CC BY
33
i^^T/ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.056.3.-036.22.-055.3 DOI: 10.22141/2224-0551.13.0.2018.131176
Драб P.P.1, Гущук i.B.2, Сафонов Р.В.1, Бялковський О.В.1, Брезецька O.i.1
Державна установа «PiBHeHObiкий обласнийлабораторний центр Мнстерства охорони здоров'я Укра'/ни»,
м. Р'вне, Укра/на
2Нацональний унверситет «Острозька академ'я», м. Острог, Укра/на
Етдемюлопя клщових та поеднаних i3 ними харчових алерпй серед дитячого населення PiBHeHCbKoi областi
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(Suppl 1):S35-S40. doi: 10.22141/2224-0551.13.0.2018.131176
Резюме. Актуальтсть. Визначальним при вивчент ризитврозвитку в дтей поеднаних клщових ; харчових алергш е хх етдемшлог1чна нестабльшсть у свт1, крагш, Р1вненськШ област1 зокрема внасл1док зростання тригерного навантаження, одним гз найбльш потужних чиннишв якого е алергени клщ1в по-бутового пилу. Мета до^дження — проведення етдемшлог1чного монторингу особливостей взаемно-го впливу клщових та харчових алергш на ¡мунолог1чт мехатзми серед дтей Р1вненськог област1 та контамшаци середовища життед1яльност1 людини клщами побутового пилу. Матерiали та методи. За перюд 2007—2017рр. амбулаторно та саттарно-паразитолог1чно обстежено 410 вогнищ харчових алергШ у р1зних вшових групах гз досл1дженням акарофауни в них. Результати. У зразках побутового пилу з вогнищ харчових та клщових алергш визначено представнишв 8 вид1в 4родин алергенних клщ1в, гз них паразитолог1чно й ¡мунолог1чно встановлений патогенний вплив вид1в Dermatophagoidespteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro та Glycyphagus domesticus на сенсиб1л1зацт дитячого населення. У 91 % дтей 0—3ротв д1агностована лише харчова ^Е-опосередкована алерг1я, вплив клщ1в побутового пилу на алерг1чт процеси не доведений. Зг збльшенням вшу сенсибшзованих дтей спостергалось зростання лабораторно ¡дентифтованих Е-залежниххарчових алергй — вгд 68% у груш 3—6ротв до 88 % у тдлтшв 10—14ротв, переважно пол1валентного типу. Аналог1чно вгд 32 % дтей 3—6ротв до 54 % тдлтшв 10—14ротв мали встановлену й тдтверджену клщову алергт, що вказуе на роль клщ1в побутового пилу у формувант й тдтримщ генералЬзованих форм атотчних реакцй. Висновки. Етдемю-лог1чна ситуац1я серед дитячого населення територП Р1вненськог област1 з харчових ; клщових алергй визначена як нестабиьна; зд1йснений ситуащйний аналЬз ¡мунолог1чного стану дитячого населення вком 0—14ротв гз клщових та харчових алергй, просл1дкована роль стану забруднення навколишнього середовища клщами побутового пилу як фактора створення високого алергЬзуючого фону. Ключовi слова: етдемшлог1чний монторинг; клщов1 алергп; харчов1 алергп; сенсибшзащя; клщ побутового пилу; середовище життед1яльност1 людини
Вступ
Реформування медично! галузi в Украш, створення та розвиток системи громадського здоров'я визначають, що життя i здоров'я населення, особливо дитячого, е одшею з найбшьших щнностей, основою для збереження соцiально-економiчного благополуччя нашо! держави [1].
На сьогодш у свт алерпчш захворювання за-лишаються актуальною проблемою медицини. За даними Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я
(ВООЗ), вони посщають одне з провщних мюць у структурi захворюваносп, осюльки, незважаючи на розширення уявлень щодо сутност даних пато-логш, опрацювання нових можливостей !х л^ван-ня, результати залишаються невтшними. Причини виникнення алерпчних захворювань у людей оста-точно не з'ясоваш, однак видшяють як внутршш фактори ризику !х розвитку — генетичну схильшсть до алергозiв, пперактившсть iмунноl системи та зовшшш, що впливають на початок та подальший
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Драб Руслана Ромашвна, ентомолог паразитолопчно''' лаборатори вщдшу дослщження бюлопчних факторш, Державна установа «Ршненський обласний лабораторний центр Мшктерства охорони здоров'я Укра'ни», вул. Котляревського, 3, м. Р1вне, 33028, Укра'на; е-mail: ruslanadr@ukr.net, конт. тел.: +38 (096) 168 93 93
For correspondence: Ruslana Drab, entomologist at the parasitological laboratory department of biological factors, State Institution "Rivne Regional Laboratory Center of the Ministry of Health Ukraine'; Kotlyarevskogo st., 3, Rivne, 33028, Ukraine: е-mail: ruslanadr@ukr.net, phone: +38 (096) 168 93 93
розвиток хвороби, — попршення екологiчного стану довкГлля, постiйний синергiйний вплив харчових та побутових алергенiв, шфекцшних та паразитар-них агентiв тощо.
Найбiльш поширеною i важливою проблемою в педГатрп та дитячiй алергологи е харчова алергiя. Епiдемiологiчно рiвень захворюваностi дитячого населення на харчовi алергп оцiнити досить складно через велику кiлькiсть потенцiйних алергенiв, рГз-номанiтнiсть клiнiчних проявiв, складнiсть дГагнос-тики. Конкретизувати дiагноз «харчова алерг1я», що передбачае механiзм IgE-опосередкованих Гмуно-патологiчних реакцiй, i вГддГлити його вщ поняття «харчова непереносимiсть (або гшерчутливють)», яке викликане небажаною реакщею на харчовi про-дукти i не включае реакцп гмунологчно! системи, у даний час допомагае затверджений м1жнародний пщхвд iз харчових алергш: International Consensus ON: Food allergy (ICON), який чiтко роздшяе реакцп на харчовi продукти [2—4].
За ощнками ВООЗ, поширенiсть харчово! алерги в економiчно розвинених крашах серед дiтей ран-нього вгку становить 6—8 %, серед пщлггюв — 2—4 %. З вщомих понад 170 харчових продуктгв, здатних викликати розвиток алергiчних захворювань, най-6гльш високу алергенну активнiсть мають куряче яйце i коров'яче молоко; харчова алерпя до даних продуктгв була виявлена у 2,2 та 1,6 % д!тей раннього вку вГдповГдно, причому в 54 та 63 % випадюв вияв-леш алергГчнГ реакцп були IgE-опосередкованими [5—8]. У дГтей пГдлГткового вГку розвиток харчово! алергп у свГтГ пов'язаний Гз сенсибГлГзацГею до продуктГв рослинного походження в 40 % випадюв, тва-ринного — в 11 %, поеднаного рослинного i тварин-ного — у 49 %; у 82 % пщлгтюв машфестацГя проявГв харчово! алерги вщмГчена в ранньому вГцГ [5, 9].
За даними багатьох авторГв [5, 10], в Укра1ш харчова алерпя рееструеться в 0,1—7,0 % дГтей, причому ll поширенГсть бГльша серед дитячого мГського населення, Гз середьорГчним темпом зростання 0,3 %. ХворГли частГше дГти раннього вГку, наростання проявГв вГдбувалося протягом перших роюв життя, а тсля 3 рок1в у певно! частини дГтей вщухали.
В умовах постшних змГн стану середовища жит-тедГяльносп людини на фонГ його зростаючого негативного тиску вплив факторГв сенсибшзацп на органГзм дитини протягом всГх перГодГв ll життя е досить небезпечним з точки зору виникнення пере-хресних алерпчних захворювань, спричинених рГз-ними харчовими продуктами й алергенами Гншого походження, що мГстять схож1 морфологГчнГ групи бГлк1в. ОстаннГми десятилгттями така ситуацГя зна-чною мГрою пов'язана зГ зростанням тригерного навантаження, одним Гз провГдних чинник1в якого е побутовий пил. НайбГльш потужним алергенним фактором домашнього пилу е саме клщовий алер-ген. Небезпека алергенних клщГв пов'язана з !х обмГном речовин й обумовлена продукуванням, а також наступною акумуляцГею в органах, тканинах й особливо в продуктах життед1яльностГ (а саме у
фекальних кульках i линочних шкурках) паналер-генiв — алергiчних бшюв (тропомiозину), якi ви-кликають генералiзовану перехресну реакцiю. При потрапляннi на слизовi оболонки дитини вони ви-кликають змiни на рiвнi клиинного, а також гуморального iмунiтету [11, 12].
Той факт, що примщення, у яких перебувае людина, е екосистемами, в серединi котрих iз нею завжди спiвiснують клвд побутового пилу, що про-йшли жорсткий штучний вiдбiр пщ впливом антропогенного пресу та набули резистентност до умов середовища, е особливо важливим iз точки зору впливу на окремi компоненти бюценозу i здоров'я людини, особливо дгтей, зокрема на !х iмунолоriч-ний стан. При перехресних алерпчних реакцiях, спричинених сшльним впливом харчових i клщо-вих алергенiв, iмунологiчний удар досить швидко i потужно викликае зрушення всiх бiохiмiчних реак-щй, глибокi патологiчнi змiни бiлкового обмшу та обмiну нукле!нових й жирних кислот, що особливо небезпечно для дитячого оргашзму при штенсив-ному фiзичному ростi i прискореному метаболiзмi. Провiдна роль у виникненнi й розвитку харчово! алергп належить порушенням морфофункцюналь-ного стану шлунково-кишкового тракту. Внаслщок зниження його бар'ерно! функцп та бiльш високо! iнтенсивностi пристшкового травлення, що харак-терне для оргашзму дитини, змшюеться мембран-не, а попм i порожнинне травлення, збшьшуеться проникнiсть слизових оболонок травно! системи, в тому числi й для макромолекул антигешв. На фош таких порушень та паралельного впливу на орга-нiзм дитини токсичних продукпв життедiяльностi алергенних клiщiв збшьшуються клiнiчнi усклад-нення, пiдвищуеться схильшсть до системних ура-жень оргашзму, прогресування наявних та супутнiх захворювань, зокрема таких небезпечних, як брон-хiальна астма, атопiчний дерматит, переведення !х в хронiчну стадiю, схильнiсть до анафшактичних проявiв. Таким чином, поеднаш харчовi та кль щовi алергп, впливаючи на фiзичний, емоцiйний, психiчний стан дитини, заважають !й повнощнно рости, розвиватись та реалiзуватись, що попршуе соцiально-економiчний рiвень суспiльства загалом [13, 14].
Мета — здшснення ешдемюлопчного мошто-рингу вогнищ клщових та поеднаних iз ними харчових алергш серед дитячого населення Рiвненсько! областц вивчення особливостей !х взаемного впливу на iмунологiчнi реакцп дiтей; стану забруднення середовища життедiяльностi людини клiщами побутового пилу як чинниками виникнення клщових алергш.
Матерiали та методи
Проаналiзованi результати власних дослiджень за 2007—2017 роки. Проведений епщемюлопчний монiторинг з аналiзом карт амбулаторного обсте-ження 410 вогнищ харчових алергiй, що були заре-естрованi лiкувально-профiлактичними закладами
серед дггей 0—14 рокiв зi вах адмiнiстративних те-риторiй Рiвненсько! область
Дгги з харчовою алергieю належали до рiзних вь кових груп:
— дiти 0—3 рокiв — 105 оаб (25,6 %);
— дгги 3—6 рокiв — 114 оаб (27,8 %);
— дгги 6—10 рокiв — 95 оаб (23,2 %);
— дiти 10-14 роюв — 96 осiб (23,4 %).
Пщтвердження дiагнозу «харчова алерпя» та
«клщова алергiя» вщбувалось на mдставi методiв:
— збору алерголопчного анамнезу вiд батькiв;
— визначення пiдвищеного рiвня еозинофiлiв у кровц
— постановки реакцп продовження згортання кровi з харчовими та клщовими алергенами;
— визначення наявностi специфiчних IgE до хар-чових та клщових алергенiв.
Для вивчення забрудненосп об'eктiв довкшля клiщами побутового пилу при систематичному мо-нiторингу дослщжено 410 житлових об'eктiв — по-мешкань осiб iз харчовою алерпею (вiдiбрано та ви-вчено 1558 зразюв побутового пилу). Аналiзувались частота кожного виду (ЧВ) в дослщжених зразках у вщсотках та щшьшсть популяцп (ЩП) в екз/г.
Для повного вивчення акарофауни репону, о^м житлових примiщень, обстеженi 34 дитячi до-шкiльнi заклади та 6 шкш-штернапв, де вiдiбрано та проаналiзовано 136 та 30 зразкiв побутового пилу вщповщно. Також дослiджувалась контрольна гру-па здорових осiб iз 30 помешкань, де було вщбрано та вивчено 110 зразкiв побутового пилу. У зв'язку з тим, що загострення клiщових алергозiв мае певну сезоннють, вiдбiр та вивчення зразюв пилу здшсню-вали протягом кви"ня — травня та вересня — жовтня щорiчно, тобто в осшньо-весняний перiод.
Для вивчення акароценозу побутового пилу вщ-повщно до стандартизовано! методики [15] вико-ристовували: 1) метод безпосереднього дослщження св1жовщбраного пилу пщ мiкроскопом бiологiчним стереоскотчним при збiльшеннi 16; 2) метод флота-ц!1, що дав можливють визначити дрiбнi i нерухомi об'екти; 3) метод шкубацп, що дозволив впевнитись у вщсутносп яець у зразках. Видову щентифжащю алергенних клвдв проводили самостiйно з подаль-
шим пiдтвердженням у ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ Укра!ни».
Отриманi результати були оброблет за матема-тичними методами варiативно'! статистики.
Результати
При систематичному мотторингу поширен-ня рiзних видiв клiщiв в акарокомплексi визначет основы види алергенних кл1щ1в побутового пилу:
1) клвд родини Pyroglyphidae — види Derma-tophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides fari-nae;
2) родини Acaridae — види Tyrophagus putrescen-tiae та Acarus siro;
3) родини Glycyphagidae — види Glycyphagus domesticus, Glycyphagus destructor, Chortoglyphus arcuatus;
4) родини Cheyletidae — вид Cheyletus eruditus.
Частка клвдв родини Pyroglyphidae становила
73,6 % вщ уск виявлених клiщiв, Glycyphagidae — 19,1 %, Acaridae — 5,4 %, Cheyletidae — 1,9 %.
Встановлено, що акарофауна побутового пилу з осель пащенпв Í3 сенсибшзащею до харчових та клщових алергешв у видовому та чисельному складi виглядае вщповщно до табл. 1.
При вивчент епiдемiологГ! харчових алергш серед дiтей 0—3 роюв встановлено, що найбiльш час-тими клiнiчними проявами алергiчних захворювань були гостра кропив'янка, алергiчний дiатез, ато-пiчний дерматит, гастроiнтестинальний синдром, астма, у тяжких випадках — анафшактичш стани. Серед дггей, яю перебували на грудному вигодову-ванш, лише 9 % мали гастроштестинальт реакцп, не-IgE-опосередкованi, що пояснюеться вщсутню-тю бета-лактоглобулiну, якого немае в материн-ському молоцi, !х стан характеризувався як харчова непереносимють. Лабораторно пщтверджено IgE-опосередковану харчову алергго в 91 % пацiентiв; сенсибшзащю до клiщових патогенiв — у 10 %, iз них у 89 % виявлеш антитiла до виду Acarus siro, в 11 % — до Dermatophagoides pteronyssinus. Аналiз показниюв чисельносп та спiввiдношення клвдв побутового пилу, наведений в табл. 1, вказуе на можливiсть майбутньо! алергiзацГ! до них, однак не
Таблиця 1. Фауна алергенних кл1щ1в ¡з житлових помешкань хворих на харчов! та кл1щов1 алергй
з визначенням ЧВ (%) i ЩП (екз/г)
Види клгщгв BiKOBa група дней, роки
0-3 3-6 6-10 10-14
ЧВ ЩП ЧВ ЩП ЧВ ЩП ЧВ ЩП
D. pteronyssinus 35,6 114,3 37,8 145,2 20,1 114,6 33,4 136,2
D. farinae 18,3 74,2 11,1 114,6 32,5 231,6 29,7 128,1
G. domesticus 11,6 55,3 21,4 95,4 7,9 32,1 8,1 22,1
G. destructor 9,4 21,6 5,0 21,1 5,8 7,9 6,5 23,4
Ch. аrcuatus 3,7 4,3 0 0 3,4 22,1 2,1 9,1
Tyr. putrescentiae 0 0 0 0 4,3 16,8 2,6 15,6
А. siro 21,4 76,7 20,6 61,3 23,9 68,9 15,6 79,4
Ch. eruditus 0 0 4,1 6,3 2,1 9,5 2,0 13,7
доводить 1х перехресного впливу на розвиток харчо-вих алергiй у дано! вжово! групи.
При монiторингу дггей в1ком 3—6 рок1в клiнiчно частше проявлялись атопiчний дерматит, ринiт, гостра й рщше — хронiчна кропив'янка, штести-нальна алерг1я, бронхiальна астма, анафглакс1я. У 68 % обстежених виявлялась харчова алергiя до 3 i бiльше продуктiв харчування, у 72 % вона була ^Е-опосередкована. У 32 % дггей виявлеш IgE до кль щових алергенiв, а саме до ввддв Dermatophagoides pteronyssinus, Acarus siro та Glycyphagus domesticus. Зважаючи на висою показники 1х чисельностi i щгльносп популяцiй в оселях, що продемонстрова-нi в табл. 1, а також явш клiнiчнi прояви в пащенпв, можна вважати встановленою роль антигешв клiщiв побутового пилу як поеднаних iз харчовими алерге-нами.
При спостереженш за д1тьми в1ково'| групи 6—10
ромв алергiчнi реакцп проявлялись гострою i хро-нiчною кропив'янкою, атопiчним дерматитом, ек-земою, штестинальним гастритом, ангiонабряком, ринiтом, астмою. У 87 % обстежених лабораторно подтвердилась полiвалентна IgE-опосередкована харчова алергiя мiнiмум на 4—5 продукпв харчування. Установлена й iмунологiчно пщтвер-джена сенсибiлiзацiя до алергенних клiщiв видiв Dermatophagoides farinae та Acarus siro в 41 % дггей. Зважаючи на !х поширення та спiввiдношення в акарофауш житлових примiщень цих хворих згщно з табл. 1, ризик виникнення та пщтримки генераль зованих форм алергiчних реакцiй (харчовi + клщо-вi) е значним.
Дослщження клiнiчних проявiв алергiчних реак-цш у в1ков1й дитяч1й груп1 10—14 ромв вказуе, що пе-реважали симптоми хрошчно! кропив'янки, атотч-ного дерматиту та анпонабряку. Насторожуе часте загострення атошчно! бронхiальноl астми у виглад алерпчно! реакци сповiльненого типу. У 88 % дггей пщтверджена основна роль у виникненнi i розвитку харчово! алергп IgE-опосередкованих механiзмiв, що пов'язано з полiвалентною харчовою сенси-бiлiзацiею до 4 i бiльше харчових продуктiв. Факторами, що сприяють пiдтримцi генералiзованого алерпчного процесу, можна вважати клiщiв побутового пилу ввддв Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae та Acarus siro, iмунологiчна роль яких була лабораторно встановлена в 54 % па-цiентiв, на що вказують й високi показники 1х чи-
сельностi в акароценозi побутового пилу з !х осель, що наведеш в табл. 1.
Оскiльки стан середовища життед1яльност1 люди-ни мае вирiшальне значення для формування та тд-тримання вогнищ клiщових та поеднаних iз ними iнших алергш, для повного вивчення акарофауни репону та бiльш точно! оцiнки експозици клщо-вих алергенiв у безпосередньому оточенш дитини дослщжено iншi види категоршних об'ектiв, в яких сенсибшзоваш дiти перебували (табл. 2). Позитивш знахщки алергенних клiщiв зафiксованi в школах-iнтернатах — 40 %, у дитячих дошктльних закладах алергенш клiщi не виявленi. В акарофауш перева-жали види клiщiв побутового пилу, яю викликали iмунологiчно шдтверджену сенсибiлiзацiю у хворих, що пщтверджуе 1х роль у впливi на алерголопчне здоров'я дiтей. У контрольнш групi клiщi виявленi в 9 % випадюв, 1х кiлькiсть епщемюлопчно значимою для виникнення алергiчних реакцш не була.
В 1 г пилу визначали до кглькох тисяч акаро!дних клiщiв, тодi як наявнють навiть сотнi особин може викликати виражену сенсибiлiзацiю людини, у контрольних зразках були наявнi поодинокi особи-ни. Результати дослiджень вказують на те, що клщо-вi алергени е потужним сенсибiлiзуючим фактором та створюють високий алерпзуючий фон в оселях. Також насторожуе сшввщношення ктлькосп пило-вих клiщiв та 1х антигенiв у примiщеннях здорових людей i пацiентiв з алергiчними захворюваннями, воно становило 1 : 11. Це е непрямим питверджен-ням 1х впливу на виникнення ^Е-опосередкованих харчових та поеднаних iз ними клщових алергiй у дiтей.
Пд час роботи нами надавались практичш рекомендаций та необхiднi консультацп щодо проведення потрiбних медико-санiтарних заходiв, що дозволило знизити 1х популяцiйну щiльнiсть, при цьому в 64 % дггей прояви алерпчних реакцп, в тому числi й на продукти харчування, зменшились.
Обговорення
Таким чином, епiдемiологiчна ситуацiя з харчових алергш серед дитячого населення в Рiвнен-ськш област е нестабiльною. Вiдмiчаеться щорiчне зростання виявлених хворих на 15 % на фош не-сприятливих факторiв середовища життед1яльнос-тi, наприклад забруднення житлових та шших при-мiщень перебування дггей клщовими алергенами.
Таблиця 2. Фауна алергенних кл1щ1в з об'ект'в монторингу
Вид об'екту Види кл^в Частота виявлення, % Щшьшсть популяцп, екз/г
Дитячi дошкiльнi заклади Не виявленi 0 0
Школи-iнтернати D. pteronyssinus 21,3 106,2
D. farinae 15,4 99,5
G. domesticus 7,9 46,8
А. siro 3,0 11,5
Ch. eruditus 0,7 10,6
Контрольна група D. pteronyssinus 9,0 4
При цьому юнуе високий ризик розвитку в них пе-рехресно поеднаних харчових та клiщових алерпч-них реакцш
Зважаючи на те, що поширенiсть та стввщно-шення рiзних видiв клiщiв в акарокомплексi мають сво! регiональнi особливостi, а також на те, що окре-мi види алергенних клiщiв викликають неоднаковi iмунологiчнi реакци в дiтей, та враховуючи той факт, що наявнють харчово! алергп запускае бiохiмiчнi та iмунологiчнi реакци, якi при сенсибшзацп до кль щових алергенiв часто переходять у генералiзова-нi форми алерпчних захворювань, систематичний епiдемiологiчний монггоринг поширення та видово! характеристики клвдв побутового пилу у вогнищах харчових алергш й надалi залишаеться актуальним.
Однак внаслщок реорганiзацГl державно! саш-тарно-епщемюлопчно! служби практично знищена система планового нагляду за станом захворюва-носп населення на клiщовi алергози з обов'язковим монггорингом забруднення алергенними клщами об'ектiв довкiлля. Вiдсутнiсть нормативно! бази з даного питання ускладнюе вивчення ризикiв, об'еднання спiльних зусиль закладiв лжувально! i профшактично! медицини, освгга й охорони на-вколишнього середовища, направлених на контроль i профiлактику клiщових та поеднаних iз ними харчових алергiй серед дггей. Усе вищевказане необ-хiдно передбачити в оргашзацшних заходах iз роз-будови нацюнально! системи захисту громадського здоров'я.
Висновки
1. Установленi ешдемюлопчна нестабiльнiсть iз харчових алергiй серед дитячого населення в Рiв-ненськш областi, щорiчне зростання виявлених хворих на 15 %, що на фош постшного тригерного навантаження, такого як поширення в житлових та шших примiщеннях перебування дiтей алергенних клвдв побутового пилу, призводить до високого ризику розвитку в них поеднаних харчових та кль щових алергiчних реакцiй.
2. Iдентифiкованi в бiоценозi побутового пилу житлових об'екпв РiвненськоI областi представни-ки 4 родин 8 ввддв алергенних клвдв побутового пилу. Частка клiщiв родини Pyroglyphidae станови-ла 73,6 % вщ усiх клiщiв, Glycyphagidae — 19,1 %, Acaridae — 5,4 %, Cheyletidae — 1,9 %.
3. У 91 % дггей 0-3 роюв епiдемiологiчно значимою визначена харчова ^Е-опосередкована алергiя; роль клвдв побутового пилу на розвиток поеднаних iз нею клiщових алергш не встановлена.
4. У 68 % дггей 3-6 роюв питверджена харчова ^Е-опосередкована алергiя, у 32 % виявлеш IgE до клiщових алергенiв, показники !х чисельнос-тi i щгльносп популяцiй клiщiв побутового пилу в оселях вказують на !х вплив на розвиток поеднаних алергiчних реакцш.
5. У 87 % обстежених дггей вжом 6-10 роюв установлена полiвалентна ^Е-опосередкована харчова алергiя; у 41 % визначена й iмунологiчно пщ-
тверджена сенсибшзац1я до алергенних клщ1в, що вказуе на високий ризик виникнення та п1дтримки генерал1зованих перехресних форм алерг1чних ре-акц1й.
6. У 88 % дггей вжовог групи 10—14 рок1в тдтвер-джена харчова IgE-опосередкована алерг1я з части-ми загостреннями атоп1чних реакц1й. Факторами, що сприяють формуванню та шдтримш генерал1зо-ваного алерг1чного процесу, можна вважати кл1щ1в побутового пилу, 1мунолопчна роль яких була доведена в 54 % пашенпв.
7. В акарофауш побутового пилу хворих дггей домшували види Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro та Glycyphagus domesticus; щ1льн1сть гх популяцш, а також лабора-торно виявлеш IgE у сироватц1 хворих дггей до кль щових алерген1в саме цих ввддв вказують на гх вплив на 1мунолог1чний стан дитячого населення Р1внен-ськог област1.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту 1нтерес1в при пщготовш даног статт1.
References
1. Cabinet of Ministers of Ukraine. Order № 1002-p dated November 30, 2016. On the approval of the Concept of development of the public health system. Available from: https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/249618799. Accessed: November 30, 2016.
2. Macharadze DSh. Clinical features offood allergy in children. Pediatria. 2013;(3):110-116. (in Russian).
3. Burks A, Tang M, Sicherer S, et al. ICON: food allergy. J Allergy Clin Immunol. 2012 Apr;129(4):906-20. doi: 10.1016/j. jaci.2012.02.001.
4. Yurtseva AP, Fofanova OV, Lotovska TV. Current approaches to diagnosis of food allergy in children and basic principles of diet therapy. Problemy klinichnoi' pediatrii'. 2013;3(21):40-45. (in Ukrainian).
5. Balabolkin II. Food allergy in children: modern aspects of pathogenesis and approaches to therapy and prophylaxis. Immunopa-thology, Allergology, Infectology. 2013;3:36-46. (in Russian).
6. Rona RJ, Keil T, Summers C, et al. The prevalence of food allergy: a meta-analysis. J Allergy Clin Immunol. 2007Sep;120(3):638-46. doi: 10.1016/j.jaci.2007.05.026.
7. H0st A, Halken S. A prospective study of cow milk allergy in Danish infants during the first 3 years of life. Clinical course in relation to clinical and immunological type of hypersensitivity reaction. Allergy. 1990Nov;45(8):587-96.
8. Eggesb0 M, Botten G, Halvorsen R, Magnus P. The prevalence of allergy to egg: a population-based study in young children. Allergy. 2001 May;56(5):403-11.
9. Sosnina OB, Balabolkin II, Botvinyeva VV, Filyanskaya YeG. Clinical and immune manifestations of food allergy in adolescents. Rossiiskii Pediatricheskii Zhurnal. 2008;(3):14-17. (in Russian).
10. Akopian AZ. The prevalence of allergic diseases in Kiev by ISAAC-programm. Imunologija ta alergologija: nauka i praktyka. 1999;(3):11. (in Russian).
11. Lasitsa OL, Lasitsa TS. Bronkhial'naia astma vpraktikese-meinogo vracha [Bronchial asthma in the practice of a family doctor]. Kyiv: Atlant UMS; 2001. 262 p. (in Russian).
12. Dubinina EV. Ecological and faunistic researches of dust mites due to the problem of allergy. In: Parazitologicheskii sbornik Zoologicheskogo instituta AN SSSR. Tom 33 [Parasitological collection of the Zoological Institute of the Academy of Sciences of the USSR. Vol 33]. Leningrad: Nauka; 1985. 209-229pp. (in Russian).
13. Stankevich VV, Tarabarova SB. Sanitary-and-hygienic problem of contamination the helminths of objects of environment in Ukraine (review). Gigijena naselenyh misc'. 2015;(66):85-89. (in Ukrainian).
14. Mochalova AA. Clinical and pathogenetic significance of micronutrient metabolism disorders in parasitic diseases in school-aged children. Aktual'naä Infektologia. 2014;1(2):45-47. doi: 10.22141/2312-413x1.02.2014.82281. (in Russian).
15. Sagach OS, Gushha GJ, Pavlikovs'ka TM, Lektjeva IM, Ministry of Health of Ukraine. MP 9.9.2.10.10.2.148-2007. Metody
vyjavlennja ta vyznachennja klishhiv, jaki zustrichajut'sja u pobuto-vomu pylu. Metodychni rekomendacii' [MP 9.9.2.10.10.2.148-2007. Methods of detection and identification of ticks that occur in domestic dust. Guidelines]. Kyiv; 2013. 31 p. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 12.03.2018 ■
Драб Р.Р.1, Гущук И.В.2, Сафонов Р.В.1, Бялковский А.В.1, Брезецкая О.И.1
1Государственное учреждение «Ровенский областной лабораторный центр Министерства здравоохранения Украины», г. Ровно, Украина
2Национальный университет «Острожская академия», г. Острог, Украина
Эпидемиология клещевых и объединенных с ними пищевых аллергий среди детского населения Ровенской области
Резюме. Актуальность. Определяющим при изучении рисков развития у детей объединенных клещевых и пищевых аллергий является их эпидемиологическая нестабильность в мире, стране, Ровенской области в частности, при постоянном росте триггерной нагрузки, одним из наиболее мощных факторов которой выступают аллергены клещей бытовой пыли. Цель исследования — проведение эпидемиологического мониторинга особенностей взаимного влияния клещевых и пищевых аллергий на иммунологические механизмы среди детей Ровенской области и контаминации окружающей среды клещами бытовой пыли. Материалы и методы. За период 2007—2017 гг. амбулаторно и санитарно-паразитологически обследовано 410 очагов пищевых аллергий в разных возрастных группах с исследованием акарофауны в них. Результаты. В образцах бытовой пыли из очагов пищевых и клещевых аллергий определены представители 8 видов 4 семейств аллергенных клещей, из них паразитологически и им-мунологически установлено патогенное влияние видов Dermаtophаgoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Асагш siro и Glycyphagus domesticus на сенсибилизацию детского населения. У 91 % детей 0—3 лет диагностирова-
на только пищевая ]^Е-опосредованная аллергия, влияние клещей бытовой пыли на аллергические процессы не доказано. С увеличением возраста сенсибилизированных детей наблюдался рост лабораторно идентифицированных ]^Е-зависимых пищевых аллергий — от 68 % в группе 3—6 лет до 88 % у подростков 10—14 лет, преимущественно поливалентного типа. Аналогично от 32 % детей 3—6 лет до 54 % подростков 10—14 лет имели установленную и подтвержденную клещевую аллергию, что указывает на роль клещей бытовой пыли в формировании и поддержке генерализованных форм атопических реакций. Выводы. Эпидемиологическая ситуация среди детского населения территории Ровенской области по пищевым и клещевым аллергиям определена как нестабильная; проведен ситуационный анализ иммунологического состояния детского населения в возрасте 0—14 лет по клещевым и пищевым аллергиям, прослежена роль состояния загрязнения окружающей среды клещами бытовой пыли как фактора создания высокого аллергизирующего фона. Ключевые слова: эпидемиологический мониторинг; клещевые аллергии; пищевые аллергии; сенсибилизация; клещи бытовой пыли; среда жизнедеятельности человека
R.R. Drab1, I.V. Guschuk2, R.V. Safonov1, A.V. Byalkovsky1, O.I. Brezetska1
''State Institution "Rivne Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine", Rivne, Ukraine 2National University "Ostroh Academy", Ostroh, Ukraine
Epidemiology of mite and associated with them food
Abstract. Background. Epidemiological instability in the world and country, particularly in Rivne region, is crucial when studying the risk of combined mite and food allergies in children, due to constant changes in environmental factors and increased trigger load, one of the most powerful factors of which are allergens of house dust mites. Consequently, epidemiological monitoring of the features of mite and food allergies mutual influence on immunological mechanisms among children of Rivne region and the environmental factors contamination with house dust mites is urgent. Materials and methods. For the period of 2007—2017, 410 food allergy foci in different age groups were inspected outpatiently and sanitary-parasitologically with the study of acarifauna in them. Results. In samples of house dust from the foci of food and mites allergies, representatives of 8 species of 4 families of allergenic mites were identified; of them, the pathogenic effects of Dermatophagoides pteronyssinus, Der-matophagoides farinae, Acarus siro and Glycyphagus domesticus on sensitization of the children population were determined parasitologically and immunologically. 91 % of children aged
allergies among children population of Rivne region
0—3 years have been diagnosed only with food immunoglobulin E (IgE)-mediated allergy, the effect of house dust mites on allergic processes has not been proved. With increasing age of sensitized children, the growth of laboratory-identified IgE-dependent food allergies was observed — from 68 % in the age group of 3—6 years to 88 % in adolescents aged 10—14 years, mostly of polyvalent type. Similarly, from 32 % of children aged 3—6 years to 54 % of patients aged 10—14 years, the role of house dust mites in the formation and maintenance of generalized forms of atopic reactions to mites allergy indications was established and confirmed. Conclusions. The epidemiological situation in children population of Rivne region in terms of food and mite allergies is defined as unstable; a situational analysis of immunological status in children aged 0—14 years regarding mite and food allergies was conducted, and the role of the environmental contamination with house dust mites as factors of a high allergic background has been observed. Keywords: epidemiological monitoring; mite allergy; food allergy; sensitization; house dust mite; environment of human life
