CC BY
22
Kovacs M.Yo., Labinska G.M., Hodykina I.Yu. Specific employment Crimea: transformational changes in the last decade
The article examines transformational changes in employment Crimea, changes in regional labour market segmentation in the last decade. It is set that changes in composition busy at economic activity of population after status of employment in Crimea come forward the indicators of socio-economic composition of population, results of reformation of relations of propert, becoming of enterprise, in the different sectors of economy.
Keywords: employment, labor market segmentation, economic activities.
УДК 336.722.14 Студ. Г.Б. Кортець;
доц. М.1. Флейчук, д-р екон. наук - Львiвська КА
ЗНАЧЕННЯ УКРАШСЬКО-АЗШСЬКШ СП1ВПРАЦ1 В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Простежено розвиток економiчних зв'язюв Украши з крашами Азп. Розглянуто мождивосп ствроб^ництва Украши з крашами Азшсько-Тихоокеанського регюну. Доведено необхщшсть поглиблення ствпращ нашо'1 держави з цим регюном.
Ключов1 слова: процеси глобалiзацiï, азiатсько-тихоокеанський вектор, ствро-б^ництво, зовшшньопол^ичний курс, зовшшньопол^ичний вектор.
Актуальшсть. В Азшсько-Тихоокеанському регюш стикаються ште-реси США, Китайсь^ Народноï Республжи (КНР), Росiï, Японiï' та СС. Саме тому спiвробiтництво Украши з цим регюном е актуальним не лише для ака-демiчного середовища, але i для полггично' та бiзнесовоï' елiти Украши.
Рiзним аспектам розвитку кра'н Схiдноï' Ази присвятили сво'' роботи такi вггчизняш автори, як Б.М. Гончар, С.С. Камшський, С.В. Пронь, Л.О. Лещенко, О.В. Шевчук, С.О. Шергiн [1, 5, 8, 9, 11]. Проте проблеми формування вщносин Украши з крашами регюну лише починають дослщжу-ватися. Враховуючи те, що Украша неодноразово наголошувала на необхщ-ност активiзацiï' полiтики у схiдному напрям^ постае необхiднiсть цього дос-лщження [10].
Ще на початку останньо1 чвертi ХХ ст. стало очевидним, що стрiмке зростання ролi краш Схiдноï та Пiвденно-Схiдноï Азiï у свгговш економiчнiй системi, збiльшення ïхньоï частки у мiжнароднiй торгiвлi та питомоï ваги у свiтовiй промисловш кооперацiï обов'язково мае спричинити переоцшку зна-чення цього регiону в глобальнш системi мiжнародних вiдносин. Пошук мю-ця цих краïн, адекватного ïx реальному внеску в розгортання нових свггових економiчниx, суспiльниx, пол^ичних тенденцiй, став актуальним не лише для академiчного середовища, - там таю пошуки розпочалися ще рашше, -але й для полiтичноï та бiзнесовоï елiти.
Поступово прагнення переосмислення власного мюця у св^овш сис-темi матерiалiзувалося у практичнш полiтицi регiональниx держав, в шщь ативах зi створення мегарегiональниx шститу^в спiвробiтництва, у пошуку власноï регiональноï iдентичностi, у розбудовi унiкальниx регюнальних принципiв спiвробiтництва. Нарештi, пробудження творчого потенщалу в ти-хоокеанському регюнальному просторi спричинило формування нового мiж-народного регiону - Азiйсько-Тиxоокеанського.
Помiж чисельних факторiв, якi сприяли появi Азгйсько- Тихоокеансь-кого perioHy, вплив двох тенденцгй став вирiшальним. Перша тенденцгя -розпад бшолярно! системи мiжнародних вiдносин та початок у свгтовш полг-тицi тривалого перехiдного пергоду в пошуку нового мiжнародного устрою -мала глобальний характер. Складнг соцiально-полiтичнi та економiчнi тран-сформацй, що в останнi два десятилiття охопили весь свiт, iстотно вплинули на характер розвитку вЫе! свгтово! системи. Так само не оминули вони й ти-хоокеанськi кра!ни, iстотно змiнивши силову структуру мiждержавних вгдно-син у регiонi. Постбгполярний перiод спричинив високий ступiнь плюралгза-цп вiдносин, остаточно розмив чгтку iерархiю часiв "холодно! вiйним та змг-нив спiввiдношення мiж впливом реггональних i позарегiональних акторiв на стан безпеки в Азгйсько-Тихоокеанському просторi [7].
Азiйсько-Тихоокеанський регiон (АТР), як геополгтичний та геоеконо-мiчний простiр, тривалий iсторичний перiод залишався на узбiччi маггстраль-них напрямiв свiтового розвитку. Однак у 90-тг роки ХХ - початку XXI ст. АТР активно заявив про себе як новий центр мiжнародного економiчного спгв-робiтництва i як арена мiждержавних та мiжцивiлiзацiйних суперечностей.
Наразi в цьому величезному та динамiчному просторi взаемодiють по-над 30 краш iз рiзними економiчними, полiтичними та соцiокультурними параметрами. Серед них перша економгка свгту - США, лiдер постшдустргаль-ного розвитку - Японгя, новий промисловий лгдер Ази - Китай i низка нових iндустрiальних краш (Н1К). Тут зосередженi iстотнi природнi та iншi види ресурсiв, представленi рiзнi соцiально-полiтичнi системи, основнi цившзаци та релгги сучасного свiту. Сам тихоокеанський басейн i прилеглi до нього краши займають таку велику територгю, що вiн мiг би з цглковитою пгдста-вою називатися не реггоном, а пiвкулею.
Однак i досi уявлення про вагому площу АТР, його економiчнi та ресурсы параметри, потенцiйний вплив на свiтовi полiтичнi процеси не стали надбанням громадсько! свiдомостi, зокрема в Украшг. Не останню роль у цьому вгдгграло евроцентричне бачення свгту, що за умов глобалгзаци та еко-номгчно! гнтеграцп виглядае як полгтичний анахронiзм. Сьогоднг е всг пгдста-ви вважати, що сукупнгсть вгдносин мгж провгдними свгтовими та тихооке-анськими державами стае визначальним фактором глобального розвитку, а сама глобалiзацiя стае азгйською за формою та масштабами.
Про мгсце АТР у глобальнiй економгцг свгдчить той факт, що на нього у 2009 р. припадало близько 60 % свгтового ВВП, 49 % обсягу свгтово! тор-ггвлг та 48 % прямих гноземних iнвестицiй. Тут зосереджено до 65 % свгтових запасiв сировини й проживае 41 % населення планети. За прогнозами експер-тгв, на Схгдноазгйську економiчну зону, до яко!, кргм Китаю, Япони та Пгв-денно! Коре! й краш-члешв АСЕАН, як окремi економiчнi суб'екти входять Тайвань i Гонконг, у 2011 р. припадатиме 34 % свгтового ВВП i приблизно такий же обсяг свгтово! торггвлг.
Сьогоднг АТР е третiм за величиною центром свгтово! економгчно! гн-теграци, а азгйсько-тихоокеанський реггоналгзм стае потенцгалом глобального значення. Поки ще цей мегареггон поступаеться двом гншим: Сврош на чо-лг з Свропейським Союзом та Америцг, де на основг дгючих гнтеграцгйних
структур - НАФТА та МЕРКОСУР - поступово формуеться Американська зона вшьно! торгiвлi (ФТАА). Парадокс полягае в тому, що рушшною силою двох цен^в - американського i тихоокеанського - е США. Внаслщок цього е можливим об'еднання !х у единий штеграцшний масив, який за сво!ми масштабами, економiчними показниками та штенсившстю взаемоди перевершу-ватиме вс iншi. Остаточне вирiшення цього питання залежатиме вiд позицiй основних члешв тихоокеанського "трикутника" - США, Китаю i Япони [14].
На перший погляд, Укра!на мае мало сшльного з далекими кра!нами-членами АСЕАН. Однак ниш постшно зростае штерес, зумовлений глобалiза-цiею, до штеграцшних процесiв в iнших регiонах свгту, зокрема на Швденно-му Сходi Ази. Урядовi експерти, численнi приватш компани вивчають пол^и-ко-економiчнi процеси та швестицшно-торговельш можливостi цього регюну.
Як вiдомо, вiдносини Укра!ни з кра!нами Швденно-Схщно! Ази регу-люються такими законодавчими актами, як "Основш напрями зовшшньо! по-лiтики Укра!ни", що введенi в дiю Постановою Верховно! Ради Укра!ни ще у 1993 р., а також вщповщними концепщями укра!нсько-азiйського сшвробгт-ництва, розробленими МЗС за участю його закордонних установ. Лейтмотивом уЫх нормативних, i тим паче директивних, та шформацшно-анал^ичних документiв була безперечна константа - реальна, невщворотна перспектива переходу свгтового центру економiчного розвитку до Азшського регiону, зокрема Пiвденно-Схiдно! Азй.
Розташування Укра!ни на межi двох великих цившзацшних просто-рiв - европейського й азшського - було i е одним iз визначальних факторiв !! полiтичного та економiчного розвитку. Зазначене вище потрiбно враховувати тд час формування нацiонально! системи бiрегiональних (Свропа - Азiя) прь оритетiв, реалiзацi! нацiональних iнтересiв та у пошуку шляхiв подолання трудношдв становлення Укра!ни як европейсько! держави. Своею чергою, !х чiтке визначення, консолщащя базових нацiональних iнтересiв е найважливь шими передумовами сталого економiчного розвитку Укра!ни. У бiльшостi випадюв геополiтичнi прiоритети грунтуються на базових щнностях суспшь-ства, таких як економiчний добробут, розвиток, а також таких параметрах, як мiжнародне середовище, зокрема, геополiтичне, iсторичний досвiд тощо.
Розроблення довготермiново! програми спiвробiтництва Укра!ни з кра!нами Пiвденно-Схiдно! Азi! з визначенням прюрите^в спiвробiтництва та конкретних заходiв сприяло б збалансуванню торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж ними та значному шдвищенню обсягiв торгiвлi [5]. Як видно з табл. i рис., показники експорту Укра!ни в кра!ни Азi! з 2008 р. по 2010 р. ютотно знизились. У 2010 р. спостершалось збiльшення експортова-них поставок, порiвняно з 2008 р., тшьки з Китаем та Япошю.
Для розумiння необхiдного типу зовшшньо! полiтики, потрiбна для умов Укра!ни, варто передусiм звернутися до сучасних тенденцш геопол^и-ки, як переживають глибокi трансформацi! - щ змiни стосуються свiтового порядку i е своерiдною реакцiею на внутрiшньополiтичнi процеси в багатьох, насамперед провщних, державах.
Табл. Показники експорту Украти в крати Ази у 2008-2010 рр.
Краша 2008 2009 2010
Експорт, тис. дол. США 1мпорт, тис. дол. США Експорт, тис. дол. США 1мпорт, тис. дол. США Експорт, тис. дол. США 1мпорт, тис. дол. США
Бангладеш 54502,2 11013,7 332205 13237,6 112710,5 17773,9
В'етнам 167971,2 171341,2 244338,2 116329 136699,1 117624,2
1нд1я 1005577,2 649935 1152457 476788,7 1426117 680748,6
1ран 859231,4 71676,3 755820,1 33193,1 1030745 49911,4
Китай 547524,8 5601545,8 1434405 2734257 1316550 4700394
Л1ван 339852,9 6587,4 694099,1 3543,9 1033255 4171,8
Сауд1вська Арав1я 956391,9 12238,7 498177,9 8301,2 644548,7 37358,9
Сир1я 1037338,5 104003,2 753297,8 15609,5 646816 44569
Яиотя 115671,4 2795769,5 111163,9 519505,9 104804,4 801829,7
Джерело: Держкомстат Украши.
5000000 4500000 4000000 3500000 3000000 2500000 2000000 1500000 1000000 500000
[71 а2010 ; $ 2008 -
гЖ т II_ 1 га
™ Ж Л 1 ш
Г
V
5>*
&
3?
А
У
С
Рис. Динамжа експорту Украти до крат Ази, 2008, 2010рр.
(джерело: Держкомстат Украти)
Сьогодш практично вс краши втягнут в процес формування ефектив-но1 моделi майбутньо! архггектури свiту, пов'язано! зi становленням нового багатополярного свггового порядку. Йдеться про актуальне завдання зi ство-рення тако! системи мiжнародних вiдносин, яка здатна шдвищити керова-нiсть процесами свггового розвитку загалом й одночасно гарантувати надшну безпеку кожному члену мiжнародноl спiльноти. Тому немае шшого вибору, крiм як змiнити геопол^ичну структуру свiту, щоб охопити цими змшами бiльшу кiлькiсть сучасних демократичних держав ^ цим самим, вщкрити шляхи для широкого мiжнародного сшвробггництва.
Очевидно, що зовнiшньополiтичний курс Укра!ни необхiдно максимально адаптувати до нового багатополярного свггу, а отже, вщмовитися вiд застарiлого уявлення про единий центр сили, на який потрiбно було б орiентуватися. Зауважимо, що в умовах змши мiжнародних вiдносин вiд одно- до багатополярного формату нового наповнення набувае концепщя бага-товекторностi. I! характерна особливють - чiткiше сприйняття рiзноманiття сучасного свiту, в якому уряди так званих нових демократш наполягають на ширшому представництвi власних штереЫв на свiтовiй аренi i, з огляду на це, будують сво! зовнiшню полiтику [3].
Водночас, було б не зовсгм правильно вважати, що лише виггдне ге-ополгтичне розташування Укра!ни автоматично принесе !й необхгднг страте-ггчнг, економгчнг та полгтичнг дивгденди. Переваги потргбно вмгти ефективно використовувати для ведення активно! зовшшньо! полгтики, щоб внаслгдок стати визнаним партнером у новгй системг мгжнародних вгдносин. Незважа-ючи на ставлення громадян Укра!ни до цге! проблеми, потенцгал кра!ни мгс-тить необхгднг передумови для досягнення зазначено! мети [4].
Свропейський статус Укра!ни утруднюе !! можливостг безпосередньо-го користування перевагами азгйсько! реггонально! штеграци - пгльговим гн-вестицгйним, митним i торговим режимом, що поширюеться на кра!ни Пгв-денно-Схгдно! Ази вгдповгдно до угоди про вгльну торггвлю АСЕАН (АФТА). Водночас, азгатсько-тихоокеанський вектор у контекст реалгзацг! наших економгчних гнтересгв мае низку переваг. По-перше, розвиток ствробгтниц-тва з провгдними кра!нами АСЕАН i АТЕС не матиме для Укра!ни наслгдкгв асиметрично! залежностг. По-друге, отримати практичну вгддачу вгд такого ствробгтництва можна в найкоротший термгн. Нарештг, цей вектор здатний виконувати важливу функцгю балансування зовнгшньополгтичних пргорите-тгв Укра!ни в рамках мгжнародно! системи, що тяжге до мультиполярностг.
Набуття впливових партнергв важливе не тгльки для диверсифгкацг! економгчних зв'язкгв Укра!ни. Потргбно враховувати, що АСЕАН гз !! пгв мгльярдним населенням стае природним балансом головних "гравцгв" в АТР - Китаю, США, Япони i, можливо, Роси, гз якими Укра!на зацгкавлена тдтримувати стабшьт партнерськ вщносини.
Подальший розвиток сшвробгтництва з кра!нами АТР потребуе ско-ристатися досвщом европейських кра!н, котрГ прагнуть перенести сво! вироб-ництва i технологи у СхщноазГатський регюн, де нагромаджено величезний потенщал i якому прогнозують стабшьний розвиток у XXI ст. [13]. Наведет аргументи свщчать, що економГчне сшвробгтництво Укра!ни з кра!нами Ази потребуе розширення. Для цього Укра!ш необхщно досягти внутршньо! по-лГтично! та економГчно! стабшьностГ, просувати у регюш позитивний Гмщж надшного партнера, розвивати полГтичний дГалог.
Л1тература
1. Гончар Б. США - КНР i Тайвань: трикутник взаемодГ! i суперечностей в 90-т роки ХХ ст. / Б. Гончар, М. Таран // АН вищо! школи Укра!ни. - К. : Вид-во "Хрещатик", 1999. -Вип. 2. - С. 22-31.
2. Держком. статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua.
3. Злеико А. Переосмислюючи зовшшню пол1тику Укра!ни: важкий шлях до досягнення консенсусу // Дзеркало тижня. - 2010. - № 6. - 20 лютого.
4. Злеико А. Укра!на у мшливому свт / А. Зленко // Дзеркало тижня. - 2009. - № 31. 22 серпня.
5. Кириенко Н. Перспективы Украины на рынках стран АТР / Н. Кириенко // Финансовая Украина. - 1996. - № 7. - С. 25-33.
6. Комарницький М. Укра!на та Швденно-Схщна Аз1я: перспективи ствпращ в ХХ1 стор1чч1 "Humanities & social sciences 2009" (HSS-2009), 14-16 may 2009. - С. 125-133.
7. Констатинов В.Ю. Формування ново! системи балансу сил у геостратепчномупрос-тср Азшсько-Тихоокеанського регюну : монографГя / В.Ю. Констатинов. - К. : Вид-во "Ли-бвдь", 1993. - 91 с.
8. Кулинич Н. Украина способна завоевать свое место на азиатском рынке / Н. Кули-нич // День. - 2007. - № 141. - 22 августа.
9. Лещенко Л.О. Внутр1шня i зовшшня пол1тика КНР в контекст глобашзацшних про-цеав / Л.О. Лещенко // Дослщження св1тово! пол1тики : зб. наук. праць. - К. : Вид-во 1СЕ1МВ НАН Укра!ни, 2000. - Вип. 14. - С. 72-82.
10. Погорелова I. Пол1тичш вщносини Укра!ни з державами Схщно! Ази / I. Погорело-ва // Персонал. - 2009. - № 4. - С. 20-25.
11. Пронь С.В. США та Япошя в АТР (50-90-т рр. ХХ ст.) / С.В. Пронь. - Микола!в : Вид-во мДГу ¡м. Петра Могили, 2003. - 244 с.
12. Шевчук О. Укра!нсько-китайське ствроб1тництво на рубеж ХХ-ХХ1 сташття / О. Шевчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.experts.in.ua.
13. Шергин С. Азиатско-тихоокеанская дилемма / С. Шергин // Зеркало недели. - 2004.
- № 32. - 14-20 августа.
14. Шергш С. Рушшш сили Азшсько-Тихоокеанського регюнашзму / С. Шергш // Зов-нГшнГ справи. - 2009. - № 2. - С. 36-39.
15. Шерпн С.О. АТР: ютсря та сучаснють / С.О. Шергш. - К. : Вид-во "Либщь", 1993.
- 91 с.
Коринец Г.Б., Флейчук М.И. Роль украинско-азиатского сотрудничества в условиях усиления глобализацийних процессов
Прослежено развитие экономических связей Украины со странами Азии. Рассмотрены возможности сотрудничества Украины со странами Азиатско-Тихоокеанского региона. Доказана необходимость углубления сотрудничества нашего государства с этим регионом.
Ключевые слова: процессы глобализации, азиатско-тихоокеанский вектор, сотрудничество, внешнеполитический курс, внешнеполитический вектор.
Korinets G.B., Fleychuk M.I. A role of the Ukrainian-Asiatic collaboration in the conditions in strengthening of globalization processes
Development of economic connections of Ukraine is traced with the countries of Asia. Possibilities of collaboration of Ukraine are considered with the countries of the Asiatic-Pacific region. The necessity of deepening of collaboration of our state is well-proven with this region.
Keywords: processes of globalization, pacific-ocean vector, collaboration, foreign-policy course, foreign-policy vector.
УДК 336.142:364.052 Доц. Р. А. Крамченко, канд. екон. наук - Rbeiecbm КА
БЮДЖЕТНЕ Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦIАЛЬНОÏ
СФЕРИ УКРАШИ
Дослщжено обсяги та проблеми фшансування заходiв сощально'1 сфери. Про-аналiзовано структуру та динамшу бюджетного фшансування сощально'1 сфери та сощального захисту населення за 1999-2009 рр. Виявлено та охарактеризовано дис-пропорцп бюджетних видатюв, грошових ресурав домогосподарств та зароб^но!' плати.
Ключов1 слова: бюджет, державш фшанси, фшансування, сощальна сфера, со-щальний захист
Вступ. Галуз1, що спрямовують свою д1яльшсть на забезпечення людського розвитку економ1чною наукою та практикою, традицшно об'едну-ються у сощальну сферу, результати д1яльност1 яко! е сусшльно значущими чи необхщними. Одним 1з основних джерел фшансових ресурЫв сощально! сфери е бюджети р1зних р1вшв - державний та мюцевь
