CC BY
47
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.3-02-053.2 КУЗНЕЦОВА ОЛ
ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
ППЕРЧУТЛИВЮТЬ ДО ОСНОВНИХ AAEPrEHiB У ДПЕЙ 3 AЛEPГiЧHИMИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Резюме. Акшуальшсшь. Поширетсть алергiчних захворювань збыьшуеться з кожним десятилттям, що зумовлено кл\матичними змтами, глобальним потеплЫням, збльшенням тривалостi сезону палнаци рослин, антропогенним навантаженням на атмосферне повтря.
Мета до^дження — вивчити гтерчутливкть до основних алергешв у дтей з алергiчними захворю-ваннями за результатами штрного алерготестування, а також проаналЬзувати структуру захворювань. Машерiали тамешоди. Методом прик-тестування було обстежено 228дтей; оцнкурезультатiв проводили через 25—40хвилин тсля постановки тесту. Взаемозв'язки мiжрезультатами прик-тестiв з рiзними алергенами вивчалися за допомогою кореляцшного аналiзу в пакетi прикладной статистики Statistics 6.0. Резульшаши. До пилкових алергешв чутливi 85,5 % дтей, побутових — 54 %>, харчових — 21 %, до грибкових — 35 %. Серед пилкових переважае сенситизащя до амброзП — 47,8 %, соняшника — 49,5%, циклахени — 38,5 %; серед побутових — до кл^вроду D.pteronyssinus i D. farinae — 24 %, шерстi кшки 19,7%, серед грибкових — до Alternaria (23 %). Найбиьш часто гiперергiчна реакщя даметр папули > 8мм) була вiдзначена до циклахени (44 %), соняшника (46 %), амбрози (50 %), шерстi кшки (42 %), D. farinae (39 %). Встановлено переважно середньоi сили вiрогiднi (р < 0,05) взаемозв'язки мiж пози-тивними прик-тестами у парах: амброзiя — циклахена (r = +0,43), амброзiя — соняшник (r = +0,43), клщ D. рteronyssinus — D. farinae (r = +0,66), мжст «береза, виьха, дуб, лщина» — райграс (r = +0,53), яловичина — жовток яйця (r = +0,42), свинина — м'ясо курки (r = +0,35), молоко (r = +0,36), шерсть вiвцi — свинина (r = +0,36). Висновок. Переважання сенситизацп до пилкових алергешв вiдображае епiдемiологiчну ситуацж у твденному регют Украши. Наявтсть кореляцшних зв'язшв мiж рiзними видами алергешв свiдчить про перехрест реакцп мiж ними. При множинних позитивних результатах штрного алерготестування рекомендуеться обстеження методом молекулярно'i алергодiагностики з метою встановлення ктинно1'або перехресно'1'алерги. Ключовi слова: дти, гтерчутливкть, алергени, алергiчнiзахворювання.
Поширенють алерпчних захворювань збыьшуеться з кожним десятилггтям. Глобально майже 300 млн людей страждають вщ бронхiальноI астми (БА). За прогнозом Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я, до 2025 р. кшьюсть хворих на не! збшь-шиться до 400 млн. Харчову алерпю мають 200— 500 млн людей, у 1/10 населення — медикаментозна алерпя, близько 400 млн — алерпчний ришт (АР) [12]. Крiм того, спостертаеться поеднання деюль-кох алерпчних хвороб в одного пащента, збыьшуеться частота полiвалентноI алерги, що потребуе штегрованого пщходу до дiагностики та лжування, кооперацп спещалюпв рiзного рiвня. Витрати на лжування АР у Великобританп за 5 роюв подво-!лись до 11 млрд доларiв. У розвинутих кра!нах фь нансовий тягар астми становить 300—1300 доларiв на пащента щороку, у В'етнамi — 184 долари, в 1нди
сягае 1/3 середньомюячного прибутку ciM'i. Алер-пчш захворювання порушують якють життя хворих. Так, у США дитяча БА спричинюе пропуск 14 млн дшв школи щороку, що веде до втрати трудових дшв для батьюв. О^м того, БА викликае 2 млн 500 тис. смертей щороку [1, 3, 9].
Поширенють алерги вища в iндустрiально розви-нених мютах, анж у сшьськш мюцевость Частково таку «ешдемго» алергопатологп науковщ пов'язують
Адреса для листування з автором: Кузнецова Олена Дмитрiвна E-mail: e.kuznetsova.dm@gmail.com
© Кузнецова О.Д., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
i3 «захщним» способом життя. Зменшення контакту з бактерiальними антигенами (через зменшення юлькосп членiв ам'!, ^a^Bi вакцинацп, широке використання aнтибiотикiв, полшшення сангтар-них умов) перешкоджае перемиканню сформовано! в антенатальному та неонатальному перiодaх Th2-поляризовано! Гм^но! вщповщ на Th1-клiтинну iмунну вiдповiдь, що сприяе формуванню та реаль зацп алергп [4, 13]. Цiкaвим, на наш погляд, е ет-демюлопчне дослiдження, проведене нещодавно U. Langen та ствавт. (2013), якi порiвняли поши-ренiсть хрошчно! алергопатологп у молодих людей Захадно! та Схгдно! Германп. Результати роботи свщчать про бшьшу зaxворювaнiсть на БА, АР i ато-пГчний дерматит (АД) у Захщнш Германп [7]. Отже, «ппешчна» гiпотезa залишаеться актуальною та знаходить пiдтвердження в епiдемiологiчниx досль дженнях.
Клiмaтичнi змГни, зменшення рiзномaнiтностi флори та фауни, глобальне потеплшня, збiльшення тривaлостi сезону палшацп рослин, антропогенне навантаження на атмосферне повиря (збiльшення концентраций двоокису вуглеводню, арки, полю-тaнтiв, хГмГчних речовин) сприяють загостренню aлергiчниx захворювань, обтяжують ix перебiг [14]. Набувае значення гшотеза «бюлопчно! рiзномa-нГтностГ» та «кон^пцГя мГкро6Готи». Щорiчнa за-xворювaнiсть на алерпчш хвороби нижча у мютах з поширеною рослиннГстю (10 % вщ усе! площГ мiстa/селищa). Проживания у засаджених зеленню мiсцевостяx, включаючи лГси, парки, aсоцiюеться з кращим станом здоров'я населення. Урбaнiзaцiя та загальна втрата бюлопчно! рiзномaнiтностi у по-еднaннi з сидячим «домашшм» способом життя е факторами ризику втрати мГкро6ного пейзажу, що сприяе ре^зацц вищеописано! «ппешчно!» гшоте-зи [5, 10].
За результатами першого етапу епщемюлопчно-го дослiджения у Вшницькш облaстi, проведеного Д.О. Гацькою та колегами (2015), встановлено, що поширешсть АР становить 19,3 %, БА — 17,7 %, харчово! алергп та/або АД — 12,3 %. При цьому в 1/3 випадюв симптоми АД та АР превалювали у вжовш групГ 3—6 роив [2].
Отже, дослiджения поширеносп та структури алергопатологп i сенситизацп до основних алерге-нГв е дос актуальними, особливо у часовш дина-мГЦГ.
Метою нашо! роботи було вивчення гшерчут-ливостГ до основних алергешв (харчових, пилко-вих, побутових, епiдермaльниx, грибкових) у датей з aлергiчними захворюваннями (БА, АР, АД) за результатами шорного алерготестування методом прик-тесту, а також aнaлiз нозолопчно! структури в обстежених дгтей.
Матер1али та методи
Нами було проaнaлiзовaно результати шкГрного алерготестування 228 дней, якГ перебували на лжу-вaннi та обстеженнi в алерголопчному вiддiленнi
5-i мюько! багатопрофГльно! дитячо! лiкарнi м. За-порГжжя у 2014—2015 рр. (середнш вгк — 10,4 ± 2,6 року), а також нозолопчну структуру хворих дгтей. Алерготестування проводилося прик-методом гз використанням алергешв ТОВ «1мунолог» (м. Bi-нниця). Ощнку результата шкгрних проб проводили через 25—40 хвилин тсля постановки.
Статистична обробка даних зроблена у програмг Statistics for Windows 6.0 гз використанням кореля-цшного аналгзу, а також описово! статистики.
Результати та обговорення
Ми провели поргвняння структури гшерчутли-востг за останнг 2 роки з даними, отриманими ко-лективом кафедри факультетсько! педгатрГ! у 2006— 2008 роках.
На подангй дгаграмг динамгки структури сенси-бшзацп до основних груп алергешв (рис. 1) спо-стерпаеться незначне зменшення вгдсотка дгтей, сенсибглгзованих до кожно! групи алергенгв. Це, можливо, пов'язане з тим, що у 2007—2008 рр. для проведення шкгрних проб використовувався пере-важно скарифгкацгйний метод, що, напевно, викли-кало бгльший вгдсоток хибнопозитивних реакцгй. У цглому поширешсть г структура ггперчутливостг майже збггаеться.
У структург сенсибшзацп хворих дгтей з алер-ггчними захворюваннями (БА, АР, АД) превалюе ггперчутливгсть до пилкових алергенгв, що вгдпо-вгдае ешдемюлопчним обставинам у м. ЗапорГжжя, де за останнг 10 рокгв ргзко збГльшилась кглькгсть поленових БА та персистуючого АР переважно се-зонно! етюлогп. Це зумовлено значним зростанням кглькостг бур'янгв (збгльшення заростей амброзГ!, полину, маревих) та поширенням культурних рос-лин (насамперед соняшника). Тому закономгрно у структург сенситизацп амброзГя становить 47,8 %, соняшник — 49,5 %. Серед побутових алергешв основними залишаються клГщовГ (сенситизацГя до
Алергени
^ÖKOBi
Харчовi
noöyTOBi
Пилковi
|35
^40
Щ 21
35
54
^60
И 85,5
95
--1-
50
10
I 2015 р. □ 2008 р.
Рисунок 1. ДинамКа структури шюрноУ пперчутливост до основних груп алергенiв удтей з алергопатологею (%)
Kaíhímhq neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Dermatophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides farinae становить близько 24 %), серед грибкових — Alternaria (23 %) (табл. 1).
Пщ час вивчення вираженосп реакцп шк1ри при алерготестуванн1 з основними алергенами було встановлено, що найбшьший в1дсоток пперерпч-них реакцш (понад 8 мм) виявлено на мжроско-п1чний грибок Alternaria (67 %), пилков1 алергени (циклахена, соняшник, амброз1я — понад 40 %) та побутов1 (домашн1й пил, збагачений клщами, — близько 40 %) та 42 % — до алергену шерст1 юшки. Мшмальш д1аметри папули та/або пперемИ спо-стер1галися при оц1нюванн1 прик-тест1в Í3 харчови-ми алергенами (переважно 3 мм). Лише двое дггей (20 %) Í3 сенситизац1ею до б1лка коров'ячого молока мали д1аметр папули 8 мм (рис. 2).
БА д1агностована у 122 дггей (53,5 %) з пере-важанням (у 95 %) персистуючих симптом1в. Згщ-
Таблиця 1. Структура сенсиб'ш'зац'йудтей з алергопатолопею за даними прик-теслв
у2014-2015 рр. (n = 228)
Алерген Абс. кшьшсть % Алерген Абс. шльшсть %
Амброзiя 109 47,8 Яловичина 7 3
Полин 45 19,7 Свинина 14 6,1
Лобода 20 8,7 Карась 5 3,1
Соняшник 113 49,5 Мштай 5 3,1
Циклахена 88 38,5 Хек 1 0,4
Кукурудза 41 17,9 Апельсин 6 2,6
Кульбаба 23 10 Лимон 6 2,6
Тополя 7 3,1 Мандарин 2 0,8
Береза 22 9,6 Томат 8 3,5
Волоський горiх 5 3,1 Опрок 8 3,5
Ака^я 3 1,3 Яблуко 5 2,1
Пирш 6 2,6 Баклажан 4 1,8
1жа збiрна 14 6,1 Картопля 2 0,8
Тимофивка 3 1,3 Какао 4 1,8
Дуб 7 3 Кавун 2 0,8
Липа 3 1,3 Малина 1 0,4
М'ята 6 2,6 Виноград 2 0,8
Овсяниця 13 5,7 Банан 3 1,3
Райграс 24 10,5 D. pteronyssinus 55 24,1
Кропива 7 3 D. farinae 56 24,5
Подорожник 5 2,1 Дафшя 18 7,9
Мтст № 1 26 11,4 Шерсть собаки 24 10,5
Мтст № 4 38 16,7 Шерсть кота 45 19,7
Морква 2 0,8 Шерсть bíbuí 8 3,5
Коров'яче молоко 8 3,5 Шерсть кролика 20 8,8
Бток курячого яйця 8 3,5 Alternaria 53 23
Жовток курячого яйця 3 1,3 Aspergillus 20 8,7
М'ясо курки 5 3,1 Cladosporium 28 12,3
Примтка: míkct № 1 — береза, вльха, дуб, лщина; мкст № 4 — амброз'я, лобода, полин, соняшник.
Alternaria Бток курячого яйця Кролик Собака Кшка D. farinae D. pteronyssinus Мкст № 4 Мкст № 1 Райграс Береза Циклахена Соняшник Амброзiя
i 20 20 12,5
1 I
42
1 1 1 1 39 35
i
I 18
23
33
1 22
i i i 44
50,5 46
67
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Рисунок 2. Поширенсть пперерпчно/ реакцП
при проведеннi прик-тестування з основними алергенами у дтей з алерпчними захворюваннями
Таблиця 2. Нозолопчна структура алергопатологп серед обстежених пац1ент1в (n = 228)
Нозолопчна форма Кшьшсть дггей
Абс. %
АР усього (J30), у тому числи 194 85
у поеднанн з кон'юнктивтом 155 68
iзольований АР без БА 62 27,2
поеднання сезонного АР Í3 цiлорiчним АР 95 41,6
БА (J45) всього, у тому числи 122 53,5
БА штерм^юча 10 4,38
БА легка персистуюча 61 26,8
БА середньотяжка персистуюча 49 21,4
БА тяжка персистуюча 5 2,1
АД (L20) 28 12,3
рпалося висипання при вживаннi певних харчових продуктiв, у 12,3 % — алерпя на медикаменти.
Вщомо, що кожен вид алергену (амброзiя, клiщ, пил, береза) — це комплекс бшкових молекул, серед яких на молекулярному рiвнi видiляють мажорш та мiнорнi алергени. Мажорнi алергокомпоненти — це такi алергеннi молекули, антитiла до яких зустрiча-ються у бiльше н1ж половини пащентш (Phl p 1 — тимофивка, Amb a 1 — амброзiя, Bet v 1 — береза, Art v 1 — полин, Ara a 1, 2 — арахю, Der p 1, 2 — клщ домашнього пилу D. pteronyssinus). Мшорш алергени — це дрiбнiшi за розмiром i менш iмуногеннi алергеннi молекули, яю зазвичай мiстяться в мен-шш кiлькостi, але наявнi у багатьох таксономiчних видах алергенiв, iнодi не близькоспорщнених. На-приклад, пацieнти iз сенсибiлiзацieю до мiнорних алергенiв берези Bet v 2, 4 реагують з високим сту-пенем гомологи до алергешв черешш, полину, со-няшника, яблука, грушi та ш. Потенцiйно пацieнти з наявнiстю специфiчних 1§Е-антитгл до мiнорного алергену клща Der p 10 (тропомiозин) мають бшьш високий ризик розвитку алерпчних реакцiй до мо-репродуктiв, креветок, равлиюв, паразитiв i комах. Тобто лише сенситизацiя до мажорних алергешв е маркером первинно! ютинно! сенситизацп [8, 11].
Ми вивчили взаемозв'язки м1ж результатами прик-теспв з рiзними алергенами згщно з кореля-цшним аналiзом (розрахунок коефiцiенту кореляцп Стрмана r) з метою встановлення можливо! пере-хресно! сенситизацП.
Найбiльш часто гшерчутливють до амброзп асо-щюеться з позитивними результатами прик-тесту до циклахени (r = +0,43) та соняшника (r = +0,48). Встановлений вiрогiдно позитивний середньо! сили зв'язок мiж прик-тестами з циклахеною та соняш-ником (r = +0,43). За даними B.E. García (2011), досить часто зустрiчаеться перехресна реакцiя мiж профiлiнами бур'янiв — полину Art v 4 та амброзп Amb a 8, що свщчить про високу вiрогiднiсть косенситизацп та спорiдненiсть мiж цими вида-
20,5
27
□ Контрольована I Частково контрольована Н Неконтрольована
Рисунок 3. Структура ступеня контролю бронхiальноi' астми у дтей (%)
но з класифжащею GINA перегляду 2014 р., у 33 (27 %) дгтей БА мала контрольований nepe6ir, у 64 (52,5 %) — частково контрольований, у 25 (20,5 %) — неконтрольований (рис. 3). Вщзначено, що майже половина пащенпв, о^м сезонних, мали цiлорiч-hí прояви АР. Причому у переважно! бiльшостi дь тей (166/85,56 %) за класифжащею ARIA АР мав персистуючий перебп. У 28 (14,4 %) тривалють кль нiчних проявiв не перевищувала 1 мiсяця, що вщпо-вщае iнтермiтуючому АР. Найчастше вiн був асощ-йований Í3 сенсибiлiзацiею до побутових алергенiв (клщових, епщермальних; коефiцiент кореляцц Спiрмена r = +0,51, p < 0,05) .
На момент обстеження у 28 (9,7 %) дгтей визна-чалися рiзнi прояви АД, у 17,9 % пащентш спосте-
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
ми рослин [6]. Найсильнiшу кореляцiю мають м1ж собою клiщi домашнього пилу D. pteronyssinus та D. farinae (r = +0.66). Кореляцшний зв'язок серед-Hboï сили встановлений м1ж видами рослин амей-ства злакових: вiвсяниця, ша збiрна, пирiй, райграс (r = +0,2—0,26). Коефщент кореляцИ Спiрмена у парi «мжст № 1 (дерева) — райграс» становить +0,53. Спостерпаеться асоцiацiя м1ж сенситизащею до берези та дуба (r = +0,28), липи (r = +0,43), ака-цИ (r = +0,28), грецького горка (r = +0,45), що в1ро-гiдно пов'язано з наявнютю гiперчутливостi до Bet v 2 та Bet v 1 гомолопчних протежв (профiлiнiв), яю зумовлюють перехресну реактивнiсть м1ж видами весняних дерев (сiмейства Fagaceae, Betulaceae а Corylaceae).
Цiкавим являеться взаемозв'язок м1ж свининою, м'ясом курки та яловичиною (r = +0,32—0,36), свининою та молоком (r = +0,36), мштаем та жовтком курячого яйця (r = +0,5) та быком курячого яйця (r = +0,3).
Сенситизац1я до одного з епiдермальних алергешв пов'язана з шшими видами епiдермальноï ri-перчутливостi. Наприклад, шерсть вiвцi — шерсть кролика (r = +0,26), шерсть кролика — шерсть собаки (r = +0,28). Також нами виявлена асощац1я м1ж позитивними результатами прик-теспв iз шерстю вiвцi та свининою (r = +0,36), що тдтверджуе даш B.E. Garcia та спiвавт. (2011).
Висновки
1. За останнi 7 роив поширенiсть сенситизацïï до основних алергешв у дгтей з алергопатолопею за-лишилась незмiнною. У структурi шкiрноï сенсити-зацИ домiнують пилковi алергени (85,5 %, з них до амброзИ гiперчутливi 47,8 %, соняшника — 49,5 %, циклахени — 38,5 %), що вщображае ешдемюлопч-ну ситуацiю у Швденному регiонi Украши.
2. Наявнiсть кореляцшних зв'язкiв м1ж рiзними видами алергешв (як спорщнених, так i таксономiч-но вщдалених) свщчить про можливi перехреснi реакций мiж ними. Тому дгтям iз полiсенситизацiею за результатами шорного алерготестування рекомен-дуеться обстеження методом молекулярноï алерго-д!агностики з метою встановлення iстинноï або пе-рехресно! алергИ.
3. У 72 % дгтей 1з БА спостерпаеться недостатнiй контроль за перебпом БА, що потребуе поглибле-
ного обстеження, onmMi3a^i нагляду за такими дь тьми, удосконалення просвгтньо! роботи.
Конфлжт штересш
Автори не мають конфлжту iнтересiв.
Список лгератури
1. Агафонова И.А. Эпидемиологическая характеристика аллергических заболеваний в Днепропетровском регионе / И.А. Агафонова, Г.В. Ленкова, Е.Т. Хлызина//Новости медицины и фармации. — 2010. — № 322. Аллергология, иммунология. — С. 5-7.
2. Гацкая Д. О. Динамика распространенности аллергических заболеваний среди детей и молодежи Винницкой области (результаты 1-го этапа эпидемиологического исследования) / Д. О. Гацкая, И.В. Корицкая // Астма та алергiя. — 2015. — № 1. — С. 17-25.
3. Пухлик Б.М. Питання nоширеностi та економiчноi ефек-тивностi лжування алергшних захворювань оргатв дихання в Украт / Б.М. Пухлик, 6.М. Дитяттвська, 1.В. Гогунська // КлМчна iмунологiя, алергологiя, шфектологы. — 2012. — № 2. — С. 5-7.
4. Allergic diseases and asthma: a global public health concern and a call to action / Ruby Pawankar [et al.]// World Allergy Organization Journal. — 2014. — Vol. 7. — P. 12-26.
5. Rands M. et al. Biodiversity conservation: challenges beyond 2010// Journal ofScience. — 2010. — Vol. 329. — P. 1298-1303.
6. Garcia B.E. Cross-reactivity Syndromes in Food Allergy / B.E. Garcia, M. T. Lizaso // J. Investig Allergol Clin Immunol. — 2011. — Vol. 21(3). — P. 162-170.
7. Langen U. Prevalence of allergic diseases in Germany / U. Langen , R. Schmitz,, H. Steppuhn // Bundesgesundheitsbl. —
2013. — Vol. 56. — P. 698-706.
8. Lueng О. Component resolved diagnosis: when should it be used?/ Olga Lueng, Victdria Cardona// Clinical and Translational Allergy. — 2014. — Vol. 4. — P. 28-37.
9. Mellon M. Pediatric asthma: improving management to reduce cost of care/ M. Mellon, B. Parasuraman // J. Manag. Care Pharm. 2004. — Vol. 10. — P. 130-141.
10. Maas J. et al. Morbidity is related to a green living environment // J. Epidemiol. Community Health. — 2009. — Vol. 63. — P. 967-973.
11. Hauser M. et al. Panallergens and their impact on the allergic patients//Allergy, Asthma and Clinical Immunology. — 2010. — Vol. 6. — P. 125-138.
12. Pawankar R. The WAO White Book on Allergy (Update. 2013). — 2013. — 248р.
13. Penders J. New insights into the hygiene hypothesis in allergic diseases [Text]/ J. Penders, K. Gerhold, C. Thijs// Gut. Microbes. —
2014. — Vol. 5(2). — P. 239-244.
14. Haahtela T. et al. WAO Special Committee on Climate Change and Biodiversity: The biodiversity hypothesis and allergic disease: world allergy organization position statement // World Allergy Organ. J. — 2013. — Vol. 6(1) — P. 3-10.
Отримано 28.10.15 ■
Кузнецова Е.Д.
Запорожский государственный медицинский университет
ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К ОСНОВНЫМ АЛЛЕРГЕНАМ У ДЕТЕЙ С АЛЛЕРГИЧЕСКИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ
Резюме. Актуальность. Распространенность аллергических заболеваний увеличивается с каждым десятилетием, что обусловлено климатическими изменениями, глобальным потеплением, удлинением сезона цветения растений, антропогенной нагрузкой на атмосферный воздух. Цель исследования — изучить гиперчувствительность к основным аллергенам у детей с аллергическими заболеваниями по результатам кожного аллерготести-
рования, а также проанализировать структуру заболеваний. Материалы и методы. Методом прик-тестирования обследованы 228 детей; оценка результатов проведена через 25—40 минут после постановки теста. Взаимосвязи между результатами прик-тестов с разными аллергенами изучались с помощью корреляционного анализа в пакете прикладной статистики Statistics 6.0. Результаты. К пыльцевым аллергенам чувствительны 85,5 % детей,
бытовым — 54 %, пищевым — 21 %, к грибковым — 35 %. Среди пыльцевых преобладает сенситизация к амброзии — 47,8 %, подсолнуху — 49,5 %, циклахене — 38,5 %; среди бытовых — к клещам рода D. р1вгоиу88ти8 и D. /аппав — 24 %, шерсти кошки 19,7 %, среди грибковых — к ЛШгпапа (23 %). Наиболее часто гипер-ергическая реакция (диаметр папулы > 8 мм) отмечена к циклахене (44 %), подсолнуху (46 %), амброзии (50, %), шерсти кошки (42 %), D. /аппав (39 %). Установлены преимущественно средней силы достоверные (р < 0,05) взаимосвязи между позитивными прик-тестами в парах: амброзия — циклахена (г = +0,43), амброзия — подсолнух (г = +0,43), клещ D. р1вгопу88ти8 — D. /аппав (г = +0,66), микст «береза, ольха, дуб, лещина» — рай-
грас (г = +0,53), говядина — желток яйца (г = +0,42), свинина — мясо курицы (г = +0,35), молоко (г = +0,36); шерсть овцы — свинина (г = +0,36). Заключение. Преобладание сенсибилизации к пыльцевым аллергенам отображает эпидемиологическую ситуацию в южном регионе Украины. Наличие корреляционных связей между разными видами аллергенов свидетельствует о перекрестных реакциях между ними. При множественных положительных результатах кожного аллерготестирования рекомендуется обследование методом молекулярной аллергодиагностики с целью установления истинной или перекрестной аллергии.
Ключевые слова: дети, гиперчувствительность, аллергены, аллергические заболевания.
Kuznietsova O.D.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
SENSITIVITY TO THE MAIN ALLERGENS IN CHILDREN WITH ALLERGIC DISEASES
Summary. Introduction. Prevalence of allergic diseases increases with every decade, which is determined by climatic changes, global warming, lengthening of season of pollination, anthropogenic loading on atmospheric air.
Objective of the research — to study hypersensitivity to the main allergens in children with allergic diseases based on the results of skin allergy testing, as well as to analyze the structure of diseases. Materials and methods. We have examined 228 children using skin prick testing, the estimation of results was conducted 25—40 minutes after performing the test. Associations between the results of skin prick test with various allergens were studied using cross-correlation analysis in the package of applied statistics Statistics 6.0. Results. 85.5 % of children were sensitized to the pollen allergens, domestic — 54 %, food — 21 %, fungal allergens — 35 %. Among pollen plants, there prevails sensitization to ambrosia — 47.8 %, sunflower — 49.5 %, cyclachaena — 38.5 %; among domestic allergens — to the tick species D.pteronyssinus and D.farinae — 24 %, cat hair — 19.7 %, among fungal — to Alternaria (23 %).
Most often hyperergic reaction (papule diameter > 8 mm) was observed to cyclachaena (44 %), sunflower (46 %), ambrosia (50 %), cat hair (42 %), D.farinae (39 %). We have established significant (p < 0.05) correlations of mainly middle strength between positive prick-tests in pairs: ambrosia — cyclachaena (r = +0.43), ambrosia — sunflower (r = +0.43), acarus D.pteronyssinus — D.farinae (r = +0.66), mixture «birch, alder, oak, hazel» — ryegrass (r = +0.53), beef meat — egg yolk (r = +0.42), pork meat — chicken meat (r = +0.35), milk (r = +0.36), wool of sheep — pork (r = +0.36). Conclusion. Predominance of sensitization to pollen allergens represents the epidemiological situation in the South region of Ukraine. The presence of correlations between the different types of allergens indicates the cross reactions between them. In case of multiple positive results of skin allergen tests, the study using molecular allergy diagnostic method is recommended to establish genuine or cross allergy.
Key words: children, hypersensitivity, allergens, allergic diseases.
