CC BY
47
М.В. Семикта, д.е.н., Т.1. Жеребченко
СОЦИАЛЬНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я В СИСТЕМ1 ЧИННИК1В СПРИЯННЯ ТА ПРОТИДП АКТИВ1ЗАЦ11 1ННОВАЦ1ЙНО1 ПРАЦ1
Вихiд укра1нсько1 економiки на траекторш зростання та iнновацiйних зрушень потребуе активiзащl всiх рушiйних сил розвитку, передуЫм людського чинника, забезпечення свщо-мих прагнень працiвникiв пiдприемств та оргашзацш до про-яву трудово1 та шновацшно1 активностi, постiйного осв^ньо-професiйного розвитку, пiдвищення конкурентоспроможностi. Серед багатьох об'ективних i суб'ективних причин, що загро-жують iнновацiйним процесам в украшськш державi, особливе мшце посiдае традицiйна недооцiнка ролi творчоси, злиденнi умови життя та сощальна незахищенiсть новаторiв у будь-якiй сферi працi, зокрема у сферi виробництва, промисловостi та науково-педагопчно1 дiяльностi, поглиблення сощально! ди-ференщаци людського розвитку. Розв'язання ще! проблеми потребуе оновлення усталених традицiями поглядiв на працю iнновацiйного змiсту, з'ясування ролi (стимулюючо! або бло-куючо!) рiзноманiтних чинниюв в активiзацil шновацшно1 працi, зокрема сощально1 диференщаци в доходах.
В Укра1ш вивченню рiзноманiтних аспектiв проблеми активiзацil шновацшно1 працi присвячують сво1 публшацп О. Амоша, В. Антонюк, Д. Богиня, В. Геець, О. Гршнова, Г. Дмитренко, А. Колот, Е. Лiбанова, Л. Лiсогор, В. Нижник, О. Новiкова, I. Петрова, У. Садова, Л. Семiв, В. Стадник, Л. Федулова, А. Чухно, Л. Шаульська. Проте сутнiсть шнова-цшно1 працi, як i соцiально-економiчнi чинники И активiзацil, усе ще залишаються вивченими недостатньо.
Метою статт е висвiтлення сутностi шновацшно1 пращ, ролi чинникiв-блокаторiв та чинникiв-стимуляторiв шновацш-
© М.В. Семикна,
Т.1. Жеребченко, 2013
но! пращ на прикладi працi вчителiв загальноосвiтнiх навчаль-них закладiв (ЗНЗ) i доведення наявностi сощально! диферен-щащ! в системi таких чинниюв.
Узагальнення науково! думки дозволяе стверджувати, що шноваци нинi розглядаються як предмет особливо! трудо-во! дiяльностi, яка мае творчий характер, може охоплювати рiзноманiтнi галузi i сфери (науково-техшчш, технологiчнi, органiзацiйно-управлiнськi, соцiальнi, шформацшно-правов^ маркетинговi, культурнi тощо), стосуватися представниюв рiз-них професiй, зокрема пращ вчителя у загальноосв^шх навча-льних закладах [1-3].
Розвиваючи погляди А. Колота [3, с. 5], а також В. Гей-ця, I. Петрово!, пропонуемо термiном «шновацшна праця» на-зивати трудову дiяльнiсть, яка за сво!м змiстом поряд iз ре-продуктивною компонентою мiстить творчу компоненту, спрямовуеться на створення на основi НТП нових продуктiв, послуг та iнших споживчих вартостей, !х упровадження, вико-ристання, комерцiалiзацiю в рiзних сферах iз метою одержан-ня певного корисного ефекту (економiчного, соцiального, нау-ково-технiчного, екологiчного тощо) та задоволення суспшь-них потреб [1, с. 6].
Виходячи з такого розумшня, iнновацiйна праця вчителя може трактуватися як трудова дiяльнiсть осв^ньо-педагогiчного змiсту, яка передбачае прояв творчоси, постiйне оновлення знань, пошук та застосування iнновацiйних методiв навчання та виховання учнiв згщно з мiнливими вимогами часу, стратепчними орiентирами розвитку суспiльства в напрямi руху до економiки знань, постiндустрiального суспiльства.
На можливостi активiзацi! iнновацiйно! працi впливае комплекс чинниюв, як можна класифiкувати: за джерелом по-яви - на внутршш та зовнiшнi, за змiстом - на сощальш, еко-номiчнi, фшансов^ органiзацiйно-управлiнськi, культурно-психологiчнi, нормативно-законодавчi; за характером ди -чинники позитивно! дп, чинники негативно! дi!; за наслщками впливу - на чинники-стимулятори (сприяють активiзацi! шно-
вацшно! пращ) та чинники-блокатори (е перешкодою в активь зацп iнновацiйно! пращ.
Результати дослщжень свiдчать, що розвиток шновацш-но! працi як на пщприемствах, так i у сферi освiти нинi галь-муе комплекс завад та чинникiв соцiально-економiчного, поль тичного, фiнансово-економiчного, органiзацiйного змiсту. Б> льшiсть iз них пов'язанi з недолжами мотивацi! працi й вщби-вають загалом соцiально неадекватну систему управлшня пра-цею на макро- i мiкрорiвнях. Серед чинникiв-блокаторiв акти-вiзацi! iнновацiйно! працi слiд назвати таю:
сощально несправедлива диференщащя в доходах вщ працi однакового змкту (мiжгалузева, мiжрегiональна соща-льна диференщащя);
сощальна несправедливiсть у визначеннi винагороди за працю без урахування рiзного трудового внеску, зокрема тво-рчого, поширена зрiвнялiвка в оплатi квалiфiкованоl i неквал> фiковано! працi, Ьнорування в оцiнцi працi набутих професш-них навичок i знань, складност роботи;
вiдсутнiсть критерi!в оцiнки шновацшно! працi (зокрема !! творчо! складово!);
вiдсутнiсть гнучкостi в оплат працi, !! зв'язку з кшцевим результатом, а також iз доходом, який одержуе органiзацiя (т-дприемство) вiд реалiзацi! iнновацiйних проекив, зокрема на-дання платних осв^шх послуг;
необгрунтовано великий розрив в оплат працi вищо!, се-редньо! та нижчо! ланки спiвробiтникiв (у 8-12 разiв); завище-нi посадовi оклади окремих працiвникiв, якi особисто «набли-женi» до керiвництва або е членами Ымей власникiв пщприем-ства, зокрема навчального закладу;
деградацiя тарифно! системи оплати пращ, яка застосовуеться; знещнення ролi премш, якi стають, як правило, складовою посадових окладiв;
протидiя з боку трудового колективу (профспшок) у пи-таннях запровадження бiльш прогресивних моделей оплати з метою стимулювання шновацшно! пращ;
демотивуючий (переважно адмшютративний) стиль керiвництва, консерватизм, поширення бюрократизму, поми-лок адмшютраци в питаннях трудово1 мотивацп, приниження працiвникiв, небажання прислухатися до !х думки;
вiдсутнiсть уваги керiвництва до сощальних проблем iнноваторiв i створення необхщних умов для творчостi;
невизначешсть сфер компетенци та вiдповiдальностi пращвниюв, охоплених iнновацiйною працею, нечiтка постановка цшей, обмеженiсть ресурсного (зокрема шформа-цiйного) забезпечення шновацшно1 пращ;
недостатне делегування повноважень керiвникам пщроздшв в iнновацiйному процесi, слабка пщготовлешсть керiвного складу, персоналу в питаннях шновацшного менеджменту;
небажання ряду пращвниюв перенавчатися та пiдвищувати свiй рiвень квалiфiкацil (навiть за наявнiстю можливост навчатися);
специфiчнi риси трудово1 свщомост (сформовано1 у ра-дянський перюд), притаманнi бiльшостi персоналу та керiвникiв [1, с. 266].
На вiдмiну вiд пiдприемств, у сферi осв^ньо-педагопчно1 дiяльностi Укра1ни iснуе значно менший перелiк чинникiв-стимуляторiв, значно меншi матерiальнi можливостi заохочення працi вчителiв iнновацiйного змiсту. Недолiками нинi дшчо1 системи стимулювання працi вчителiв е таке:
низький розмiр ставок i окладiв вчителiв державних за-гальних навчальних закладiв;
розбiжнiсть рiвнiв зароб^но1 плати в державних та при-ватних загальних закладах освiти, не на користь державних;
слабка диференщащя мiж посадовими окладами вчите-
лiв;
невпорядкованiсть застосовуваних при оплатi пращ вчи-телiв надбавок та доплат;
недосконалють премiальноl системи; недосконалiсть системи колективно-договiрного регулю-вання соцiально-трудових вщносин у закладах освiти;
вщсутшсть ефективно! системи соцiального захисту пращвниюв закладiв освiти.
За таких умов можливост стимулювання iнновацiйноï працi B4rn^iB залишаються обмеженими. Номiнально оплата пращ останшми роками зростала, проте це мало позначилося на ïï реальнш купiвельнiй спроможностi, що зумовлено не тшьки особливостями державного управлiння осв^ою та ïï обмеженим фiнансуванням з Державного бюджету, а й усклад-ненням полiтичноï та економiчноï ситуацп в краïнi. Заплано-вана модершзащя та реформування вiтчизняноï системи осв^и поки здiйснюeться повiльно та неефективно, це чинить негати-вний вплив як на роботу галузi в цшому, так i на роботу окре-мих загальноосвiтнiх навчальних закладiв зокрема.
Однieю з перешкод активiзацiï iнновацiйноï працi вчите-лiв ЗНЗ у регюнах Украïни, як показали результати досль джень, е диспропорщя показникiв штатiв i контингентiв, а та-кож невиправдана соцiальна диференщащя в доходах по реп-онах.
Вважаемо за необхщне звернути увагу на диспропорцп з огляду на ввдносш показники, якими засвiдчуеться певне «на-пруження» у соцiально-трудових вiдносинах, пов'язане з юль-кiстю учнiв у розрахунку на один заклад, на одного вчителя, кшьюстю викладачiв у розрахунку на один заклад. Дiапазон даних, поданих у табл. 1, шюструе розбiжнiсть: за кiлькiстю учшв на один заклад - 3,66 раза; за кшьюстю учшв на одного вчителя - 1,88; за кшьюстю викладачiв на один заклад - 2,09 раза.
Чинники, що перешкоджають активiзацiï iнновацiйноï працi вчителiв, зумовлеш, зокрема, залежнiстю вчителя вiд величини контингенту учшв, збшьшення якого ускладнюе на-вчально-виховний процес, поширеною практикою встановлен-ня високого навчально-педагогiчного навантаження на вчителя, недолжами оргашзацп навчально-виховного процесу. Окресленi недолiки мають бути частково компенсованi дiею мехашзму стимулювання iнновацiйноï працi вчителiв.
Таблиця 1
ДиспропорцИ основных показнитв штатiв та контингентiв загальноосвтшх навчальних закладiв на регюнальному рiвнi
Кшьюсть учшв у розрахунку на один заклад
до 150 Тернопшьська, Чертгшська
150-200 Вшницька, Волинська, Житомирська, 1вано-Франювська, Юрово-градська, Львшська, Микола1вська, Полтавська, Сумська, Хмель-ницька
200-250 Закарпатська, Запор1зька, Кигвська, Луганська, Ргвненська, Харювська, Херсонська, Чертвецька
250-300 Донецька, Запор1зька, Одеська, Херсонська, Чертвецька
300-350 АР Крим, Донецька,
понад 350 м. Кшв, м. Севастополь
Юльюсть учшв у розрахунку на одного вчителя
до 7 Тернопшьська
7 - 8 Вшницька, Волинська, Житомирська, 1вано-Франювська, Юрово-градська, Льв1вська, Р1вненська, Сумська, Хмельницька, Черкась-ка, Чернтвська
8 - 9 Закарпатська, Полтавська, Херсонська, Чертвецька
9 - 10 Запор1зька, Кшвська, Луганська, Микола1вська, Одеська, Харюв-ська
10 - 11 АР Крим, Донецька
понад 11 Дтпропетровська, м. Кшв, м. Севастополь
Кшьюсть вчителгв у розрахунку на один заклад
до 25 Вшницька , Волинська, Житомирська, Юровоградська, Микола1в-ська, Полтавська, Тернопшьська, Хмельницька, Черкаська, Черш-пвська
25 - 30 Дтпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запор1зька, 1вано-Франювська, Ктвська, Луганська, Львгвська, Одеська, Ргвненська, Харювська, Херсонська, Чершвецька
30 - 35 АР Крим
понад 35 м. Кшв, м. Севастополь
Побудовано за даними джерела [4].
З цього приводу дослщники Г. Гендлер, О. Гршнова, М. Ведернiков, Т. Коноплянник, А. Колот, Г. Кулшов, I. Морозова та iншi у свох'х працях наголошують на необхщно-стi формування дiевих механiзмiв стимулювання пращ, яю бу-дуються на взаемозалежност показникiв заробiтноï плати, системи премшвання, урахуваннi iндивiдуальних i колективних результаив працi. Справедливо тдкреслити, що стимулювання працi вчителiв усе ще не мае адекватного ефективного ме-ханiзму, який би сприяв подоланню зрiвнялiвки в ощнщ працi, реально враховував прояв творчоси, застосування шноващй-них методiв та технологш навчання викладачами-новаторами, ix професшне зростання. У сферi освiти, безумовно, такий ме-xанiзм мае компенсувати зусилля вчителiв - iнтелектуальнi, морально-псиxiчнi, емоцiйнi, матерiальнi, пов'язанi з особли-вiстю працi у школi, необхщшстю витрачати додатковий час на опанування новими знаннями, iнформацiйними технолоп-ями, розробкою шноващй у викладаннi, вихованш. На наш по-гляд, найбшьшого застосування можуть знайти такi моделi «компенсащй», якi стосуються оплати пращ вчителя:
перша - модель «учень-година» (ощнюеться вартiсть од-нiеï години роботи вчителя з одним учнем, яка множиться на кшькють годин i д^ей, а поим на рiзнi пщвищувальш коефщ-енти);
друга - «базовий оклад» (мiнiмальний гарантований ро-змiр оплати працi пращвника освiти, який може залежати вщ прожиткового мiнiмуму в регiонi або вщ мiнiмального розмiру оплати пращ, множиться на коефщенти, що його тдвищу-ють);
третя - наближена до застосування единоï тарифноï системи (розподш вчителiв на професiйно-квалiфiкацiйнi групи залежно вiд освiти, квалiфiкацiï та займаноï посади);
четверта - модель «все включено», яка нормуе весь ро-бочий день вчителя (ураховуе аудиторне, позааудиторне та iншi навантаження) [5].
Звичайно, жодна з такж мoдeлeй те пoзбавлeна тедол> кiв, що змyшye наc дiйти виcнoвкy пpo в^ута^ть едино1' най-бiльш пpийнятнoï для вcix peгioнiв «кoмпeнcащйнoï» мoдeлi, oтжe, cлiд пpoдoвжyвати пошук piзнoманiтниx мoдeлeй, якi cлyжитимyть чинниками-cтимyлятopами iннoвацiйнoï ^ащ.
Cпpавeдливo визнати, що ocнoвнoю пepeшкoдoю на шляxy активiзацiï iннoвацiйнoï ^ащ вчитeлiв e cyчаcна мо-дeль оплати пpацi. Знаxoдимo пiдтpимкy останнш тeзi, ате-люючи до даниx, oпpилюднeниx на cайтi zik.ua [6]. За його да-ними, станом на лижнь 2013 p. cepeдня заpoбiтна плата по Укpаïнi становила 3429 гpн, вчитeль oтpимyвав y cepeдньoмy 2650 гpн (77,3%). Бшьш тoчнi данi poзкpитo peзyльтатами опшування, oпpилюднeними на cайтi [7]: 27% вчитeлiв oтpи-мують заpoбiтнy платy до 1000 гpн, 40% - вщ 1000 до 2000, 16% - вщ 2000 до 3000, 20% - 3000 ^н. Пopiвнянo iз
cepeдньoмicячнoю заpoбiтнoю платою по eкoнoмiцi Укpаïнi (3429 Tp^) зазначeнe нe видаeтьcя лoгiчним.
З шшого 6оку, poзpаxyнки cвiдчать, що cepeднi ^o6x^-нi витpати yкpаïнcькoгo вчитeля в мicяць на «виживання» та пiдтpимання нeoбxiднoгo piвня знань e значно вищими [7]: найм житла - 1500-2000 ^н, оплата комунальнж пocлyг -400, кopиcтyвання пocлyгами мepeжi Iнтepнeт - 100, оплата ^ох'зду на poбoтy та з po6o™ - 100, xаpчyвання - 400, онов-лeння одягу, взуття, нeoбxiдниx пpeдмeтiв побуту - 300-500 грн. У цiлoмy таю витpати cягають вiд 2800 до 3800 грн, що дocтyпнo лишe тpeтинi oпитаниx вчитeлiв (16%+20%=36%).
Разом iз тим нeзадoвoлeнicть пpацeю виявляють 12% опитанж, щe 10% ^оявляють «кpайнe нeзадoвoлeння» [8], що cвiдчить пpo пpитаманнi вчитeлям cвiдoмий imepec до пpацi i дoвгoтepпiння. Biднoшeння до вeличини оплати пpацi вида-eтьcя щe бiльш кoнтpаcтним: нeвдoвoлeниx наpаxoвyeтьcя 31%, катeгopичнo нeвдoвoлeниx оплатою ^ащ (гoтoвиx до пpoтecтнoï пoвeдiнки) виявляeтьcя 47% cepeд oпитаниx [8]. Зауважимо, що пoдiбна кoнтpаcтнicть в oцiнкаx cтавлeння до пpацi й до pe^rn з ïï оплатою cтocyeтьcя i катeгopiï вчитeлiв iз
позитивним ставленням (задоволешстю та «великою» задово-лешстю працею та рiвнем !! оплати): задоволених працею -17%, дуже задоволених працею - 25; задоволених зароб^ною платою - 2; дуже задоволених зароб^ною платою - 5% [8].
Зазначеш пропорци - 22 до 78%, або 1/3, - (незадоволе-шсть працею та рiвнем заробiтно! плати) та, вщповщно, 42 до 7%, або 6/1, - (задоволешсть працею та рiвнем заробiтно! плати) вказують на невщповщшсть мiж вiдношенням однiе! i тiе! категорi! зайнятих - вчителiв - до працi та до !! оплати. Таке явище свщчить про наявнiсть протирiч у сощально-трудових вiдносинах, загострення яких провокуватиме сощальне на-пруження як у регюнальному розрiзi, так i в цшому по кра!нi. Безумовно, зростання сощального напруження не пiдтримуе, а тшьки руйнуе iнтерес вчителiв до шновацш у навчальному процесi та професшного самовдосконалення.
Окремо! уваги заслуговуе проблема мiжрегiонально! со-цiально! диференцiацi! вчителiв, яку iлюструе виконаний ана-лiз розбiжностей у розмiрi заробiтно! плати вчителiв у рiзних регiонах та у !! купiвельнiй спроможностi.
Так, результати дослщження свiдчать, що в Укра!ш роз-бiжнiсть мiж регюнами у розмiрах середньомiсячно! заробiтно! плати вчителiв сягае 1,53 раза: лщером е Закарпатська область (3230 грн), аутсайдером - Запорiзька область (2112 грн). Навряд чи можна це вважати справедливим, адже витрачаються однаковi зусилля на працю одного змшту.
Продовження аналiзу дае змогу з'ясувати, що на отриму-вану середньомiсячну заробiтну плату вчителя у Закарпатськш областi можна купити 66 кг яловичини, а у Запорiзькiй - лише 39 кг, тобто менше у 1,68 раза. А молока, наприклад, у тш же Закарпатськш обласи можна купити 467 л, а у Запорiзькiй -288 л, тобто у 1,63 раза менше. Ознаки вщмшностей у сощ-альному станi вчителiв знаходимо шляхом переведення заро-бiтно! плати до е^валенту !! «витратних» здатностей (кутве-льно! спроможностi) вiдносно закупiвлi соцiально значущих товарiв - х^ба, м'яса, олi!, круп, борошна тощо (табл. 2).
Таблиця 2
Оцтка м1жрегюнальног сощальног диференщацИ' вчител1в загальноосвттх навчальних закладгв Украгни
(пор1вняння в оплата пращ регюшв-лвдер1в 1 регюшв-аутсайдер1в та в екмвален-_т1 можливосд придбання сощально значуших товар1в)_
Екв1валент зароб1тно! плати вчителя Роз-б1ж-шсть, рази Регюн лгдер Регюн аутсайдер
Грошовий, грн 1,53 Закарпатська обл. (3230 грн) Запор1зька обл. (2112 грн)
В екв1валент1 товару (у кг, шт., л) на заробггну плату
Рис 1,55 АР Крим обл. (427 кг) Запор1зька обл. (275 кг)
Хшб пшеничний 1,82 АР Крим обл. (845 кг) Волинська обл. (463 кг)
Хшб житнш 1,49 АР Крим обл. (677 кг) Запор1зька обл. (453 кг)
Яловичина 1,68 Закарпатська обл. (66 кг) Запор1зька обл. (39 кг)
Свинина 1,53 Чершвецька обл. (69 кг) Запор1зька обл. (45 кг)
Тушки птищ 1,56 Дншропетровська обл. (150 кг) Запор1зька обл. (56 кг)
Сало 1,69 Чершвецька обл. (171 кг) Льв1вська обл. (101 кг)
Борошно пшеничне 1,59 Луганська обл. (771 кг) Запор1зька обл. (485 кг)
Макаронш вироби 1,62 АР Крим (581 кг) Запор1зька обл. (380 кг)
Крупи гречаш 1,54 АР Крим (478 кг) Волинська обл. (376 кг)
Ковбаси варе-га 1,66 АР Крим (100 кг) Запор1зька обл. (76 кг)
Молоко 1,63 Закарпатська обл. (467 л) Запор1зька обл. (288 л)
Сметана 1,59 Чершвецька обл. (163 кг) Запор1зька обл. (131 кг)
Масло вершкове 1,58 Дншропетровська обл. (53 кг) Запор1зька обл. 37 кг)
Сир 1,73 Льв1вська обл. (69 кг) Чершвецька обл. (61 кг)
Цукор 1,56 Чершвецька обл. (528 кг) Полтавська обл. (380 кг)
Ол1я соняшникова 1,51 АР Крим (226 л) Запор1зька обл. (150 л)
Яйця 1,82 АР Крим (350 шт) Волинська обл. (268 шт)
Картопля 1,63 АР Крим (889 кг) Запор1зька обл. (699 кг)
Капуста 1,85 Закарпатська обл. (1129 кг) Запор1зька обл. (1106 кг)
Морква 1,74 Чершвецька обл. (691 кг) Запор1зька обл. (605 кг)
Буряк 1,73 Дншропетровська обл. (1206 кг) Запор1зька обл. (754 кг)
Цибуля 1,63 Льв1вська обл. (887 кг) Чершвецька обл. (790 кг)
Розраховано за даними джерела [9].
Отже, результати ощнки засвщчують суттеву диспропо-рцiю мiж можливостями вчителiв у рiзних регiонах задоволь-нити актуальш потреби щодо придбання на отриману зароб^-ну плату соцiально значущого для нього товару (групи това-рiв), якi коливаються в межах вщ 1,49 раза (в е^валент товару «хлiб пшеничний») до 1,85 раза (в е^валент такого товару, як «капуста»).
Звшно, за таких умов вчитель позбавлений можливост почувати себе однаково сощально захищеним, порiвнюючи свою професiйну дiяльнiсть, здiйснювану в одному регiонi кра!ни, зi сво!м же станом, якби професшна дiяльнiсть здшс-нювалася в шшому регiонi кра!ни. «Глибина» тако! «ями» по-рiвнювана хiба що з умовним недоотриманням вiд 49 до 85% зароб^но! плати лише за рахунок здiйснення професiйно! за-йнятостi «не в тому регюш».
Зауважимо, що фiнансування оплати пращ вчителiв ЗНЗ здiйснюеться з мшцевих бюджетiв. Рiвень заробiтно! плати об-раховуеться на умовах дотримання единих норм та нормативiв (найбiльш вщомий серед яких - «Сдина тарифна Ытка розря-дiв i коефщенив з оплати працi працiвникiв бюджетних уста-нов закладiв та оргашзацш окремих галузей бюджетно! сфе-ри»), якi е единою для вЫе! кра!ни. У такому разi кшьюсш вимiри щодо штатiв та рiвня заробiтно! плати мали б бути жорстко фжсованими без можливостi широкого дiапазону ва-рiювання, що породжуе два види непорозумiнь: незрозумiлим видаеться пояснення причин згаданих вище розбiжностей; не пiддаеться поясненню узгодження мiж знаходженням шкiл, за названих умов, «поза ринком пращ», з усталеними за останш десятилiття ринковими умовами соцiально-економiчного роз-витку кра!ни.
Найбшьшою мiрою диспропорцi! щодо працi й оргашза-цi! оплати працi вчителiв створюе внутрiшня диференцiацiя, яка стосуеться вчителiв рiзних категорiй. Результативнiсть пращ вчителiв не пiддаеться точному обл^, а тому може бути ощнена лише побiчно та за умови затримки у чаа, адже при-йнята погодинна оплата працi враховуе переважно кшьюсть
вщпрацьованих годин, але не кiлькiсть наданих освiтнix пос-луг. Утiм, усталеними на законодавчому рiвнi е й певш норма-тиви iншого характеру:
норматив педагопчного навантаження вчителя - 18 ака-демiчниx годин упродовж тижня (так звана тарифна ставка);
класне керiвництво: 1-4 класи - 20% вщ тарифноï ставки, 5-11 класи - 25% вщ тарифноï ставки;
перевiрка зошитiв: 1-4 класи - 15%; 5-11 класи - 20% (мова i лггература), 15% (математика), 10% (шоземна мова);
завiдування: навчальними кабiнетами фiзики, xiмiï, пращ - 13%; комбшованою майстернею чи майстернями - 1520%; навчально-дослщними дiльницями - 10-15%.
Питання, пов'язаш зi встановленням учителям доплат та надбавок стимулюючого характеру, ïxнix розмiрiв, сьогоднi не вiднесено до компетенци самого навчального закладу: за вида-тками закладу здiйснюеться державний контроль, ЗНЗ не мае автономних прав на визначення напряму витрачання кошив. Асигнування на виплату заробiтноï плати затверджуються в межах, встановлених Державним бюджетом Украши, якi обра-ховуються на мшцевому рiвнi на пiдставi штатних розписiв, адже всi бюджетш кошти мають цiльовий характер i витрача-ються вiдповiдно до затвердженого кошторису видатюв на вiдповiдний бюджетний рш.
Доречно зауважити, що робота з перевiрки письмових робiт, завiдування навчальними кабiнетами, позакласна робота, робота з фiзичного виховання д^ей, входить до перелiку посадових обов'язюв вчителiв i вiднесена на додаткову оплату за додаткове навантаження вчителя. Водночас невиконання цих обов'язюв порушуе щлеспрямовашсть процесу навчання та виховання за що ЗНЗ, в особi керiвника, несе вщповщаль-нiсть. Доречним видаеться здшснення вчителям доплат за за-значенi види робiт як стимулюючих, таких, що посилюють ïx-ню мотиващю до виконання посадових обов'язюв, незалежно вiд мiсця виконання професшних обов'язкiв, у даному разi -на регюнальному рiвнi.
Oднoчacнo roCTae питaння cтвopeння eфeктивнoï ^CTe-ми cтимyлювaння, cпpямoвaнoï нa aктивiзaцiю iннoвaцiйнoï пpaцi, якa oxoплюe твopчy (iннoвaцiйнy) тa тауково-пeдaгoгiчнi компотенти тpyдoвoï дiяльнocтi вчитeлiв ЗНЗ тa зaбeзпeчeння гiднoï oплaти пpaцi, нeзaлeжнo вiд cпeцифiки «peгioнaльнoï» зaйнятocтi. Вимоги до пpoфeciйниx якocтeй вчитeля нaпpaцьoвaнi дoвгoтpивaлим шляxoм eвoлюцiйнoгo cтaнoвлeння cфepи ocвiти. Нинi тaкi вимоги, з одного 6оку, rpyнтyютьcя нa пoтpeбi вiдпoвiдaти coцiaльним вимoгaм №о-гoдeння - зaбeзпeчити якicнi ocвiтнi пocлyги, нaвчaючи й ви-xoвyючи шкoляpiв, a з iншoгo - пepeдбaчaють пocтiйнy пpaцю нaд caмим шбою, шо пoтpeбye мoтивaцiï caмopoзвиткy, caмo-вдocкoнaлeння, пошуку нoвiтнix пiдxoдiв до твopчoгo вико-нaння cвoïx обов'язюв. npau^ вчитeля мae cтaти iннoвaцiйнoю зa cyтнicтю для пiдгoтoвки поколшня мoлoдиx людeй, здaтниx до ^ояву твopчocтi, швидко1' aдaптaцiï до змш. Oкpecлeнi зм> ни у ^a^ вчитeля нe мoжливi бeз aдeквaтниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx cтимyлiв тa peгyлятopiв тpyдoвoï пoвeдiнки.
Cлiд aкцeнтyвaти yвaгy нa тому, шо cлaбкicть coцiaльнo-eкoнoмiчниx cтимyлiв у пpaцi вчитeля змeншye «^имив» мо-лoдиx кaдpiв у cфepy ocвiти. Kpiм низько1' oплaти пpaцi молодь нe зaдoвoльняe cтaн мaтepiaльнo-тexнiчнoгo тa iнфopмaцiйнo-го зaбeзпeчeння пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, ocoбливo в иль^нт мicцeвocтi, тpyднoшi зaбeзпeчeння житлом. yce цe зумовлюе poзчapyвaння мaйбyтнix пpaцiвникiв ЗНЗ у здaтнocтi дepжaви cтвopити cпpиятливi умови для poзвиткy зaгaльнoocвiтнix зa-клaдiв тa poзвиткy iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy як вчитeлiв, тaк i yчнiв, пaдiння пpecтижy пpoфeciï вчитeля.
Cepeд нeмaтepiaльниx чинникiв aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï пpaцi oкpeмoï yвaги пoтpeбye aтecтaцiя пeдaгoгiчниx пpaцiв-никiв, яга пpoвoдитьcя нa пiдcтaвi чинного зaкoнoдaвcтвa. Пpoxoдячи aтecтaцiю нeфopмaльнo, пeдaгoгiчнi пpaцiвники, як пpaвилo, дocягaють пocтyпoвoгo зpocтaння piвня пeдaгoгiчнoï мaйcтepнocтi, бiльш яюшо здiйcнюють пpoфeciйнy дiяльнicть. Атecтaцiя як пiдтвepджeння пpoфeciйниx мoжливocтeй пeдa-
гога е певним моральним визнанням, здатним спонукати вчи-теля до тдвищення фаxовоï майстерностi, сприяе згуртованос-тi та створенню позитивноï iнтелектуальноï та емоцiйноï атмо-сфери в колектив^ необxiдноï для збагачення творчого потен-цiалу учнiвськоï молодо Головним завданням атестаци з точки зору стимулювання видаеться активiзацiя та розвиток творчоï професiйноï дiяльностi педагопв, пiдвищення рiвня ïxньоï фа-xовоï компетентностi, посилення вiдповiдальностi за результата (зокрема, за якють) навчання й виховання дiтей, молодi з подальшим максимальним використанням досягнень для зрос-тання й розвитку творчого потенщалу як власного, так i учшв, навчання i виховання яких е специфжою пращ вчителя. Стимулювання трудовоï дiяльностi пращвниюв загальноосвiтнix навчальних закладiв за допомогою атестаци, безумовно, пщ-вищуе якiсть надання осв^шх послуг через накопичення теоретичного i практичного досвщу, умiнь, технологш навчання, що сприяе в результат виробленню нових знань. Стимулюю-чого ефекту атестацiя надае ще i створенням прямого зв'язку мiж ïï результатом та величиною посадового окладу. Уим, атестаци, як свiдчить практика, часто притаманш й антисти-мулюючi властивостi. Працiвники, якi отримали найвищi та-рифнi розряди, зазвичай позбавляються мотивiв подальшого навчання, пiдвищення квалiфiкацiï, введення iнновацiй.
Висновки. Пiдтверджуючи результатами аналiзу ваго-мiсть для суспшьства iнновацiйноï працi вчителiв та необхщ-нiсть ïx високоï вмотивованостi до постшного освiтньо-професiйного розвитку, вважаемо за дощльне пiдкреслити потребу формування дiевого меxанiзму стимулювання шнова-цiйноï працi вчителiв. Дiя такого мехашзму мае бути системною та керованою з боку держави, однак вона набуватиме бь льшоï ефективноси за умов тiсноï взаемодп iз соцiальними партнерами, представниками бiзнесу. Вважаемо, що лише на засадах сощального партнерства можливо подолати розбiжно-стi у соцiальному станi вчителiв у рiзниx регiонаx, нiвелювати необгрунтовану диференцiацiю в доходах та можливостях реа-
лiзащl актуальних потреб i створити гщш стимули для шнова-цшно! пращ вчителя у школ^ необхiднi для пщвищення якостi знань школярiв та 1х гармонiйного розвитку.
Л1тература
1. 1нновацшна праця: дiагностика проблем, важелi акти-вiзацil: моногр. / М.В. Семикша, С.Р. Пасека та iH.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. М.В. Семиюно!. - Черкаси: ТОВ «МАКЛАУТ», 2012. - 320 с.
2. Гршнова О.А. Людський капiтал формування в сис-темi освiти i професшно! пщготовки / О.А. Грiшнова. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 254 с.
3. Колот А. 1нновацшна праця та штелектуальний кат-тал у системi факторiв формування економжи знань / А. Колот // Украша: аспекти працi. - 2007. - № 4. - С. 6-7.
4. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/.
5. Pleyady [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pleyady.kiev.ua.
6. ZIK сила шформацп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zik.ua/ua/news/2013/08/30/ 426911.
7. Портал вчителiв Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nashaskola.org.ua/novini-osviti/ zarplata-vchitelja-rezultati-internet-opltuvannj a.htmlx.
8. Gazeta.ua Зарплата украинских учителей - самая маленькая в мире, после Индонезии [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://gazeta.ua/artlcles/llfe/_zarplata -ukraj inskih-vchiteliv-naj mensha-u-sviti-pislya-indonezij i/519658.
9. Мшштерство економiчного розвитку i торгiвлi Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.me.gov.ua/ control/uk/publish/category/.
НадШшла до редакцП 20.12.2013 р.
