CC BY
21
KolodiychukA.V. Application of the complex macroeconomic approach to the investigation of conceptual and terminological subsystem "Innovative development of industry"
In the article essence and composition concept-terminological subsystems "Innovative development of industry" are considered. Own determination of maintenance of concepts of the investigated subsystem is given on the basis of analysis of approaches of different scientists. Classification of approaches to interpretation of definitions of concept-terminological subsystem "Innovative development of industry" is developed.
Keywords: concept-terminological subsystem, development, innovation, innovative development, industry.
УДК331.101.262:37.09(477) Здобувач М.О. КорчуН -ЛНУ М. 1вана Франка
ВПЛИВ ОСВГГНЬО1 ГАЛУЗ1 НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В1ТЧИЗНЯНО1 ЕКОНОМ1КИ РОБОЧОЮ СИЛОЮ
Нишшнш стан осв™, и змют i структура, оргашзацшно-екож^чш та управ-лшсьга мехашзми не повною мiрою вщповщають потребам сусшльства, розвитку кра!ни. 1снуе необхщшсть пошуку шляхiв пристосування осв^янсько! галузi до потреб економжи.
Ключовг слова: робоча сила, осв^а, фiнансування освiти, загальноосв^ш нав-чальнi заклади, державна служба зайнятост^ профорieнтацiйна робота, соцiальнi партнери, роботодавщ, попит i пропозицiя робочо! сили, професiйно-технiчнi нав-чальнi заклади, роб^ники, майстер, вищi навчальнi заклади, студенти, педагопчш працiвники, працевлаштування, фахiвцi вищо! квалiфiкацii.
Постановка проблеми. У Посланш Президента Укра!ни "Не люди для реформ, а реформи для людей" йдеться про те, що наш головний спшь-ний прюритет - об'еднане суспшьство, единий гумаштарний проспр, прорив до кола найбшьш устшних народ1в свпу. Нас об'еднуе спшьна справа - мо-дершзащя нашо! кра!ни. Це передбачае випереджакта темпи зростання ви-робництв, пов'язаних з1 створенням нових поколшь лггаюв, ракетоноспв, комп'ютерно! 1ндустрп, суднобудування, супутникових технологш тощо. Водночас, розвиток зазначених галузей дасть 1мпульс до технолопчного оновлення шших сфер економжи: приладобудування, електрошки, електро-мехашки, металургп. Значну увагу придшятимуть створенню перспективних шформацшних технологш, телекомушкацшних мереж, засоб1в шформатики. Розвиток повинен отримати весь комплекс галузей, пов'язаних з1 створенням в Украш сучасно! матер1ально-техшчно! бази, забезпеченням сшьськогоспо-дарського виробництва, включаючи сшьськогосподарське машинобудування, розвиток харчово! та легко! промисловосп. Це, водночас, потребуе розгляду основних тенденцш до забезпечення впчизняно! економжи робочою силою певного професшного р1вня, розширеного вщтворення трудового потенщалу молодь Вщповщно, другий прюритет - розвиток конкурентних переваг вгт-чизняно! освгга та науки - залежить вщ видатюв на освпу, тдвищення заро-б1тно! плати наукових 1 педагопчних кадр1в, виршення проблеми з виплатою зароб1тно! плати 1 стипендш в освггаш сфер1, а також попршення квал1фжа-
1 Наук. KepiBHm:: доц. М.1. Теребух, канд. екон. наук
цп кадрiв, якi готуються нашою системою освгга, покращення якiсних показ-никiв системи освии, зокрема пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня педагогiв та майс^в, вдосконалення управлшня системою освгга, врегулювання зако-нодавчо стосунюв закладiв освiти з потенцшними роботодавцями, розробка Державно1 програми на середньо- та довготермшову перспективу тдготовки кадрiв, якi змогли б працювати в умовах iнновацiйного розвитку з урахуван-ням того, що структура попиту на робочу силу, яка юнуе, свiдчить лише про технолопчну вiдсталiсть нацюнально! економiки й аж шяк не може бути орiентиром для планування дiяльностi освгтньо! галузь
Методика досл1дження. У роботi використано загальнонауковi мето-ди дослiдження: спостереження, порiвняння, системний аналiз, синтез, кон-кретизацiя, вимiрювання, розрахунковi аналiтичнi прийоми. Використання цих методiв дало змогу здiйснити дослiдження у сферi освгтньо! галузi.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш з проблеми. Актуальнi проблеми щодо формування яюсно! системи освии з метою забезпечення ви-чизняно! економiки робочою силою вiдповiдного професшного рiвня висви-ленi в працях В. Супруна, М. Петрусенка, С. Мельника, Л. Волги, В. Коюно!, Л.С. Люогора, М.А. Мжропольсько!, М.1. Десненка, 1.О. Степаново!, О.В. Грамма, Н.1. Литвинова, В.С. Сеульсько!, Л.Г. Авдеева, 1.Л. Кукурудзи та багатьох шших.
Постановка завдання. Дослiдити юльюсш та якiснi характеристики пiдготовки освгтньою галуззю кадрiв, чинники забезпечення вичизняно! еко-номiки робочою силою вщповщних кiлькiсних i якiсних характеристик.
Виклад основного матер1алу. Таким чином, прюритетним напрямом соцiальних видаткiв у процес становлення iнформацiйного суспiльства е ви-датки на освiту, яка е визначальним чинником формування i розвитку трудового потенщалу. Вiд послуг освгга значною мiрою залежить довготермшова перспектива економiчного й соцiального розвитку кра!ни загалом. Державне фiнансування освгга у 2000-2009 рр. мало стшку позитивну тенденцiю, за ви-нятком 2010 р., коли видатки на освпу зменшились як щодо загальних видат-кiв, так i щодо ВВП (табл.).
Упродовж 1990/1991-2010/2011 навчальних роюв кiлькiсть загально-освiтнiх навчальних закладiв у мiських поселеннях i сiльськiй мiсцевостi мае загальну тенденщю до зменшення (21825 одиниць на початок 1990/1991 н.р. i 20300 одиниць на початок 2010/2011 н.р.). Значно зменшилась кшьюсть учшв унаслiдок несприятливо! демографiчноl ситуацп (7131791 ошб на початок 1990/1991 н.р. i 4299228 осiб на початок 2010/2011 н.р.). Кшьюсть учителiв зменшилась меншою мiрою (537067 осiб на початок 1990/1991 н.р. i 514775 оиб на початок 2010/2011 н.р.). Через старшня наци значно зменшилась кшьюсть учшв у розрахунку на 10000 населення (1373 на початок 1990/1991 н.р. i 939 на початок 2010/2011 н.р.). У сшьсьюй мюцевосп юль-кiсть загальноосвишх навчальних закладiв зменшилася за окреслений перюд з 15135 одиниць до 13283 одиниць, кшьюсть учшв - усього, зменшилася вщ 2194990 до 1405878 оиб, кшьюсть учшв у розрахунку на 10 000 населення зменшилась вщ 1302 до 980, що свщчить про процеси урбашзацп [1, с. 13].
Табл. Фтансування oceimu у 2000-2010
3aian>m Видятки у % до й S Зaгaльнi Видятки у % до л Й о Р
видятки О à4 К видятки g
Oсвiтa зведено-го бюджету, млн грн зягяль- ню видят-кш ВВП (Ц ^ S зведено-го бюджету, млн грн зягяль- ню видят-юв ВВП aya 1 I dt ^ i
2000 р. 2008 р.
Всього 48148,6 100,0 100,0 Х 309203,7 100,0 100,0 Х
з ню
ня освггу - всього 7085,5 14,7 4,2 100,0 60959,4 19,7 6,4 100,0
у тому чи^
дошкiльнy 789,0 1,6 0,5 11,1 7214,8 2,3 0,8 11,8
зaгaльнy середню 2564,6 5,3 1,5 36,2 25409,3 8,2 2,7 41,7
пpофесiйно-теxнiчнy 429,1 0,9 0,3 6,1 3766,6 1,2 0,4 6,2
вищу 2285,5 4,7 1,3 32,3 18552,9 6,0 2,0 30,4
2005 р. 2009 р.
Всього 141989,5 100,0 100,0 Х 307399,4 100,0 100,0 Х
з ню
ня освiтy - всього 26801,8 18,1 6,1 100,0 66773,6 21,7 7,3 100,0
у тому чи^
дошкiльнy 2940,7 2,0 0,7 11,0 8325,2 2,7 0,9 12,5
зaгaльнy середню 11158,8 7,4 2,5 41,6 27640,7 9,0 3,0 41,4
пpофесiйно-теxнiчнy 1749,9 1,1 0,4 6,5 4108,0 1,3 0,4 6,2
вищу 7934,1 5,7 1,8 29,6 20966,3 6,8 2,3 31,4
2007 р. 2010 р.1
Всього 226054,4 100,0 100,0 Х 262428,0 100,0 100,0 Х
з ню
ня освiтy - всього 44333,3 19,6 6,2 100,0 55620,9 21,1 7,1 100,0
у тому чи^
дошкшьну 5257,7 2,3 0,7 11,9 7138,0 2,7 0,9 12,8
зaгaльнy середню 18849,5 8,3 2,6 42,5 23234,6 8,9 3,0 41,8
пpофесiйно-теxнiчнy 2676,4 1,2 0,4 6,0 3579,0 1,4 0,5 6,4
вищу 12827,8 5,7 1,8 28,9 17057,9 6,5 2,2 30,7
Ъшуе пpоблемa з пеpевaжaнням дiтей Укряши 3i середньою освiтою y зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдax. Зaгaльнa кiлькiсть учшв денниx зя-гaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв y вiдсоткax до очiкyвaноï зaгaльноï чи-сельностi нaявного нaселення ня 01.01.2011 р. стaновилa по Укряш 9,2 (7,4 -y Донецькш обл., 12,6 - y Рiвненськiй обл.), y вiдсоткax до зaгaльноï чисель-ностi постiйного вселения 6-17 pокiв - 79,8 (75,8 - y Сумськш обл., 85,4 - y Кшвськш обл.) [2, с. 16].
Кшьюсть yчнiв денниx зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв, якi зя-кiнчили школу II стyпеня - 9-й кляс, стaновить 62,8 % по Укряш, зокpемa y мiськиx поселенняx - 68,8 % (в Автономнш Респyблiцi Крим - 79,3 %, у Чер-
1 Стяном ня 01.10.2010 р. Джерело: Зaгaльноосвiтнi зяклади Укpaïни ня поняток 2010/2011 нaвчaльного року: Cтaтистичний бюлетень. - К., 2011. - 99 с.
нiвецькiй обл. - 59,5 %), у сшьськш мiсцевостi - 55,8 % (в Автономнш Рес-публiцi Крим - 77,1 %, у Тернопiльськiй обл. - 44,4 %) [1, с. 8].
В Украш майже 16,7 % вщ загально! кiлькостi загальноосвгтшх нав-чальних закладiв становлять заклади нового типу. 1з загально! кшькосп за-гальноосвiтнiх навчальних закладiв 2,9 % припадае на пмназп, у них нав-чаеться 6,8 % вщ загально! кiлькостi учнiв i працюе 5,7 % учителiв вщ загально! кiлькостi учителiв; 1,9 % - лще!, в них навчаеться 3,5 % учнiв i працюе 3,2 % учителiв; 0,2 % - колегуми, в них навчаеться 0,6 % учшв i працюе 0,5 % учителiв; 11,6 % - навчально-виховш комплекси (об'еднання), в них навчаеться 10,5 % учшв i працюе 11 % учителiв [1, с. 24].
Групування учшв державних денних загальноосвишх навчальних зак-ладiв за мовами навчання у вщсотках таке: 82,4 - укра!нська мова, 16,6 - ро-сiйська мова, 1,0 - iншi мови. Групування учнiв приватних денних загально-освiтнiх навчальних закладiв за мовами навчання у вщсотках наступне: 46,6 -укра!нська мова, 50,8 - росшська мова, 2,6 - iншi мови [1, с. 59].
Державна служба зайнятосп проводить широку шформацшно-роз'яс-нювальну та профорiентацiйну роботу серед молодь У вшх центрах зайнятос-тi можна отримати шформащю про стан ринку працi, перспективи працев-лаштування за конкретним фахом, пройти профдiагностичне тестування, вщ-вщати iнформацiйний захiд. До профорiентащйноl роботи залучаються сощ-альнi партнери, навчальш заклади, роботодавцi, ветерани працi.
Спшьно з Мiнпрацi, МОН, Державною службою зайнятосп та Фондом загальнообов'язкового державного сощального страхування у 2008 р. бу-ло розроблено нову стратепю профорiентацп для школярiв. Стратепею було передбачено встановити профорiентацiйний термшал, який дiяв би за системою "Тач скрiн" (доторкнися до екрана). Найближчим часом таю термшали передбачалось встановити у тисячах середшх шкiл, а за пiвтора-два роки - в ушх школах кра!ни - i спецiалiзованих, i школах-штернатах. Особливiстю цього термiналу повинно було бути те, що не лише педагоги, батьки, а пере-душм школярi трьох вiкових груп, особливо випускники отримуватимуть тут повну шформащю про перелж професiй, якi !х можуть зацiкавити, пораду щодо працевлаштування або навчання, а також пройти тести на наявшсть схильностей i талантiв до певних професiй. Школярi з регiонiв повиннi були мати шформащю щодо потреб ринку пращ саме в !хньому репош. Також передбачалось розмютити iнформацiю про десять найпрестижшших i найпот-рiбнiших професiй iз зазначенням зарплати, шформащю щодо змюту законiв про працю та зайнятють. На жаль, з об'ективних причин ця стратепя не до кшця була втiлена в життя. I все ж, на кшець 2011 р. потужний новий ресурс - "Профорiентацiйний термшал", - встановлено в 7,7 тис. навчальних закладiв. Вш допомагае школярам зорiентуватися у виборi професiй вщповщ-но до вимог ринку пращ.
Особливютю ринку працi в Укра!ш е проблема кiлькiсного i яюсного дисбалансу мiж попитом i пропозищею на робочу силу. Цьому сприяе демог-рафiчна криза, безконтрольна м^ащя людей працездатного вiку, пришвид-шене старiння населення. Тож найдорожчим ресурсом у виршенш глобаль-них завдань ниш стае саме робоча сила i трудовi кадри. На початку 2011 р. у
базi даних Державно! служби зайнятосп було 63,9 тис. вакансш, зокрема для робиниюв i службовцiв по 29,2 i 24,3 тис. вiдповiдно. Найпопулярнiшi про-фесп, на якi е попит, це професп висококвалiфiкованих робiтникiв: слюсарiв, токарiв, будiвельникiв, верстатникiв, електрозварювальникiв, водпв, кухарiв, продавцiв та iнших представниюв робiтничих професiй.
Питома вага випускниюв 9-х класiв, якi навчаються для здобуття пов-но! загально! середньо! освгга у наступному навчальному рощ становила в Укра!ш у 2010 р. - 97,3 % (у Дншропетровсьюй обл. 92,4 %, у Киевi -99,9 %). Питома вага випускниюв 9-х клашв, яю продовжують навчатися у денних загальноосвгтшх навчальних закладах у 2010/2011 навчальному рощ становила 56,0 % (в Автономнш Республщ Крим - 66,1 %, у Вiнницькiй обл. - 47,9 %) у вечiрнiх - 3,4 % (в АРК - 7,0 %, у Чернiвецькiй обл. - 0,7 %), на перших курсах професшно-техшчних навчальних закладiв у групах, що да-ють повну середню освiту - 18,4 % (в Лугансьюй i Вiнницькiй обл. - 24,5 %, у Киевi - 10,3 %), на перших курсах вищих навчальних закладiв, яю здшсню-ють пiдготовку фахiвцiв на основi базово! загально! середньо! освгга - 19,5 % (у Вшницьюй обл. - 26,9 %, в АРК - 8,2 %, не навчаються - 2,7 % [2, с. 91].
Кшьюсть квалiфiкованих робггаиюв, якi готувалися у професшно-тех-шчних навчальних закладах у 1990/1991-2009/2011 навчальних роках, зага-лом мала тенденщю до зниження. Зате кiлькiсть оиб, якi навчалися у вищих навчальних закладах Ш-1У рiвнiв акредитацп, мала стшку тенденцiю до зрос-тання. Стввщношення чисельностi студентiв ВНЗ 1-1У рiвнiв акредитацп до чисельностi учшв, слухачiв професiйно-технiчних навчальних закладiв зрос-ло вiд 2,5 до 4,9 [2, с. 15].
У 2010 р. юльюсть випущених квалiфiкованих робггаиюв становила 247364 ошб, зокрема тдготовлено квалiфiкованих робiтникiв, якi мали повну загальну середню освiту - 94080 ошб, здобували професiю iз повною загаль-ною середньою освiтою 84042 ошб, здобували професiю без отримання пов-но! загально! середньо! освгга - 132134 осiб, проходили професшне навчан-ня - 16073 оиб, пiдвищували квалiфiкацiю - 5507 ошб [2, с. 17].
Розподiл учшв, слухачiв професiйно-технiчних навчальних закладiв на юнець 2010 р. за вжом свiдчить про те, що професшно-техшчну освiту здобувають особи вiком вщ 14 рокiв i менше, до 30 роюв i старше, з них 29 % - особи вжом 17 роюв, 1,5 % - особи 30 роюв i старше [2, с. 22].
Зв'язок iз практикою - один iз найважливших у сучасних умовах ди-дактичних принцитв професiйно-технiчного навчання, тобто навчати треба з орiентацiею на юнцевий результат : Вид-во "Знання" й умiння слухачiв ма-ють бути затребуваними та практично використаними [3, с. 33]. Натомють сьогодш навчальш заклади не задовольняють потреби держави в робиничих кадрах для роботи в ринкових умовах. Причин цього багато. Останшм часом у ПТНЗ попршуеться яюсний склад майс^в виробничого навчання. Дедалi менше залишаеться спецiалiстiв, якi приходять в навчальш заклади з вироб-ництва. Зате продовжуеться lхнiй вiдтiк на тдприемства. Причина: дуже низька заробiтна плата, сощальна незахищенiсть. Тим часом майстер - клю-чова особа у профтехосвт. Матерiально-технiчна база професiйно-технiчних навчальних закладiв морально i фiзично застарша - понад 80 % обладнання
та техшки використовують понад 30 рокiв. Активну участь у забезпеченнi училищ мають брати не тшьки держава, а й промисловщ та пiдприемцi, адже саме вони защкавлеш в шдготовщ кадрiв найвищо! квалiфiкацп [4, с. 4]. На-томiсть вiд потреб часу вщстае управлiння профтехосвiтою, законодавчо не врегульоваш стосунки ПТНЗ iз потенцiйними роботодавцями.
Розподiл чисельностi учшв, слухачiв та студентiв навчальних закладiв Укра!ни за мiжнародною стандартною класифжащею освiти (МСКО) свщ-чить про те, що за перiод 2000/2001-2009/2010 навчальш роки кiлькiсть осiб, яю закiнчили допочаткове навчання збiльшилась на 23,5 % i у 2009/2010 н.р. становила 1213890 ошб; заюнчила початкову освiту (перший етап базово! ос-вiти) - зменшилась на 25,4 % i становила - 1540282 ошб; перший етап се-редньо! освiти (другий етап базово! освгга) - зменшилась на 36,1 % i становила 2289065 ошб; другий етап середньо! освгга - зменшилась на 38,9 % i становила 843907 оиб; пiслясередня, не вища освiта - збшьшилась на 2,3 % i становила 182607 оиб; перший етап вищо! школи з тривалiстю навчання 56 рокiв - збшьшилась на 60 % i становила 2245200 оиб; перший етап вищо! школи з тривалютю навчання 2-3 роки - зменшилась на 32,9 % i становила 354226 оиб; другий етап вищо! освгга з тривалютю навчання 3 роки (асшран-тура, докторантура) - збiльшилась на 45,7 % i становила 35578 ошб. Змен-шення чисельностi тих, хто заюнчуе середню освiту пов'язане iз демографiч-ною кризою [5, с. 6]. Чисельнють представникiв тслясередньо! не вищо! ос-вiти зменшилась через падшня престижностi робiтничих професш. Чисель-нiсть тих, хто здобув вищу освиу збiльшилась iз-за зростання престижносп вищо! освiти.
Чисельнiсть вищих навчальних закладiв 1-1У рiвня акредитацп зменшилась iз 1037 у 1995/1996 н.р. до 854 у 2010/2011 н.р., що можна розщнюва-ти як позитивну тенденщю [5, с. 8]. Зате зросла юльюсть таких закладiв приватно! форми власносл (вiд 111 до 188), що можна розщнювати як негативну тенденцiю [5, с. 10]. Питома вага студенпв за джерелами фшансування ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацil була така: за рахунок державного бюджету - 36,1 %, мюцевих бюджетiв - 22,0 %, центральних органiв виконавчо! влади, юридич-них осiб -0,07 %, фiзичних осiб - 41,9 %. Питома вага студенпв за джерелами фшансування ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп була така: за рахунок державного бюджету - 38,3 %, мюцевих бюджепв - 0,98 %, центральних оргашв виконавчо! влади, юридичних ошб - 0,4 %, фiзичних осiб - 60,3 %. Невелику частку фiнансування навчання студенпв ВНЗ iз державного бюджету можна розщнювати як негативне явище [5, с. 13].
За висловом прем'ер-мшютра Миколи Азарова, в Укра!ш чисельнють студенпв, яю навчаються за шновацшними напрямами пiдготовки та спецi-альностями, становить лише 0,6 %, хоча за яюстю людського потенцiалу Ук-ра!на не пасе заднiх на тлi iнших, набагато потужнiших держав. Ниш уряд розробляе систему стимулiв для шдготовки молодих фахiвцiв тих професш, яких потребуе економжа, зокрема, 6-7 технолопчних укладiв. Особливу ува-гу придiлятимуть технiчним напрямкам фахового навчання [6, с. 2].
Чисельнють випускниюв ВНЗ, яю отримали скерування на роботу у 2010 р., становила 181942 ошб (27,8 % до загально! юлькосп випускникiв) (у
Севастожш - 49,9 %, у Вiнницькiй обл. - 38,8 %, у Дншропетровсьюй -33,1 %, у Тернопшьсьюй - 16,1 %). Чисельнiсть випускниюв, якi одночасно з освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем отримали робiтничу професiю, становила 48768 оиб [5, с. 104]. Мови навчання студенпв ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп на початок 2010/2011 н.р.: укра!нською - 90,7 % студенпв, росiйською - 9,2 % студенпв, угорською - 87 осiб, румунською - 85 осiб. Мови навчання студен-тiв ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп на початок 2010/2011 н.р.: укра!нською -89,7 % студенпв, росiйською - 10,2 %, англшською - 1695 осiб, угорською -795 ошб, iншими - 32 особи [5, с. 106-107].
Науковi ступеш та вченi звання викладацького складу ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп на початок 2010/2011 н.р.: педагопчш працiвники, якi мають науковий стушнь кандидата наук - 937 ошб, доктора наук - 58 оиб, як мають учене звання доцента - 341 ошб, професора - 56 ошб; науково-педагогiчнi пращвники, якi мають науковий ступiнь кандидата наук - 114, доктора наук -23, яю мають учене звання доцента - 52, професора - 22. Науковi ступеш та вчеш звання викладацького складу ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп на початок 2010/2011 навчального року: педагопчш пращвники п, що мають науковий стушнь кандидата наук -529 ошб, доктора наук - 22 ошб, яю мають учене звання доцента - 205 ошб, професора - 15 ошб; науково-педагогiчнi пращв-ники п, що мають науковий ступiнь кандидата наук - 66689 ошб, доктора наук - 13367 особи, яю мають учене звання доцента - 44608 ошб, професора -12158 особи. Даш статистики свщчать, що ВНЗ забезпечеш потужним педа-гопчним i науково-педагогiчним персоналом [5, с. 108-111].
Наявнють бiблiотек i бiблiотечних пунктiв у ВНЗ 1-1У рiвнiв акредитацп недостатня - 97,3 % ВНЗ мають бiблiотеку, 33,1 % ВНЗ мають бiблiотеч-ний пункт. Проте загальна юльюсть читачiв значно перевищуе кiлькiсть сту-дентiв [5, с. 120].
Про яюсть трудового потенцiалу молодi свщчить i кiлькiсть фахiвцiв вищо! квалiфiкацil. Протягом останнiх рокiв розподiл числа докторiв наук за вiком залишаеться практично незмiнним: частка науковцiв пенсшного вiку на 1 жовтня 2009 р. становить 54,8 %, серед жшок - 52,4 %, а частка молодих учених (до 40 роюв) е досить незначною - 3,3 % (465 ошб). Чисельнють молодих кандидапв наук збшьшилась на 1 жовтня 2009 р. у вщсотках до вiдпо-вщного перiоду попереднього року на 18,4 %, пенсiйного вiку - зменшилась на 4,7 %, порiвняно з попередшм перiодом. Унаслiдок цього середнш вiк кан-дидатiв наук зменшився i становив 49 рокiв, з них жшок - 45 роюв. Загалом частка фахiвцiв вищо! квалiфiкацil до 30 рокiв на 1 жовтня 2009 р. становила серед чоловтв - 5,3 %, серед жшок - 10,1 %, що свщчить про !хню фемiнiза-щю [7, с. 104-105].
Висновки. Ниш, коли активну дiяльнiсть припинило поколшня фахiв-цiв, що сформувалося на техшчному пiднесеннi перiоду космiчних успiхiв, рiзко впав престиж iнженерних робггаичих професiй, скоротився прийом на техшчш спецiальностi до навчальних закладiв ушх типiв. За результатами об-стеження, проведеного Державним шститутом розвитку им'! та молодi, майже кожен другий, хто мае вищу або професшно-техшчну освiту, працюе не за фахом. Отже:
• ршень безробгття серед молод1 вдв1ч1 вищий, шж серед усього дорослого населения;
• тдвищити ефективиiсть системи иавчаиия можливо завдяки врахуваиию потреб галузей екоиомiки i попиту иа квалiфiковану робочу силу иа ринку пращ, комплексного тдходу як з боку державних iиституцiй, так i з боку иавчальиих закладш;
• невщповщтсть мiж попитом i потребами у кадровому забезпечент иа ринку пращ, регулювання зайиятосп населения потребуе моиiториигу та здшсиеиия поточного та довготермшового екоиомiчиого плаиуваиия щодо задоволення потреб у тдготовщ иавчальними закладами квалiфiкованих пращвниюв;
• иеобхщно регулярно проводити моиiторииг працевлаштуваиия випускникiв, !х закршлеиия иа тдприемствах i професiйно-квалiфiкацiйного просуваиия. Варто також розвивати систему шформування населения, зокрема числi ви-пускиикiв загальиоосвiтиiх шкiл, професiйио-технiчиих i вищих иавчальиих закладiв, про стаи i перспективи розвитку риику освгтшх послуг, риику пра-цi, дефшитш та иадлишюж професи иа ньому;
• одним iз стримуючих чинниюв виршеиия проблем працевлаштуваиия моло-дих людей е те, що роботодавщ в умовах змiии виробиицтва й технолопчних процесш зацiкавлеиi приймати иа роботу робгтниюв i спецiалiстiв, яю вже мають ие лише знания, а й практичний досвiд роботи;
• деструктивиi змши, що вщбулися протягом 1991-2000 рр. у системi профе-сiйиого иавчаиия квалiфiковаиих робпникш иа виробиицтвi (скорочеиия майже у п'ять разiв обсяпв иавчаиия, лшыдащя структуриих иавчальиих тд-роздiлiв тдприемств), призвели до !! фактичного руйнування i стали одиiею з основних причин зиижеиия загальиого квалiфiкацiйиого рiвня робiтиика;
• иеобхщно об'еднати зусилля центрально! i регюиальио! влади для тдвищен-ия якостi освiти, забезпечення рiзиих джерел !! фiиаисуваиия, тдвищення престижу робiтиичих та 1нжеиериих професш;
• в Укра!ш иемае закону чи iишого нормативного акта, яю регулювали б взаемовiдиосиии пiдприемцiв i иавчальиих заклад1в у риикових умовах;
• проблемою е низька заробпна плата освiтяи, тодi як в екои^чно розвиие-иих кра!нах, зазвичай, л1дирують в оплатi працi висококвалiфiковаиi прац1в-иики тих вид1в екои^чно! дiяльиостi, якi обслуговують ключовi сфери життед1яльносл, - медики, педагоги, вчеш, правоохороицi, вiйськовi тощо;
• необхщно част1ше практикувати укладаиия договор1в мiж иавчальиими закладами та роботодавцями. Це дасть змогу залучити роботодавщв до участi в иавчальиому процеа, стимулювати тих, хто иавчаеться, i викладачiв доплатами до стипендш чи зарплат, а т1, хто иавчаеться, зможуть проходити практику иа майбутшх робочих мiсцях.
Л1тература
1. Загальноосв1тн1 заклади Укра!ни на початок 2010/2011 навчального року // Статис-тичний бюлетень. - К., 2011. - 99 с.
2. Продовження навчання та здобуття професи // Статистичний бюлетень. - К., 2011. -
28 с.
3. Десненко М.1. Проблеми профор1ентацшно! тдготовки кадр1в для ринку пращ / М.1. Десненко // Ринок пращ та зайнятють населения : бюлетень 1ПК ДЗСУ. - 2007. - 1 (12). -С. 33-36.
4. Петрушенко М. Передай професто з рук в руки / М. Петрушенко // Урядовий кур'ер. -17 вересня 2010 року. - № 122. - С. 4-5.
5. Основш показники д1яльност1 вищих навчальних заклад1в Укра!ни на початок 2010/11 навчального року // Статистичний бюлетень. - К., 2010. - 204 с.
6. Укра1ш е чим здивувати свiт//Урядовий кур'ер. - 27 ачня 2011 року. - № 15. - С. 1-2.
7. Статистичний бюлетень Укра1ни за 2009 piK. - К., 2010. - С. 104-105.
Корчун М.О. Влияние образовательной отрасли на обеспечение отечественной экономики рабочей силой
Нынешнее состояние образования, его содержание и структура, организационно-экономические и управленческие механизмы не полностью соответствуют потребностям общества, развитию страны. Существует необходимость поиска путей приспособления образовательной отрасли к потребностям экономики.
Ключевые слова: рабочая сила, образование, финансирование образования, общеобразовательные учебные заведения, государственная служба занятости, профо-риентационная работа, социальные партнёры, работодатели, спрос и предложение рабочей силы, профессионально-технические учебные заведения, рабочие, мастер, высшие учебные заведения, студенты, педагогические работники, трудоустройство, специалисты высшей квалификации.
Korchun M.O. The effect of educational field on the work-force provision of the national economy
It is obvious that the present state of educational field, its content and structure, as well as organizational-economic and management mechanisms do not fully correspond to the urgent needs of the society and general development of the country. There is an immediate need in finding the ways of adjusting the educational field to the requirements of the national economy.
Keywords: work-force; education; financing of education; institutions of general education; national employment service; professional orientation work; social partners; employers; demand and supply of work-force; vocational training schools; workers; foreman; institutions of higher education; students; pedagogical employees; employment, experts with high qualifications.
УДК332.1(005.332.4:049.3) Асист. Н.В. Кочеткова - Нащональна академiя природоохоронного та курортного будiвництва, м. СМферополь
СИСТЕМАТИЗАЦ1Я П1ДХОД1В ДО ОЦ1НКИ Р1ВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ
Розглянуто юнукга в економiчнiй лiтературi шдходи щодо методики оцшюван-ня конкурентоспроможност регюну. Запропоновано шдикатори, що характеризують потенщал внутршньо! i зовшшньо! конкурентоспроможностг Розроблено методоло-пчний шдхщ до визначення рiвня стшкосп конкурентоспроможносп регюнально! системи.
Ключовг слова: показники, шдикатори, оцшка внутршньо! та зовшшньо! конкурентоспроможносп, стшюсть конкурентоспроможностг
Реатзащя тдходу до ощнки сощально-економ1чно! диференщацп регюну зумовила необхщнють розробки методичного забезпечення, що дае змогу виявити характер трансформацш властивостей регюнально! суспшьно! системи, враховуючи тенденцп процеив сощального, економ1чного й еколо-пчного розвитку та його конкуренты переваги. Тому основу тдходу повинна становити оцшка компоненпв, що забезпечують конкурентоспроможшсть регюну та яюсть життя населення, що дасть змогу виявити причини виник-нення сощальних 1 економ1чних проблем, а також потенщал для !х виршен-ня. Реал!защя цього тдходу потребуе визначення кшьюсних ! яюсних показ-
