CC BY
63
11. Манн Р.В. Прюритети розвитку регюнально! шнова-цшно! дiяльностi / Р.В. Манн // Матерiали II мiжнар. наук.-практ. конф. «Регюнальний розвиток - основа розбудови украшсько! держави»: секщя 1 «Розвиток державного управ-лшня та мiсцевого самоврядування: стратеги, технологи, шно-вацц». - Донецьк: ДонДУУ, 2013. - С. 187-188.
НадШшла до редакцП 16.12.2013 р.
Н.С. Красножон, к.е.н.
1ННОВАЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ МОЛОД1: ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦ11 НА РИНКУ ПРАЦ1
Становлення ринково! економiки в Укра!ш висувае перед вiтчизняною економiчною наукою i практикою завдання принципово нового характеру, серед яких, зокрема, упрова-дження шновацшно! моделi розвитку суспiльства. Реали жит-тя, однак, свiдчать, що шляхи розбудови економiки здебшьшо-го е неадекватними обранш моделi, що проявляеться в неефек-тивностi механiзмiв державного регулювання ринку працi, не-сформованостi iнституцiй такого ринку, вщхилення його тран-сформацiй вiд шновацшного вектору розвитку. Унаслiдок вщ-сутност дiевих регуляторних механiзмiв у функцюнуванш ринку працi найцiннiший ресурс кра!ни - трудовий потенцiал населення сьогодш не використовуеться ефективно та рацю-нально, не спрямовуеться повною мiрою на досягнення цiлей шновацшного розвитку та економiчного зростання. Вщсут-нiсть прогресивних структурних зрушень в економщ i, вщпо-вiдно, у сферi зайнятостi, гальмування iнновацiйних перетво-рень, перешкоджае стiйкому формуванню шновацшних сегме-нтiв ринку працi, зокрема молодiжного, оскiльки саме вiн сприяе пiдвищенню конкурентоспроможностi робочо! сили, забезпечуючи прогресивний розвиток економiки.
© Н.С. Красножон, 2013
Виходячи з окресленого, обрану тему дослщження як з теоретично!, так i з практично! точки зору слщ вважати актуальною.
Багатограннiсть i складнiсть проблеми трудового потен-щалу, зокрема формування i використання його молодiжного сегмента, знайшли вiдображення у наукових працях укра!нсь-ких дослщниюв Д. Богинi, О. Грiшново!, Т. Заяць, А. Колота, О. Левченка, Е. Лiбаново!, Л. Лiсогор, У. Садово!, Л. Семiв, М. Семиюно!, В. Онiкieнка, I. Петрово!, Л. Ткаченко та ш.
Водночас гострота сучасних проблем формування та ре-алiзацiя молодiжного потенцiалу на ринку працi згщно з цшя-ми iнновацiйного розвитку потребуе системних наукових по-шуюв шляхiв !! розв'язання, що i визначило мету дослщжен-ня.
Соцiально-економiчний потенцiал кра!ни наразi й на майбутне безпосередньо залежить вiд трудово! активностi мо-лодi, для яко! участь в економiчнiй дiяльностi е, у свою чергу, значущим фактором сощокультурного та професiйного стано-влення. Ринкова економжа, з одного боку, значно розширила межi прикладання сил та здiбностей молодi у сферi працi, а з iншого - зумовила ослаблення державно! пiдтримки молодi у соцiально-трудовiй сферi, похитнула старi iнституцiональнi основи трудово! соцiалiзацi! молодi за несформованостi нових [6, с. 161].
Розвиваючи науковi погляди I. Петрово!, М. Семикшо!, В. Ошюенка та iнших дослiдникiв, пропонуемо розум^и шно-вацтний потенщал молодг як важливу складову трудового по-тенщалу молодi, яка охоплюе комплекс характеристик - су-часнi знання, розвинеш iнтелектуальнi здiбностi, здатнiсть до опанування новими знаннями, генерацi! та реалiзацi! нових iдей, постiйного саморозвитку, готовшсть брати участь в шно-вацшних процесах, швидка адаптацiя до змш.
Пiд реал1зацт шновацшного потенщалу молодг на ринку пращ розумiемо таю можливост працевлаштування, якi дають змогу молодi не тiльки застосовувати отримаш знання та ная-внi здiбностi, а i проявляти iнiцiативу, творчшть, професiйно
збагачуватись, забезпечуючи активiзацiю iнновацiйно! дiяль-ност пiдприемств та органiзацiй, пiдвищення конкуренто-спроможностi товарiв, послуг продукцi!.
1ншими словами, реалiзацiя iнновацiйного потенцiалу молодi потребуе наявностi та створення робочих мшць, якi за-безпечують трудову дiяльнiсть iнновацiйного змiсту. У л^ера-турi така трудова дiяльнiсть дштала назву «шновацшна праця» [5, с. 5]. М. Семикша !! визначае як трудову дiяльнiсть, яка за сво!м змiстом поряд iз репродуктивною компонентою мiстить творчу компоненту, спрямовуеться на створення на основi НТП нових продуктiв, послуг та шших споживчих вартостей, !х упровадження, використання, комерщ^зацш у рiзних сферах з метою одержання певного корисного ефекту (економiч-ного, соцiального, науково-техшчного, екологiчного тощо) та задоволення суспшьних потреб [3, с. 6].
Безумовно, молодь це особлива група трудових ресурав, що характеризуеться високою сощальною i трудовою мобшь-нiстю, здатшстю до постiйно! змiни трудових функцш, !й при-таманна здатнiсть гнучко реагувати та пристосовуватися до шновацшно-техшчних змiн у ринковому середовищi.
Доречно додати, що для молодих людей в Укра!ш тради-цiйно характерш доволi високi трудовi орiентацi!. За трансфо-рмацiйний перiод у кра!ш мало мiсце значне урiзноманiтнення сфер та форм зайнятост молодi, що посилило для не! значу-щшть професiйно! пiдготовки, стало стимулом для пщвищення особисто! конкурентоспроможностi на ринку пращ [6, с. 161162].
Динамжа чисельностi економiчно активно! молодi у вiцi 15-34 рокiв (за методолопею МОП) у 2012 р. становила 8 387,2 тис. оаб, а !! питома вага у загальнш чисельностi економiчно активного населення - 38,1%. Рiвень економiчно! активност молодi у вiцi 15-34 роки був дещо нижчим вiд загального по-казника по Укра!нi (63,6 проти 64,6%). При цьому найвищий 7рiвень економiчно! активностi спостерiгався у вжовш групi 30-34 роки - 83,3%, а найнижчий рiвень - у молодшш вiковiй групi 15-24 роки (40,7%). Рiвень економiчно! активной стар-
ших вжових груп 30-34 роки i 25-29 рокiв (83,3 i 81,5% вщпо-вiдно), який е вище середнього, пояснюеться тим, що молодь даних вжових груп здобула певний осв^ньо-кв^фжацшний, професiйний рiвнi та активно долучаеться до трудово! дiяль-ност [2, с. 56].
Незважаючи на тдвищення рiвня зайнятостi осiб iз най-молодшо! вшово! групи (15-24 роюв), цей показник залиша-еться на вщносно низькому рiвнi. У 2000-2010 рр. рiвень за-йнятост зрiс на 3,1%, тодi як рiвень безробiття зменшився на 6,8% (див. таблицю).
Таблиця
Динамта р1вня зайнятост1 безробття та молодг на зареестрованому ринку прац за 2000-2010рр., %
Молодь за вжовими групами Р1вень зайнятост | Р1вень безробптя
Рк
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010
15-24 30,4 34,2 35,1 36,6 37,3 34,5 33,5 24,2 14,9 14,1 12,5 13,3 17,8 17,4
25-29 72,7 75,2 75,4 76,5 76,4 72,2 72,0 14,2 7,6 7,3 6,9 7,0 10,4 9,9
30-34 76,9 77,2 78,5 79,1 80,3 76,5 76,8 12,2 6,8 6,8 6,3 5,4 8,5 7,9
Складено за джерелами [7; 1, с. 119, 13].
Досить часто роботодавщ вщмовляються вщ найму молод^ пояснюючи це вiдсутнiстю трудового досвщу та профе-сiйних навичок, як результат маемо незахищешсть цього сегмента вщ безробiття.
Низький рiвень трудово! активностi молодi можна част-ково пояснити небажанням частини молодих людей продов-жувати навчання пiсля закiнчення загальноосв^ньо! школи через високу вартiсть навчання та проблеми працевлаштуван-ня. Чимало випускникiв шкiл налаштованi замiсть навчання у професшно-техшчних навчальних закладах обирати отриман-ня вищо! освiти (часто з декшькох спецiальностей), що приз-водить до продовження перiоду навчання, i як наслiдок, - до збшьшення перiоду трудово! неактивностi. У свою чергу, не-розвинутiсть ринку робочих мюць iз гнучким режимом роботи
у малих мютах та на депресивних територiях обмежуе можли-востi нав^ь тимчасово! зайнятостi, що справляе негативний вплив на економiчну активнiсть студенев.
Серед перелiчених причин низького рiвня трудово! акти-вностi молодi найбшьш вагомою вважаемо несприятливi умо-ви для пошуку прийнятно! роботи на ринку пращ: можливост працевлаштування молодi обмеженi, особливо для осiб без спещально! освiти та професiйно! пщготовки або без досвiду роботи, зароб^на плата, як правило, е нижчою, шж для iнших вiкових категорш працюючих, а умови працi - прш^ нiж для бiльш досвщчених осiб. Через це та неефективну державну полiтику сприяння зайнятостi молодi особи з наймолодшо! вь ково! групи часто вiддають перевагу вщкладанню термiнiв входження у ринок пращ, продовжуючи навчання, народжую-чи дитину та перебуваючи у вiдпустках з догляду за нею, або офщшно не роблячи шчого (фактично, перебуваючи на утри-маннi батькiв, чоловша (дружини) або ж займаючись дiяльнiс-тю, що навiть межуе з кримшальною).
Необхiдно зауважити, що до джерел пщтримки молодi в цьому аспектi належать не тiльки традицшш джерела доходiв членiв домогосподарства, таю як зароб^на плата, прибуток вщ пiдприемницько! дiяльностi, пенсi! та сощальна допомога, а й матерiальна допомога родичiв, якi працюють за кордоном. Ви-кликае занепокоення негативна тенденщя, що набула розпо-всюдження в Укра!ш останнiми роками, коли цш домогосподарства перебувають на утриманш заробiтчан за кордоном. Регулярнi грошовi перекази з-за кордону призводять до скоро-чення мотивацi! молодi до навчання та працевлаштування i часто витрачаються на непродуктивне споживання, зокрема розваги та вщпочинок.
Розглядаючи специфiку «молодiжного сегмента» нацiо-нального та регюнального ринкiв працi, слiд вiдмiтити, що вш характеризуеться стiйким зростанням пропозици робочо! сили. Це вiдбуваеться за рахунок щорiчного поповнення ринку пращ випускниками навчальних закладiв рiзних рiвнiв. Проблеми збалансування попиту та пропозици на даному сегментi пояс-392
нюемо трьома обставинами: по-перше, конкуренцieю, за якою iншi вiковi групи за рахунок свое! професiйностi та досвщу менше ризикують втратити роботу та мають бiльше переваг при працевлаштуванш; по-друге, вiдсутнiстю попиту на ту чи шшу професiю, що змушуе молодь переквалiфiковуватися та працювати не за спещальшстю; по-трете, постiйною змшою життевих прiоритетiв, викликаних невиправданiстю оч^вань вiд змiсту, умов трудово! дiяльностi, отримуваного доходу.
Аналiзуючи рiвень зайнятост та безробiття населення регiону за вжовими групами (рис. 1 -2), слщ зазначити, що мо-лодiжний потенцiал користуеться попитом та е затребуваним на репональному ринку пращ. Проте найбшьший рiвень за-йнятост спостерiгався у пiдсегментi з вжом суб'ектiв 30-39 рокiв: у середньому цей показник становив 24,9% за дослщжу-ваний перiод.
60п
2005 2007 2008 2009 2010
□ 15-24 Н 25-29 □ 30-39
Розроблено за джерелами [8, с. 325; 9, с. 325; 10, с. 329; 11, с. 338; 12, с. 339].
Рис. 1. Динамта показника зайнятост1 населення Юрово-градсъког област1 для сегмента вжових груп (2005-2010 рр.)
□ 15-24 0 25-29 И 30-39
Розроблено за джерелами [8, с. 325; 9, с. 325; 10, с. 329; 11, с. 338; 12, с. 339].
Рис. 2. Динамта показника безробття населення Юрово-градсъког област1 для сегмента вжових груп (2005-2010 рр.)
Також спостер^аеться падшня рiвня зайнятост в моло-дiжному сегмент вщ 15 до 24 роюв, зокрема у 2010 р. змен-шився показник на 1,3% порiвняно з 2005 р. та у вшовш кате-гори вiд 25-29 роюв зменшився на 0,9% за дослщжуваний пе-рiод. Низький рiвень зайнятост молодших вiкових груп можна пояснити тим, що молодi люди навчаються та не мають досить високих конкурентних переваг на зареестрованому ринку пращ.
Ан^з динамiки показникiв безробiття населення Юро-воградського регiону (рис. 2) показав тривожш тенденцп щодо суттевого зростання кiлькостi безробiтного населення у вщ 25-29 рокiв. Так, за перюд 2005-2010 рр. цей показник збшь-шився з 5,2 до 16,8%. У вжових групах вщ 15-24 та 30-39 роюв також мала мшце тенденщя збiльшення безробття. За дослщ-жуваний перiод безроб^не населення зросло на 1,1 та 6,7%
цих вжових категорш. До головних причин зростання безро-бiття належать таю:
у вщ 15-24 роки - це переважно навчання, оскшьки в Укра!ш е обов'язковою повна загальна середня освiта, крiм того, чисельшсть бажаючих отримати вищу освiту мае тенде-нци до зростання;
у вщ 24-29 рокiв - це переважно перюд, упродовж якого молодь не змогла працевлаштуватися пiсля закшчення навча-льних закладiв.
Крiм того, слщ зазначити, що в конкурентам боротьбi за робочi мiсця молодь мае гiршi шанси на працевлаштування. Велика частка молодi, яка не витримала конкурентно! бороть-би з представниками старших вiкових поколiнь, виштовхуеть-ся на нерегульований ринок пращ. Серед молодi досить поши-реною е тiньова зайнятiсть, що не сприяе нормальному розви-тку робочо! сили молодi. Досить часто роботодавщ вщмовля-ються офiцiйно працевлаштовувати молодь, цьому що в бшь-шост випадкiв сприяе недостатнiй державний контроль, зок-рема iнертний соцiальний дiалог мiж роботодавцями, профст-лками i мiсцевими органами влади.
Аналiзуючи причини безроб^тя представникiв пщсегме-нта у вшовш категорi! 25-39 рокiв, зазначимо, що головними з них е звшьнення за власним бажанням, адже його суб'екти бшьш впевненi в соб^ можливостях знайти iншу роботу, яка буде краще вiдповiдати власним потребам. Особи означеного в^ займають найбiльш мiцнi позицi! на ринку пращ, оскшьки здобули достатнш досвщ та мають суттевi переваги в сена професшного зростання.
Упереджуючи висновки iз результатiв повного аналiзу, висловлюемо думку про те, що шновацшний тип зайнятостi молодi тiсно пов'язаний з оптимiзацiею та рацiоналiзацiею мо-лодiжно! зайнятостi, з напрацюванням мобшьноси дано! групи населення на ринку пращ шляхом пщвищення якостi осв^и, здiйснення профорiентацi! та перепiдготовки.
Структурш змiни в ринковому середовищi призвели до вщпливу молодi зi сфери матерiального виробництва в неви-
poбничy, з дepжaвнoгo сeктopy eкoнoмiки - дo нeдepжaвнoгo. Нeгaтивними нaслiдкaми дисбaлaнсy, нeвiдпoвiднoстi npono-зици Ta шпиту нa poбoчy силу стaлo змeншeння чисeльнoстi пpaцюючoï мoлoдi нa пiдпpиeмствaх пpoмислoвoстi, бyдiвниц-TBa, тpaнспopтy, i в той жe чaс збiльшeння нeфopмaльнo зaйня-тих мoлoдих людeй, oсoбливo в мaлoмy бiзнeсi.
Пpiopитeтними сфepaми пpиклaдaння пpaцi для мoлoдi пpoтягoм oстaннiх п'яти poкiв e пpoмислoвiсть (26,2% oблiкo-вoï чисeльнoстi нaймaних пpaцiвникiв вiкoм 15-34 pora); Top-гiвля, peмoнт aвтoмoбiлiв, гобутових виpoбiв Ta пpeдмeтiв oсoбистoгo вжитку (15,1%); oсвiтa (12,0%); oхopoнa здopoв'я Ta нaдaння сoцiaльнoï дoпoмoги (9,8%); дiяльнiсть тpaнспopтy Ta зв'язку (8,3%). Вoднoчaс нaймeнш пpивaбливими для мoлoдi й дoсi лишaються: pибaльствo, pибництвo (0,04%); лiсoвe гос-пoдapствo Ta пoв'язaнi з ним пoслyги (0,6%); дiяльнiсть гoтeлiв Ta peстopaнiв (1,4%); бyдiвництвo (2,5%); нaдaння ^мун^^ них Ta iндивiдyaльних пoслyг; дiяльнiсть у сфepi кyльтypи Ta спopтy (2,8%); сшьсь^ гoспoдapствo, мисливствo Ta пoв'язaнi з ними пoслyги (3,6%) [4]. Нaтoмiсть, вiд poбoтoдaвцiв нaдхo-дята зaмoвлeння, якi нapaзi кopистyються шпитом нa pинкy пpaцi, нa пpoфeсiï висoкoквaлiфiкoвaних слюсapiв-peмoнтникiв, тpaктopистiв, тoкapiв, кyхapiв, eлeктpoзвapникiв, вoдiïв, пpoдaвцiв Ta шших пpeдстaвникiв poбoчих пpoфeсiй.
Тpaдицiйнo зaтpeбyвaними нa pинкy пpaцi y^aï™ зa-лишaються фaхiвцi з iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй Ta iнжeнepнo-тeхнiчних OTe^anb^CTe^ Однaк пpoблeмoю e щe й Te, щo iнoдi випускники вiдмoвляються вiд poбoти чepeз низьку зap-плaтy, щo стoсyeться piзних сфep зaйнятoстi. Однaк питaння зaвищeнoï зapoбiтнoï плaти paдшe мae пpинципoвий xapa^ep, виpiзняeться зaвищeнoю сaмooцiнкoю Ta aмбiтнiстю мoлoдi, якi пoдeкoли нe мaють дoсвiдy poбoти, вищoï oсвiти, пpoфe-сiйнoгo piвня тoщo.
Слiд звepнyти yвaгy нa Te, щo сepeд oблaстeй з тайбшь-шэю чaсткoю бeзpoбiтнoï мoлoдi, зaлишaються зaхiднi oблaстi Укpaïни, тaк звaнi пpaцeнaдлишкoвi per^^ a сaмe: bano-Фpaнкiвськa (79,3%), Piвнeнськa (68,4%), Житoмиpськa
(61,9%), Тернопшьська (61,2%) област^ а також Юровоградсь-ка (70,2%) область. Така тенденщя пояснюеться нерозвинешс-тю в зазначених вище регiонах галузево! структури та занепа-дом соцiально! шфраструктури [4].
Проведений аналiз стану молодiжного сегмента нащона-льного та регюнального ринкiв працi засвiдчив про наявшсть негативних тенденцiй, що перешкоджають формуванню та ре-алiзацi! iнновацiйного потенщалу молодi, зокрема:
зменшуеться абсолютна чисельшсть i частина молодi у структурi населення у зв'язку з негативними демографiчними процесами;
низький рiвень пошформованост молодi з питань участi в уах сферах суспiльного життя, процес формування i реал> зацi! державно! молодiжноl полiтики;
вiдсутнiсть рiвностi можливостей та стартових умов для вЫе! молодi, вiдбуваеться деградацiя структури зайнятоси, руйнування трудово! мотивацi! молодих пращвниюв. Молодi люди iнтегруються переважно у сферу обм^ i перерозподiлу товарiв i послуг, вiддають перевагу робочим мшцям, що не вимагають високо! професiйно! квалiфiкацi!;
наявнiсть нелегально! зовшшньо! трудово! мiграцi! час-тини молодо
вiдбуваеться деформацiя духовно-етичних цiнностей, ро-змиваються моральнi обмежувачi на шляху до досягнення осо-бистого устху.
Водночас укра!нська молодь не ввдрвана вiд свiту, вiд розвитку свое! кра!ни й адекватна своему часу. Значний контингент молодi займае активну позицiю в суспiльному житп кра!ни, й у цiлому вона досить затребувана на ринку пращ, адаптована до сучасних соцiально-економiчних i полiтичних умов.
Прiоритетними заходами вдосконалення регулювання молодiжного сегмента, зокрема щодо розвитку його шнова-цiйно! складово! на ринку пращ, можна визначити таю:
активiзацiя мюько! громади (громадських, благодшних, релiгiйних органiзацiй) щодо пiдтримки в реалiзацi! соцiаль-
них пpoгpaм, пpoeктiв, зaхoдiв iз мeтoю пiдвищeння пoтeнцi-any мoлoдi;
зaбeзпeчyвaти бpoнювaння poбoчих мiсць нa пщ^иемс-твaх, в yстaнoвaх, opгaнiзaцiях мiстa для пpaцeвлaштyвaння мoлoдi, якiй нaдaeться пepшe poбoчe мiсцe;
poзшиpити пpaктикy opгaнiзaцiï oплaчyвaних сeзoнних Ta гpoмaдських po6ít, спpияти зaлyчeнню дo них стapшoклaс-никiв, yчнiв пpoфтeхyчилищ, стyдeнтiв вищих зaклaдiв oсвiти I-IV piвнiв aкpeдитaцiï, a тaкoж пiдлiткiв, яю oпинились у ^и-зoвoмy CTam Ta схильнi дo aнтигpoмaдськoï пoвeдiнки. Тaкoж зaлyчaти дo yчaстi в oплaчyвaних гpoмaдських poбoтaх мoлo-дих людeй, якi пepeбyвaють нa oблiкy як бeзpoбiтнi;
пpoвeдeння кoнкypсних зaхoдiв щoдo бiзнeс-плaнiв мo-лoдих шд^ием^в Ta стyдeнтiв вищих зaклaдiв oсвiти, yдo-скoнaлити мeхaнiзм ïx пpoвeдeння Ta впpoвaджeння кpaщих пpoeктiв в eкoнoмiкy дepжaви. Активнa opгaнiзaцiя мoлoдiж-них яpмapoк вaкaнсiй зa yчaстю пpeдстaвникiв сepeднix стещ-мьних тa вищих зaклaдiв oсвiти, пiдпpиeмств i opгaнiзaцiй piзниx фopм влaснoстi;
зaлyчaти пpeдстaвникiв мoлoдiжниx гpoмaдськиx oprarn-зaцiй, якi мaють вiдпoвiдний piвeнь oсвiти, бepyть aктивнy yчaсть у гpoмaдськoмy життi тa мaють нaмip вступити та дep-жaвнy службу, дo стaжyвaння в мiсцeвиx opгaнax викoнaвчoï влади, з нaстyпним зapaxyвaнням o^6, якi виявили ввдговвд-ний пpoфeсiйний piвeнь i дiлoвi якoстi, дo кaдpoвoгo peзepвy цих opгaнiв, нaдaнням peкoмeндaцiй дo вступу дo y^arn^^' aкaдeмiï дepжaвнoгo yпpaвлiння пpи Пpeзидeнтoвi Укpaïни;
пoстiйнe висвiтлeння стaнy peaлiзaцiï мoлoдiжнoï шль тики в зaсoбax мaсoвoï iнфopмaцiï з мeтoю зaбeзпeчeння якiснo нoвoгo piвня iнфopмoвaнoстi тa oбiзнaнoстi мoлoдиx фaxiвцiв peгioнy з життeвo знaчyщиx питaнь.
BucHoeKu. У цивiлiзoвaнiй дepжaвi мoлoдoмy пoкoлiнню влaстивe нe тiльки пoпoвнeння виpoбничиx сил, a нaлeжить пpoвiднa poль у динaмiчнoмy poзвиткy iнститyтiв сyспiльствa з мeтoю зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy ^aírn. Peтeльнe вивчeння цiннiсниx opieнтaцiй мoлoдiжнoгo сeгмeнтa дae мo-
жлившть визначити ступшь його адаптацп до нов^шх соща-льних умов, а також розвитку його шновацшного потенщалу. При цьому варто враховувати конструктивну i деструктивну спрямованiсть iнновацiйного потенщалу молодь Саме тому всебiчний та гармоншний розвиток молодiжного сегмента на ринку пращ можливий за умови дотримання eдностi та взае-модп таких його основних складових, як осв^а, патрiотичне виховання, фiзичне виховання та спорт, культура та дозвшля, формування здорового способу життя, участь у громадському життi.
Л1тература
1. Економiчна актившсть населення Украши 2010 рiк: [стат. зб.]. - К.: Державна служба Статистики Украши, 2011. -207 с.
2. Економiчна активнiсть населення Украши 2012 рш [стат. зб.]. - К.: Державна служба статистики Украши, 2013. -204 с.
3. 1нновацшна праця: дiагностика проблем, важелi акти-вiзацil: монографiя / М.В. Семикша, С.Р. Пасека та ш.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. М.В. Семикшо!. - Черкаси: ТОВ «МАКЛАУТ», 2012. - 320 с.
4. 1нформацшно-анал^ичний матерiал до парламентсь-ких слухань (20.11.2013 р.) на тему «Участь молодi у суспшь-ному житп: економiчна активнiсть» [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.lir.lg.ua/docs/kadri/mol.pdf.
5. Колот А. 1нновацшна праця та штелектуальний кат-тал у системi факторiв формування економiки знань / А. Колот // Укра'на: аспекти пращ. - 2007. - № 4. - С. 6-7.
6. Молодь та молодiжна пол^ика в Укра'ш: сощально-демографiчнi аспекти / За ред. Е.М. Лiбановоi. - К.: 1нститут демографи та соцiальних дослщжень iм. М.В. Птухи НАН Украши, 2010. - 248 с.
7. Ринок пращ в Укра'ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Статистичний щорiчник Юровоградсько! област за 2005 рш: [стат. зб.]. - Юровоград: Головне управлiння статистики в Юровоградськш областi, 2006. - 498 с.
9. Статистичний щорiчник Юровоградсько! областi за
2007 рш: [стат. зб.]. - Юровоград: Головне управлiння статистики в Юровоградськш областi, 2008. - 512 с.
10. Статистичний щорiчник Юровоградсько! областi за
2008 рш: [стат. зб.]. - Кiровоград: Головне управлшня статистики в Юровоградськш областi, 2009. - 506 с.
11. Статистичний щоpiчник Юровоградсько! област за
2009 piK: [стат. зб.]. - Юровоград: Головне упpавлiння статистики в Юровоградськш областi, 2010. - 520 с.
12. Статистичний щоpiчник Юровоградсько! областi за
2010 рш: [стат. зб.]. - Юровоград: Головне упpавлiння статистики в Юровоградськш областi, 2011. - 520 с.
13. Стратепя iнновацiйного розвитку Украши на 2010 -2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/ control/ uk/publish/article?art_id=47920.
НадШшла до редакцП 17.12.2013 р.
В.В. Губарев, к.э.н.
ФОРМИРОВАНИЕ ОСНОВ НАУЧНЫХ ЗНАНИЙ ПО УПРАВЛЕНИЮ НЕДВИЖИМОСТЬЮ: ПРЕДПОСЫЛКИ И ПЕРСПЕКТИВЫ
В современной экономической науке рынок недвижимости представляет собой специфический механизм, посредством которого реализуется спрос и предложение на объекты недвижимого имущества, соединяются группы разнообразных интересов и прав, реализуется функция государственного и регионального регулирования, устанавливаются цены. Развитие и перспективы данного рынка позволяют специалистам-макроаналитикам говорить о состоянии и будущих тенденциях национальной экономики.
© В.В. Губарев, 2013
