CC BY
26
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.3-002-056.2-056.7-084-085-035:575.191 DOI: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116181
Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Макарова О.В., Лозюк 1.Я.
Вищий державний заклад Укра!ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Чернвцi, Украина
Вкова динамка piBHq алергенспецифiчного IgE в дiтей i3 харчовою алеpгieю та патологieю верхых вiддiлiв шлунково-кишкового тракту
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12(7):768-772. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116181
Резюме. Актуальтсть. Харчова алергЬя — це проблема, найбльш поширена остантми роками. 1снуе багато рЬзних опитувальнишв, що можуть бути використан для встановлення якостi життя у хворых на харчову алергж та гастродуоденальну патологю. Мета: вивчити вкову динамкурiвня алерген-специфiчного IgE в дтей з харчовою алергieю та захворюваннями верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту. Матерiали та методи. На базi Чершвецько'( обласно'1 дитячо'1 клжчно'(лжарт обстежено 76 дтей i3 харчовою алергieю в поеднанн з патологieю верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту вком вгд 7 до 18 ротв. Проведено дворазове клжко-лабораторне обстеження. Визначали рiвень IgE у зраз-ках кровi. Тест вважався позитивним прирiвнi IgE > 0,35кО/л. Результати. Виявлено вкову динамку IgE-позитивнихреакцш. Частота IgE-позитивних тестiв була вищою в старших дтей. Сенсиб^ащя харчовими алергенами вiдрiзняласьу дтейрЬзних вкових груп. Рiзнi групи харчових алергетв провокують сенсибшзацт в дтей упродовж усього життя. Показник IgE коливався в межах 0,56—458 кО/л при середньому значенн 286,7 ± 22,3 кО/л. Рiвень алергенспецифiчного IgEз вком тдвищувався, вн частше траплявся в дтей, хворих на хротчний гастродуодент, — 90,6%. Висновки. У дтей з харчовою алергi-ею мають мсце певт закономiрностi формування алергiчноïреактивностi. Чинниками харчово'1 алерги в дтей виступають нерацюнальне вигодовування на першому роц життя та захворювання шлунково-кишкового тракту в старших дтей. З вком у дтей з патологieю верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту збльшуеться частота полiвалентноï алерги, тдвищуеться рiвень алергенспецифiчного IgE. Bi-ковi характеристики утворення IgE вимагають диференцтованого пгдходу до дiагностики та лкування. Ключовi слова: дти;харчова алергЬя; патология верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту; IgE
Вступ
Уперше термш «алерпя» був введений австрш-ським педаатром К. Прке у 1906 р. BiH походить вщ двох грецьких ^в: alios — «шший» i ergon — «даю». Алерпя — це неадекватна реакцiя оргашзму на рiз-Hi речовини, що виявляеться при безпосередньому контакт з ними. Харчова алерпя — це проблема, най-бшьш поширена останшми роками [1]. 1снуе багато рiзних опитувальниюв, що можуть бути використаш для встановлення якосп життя у хворих на харчову алерпю та гастродуоденальну патолопю. При цьому надшних методав лжування, що дозволяють повнютю
позбутися алергй, на даний момент не юнуе. Як причина пщвищення частоти алерпчних захворювань сьогодш фяурують р1зш чинники, зокрема:
— змша структури iнфекцiйноï захворюваносп [2, 3]. На даний час прийнято вважати, що в iмуннiй сис-темi людини при народженш в œ^Mi превалюе функ-цiя Т-тмфоципв — хелперiв 2-го типу. Це пов'язано з особливостями iM^mx мехашзм1в, що регулюють вщ-ношення в системi «мати — плщ» у перюд ваптносп. Однак шсля народження в перюд дозр1вання iмунноï системи в нормi повинна вщбутися змiна орiентацïï в сшввщношенш функцiï Т-лiмфоцитiв-xелперiв на ко-
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Сорокман Тамша Васил1вна, доктор медичних наук, професор, кафедра педетри та медично!' генетики, Вищий державний заклад УкраТ'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц1, 58002, УкраТна; е-mail: sorokman@gmail.com
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Higher State Education Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: sorokman@gmail.com
ристь посилення функцГi Т-хелпер1в 1-го типу. У цьо-му ш допомагають вiруснi та бактерiальнi антигени, яю, активуючи макрофаги, сприяють продукцГi остан-нiми iнтерлейкiну-12. У свою чергу, iнтерлекiн-12, впливаючи на Т-хелпери 0 типу, зрушуе !х диференцг-ювання в бж Т-хелпер1в 1-го типу, яю продукують гам-ма-штерферони й пригтчують функцiю Т-хелперiв 2-го типу. Як би парадоксально це не звучало, сьогодт е всi пГдстави говорити, що покращання якостi життя, зниження числа вiрусних i бактергальних захворювань у дитинствi, у тому числг туберкульозу, призводить до посилення функци Т-хелперiв 2-го типу й розвитку алергiчних реакцш у майбутньому;
— спадковi чинники [4]. Встановлено, що гене-тична схильнiсть до алергГ! мае полiгенний характер i включае генетичний контроль посилено! функци Т-хелперiв 2-го типу щодо продукци iнтерлейкiнiв-4 i -5, генетичний контроль пщвищено! продукцГi IgE та генетичний контроль гшерреактивностг бронхГв [5];
— фактори середовища [6]. Останнгми роками показано, що вихлопнг гази, тютюновий дим за рахунок таких полютанпв, як NО2, SО2 або N0 пГдсилюють функцгю Т-хелпер1в 2-го типу г продукцгю IgE. Кргм того, впливаючи на епгтелгальнг клгтини повГтронос-них шляхГв, вони сприяють !х активаци г продукци прозапальних цитокгнгв, якг, у свою чергу, чинять ток-сичну дгю на еттелгальш клгтини, що сприяе розвитку алерггчного запалення;
— ранньому формуванню харчово! алергГ! в дгтей може сприяти внутргшньоутробна сенсибГлгзацГя плода при нерацгональному харчуваннг жгнки в пергод ваггтностг (надмгрне вживання продуктгв харчування з високим сенсибшзуючим потенцгалом). Масивна стимуляцГя пи час ваггтностг призводить до прискоре-ного й швидкого дозрГвання гмунно! системи й сприяе внутргшньоутробнш харчовгй сенсибшзаци плода, особливо при порушеннг плацентарного бар'еру, не-рщко розвиваеться при токсикозах ваггтностг [7];
— гострг й хронгчнг захворювання шлунково-киш-кового тракту й печгнки (кишкова гнфекцГя, гнфек-цгйний гепатит, патолопя бшарно! системи, гастрит, гнвазГя гельмгнтами й найпростгшими г особливо дис-бактергоз), якг зумовлюють, з одного боку, зниження бар'ерно! функци цих органгв та пщвищення про-никностг мембран, а з гншого — порушення процесгв травлення й всмоктування [8—14].
Мета досЛдження — вивчити вжову динамгку ргв-ня алергенспецифгчного ^Е у детей гз харчовою алер-ггею та захворюваннями верхнГх вщдшв шлунково-кишкового тракту.
Матерiали та методи
Проведено ж^вняльне ретроспективне досль дження 76 детей вiком вщ 7 до 18 рок1в на 6a3i гастро-ентерологiчного вщдшення Чершвецько! обласно! дитячо! клтчно! лiкарнi. Критер1ями включення слу-гували наявнiсть клтчно! харчово! алерги (атопiчний дерматит) та патологи верхнк вiддiлiв шлунково-киш-кового тракту (хротчний глосит, хронiчний езофапт, хронiчний гастрит, хронiчний гастродуоденiт, вираз-ка дванадцятипало! кишки). Дiагноз Грунтувався на критер1ях диагностики унiфiкованого протоколу на-дання медично! допомоги детям (наказ МОЗ Украши вщ 29.01.2013). У вск пацieнтiв отримана шформова-на згода. Медичне втручання включало забiр 3—5 мл кровi з лжтьово! вени за допомогою системи одноразового застосування BD Vacutainer Sofety-Lok (Bectar Dickinson and Company, США). Визначення рiвня IgE проводилося непрямим iмунофлуоресцентним методом за допомогою автоматичного аналiзатора. Тест вважався позитивним при рiвнi IgE > 0,35 кО/л.
Отримаш данi оброблялися методом варiащйноI статистики. Для визначення нормальносп розподшу даних використовувався W-критерш Шапiро — У!л-ка. Для кожно! групи дослщжень, якi мали нормаль-ний розподш, вираховували середню арифметичну величину (М) та похибку середньо! арифметично! (m) (M ± m). Якiснi показники подавали у виглядi аб-солютних значень та частки (у вщсотках) вiд загаль-но! кiлькостi за вибiркою чи в групi. Данi порiвню-валися iз середнiми величинами контрольно! групи й мж рiзними пщгрупами. Оцiнка вiрогiдностi здш-снювалася за допомогою критерго Стьюдента (t) при правильному розподш показникiв або U-критерiю за допомогою непараметричного методу Манна — Уlтнi при неправильному розподш показниюв, рь вень значущосп р. Рiзниця вважалася вiрогiдною при р < 0,05.
Результати та обговорення
У табл. 1 та на рис. 1 подано розподш дгтей залежно вщ вжу та наявностi патологи верхнк вщдшв шлунко-во-кишкового тракту.
За результатами дослщження встановлено, що найбшьш поширеною в дгтей е харчова сенсибiлiзацiя, вона виявляеться у 89,25 % випадкiв. Майже в поло-вини хворих визначаеться сенсибiлiзацiя до домаш-нього пилу й бага^альних алергенiв, у третини — до лiкарських, i приблизно у чверт — до пера подушки, епщермальних i пилкових алергешв, причому в 48,2 % випадов — у поеднаннi мiж собою.
76)
Таблиця 1. Частота патологи верхн1х в1дд1л1в шлунково-кишкового тракту в обстежених дтей (n =
Нозолопя Абсолютне число %
Хрошчний глосит 7 9,2
Хрошчний езофапт 9 11,8
Хрошчний гастрит 18 23,6
Хрошчний гастродуодешт 32 42,1
Виразка дванадцятипало! кишки 10 13,6
При зютавленш структури сенсибiлiзацГl з вжом хворих було виявлено, що формування рГзних видГв сенсибiлiзацГl в дгтей вщбуваеться в певнiй послщов-ностГ Найбiльш рано i, як правило, первинно розви-ваеться харчова алерпя. Вона виявляеться в уск хворих першого року життя, у бшшосп з них (72 %) — з перших мюящв, i у всгх випадках е машфестною, тоб-то стГологГчно значущою.
Спектр харчових алергенiв, поданий на рис. 2, свщчить про переважання сенсибшзаци до продуклв повсякденного харчування: коров'яче молоко, яблу-ка, морква, злаковi продукти, картопля. При розвитку полюенсибшзацц до продуктГв, якГ постГйно входять у рацiон, захворювання набувае хротчного або без-перервно-рецидивуючого перебiгу, коли без спещаль-ного обстеження важко визначити зв'язок симптомГв Гз вживанням алергенних продуктГв.
Первинному формуванню харчово! алерги най-частГше сприяе нерацюнальне вигодовування ди-тини — ранне переведення на штучне й змшане вигодовування, ранне введення союв у кглькостях, що перевищують вжову норму, перегодовування. ЦГ фактори полегшують розвиток харчово! сенсибшзаци у зв'язку, з одного боку, з високою напружешстю травного процесу, з шшого — з функцГональною не-зршстю шлунково-кишкового тракту. Низька актив-
14 12 10
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 BiK (роки)
Рисунок 1. Розподш обстежених д'ией за вком
нють травних ферменпв, недостатнГсть секреторного Гмуноглобулшу А та пщвищена проникшсть слизо-вого бар'еру в дгтей першого року життя зумовлюють при ранньому введены в рацГон коров'ячого молока, сумшей, овочевих пюре накопичення в органГзмГ не-дорозщепленних продуктГв зГ збереженими антиген-ними властивостями, !х пщвищену всмоктуванГсть i розвиток до них сенсибшзаци. За результатами анам-нестичних даних, бгльше нГж половина обстежених дГ-тей перебували на штучному вигодовуваннГ (рис. 3), у кожно! четверто! дитини зафжсоваш порушення введення прикормГв та союв.
У 87 % дГтей Гз харчовою алерпею виявляеться та чи шша патологя травного тракту, при цьому остання нерщко перебГгае атипово, i потрГбне цГле-спрямоване обстеження таких дгтей. В основГ розвитку гастроштестинальних проявГв харчово! алергГ! лежать IgE-опосередкованГ й не-IgE-опосередкованi алерпчш механГзми [15, 16]. Частота виявлення позитивного тесту IgE в дгтей, якГ мають клГнГчнГ прояви харчово! алергГ! на фон патологи верхнк вщдшв шлунково-кишкового тракту, вГрогщно вища, нГж у дгтей, у яких вГдсутнГ клГнГчнГ прояви харчово! алергГ! (рис. 4).
ОкрГм того, виявлено, що частота поеднання пщви-щеного рГвня IgE та клГнГчних прояюв харчово! алергГ! також зростала з вжом. Важливо зазначити, що в дь тей вжово! групи 7—10 роюв переважала моновалентна харчова алерпя, тсщд як у старших вжових групах зростала частота полГвалентно! алергГ! (рис. 5).
При дослщженш рГвня IgE у кровГ дгтей, хворих на патологГю верхнк вщдшв шлунково-кишково-го тракту, встановлено, що показник IgE коливав-ся в межах 0,56—458 кО/л при середньому значены 286,7 ± 22,3 кО/л. Позитивний IgE-тест частше вияв-лявся у дгтей, хворих на хротчний гастродуодетт, — 90,6 % (табл. 2).
З вжом рГвень алергенспецифГчних IgE у кровГ па-щенпв Гз гастродуоденальною патологГею та харчовою алерпею зростав (табл. 3).
Що стосуеться вжових особливостей частоти виявлення алергенспецифГчного IgE, то в груш дгтей 7—10 роив найчаспше позитивний тест реестрував-ся на пшеницю (66,2 %), моркву (38,4 %), банани (28,2 %), менший вщсоток позитивних тестГв — на молоко, капусту, телятину (10,5 %). У старших дгтей (11—14 та 15—18 роюв) найчаспше виявлявся позитивний алерготест на злаковГ (особливо пшениця, ячмГнь), томати, картоплю, дещо рщше — на банан, моркву, капусту, телятину, майже не рееструвався на
Рисунок 2. Спектр харчових алерген'ш у обстежених дтей
Рисунок 3. Види вигодовування обстежених дтей на 1-му роц життя
8
6
4
2
0
□ Позитивний тест IgE
■ Позитивний тест IgE + шшчш прояви аяерги
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
ЕШ
Одновалентна харчова алергiя
ш
Поеднання двох продуктiв харчування
Полiвалентна харчова алергiя
□ 7-10 рокiв ■ 11-14 рошв ■ 15-18 рокiв
%
Рисунок 4. Вкова характеристика переб'1гу Рисунок 5. Частота пол'шалентно) харчово) алергП
харчово) алергП' в дтей (%) залежно вд вкудтей
Таблиця 2. Частота виявлення позитивного тесту (алергенспециф Ычного IgE) в обстежених д тей
Нозолопя Ктьмсть обстежених д1тей Частота виявлення IgE, %
Хрошчний глосит 7 57,1
Хрошчний езофапт 9 55,5
Хрошчний гастрит 18 44,4
Хрошчний гастродуодешт 32 90,6
Виразка дванадцятипало!' кишки 10 60,0
Таблиця 3. В1кова динам1ка показниюв IgE у кров! обстежених дтей
Показник BiK (роки)
7-10 11-14 15-18
IgE, кО/л 106,6 ± 23,1 234,9 ± 22,8* 312,5 ± 33,9***
Примтка: * — р1зниця показниюв у групах 7-10 та 11-14 роюв в1рогщна; ** — р1зниця показниюв у групах 11-14 та 15-18 роюв в1рогщна, p < 0,05.
молочш продукти. Пщвищення частоти позитивного тесту на алергени томапв та картой в дгтей старших вжових груп можна пояснити наявнютю перехресно! реакци мж алергенами рослинних продукпв, зокрема з алергенами банана та, можливо, алергенами рослин-ного пилку.
Висновки
У дгтей i3 харчовою алерпею мають мiсце певнi закономiрностi формування алерпчно! реактивнос-тi. Первинно формуванню харчово! алерп! найчас-тiше сприяе неращональне вигодовування дитини. 1ншим важливим чинником, що сприяе розвитку й пщтриманню харчово! алерг!!, особливо в детей старше року, можуть бути roo^i й хронiчнi захворювання шлунково-кишкового тракту й печiнки. З вжом у да-тей i3 патолопею верхнiх вiддiлiв шлунково-кишково-го тракту збшьшуеться частота пол1валентно! алерп!, пщвищуеться рiвень алергенспецифiчного IgE. Саме тому своечасне лжування дисфункцiй i захворювань шлунково-кишкового тракту й печiнки необхщне для сприятливого перебiгу алергозiв, зумовлених харчо-вою сенсибiлiзацiею.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнють конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статп.
References
1. Werfel T, Asero R,, Ballmer-Weber BK, et al. Position paper of the EAACI: Food allergy due to immunological cross-reactions with common inhalant allergens. Allergy. 2015;70(9):m9-1090. doi: 10.1111/ all.12666.
2. Huang YJ, Marsland BJ, Bunyavanich S, et al. The microbiome in allergic disease: Current understanding and future opportunities-2017 PRACTALL document of the American Academy of Allergy, Asthma & Immunology and the European Academy of Allergy and Clinical Immunology. J Allergy Clin Immunol. 2017 Apr;139(4):1099-1110. doi: 10.1016/j.jaci.2017.02.007.
3. Lee SH, Gong YN, Ryoo E. Clostridium difficile colonization and/or infection during infancy and the risk of childhood allergic diseases. Korean J Pediatr. 2017 May; 60(5):145-150. doi: 10.3345/ kjp.2017.60.5.145.
4. Tan TH, Ellis JA, Saffery R, Allen KJ. The role of genetics and environment in the rise of childhood food allergy. Clin Exp Allergy. 2012;42(1):20-29. doi: 10.1111/j.1365-2222.2011.03823.x..
5. Nucera E, Rizzi A, Buonomo A, et al. The clinical meaning of positive latex sIgE in patients with food/pollen adverse reactions. Int J Immunopathol Pharmacol. 2012 Apr-Jun;25(2):445-53. doi: 10.1177/039463201202500214.
6. Blanchard C. A history into genetic and epigenetic evolution of food tolerance: how humanity rapidly evolved by drinking milk and eating wheat. Curr Opin Allergy Clin. Immunol. 2017Dec;17(6):460-464. doi: 10.1097/ACI.0000000000000397.
7. Urisu A, Ebisawa M, Mukoyama T, Morikawa A, Kondo N, Japanese Society of Allergology. Japanese guideline for food allergy. Allergol Int. 2011 Mar;60(2):221-36. doi: 10.2332/allergolint. 11-RAI-0329.
8. Sorokman TV, Popelyuk OMV, Lozyuk A. Peculiarities of the course of combined pathology of the upper gastrointestinal tract and allergic dermatoses in children. Zdorov'e rebenka. 2017;12(3):324-328. D0I:10.22141/2224-0551.12.3.2017.104221. (In Ukrainian).
9. Sazanova NE, Shabunina EI, Lavrova AE, Borisova EY, Shiro-kova NY. Clinico-morphological features and mucosal immunity in children with chronic gastroduodenitis and food allergies. Pediatria Journal named after G.N.Speransky. 2014;93(6):17-23. doi:10.24110/0031-403X-2014-93-6-17-2. (In Russian).
10. Burks A, Tang M, Sicherer S, et al. ICON: Food allergy. J Allergy Clin Immunol. 2012 Apr;129(4):906-20. doi: 10.1016/j. jaci.2012.02.001.
11. Morita H, Nomura I, Matruda A, Saito H, Matsumoto K. Gastrointestinalfood allergy in infants. Allergol Int. 2013 Sep;62(3):297-307. doi: 10.2332/allergolint.13-RA-0542.
12. Lieberman JA, Sicherer SH. Quality of life in food allergy. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2011 Jun;11(3):236-42. doi: 10.1097/ ACI.0b013e3283464cf0.
13. Liacouras C, Furuta G, Hirano I, et al. Eosinophilic esophagi-tis: updated consensus recommendations for children and adults. J Allergy Clin Immunol. 2011 Jul;128(1):3-20.e6; quiz 21-2. doi: 10.1016/j. jaci.20U.02.040.
14. Spergel J, Brown-Whitehorn T, Cianferoni A, et al. Identification of causative foods in children with eosinophilic esophagitis treated with an elimination diet. J Allergy Clin Immunol. 2012 Aug;130(2):461-7.e5. doi: 10.1016/j.jaci.2012.05.021.
15. Schoos A-MM, Chawes BLK, F0lsgaard NV, Samandari N, B0nnelykke K, Bisgaard H. Disagreement between skin prick test and specific IgE in young children. Allergy. 2015 Jan;70(1):41-8. doi: 10.1111/ all.12523.
16. Longo G, Berti I, Burks AW, Krauss B, Barbi E. IgE-mediated food allergy in children. Lancet. 2013 Nov 16;382(9905):1656-64. doi: 10.1016/S0140-6736(13)60309-8.
OTpuMaHO 03.11.2017 ■
Сорокман Т.В., СокольникС.В., Макарова Е.В., ЛозюкИ.Я.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Возрастная динамика уровня аллергенспецифических IgE у детей с пищевой аллергией и патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта
Резюме. Актуальность. Пищевая аллергия — это проблема, которая наиболее распространена в последние годы. Существует много различных опросников, которые могут быть использованы для определения качества жизни у больных с пищевой аллергией и гастродуоденальной патологией. Цель: изучить возрастную динамику уровня аллергенспецифического ^Е у детей с пищевой аллергией и заболеваниями верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Материалы и методы. На базе Черновицкой областной детской клинической больницы обследовано 76 детей с пищевой аллергией в сочетании с патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта в возрасте от 7 до 18 лет. Проведено двукратное клинико-лабораторное обследование. Определяли уровень ^Е в образцах крови. Тест считался положительным при уровне ^Е > 0,35 кЕ/л. Результаты. Выявлена возрастная динамика ]^Е-поло-жительных реакций. Частота ]^Е-положительных тестов была выше у старших детей. Сенсибилизация пищевыми аллергенами различалась у детей разных возрастных
групп. Различные группы пищевых аллергенов провоцируют сенсибилизацию детей в течение всей жизни. Показатель ]&Е колебался в пределах 0,56—458 кЕ/л при среднем значении 286,7 ± 22,3 кЕ/л. Уровень аллерген-специфического ]&Е с возрастом повышался, он чаще встречался у детей, больных хроническим гастродуодени-том — 90,6 %. Выводы. У детей с пищевой аллергией имеют место определенные закономерности формирования аллергической реактивности. Факторами пищевой аллергии у детей выступают нерациональное вскармливание на первом году жизни и заболевания желудочно-кишечного тракта у старших детей. С возрастом у детей с патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта увеличивается частота поливалентной аллергии, повышается уровень аллергенспецифического ]^Е. Возрастные характеристики образования ]&Е требуют дифференцированного подхода к диагностике и лечению.
Ключевые слова: дети; пищевая аллергия; патология верхних отделов желудочно-кишечного тракта; ^Е
T.V. Sorokman, S.V. Sokolnyk, O.V. Makarova, I.Ya. Lozyuk
Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Age dynamics of the allergen-specific IgE level in children with food allergy and pathology
of upper gastrointestinal tract
Abstract. Background. Food allergy is an emerging health problem in the last years. There are many different questionnaires that could be used to establish health-related quality of life in patients with food allergy and gastroduodenal pathology. The objective was to study the age-related dynamics of the allergic-specific IgE level in children with food allergy and pathology of upper gastrointestinal tract. Materials and methods. On the base of the Chernivtsy Regional Children's Hospital, 76 children with food allergy associated with the pathology of upper gastrointestinal tract aged 7 to 18 years were examined. A clinical and laboratory examination was conducted twice. The allergen-specific IgE levels were measured in blood samples. The test was considered positive at IgE levels > 0.35 kU/l. Results. The age-related
dynamics of IgE-positive responses was detected. The frequency of IgE-positive responses was higher in older children. Different groups of food allergens provoke sensibilization in children during their life. The allergen-specific IgE index ranged from 0.56 to 458 kU/l, with an average value of286.7 ± 22.3 kU/l. The IgE index increased with age and more often occurred in children with chronic gastroduodenitis — 90.6 %. Conclusions. Factors of food allergy in children are irrational feeding during the first year of life and diseases of the gastrointestinal tract in older children. Age characteristics of IgE production require a differentiated diagnosis and treatment approach.
Keywords: children; food allergy; pathology of the upper gastrointestinal tract; IgE
