CC BY
20
K^ßs /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-085.37-053.2 НЕАЕЛЬСЬКА С.М, ТАРАН Н.М. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
KAiHiKO-iMYHOAOriHHi ОСОБЛИВОСТ АЛЕРГЕНСПЕЦИФ1ЧН01 iMYHOTEPAnil БP0HXiAAЬH0l' АСТМИ В ДГТЕЙ
Резюме. У сmаmmi наведенорезультати до^дження 1з вивчення клiнiко-iмунологiчного перебку бронх^ альног астми залежно вгд и фенотипу та тривалостi специфiчноi iмунотерапii. Выявлено, що алерген-специфiчна iмунотерапiя клщовими, етдермальними та пилковими алергенами клжчно та iмунологiчно е високоефективним методом лкування бронхiальноi астми в дтей. 1мунотерат.я клщовими алергенами мае бльшу клжчну ефектившсть, шж пилковими та етдермальними. За iмунологiчними показни-ками алергенспецифiчна iмунотерапiя етдермальними алергенами бльш ефективна, шж клщовими та пилковими, що може бути пов'язане з особливстю поширеностi етдермальних алергешв тварин у на-вколишньому середовищi. Використання алергенспецифiчноi iмунотерапii в лкуванш бронхiальноi астми дозволяе iмунореабiлiтувати дтей, як маютьрiзнi види сенситизащ. Ключовi слова: алергенспецифiчна iмунотерапiя, бронхiальна астма, дти, алергени.
Останшми роками значно збГльшилася кГлькють дГ-тей та пщлитав, яю страждають вщ бронхГально! астми. За даними офщшно! статистики, гх число перевищуе чверть мГльйона чоловж на територи Укра!ни [1, 6, 9]. БронхГальна астма — полГетюлопчне захворювання, у розвитку якого вщграють роль як внутршт фактори ризику, що зумовлюють схильшсть до нього людини, так i зовнiшнi фактори, як1 викликають розвиток тако! патологи у схильних до не! людей, призводять до за-гострення захворювання або до тривалого збереження симптомiв хвороби [2, 4, 8]. Досягнутий у даний час прогрес у вивченнi механiзмiв розвитку БА став основою для розробки ново! концепци ц патогенетичного лiкування, згГдно з якою основу астми як захворювання становить алергiчне запалення дихальних шляхТв г пов'язана з ним гшерреакгившсть бронхГв.
До сьогоднг базисним у терапг! БА вважаеться при-значення протизапальних препарат. До алергенспе-цифгчно! шунотерапи (АС1Т) ставлення неоднознач-не, гнколи — скептичне [3, 5]. Усе це висувае на перший план невиршенг питання терапг! БА в дггей: пошук методгв дц на всг ланки патогенезу алерггчного проце-су, змГну характеру реагування дитячого органгзму на природну експозицгю алергену. Таким чином, одним гз невиргшених питань лГкування БА е пошук нових кри-терцв активностг запалення, вивчення гх дгагностично! гнформативностг, монгторинг гмунологгчних г бгохГмгч-них показникгв при застосуваннг алергенспецифгчно! гмунотерапг! в дггей, хворих на бронхГальну астму [7, 8].
Тому метою дослщження стало пщвищення ефек-тивносп л1кування бронх1ально! астми в дггей методом АС1Т залежно вщ його тривалост1 та клшжо^му-нолопчних зм1н.
Ми поставили таке завдання: вивчити клшжо^му-нолог1чний переб1г бронх1ально! астми залежно вщ ll фенотипу та тривалосп специф1чно! 1мунотерапП.
Об'ект дослщження: патолопя бронхопульмональ-но1 системи в дггей у р1зн1 фази захворювання (заго-стрення, ремю1я). На момент дослщження стартова терашя вщповщала ступеню тяжкост1 БА.
Методи дослщження
Були застосован1 кл1н1чн1, бiохiмiчнi (визначення загального та алергенспецифiчних IgE та еозинофшь-ного катiонного бшка сироватки кровi), провокацiйнi шкiрнi тести методом прик-тестування з основними пилковими, побутовими та харчовими алергенами, iнструментальнi методи дослщження.
У робот була дослщжена ефекгивнiсть АС1Т алергенами клiщiв (Der p1, Der f1), епщермальними алергенами копв та собак (Fel dl, Can f1) та сумiшшю
Адреса для листування з авторами: Таран Н.М.
E-mail: mar4uk [email protected]
© Недельська С.М., Таран Н.М., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
алергешв пилкових рослин. Облiк клiнiчних показ-никiв проводився через 4—5 роюв вщ початку алер-генспецифiчноI iмунотерапu, осктьки саме така 11 тривалють е найбiльш ефективною.
На початку лжування проводили облiк клiнiчних та лабораторних показникiв у 497 дггей, якi в подаль-шому були подалеш на групи залежно вщ виду алер-гену, що використовувався для АС1Т. Алергенспеци-фiчну iмунотерапiю клiщовими алергенами отримали 287 дггей, середнiй вiк — 15,7 року (70,3 % хлопчиюв та 29,7 % дiвчаток; частота БА легкого та середнього ступеня тяжкостi — 35 та 65 %). АС1Т епщермальни-ми алергенами отримали 48 дггей, середнiй вiк — 14,9 року (69,8 % хлопчиюв та 30,2 % дiвчаток; частота БА легкого та середнього ступеня тяжкосп — 33,9 та 66,1 %). АС1Т пилковими алергенами отримали 162 дитини, середнш вiк — 15,2 року (71,1 % хлопчиюв та 28,9 % дiвчаток; частота БА легкого та середнього ступеня тяжкосп — 34,8 i 65,2 %). Аналiзованi показ-ники пiсля лжування порiвнювали зi значеннями до лжування в загальнiй групi дiтей.
Пщ час проведення алергенспецифiчноI iмуно-терапи рiзними видами алергенiв у вск групах дiтей спостерiгалося вiрогiдне зниження частоти та трива-лостi денних i нiчних нападiв задухи (табл. 1).
Уведення епщермальних та пилкових алергешв дозволило досягти практично повного зникнення нападав у 100 % випадюв, у той час як введення кль щових — лише у 95—98 %. Але нами не виявлено ста-тистично вiрогщноI рiзницi в середнiй бальнiй ощнщ динамiки симптоматики астми залежно вщ виду алер-гену, що вакцинуеться.
Пщ час проведення АС1Т ми спостерiгали регрес не тшьки клiнiчних проявiв бронхiальноI астми, а й супутньо'1 патологи. Так, тсля лiкування клщови-ми алергенами алерпчний ринiт i/або кон'юнктивiт збериались у 30,96 % хворих. АС1Т епщермаль-ними алергенами дозволила зменшити цi прояви
до 15,38 %, а терапiя пилковими алергенами — до 35,29 %. Регрес CTMnroMiB пщ впливом терапп на-очно пщтверджувався бальною оцiнкою. Клiнiчнi прояви до лжування — 2,64 ± 0,06 бала, пiсля за-вершення курсу АС1Т клiщовими, епщермальни-ми та пилковими алергенами оцшка статистично вiрогiдно знизилася до 0,41 ± 0,05 бала, 0,15 ± 0,06 бала, 0,53 ± 0,24 бала вщповщно. Анaлогiчною була бальна динамжа симптомiв ураження шк1ри пiсля контакту з причинно-значимим алергеном. Оцiнкa симптому зменшилася з 3,21 ± 0,99 бала перед про-веденою тератею до повно! (при АС1Т епщермаль-ними алергенами) лжвщацп клтчно! симптоматики (табл. 2).
Анaлiз цих даних засвщчуе, що пщ впливом алер-генспецифiчноl iмунотерaпГi бшьшою мiрою знижу-вались ознаки сенситизащ! до епщермальних алерге-нiв — у 100 % дггей була вщсутньою реакц1я слизових та шк1ри на контакт iз домaшнiми тваринами. Середнш бал клтчного показника ступеня бронх1ально! гiперреaктивностi (характер та виражешсть реакци дихальних шлях1в на контакт iз причинно-значимим алергеном) пiсля лжування був вiрогiдно бшьш низь-ким для АС1Т епщермальними алергенами, шж алергенами пилку або клвдв.
Пщ час проведення лiкувaння методом алерген-специфiчноl iмунотерaпГi рiзними видами алергешв у вск групах дггей спостерiгaлося вiрогiдне зниження частоти та тривалосп денних i нiчних нападав ядухи. Дaнi нaведенi в табл. 3.
Величина об'ему фжсованого видиху, виражена у вщсотках вщ значень вжово! норми, вiрогiдно збшь-шувалася лише пщ час вакцинаци пилковими алергенами, а абсолютна величина пжово! швидкосп видиху — епщермальними та пилковими алергенами. Пщ час проведення яюсно! та бально! оцiнки ефектив-ностi АС1Т рiзними алергенами щодо покращення покaзникiв функцП зовнiшнього дихання найбшьш
Таблиця 1. Вплив АС1Т р1зними алергенами на частоту денних i н1чних напад'в задухи та Ух максимальну
тривалють у дтей ¡з бронх'альною астмою
АС1Т
Показник До лжування Клщовими Епщермальними Пилковими
алергенами алергенами алергенами
Частота нападiв удень, %
Рщше 1 разу на мюяць або вщсутн 15,64 94,32 100 100
Частше 1 разу на мюяць 37,91 4,55 0 0
Щоденно та частше 46,45 1,14 0 0
Оцшка, бали 3,75 ± 0,12 0,30 ± 0,09* 0,23 ± 0,08* 0,17 ± 0,17*
Частота нападiвуноч'1, %
Рщше 1 разу на мюяць або вщсутн 15,79 98,51 100 100
Частше 1 разу на мюяць 73,21 1,49 0 0
Щоночi та частше 11,00 0 0 0
Оцшка, бали 3,08 ± 0,09 0,07 ± 0,02* 0,10 ± 0,05* 0,00 ± 0,00*
Максимальна тривал'ють нападiв, %о
Вщсутн або тривають до 30 хвилин 23,92 98,96 100 100
Тривають до 6 годин 31,58 1,04 0 0
Тривають бтьше 6 годин 44,50 0 0 0
Оцшка, бали 3,68 ± 0,14 0,16 ± 0,03* 0,21 ± 0,07* 0,06 ± 0,06*
Примтка: * — статистична в1рогщн1сть вщм1нностей (p < 0,05) порiвняно ¡з значеннями до лкування.
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
значимi змiни спостерiгалися в дiтей iз сенсибшзащ-ею до алергенiв пилкових рослин.
Незалежно вщ рiзновидiв алергетв проведена алер-генспецифiчна iмунотерапiя була клтчно ефективною й дозволяла контролювати величини шково! швидкостi видиху не менше нiж у 93 % випадкш. При цьому баль-на оцшка знижувалася з 2,45 ± 0,04 бала до 0,00 бала.
Найбшьшо! уваги, на наш погляд, заслуговують показники поршняльно! клтчно! ефективносп ви-
користання клiщових, епщермальних та пилкових алергешв для проведення АС1Т (рис. 1).
Отже, алергенспецифiчна iмунотерапiя причин-но-значимими алергенами в 93 % випадюв сприяе доброму клiнiчному ефекту, який випереджуе iмуно-логiчнi змiни. АС1Т сприяла регресу клтчно! карти-ни, що проявлялося вiдсутнiстю загострень, стабшь-ними, а потiм i покращеними показниками функци зовнiшнього дихання, тривалою ремiсiею пiсля за-
Таблиця 2. Вплив АС1Тр1зними алергенами на реакц1ю слизових, шюри та дихальних шлях'в
на причинно-значимий алерген удтей ¡з БА
Показник До лкування АС1Т
Клщовими алергенами Ешдермальними алергенами Пилковими алергенами
Реакця дихальних шлях'в на контакт з причинно-значимим алергеном, %
Вщсутня 93,81 86,8 100 82,35
Кашель або короткотривала задуха 6,19 13,2 0 17,65
Виражений напад задухи 0 0 0 0
Оцшка, бали 0,20 ± 0,05 0,20 ± 0,04* 0,00 ± 0,00* 0,24 ± 0,14*
Реакця слизових на контакт з причинно-значимим алергеном, %
Вщсутня 12,86 69,04 84,62 64,71
1зольований ришт або кон'юнктив^ 87,14 30,96 15,38 35,29
Генералiзована реак^я слизових або анафтакая 0 0 0 0
Оцшка, бали 2,64 ± 0,06 0,41 ± 0,05* 0,15 ± 0,06* 0,53 ± 0,24*
Реакц/я шк1 ри на контакт з причинно-значимим алергеном, %
Вщсутня 17,06 98,45 100 94,12
Локальна кропивниця, набряк або гiперемiя 76,3 1,55 0 5,88
Пухирi або поширена кропивниця 6,64 0 0 0
Оцшка, бали 3,21 ± 0,09 0,04 ± 0,02* 0,00 ± 0,00* 0,06 ± 0,06*
Примтка: * — статистична в1рогщн1сть вщмнностей (р < 0,05) порiвняно ¡з значеннями до лкування.
Таблиця 3. Вплив АС1Тр1зними алергенами на показники функцп зовншнього дихання в дтей
¡з бронх'альною астмою
АС1Т
Показник До лшування Клщовими алер- Ешдермальними Пилковими
генами алергенами алергенами
Життева емнють легень, вщсоток вщ 105,71 ± 2,83 102,30 ± 3,91 109,98 ± 1,95 107,30 ± 6,05
значень норми
Об'ем фтсованого видиху за 1 с, 98,32 ± 3,44 95,54 ± 3,00 103,85 ± 1,78 109,78 ± 4,09*
вщсоток вщ значень норми
Птова швидшсть видиху у споко!', л/с 217,69 ± 23,31 276,73 ± 19,32 299,58 ± 19,58* 315,57 ± 16,62*
Пкова швидшсть видиху, вдсоток вщ значень в/ково!' норми
Понад 80 0,55 92,66 89,74 100
ВЩ 80 до 60 97,79 7,34 10,26 0
Менше 60 1,66 0 0 0
Оцшка, бали 2,90 ± 0,05 0,22 ± 0,04* 0,38 ± 0,11* 0,00 ± 0,00*
Добов\ коливання пково! швидкост'1 видиху, %
Менше 20 0 93,06 93,94 100
ВЩ 20 до 30 100 6,94 6,06 0
Бтьше 30 0 0 0 0
Оцшка, бали 2,45 ± 0,04 0,23 ± 0,04* 0,27 ± 0,10* 0,00 ± 0,00*
Зниження шково! швидкост'1 видиху пд час нападу, %
Менше 30 28,26 99,36 100 100
Понад 30 71,74 0,64 0 0
Генералiзована бронхообструк^я 0 0 0 0
Оцшка, бали 1,74 ± 0,06 0,26 ± 0,04* 0,14 ± 0,06* 0,00 ± 0,00*
Примтка: * — статистична вiрогiднiсть вщмнностей (р < 0,05) порiвняно ¡з значеннями до л '1кування.
Кл1н1чна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
□ АС1Т клiщовими алергенами
□ АС1Т епiдермальними алергенами ■ АС1Т пилковими алергенами
Рисунок 1. Пор1вняльна кл1н1чна ефективн1сть алергенспецифчно)' ¡мунотерапИ р1зними видами алергешв пд час л1кування бронх1ально/
астми в дтей Примтки: ПШВ — пкова швидюсть видиху; 1ГКС — iнгаляцйш глюкокортикостерощи.
кшчення курсу лкування (5 роюв), порщшанням та зменшенням у подальшому вираженосп тяжкостi нападав, меншою потребою у фармаколопчних препаратах, iнодi й повною вщмовою вщ них.
Висновки
1. АС1Т клщовими, епщермальними та пилковими алергенами клтчно та iмунологiчно е високоефектив-ним методом лкування бронхально! астми у датей.
2. АС1Т клiщовими алергенами мае бшьшу клтч-ну ефективнiсть, н1ж пилковими та епщермальними.
Недельская С.М., Таран Н.М.
Запорожский государственный медицинский университет
КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ АЛЛЕРГЕНСПЕЦИФИЧЕСКОЙ ИММУНОТЕРАПИИ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье приведены результаты исследования по изучению клинико-иммунологического течения бронхиальной астмы в зависимости от ее фенотипа и продолжительности специфической иммунотерапии. Выявлено, что аллергенспецифическая иммунотерапия клещевыми, эпидермальными и пыльцевыми аллергенами клинически и иммунологически является высокоэффективным методом лечения бронхиальной астмы у детей. Имунотерапия клещевыми аллергенами более клинически эффективна, чем пыльцевыми и эпидермальными. По иммунологическим показателям аллергенспецифическая иммунотерапия эпидермальными аллергенами более эффективна, чем клещевыми и пыльцевыми, что может быть связано с особенностью распространенности эпидермальных аллергенов животных в окружающей среде. Использование аллергенспецифической иммунотерапии в лечении бронхиальной астмы позволяет иммунореабилитировать детей, имеющих различные виды сенситизации.
Ключевые слова: аллергенспецифическая иммунотерапия, бронхиальная астма, дети, аллергены.
3. За iмунологiчними показниками АС1Т епщермальними алергенами бшьш ефективна, шж кль щовими та пилковими, що може бути пов'язане з особливютю поширеносп епщермальних алергешв тварин у навколишньому середовищь
4. Використання алерreнспецифiчноl iмунотерапГi в лжуванш бронх1ально! астми дозволяе iмунореабi-лиувати датей, яю мають рiзнi види сенситизаци.
Список л1тератури
1. Агеева Е.С. Механизмы программируемой гибели лимфоцитов, эозинофилов и нейтрофилову больных бронхиальной астмой: Дисс... канд. мед. наук. — Томск, 2006. — С. 1-5.
2. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы, пересмотр 2009, 2010гг.
3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. — Одесса: Астропринт, 1999. — 603 с.
4. Емельянов А.В. Специфическая иммунотерапия // Общая аллергология. — Т. 1 / Под ред. Г.Б. Федосеева. — СПб. : Нормед-Издат, 2001. — С. 682-93.
5. Ласиця О.1., Недельська С.М. Специфiчна вакцинащя алергенами у дтей: Метод. рекомендаци для лiкарiв-iнтернiв, лiкарiв загальног практики та лiкарiв-алергологiв. — 2002. — 44 с.
6. Bousquet J., Lockey R., Mailing H.J. Allergen immunotherapy: therapeutic vaccines for allergic diseases. A WHO position paper // J. Allergy Clin. Immunol. — 1998. — 1(Pt 1). — 558-562.
7. Calderon M.A., CoxL., Casale T.B., Moin-geon P., Demoly P. Multiple-allergen and single-allergen immunotherapy strategies in polysensitizedpatients: looking at thepub-lished evidence// J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — 129. — 929-934.
8. Szefler S.J., Phillips B.R., Martinez F.D., Chin-chilli V.M., Lemanske R.F., Strunk R.C. et al. Characterization of within-subject responses to fluticasone and montelukast in childhood asthma // J. Allergy Clin. Immunol. — 2005. — 115. — 233-242.
9. Pajno G.B., Barberio G., DeLucaF, MorabitoL., ParmianiS. Prevention of new sensi-tizations in asthmatic children monosensitized to house dust mite by specific immunotherapy. A six-year follow-up study //Clin. Exp. Allergy. — 2001. — 31. — 1392-1397.
Отримано 02.06.14 ■
Nedelska S.M., Taran N.M.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
CLINICAL AND IMMUNOLOGICAL FEATURES OF ALLERGEN-SPECIFIC IMMUNOTHERAPY OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN
Summary. The article presents the results of a study on the clinical and immunological course ofbronchial asthma depending on its phenotype and duration of specific immunotherapy. It is found that allergen-specific immunotherapy with mite, epidermal and pollen allergens clinically and immunologically is a highly effective method of treatment of bronchial asthma in children. Immunotherapy with mite allergens has greater clinical efficacy than pollen and epidermal one. By immunological parameters, allergen-specific immunotherapy with epidermal allergens is more effective than with mite and pollen one, that may be associated with features of the occurrence of epidermal animal allergens in the environment. Using allergen-specific immunotherapy in the treatment of bronchial asthma allows carrying out immune rehabilitation of children who have various kinds of sensitization.
Key words: allergen-specific immunotherapy, bronchial asthma, children, allergens.
