CC BY
18
УДК 331.5: 330.34 (477.75) Викл. М.Й. Ковач1; дои,. Г.М. Лабтська2,
канд. географ. наук; доц. 1.Ю. Ходикта3, канд. екон. наук
СПЕЦИФ1КА ЗАЙНЯТОСТ1 НАСЕЛЕНИЯ КРИМУ: ТРАНСФОР-МАЦ1ЙН1 ЗМ1НИ ВПРОДОВЖ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛ1ТТЯ
Проаналiзовано трансформацiйнi змiни у зайнятосп населення Криму, змiни в сегментацп регiонального ринку працi впродовж останнього десятишття. Встановле-но, що змiни у складi зайнятого економiчною дiяльнiстю населення за статусом зайнятосп в Криму виступають iндикаторами соцiально-економiчного складу населення, результатiв реформування вiдносин власностi, становлення пiдприeмництва у рiзних секторах економiки.
Ключов1 слова: зайняпсть населення, сегментацiя ринку пращ, види економ1ч-но! дiяльностi.
Актуальшсть проблеми. Розподш зайнятого населення регюну за видами економ1чно! д1яльносл визначаеться, а згодом трансформуеться тд впливом сукупност демограф1чних та економ1чних чинниюв, а саме: особли-востями яюсного складу населення та р1вня демограф1чного навантаження, ступеня господарського освоення територн, територ1ально! оргашзацн госпо-дарства й робочо! сили. Саме тому мошторити цю трансформацш завжди до-речно з огляду на шдтримання економ1чно! р1вноваги в регюш, формування виважено! полпики зайнятост з боку держави, автономн, спрямовано! на до-сягнення вищих р1вн1в життя населення та його яюсних характеристик.
Аналiз останшх наукових дослiджень. Питанню вивчення зайнятос-т населення Укра!ни загалом i Криму зокрема займалися С.1. Бандур, Д.П. Богиня, 1.К. Бондар, С.С. Герасименко, О.М. Гладун, А.В. Головач, М.1. Долшнш, Е.М. Лiбанова, О.Г. Осауленко, Н.О. Парфенцева, У.Я. Садо-ва, В.Г. Швець, Л.Т. Шевчук та шшь Окремi аспекти регюнального господар-ства Криму, зокрема галузева структура зайнятостi, зумовлена юторичним розвитком пiвострова, розглянуто у працях М.В. Багрова, Л.А. Багрово!, Я.Й. Баркова, А.В. Ефремова та ш.
Незважаючи на достатньо високий рiвень наукових розробок з проблем зайнятосп населення Укра!ни та нацюнального ринку працi, якi визнача-ють розвиток подш у вiдповiднiй площиш в регiонах, не вирiшеними зали-шаеться низка проблем мезо- та мiкрорiвнiв щодо оптимiзацi! дiяльностi суб'ек^в ринку працi, зменшення впливу останньо! економiчно! кризи на зайнятiсть населення, ефективного використання наявних ресурЫв регюну та досягнення рацюнально! зайнятостi.
Мета роботи. Проаналiзувати трансформацiйнi змiни у зайнятосп населення Криму, сегментацп цього регюнального ринку пращ впродовж останнього десятилптя, опираючись на матерiали першого Всеукра!нського пе-репису населення та найновшу статистичну шформащю.
Виклад основного матерiалу дocлiдження. Структура зайнятосп населення Криму формуеться на rai переважаючого розвитку галузей шфрас-
1 Ужгородський навчальний центр Кшвського нацюнального торгово-економ1чного ушверситету;
2 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;
3 Омферопольський фшал Харк1вського Свропейського нацюнального ушверситету
труктури: торпвл^ транспорту, медико-оздоровчого комплексу. Значною е частка населення, зайнятого сiльськогосподарською дiяльнiстю (переважно рослинництвом та змiшаним сшьським господарством), чому сприяють при-родно-кшматичш умови цього регiону (рис. 1).
4 5 6 7 8 9 10 види економ1чно1 д1яльнос*п
Рис. 1. Розподш зайнятиху Криму за видами економiчноi дiяльностi (станом на 5 грудня 2001 р.): 1 — сшъсъке господарство, мисливство та л1сове господарство;
2 — промислов1стъ (добувна, обробна та виробництво електроенергп, газу та води);
3 — буд1вництво; 4 — оптова й роздр1бна торговля, торговля транспортними засоба-ми, послуги зремонту; 5 — готел1 таресторани; 6 — транспорт I зв'язок; 7 — фтан-сова д1ялън1стъ; 8 — операци з нерухом1стю, здавання тд найм та послуги юридич-
ним особам; 9 — державне управлтня; 10 — освта; 11 — охорона здоров'я та сощалъ-на допомога; 12 — колективш, громадсъК та особиста послуги; 13 — ¡нш1 види д1ялъ-
ност1
Такий мiжгалузевий розподш робочо! сили збер^ся впродовж наступ-них роюв зi збереженням прюритетност окремих галузей. Вщбулися лише змши, пов'язаш з цикшчшстю розвитку господарства Криму, спровоковаш свгговою економiчною кризою. Рецесшний тренд тдтверджуе диферен-цшований за роками розподш потреб тдприемств твострова у пращвниках за видами дiяльностi. Найбшьш вразливими вщ кон'юктури ринку в плат зайнятост виявилися галузг сшьське господарство, мисливство та люове господарство; будiвництво; фтансова дiяльнiсть та освiта (рис. 2). Вщчутним та доволi показовим виступае дисонанс мiж показниками потреби тдприемств Криму у пращвниках (рис. 2) та працевлаштуванням незайнятих трудовою дь яльтстю громадян (рис. 3). Таке порiвняння дае змогу зробити припущення про наявнiсть прихованих можливостей тдприемств у площит створення нових робочих мюць.
Активна трансформацiя господарства Криму, що значною мiрою зб^-лася в чаш з мiжпереписним перюдом 1989-2001 рр., стимулювала змiни у складi зайнятого економiчною дiяльнiстю населення за статусом зайнятость Такi показники е тдикативними щодо характеристики соцiально-економiч-ного складу населення i водночас дають змогу проаналiзувати результати ре-формування вiдносин власностi, становлення шдприемництва у рiзних секторах економжи крiзь призму змiн у складi зайнятого населення.
Працюючi за наймом — найчисельтша категорiя зайнятих у Криму (81 % уЫх зайнятих в АР Крим та 94 % в м. Севастополь на момент перепису 2001 р.) (рис. 4). Нижчою частка найманих пращвниюв була лише в оптовш та роздрiбнiй торпвл^ торгiвлi транспортними засобами та ремонтних послу-гах (але й тут вона становить % зайнятих), а також у сшьському господарств^
де статус працюючого за наймом мали четверо з кожних дев'яти зайнятих. У решт видiв економiчноl дiяльностi наймаш працiвники представляють абсо-лютну бшьшють зайнятих.
4 5 6 7 8 9 види екошмшчно! д1яльносп
Рис. 2. Потреба мдприемств Криму у пращвниках за видами економiчно'iдiяль-ностi (на кшець звтного перюду): 1 — стъсъке господарство, мисливство та л1сове господарство; 2 — промислов1стъ (добувна, обробна та виробництво електроенергп, газу та води); 3 — буд1вництво; 4 — оптова й роздр1бна торговля, торговля транспор-
тними засобами, послуги з ремонту; 5 — готел1 та ресторани; 6 — транспорт I зв'язок; 7 — фтансова д1ялън1стъ; 8 — операцп з нерухом1стю, здавання тд найм та послуги юридичним особам; 9 — державне управлтня; 10 — освта; 11 — охорона здоров'я та сощалъна допомога; 12 — колективш, громадсъК та особиста послуги;
13 — тшг види д\ялъност\
4 5 6 7 8 9 види ек0Н0М1ЧН01 д1яльноеп
Рис. 3. Працевлаштування незайнятих трудовою дiяльнiстю громадян Криму за видами економiчно'i дiяльностi (на кшець звтного перюду): 1 — стъсъке господарство, мисливство та л1сове господарство; 2 — промислов1стъ (добувна, обробна та виробництво електроенергп, газу та води); 3 — буд1вництво; 4 — оптова й роздр1бна торговля, торговля транспортними засобами, послуги з ремонту; 5 — готел1 та ресторани; 6 — транспорт I зв'язок; 7 — фтансова д1ялътстъ; 8 — операцп з нерухомс тю, здавання тд найм та послуги юридичним особам; 9 — державне управлтня; 10 — освта; 11 — охорона здоров'я та сощалъна допомога; 12 — колективш, громадсът та особиста послуги; 13 — тш1 види д1ялъност1
У груш зайнятого населення iз статусом "члени колективного тд-приемства, кооперативу" було зосереджено 5 % зайнятого населення Криму. Природно, що бшьш значущою е частка членiв колективних шдприемств у сiльському господарствi, мисливствi та лiсовому господарствi, де статус члена колективного сшьськогосподарського шдприемства або ж кооперативу до-волi поширений, як i у рибному господарствь Порiвняно нечисленною е трупа працедавщв та самозайнятих у Криму (рис. 4), зокрема в АР Крим - 1,4 % та 3,8 % вщповщно та 1,4 % та 3,5 % - у Севастополь
не класифшоваш ки за трупами
безоплатнопрацююч1 члени (лмЧ
□ М.Севастополь ■ АР Крим
к
X
ж л
сп
о &
н о
члени колективного пщприемства, кооперативу
працююч! за наймом
20 40 60 80 у % до вс1х зайнятих
Рис. 4. Розподл зайнятого населення за статусом зайнятостi в Криму
(за даними перепису 2001 р.)
Змши в економщ в перехщний перюд роблять представниюв цих груп доволi вразливими у контекстi втрати такого статусу. 1стотно вищою е частка приватних шдприемщв у торговельних галузях та ремонтних послу-гах, у готельному та ресторанному бiзнесi. Саме у цих сферах активiзувалися суб'екти малого та середнього бiзнесу. Збереження державно! власност у до-бувнш промисловостi, державному управлiннi, освiтi виправдане з огляду на мiжнародний досвщ. Загалом, незначна частка власникiв-працедавцiв серед зайнятих економiчною дiяльнiстю осiб вщображае специфiку становлення вiтчизняного пiдприемництва на тлi в^чизняно! нормативно-правово! бази.
Використання послуг домашньо! прислуги не набуло в Криму значно-го поширення, адже поповнення рядiв споживачiв цих послуг передбачае до-сягнення певного (доволi високого за укра1нськими стандартами) рiвня мате-рiальноl забезпеченостi, а також, деякою мiрою, i через усталешсть вщповщ-но! традици. Незначною е й частка зайнятих у готельному та ресторанному бiзнесi, серед причин гальмування розвитку якого чшьне мiсце посiдають i щойно назваш. Загалом зайнятiсть населення Криму у сферi послуг зали-шаеться низькою, порiвняно з розвиненими кра1нами, у яких вщбулося становлення "сервюно! економiки" i змiцнення економiчних позицш "сервiсного класу", що е найчисельшшим в iнформацiйному суспiльствi. Мiжсекторальнi перемщення робочо! сили "на користь" третинного сектору в Криму лише ш-тенсифiкувалися впродовж останнього десятирiччя.
Найменшою за чисельнiстю е категорiя зайнятих "безоплатно працю-юч1 члени &мТ, бiльшiсть з яких зайнят у сiльському господарствi, мислив-
ста та люовому господарствi, роздрiбнiй торгiвлi, надають послуги з ремонту, а також працюють у сiмейному готельному чи ресторанному бiзнесi, надають колективнi, громадськ та особистi послуги (переважно шдив^альш - пран-ня, фарбування тощо), зайнятi в обробнiй промисловостi (переважно у харчо-вiй галузi та виробнищв готового одягу з текстилю), на будiвництвi тощо, ре-алiзуючи сво! трудовi можливостi у межах Ымейно! виробничо! коопераци.
До групи "не класифiкованi за групами" увiйшли зайнятi в особистому тдсобному господарствi (ОПГ), служителi релiгiйних куль^в. Вiдомо, що частка працiвникiв в ОПГ майже не поступаеться частщ найманих пращвни-кiв сiльськогосподарських тдприемств, що свiдчить про виключну роль ОПГ у виробнищш сшьськогосподарсько! продукцй та у життезабезпеченнi насе-лення Криму.
Роль детермшанти, що визначае мюце iндивiда у соцiальнiй iерархil та рiвень його доходiв, у сучасному суспiльствi вiдiграе професiйна система. Упродовж перюду незалежностi в Укра1ш вiдбувалися розпад традицiйних соцiально-професiйних груп, втрата престижу та фшансово! привабливост одними професiями та набуття шшими, втрата стабiльностi шкали престижу професш та занять, И мiнливiсть.
Найчисельшшими групами занять в Криму е "найпростiшi професи", "оператори та складальники устаткування та машин", "працiвники сфери об-слуговування та торпвл1" та група "фах1вщв" (рис. 5).
х 25 к
х 20
ей т
•5 15
и §10
* 5
0
123456789
групи занять
Рис. 5. Розподл зайнятого населення Криму за групами занять (станом на 5 грудня 2001 р.): 1 — законодавщ, вищ1 державна службовщ, кер1вники; 2 — профеЫ-онали; 3 — фах1вц1; 4 — техшчш службовщ; 5 — пращвники сфери обслуговування та торг1вл1; 6 — квал1ф1коваш пращвники стъсъкого, лкового господарства, риборозве-дення йрибалъства; 7 — квал1ф1коваш пращвники з инструментом; 8 — оператори та складальники устаткування I машин; 9 — найпростш професп
Як помггно з рис. 5, склад населення за заняттями ютотно рiзниться залежно вщ типу поселень. У Севастополi значно вишд частки професiоналiв та фахiвцiв вщ усереднених по АР Криму, ютотно менший внесок квалiфiко-ваних пращвниюв сшьського, люового господарства, риборозведення й ри-бальства та представниюв найпростших професш у професшну структуру зайнятого населення швострова. Характерно, що таю вщмшноси в розподш зайнятих за групами занять будуть притаманш мюьким поселенням Криму при порiвняно зi сiльською мiсцевiстю.
Зазвичай, бшьшють представникiв найпростiших професiй серед селян - це працюючi в ОПГ, або зайнят на низько кваифшованих ручних роботах у сшьському господарствi. Бiльш-менш значною була ще чисельнiсть сторожiв та прибиральниюв службових примiщень. У мiстах сощально-про-фесiйний склад населення бiльш збалансований i виглядае менш арха1'чно. Насамперед, частка "бiлокомiрцевих" професiйних груп ютотно перевищуе вiдповiдний показник щодо сшьсько1' мiсцевостi. Аналогiчне становище сто-совно частки квалiфiкованих працiвникiв з шструментом, як i питомо! ваги пращвниюв сфери обслуговування та послуг.
У контекст НТР та вiдповiдно до свггових тенденцiй створюються пе-редумови для скорочення гендерних диспропорцш у професшнш структурi населення. Гендерний аспект сощально! нерiвностi у Криму доволi помiтний через дисонанс у представленш статей на рiзних щаблях сустльно! iерарxiï (як i в УкраАт загалом). Бiльшiсть технiчних службовцiв, пращвниюв сфери обслуговування i торгiвлi в господарствi Криму представлена жiнками, ïx кiлькiсна перевага е вельми вагомою i за групами професiоналiв i фаxiвцiв, доволi помiтною серед квалiфiкованиx працiвникiв сiльського, лiсового i риб-ного господарства, незначною у складi представникiв найпростiшиx профе-сiй. Чоловши становлять переважну бiльшiсть серед квалiфiкованиx пращв-никiв з iнструментом й операторiв та складальникiв устаткування i машин, у груш законодавщв, вищих державних службовцiв, керiвникiв.
I хоча жшки домiнують серед керiвникiв структурних шдроздшв, фа-xiвцiв i професiоналiв, що за критерiем професiйноï належност репрезенту-ють вищi й середш верстви населення, мають мiсце гендерш вiдмiнностi в оплатi працi (а згодом i у пенсшному забезпеченш) не лише в галузевому зрь зi, але й з огляду на рiзне мiсце на шкалi суспiльного престижу занять.
У 2009 р. в Криму налiчували понад 970 тис. оЫб економiчно активного населення (64 % всього населення). 1з загальноï кiлькостi економiчно активного населення 73 % становлять особи працездатного вшу. Рiвень безро-бiття на пiвостровi сягнув 6,8 %, що е найвищим показником за останнш п,ятирiчний перюд (2005-2009 рр.) - як ще одне вщлуння рецесiï.
У структурi економiчно активного населення у 2009 р. переважали чо-ловiки (53 %), як характеризувалися вищим рiвнем економiчноï активностi, i вищим рiвнем зайнятостi. У загальнiй кiлькостi безробггних (67 тис. осiб) чо-ловши також становили бiльшiсть (62 %). Натомють серед економiчно неактивного - удвiчi бiльше жiнок. У розподш за мiсцем проживання в 1,6 раза бшьше економiчно активного населення зосереджено у мюьких поселеннях. За вЫма iншими показниками економiчноï активностi населення сiльська мю-цевють також поступаеться.
У 2009 р. у Криму налiчували понад 970 тис. ошб економiчно активного населення (64 % всього населення). 1з загально!" кiлькостi економiчно активного населення 73 % становлять особи працездатного вшу. Рiвень безро-бггтя на пiвостровi сягнув 6,8 %, що е найвищим показником за останнш п,ятирiчний перюд (2005-2009 рр.) - як ще одне вщлуння рецеси. В абсолют-них вимiраx показники незайнятостi пiсля кризового 2008 р. ютотно поступа-ються показникам, зафiксованим у 2002-2004 рр. Позитивною тенденщею виглядае динамiка кшькост осiб, незайнятих бiльше року, що засвщчуе змен-
шення обсяпв застiйного безробiття, яке поступаеться мюцем фрикцiйному та структурному, перманентно посиленому цикшчним безробiттям (рис. 6). За 10 роюв кардинально змiнилася структура причин незайнятость Якщо у 2000 р. вагомою була частка оЫб, вивiльнених через змiни в оргашзаци ви-робництва, та вiйськовослужбовцi, звшьнет за скороченням чисельностi або штату без права на пенсда, а також звшьнених за власним бажанням, то у 2010 р. переважала група оЫб (58 %), незайнятих з шших причин. Практично незмшною впродовж 10 рокiв залишалася хiба що частка незайнятих випус-кникiв навчальних закладiв, традицiйно формуючи вразливу групу.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 I кшыасть зареестрованих безроб1тних I особи, як1 не були зайнят1 до 1 року ■особи, як1 не були зайнятч з р1зних причин биьше 1 року
Рис. 6. Ктьшсть зареестрованих безробтниху 2000-2010рр. (на кшець звтного перюду)
Щодо матерiального супроводу статусу зайнятосп, то середньомюяч-на номшальна заробiтна плата на пiвостровi у 2009 р. становила 1707 грн — найвищий показник упродовж 2000-2009 рр. (229 % до прожиткового мшму-му для працездатних оЫб). Бшьш шформативним е показник рiвня реального середньомюячного заробiтку, порiвняно з попередшм роком. Найвищий та-кий показник було зафжсовано у 2004 р. i вiдтодi вiн неухильно знижуеться. Так, у 2009 р. реальна заробггна плата становила 90 % до рiвня 2008 р. (найнижчий рiвень вщ 2000 р.). Середнш обсяг допомоги з безроб^я в груд-нi 2009 р. становив 756 грн, а це 123 % до рiвня 2008 р., або 82 % до рiвня мь шмально1' заробiтноï плати.
Загалом, збшьшення кiлькостi працевлаштованих у 2009 р., бшьша потреба у робочш силi, вищий рiвень працевлаштування на тлi зменшення кiлькостi незайнятих, яю скористалися послугами державно1' служби зайня-тостi, порiвняно з 2008 р., засвщчують поступовий виxiд iз рецесiï господар-ства Криму.
Висновки. Отже, можна зробити таю висновки:
1. Загальноукрашсью тенденцп у трансформацп зайнятостi населення ма-ють ч^ко виражену регiональну специфiку в умовах Криму.
2. Змши у складi зайнятого економiчною дiяльнiстю населення за статусом зайнятосп в Криму виступають iндикаторами соцiально-економiчного
складу населення, результата реформування вiдносин власностi, становления тдприемництва у рiзних секторах економiки.
3. У Криму збер^ся традицiйний мiжгалузевий розподiл робочо! сили 3i збереженням прiоритетностi окремих галузей iнфраструктури: торгiвлi, транспорту, медико-оздоровчого комплексу.
4. Незначна частка власниюв-працедавщв та самозайнятих серед зайнятих економiчною дiяльнiстю осiб у Криму вщображае специфiку становлен-ня тдприемництва на rai чинно! нормативно-правово! бази, як, зрештою, i значна частка пращвниюв за наймом та о^б "не класифтованих за групами", куди увiйшли зайнятi в особистому пiдсобному господарствi (ОПГ), служителi релiгiйних культiв. Вiдомо, що частка пращвниюв в ОПГ майже не поступаеться частщ найманих працiвникiв сшьськогоспо-дарських пiдприемств, що свiдчить про виняткову роль ОПГ у виробниц-твi сiльськогосподарсько! продукци та у життезабезпечент населення Криму. "Безоплатно працюючг члени сгм'г" реалiзують сво! трудовi мож-ливостi у межах имейно! виробничо! кооперацн.
5. Зайнятють населення у сферi послуг Криму залишаеться низькою, порiв-няно з розвиненими кра!нами, у яких "сервiсний клас" е найчисельт-шим. Мiжсекторальнi перемщення робочо! сили "на користь" третинно-го сектору в Криму лише iнтенсифiкувалися впродовж останнього деся-тирiччя, тому використання послуг домашньо! прислуги зокрема поки ще не набуло в цьому регiонi поширення.
6. Сегментащя регiонального ринку працi Криму е типовою для Укра!ни, з наявними гендерними, вiковими та географiчними диспропорцiями.
7. Статистичнi показники, що характеризують ринок працi, засвiдчують ви-хiд господарства Криму з рецесн та поступове, хоч i повшьне, наближен-ня до свiтових стандарта.
Лггература
1. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития / Н.В. Багров. - К. : Вид-во "Либвдь", 2002. - 256 с.
2. Багрова Л.А. География Крыма : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Л. А. Багрова и др. - К. : Изд-во "Лыбидь", 2001. - 304 с.
3. Барков Я.И. Экономика региона: проблемы, пути, решения / Я.И. Барков. - Симферополь : Изд-во "Таврида", 1996. - 256 с.
4. Устойчивое развитие рекреационно-экономического комплекса Крыма / под ред. А.В. Ефремова. - Симферополь : Изд-во "Таврия", 2002. - 300 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.crimea.ua
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sf.ukrstat.gov.ua.
Ковач М.Й., Лабинская Г.М., Ходыкина И.Ю. Специфика занятости населения: трансформационные изменения на протяжении последнего десятилетия
Проанализированы трансформационные изменения в занятости населения, изменения в сегментации регионального рынка труда на протяжении последнего десятилетия. Установлено, что изменения в составе занятого экономической деятельностью населения по статусу занятости в Крыму выступают индикаторами социально-экономического состава населения, результатов реформирования отношений собственности, становления предпринимательства в разных секторах экономики.
Ключевые слова: занятость населения, сегментация рынка труда, виды экономической деятельности.
Kovacs M.Yo., Labinska G.M., Hodykina I.Yu. Specific employment Crimea: transformational changes in the last decade
The article examines transformational changes in employment Crimea, changes in regional labour market segmentation in the last decade. It is set that changes in composition busy at economic activity of population after status of employment in Crimea come forward the indicators of socio-economic composition of population, results of reformation of relations of propert, becoming of enterprise, in the different sectors of economy.
Keywords: employment, labor market segmentation, economic activities.
УДК 336.722.14 Студ. Г.Б. Кортець;
доц. М.1. Флейчук, д-р екон. наук - Львiвська КА
ЗНАЧЕННЯ УКРАШСЬКО-АЗШСЬКШ СП1ВПРАЦ1 В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Простежено розвиток економiчних зв'язюв Украши з крашами Азп. Розглянуто мождивосп ствроб^ництва Украши з крашами Азшсько-Тихоокеанського регюну. Доведено необхщшсть поглиблення ствпращ нашо'1 держави з цим регюном.
Ключов1 слова: процеси глобалiзацiï, азiатсько-тихоокеанський вектор, ствро-б^ництво, зовшшньопол^ичний курс, зовшшньопол^ичний вектор.
Актуальшсть. В Азшсько-Тихоокеанському регюш стикаються ште-реси США, Китайсь^ Народноï Республши (КНР), Росiï, Японiï' та СС. Саме тому спiвробiтництво Украши з цим регюном е актуальним не лише для ака-демiчного середовища, але i для полггично' та бiзнесовоï' елiти Украши.
Рiзним аспектам розвитку кра'н Схiдноï' Ази присвятили сво'' роботи такi вггчизняш автори, як Б.М. Гончар, С.С. Камшський, С.В. Пронь, Л.О. Лещенко, О.В. Шевчук, С.О. Шергiн [1, 5, 8, 9, 11]. Проте проблеми формування вщносин Украши з крашами регюну лише починають дослщжу-ватися. Враховуючи те, що Украша неодноразово наголошувала на необхщ-ност активiзацiï' полiтики у схiдному напрям^ постае необхiднiсть цього дос-лщження [10].
Ще на початку останньо! чвертi ХХ ст. стало очевидним, що стрiмке зростання ролi краш Схiдноï та Пiвденно-Схiдноï Азiï у свгговш економiчнiй системi, збiльшення ïхньоï частки у мiжнароднiй торгiвлi та питомоï ваги у свiтовiй промисловш кооперацiï обов'язково мае спричинити переощнку зна-чення цього регiону в глобальнш системi мiжнародних вiдносин. Пошук мю-ця цих краïн, адекватного ïx реальному внеску в розгортання нових свггових економiчниx, суспiльниx, пол^ичних тенденцiй, став актуальним не лише для академiчного середовища, - там таю пошуки розпочалися ще рашше, -але й для полiтичноï та бiзнесовоï елiти.
Поступово прагнення переосмислення власного мюця у св^овш сис-темi матерiалiзувалося у практичнш полiтицi регiональниx держав, в штативах зi створення мегарегiональниx шститулв спiвробiтництва, у пошуку власноï регiональноï iдентичностi, у розбудовi унiкальниx регюнальних принципiв спiвробiтництва. Нарештi, пробудження творчого потенщалу в ти-хоокеанському регюнальному просторi спричинило формування нового мiж-народного регiону - Азiйсько-Тиxоокеанського.
