CC BY
21
© Пахольчук О. П.
УДК 616. 51-056. 3:613. 26/. 29]-053. 2 Пахольчук О. П.
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕРИФ1КАЦП КЛ1Н1ЧНИХ ШК1РНИХ ПРОЯВ1В ХАРЧОВОТ
АЛЕРГ1Т У Д1ТЕЙ
Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
Робота е фрагментом планово! науково-до-сл!дно! роботи кафедри факультетсько! пед!атр!! Запор!зького державного медичного ун!верситету «Розробка метод!в ранньо! д!агностики найб!льш поширених алерг!чних захворювань у д!тей р!зних в!кових груп, проф!лактики та л!кування основних функц!ональних порушень та супутньо! патолог!! у ц!е! групи хворих», номер державно! реестрац!! 0112и005648.
Вступ. Харчова алерг!я (ХА) зустр!чаеться пере-важно у ранньому дитячому в!ц!. Часто представляв собою перш! прояви алерг!! та передуе подальшому розвитку хрон!чних алерг!чних захворювань: ато-п!чного дерматиту, алерг!чного рин!ту, бронх!ально! астми. Розкриття аспект!в формування та переб!гу ХА дозволить оптим!зувати п!дходи до ведення таких пац!ент!в та попередити хрон!чн! захворювання [3].
Не зважаючи на значну актуальн!сть проблеми дос! в!дсутня повна кл!н!чна класиф!кац!я пов'язаних з !жею алерг!чних захворювань. У останн!й наведе-н!й бвропейською асоц!ац!ею алерголог!в та кл!н!ч-них !мунолог!в (ЕААС1, 2014) класиф!кац!! вказана !мунопатолог!я розд1лена на групи залежно вщ ме-хан1зму розвитку, а ктычы прояви представлен! по-органно без уточнення !х характеру [4]. Тобто вона б1льше патогенетична, н!ж кл!н1чна. Серед шк1рних прояв1в ХА вид1лено лише: кропив'янку/анг1оневро-тичний набряк, оральний алерпчний синдром, ато-п1чний дерматит. На практиц! ж часто важко видтити ¡мунолог1чн1 мехаызми формування захворювання, а кл¡н1чн1 прояви бшьш р1зноман1тн1 та п1длягають широюй диференц1йн1й д1агностиц1. А вказан! но-золог1чн1 одиниц! зустр!чаються не т!льки при ХА, можуть маскуватися п!д !нш! типи сенситизац!!. У зв'язку з цим наявна класиф!кац!я потребуе кл!н!чно! трансформац!!.
У м!жнародн!й класиф!кац!! хвороб окремо вид!-лений дерматит, викликаний !жею, однак морфоло-г!чн! особливост! не вказан!, що утруднюе його вери-ф!кац!ю з одного боку та дозволяе п!дм!нювати його розум!ння атоп!чним дерматитом. Нев!рна вериф!-кац!я впливае на подальш! прогнози, адже доведено, що ризик формування бронх!ально! астми у д!тей з атоп!чним дерматитом складае лише 0,5 (р = 0,005), в той час як д!ти з ХА у 3,1 (р = 0,003) част!ше мають
opzgmu@rambler.ru.
у подальшому житт! БА [7]. У в!тчизнян!й л!тератур! !снуе поняття про дерматоресп!раторний синдром, переб!г якого перекликаеться !з цими св!товими да-ними [2].
Огляд л!тератури показав необх!дн!сть доповне-ння кл!н!чно! класиф!кац!! шк!рних прояв!в ХА, ч!тких критер!!в !х д!агностики. Особливо це актуально для д!тей раннього в!ку, у яких атоп!чний дерматит важко д!агностувати за великими критер!ями Hanifin and Яа]ка, у зв'язку з чим акцент переноситься на мал! критер!!, як! мають б!льше сп!льного з р!зними осо-бливостями стану шк!ри, н!ж з !мунною або псевдо-алерг!чною реакц!ею на !жу [8].
В!домо, що шк!рн! прояви харчово! неперноси-мост! можуть мати як !мунн!, так ! не!мунн! механ!зми розвитку. Результати ТИе HealthNuts study показали, що у 71 % д!тей 12-м!сячного в!ку з кл!н!чними про-явами ХА г!перчутлив!сть не п!дтверджуеться ан! шк!рними, ан! провокац!йними пробами [5]. В такому випадку д!агностувати хрон!чне алерг!чне захво-рювання - атоп!чний дерматит у д!тей раннього в!ку лише за кл!н!чними проявами та без лабораторного п!дтвердження проблематично.
Зазначен! практичн! труднощ!, що виникають у пац!ент!в раннього в!ку з ХА, ускладнюють вериф!ка-ц!ю нозолог!чно! одиниц!, в!д чого залежить подальше л!кування та прогноз.
Мета роботи - вид!лити кл!н!чн! вар!анти шк!р-них прояв!в харчово! алерг!! у д!тей, встановити особливост! !х вериф!кац!!.
Об'ект I методи досл1дження. У досл!джен-н! взяли участь 168 пац!ент!в в!ком в!д 1 м!сяця до 8 рок!в з кл!н!чними шк!рними проявами харчово! алерг!!. Пац!енти були в!д!бран! випадковим методом в консультативн!й пол!кл!н!ц! Ун!верситетсько! кл!н!ки Запор!зького державного медичного ун!вер-ситету. Ус! досл!дження проводилися т!льки п!сля отримання !нформовано! згоди батьк!в та у в!дпо-в!дност! до загальноприйнятих етичних норм. Дерматит, пов'язаний з !жею, оц!нювали об'ективно та за допомогою !нтерв'ю-анкетування. Наявн!сть харчово! алерг!! виявляли за допомогою досл!дження р!вня специф!чних 1дЕ у кров! методом 1ФА («Ни-МАЯЕАОЕЯ», Н!меччина), шк!рного патч- та прик-тест!в !з стандартними алергенами (ТОВ «1мунолог»,
YKparna) Ta BiflKpMToI opanbHoI npoBOKauiMHOi npo6M. KniHiHHMM BapiaHT BCTaHoBnraBanM 3a Mop^onoriera nepBMHHMX eneMeHTiB Ha niKipi, Ix KniHiHHMMM oco6.m-bocthmm. OrnHfl niTepaTypM npoBoflM.M y 6a3ax flaHMx MedLine, Cochrane.
O6po6Ka pe3ynbTaTiB npoBoflMnacb 3a flonoMorora naKeTy nporpaMM «Statistica 6.0» (StatSoft Inc., C0A, № A x x R712D833214FAN5). Bci ocHoBHi KniHiHHi Ta na-6opaTopHi noKa3HMKM 3aHocMnMca b KoMn'raTepHi 6a3M flaHMx. HopMa.bHicTb po3nofliny napaMeTpiB BM3HaHa-nM 3a TecToM lllanipo-YInKa. AkicHi noKa3HMKM Hafla-ho y BMrn^fli a6co.raTHoI Ta BiflHocHol KinbKocTi. flna ouiHKM po3xoflxeHb KaTeropianbHMx Bapia6enbHocTefi BMKopMCToByBa.M xi-KBaflpaT TecT, tohhmm MeTofl Oi-rnepa. Akiio napaMeTp MaB HeHopManbHMM po3no-flin, nopiBH^HH^ npoBoflM.M 3a TecToM MaHHa-Y'iTHi. 3b'h3ok Mix rpynaMM flocniflxyBanM 3a flonoMorora ko-e^iuieHTy Kope.^uil CnipMaHa. Yci CTaTMCTMHHi TecTM 6y.M flBo6iHHMMM, 3Hany|MM BBaxanM piBeHb p < 0,05.
Pe3y^bTaTM floc.iflweHb Ta Yx o6roBopeHHn. Orn^fl niTepaTypM noKa3aB, io 6inbi±iicTb flocniflHMKiB po3fli.^raTb noH^TT^ XA Ta eK3eMM, Ha3MBaraHM nep-lummm MaHi^ecTaui^MM anepriI y ManraKiB, Ta He bm-KnraHaraTb Ix noeflHaHHH y oflHoro nauieHTa [5,6,9].
KniHiHHi 0eHoTMnM xapHoBoI anepriI bmcoko reTe-poreHHi, a fle^Ki 3 hmx MoxyTb 6yTM noB'^3aHi i3 neB-hmm npoflyKToM [7]. 3a pe3ynbTaTaMM The HealthNuts study i3 BKJiraHeHHflM 5276 fliTeM BiKoM 12 Mic^uiB 6yno BMfli.eHo 5 0eHoTMniB XA: He anepriHHMM (71 %), eK3e-Ma 6e3 xapHoBoI ceHCMTM3auiI (16 %), aneprrn Ha hmuh (8 %), MHoxMHHa XA (npefloMiHaHTHa flo ropixiB) (3 %) Ta XA (npefloMiHaHTHa flo aeub) (2 %) [5].
fle^Ki aBTopM oKpiM aToniHHol eK3eMM/flepMaTMTy Ta KponMB'^HKM BMflinaraTb reHepa.i3oBaHMM a6o ko-penofli6HMM BapiaHT xapHoBoI anepriI, io Mae nepe-BaxHo IgE-acouiMoBaHi MexaHi3MM [1].
B pe3y.bTaTi aHani3y BnacHMx flaHMx HaMM 6ynM bm-3HaneHi npoBiflHi CMMnToMM, HKi BepM^iKyraTb K.iHiHHi BapiaHTM npM nepBMHHoMy ornafli. BaxnMBe 3HaHeHHH Mae CBep6ix Ta BiK no^BM BMCMny. XapaKTep xapHyBaH-hh MaTepi 6yB 3HaHy|MM .Mine flna fliTeM Ha rpyflHoMy BMrofloByBaHHi. BiflcyTHicTb CBep6exy KopenraBana i3 HeiMyHHMMM npMHMHaMM (r = 0,67, p < 0,05), b tom Hac hk Moro iHTeHCMBHicTb He 3a.nexa.na Bifl BMfly rinepHyT-.MBocTi. npM orn^fli 3BepTanM yBary Ha noKani3auira Ta nomMpeHicTb BMCMny. YpaxeHHH WKipM o6.mhh3 cnocTepira.M y HacTiwe Hix iHiiii noKani3aui'i (n = 65, 38,7 %). CneuM^iHHe flna aToniHHoro flepMaTMTy po3-TarnyBaHH^ 3ycTpiHanoca y 16,7 % (n = 27). npoTe 8 % fliTeM ManM flM0y3Hy 0opMy.
no^Ba nepiirnx WKipHMx CMMnToMiB xapHoBol anep-riI y Biui flo 1 poKy HacTime 3ycTpiHanaca y fliTeM 3 Be-pM^iKoBaHMM iMyHHMM MexaHi3MoM. OKpiM BifloMol
eK3eMM, peTenbHMM ornafl eneMeHTiB flo3BonMB BMfli-.mtm ^CKpaBo-HepBoHMM flpi6ionanynbo3HMM BMCMn, hkmm 3ycTpiHaBca y fliTeM flo 12 Mic 3 niflTBepflxeHora anepriera Ha 6inKM KopoB'HHoro MonoKa (85 %). TeHe-pani3oBaHMM Kopenofli6HMM BapiaHT fliarHocTyBanM y 19,4 % (n = 32) fliTeM. Mop^onoriHHi oco6.MBocTi ^Koro xapaKTepM3yBanMC^ Ha^BHicTra ^CKpaBoHep-bohmx flpi6HMx nanyn, io ManM TeHfleHuira flo rpyny-BaHHH, po3TamoBaHMx flM00y3Ho no Tiny, BKnraHaraHM ByrnHi paKoBMHM, o6.mhh^, CTynHi Ta KMCTi. Ha BMcoTi aKTMBHocTi BMCMny y 6inbi±iocTi BiflMiHanM flpi6ionnac-TMHHaTe, 6nM3bKe flo 6opornH^Horo nyieHH^. TaKi fliTM ManM noMipHMM CBep6ix.
fle6raT 3axBopraBaHH^ nicna 12 Mic^uiB xmtth Ta He-floTpMMaHH^ MaTip'ra Ta/a6o flMTMHora flieTM 3 BMKnra-HeHH^M 6ionoriHHo aKTMBHMx peHoBMH (KoHcepBaHTM, CTa6ini3aTopM, 6apBHMKM, ricTaMiHo- Ta TMpaMiHono-fli6ii peHoBMHM Ta iHrne) KopenraBanM 3 nceBfloanep-riHHMMM peaKui^MM (r=0,37, p < 0,05). Cepefl Moro
Mop^onoriHHMx oCo6nMBoCTeM Cnifl BMfli.MTM: BiflCyT-HicTb CBep6exy, flpi6ionanynbo3HMM xapaKTep BMCMny i3 po3pi3HeHHMMM eneMeHTaMM, noKani3oBaHMMM ne-peBaxHo Ha xMBoTi, |oKax a6o BHyTpimHiM noBepxHi nepeflnniHH^.
ToKCMKoflepMiHHi peaKuil Ha Ixy cnocTpiranM y 4 bm-naflKax (2,3 %) hk y nauieHTiB flo, TaK i nicna 12 Mic^uiB xMrrn. Bohm npo^Bn^nMCH nanynbo3HMM BMCMnoM, io MaB 3a6apBneHHH Bifl HacMHeHo HepBoHoro flo TeMHo-HepBoHoro. nanynM 6ynM nopiBHHHo BenMKi (Bifl 0,2 flo 0,5 cm b fliaMeTpi), rnM6oKo po3TamoByBanMCH y mKipi, 6ynM pyxnMBi. Cnifl BiflMiTMTM, io y 3 TaKMx nauieHTiB iMyHHi MexaHi3MM niflTBepflxeHi He 6ynM, i nMme oflMH MaB BepM^iKoBaHy aneprira Ha 6inKM KopoB'HHoro MonoKa. TaKox Ha BiflMiHy Bifl iH0Mx KniHiHHMx 0eHoTMniB, ui npo^BM (rnM6oKi nanynM) ManM Haficna6i±iy flMHaMiKy Ha 0oHi niKyBaHHH, HKa HBn^na co6ora noBinbHe, nocTy-noBe 3MeH0eHHH b po3Mipax umx «By3nMKiB». KniHiHHi oco6nMBocTi uboro BMfly npo^BiB xapHoBoI anepriI flo-3bo.m.m HaM Ha3BaTM ueM Mop^onoriHHMM 0eHoTMn By3nyBaTora epMTeMora.
Bmchobkm. TaKMM hmhom, aHani3 KniHiHHMx 0Kip-hmx npo^BiB xapHoBoI anepriI y fliTeM flo3BonMB BMfli.MTM HacTynHi Mop^onoriHHi TMnM: nceBflo anepriHHMM, reHepani3oBaHMM a6o Kopenofli6HMM, eK3eMaTo3-hmm, By3nyBaTa epMTeMa. fliarHocTMHHMM anropMTM o6ob'h3kobo noBMHeH BKnraHaTM BMBHeHHH BiKy fle6ra-Ty, Mop^onoriI BMCMny, ouiHKy Cy6'eKTMBHMx CMMnToMiB, pe3ynbTaTiB floflaTKoBMx MeTofliB o6cTexeHHH.
nepcneKTMBM no^a^bmnx Aoc^iA^eHb. Heo6-xiflHa 6inbma KinbKicTb cnocTepexeHb. Heo6xiflHMM nomyK Mop^onoriHHMx oco6nMBocTefi, HKi flo3Bon^Tb ctbopmtm npocTi anropMTMM fliarHocTMKM 3 MiHiMyMoM BTpyHaHb Ta BMcoKoe^eKTMBHMM niKyBaHHH, HKe flo-3BonMTb 3ynMHMTM AToniHHMM Mapm.
^iTepaTypa
1. CaMyp n. K. XapHyBaHHH y nefliaTpii / n. K. CaMyp, K. KiHr. - ^bBiB : MeflMuMHa CBiTy, 2012. - 562 c.
2. KnMHMHecKaa xapaKTepMCTMKa fleTeM c flepMaTopeonMpaTopHHM CMHflpoMoM MMMyHHoro m HeMMyHHoro reHe3a [TeKCT] / H. C. CHeTKoBa // BecTH. <£M3MoTepanMM m KypopTonorMM. - 2006. - T. 12, № 2. - C. 71-73.
3. Kewalramani A. The impact of food allergy on asthma [Te x t] / A. Kewalramani, M. E. Bollinger // J Asthma Allergy. - 2010. -№ 3. - C. 65-74.
4. Muraro A. EAACI food allergy and anaphyla x i s guidelines: diagnosis and management of food allergy [Te x t] / A. Muraro, T. Werfel, K. Hoffmann-Sommergruber [et al.] // Allergy. - 2014. - Vol. 69 (8). - P. 1008-1025.
5. Peters R. L. Differential factors associated with challenge-proven food allergy phenotypes in a population cohort of infants : a latent class analysis [Te x t] / R. L. Peters, K. J. Allen, S. C. Dharmage [et al.] // Clin. E x p. Allergy. - 2014. - № 18. - [Epub ahead of print].
6. Rockmann H. Food allergen sensitization pattern in adults in relation to severity of atopic dermatitis [Te x t] / H. Rockmann, M. J. van Geel, A. C. Knulst [et al.] // Clin. Transl. Allergy. - 2014. - Vol. 28, № 4 (1). - P. 9.
7. Yavuz S. T. Phenotypes of IgE-mediated food allergy in Turkish children [Te x t] / S. T. Yavuz, U. M. Sahiner, B. Buyuktiryaki [et al.] // Allergy Asthma Proc. - 2011. - Vol. 32 (6). - P. 47-55.
8. Wahab M. A. Minor criteria for atopic dermatitis in children [Te x t] / M. A. Wahab, M. H. Rahman, L. Khondker [et al.] // Mymensingh. Med. J. - 2011. - Vol. 20 (3). - P. 419-424.
9. Werfel T. Eczematous reactions to food in atopic eczema: position paper of the EAACI and GA2LEN [Te x t] / T. Werfel, B. Ballmer-Weber, P. A. Eigenmann [et al.] //Allergy. - 2007. - Vol. 62 (7). - P. 723-728.
УДК 616. 51-056. 3:613. 26/. 29]-053. 2
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕРИФ1КАЦ11 КЛ1Н1ЧНИХ ШК1РНИХ ПРОЯВ1В ХАРЧОВОТ АЛЕРГИ У Д1ТЕЙ
ПахольчукО. П.
Резюме. Метою дослщження було видтити ктычы вар1анти шюрних прояв1в харчово! алерги (ХА) у д1тей на пiдставi результа^в власних спостережень та огляду лггератури, встановити особливост !х верифкацп. Матерiали та методи. У доогмджены взяли участь 168 пащетчв вком вщ 1 мюяця до 8 роюв з ктычними шюрними проявами харчово! алерги. Проводився аналiз власного досвщу, огляд лтературних джерел. Результата Oкрiм екземи та псевдо алерпчно! реакцп на !жу видтеы генералiзований кореподiбний варiант та вузлувата еритема. Описан !х морфолопчы та ктычы особливостi у дтей. Проаналiзованi анамнестич-нi особливостi. Висновки. 3 метою верифiкацi! клiнiчних варiантiв прояву харчово! алергi! на шкiрi у дiтей необхiдно звертати увагу на вiк дебюту, морфологiю висипу, суб'ективн симптоми, результати додаткових методiв обстеження. Cлiд пам'ятати про псевдоалерпчы механiзми розвитку ХА, якi мають подiбну до ютин-ноалергiчних симптоматику, але не потребують призначення тривало! дieти.
Ключов1 слова: дiти, харчова алерпя, екзема, клiнiчнi варiанти.
УДК 616. 51-056. 3:613. 26/. 29]-053. 2
ОСОБЕННОСТИ ВЕРИФИКАЦИИ КЛИНИЧЕСКИХ КОЖНЫХ ПРОЯВЛЕНИЙ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ У ДЕТЕЙ
ПахольчукО. П.
Резюме. Целью исследования было выделить клинические варианты кожных проявлений пищевой аллергии (ПА) у детей по результатам собственных наблюдений и обзора литературы, выявить особенности их верификации. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 168 пациентов в возрасте от 1 мес до 8 лет с клиническими проявлениями пищевой аллергии. Проводился анализ накопленного опыта, обзор литературных источников. Результаты. Кроме экземы и псевдоаллергической реакции на пищу выделены генерализованный кореподобный вариант и узловатая эритема. Описаны их морфологические и клинические особенности у детей. Проанализированы анамнестические особенности. Выводы. C целью верификации клинических вариантов кожных проявлений пищевой аллергии у детей необходимо обращать внимание на возраст дебюта, морфологию сыпи, субъективные симптомы, результаты дополнительных исследований. Следует помнить про псевдоаллергические механизмы развития ПА, которые имеют подобную симптоматику, но не требуют назначения длительной диеты.
Ключевые слова: дети, пищевая аллергия, экзема, клинические варианты.
UDC 616. 51-056. 3:613. 26/. 29]-053. 2
Validation of the Clinical Skin Food Allergy Symptoms in Children
Pakholchuk O. P.
Abstract. The latest EAACI classification (2014) indicate food related immunopathology depending on the mechanisms of the pathogenesis. Clinical symptoms are described by organs and morphology is poor reflected. This classification more pathogenetic than clinical. Among skin food allergy symptoms the ne x t were indicated: urticaria/angioedema, oral allergic syndrome, atopic dermatitis. In practice very often verification of the diagnosis is trouble due to the various morphology and needs deep differentiation. Listed above nosologic forms can be caused by not only food. Food allergy skin symptoms classification should be clinically transformed. International diseases classification x includes dermatitis, caused by food, but there is no information about its morphology. That makes difficulties in the diagnosis verification and it often substituted by atopic dermatitis. Incorrect verification changes prognosis. It was proved that OR is 0,5 (p = 0,005) in children with atopic dermatitis to have bronchial asthma. And OR is 3,1 (p = 0,003) for children with food allergy.
The aim was to identify clinical variants of the skin food allergy (FA) symptoms in children with analysis of the self e x perience and literature review. To identify features of it verification.
Materials and methods. 168 patients from 1 mo to 8 years old with clinical skin food allergy symptoms were included into the study. Skin food allergy symptoms were assessed with physical e x amination and with questioning. Food sensitization was identified with specific IgE by immunoassay method, skin prick- and patch-method and oral provocation test. Clinical variant was verified by morphology of the elements on the skin. Literature review was done in the MedLine, Cochrane databases.
Results. Literature review showed that most part of authors differentiate food allergy symptoms and atopic dermatitis or eczema. And name them the first allergy manifestations. Measles-like or generalized variant is poorly described in the literature and probably have IgE-mediated mechanisms.
Patients data analysis gave opportunity to identify leading symptoms that verify clinical variants during e x am. Itching and age of the manifestation had importance. Mother's diet influenced only on the breastfeded. Itching absence correlated with none-immune causes (r=0,67, p < 0,05). Itching did not depend on the type of the sensitization. Localization and spread of the eruption were assessed too. Localization on the face were indicated more frequently than others (n = 65, 38,7 %). Specific for atopic dermatitis localization were only in 16,7 % of children (n = 27). 8 % of children had generalized form.
E x cept eczema and pseudoallergic reactions of food intolerance, generalized variant and erythema nodosum were determined. Morphological features were described.
Conclusions. During skin food allergy symptoms verification in children it is necessary to take into account age of the onset, morphology of the elements, subjective symptoms, additional laboratory data. Pseudoallergic mechanisms of the FA onset have symptoms similar with true allergy, but there is no need in prolonged eliminative diet.
Keywords: children, food allergy, eczema, clinical variants.
Рецензент - проф. Дудченко M. О.
Стаття надшшла 04. 03. 2015 р.
