и искусственное вскармливание и нарушение введения прикорма. По данным анкетирования и кожных аллергологических проб, более высокий уровень пищевой сенсибилизации обнаружен у детей основной группы. Установлено, что развитие нежелательных реакций, независимо от кожных или гастроинтестинальных проявлений, чаще всего наблюдалось на фоне употребления коровьего молока, яиц и рыбы. Выводы. Проведенные исследования позволили установить приоритетные факторы риска формирования пищевой гиперчувствительности у детей и выявить наиболее этиологически значимые продукты питания, которые могут провоцировать развитие аллергических и гастроэнтерологических заболеваний.
Ключевые слова: дети; пищевая алергия; пищевая гиперчувствительность; причинно-значимые аллергены; атопия
T.O. Kryuchko, L.M. Bubyr, I.M. Nesina, O.Ya. Tkachenko Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, Ukraine
Frequency of detection of allergic reactions to food in children with atopic dermatitis and pathology of the gastrointestinal tract
Abstract. Background. In recent years, there has been a worldwide tendency to steady increase in the incidence of adverse reactions caused by food. Therefore, at the present stage, the investigation of the prevalence of the main causative factors of the development of food hypersensitivity is still a challenging task for researchers. The purpose was to study the range of food products, which are the most likely allergy-causing for children of the Poltava region, who had a history of unwanted allergic reactions to food. Materials and methods. The study involved 242 children aged from 6 to 15 years, who had a history about adverse reactions caused by food. The basic group included 128 patients with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract; the comparison group involved 114 children with atopic dermatitis. The detection of the frequency of allergic reactions to food was investigated by using a questionnaire, allergic anamnesis and findings obtained by skin prick tests with food, epidermal, household and pollen allergens. Results. The study has demonstrated that the factors significantly increasing
risks of skin and gastrointestinal allergies in the examined children are as following: maternal hereditary burden of allergic diseases; non-compliance in pregnancy, when mothers of examined children neglected to stick to the hypoallergenic diet; early mixed and bottle feeding and improper introducing of solid food. The findings obtained by questionnaire and skin allergic tests demonstrated a higher level of food sensitization in the children of the basic group. It has been also found out that the development of adverse reactions, regardless of skin or gastrointestinal manifestations, is the most often observed when taking cow's milk, eggs and fish. Conclusions. Thus, the conducted studies have contributed in finding out main risk factors for the development of food hypersensitivity in children and in identifying the most etiologically significant food products that can provoke the development of allergic and gastroenterological diseases.
Keywords: children; food allergy; food hypersensitivity; causative allergens; atopy
