CC BY
69
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.3-008.1-053.2-056.3:613.2
OXOTHIKOBA О.М.1, ГЛААУШ Ю.1.2, БОНААРЕНКО A.B.2, MEAAIHA К.В.1, ФЕАУШКА Г.М.1, П1АВИШЕННА Т.В.1, БОРОВИКЮ.Р.1, УКРА1НСЫКА Т.Л.2, П1АГ1РНА HB2, ШЕСТАКОВА О.С.2, ЗАРУАНА О.Ф.2, ГРИЩЕНКО О.М.2 1Нацюнальна медична академя п'юлядипломно!освти ¡мен П.Л. Шупика 2Нацюнальна дитяча спецюлЬована лккарня «ОХМАТАИТ», м. Ки>в
ГАСТРОШТЕСТИНАЛЬНА ФОРМА ХАРЧОВОТ АЛЕРГП У Д1ТЕЙ — АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСП
Резюме. Мета: визначення особливостей гастронтестинально'!' алергПу dimeü з алерг1чною i соматич-ною nатологieю.
Пащенти iметоди. Обстежено 106dimeü: основна група — 60nацieнтiв з алергieю, група порiвняння — 46 дтей суто з паmологieю оргатв травления. Проведено клтчш, лабораторт (загальний iмуноглобу-лн Е) та ендоскотчш й морфологiчнi до^дження.
Результати. Причиноюхарчовоiалергичастше були быки коров'ячого молока, циmрусовi, шоколад, полунищ. Шлунково-кишковi симптоми при алерги проявлялись больовим i диспептичним синдромами (ну-дота, пeчiя), порушенням випорожнення. У 28 %хворих абдомiналгiя була вiдсуmня. Еозинофшя кровi ви-явлена у 61,7 % дтей. Ендоскотчно рухова функщя характеризувалась порушенням моторики шлунка, стравоходу або дванадцяmипало'iкишки, переважнорефлюксами. Незмикання карди було дiагносmично значущим (х2(1) = 14,095, ф = 0,374) для харчово'1'алерги. Вiзуальнi особливосmi слизово'1'оболонки (aiмфо-¡дна гiпeрплазiя, налт за типом «манно'1' крупи») верхтх вiддiлiв травного тракту не мали значущого зв'язку у хворих основно'1' i порiвнюваноi груп (%2 не вище критичного значення). Шдзначались випадки по-еднання бронхiальноi астми, алeргiчного ришту i харчово'1' алерги з нормальним рiвнeм IgE, що зумовлено m-IgE-залежними реакцями.
Висновки. Ендоскотчне й морфологiчнe до^дження варто застосовувати в диференщальтй дiагносmи-Ц алeргiчних i нeалeргiчнихуражень слизово'1'оболонки травного тракту. Ключовi слова: гастронтестинальна алeргiя, ендоскотя, бюпая, iмуноглобулiн Е.
Вступ
У наш час винятково актуальними постають питання дiагностики рiзноманiтних клжчних проявiв, що розвиваються на харчовi продукти, причому переважно в дитячому вод [6, 9]. Хар-чова алер^ (ХА) — це небажана реакцiя на !жу з доведеним 1муноопосередкованим мехашзмом за рахунок як 1§Е-залежних, так i 1§Е-незалежних реакцш та !х комбшацп [3, 4, 13], що клжчно проявляемся шюрним, рестраторним i гастроште-стинальним синдромами [12]. К важлива клшчна особливють — рецидивний, затяжний i хрошчний перебщ що створюе загрозу для швидко! еволю-цп алерпчного «маршу» [10, 11]. Поширешсть ХА у дггей коливаеться в межах 6—8 % [4, 6, 14—16], проте справжня и частота залишаеться неведомою, оскшьки в наш час вивчеш лише найуживан^ хар-човi продукти [5]. Попршення якост життя хворого, псний зв'язок iз хрошчними хворобами шлун-ково-кишкового тракту (ШКТ), ензимопатями,
шшими алерпчними та соматичними хворобами, а також розмайтя харчових алергенiв i вар1ант1в алерпчно! вiдповiдi роблять проблему ХА дуже актуальною [11].
Генетичш фактори вiдiграють важливу роль у схильност до розвитку алергiчних хвороб у лю-дини, у тому чи^ i до ХА. Можливо, саме через дефект в алерген-специфiчнiй клiтиннiй вiдповiдi не розвиваеться толерантшсть до iLжi у дiтей, яю це успадкували [15]. Наявнiсть атотчного дерматиту,
Адреса для листування з авторами: Боровик Ю.Р.
E-mail: yulya-borovik@rambler.ru
© Охотшкова О.М., Гладуш Ю.1., Бондаренко Л.В., Меллiна К.В., Федушка Г.М., Пщвишенна Т.В., Боровик Ю.Р., Украшська Т.Л., Пiдгiрна Н.В., Шестакова О.С., Зарудна О.Ф., Грищенко О.М., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
бронхiальноI астми чи алергiчного ринiту в роди-чiв е суттевим фактором ризику розвитку цих за-хворювань.
Етiологiчно значущими алергенами харчових продукпв е бiлки, що здатнi викликати у генетич-но схильних дггей складну активацiю Th2-хелперiв i продукщю специфiчних IgE-антитiл чи проника-ти через бар'ер травного каналу i вступати в контакт з iмунними клгтинами органiв i тканин [1]. Найпоширенгшими харчовими алергенами у д^ей е коров'яче молоко, курячi яйця, риба 1 продукти моря, м'ясо (особливо холодно! обробки) [6—8, 18-20].
Важливим залишаеться питання взаемозв'язку харчово! алергп та атопiчного дерматиту. Пров1дна роль у механiзмах виникнення харчово! алергп належить порушенню морфофункц1онального стану органiв травлення [3, 6, 9]. Дгги з функщо-нальними порушеннями кишечника схильш до розвитку харчово! алергп, оскгльки шлунково-кишковий тракт мае свою iмунну систему, яка мiстить 80 % В-клггин. Разом iз тим шюра теж е iмунним органом, у якому шщащя iмунноI вщ-повiдi здiйснюеться в асоцiйованiй зi шкiрою лiмфоIднш тканинi. Нормальна перистальтика сприяе елiмiнацll мiкроорганiзмiв та алергешв, зменшуючи можливiсть !х адгезп на еттелш. Розвитку алерпчно! реакцп значно сприяе велика поверхня слизово! оболонки травного каналу, !! пост1йний безпосередн1й контакт з алергеном 1 фонова гастроентеролог1чна патолог1я, що полег-шуе антигенну пенетращю кишкового еп1тел1ю [4, 6, 8, 12]. Кишкова мiкробiота бере участь в iмунно-му дозрiваннi органiзму дитини, що веде до ^2-поляризовано! алерпчно! вiдповiдi й шдвищення
продукцп iнтерлейкiнiв IL-4, ^-5, IL-13 i алер-ген-специфiчних ^Е-антитгл. Водночас iмунне запалення з еозинофгльною iнфiльтрацiею тканин призводить до стшкого порушення кiлькiсного й видового складу мжробюти.
Гастроштестинальш симптоми харчово! алергп в дiтей грудного вiку (диспептичш явища, кишко-вi кольки) виникають у перiод введення прикорму [2, 9, 12]. У вщ1 понад 6 роюв бiльше н1ж у поло-вини дггей вже дiагностуються хронiчнi захворю-вання органiв травлення [2], зв'язок розвитку яких iз харчовою алергiею залишаеться нерозпiзнаним.
Метою дослвдження було полiпшення ефек-тивносп ранньо! диагностики гастроштестинально! харчово! алергп у дггей рiзного в1ку.
Матер1али та методи досл1дження
Обстежено 60 дггей в1ком в1д 1,5 до 17 рок1в на базг Нащонально! дитячо! спещалiзованоi лiкарнi «ОХМАТДИТ», iз них 25 дгвчаток i 35 хлопчикгв (основна група). До дослвдження залучено дiтей зi скаргами з боку ШКТ та алерггчними хворобами, такими як бронхгальна астма, алерггчний рингт, атотчний дерматит, харчова алерггя. Групу по-рiвняння становили 46 дгтей iз патологiею ШКТ (гастродуоденгт, виразкова хвороба, дискiнезiя жовчовивiдних шляхiв) без алерпчних проявiв.
Методи дослiдження: збгр детального анамнезу хвороби й життя, загальний аналгз кровг i сечi, бгохгмгчний аналгз кровг, фiброезофагогастро-дуоденоскопiя (ФЕГДС), бгопсгя слизово! обо-лонки, рН-метргя шлункового соку, визначення загального ^Е в сироватцг кровг, ультразвукове дослiдження органiв черевно! порожнини. До включення дiтей у дослвдження була отримана
Основна група Група пор1вняння
30 %
П Захворювання ШКТ О Захворювання ШКТ
Ш Алерпчш захворювання Ж Алерг1чн1 захворювання
О Захворювання дихальноУ системи О Захворювання ССС, вен та iншi
Ш Захворювання ендокринноУ системи И Захворювання ендокринноУ системи
Рисунок 1. Частота i структура захворювань у родич'в обстежених дтей
письмова поiнформована згода батькiв обстеже-них дггей.
Результати досл1дження та Тх анал1з
За даними сiмейного анамнезу (рис. 1), у роди-чiв дiтей основно! групи переважали алерпчш за-хворювання (30 проти 2,2 % у дггей без алерпчно! патологи), а в родичiв дггей групи порiвняння — захворювання ШКТ (24 проти 5 % у дггей iз ХА). У батьюв дiтей з алерг1ею вiдзначено бгльш високу частоту супутньо! патологи з перевагою алерпчних хвороб: алергiчний ришт — 32,5 ± 12,0 %, брон-хiальна астма — 47,5 ± 13,0 %, атопiчний дерматит — 45 ± 13 %, ангюнабряк (набряк Квш-ке) — 10,0 ± 7,7 %, кропив'янка — 15,0 ± 9,2 %, медикаментозна алерпя — 7,5 ± 6,8 %. Отже, сь мейний анамнез дае вагому тдставу для пiдозри на спадкову схильшсть алерпчно! патологи ШКТ у хворих з алерпчною патологiею.
На пiдставi вивчення харчового анамнезу об-стежених дiтей, що наведено на рис. 2, найчастше ХА спричиняють бiлки коров'ячого молока, цитрусов^ шоколад i полуницi, горiхи та ш.
Рисунок 2. Етюлопчна структура харчово1 алергп в обстежених дтей за даними анамнезу
Що стосуеться клжчних проявiв, перш за все скарг з боку ШКТ, то, як сввдчать даш табл. 1, вони були однаковими в дггей обох порiвнюваних груп, варто лише вщмггати, що на неприемний запах iз рота, в1дрижку повирям, печ1ю, а також асте-но-невротичш проблеми (головний б1ль, швидку втомлювашсть) скаржились д1ти старшого в1ку (тсля 10 рок1в).
Аналог1чна ситуац1я спостериалась 1 при анал1з1 даних об'ективного обстеження. У хворих обох груп при пальпацп живота виявлялась болючiсть рiзного ступеня в етгастрп, точцi Кера, зонi Шоффара, навколопупковш дглянщ, пглородуоденальнш зонi, по ходу кишечника, позитивний симптом Ортнера. Бгль у живот був вiдсутнiй у 17 обстежених дггей основно! групи. Здуття живота рiзного ступеня вираженост вщзна-чалось у 8,3 % дггей, та помiрне збiльшення печш-ки спостерпалось у 13,3 ± 8,7 % обстежених ще! ж групи. З цього можна зробити висновок, що, з одного боку, гастро1нтестинальн1 скарги та симп-томи не е специф1чними для ХА, а з шшого — за наявност1 таких скарг у дитини треба мати на уваз1 можлив1сть розвитку гастроштестинально! алерги.
Прояви алергп на шк1р1 мали рiзний ступiнь ви-раженост — сухiсть, трiщини, розчухи, лущення, гiперемiя, папульозний та плямисто-папульозний висип, юрочки, еритематозно-сквамознi елемен-ти та вогнища iнфiкування. Найчастiше вщзна-чалась локалiзацiя висипу по всьому тглу — у 18 (30 %) дггей, у дглянках обличчя, навколо рота — у 10 (16,7 %), кистей — у 8 (13,3 %), стоп, гомглок, стегон — у 10 (16,7 %).
Шлунково-кишков1 розлади при гастроштести-нальнш алерги були представлен больовим синдромом та диспептичними проявами. О^м того, спостериалися також астеновегетативнi розлади.
При пальпацп живота виявлялась рiзного ступеня болючють в етгастрп (35 %), точщ Кера (31,6 %), зон Шоффара (5 %), навколопупковш дглянш (10 %), шлородуоденальнш зонi (20 %), по ходу кишечника (3,3 %), позитивний симптом Ортнера (6,7 %). Абдомшалоя була вщсутня
Таблиця 1. Характер i частота скарг у дтей ¡з харчовою алерпею та патолог'ею шлунково-кишкового тракту
Скарги Групи обстежених хворих
З харчовою алерпею, п = 60 З хворобами ШКТ, п = 46
Абс. % Абс. %
Болi в живот в рiзних дтянках 29 48,3 35 76,0
Нудота 8 13,3 11 23,9
Блювання 2 3,3 5 11,0
Неприемний запах iз рота 6 10,0 7 15,2
Вщрижка повирям 3 5,0 2 4,3
Печiя 4 6,6 5 11,0
Поганий чи знижений апетит 9 15,0 10 21,7
Головний бть, слабшсть, головокружiння 6 10,0 4 10,7
у 17 (28 %) дггей. Здуття живота р1зного ступеня вираженост1 вщзначалось у 8,3 % д1тей. Пом1рне збiльшення печiнки спостерiгалось у 13,3 ± 8,7 % обстежених.
Випорожнення у дггей i3 гастроiнтестинальною алерпею характеризувалися рiзними проявами: у 76,7 ± 10,9 % хворих вони були оформленими й регулярними (1—3 рази на день), схильшсть до за-порiв спостерiгалась у 18,3 % обстежених, а схильшсть до дiареl — у 5 % дггей.
У 61,7 % дггей кiлькiсть еозинофiлiв дорiвню-вала 4,6 ± 0,6 %, а у 40,5 % була понад 5 %. Рiвень загального сироваткового IgE у хворих на поед-нану алерпчну патологiю наведено в табл. 2, даш яко! демонструють високий ступiнь сенсибшзацп дiтей iз коморбiднiстю ХА та iнших алерпчних за-хворювань.
У дiтей основно! групи частше виявлялось п1двищення р1вня еозинофтв периферично! кро-вi та загального сироваткового IgE. При цьому рiвнi IgE не залежали вщ важкост стану дитини чи кiлькостi наявних у не! алерпчних захворювань (табл. 3).
Спостерпалися варiанти поеднання ХА, брон-хiальноi астми та алергiчного ринiту, при яких рь вень IgE залишався в межах вiкових нормативiв, натомють при легкiй формi АД та ХА рiвень IgE
був у декглька разiв вищий за норму. Це тдтвер-джуе той факт, що в розвитку алергiчного проце-су беруть участь найрiзноманiтнiшi мехашзми, не обов'язково iз залученням 1§Е (табл. 2 i 3). Отже, можна зробити висновок про важливють визна-чення специф1чних 1§Е до конкретних харчових продуклв, проте це дослщження не можна вва-жати единим способом шдтвердження дiагнозу гастроштестинальног харчовог алергп.
Особливостi моторног функцп шлунка за да-ними ФЕГДС в обстежених пащенлв наведено в табл. 4, з яког видно, що майже всi дiти, хворi на гастроiнтестинальну алергiю, мали проблеми з по-рушенням моторног функцп шлунка, стравоходу або дванадцятипалог кишки, причому переважно за рахунок рефлюкив.
При порiвняннi порушення моторики ШКТ у д1тей з алерг1ею та з патолопею ШКТ було ви-явлено, що незмикання кардп у вигляд1 гастро-езофагеального рефлюксу (ГЕР) мае значен-ня для д1агностики алерпчног патологи ШКТ (%2(1) = 14,095, ф = 0,374, що свщчить про середню силу зв'язку).
В1зуальш особливост1 слизовог оболонки верх-нього вщдглу ШКТ у д1тей iз проявами ХА i хворобами ШКТ, що виявлялись пад час ФЕГДС, були рiзноманiтними. У стравоходi слизова оболонка
Таблиця 2. Р1вень загального сироваткового IgE у дтей iз гастро1нтестинальною алерпею залежно
вД варианту коморб'дно)' алерпчно/ патологи
Вaрiaнти коморбщно! патологи Середнш р1вень загального ^Е, МО/мл
Астма + алерпчний ришт + харчова алерпя 1682*
Атотчний дерматит + харчова алерпя 673*
Астма + атотчний дерматит + алерпчний ришт + харчова алерпя + гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) 524*
Харчова алерпя + ГЕР + обструктивний бронх1т 505,6*
Астма + алерпчний ришт + харчова алерпя + ГЕР 384*
Астма + алерпчний ришт + гастроЫтестинальна алерпя 32,19**
Астма + харчова алерпя + ГЕР 43,85**
Гостра кропив'янка + харчова алерпя 49,66**
BiKOBa група Пщвищення р1вня еозинофЫв* i загального IgE** (n = 7) Пщвищення р1вня загального IgE** i нормальний рiвень еозиноф1л1в (n = 12) Нормальш р1вн1 еозинофЫв i загального IgE (n = 3)
До 10 рок1в (n = 16) АР, ХА (n = 5); АР, ХА, АД, АБ; АР, ХА, БА; ХА, АД, БА (n = 2) N = 10 АД, БА, ХА; АД, ХА, кропив'янка N = 1
10-17 рок1в (n = 6) N = 2 БА, МА, АР, ХА; АД, ХА N = 2 БА, ХА (2) N = 2 ХА, кропив'янка
Примтки: * — пдвищення р1вн1в еозиноф'л'в периферично1 кров'1 у 2-3 рази; ** — пдвищення р1вн1в загального сироваткового 1дЕ у 3-5 раз'в; АР — алерпчний ринт; БА — бронх'альна астма; МА — медика-ментозна алерпя.
Примтки: ** — пдвищений р1вень; ** — у межах нормальних значень.
Таблиця 3. Взаемозв'язоккл1н1чних та лабораторнихданихуд1тей ¡з харчовою алерпею
стравоходу характеризувалась рожевим, блщо-ро-жевим кольором або гiперемiею в нижнiй трети-нi, по всiй площi чи вогнищевою гiперемiею; вщ-значались ерозп або налiт у нижнiй його третиш. Слизова оболонка шлунка була блщою, рожевою, гiперемованою, субатрофiчною, з елементами лiм-фохдно! гшерплазп, бшуватими утвореннями за типом «манно! крупи». У дванадцятипалiй кишцi спостерiгалися рожевий чи червоний колiр слизово! оболонки, без нальотiв та вогнищ деструкцп, а також iз наявшстю слизуватих або фiбринових нальотiв за типом «манно! крупи», з елементами лiмфоIдноI гшерплазп i вираженим набряком чи атрофiею слизово! оболонки. При порiвняннi вь зуальних змiн слизово! оболонки за кольором, на-
явшстю лiмфоlдних елеменпв, нальоту за типом «манно! крупи» стравоходу, шлунка чи дванад-цятипало! кишки не виявлено статистично зна-чущих взаемозв'язкiв мж хворими на алерпчну патологiю i дтми з хворобами ШКТ (величина %2 не перевищувала критичного значення). Отже, вь зуальна оцiнка верхнiх вщдшв ШКТ за допомогою ФЕГДС не дае можливост чiтко пiдтвердити алер-гiчний характер патологiчних змiн.
Особливий штерес становили результати мор-фолопчного дослiдження бiоптатiв слизово! оболонки верхшх вщдЫв травного каналу (табл. 5).
Як видно з даних табл. 5, у якш наведено узагальнеш результати бюпсп слизово! оболонки верхшх вщдЫв ШКТ, яку виконано 5 д1тям iз
Таблиця 4. Характеристика моторно'1 функцп шлунка в дтей ¡з харчовою алерпею та хворобами органiв
травлення
Вщдш шлунка Ознака Частота (%)
Дiти з харчовою алерпею Дiти з патолопею ШКТ
Кардiя Достатньо змикаеться 67,0 ± 12,1 87,0 ± 8,7
Змикаеться неповнютю (гастроезофаге-альний рефлюкс) 25,0 ± 11,2 -
Пролапс слизово! шлунка у стравохщ 5,0 ± 5,6 6,5 ± 6,4
Пторус Наявнють жовчi у шлунку (дуоденога-стральний рефлюкс) 30,0 ± 11,8 30,0 ± 11,8
Вщдш травного каналу Групи хворих
Ознаки З харчовою алерпею (п = 5) З патолопею ШКТ (п = 3)
Стравохщ Без запальнихзмш 5 3
Шлунок Нер1вном1рний м1жкл1тинний набряк 5 0
Вогнища пролiферацií ямкового еп1тел1ю 2 0
1нфтьтра^я плазматичними кл1тинами, л1мфоцитами 5 0
Дванадцятипала кишка Пом1рна атроф1я ворсинок iз вкороченням та розши-ренням крипт 5 1
Вогнища субатрофи, псевдополтозно! гiперплазií та щiльноí сполучно! тканини 0 3
± невелика кiлькiсть келихоподiбних клiтин 5 2
Вогнища псевдобагатошаровостi покривного ентероеп1тел1ю, на поверхш якого щiльний оксиф1льний секрет 5 2
У власнш пластинцi слизово! оболонки нерiвномiрна помiрна iнфiльтрацiя плазматичними кл1тинами з по-одинокими л1мфоцитами з еозинофтами 5 2
У власн1й пластинц1 слизово! оболонки розаяна л1мфощно-плазмокл1тинна 1нф1льтрац1я 0 2
У просвт окремих залоз щiльний оксифiльний секрет 4 0
Л1мфатичш фол1кули, крипт-абсцеси, вкорочення ворсинок 0 2
Окрем1 кiстозно розширен1 залози 0 2
Вогнища пперплази дуоденальних (бруннерових) залоз 3 1
Таблиця 5. Характер та частота морфолопчних змн слизово/ оболонки травного каналу в д1тей з алерпею та хворобами органiв травлення (в абсолютних числах)
ХА та 3 пащентам iз хворобами ШКТ, у дггей iз ХА стравохщ не мав патологiчних змш; а у шлун-ку та дванадцятипалш кишцi виявлено ознаки хрошчного 1муноалерг1чного запалення у вигля-дi пом1рно! атрофп ворсинок iз вкороченням та розширенням крипт, у просвт окремих залоз виявлено щшьний оксифiльний секрет, а у власнш пластинцi слизово! оболонки спостерiгалась не-рiвномiрна помiрна iнфiльтрацiя плазматичними клгтинами з поодинокими л1мфоцитами та еозино-фiлами, що е характерними морфолопчними озна-ками гастроштестинально! алергп. У дггей групи порiвняння з боку стравоходу теж без патолопчних знахщок; у шлунку i дванадцятипалiй кишщ по-мiтнi ознаки хронiчного неспециф1чного запалення з вогнищами субатрофп, псевдополшозно! ri-перплазп та щгльно! сполучно! тканини, у власнiй пластинщ слизово! оболонки визначено розаяну л1мфо1дно-плазмоклгганну 1нф1льтрац1ю, наяв-нГсть л1мфатичних фолжулГв, крипт-абсцесiв, вко-рочення ворсинок.
Висновки
1. Ьольованих випадк1в гастроштестиналь-но! харчово! алергп не виявлено, у 67 % д1тей з алерпчними хворобами визначено конкретний хар-човий продукт як причину гастрогнтестинальних симптомгв.
2. Поеднання алерггчних захворювань (хар-чово! алергп, алергiчного ринГту, атотчного дерматиту i бронхГально! астми) супроводжуеться п1двищенням рГвня загального сироваткового IgE в 3—5 раз1в та еозинофЫв периферично! кровГ у 2—3 рази.
3. Морфолопчне досл1дження слизово! оболонки верхшх вщдЫв ШКТ дозволяе вияви-ти ознаки хрошчного Гмуноалерпчного запалення для остаточного тдтвердження дГагнозу гастроштестинально! харчово! алергп.
4. Показаннями для активного виявлення гастроштестинально! алергп можна вважати обтя-жений з алергп сГмейний анамнез та несприйняття харчових продукт1в у дитини чи в п рщних.
5. У раз1 виражених атотчних прояв1в, пов'язаних Гз харчовими продуктами, доцгльно проводити обстеження щодо сенсибглгзацг! до конкретних харчових алергенгв для встановлення дгагнозу та дгетотерапг!, яка е основним методом лгкування харчово! алергг!.
6. При повторних скаргах на функщональ-нГ порушення оргашв травлення варто мати на увазг гастрогнтестинальну алерггю та проводити активне виявлення ще! патологп ендоскоп1чним методом Гз бажаною б1опс1ею слизово! оболонки в декглькох (не менше 5, краще — 8) дглянках верхн1х вщдЫв ШКТ.
Список лгтератури
1. Балаболкин И.И. Клинико-иммунологические варианты атопического дерматита у детей и подростков и эффективность патогенетической терапии [Текст] / И.И. Балабол-
кин, Т.Е. Садикова // Педиатрия. — 2013. — Том 92, № 3. — С. 6-13.
2. Белицкая М.Ю. Особенности течения гастроинтести-нального синдрома у детей первого года жизни, находящихся на естественном вскармливании [Текст] / М.Ю. Белицкая, Т.Б. Сенцова, С.Н. Денисова, И.Я. Конь и др. //Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2010. — № 5. — С. 45-51.
3. Боровик Т.Е. Механизмы развития пищевой аллергии [Текст]/ Т.Е. Боровик, С.Г. Грибакин, С.Г. Макарова и др. // Педиатрия. — 2011. — Том 86, № 4. — С. 128-134.
4. Волосовец А.П. Теоретическое обоснование превентивной роли кишечной микробиоты в генезе аллергических заболеваний у детей [Текст]/ А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, Н.Т. Макуха и др. // Дитячий лжар. — 2013. — № 4 (25). — С. 5-8.
5. Денисова С.Н. Диетотерапия гастроинтестинально-го синдрома у детей с атопическим дерматитом [Текст] / С.Н. Денисова //Лечащий врач. — 2012. — № 4. — С. 54-55.
6. Казначеева Л.Ф. Гастроинтестинальная форма пищевой аллергии у детей [Текст]/Л.Ф. Казначеева//Практическая медицина. — 2010. — № 45. — С. 88-92.
7. Клыкова Т.В. Пищевая аллергия у детей раннего возраста: подходы к диагностике и лечению [Текст]/ Т.В. Клыкова, Е.В. Агафонова, И.Д. Решетникова//Практическая медицина. — 2011. — № 51. — С. 125-131.
8. Круглова Л.С. Симптомокомплекс дисбиоза у больных атопическим дерматитом и методы его коррекции [Текст] / Л.С. Круглова //Лечащий врач. — 2012. — № 5. — С. 38-44.
9. Мачарадзе Д.Ш. Атопический дерматит и пищевая аллергия. Что общего?[Текст]/Д.Ш. Мачарадзе//Лечащий врач. — 2013. — № 5. — С. 24-30.
10. Охотникова Е.Н. Гастроинтестинальная пищевая аллергия у детей [Текст]/ Е.Н. Охотникова // Клтчна iмуно-логiя. Алергологiя. Iнфектологiя. — 2013. — № 2. — С. 5-13.
11. Охотникова Е.Н. «Аллергический марш»: связь поколений и эскалация аллергии у детей [Текст] / Е.Н. Охотникова //Клтчна iмунологiя. Алергологiя. Iнфектологiя. — 2008. — № 4 (15). — С. 7-15.
12. Ревякина В.А. Пищевая аллергия, гастроинтестиналь-ные проявления [Текст] / В.А. Ревякина // Лечащий врач. — 2013. — № 4. — C. 13-17.
13. Сазонова Н.Е. Поражение верхнего отдела пищеварительного тракта у детей дошкольного возраста с атопиче-ским дерматитом и гастроинтестинальными проявлениями пищевой аллергии [Текст] / Н.Е. Сазонова, Е.И. Шабунина, Н.Ю. Широкова и др. //Педиатрия. — 2013. — Том 92, № 3. — С. 13-17.
14. Blazquez A.B., Mayer L., Berin M.C. Thymic stromal fym-phopoietin is required for gastrointestinal allergy but not oral tolerance [Теxt]/A.D. Blazquez,, L. Mayer, M.C. Berin// Gastroenterology. — 2010. — Vol. 139 (4). — P. 1301-1309.
15. Bol-Schoenmakers M. et al. Regulation by intestinal gd T cells during establishment of food allergic sensitization in mice [Теxt] / [published online ahead of print September 29, 2010] // Allergy. — 2010. — P. 02479.
16. Can We Produce true Tolerance in Patients With Food Allergy?[Text]/M.C. Berin, L. Mayer// J. Allergy Clin. Immunol. — 2013. — Vol. 131, Issue 1. — P. 14-22.
17. Food allergy [Text]/ S.Р. Sicherer, H.A. Sampson // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 125, Issue 2, Suppl. 2. — P. S354.
18. Mechanisms of Immune Tolerance Relevant to Food Allergy [Теxt]/B.P. Vickery, A.M. Scurlock et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — Vol. 127(3). — P. 576-586.
19. Ostblom E., Lilja G., Pershagen G., van Hage M., Wick-man M. Phenotypes of food hypersensitivity and Development of Allergic Diseases During the First 8 Years of Life [Теxt]/ E. Ostblom, G. Lilja et al. // Clin. Exp. Allergy. — 2008. — Vol. 38. — P. 13251332.
20. Robison R.G. Food Allergy [Теxt] / R.G. Robison, J.A. Pon-gracic//AllergyAsthma Proc. — 2012. — Vol. 33, №3. — P. 77-79.
Отримано 25.12.14 ■
Охотникова E.H.1, Гладуш Ю.И.2, Бондаренко A.B.2, Меллина K.B.1, Федушка Г.М.1, Пидвышенна T.B.1, Боровик Ю.Р.1, Украинская T.A.2, Подгорная H.B.2, Шестакова О.С.2, Зарудная О.Ф.2, Грищенко О.Н.2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.А. Шупика
2Национальная детская специализированная больница «ОХМАТДЕТ», г. Киев
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ ФОРМА ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ У ДЕТЕЙ — АКТУАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА СОВРЕМЕННОСТИ
Резюме. Цель: определение особенностей гастроинте-стинальной аллергии у детей с аллергической и соматической патологией.
Пациенты и методы. Обследовано 106 детей: основная группа — 60 пациентов с аллергией, группа сравнения — 46 детей только с патологией пищеварительного тракта. Проведены клинические, лабораторные (общий иммуноглобулин Е), эндоскопическое и морфологическое исследования.
Результаты. Причиной пищевой аллергии чаще были белки коровьего молока, цитрусовые, шоколад, клубника. Желудочно-кишечные симптомы при аллергии проявлялись болевым и диспептическим синдромами (тошнота, изжога), нарушениями стула. У 28 % больных абдоми-налгия отсутствовала. Эозинофилия крови выявлена у 61,7 % детей. Эндоскопически двигательная функция характеризовалась нарушением моторики желудка, пищевода или двенадцатиперстной кишки, преимущественно рефлюксами. Несмыкание кардии было диагностически значимым (х2(1) = 14,095, ф = 0,374) для пищевой аллергии. Визуальные особенности слизистой (лимфоидная гиперплазия, налет типа «манной крупы») верхних отделов пищеварительного тракта не имели значимой связи у больных основной и сравниваемой групп (х2 не выше критического значения). Отмечались случаи сочетания бронхиальной астмы, аллергического ринита и пищевой аллергии с нормальным уровнем IgE, что обусловлено не-IgE-зависимыми реакциями.
Выводы. Эндоскопическое и морфологическое исследование следует использовать в дифференциальной диагностике аллергических и неаллергических поражений слизистой оболочки пищеварительного тракта.
Ключевые слова: гастроинтестинальная аллергия, эндоскопия, биопсия, иммуноглобулин Е.
Okhotnikova O.M.1, Hladush Yu.I.2, Bondarenko L.V.2, Mellina K.V.1, Fedushka H.M.1, Pidvyshenna T.V.1, Borovyk Yu.R.1, Ukraiinska T.L.2, Pidhirna N.V.2, Shestakova O.S.2, Zarudna O.F.2, Hryshchenko O.M.2 National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk
2National Children's Specialized Hospital «Mother and Child Healthcare», Kyiv, Ukraine
GASTROINTESTINAL FOOD ALLERGY IN CHILDREN — PRESSING ISSUE AT PRESENT
Summary. Objective: to determine the characteristics of gastrointestinal allergy in children with allergic and somatic pathology.
Patients and Methods. 106 children were examined: study group — 60 patients with an allergy, comparison group — 46 children with digestive diseases alone. Clinical, laboratory (total immunoglobulin E) and endoscopic morphological methods were used.
Results. Cow's milk proteins, citrus fruits, chocolate, strawberry were the most frequent causes of food allergies. Gastrointestinal symptoms in allergy manifested by pain and dyspeptic syndrome (nausea, heartburn), altered bowel elimination. 28 % of patients hadn't abdominalgia. Blood eosinophilia has been detected in 61.7 % of children. Endoscopically, motor function was characterized by dysmotility of the stomach, esophagus or duodenum, in most cases by refluxes. Incompetence of cardia was diagnostically significant (x2m = 14.095, ^ = 0.374) in food allergies. Visual features of the mucous membrane (lymphoid hyperplasia, multiple small white patches) of the upper gastrointestinal tract had no significant correlation in patients from study and comparison groups (x2 not higher than the critical value). Cases of the combination of bronchial asthma, allergic rhinitis and food allergy with normal IgE level were detected, which is caused by not-IgE-dependent reactions.
Conclusions. Endoscopic and morphological study should be applied in the differential diagnosis of allergic and non-allergic lesions of the mucous membrane of the alimentary canal.
Key words: gastrointestinal allergy, endoscopy, biopsy, im-munoglobulin E.
