CC BY
39
K^JlVIребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-085.37-036.8 DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99770
Недельська С.М., Кузнецова О.Д.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запоржжя, Укра/на
Ефективнють aлepгeнспeцифiчноT iMyHOTepanii пилковими алергенами в дiтeй i3 позицiT молекулярноТ алергологп
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:142-7. doi: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99770
Резюме. Метароботи — встановити можяив1 причини неефективност1 аяергенспециф1чно1 iмуноте-рапп (АС1Т) пилковими алергенами (бур'ятв) у дтей 1з сезонним алергiчнимринтом i/або бронхiальною астмою на пiдставi вивчення гiперчутливостi до алергетв, анал^у анамнестичних даних. Матерiали таметоди. Проведено алерготестування 192 дтей. 52 патентам проведене анамнестичне опитування з акцентом на перехресну алергт та супутню патологю верхтх дихальних шляхiв, а також на ефек-тивтсть АС1Т. Статистична обробкарезультатiв проведена в програмi Statistica for Windows 6.0. Ре-зультати. Середхворих на полшоз переважала гтерчутливкть до амбрози (56 %), циклахени (46 %) та соняшника (58 %). До злакових рослин (райграс, грястиця, вiвсяниця) чутливi 10—20 % пацiентiв. 23 % дтей мають сенсибл^ацт до 5 та бшьше алергетв (в середньому до 3,3 ± 0,4). 52 % дтей мають супутню харчову алергж, 15 % — синдром оральноiалергп, третина дтей — аденоИдт вегетащ, гтертро-фж глоткових мигдалин, у 13 % алергiчний ринт ускладнювався синуситом. Незадовшьний ^aiтчний ефект АС1Тпилковими алергенами асоцювався з наявтстю поеднано'1' пилково-грибковоiсенсиб^ацй, перехресно'1' харчово'1' та пилково'1' алергп, is сенсибл^ащею до 4 та бшьше пилкових алергетв, з полiва-лентною алергiею, а також спостер^ався при поеднант алергiчногоришту ie синуситом (р < 0,05). Ви-сновки. Перед початком АС1Тдтям ш полшозами необхiдно визначити групуризику стосовноможливо'1' неефективностi цьогометоду терапп тарекомендувати Ш визначення специфiчних iмуноглобулiнiв кла-су Едо мажорних та мторних алергетв для прогнозування ефективностi АС1Т.
Ключовi слова: сезонний алергiчний ринт; алергенспецифiчна iмунотерапiя; дти; перехресна реак-тивтсть
Вступ
Зпдно з Постановою бвропейсько! асощацц алерголопв та клтчних iмунологiв ЕААС1 (2011 рж), поряд iз елiмiнацiйними заходами (уникнен-ням контакту з алергеном) застосовуеться етю-патогенетичний захщ л^вання та профшакти-ки алерпчних захворювань — алергенспецифiчна iмунотерапiя (АС1Т) [7]. При цьому саме АС1Т е методом медичного втручання, що може потенцш-но впливати на природний перебя1 захворювання; запобяати прогресуванню алерпчних хвороб, на-приклад приеднанню бронхiальноl астми до симптоматики алерпчного ришту (АР). За результатами лонптудинальних дослщжень, АС1Т не лише
ефективно полегшуе симптоми алергп, а й забез-печуе тривалу дш тсля завершення лжування. Пщ впливом АС1Т спостеряаеться змша сшввщношен-ня Т-хелперiв у 6iK активацп Т-клггин 1-го типу та пригшчення Т-хелперiв 2-го типу, зниження продукций 1Л-4, шдвищення рiвнiв 1Л-10, 1Л-12, гам-ма-iнтерферону. Iндукцiя регуляторних Т-клггин та формування периферично! Т-клиинно! iмунолоriч-но! толерантностi е основними мехашзмами АС1Т. FOXP3+CD4+CD25+ регуляторнi та IL-10 i TGF-ß-продукуючi клггани 1-го типу Treg (TR1) можуть за-побiгати розвитку алергiчних захворювань i вщгра-ють важливу роль у досягненш ефективностi АС1Т [1, 2, 6, 10].
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Кузнецова Олена Дмитр1вна, кандидат медичних наук, асистент кафедри факультетськоТ педетри, Запор1зький державний медичний ушверситет, проспект Маяков-ського, 26, м. Запор1жжя, 69035, УкраТна; e-mail: [email protected]; тел. +38(061) 224-94-07
For correspondence: Olena Kuznietsova, Candidate of Medical Sciences, Assistant at the Department of faculty pediatrics, Zaporizhia State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhia, 69035, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone +38(061) 224-94-07
Julia M. Kim та ствавтори у 2013 рощ провели систематичний метааналiз 13 рандомГзованих кль нiчних дослщжень з ефективностi п^дтирно! АС1Т, 18 рандомГзованих клiнiчних дослiджень з ефек-тивностi сублшгвально! iмунотерапГl та трьох робiт, присвячених порГвнянню цих двох методГв введення алергену для АС1Т. Виявилось, що доказова база е сильнГшою для сублшгвально! АС1Т. Однак обидва методи ефективш в зниженш клшГчно! симптоматики ринГту та астми (рГвень доказовостi А), менше впливають на очнГ симптоми, використання пре-паратГв базисно! терапГ1 астми та яюсть життя при симптомах ришту (рГвень доказовостГ В та С) [8].
Первинна цГль АС1Т полягае насамперед у редук-цГ! клшГчно! симптоматики алергГ!. P.M. Matricardi (2011) та колеги провели огляд дослГджень з оцГнки ефективностГ шдшюрно1 АС1Т у дГтей Гз сезонним алерпчним ринГтом. Було показано, що вже протя-гом першого сезону палшаци пацГенти, якГ отриму-вали АС1Т, вщмГчали зменшення вираженостГ симптоматики полшозу та/або спостерГгали зниження потреби у фармакотерапГ! (раннГй вплив АС1Т на клГнГчну симптоматику) [11]. Це стосувалося навГть тяжкого ришту, що впливав на якГсть життя хво-рих. При цьому якщо пацГенти мали сенсибГлГзацГю до шших алергенГв, окрГм пилкових, ефективнГсть АС1Т у них не була нижчою. 1мунотерапГя алерге-нами мае декГлька рГвнГв ефективностГ згщно з ре-комендац1ями бвропейсько! оргашзацп лГкГв (The European Medicines Agency) у протоколГ щодо роз-робки продуктГв для АС1Т Guideline on the clinical development of products for specific immunotherapy for the treatment of allergic diseases. Вище описаний первинний ефект. Подальший ефект АС1Т полягае в покращеннГ симптоматики/потреби в медикаментах + зниженш шюрно! гшерчутливостГ та симпто-мГв шзньо! фази алерпчно! реакцГ!; персистуючий ефект — вищеописанГ ефекти вщмГчаються пГсля завершення лГкування; превентивний ефект АС1Т проявляеться в запобГганнГ приеднанню Гнших ви-дГв сенсибшзаци [9].
Для шдбору алергену для проведення АС1Т необхГдно точно ГдентифГкувати алерген, що про-вокуе клГнГчнГ симптоми. XXI столптя ознамену-валося розвитком молекулярно! алергодГагности-ки, вГдкриттям мажорних та мшорних алергенГв, паналергенГв, що зумовлюють перехреснГ реакцГ! мГж спорвдненими видами рослин та/або хар-чових продуктГв. ПацГенти, яй мають позитив-нГ результати прик-тестГв Гз багатьма пилковими алергенами, можливо, мають сенсибтзащю до паналергенГв або мГнорних алергенГв. Показано, що використання методГв молекулярно! дГагнос-тики змушуе змГнити АС1Т, пГдГбрану за результатами шюрних прик-тестГв, бГльше н1ж в 50 % випадюв, а отже, у груш пащенпв з полГвалент-ною сенсибЫзащею висока ймовГрнГсть неправильного призначення АС1Т. Наприклад, АС1Т амброзГйним алергеном буде ефективною при на-явностГ сенсибтзацп до головного алергену Amb
a 1, Amb a 3 та неефективною при сенсибЫзацп до мшорних алергешв Amb a 6 (лшдтранспорту-ючий бiлок, гомологiчний алергену полину Art a 3), Amb a 8 (профшш), Amb a 9 та 10 (полькаль-цин) (http://fooke.ru/production/molekulyarnaya-allergodiagnostika. html) [5, 12, 13].
На сьогодш алергологи в Украш використову-ють як шдшюрний метод введення алергену (пере-важно в умовах стацiонару), так i сублiнгвальний та пероральний, що мають перевагу серед пащенпв за-вдяки неiнвазивностi, безболiсностi та можливостi отримувати лiкування в домашнiх умовах. У м. За-пор1жж1 в обласному алерголопчному вщдгленш КУ «Запорiзька мюька багатопрофшьна дитяча л1-карня» проводиться тдшюрна АС1Т пилковими, клiщовими алергенами. У ходi пщшюрно! АС1Т рослинними алергенами зсув у бж Th1-хелперiв та пiдвищення рiвня iнтерферону альфа спостертали-ся пiсля 12 мюящв лiкування (кiнцевими точками також були 3, 6, 9 мюящв). За даними лгтератури, найбiльш високий ефект АС1Т досягаеться при по-лiнозi й становить 80—90 %. Однак, згщно з нашими спостереженнями, близько 15—20 % дгтей, хворих на полшоз, та !х батькiв вiдмiчають незадовiльний ефект вщ АС1Т пилковими алергенами [3, 4].
Тому метою жшо! роботи було встановити мож-ливi причини неефективностi АС1Т пилковими алергенами (бур'яшв) у дiтей i3 сезонним алерпч-ним ринiтом та/або бронхiальною астмою на пщ-ставi вивчення гiперчутливостi до алергенiв, аналiзу анамнестичних даних.
Матерiали та методи
Проведено алерготестування 192 дiтей (середнiй вiк 9,8 ± 2,7 року), хворих на сезонш прояви алер-гiчного ришту та/або бронхiально! астми, прик-методом за стандартною методикою пилковими алергенами ТОВ «1мунолог» (м. Вiнниця). За пози-тивний результат вважали дiаметр папули/гшеремп 5 мм та бгльше. 52 пацiентам проведене анамнес-тичне опитування за допомогою розроблено! нами анкети, що мютила питання стосовно перехресно! алергй (пилково-харчово!, синдрому орально! алер-ri'i), супутньо! патологи верхшх дихальних шлях1в, а також щодо ефективност АС1Т. Статистична об-робка результапв проведена в програмi Statists for Windows 6.0 1з використанням описово! статистики, кореляцiйного аналiзу (коефщенту рангово! коре-ляци Спiрмана).
Результати
При анал!з! результатiв алерготестування 192 па-цiентiв, хворих на полшоз, було виявлено, що пе-реважала гшерчутливють до амбрози, циклахени та соняшника. До злакових рослин (райграс, грястиця, в1всяниця) чутлив1 10—20 % пащенпв (табл. 1).
До алергешв топол!, акаци, пир1ю, тимофивки, дубу, м'яти, кропиви, волоського гор1ху позитивш реакци прик-тестiв спостерiгалися у 3—7 дгтей, що становило 1,5—3,6 %.
Щкаво, що 23 % дiтей мають сенсибiлiзацiю до 5 та б!льше алергенiв рослин (табл. 2). У середньому дгти iз сезонною алерпею чутливi до 3,3 ± 0,4 пил-кового алергену.
За результатами опитування та анкетування 52 % дггей мають супутню харчову алергго, 15 % пащ-ентiв вiдмiчають реакцп губ, ротово! порожнини (у виглядi свербшня, короткочасно! гшеремп та ви-сипу) при вживанш певних продуктiв, найчастше томатiв, горiхiв, насiння (синдром орально! алергп). Також третина дiтей мають рiзного ступеня тяжко-стi аденощш вегетац!!, гiпертрофiю глоткових миг-далин, у 13 % АР ускладнювався синуситом.
Опиташ д!ти отримали вщ 3 до 4 курс!в перед-сезонно! АС1Т (з грудня по квгтень — травень) п!д-шюрним методом алергенами 6ур'ян!в. А6солютн!й бгльшосп дiтей АС1Т проводили декiлькома алергенами у Форм! мжсту: амброз1я, циклахена, полин, лобода, соняшник. АС1Т 1 алергеном (амброз1я або соняшник) отримувало лише 6 д!тей (10 %).
Алергени для проведення АС1Т для кожного пац!ента були обраш за результатами прик-тест!в у взаемозв'язку з кл!н!кою сезонних прояв!в алергп та концентращею загального ^Е, р!дше — спе-
циф!чного ^Е до бур'янистих рослин. Виявилося, що 1/5 дггей в!дзначали в!дсутн!сть клжчного ефекту, симптоми полшозу в них зберпалися або змшювали сво! часов! рамки. При цьому у 82 % з них спостер!галася наявшсть перехресно! пил-ково-рослинно! алергп. За результатами анал!зу таблиць спряженост! незадовшьний кл!н!чний ефект АС1Т пилковими алергенами асощювався з наявшстю поеднано! пилково-грибково! сен-сибтзацп, перехресною харчовою та пилковою алерпею, сенсиб!л!зац!ею до 4 та бгльше пилкових алергешв, спостерпався частше при поеднанн! АР !з синуситом, а також за наявност! в дитини пол!валентно! алергп (р < 0,05).
Вважаемо, що становитиме штерес кмтчний ви-падок анафглактичного шоку (АШ) у д!вчинки Т., 17 роюв, в аспект! перехресно! алергп.
Пащентка була доставлена бригадою швидко! допомоги у вщдшення реашмацп та неввдкладно! терапп КУ «Запор!зька мюька багатопрофшьна дитяча лжарня № 5» о 21:15 з! скаргами на не-значне запаморочення, ошмшня нижньо! губи та язика, утруднене дихання через шс. З анамнезу ведомо, що через кглька хвилин тсля вжи-
Таблиця 1. Структура шюрноУ сенсиб'ш'зацп до пилкових алергешв у дтей, хворих на пол1ноз, п = 192
Алерген Кшьмсть позитивних реакцш (абс.) Частка позитивних реакцш (%)
Амброзiя 108 56
Полин 44 23
Лобода 20 10
Циклахена 88 46
Соняшник 112 58
Кукурудза 41 21
Береза 22 11
Мтст см^никових трав 26 13,5
Кульбаба 23 12
Грястиця збiрна 14 7
Вiвсяниця 13 6,8
Райграс 24 12,5
Мтст злакових трав 38 20
Таблиця 2. Результати дослдження сироватки кров! на маркери
Найменування Результат Норма
Соняшник w204, ^Е (кОд/л) 11,66 До 0,35
Триптаза, мкг/л 18,92 До 10
Амброзiя w1, ^Е (кОд/л) 6,90 До 0,35
Головы алергокомпоненти пилку дерев (гВе^1(гесотЫпапЦ ЫгсЬфоИеп) 0,04 До 0,35
Головы алергокомпоненти пилку амбрози АтЬа 1 0,08 До 0,35
Загальний ^Е (МО/мл) 960 До 100
□ 1-2 апергени
□ 3-4 алерегни
□ 5-6 алергешв I 7-8 алергенпв
Рисунок 1. Структура результатв прик-тестування з пилковими алергенами залежно вд клькост позитивних теств у одного патента (%)
вання халви приблизно о 20:15 пащентка ввд-чула ошмшня нижньоï губи та язика, з'явилися неприемш ввдчуття за грудиною, утруднення носового дихання. Через 10 хвилин вiдмiчалися приливи жару, набряк обличчя, вух, генералiзо-вана висипка за типом кропив'янки, запаморо-чення, короткочасно втратила свщомкть. Мати зробила внутршньом'язово ш'екцш дексамета-зону 4 мг та вщразу викликала швидку медичну допомогу, що пршхала через 10 хвилин. При ви-мiрюваннi артерiальний тиск становив 80/50 мм рт.ст. Були введет адреналш, дексаметазон, дь вчинка госпiталiзована. Ранiше дiвчинка мала неприемш ввдчуття набряку язика та губ тсля вживаннi насiння соняшника та арахiсу. Також мае сильну мкцеву реакцiю при укусах комарiв. З 15 рокiв страждае ввд полiнозу, переважно в травнi та серпш. Мати дiвчинки хвора на сезон-ний алергiчний ринiт.
При об'ективному обстеженш в умовах вщ-дiлення невiдкладноï допомоги стан пащентки стабiльний, артерiальний тиск 115/70 мм рт.ст. Шюра блiдо-рожева, достатньоï вологосп, не-значний набряк верхнiх повж, одиничнi уртикар-нi елементи на тулубь Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, хрипи не вислуховуються. Тони серця рш^чш, шумiв немае, частота серце-вих скорочень 90/хв. Живи" м'який, при пальпацИ безболiсний.
У сироватщ спостерiгаеться пщвищення рiвня за-гального IgE, триптази, специфiчних ^Е до соняшника, амбрози (табл. 2). При цьому до мажорних алер-генiв амбрози та берези пащентка не сенсибшзована. Повний профшь компонентно! алергодiагностики дшчинка не пройшла з матерiальних причин.
Обговорення
Переважна сенсибiлiзацiя до пилкових алергенiв у м. Запорiжжя пiдтверджуе невщухаючий штерес до проблеми сезонно! алергп. На сучасному етапi розвитку наукових знань технологи молекулярно! алергодiагностики стають невщ'емною частиною клтчно! практики. Особливо актуальш вони при виборi алергену для АС1Т та пошуку вiдмiнностей ютинно! сенсибшзацп вщ перехресно! внаслщок сенсибшзацп до мiнорних алергенiв та полiвалент-но! алергп.
Згiдно з результатами нашо! роботи, близько 20 % пащенпв, якi отримували АС1Т пилковими алергенами, ввдмггили недостатнiй ефект або його вщсутшсть взагалi. Ми помггили, що цi дiти переважно мали гшерчутливють до 4 та бшьше алерге-нiв, якi були включеш до мiксту смiтникових трав для проведення АС1Т. Можливо, щ дiти мають сенсибiлiзацiю до мшорних алергенiв, що зумо-вило позитивш результати алергопроб до кiлькох бур'янистих трав, а справжня сенсибтзацш при-сутня тiльки до алергенiв амбрози, якi перехресно реагують з шшими бур'янами, соняшником, березою. Але, як видно з рис. 2, 90 % пащенпв отримували АС1Т мжстами бур'янiв та лише 10 % — мо-ноалергеном.
Харчовi алергени горiхiв (насамперед арахь су) належать до термостабшьних алергенiв, що зберпають сво! алергеннi властивостi в шлун-ково-кишковому трактi пiд впливом кислот. У дiвчини з вищенаведеним прикладом АШ спо-стерiгаеться сенсибтзащя до головних алерге-нiв горiхiв, що належать до лшвд-транспорту-ючих або запасних бiлкiв (lipid-transferproteins, storageproteins) (табл. 3).
У пацiентки е справжня алергш до термоста-бшьних алергенiв арахiсу й насiння соняшника, що належать до групи неспецифiчних бшюв-переносникiв лiпiдiв i запасних бшюв. Вдруге розвинулася пилкова алерпя на зразок «насшня соняшника — соняшник-амброзiя». Тому дана дитина належить до групи високого ризику ви-никнення тяжких алерпчних реакцiй, i проведення АС1Т !й не показане.
Використання компонентно! алергодiагнос-тики, на жаль, обмежуеться фшансовими мож-ливостями пащента, тому практикуючому лжа-ревi необхвдно проаналiзувати iндивiдуальний профiль шюрно! сенсибтзацп та клiнiчну симптоматику кожного пащента й видшити дiтей, яким показана молекулярна алергодiагностика, з метою удосконалення лжування та профшакти-ки алергп.
Алергени для ACIT
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 □ 1 аперген ■ Mîkct бур'яшв ■ Ihluî комбмацн
Рисунок 2. Склад алергенв для проведення АС1Т пщшюрним методом
Примтка: у мкст смтникових рослин входять амброз'я, полин, лобода, циклахена.
Таблиця 3. Харчов! алергени високого та низького ризику, що викликають анафлаксю
Джерело Високий ризик Низький ризик
Apaxic Arah 1, 2, 3, 9 Arah 8, профтш, CCD
Фундук Cor a 8, 9, 14, профтш, CCD Cor a 8, 9, 14, профтш, CCD
Грецький ropix Jug r 1, 2, 3 Профтш, CCD
Соя Gly m 5, 6, (4), профтш, CCD Gly m 5, 6, (4), профтш, CCD
Фрукти родини розоцв^них Gly m 5, 6, (4) Pru p 1, Mal d 1, профтш, CCD
Пшениця Tri a 14, Tri a 19 Профтш, CCD
Примтка: CCD — перехрестно реагуюча вуглеводна детермШанта.
Висновки
Перед початком АС1Т дгтям i3 полшозами необ-хщно визначити групу ризику стосовно можливог неефекгивностi цього методу терапп. До не! слад вщнести дггей i3 сенсибiлiзацieю до 4 та бгльше пилкових алергешв, наявшстю орального алерпчного синдрому, супутньою патолопею лор-органiв, зо-крема аденощними вегетацiями, хронiчним синуситом. Таким дням рекомендоване визначення специфiчних iмуноглобулiнiв класу Е до мажорних та мшорних алергенiв. За допомогою молекулярног дiагностики також можливо оцiнити ризик виник-нення системних (анафглактичних) реакцiй у дггей iз перехресною харчовою алерпею та покращити профглактичш заходи, зокрема, у пащенпв iз ораль-ним алерпчним синдромом.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфл^у iнтересiв при пiдготовцi даног статп.
Reference
1. Torshkhoeva RM, Namazova-Baranova LS, Muradova OI, Tomilova AYu, Voznesenskaya NI. Allergen-specific immunotherapy in children with pollinosis. Voprosy sovremennoy pediat-rii. 2014;1(13):155—161. doi: 10.15690/vsp.v13i1.927. (in Russian)
2. Balabolkin II. Allergen-specific immunotherapy in children with allergic diseases. Farmateka. 2014;S4(14):21-6. (in Russian)
3. Besh OM, Radchenko OM. Allergen — specific immunotherapy and its role in treatment of the bronchial asthma: current state of art. ECPB. 2014; 3:77-85. (in Ukrainian)
4. Grishilo PV. Allergen specific immunotherapy: standard approaches and novel views. Klinichna Imunologya, alergologiya, infek-tologiya. 2011;6-7(45-46): 25-28. (in Ukrainian)
5. Canonica GW, Ansotegui IJ, Pawankar R, et al. A WAO - ARIA -GALEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics. World Allergy Organ J. 2013 Oct 3;6(1):17. doi: 10.1186/1939-45516-17.
6. Koritska IV. Allergen specific immunotherapy: recommendations and practical aspects. Klinichna Imunologya, alergologiya, in-fektologiya. 2012;58(9):15-18. (in Ukrainian)
7. Cox L, Nelson H, Lockey R, et al. Allergen immunotherapy: A practice parameter third update. J Allergy Clin Immunol. 2011 Jan;127(1 Suppl):S1-55. doi: 10.1016/j.jaci.2010.09.034.
8. Kim JM, Lin SY, Suarez-Cuervo C, et al. Allergen-specific immunotherapy for pediatric asthma and rhinoconjunctivitis: a systematic review. Pediatrics. 2013 Jun;131(6):1155-67. doi: 10.1542/ peds.2013-0343.
9. CHMP. Clinical Development of Products for Specific Immunotherapy for the Treatment of Allergic Diseases, Adopted guideline. 2008. Availablefrom: http://www.ema.europa.eu/ema/index.jsp?curl=pages/ regulation/general/general_content_001212.jsp&mid=
10. Hiroyuki F, Soyka MB, Akdis M. Mechanisms of allergen-specific immunotherapy. Clin Transl Allergy. 2012; 2: 2. doi: 10.1186/2045-7022-2-2.
11. Matricardi PM, Kuna P, Panetta V, Ulrich W, Narkus A Subcutaneous immunotherapy and pharmacotherapy in seasonal allergic rhinitis: A comparison based on meta-analyses. J Allergy Clin Immunol. 2011 Oct;128(4):791-799.e6. doi: 10.1016/j.jaci.2011.03.049.
12. Valenta R, Campana R, Focke-Tejkl M, Niederberger V. Vaccine development for allergen-specific immunotherapy based on recombinant allergens and synthetic allergen peptides: Lessons from the past and novel mechanisms of action for the future. J Allergy Clin Immunol. 2016Feb;137(2):351-7. doi: 10.1016/j.jaci.2015.12.1299.
13. El-SayedZA, El-Farghali OG. Allergen-specific immunotherapy in children. Egypt J Pediatr Allergy Immunol 2012;10(2):55-67.
OTpuMaHO 16.02.2017 ■
Недельская С.Н., Кузнецова О.Д.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Эффективность аллергенспецифической иммунотерапии пыльцевыми аллергенами у детей
с позиции молекулярной аллергологии
Резюме. Цель работы — установить возможные причины неэффективности аллергенспецифической иммунотерапии (АСИТ) пыльцевыми аллергенами у детей с сезонным аллергическим ринитом и/или бронхиальной астмой на основании изучения гиперчувствительности к аллергенам, анализа анамнестических данных. Материалы и методы. Проведено аллерготестирование 192 детей. 52 пациентам проведен анамнестических опрос с акцентом на перекрестную аллергию и сопутствующую патологию верхних дыхательных путей, а также эффективность АСИТ. Стати-
стическая обработка результатов проведена в программе Statistica for Windows 6.0. Результаты. Среди больных пол-линозом преобладала повышенная чувствительность к амброзии (56 %), циклахене (46 %) и подсолнечнику (58 %). К злаковым (райграс, ежа, овсяница) чувствительны 10—20 % пациентов. 23 % детей имеют сенсибилизацию к 5 и больше аллергенам (в среднем к 3,3 ± 0,4). 52 % детей имеют сопутствующую пищевую аллергию, 15 % — синдром оральной аллергии, треть детей — аденоидные вегетации, гипертрофию глоточной миндалины, у 13 % аллергический ринит
осложнялся синуситом. Неудовлетворительный клинический эффект АСИТ пыльцевыми аллергенами ассоциировался с наличием сочетанной пыльцово-грибковой сенсибилизации, перекрестной пищевой и пыльцевой аллергии, с сенсибилизацией к 4 и более пыльцевым аллергенам, с поливалентной аллергией, а также наблюдался при сочетании аллергического ринита с синуситом (р < 0,05). Выводы. Перед началом АСИТ детям с поллинозами необходимо
определить группу риска возможной неэффективности этого метода терапии и рекомендовать им определение специфических иммуноглобулинов класса Е к мажорным и минорным аллергенам для прогнозирования эффективности АСИТ.
Ключевые слова: сезонный аллергический ринит; алер-генспецифическая иммунотерапия; перекрестная реактивность
S.M. Nedelska, O.D. Kuznietsova
Zaporizhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Effectiveness of allergen-specific immunotherapy with pollen allergens in children from the viewpoint of molecular allergology
Abstract. Background. Allergen-specific immunotherapy as elimination procedures is the only method of treatment and prevention of allergic disorders formation and exacerbation of clinical symptoms. One of the approaches to molecular diagnosis is choice of allergen for allergen-specific immunotherapy (ASIT). The purpose of our study was to identify possible reasons of failure of ASIT with pollen allergens (predominantly weeds) in children with seasonal allergic rhinitis (hay fever) and/or bronchial asthma based on studying hypersensitivity to the allergens, analysis of anamnestic data. Materials and methods. Allergy skin prick tests were conducted to 192 children (middle age 9.8 ± 2.7 years) with the seasonal symptoms of rhinitis and/or bronchial asthma according to standard methodology with pollen allergens of Immunolog Ltd (Vinnytsia). We evaluated positive results as 5 mm and higher diameter of papula/hyperemia. The anamnestic survey was carried out in 52 patients by means of the questionnaire that contained questions about cross allergy (pollen-food, oral allergy syndrome), concomitant pathology of upper respiratory tract and effectiveness of ASIT, which is elaborated by us. Results. The skin prick tests show that in 192 patients, who have hay fever, ragweed, sunflower sensibilization predominates (56 and 58 %, correspondingly). About 10—20 % of children are sensitive to cereals (ryegrass, fescue). To the allergens of poplar, acacia, couch-grass, oak, mint, nettle, walnut, the positive reactions of prick tests were observed in 3—7 children, that is 1.5—3.6 %. According to our results, 23 % of patients had sensibilization to 5 and more pollen allergens. 52 % of children had concomitant food allergy, 15 % of patients have
reactions of the lips, oral cavity when using certain products, mostly tomatoes, nuts, seeds (they were diagnosed oral allergy syndrome). Also, one third of children have varying degrees of adenoid hypertrophy, tonsils hypertrophy, allergic rhinitis is complicated by sinusitis in 13 % of cases. Children received
3 to 4 courses of preseason subcutaneous ASIT (December to May) according to classic scheme. The vast majority of children got mixed extracts of ragweed, cyclachaena, mugwort, quinoa, sunflower (90 %). One allergen (ragweed or sunflower) has been used only in 6 children (10 %). We detected that 1/5 children had no clinical effect, the symptoms of hay fever were not diminished or changed their temporal frames. 82 % of patients without effect of ASIT had cross plant-food allergy (oral allergy syndrome). Conclusion. Before the beginning of ASIT in children with hay fever, the doctor must define a high-risk group in relation to its possible ineffectiveness. We suggest taking into account children with sensitization to
4 and more pollen allergens, with the presence of oral allergic syndrome, concomitant pathology of ENT organs, in particular, adenoid hypertrophy, chronic sinusitis. Such children are recommended to make a profile of molecular allergy diagnostics to determine the specific immunoglobulines E to the major and minor allergens. Component resolved molecular allergy diagnostics maybe also helpful in estimation the risk of systemic (anaphylactic) reactions in children with cross reactivity (pollen-food allergy) and in improvement of preventive measures, in particular, in patients with oral allergy syndrome. Keywords: seasonal allergic rhinitis; allergen-specific immu-notherapy; children; cross reactivity
