CC BY
26
НАУКОВ1СТАТТ1
В. П. Антошок
д-р екон. наук ORCID 0000-0003-2100-7343 1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
СУЧАСН1 ТРАНСФОРМАЦП В СФЕР1 ВИЩО1 I ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ ЯК РЕАКЦ1Я НА ПОТРЕБИ РИНКУ ПРАЦ1
Постановка проблеми. Сучасна система вищо! освiти, що забезпечуе формування людського чинника виробництва, е базовою умовою становлення еконо-мiки знань, яка отримуе потужний розвиток у ХХ1 сторiччi. Вважаеться, що система украшсько! вищо! освiти е досить розвиненою, однак для того, щоб вона по-справжньому ефективно забезпечувала розвиток економiки знань необхiдна 11 трансформацiя з ураху-ванням актуальних свiтових тенденцш розвитку освiти. Це обумовлено наявтстю низки проблем у ви-щш школi, серед яких найбiльш гострими е: руйну-вання системи професшно-техшчно! освiти та дефор-мацiя структури пiдготовки кадрiв за освiтнiми рiв-нями, невiдповiднiсть професшно! структури подготовки спецiалiстiв реальним потребам економiки, зни-ження якостi освiти i девальвацiя вузiвського диплому, корупцiя в системi вищо'1 освiти, вiдiрванiсть освгг-нього процесу вiд наукових дослщжень, повiльнi темпи штегращ! в европейський i свiтовий штелекту-альний просир. Значне розширення системи вищо'1 освгга з середини 1990-х роив до 2000 року без вщпо-вщного розвитку матерiально-технiчноl бази призвело до зниження якоси освiти. В подальшому вiдбулося зменшення обсягiв вузiвськоl подготовки, однак не вiдбулося суттево'1 модершзацп освiтнього процесу. На сучасному етат ВНЗ стоять перед необхiднiстю сутте-
В Укра!ш вiдбулося зменшення чисельносп насе-лення, в тому чист i з вищою освiтою. У табл. 2 наведено динам^ i структуру економiчно активного насе-лення за освiтнiми рiвнями. За 2014-2017 роки вщбу-лося зменшення чисельносп ЕАН i зайнятих в уетх групах за рiвнем освгга: серед осiб з повною вищою освггою майже на 6%, серед оаб з базовою i неповною вищою освiтою — на 13, з професшно-техшчною — на 11%.
Така ситуацiя обумовлена зменшенням обсягiв навчання у професшно-техшчних та вищих навчаль-них закладах. Аналiз статистичних даних показуе, що в Укра!ш скорочуються обсяги професшно! пiдготовки кадрiв за ветма освiтнiми рiвнями (табл. 3).
во! трансформащ! для того, щоб вистояти в конку-рентнш боротьбi, яка загострюеться в освггнш сферi.
Метою статп е аналiз проблем в системi вищо! i професшно! освiти, процесiв 11 оновлення та визна-чення напрямiв !! подальшо! модершзацп в контексп динамiчних змiн на ринку пращ.
Виклад основного MaTepia.ny. В Укра!ш вища освiта завжди користувалась високим попитом у населення. Тому бшьша частка молодi прагне здобути вищу освiту. За м1жнародним показником рiвня залученостi до ВО (Gross Enrolment Ratio — вщсоток осiб, що одержують вищу освiту, незалежно вщ !хнього вiку, вiд загально! кшькосп осiб, яю мають типовий для одер-жання вищо! освiти вж) Укра!на посiдае одне з чшь-них мiсць серед кра!н Центрально! та Схщно! бвропи (73%). Разом з тим, за цим показником вона вщстае вщ таких кра!н, як Фiнляндiя (93%), США (82%), Швещя (79%) та Норвегiя (78%), яю також мають значно вищий рiвень загального соцiально-економiч-ного розвитку [1].
1ндекс людського розвитку у своему складi мае освiтню складову, значення яко! свiдчить, що в останш роки не вiдбуваеться прогресу в освт населення Укра!ни (табл. 1). Середня кшьюсть роив навчання не зростала, а очiкувана кшьюсть цього показ-ника навiть знизилася.
Порiвняно з 1990 роком подготовка квалiфiкова-них робпничих кадрiв знизилася майже у 3 рази, а по-рiвняно з 2010 роком — на 43%. Це обумовлено зменшенням чисельносп професшно-техшчних навчаль-них закладiв i кiлькостi учнiв, що навчаються у них. У розрахунку на 10 тис. населення чисельшсть учнiв ПТНЗ порiвняно з 2010 роком скоротилася на тре-тину — з 94 до 67 оаб. Аналопчш процеси вщбува-ються i в ВНЗ I-II рiвнiв акредитацп. У ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацп спостер^алося динамiчне зростання пiдготовки фахiвцiв з 1990 по 2010 рж, а попм !х неухильне зменшення. Порiвняно з 1990 роком пщго-товка молодших фахiвцiв знизилася майже у 4 рази, а
Таблиця 1
1ндекс людського розвитку та його складовi в УкраШ
_за 2012-2017 роки [2]_
Показник Рiк
2012 2013 2014 2015 2017
Рейтинг 78 83 81 84 88
1ндекс 0,740 0,734 0,747 0,743 0,751
ВВП на душу населення 6428 8215 8178 7361 8130
Середня кшьюсть роив навчання у шюот 11,3 11,3 11,3 11,3 11,3
Очiкувана кшьюсть роив навчання 14,8 15,1 15,1 15,3 15,0
Очiкувана кшьюсть роив життя 68,8 68,5 71 71,1 72,1
Таблиця 2
Динамка економiчно активного населення за освггшми рiвнями*_
Економ1чно активне населення у вщ1 15-70 рок1в, тис. ос1б. 2014 рж. Економ1чно активне населення у вщ1 15-70 рошв, тис. ойб. 2017 рж Динамжа, %
Уй екон.акт. Зайняп Безробгтш
Усього Зайнятп Безроб1тш Усього Зайнятп Безробгтш
Усе населення 19 920,9 18 073,3 1 847,6 17 854,4 16 156,4 1 698,0 89,6 89,4 91,9
за освггою
повна вища 6 138,1 5 661,7 476,4 5 784,4 5 332,6 451,8 94,2 94,2 94,8
базова вища 230,1 192,7 37,4 199,0 171,8 27,2 86,5 89,2 72,7
неповна вища 3 997,2 3 672,2 325,0 3 466,9 3 155,0 311,9 86,7 85,9 96,0
професшно-тех-тчна 5 269,4 4 716,5 552,9 4 697,2 4 173,5 523,7 89,1 88,5 94,7
повна загальна середня 3 849,1 3 451,8 397,3 3 358,8 3 016,8 342,0 87,3 87,4 86,1
базова загальна середня 421,0 363,9 57,1 334,4 296,3 38,1 79,4 81.4 66,7
початкова загальна або без освгга 16,0 14,5 13,7 10,4 85,6 93,0
* Складено за даними статистичного збiрника Економiчна активтсть населення Укра!ни у 2014 та 2017 роках.
Таблиця 3
Динамка основних показниыв дiяльностi системи професшно-техтчно! __i вищоТ освгги _ за перiод з 1990 по 2017 рж*__
Навчальний рж Кльюсть ПТНЗ, Чисельшсть Кльюсть студ./учн. Випущено
ВНЗ, одиниць студенив/учн. на 10000 населення фах1вщв,
тис. ос1б тис. ос1б
ПТНЗ
1990 1246 643,4 124,1 376,7
2010 976 433,5 94,3 247,4
2017* 756 269,4 63,3 141,3
У до 1990 60,7 41,9 51,0 37,5
У до 2010 77,5 62,1 67,1 57,1
ВНЗ 1-11 р1вн1в акредитаци
1990/91 742 754,0 145,2 228,7
2010/11 505 361,5 79,0 111,0
2017/18 372 208,6 49.2 61,2
У до 1990 50,1 27,7 33,9 26,8
У до 2010 64,7 57,7 62,3 55,1
ВНЗ Ш-1У р1вн1в акредитаци
1990/91 149 881,3 169,7 136,9
2010/11 349 2129,8 465 543,7
2017/18 289 1330,0 313,8 359,9
У %до 1990 194,0 150,9 184,9 262,9
У %до 2000 82,2 62,4 67,5 66,2
* Складено авторами на основi статистично! шформацп: Професiйно-технiчнi навчальнi заклади (1990-2017); Вищi навчальнi заклади (1990-2017) / http://www.ukrstat.gov.ua/.
пор1вняно з 2010 роком — на 45%. Пор1вняно з 1990 Урозрахунку на 10 тис. населення загальна кль-
роком пщготовка фах1вщв з вищою освгтою зросла у к1сть студенив 1 учшв та !х стввщношення мгж р1в-2,6 раза, а пор1вняно з 2010 роком — знизилася на 34%. нями освгги (ПТНЗ : ВНЗ 1-11 р.а. : ВНЗ Ш-1У р.а.)
були такими:
1990 р1к — 439 ос1б. Стввщношення мгж р1внями тдготовки: 2.8 : 3.3 : 3.9;
2010 р1к — 638 ос1б. Стввщношення мгж р1внями пщготовки: 1.5 : 1.2 : 7.3;
2017 р1к — 430 ос1б. Стввщношення мгж р1внями пщготовки: 1.6 : 1.1 : 7.3.
Розрахунки показують, що чисельшсть учшв 1 внутршшх потреб у робочш сил1 та забезпечення еко-студенпв на 10 тис. населення зменшилася пор1вняно ном1чного зростання. Так, польський уряд офщшно не лише пор1вняно з 2010 роком, але й з 1990 роком. закршив сво! нам1ри залучити до кра!ни 5 млн трудо-Вагомим внеском у формування ще! негативно! тен- вих м1грант1в 1з 1нших кра!н, ор1ентуючись передус1м денцИ е процес стар1ння населення та зростаюча м1- на вих1дц1в з Укра!ни. Для залучення трудових м1-грац1я молод1 за кордон з метою отримання европей- гранпв використовуються «блакитш карти» (дозволи сько! освгга. Нин1 б1льш1сть европейських кра!н про- на працевлаштування), як1 видаються запрошеним на водять агресивну м1грац1йну полггаку для задоволення роботу прац1вникам високо! квал1ф1кац11. Поширеною
формою залучення потенщйно! робочо! сили е освiтнi програми для молод^ яю надають можливють безкош-товного навчання. Молодих людей приваблюе висо-кий рiвень життя, безкоштовнi мовнi курси, вступ без екзамешв, високий рiвень стипендiй, можливють отримання диплому европейського рiвня та заробггао! плати у майбутньому.
У системi професшно! освiти вщбулася суттева деформацiя структури пiдготовки кадрiв у бж пщго-товки спецiалiстiв з базовою та повною вищою освь тою. Однак реальному сектору економiки сьогоднi найбшьше не вистачае квалiфiкованих робiтничих кадрiв. За iнформацiею державно! служби зайнятостi, у 2018 рощ найбшьший попит роботодавцiв за профе-сiйними групами спостерiгаеться на квалiфiкованих робiтникiв з iнструментом, а також на робггаиюв з об-слуговування, експлуатащ! устаткування та машин.
Мае мюце проблема з яюстю пщготовки та !! вщ-повiдностi потребам економiки. Роботодавцi не задо-
волеш як1стю знань та навичок випускниюв навчаль-них закладiв. Проведене опитування бшьш нiж на 700 пщприемствах економiстами Свiтового банку показало, що больше 60% роботодавцiв не задоволеш рГв-нем квалiфiкацi!, при цьому 70% не задоволенi прак-тичними навичками, а 55% — рiвнем та актуальнiстю знань i умiнь [3].
Невiдповiднiсть обсягiв, структури та якостi шд-готовки фахiвцiв обумовлюе збыьшення чисельносmi оЫб з вищою освтою серед безробтних. Якщо у 2010 рощ у складi безробггаих частка осiб з повною i базовою вищою освгтою складала 23,7% (у 2000 рощ вона була 14,3%), то у 2017 рощ — майже третину — 28,8% [4] (табл. 4). Отже швестищ! держави та населення в про-фесшну освиу тих оетб, як1 е безробiтними, не пере-творилися на капiтал, вони не приносять доходу ш держав^ нi цим особам. Можна говорити про неефек-тивнiсть таких швестищй i значних втрат суспшьства вщ невикористання потенцiйного людського капiталу, який акумульований у безробiтному населеннi.
Таблиця 4
Динамка чисельностi безробiтних з ВО у складi вс1х безробггаих
Роки К1льк1сть Чисельшсть Чисельшсть Часта безробггаих
безробiтних, безробiтних безробггаих з ВО у % до ветх
тис. осiб з повною ВО з базовою ВО безробггаих
2000 2656 325 56 14,3
2005 1601 198 33 14,4
2010 1786 390 34 23,7
2012 1657 433 26 27,7
2013 1577 401 23 26,9
2017 1698 451 27 28,8
* Складено за даними статистичного збiрника Економiчна активнiсть населення Укра!ни за вiдповiднi роки.
Фахiвцi вказують на так1 проблеми в сферi освiти: руйнування системи професiйно-технiчно! освгга, що обумовило дефiцит квалiфiкованих кадрiв робiтничих спецiальностей; недостатне фiнансування закладiв освiти, що обумовило деградацiю матерiально-технiч-но! бази ВНЗ та ПТНЗ, низький рiвень забезпеченостi сучасним обладнанням та шформащйними ресурсами, що унеможливлюе досягнення високо! якостi освiти; внаслщок зниження якостi освiти та структурно! не-вiдповiдностi пiдготовки кадрiв потребам ринку пращ
неможливють для багатьох випускниюв ВНЗ знайти роботу за фахом.
Проблеми розвитку освггаьо! галузi значною мь рою обумовлеш недостатнiм фiнансуванням. Обсяги фшансування освiти в поточних цiнах хоч i зростають, однак в реальному виразi з урахуванням iндексу щн вони зменшуються, при цьому скорочуеться !х частка у ВВП (табл. 5). У 2014 рощ загальш витрати на освiту складали 7,62% вщ ВВП, у 2016 рощ — 5,87% i лише в 2017 рощ !х частка зросла до 6,13%.
Таблиця 5
Динамка фшансування освгги у 2014-2017 роках __
Показники 2014 2015 2016 2017 + - до 2014
Загальш витрати на освиу, млн грн 109520,9 127120,9 139970,5 182980,3 73459,4
у поточних щнах або 67,1%
Загальш витрати у % до ВВП 6,90 6,39 5,87 6,13 -0,77
Розподш загальних витрат, %: 100 100 100 100
- державш 85,1 83,5 85,4 88,3 3,3
- приватш компанп 0,8 0,7 0,7 0,6 -0,2
- домогосподарства 14,1 15,8 13,9 11,1 -3,0
Частка витрат на вищу осв1ту, % 36,8 36,8 35,8 29,7 -7,1
Середнi витрати на одного учня/студента, 15547,6 18238,8 19993,8 32025 16477,4
грн у фактичних щнах або 106%
Середш витрати на одного учня /студента, 15547,6 12265,5 11802,7 16541,8 993,4 або
грн у цiнах 2014 року 6,4%
* Складено за даними статистичного бюлетеня «Нащональт рахунки освии в Укра!нi» Державно! служби статистики Укра!ни.
Даш таблиц свщчать, що загальнi витрати на освиу у фактичних цiнах зросли за 4 роки на 67%. По-зитивним е бшьш динамiчне зростання видатюв на освiту у 2017 рощ (на 31%) та у 2018 рощ на 15% — до 210 млрд грн. Середш витрати на одного учня/сту-дента зросли бшьш тж у два рази з 15,5 тис. грн у 2014 рощ до 32 тис. грн у 2017 рощ Розрахунки показують, що у щнах 2014 року вони знижувалися впродовж двох роив, однак у 2017 рощ перевищили початковий рь вень, що свщчить про полшшення фшансового забез-печення навчального процесу. Фшансування освiти в основному здiйснюеться за рахунок держави, И частка в загальних витратах зростае i перевищила 88%. Частка витрат домогосподарств зменшуеться, а бiзнес вкладае в освиу мiзернi кошти (0,6%).
Негативною тенденщею е те, що зменшуеться частка витрат на вищу освиу в загальному 1х обсязi: у 2014 рощ — 36,8%, у 2017 рощ — 29,7%. Саме щ витрати формують яюсний людський каттал, забезпечу-ють пiдготовку висококвалiфiкованих кадрiв, тому в умовах становлення економiки знань витрати на цей сегмент освиньо! дiяльностi мае зростати бшьш дина-мiчно. Особливо це важливо для Укра'ни, де ВНЗ ма-ють застарiлу матерiально-технiчну навчальну базу. За-гальною свiтовою тенденщею е динамiчне зростання бюджетiв ушверситепв, що обумовлено як техшко-те-хнолопчною модернiзацiею навчального процесу, впровадженням шформацшних технологiй, так i зрос-танням масовосп вищо! освiти.
У постшдус^альному суспiльствi вища освiта стае певним сощальним стандартом, що забезпечуе людиш можливiсть сучасно! зайнятостi й вщповщного соцiального статусу. Тому частка населення з вищою освиою зростае. Укра'на хоч i мае розвинену систему вищо! освии, однак за часткою оаб з вищою освiтою не входить до числа лiдерiв. За даними дослщження 2013 року серед кра'н ОЕСР (Органiзацiя м1жнарод-ного ствробиництва та розвитку об'еднуе 34 кра'ни свiту, бiльшiсть з яких е кра!нами з високим доходом громадян та високим шдексом розвитку людського по-тенцiалу), до першо1 десятки кра'н свiту з найвищою часткою оаб, що мають вищу освиу, входять Канада (51%), 1зра!ль (46%), Японiя (45%), США (42%), Нова Зеландiя (41%), Пiвденна Корея (40%), Великобрита-нiя (38%), Фiнляндiя (38%), Австралiя (38%), Iрландiя (37%) [5]. В Укра'ш данi щодо освинього рiвня населення вщсутш, за приблизними оцiнками вiдповiдний показник може становити близько 35%. Отже збшь-шення чисельносп населення з вищою освггою е ак-туальним завданням.
Це також стосуеться науково-дослщно! сфери, яка формуе та акумулюе людський капiтал найвищого яюсного рiвня та вiдiграе провiдну роль у забезпеченш iнновацiйного економiчного розвитку. В Укра'ш сфера виконання наукових та науково-техшчних робiт (НiНТР), на вщмшу вiд розвинених кра!н свиу, не-ухильно втрачае людський каттал. Порiвняно з 2010 роком у 2015 рощ кшьюсть дослiдникiв (включаючи сумiсникiв), що виконували науковi та науково-тех-нiчнi роботи, зменшилася на 32,5%, 11 чисельшсть продовжувала знижуватися надалi i без сумiсникiв складала у 2017 роцi 59,4 тис. оаб. Кшьюсть досшд-ниюв у розрахунку на 1000 зайнятого населення зменшилася майже вдвое — з 7 оаб у 2010 рощ до 3,7 оетб у 2017 рощ. При цьому вщбулося зменшення докторiв наук та кандидатiв наук. За даними бвростату
юльюсть дослщниюв на 1000 зайнятих у европейських краш е значно бшьшою -— у 2015 рощ вона в серед-ньому по 6С складала 13,3 oci6, у Шмеччиш — 15 oci6, у Польщi — 7,5 оаб, що значно бшьше, н1ж в УкраIнi [6].
Як реакщя на вимоги суспшьства i потреби ринку працi нинi в освт вiдбуваються трансформацп. В остант декшька рок1в вiдбуваються позитивнi зру-шення в системi освiти взагал^ в тому числi вищо1 i професiйноI освiти, що створюе шституцшш умови для подолання проблем у формуванш висококвалiфi-кованих кадрiв. Мшстерство освiти i науки започат-кувало у 2017-2018 роках низку заходiв, спрямованих на розвиток i тдвищення якостi професiйноI та вищо1 освгги, модернiзацiю всього навчального процесу, на-ближення змiсту професiйноI пiдготовки до реальних потреб ринку працi, що створюе кращi умови для формування людського катталу.
У сферi професшно-техтчног oceimu:
1) збшьшуеться фiнансування, що забезпечуе мо-дернiзацiю навчально1 бази ПТНЗ. В Мшосв^и вiд-значають, що обладнання закладiв зношене на 60%, а у деяких репонах — на усi 100%. За 2016-2018 роки в модершзащю ПТНЗ швестовано больше 200 млн грн, в закладах профтехосвгга було вщкрито 185 нав-чально-практичних центрiв (НПЦ), де учш працюють з сучасною технiкою та матерiалами. З них 100 облад-нанi коштом державного бюджету, а 85 — за кошти бiзнесу та сощальних партнерiв [7]. Створено НПЦ за профеетями, як1 дефiцитнi на ринку пращ: токар, вер-статник, електрозварювальник, швачка, монтажних сантехнiчного обладнання, тракторист та ш.;
2) здiйснено реальнi кроки щодо забезпечення взаемодп професiйно-технiчноI освгга з бiзнесом та монiторингу затребуваних на ринку працi професiй. Створено робочу групу Гз залученням роботодавщв для оцГнки потреби економГки в конкретних профеаях та напрямах подготовки, ГнформацГя якоI стала пГдГрун-тям для створення НПЦ;
3) розгортаеться мГжнародна ствпраця для забезпечення яюсного розвитку професiйно-технiчноI освГти. Мшосвгга працюе над великим Гнфраструк-турним проектом з европейськими партнерами, яю вкладуть 58 млн евро в оновлення навчального сере-довища закладГв та наближення його до европейського рГвня шляхом оновленням стандарта, подвищенням квалГфГкацГ! вчителГв та майстрГв [8];
4) у 2019 рощ стартуе масштабна реформа профе-сшно'! освГти, яка передбачае змшу стандартГв, прий-няття нового профгльного закону «Про професГйну (професГйно-технГчну) освиу», а також оновлення освГтнього середовища. ПГдвищення вГдповГдностГ професГйно'! пГдготовки вимогам виробництва шляхом розвитку дуально'! освоти.
У сферi вищоИ oceimu:
1) вгдбуваеться становлення НацiональноI сис-теми квалГфГкащй, яка посилить зв'язок мгж ринком працГ та освГтою. Затверджено склад НацГонального агентства квалГфГкацГй (НАК), дГяльнГсть якого дозволить створити мехашзм для визнання неформальноI та iнформальноI освГти, присвоення на пгдставГ цього часткових професiйних квалiфiкацiй, спростити про-цес взаемного визнання професшних квалiфiкацiй мГж УкраIною, 6С та шшими краIнами;
2) розпочалося створення в ушверситетах центрiв колективного користування обладнанням — просто-
рiв, де науковщ зможуть при!хати та провести потрiбнi замiри для сво!х дослiджень на надсучасному облад-наннi. Вже створено 8 таких цен^в, яю почнуть ак-тивну роботу у 2019 рощ. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри;
3) розробляеться нормативно-правова основа для запровадження дуально! освiти в Укра!ш в профе-сiйно-технiчних та вищих навчальних закладах, при як1й певну частину часу учш та студенти отримують знання в аудиторiях, а частину — на виробництвi чи тдприемсга;
4) створюються умови для розвитку науки в уш-верситетах. У 2019 рощ заплановано спрямувати на впровадження базового фшансування науки в ушвер-ситетах 100 млн грн, що допоможе !м будувати довго-строкову дослiдницьку полiтику [8];
5) здшснюеться робота з удосконалення законо-давства про вищу освгту. Розроблено на винесено на обговорення проект закону "Про внесення змш та до-повнень до ЗУ «Про вищу освггу» (щодо вдоскона-лення освггаьо! дiяльностi у сферi вищо! освiти)". Вiн передбачае тдвищення якостi вищо! освiти та конку-рентоспроможностi ВНЗ;
6) формуеться правова основа для впровадження освгга впродовж життя, розроблено проект закону «Про освгту дорослих», який мае встановити ч^ю умови визнання неформально! та шформально! освiти, врахувати iде! дуально! осв^и, надати вiдкрите i про-зоре бачення неперервно! освiти в Укра!ш;
7) у вiдповiдностi до схвалено! КМУ Концепщ! розвитку громадянсько! освiти в Укра!нi, розроблено проект СтратегИ розвитку громадянсько! осв^и на пе-рiод до 2022 року, яка спрямована на створення спри-ятливих умов для формування та розвитку громадян-ських компетентностей людини на вах рiвнях освiти, що дасть змогу громадянам краще розумiти та реалiзо-вувати сво! права в умовах демократ!!, бшьш вiдповi-дально ставитись до сво!х прав та громадянських обов'язюв.
Висновки. Проведене дослщження свiдчить, що в системi професiйно! освiти започатковано прогресивш реформи, як! забезпечують трансформацiю процесу подготовки кадрiв у бiк бшьшо! вiдповiдностi сучасним потребам економiки та суспшьства в цшому. Створю-ють кращi умови для формування людського капiталу. Необхiдно забезпечити !х подальший розвиток i ак-центувати увагу на виршення таких нагальних проблем: тдвищення рiвня фшансового забезпечення профе-сiйно! освiти шляхом диверсифжащ! джерел фшансу-вання, збiльшення коштав бiзнесу та громадських ор-гашзацш, створення доступно! для населення системи кредитування вищого навчання; пiдвищення якоси професiйно! освiти шляхом запровадження сучасних технологiй навчання i контролю знань, забезпечення оптимального поеднання теоретично!, практично! та науково! складово! навчального процесу; забезпечити кращу вiдповiднiсть потребам ринку пращ професш-но! пiдготовки кадрiв змiстовно та за перелiком про-фесiй шляхом бшьш тiсно! ствпращ мiж ПТНЗ i ВНЗ та бiзнес органiзацiями i Державною службою зайня-тостi; створити iнституцiйнi умови для зменшення освiтньо! мiграцi! молодi з Укра!ни та збшьшення за-лучення для навчання iноземних студенпв.
Список використаних джерел
1. Оксамитна С., Виноградов О., Малиш Л., Ма-рценюк Т. Молодь Украши: вiд освiти до працi / за ред. С. Оксамитно!. Ки!в: ВПЦ НаУКМА, 2010. С. 18.
2. Human Development Reports. URL: http: //hdr.undp.org/en/2018-update.
3. The World Bank - STEP. URL: http: //documents.worldbank.org/curated/en/516741468178736 065/STEPskills-measurement-surveys-innovative-tools-for -assessing-skills.
4. Економiчна акгивнiсть населення Укра!ни 2017. Сгагисгичний збiрник. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_EAN_.
5. The Most Educated Countries in the World // Edu-Active.com, 21.09.2013. URL: http://www.edu-active.com/news/2013/sep/21/most-educated-countries-wg2orld.html.
6. Наукова га iнновацiйна дiяльнiсгь Укра!ни 2017. Сгагисгичний збiрник. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Ситуащя з обладнанням у закладах профосвгги змiнюeгься. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/.
8. Бiльшi можливосгi вiд школи га закладiв про-фосвiги до вишiв i наукових усганов — МОН визна-чило 10 прюригепв на 2019 рiк. URL: https://mon. gov.ua/ua/news/.
References
1. Oksamytna S., Vynohradov O., Malysh L., Martseniuk T. (2010). Molod Ukrainy: vid osvity do pratsi [The Youth of Ukraine: From Education to Labor]. Kyiv, UPC NaUKMA [in Ukrainian].
2. Human Development Reports. n.d.). hdr.undp.org. Retrieved from http: //hdr.undp.org/en/2018-update.
3. The World Bank — STEP. (n.d.). documents. worldbank.org. Retrieved from http: //documents.world bank.org/curated/en/516741468178736 065/STEPskil ls-measurement-surveys-innovative-tools-for-assessing-skills.
4. Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy 2017 [Economic activity of the population of Ukraine in 2017]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat. gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_EAN_ [in Ukrainian].
5. The Most Educated Countries in the World. (2013). edu-Active.com. Retrieved from http://www.edu-active.com/news/2013/sep/21/most-educated-countries-wg2orld.html.
6. Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy 2017 [Scientific and innovative activity of Ukraine in 2017]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
7. Sytuatsiia z obladnanniam u zakladakh profosvity zminiuietsia [The situation with equipment in educational institutions is changing]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/ [in Ukrainian].
8. Bilshi mozhlyvosti vid shkoly ta zakladiv profosvity do vyshiv i naukovykh ustanov — MON vyznachylo 10 priorytetiv na 2019 rik [Greater opportunities from schools and institutions of professional education to universities and research institutions - MES identified 10 priorities for 2019]. mon.gov.ua. Retrieved from https://mon. gov.ua/ ua/news/ [in Ukrainian].
