CC BY
113
2. Аквинский Ф. Антология мировой философии. - в 4-х т. / Ф. Аквинский. - М. : Изд-во "Мысль", 1969. - 936 с. - Т. 1. - Ч. 1 и Ч. 2.
3. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - в 3 кн. / А. Смит. -М. : Изд-во "Наука", 1993. - 572 с. - Т. 1, 572 с.
4. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - М. : Изд-во "Про-гресс-Универс". - 1993. - Т.1. - 415 с.
5. Лист Ф. Национальная система политической экономии / Ф. Лист : пер. с нем. К. Трубникова. - СПб, 1891. - С. 190-191.
6. Манк1в Н.Г. Макроекономша : тдручник для Украши : пер. з англ., наук. ред. пе-рекл. С. Панчишина. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 588 с.
7. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Iсторiя економiчних учень (Сучасна економiчна думка) : навч. поабн. - вид. 2-ге, доповнене / Мочерний С.В., Довбенко М.В. - Львiв : Вид-во "Новий свгг-2000", 2005. - 488 с.
8. Економ1чна енциклопед1я: У трьох томах / вщп. ред. С.В. Мочерний. - К. : Вид. центр "Академiя", 2001. - Т. 2. - 848 с.
9. Гнибщенко I. Проблеми трудово'1 м^аци в Укра1'т та ix виршення / I. Гнибщенко // Економка Украши. - 2001. - № 4. - С. 19-22.
10. Поплавська Ж., Поплавський В. Економшо-фшософсью аспекти людського кат-талу / Поплавська Ж., Поплавський В. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. expert. in. ua.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.osvita.org.ua.
УДК331.5-053.81(477) Здобувач М.О. Корчун -Львiвський НУM. 1вана Франка
СУЧАСНИЙ СТАН МОЛОДЕЖНОГО СЕГМЕНТУ РИНКУ ПРАЦ1 УКРА1НИ
Потреба оптимiзацii основних параметрiв молодiжного сегменту ринку пращ Украши потребуе радикальних змш у цьому сегмент ринку пращ, оскшьки саме йому належить особливе мюце в iерархiчнiй структурi ринку пращ загалом, визнача-ючи перспективи розвитку на найближчу та вщдалену перспективу.
Вагомий внесок у вдосконалення процесу залучення молодi до сфери продуктивно'!' трудово'1' дiяльностi завдяки вдосконаленню мехашзму його державного регу-лювання здiйснюе Державна служба зайнятосп Украши.
Ключов1 слова: молодiжний сегмент ринку працi Украши, пропозищя робочо'1' сили молодi, попит на робочу силу, економiчна активнiсть молод^ зайнятiсть молодi, безробiття, неформальний сектор економши, працевлаштування молодi.
Competitor M. O. Korchun - L 'viv NU named after Ivan Franko The present state of the youth segment of the jobs market in Ukraine
The necessity to optimize the main parameters of the youth segment of the labor market in Ukraine radical changes in it since this is just the segment that occupies a specific place within the hierarchy of the labour market structure on the whole, which predetermines the prospects of economic developments for the nearest and remote future.
The national department of employment has made an appreciable contribution into the improvement of the process of drawing the youth into the sphere of productive labour activities by means of a meliorated mechanism of its governmental control.
Keywords: youth segment of labour market; proposals on the part of the youth working force; supply of working force; economic activities of the youth; employment of the youth; unemployment; informal sector of economics; employment of the youth.
Постановка проблеми. Комплексна оцшка молод1жного сегменту ринку пращ постае в контекст! завдань формування стратеги його розвитку, спрямованоi на реашзащю трудового й творчого потенщалу молодь У цьому
контекст важливе значення мае оцiнка рiвня eKOHOMi4HOi активностi молодi, рiвня безробiття серед молод^ рiвня ii зайнятостi, питомо! ваги молодих гро-мадян, зайнятих у неформальному секторi економiки, заходiв сприяння зайнятостi молодi, працевлаштування, зокрема випускниюв закладiв освiти.
Потреба посилення державного регулювання нацiонального ринку пращ та його молодiжного сегменту зумовлена деформовашстю структури економiки та нестабшьшстю ii динамiки, неефективнiстю дiючого мехашзму стимулювання роботодавцiв до створення робочих мюць у високопродуктив-них секторах економжи, вiдсутнiстю повно! iнформацii щодо реально: мю-ткостi окремих сегмеш!в ринку працi та професiйно-квалiфiкацiйноi структури попиту на робочу силу та ii пропозици, вщсутшстю ефективноi конкурен-ци в межах молодiжного сегменту ринку працi.
Методика дослвдження. Для дослiджень використано загальнонауко-вi методи, такi як спостереження, порiвняння, системний аналiз, синтез, кон-кретизащя, вимiрювання, розрахунково-аналiтичнi прийоми. Застосування цих методiв е потрiбним для здшснення макроекономiчного аналiзу та досль дження ситуаци на молодiжному сегментi ринку пращ Украши з метою ii по-дальшого прогнозування.
• • • ^ • • и г-р
АналiЗ ocTaHHix дослiджень i публжацш. iеоретико-методологiчнi засади формування i розвитку нащонального ринку працi та його молодiжно-го сегменту в умовах економiчних трансформацiй, обгрунтування критерив i принципiв функцiонування молодiжного сегменту ринку пращ та визначення методолопчних i методичних засад оцiнки його штегрованост в модель нащ-онального ринку пращ, обгрунтування концептуальних основ розвитку нащонального ринку пращ та його молодiжного сегменту здшснено в працях вгг-чизняних учених Т. А. Зайця, В. Л. Жаховськоi, Б.М. Данилишина, М. Папiева, Е.М. Лiбановоi, О.А. Грш ново!', К. Бондарчук, I. Демченко, О.О. Яременка, С. Мельника, П. Коропеця, В. Гуляева, Н. Полково!, Т.Й. Буди, A.I. Вишняка, Н.Н. Чурилова, С.А. Макеева, Д.О. Мельникова, В.О. Покрищука, О.Г. Пазю-ка, T.I. Черниш, О.О. Кубинського, Д.П. Богиш, В.Н. Шамоти, В.Я. Брича, М.1. Долiшного, С.В. Мельника, В.А. Савченка та багатьох шших.
Постановка завдання. 1стотш трансформацiйнi зрушення в нащ-ональнiй економiцi зумовлюють потребу активiзацii дослiджень з проблем розвитку ринку пращ загалом та особливо його молодiжного сегменту. Зокрема, виявлення специфiчних особливостей формування i розвитку молодiж-ного сегменту ринку пращ з метою бшьш ефективного використання нагро-мадженого в ньому трудового потенщалу.
Виклад основного матерiалу. Функцiональна роль ринку пращ поля-гае в реалiзацii пропонованоi ро6очо! сили i задоволеннi юнуючого попиту на неi. Пропозицiя ро6очо! сили - це кiлькiсть громадян, не зайнятих трудовою дiяльнiстю, як перебували на облiку в державнш службi зайнятостi i охоп-люе всiх осiб, що пропонують робочу силу для виробництва економiчних благ. Реалiзована робоча сила - це та частина ро6очо! сили, що залучена до економiчноi дiяльностi, тобто зайняте населення (рис. 1).
100
I 90""
87,3
21,6
1_
15-24 роки 25-29 рок< в 30-34 рою в 35-39 рок ¡в 40-49 рок ¡в 50-59 рою в 60-70 рок ¡в
Рис. 1. Рiвнi економiчноi активностi населення за вшовими групами [2, с. 59]
1нша частина робочо1 сили, яка не знайшла реашзаци, складаеться з безробггного населення. Попит на робочу силу - це потреба шдприемств у пращвниках на замщення вiльних робочих мiсць.
До економiчного активного населення статистика вiдносить населення обох статей вшом вiд 15 до 70 роюв, яке впродовж певного перюду забезпе-чуе пропозищю робочо! сили на ринку пращ, а також оЫб, якi впродовж звгг-ного перiоду займалися економiчною дiяльнiстю або шукали роботу i були готовi приступити до не!, тобто класифжувалися як "зайнятГ або "безробгг-нiм, визначенi за методолопею МОП.
За даними Держкомстату Украши пропозицiя робочо! сили молодi де-що пiдвищена. Рiвень економiчноl активност молодi у вiцi 15-24 роки зрю вщ 40,8 % в середньому за 2006 р. до 41,8 % в середньому за 2007 р., серед ошб вшом 25-29 роюв, вщповщно вiд з 81,4 % до 82,2 % [1, с. 47]. Рiвень еко-номiчноl активностi молодi у вщ 30-34 роки становив у 2007 р. 84,4 %. Чи-сельшсть економiчноl активностi молодi у вщ 15-24 роки становила 3113 тис. ошб (13,9 % до економiчно активного населення у вiцi 15-70 роюв), у вщ 25-29 роюв - 2825,9 тис. оЫб (12,7 %), у вщ 35-39 роюв 2806,0 тис. ошб (12,6 %). Наведет статистичт данi свiдчать про те, що рiвень економiч-но! активностi серед молодi вiком 30-34 роки найвищий, оскiльки вона вже мае досвщ роботи, пройшла процес становлення i активно залучена в еконо-мiчну дiяльнiсть. Досить високий рiвень економiчноl активностi серед молодi 25-29 рокiв, оскiльки вона в основному вже здобула спещальну освггу. Низь-кий рiвень економiчноl активност серед молодi у вiцi до 25 роюв пояс-нюеться тим, що значна И частина продовжуе навчання.
Рiвень зайнятост серед молодi у вiцi 15-24 роки загалом по кршш збiльшився з 35,1 % у 2006 р. до 36,6 % у 2007 р., а серед ошб вшом 25-29 роюв цей показник збшьшився з 75 % до 76,5 %. [1, с. 54]. Рiвень зайнятост серед оЫб вжом 30-34 роки у 2007 р. становив 79,1 % (рис. 2) [2, с. 58].
15-24 роки 25-29 рокт 30-34 роюв 35-39 рокт 40-49 рок1в 50-59 рокт 60-70 рокт
Рис. 2. Рiвнi зайнятостi населення за вжовими групами [2, с. 61]
У 2007 р. кшьюсть безробггно! молодi у вщ 15-24 роки становила 387,8 тис. оЫб (27,4 % до вшх безробiтних), у вiцi 25-29 роюв - 194,7 тис. оЫб (13,7 %), у вiцi 30-34 роки - 175,7 тис. оЫб (12,4 %). Рiвень безробiття (за ме-тодолопею МОП) молодi вшом 15-24 роки знизився порiвняно з 2006 р. на 1,6 вщсоткових пункту та становив 12,5 % економiчно активного населення, що майже вдвiчi перевишуе цей показник серед населення вжом 25-29 рокiв, який у 2007 р. становив 6,9 % проти 7,3 % у 2006 р. [1, с. 199]. Рiвень безро-бггтя молодi у вщ 30-34 роки у 2007 р. становив 6,3 % економiчно активного населення (рис. 3) [2, с. 58]. Даш статистики св^ать, що рiвень економiчноl активностi молодих чоловтв значно перевишуе цей показник серед молодих жшок. Рiвень економiчноl активностi серед молодих жiнок вжом 15-24 роки становив 36,6 %, серед чоловтв вiком 15-24 роки - 46,8 %, серед жшок вшом 25-29 роюв - 73,8 %, серед чоловiкiв вiком 25-29 роюв - 90,5 %, серед жшок вжом 30-34 роки - 78,3 %, серед чоловiкiв вжом 30-34 роки - 90,6 %.
I рок1в60-
Рис. 3. Рiвнi безробття населення за вжовими групами [2, с. 63]
Щодо економiчноl активност молодi за мiсцем проживання, то для мюько! молодi у вщ 15-24 роки вона становила у 2007 р. 39,5 %, в той час
коли для сшьсько1 молодi у вщ 15-34 роки - 47,1 %, що свщчить про те, що частка молод^ яка продовжуе навчатися у цьому вщ переважае серед мюько-го населення. Економiчна актившсть мюько1 молодi у вiцi 25-29 роюв вища, нiж у сшьсько1 молодi ще1 вшово1 групи i становила вщповщно 83,2 % та 79,4 %. Вищою е й економiчна активнiсть мюько1 молодi у вщ 30-34 роки. У 2007 р. вона становила 85,0 %, а сшьсько1 молодi ще1 вшово1 групи - 83,0 %
[2, с. 59].
Рiвень зайнятост населення за статтю у 2007 р. свщчить, що серед чо-ловiкiв вжом 15-24 роки вiн значно переважае цей показник для жшочого населення ще1 групи населення i становить вiдповiдно 41,0 % i 32,0 %. Рiвень зайнятостi населення серед чоловтв вiком 25-29 роюв теж переважае над рiвнем зайнятост жiнок ще1 групи населення i становить вiдповiдно 84,5 % i 68,4 %. Для вшово1 групи молодi 30-34 роки цей показник також вищий серед чоловiкiв, шж серед жiнок i становить вщповщно 84,8 % та 73,6 %.
1снуе значна рiзниця рiвня зайнятост молодi мiських поселень та сшьських поселень у вiцi 15-24 роки i становить вiдповiдно 34,2 % для моло-дi мiських поселень i 42,3 % - для молодi сiльських поселень. Для молодi мiських поселень у вiцi 25-29 роюв притаманний вищий рiвень зайнятост^ нiж для молодi сiльських поселень дано1 вшово1 групи i становить вщповщно 77,3 % та 74,4 %. Рiвень зайнятостi молодi мюьких поселень у вiцi 30-34 роки становить 79,4 %, сiльських поселень - 78,4 % [2, с. 6].
Щодо рiвня безробiття за статтю, то у вщ 15-24 роки рiвень безробгт-тя серед жшок становить 12,5 %, серед чоловтв - 12,4 %. Значний вщсоток безробiття молодi ще1 вжово1 групи пояснюеться тим, що значна частина и ще не здобула вщповщно1 професшно1 освiти, не мае професшного досвiду, а незначну рiзницю рiвня безробiття чоловiкiв i жшок ще1 вшово1 категори можна пояснити вщсутшстю шлюбних вiдносин у значно1 частини осiб ще1 вшово1 групи. У вщ 25-29 рокiв показник рiвня безробiття переважае серед жшок i становить 7,3 %, а для чоловiкiв ще1 вжово1 групи рiвень безробiття становить 6,6 %. Для молодi у вiцi 30-34 роки притаманний вищий рiвень безробггтя серед чоловiкiв i становить 6,5 %, а серед жшок ще1 вшово1 групи - 6,0 % [2, с. 60].
Рiвень безробггтя розрахований за методолопею МОП мюького населення вжом 15-24 роки становив у 2007 р. 13,6 %, сшьського - 10,2 %, мюь-кого населення вiком 25-24 роюв - 7,1 %, сшьського населення дано1 вшово1 групи - 6,2 %, мюького населення вжом 30-34 роки - 6,6 %, сшьського -5,5 %. Таким чином даш статистики свщчать, що рiвень безробiття усiх вжо-вих груп молодi нижчий серед сшьського населення [2, с. 62].
Збер^аеться тенденщя до збiльшення питомо1 ваги працюючо1 молодi у секторi самозайнятост та скорочення частки найманих пращвниюв. Розви-ток самостшно1 зайнятостi вщбуваеться в основному завдяки активiзацil тру-дових вiдносин у неформальному секторi економiки Украши. Кiлькiсть моло-дi у вiцi 15-24 роки, зайнято1 у неформальному секторi економiки у вщсотках до ще1 категори пращвниюв, становила 17,1 %, зокрема серед жшок - 15,4 %, чоловтв - 18,8 %, серед мюького населення - 17,3 %, серед сшьського насе-
лення - 17,1 %. Кшьюсть зайнято1 у неформальному ceKTopi економiки моло-дi у вiцi 25-29 рокiв у вщсотках до дано1 категори працюючих становила 10,4 %, у т.ч. серед жшок - 9,0 0%, серед чоловтв - 11,7 0%, серед мiського населення - 13,7 %%, серед сiльського населення - 9,1 Кiлькiсть молодi у вщ 30-34 роки зайнято1 у неформальному секторi економiки у вщсотках до дано1 категори працюючих становила 9,9 % у т.ч. жшок - 9,2 %, чоловтв -10,6 %, мюького населення - 12,4 %, сiльського населення - 8,9 % [2, с. 94].
Причинами економiчноï неактивност молодi у вщсотках до економiч-но неактивного населення вiдповiдноï групи у вщ 15-24 роки були: перебу-вання на пенси з iнвалiдностi та на шльгових умовах (1,7 %), учш, студенти (82,3 %), зайнят в домогосподарствi (9,6 %), за станом здоров'я, хворiли (0,6 %), зневiренi (0,9 %%), перебувають на утриманш (2,2 %%), не знають де i як шукати роботу (0,6 %%), вважають, що немае належноï роботи (0,5 %%), се-зонний характер роботи (0,3 %), сподiваються повернутися на попередню роботу (0,1 %), отримали повщомлення про призов на вiйськову службу (0,2 %), iншi (1,0 %). Причинами економiчноï неактивностi молодi у вщ 2529 рокiв були: перебування на пенси з швалщносл та на пiльгових умовах (9,0 %), учнi, студенти (6,7 %), зайнятi в домогосподарствi (64,3 %), за станом здоров'я, хворiли (2,6 %), зневiренi (3,4 %), перебувають на утриманш (5,3 %), не знають де i як шукати роботу (1,2 %), вважають, що немае належ-^ï роботи (1,1 %), сезонний характер роботи (1,5 %), сподiваються повернутися на попередню роботу (0,6 %%), оформлюють дострокову пенсш (0,1 %%), iншi (4,2 %). Причинами економiчноï неактивност молодi у вiцi 30-34 роки були: перебування на пенси за вжом, з швалщносл та на шльгових умовах (12,2 %), учш, студенти (1,2 %%), зайнятi в домогосподарствi (64,2 %%), за станом здоров'я, хворши (5,1 %%), зневiренi (4,2 %%), перебувають на утриманш (5,8 %), не знають де i як шукати роботу (1,0 %), вважають, що немае належ-но1' роботи (1,5 %), сезонний характер роботи (1,5 %), сподiваються повернутися на попередню роботу (1,5 %%), оформляють дострокову пенсш (0,1 %%), iншi (4,3 %) [2, с. 116].
Загалом чисельнiсть економiчно неактивно!' молодi за вжовими групами у 2001-2006 рр. мала загальну тенденцiю до зростання. Зокрема, у вщ 1524 роки ïï чисельнiсть продовж 2001-2006 рр. зменшилась з 4488,6 тис. оЫб до 4452,5 тис. оЫб, зате у вiцi 25-29 роюв - зросла з 559,2 до 640,1 тис. оЫб, у вщ 30-34 роки - зросла з 428,3 до 520,4 тис. оЫб [2, с. 140]. Рiвень участ населення, зайнятого у неформальному секторi економши за вЫма вiковими групами, зростав продовж 2001-2005 рр., зокрема й за вшовими групами молодь Зокрема, для молодi у вщ 15-24 роки цей показник зрю за вказаш роки з 25,8 % до 30,4 %, у вщ 25-29 роюв - зрю з 17,4 % до 19,3 %, у вщ 30-34 роки зрю з 16,6 % до 17,8 % [2, с. 167].
Серед оЫб, не зайнятих трудовою дiяльнiстю, що е кшентами держав-ноï служби зайнятост^ майже половину становить молодь. Протягом 2007 р. на облшу перебувало 1103,7 тис. молодих людей, що на 147,6 тис. оЫб менше, нiж у попередньому рощ. З них 547,5 тис. було працевлаштовано, 117,0 тис. -проходили профнавчання, 120,0 тис. - було залучено до громадських робгт.
Рiвень працевлаштування молодi зрiс з 43,3 % у 2006 р. до 49,6 % у 2007 р. та перевищив середнш показник працевлаштування серед шших категорш не-зайнятих громадян.
Молодим людям, як звернулися до служби зайнятост^ надаються профорiентацiйнi та профконсультацшш послуги щодо вибору професш з врахуванням потреб регiонального ринку пращ, вони залучаються до участ у семiнарах, що проводяться службою зайнятость У 2007 р. профорiентацiйни-ми послугами було охоплено 949,5 тис. незайнятих громадян з числа молодi [1, с. 199]. Молодi як окремш категори населення, яка потребуе сощального захисту, надана можливють за сприяння державно1 служби зайнятост пра-цевлаштуватися на пiдприемствах, в установах i органiзацiях на заброньоваш робочi мiсця. Пiдтримку шдприемницько1 шщативи молодi, яка перебувае на облжу в державнiй службi зайнятостi, здшснюють шляхом виплати допо-моги з безробпгя одноразово для оргашзаци шдприемницько1 дiяльностi. Так, протягом 2007 р. одноразово отримали допомогу з безробпгя для оргашзаци шдприемницько1 дiяльностi 11,5 тис. молодих осiб з числа безробпних. Дiевою формою шдтримки молодiжноl зайнятостi стало працевлаштування молодих безробпних громадян шляхом надання роботодавцю дотацш.
У 2007 р. було розпочато роботу з вщновлення в Укра1ш державно1 системи професшно1 орiентацil населення. У груднi 2007 р. правлшня Фонду затвердило Програму державно1 служби зайнятостi на 2008-2013 рр. щодо професшно1 орiентацil молодi [1, с. 200]. Для молодi з вищою освпою регь ональнi служби зайнятост здiйснюють таку форму шдвищення квалiфiкацil як стажування. Це особливо важливо для випускниюв, котрi не мають практичного досвщу роботи.
Висновки. Комплексний характер поняття "молодiжний сегмент ринку працi" потребуе залучення до його аналiзу цiлоl системи статистичних показ-никiв, отриманих з рiзних iнформацiйних джерел, зокрема, вибiркового обсте-ження населення з питань економiчноl активностi, статистично1 звiтностi та адмшстративних даних органiв державно1 влади, яка стосуеться ринку пращ.
Статистика свiдчить про зростання рiвня економiчноl активностi та рiвня зайнятостi молодi у середньому за 2007 р. Знижуеться рiвень безробiття молодi. Рiвень економiчноl активностi молодих чоловiкiв значно перевищуе цей показник серед молодих жшок завдяки таким демографiчним подiям, як потреба формування власно1 шм'1, народження i виховання дiтей. Особливо це стосуеться молодих жiнок. Рiвень зайнятостi молодих чоловiкiв також переважае над рiвнем зайнятостi молодих жшок, оскшьки роботодавцi вважа-ють жшок "ненадшними" працiвниками, оскiльки вони можуть шти у трива-лу вiдпустку з догляду за дитиною або частше беруть лiкарнянi по догляду за хворою дитиною.
Економiчна актившсть сшьсько1 молодi та рiвень зайнятостi у вiцi 1524 роки значно переважае над економiчною актившстю та рiвнем зайнятостi молодi цiеl вiковоl групи мiських поселень внаслщок того, що частка мюько1 молодi, яка продовжуе навчання у цьому вщ, вища, нiж серед сшьсько1 мо-лодi. Економiчна актившсть та рiвень зайнятостi молодi вжом 25-29 та 30-
34 роюв мюьких поселень значно перевищуе цей показник для молодi сшьсь-ких поселень. Це пояснюеться обмежешстю сшьського ринку працi як за юльюсними (кiлькiсть робочих мiсць), так i за яюсними (вибiр виду дiяльнос-тi, професiï тощо) характеристиками. Водночас рiвень безробiття, розрахова-ний за методолопею МОП вищий серед мiськоï молодi усiх вiкових груп. Водночас серед оЫб, не зайнятих трудовою дiяльнiстю, що е клiентами дер-жавноï служби зайнятостi, майже половину становить молодь. Очевидно, у молод^ особливо молодших вiкових груп, найвищий рiвень безробiття якраз тому, що на молодий вж припадае пошук першого робочого мiсця. Перед тим, як приступити до своеï першоï роботи, молодим людям потрiбно ïï вщ-шукати. Особи старшого вшу, зазвичай, вже мають роботу, i якщо вона ïx чи-мось не влаштовуе, вони шдшукують додаткову або шшу роботу, продовжу-ючи працювати, тобто, у дорослого населення змша мюця роботи частiше вщбуваеться без перерви в зайнятостi. Те, що випускники спещальних нав-чальних закладiв часто тривалий час не можуть вщнайти собi роботи, а в ок-ремих випадках змушеш проходити переквалiфiкацiю, свiдчить про юнуван-ня серйозних проблем у сферi регулювання професiйноï орiентацiï та шдго-товки кадрiв.
Тенденцiю до збереження збшьшення питомоï ваги працiвникiв, зайнятих у неформальному секторi економiки продовж 2000-2007 рр., про що свдаать дат статистики [2, с. 49], можна пояснити тим, що за податковим навантаженням серед 127 держав, в яких був експертами агентства Forbec проаналiзований бiзнес-клiмат, Украша на початку 2009 р. опинилася на 127-му мющ. Високе податкове навантаження на платниюв податюв (податок на прибуток становить 25 %, що найвище серед постсощалютичних краш) зага-няе украшську економiку в тшь [3, с. 7].
У 2007 р. основною причиною економiчноï неактивност населення у вiцi 15-24 роки було те, що це населення продовжуе навчання. Основною причиною економiчноï неактивност населення у вщ 25-29 роюв була зайня-тють у домогосподарствi. Основною причиною економiчноï неактивностi мо-лодi у вщ 30-34 роки також була зайнятють у домогосподарствi. Загалом причини неучас^ молодi в ринку працi (економiчноï неактивностi) за характером впливу можна подшити на два типи:
• об'ективна неактившсть - види д1яльност1, що об'ективно пов'язан1 з проце-сом в1дтворення трудових ресуршв населення, навчання, виконання с1мейних i домаштх обов'язк1в, 1нвал1дн1сть;
• вимушена неактившсть - характеризуе неявне безроб1ття, коли люди, як1 хо-чуть i можуть займатися економ1чною дiяльнiстю, не шукають соб1 роботу, осюльки не вважають можливим або втратили над1ю знайти для себе роботу. До них належать неактивт у зв'язку з сезонним характером роботи та зневь рен1. Неактивн1сть цих молодих людей е безиосередн1м наслщком незбалан-сованост1 ироиозицiï i попиту на ринку прац1 i свщчить про наявн1сть деф1-циту робочих мюць певно1 категор11 [4, с. 130].
Молодим людям, яю звернулися до служби зайнятосл, надаються профорiентацiйнi, профконсультацiйнi послуги, послуги з працевлаштування на шльгових умовах, а також надаеться одноразова допомога з безробгття для
оргашзаци шдприемницько1 дiяльностi, для молодi з вищою освгтою регь ональнi служби зайнятост здiйснюють таку форму пiдвищення квашфжаци, як стажування.
Л1тература
1. Ринок прац1 УкраТни у 2007 р. // Анал1тичний статистичний зб1рник. - К. : Держав-ний центр зайнятост Мшютерства пращ та соцiальноi пол1тики Украши. - 2008. - 230 с.
2. Економ1чна активн1сть населення Украши 2007 // Статистичний збiрник. - К. : Держкомстат Украши. - 2008. - 244 с.
3. Контракти. - 30.03.2009. - № 13. - С. 7.
4. Онтенко В.В., Ткаченко Л.Г. Молодiжний ринок пращ Украши : проблеми та шляхи виршення. - К. : Рада з вивчення продуктивних сил Украши НАН Украши, Украшський ш-т сощальних дослщжень, 2-3. - 160 с.
