CC BY
10
УДК 378.014.54(477.61)
О. А. 1ванчук,
астрант,
Луганський нац1ональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка
СТАН ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В ЛУГАНСЬК1Й ОБЛАСТ1:
ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Актуальнють теми дослiдження. Звюно, що кон-центрованим виразом економiчних цшей кра1ни е пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнально! економiки. Наближення до лiдерiв свгтово! економши, вихiд на передовi рубежi (у цшому або за рядом по-зицш), потребують виробку та реатзацто у свт, в окремих кра1нах та 1х конкретних областях чгтко! стратеги — стратеги випереджуючого розвитку, нарощу-вання економiчного й науково-технiчного потенщалу, структурно! перебудови екож^ки вiдповiдно перспек-тивним напрямкам, створення сприятливих умов для вгтчизняного товаровиробника та його розумного за-хисту вiд зовшшньо! конкуренцп тощо.
Вагомими конкурентними перевагами Укра1'ни при цьому можуть i повиннi стати високий освгтянсь-кий i науковий потенцiал, що ще залишаються такими в кра1ш, укорiнена в сустльсти орiентацiя на отри-мання i пiдвищення рiвня освiти i на творчий пошук.
ХХ1 ст. робить освiту й науку найпрюритетшши-ми сферами, що продукують новi знання й освiту, олюднюють знання i забезпечують iндивiдуальний роз-виток людини, тдвищення 11 добробуту. Важливу роль у ршенн проблеми надання знань, пiдготовки фахiв-ця, який ввдповвдае сучасним вимогам суспiльства, сьогоднi ввдграе вищий навчальний заклад (ВНЗ).
Розушючи значимiсть освгтянсько! науки, в ос-таннi роки вiтчизнянi й зарубiжнi науковщ та практики придiляють значну увагу дiяльностi вищого навчаль-ного закладу як оргашзаци, дiяльнiсть яко1' покликана формувати випускника як творчо! особистосп, здат-ного використовувати здобут знання для конкурен-тоспроможно! дiяльностi в будь-якш сферi суспшьно-го життя. Так, В.1. Ляшенко, 1.В. Жихарев, К.В. Павлов, Т.Ф. Бережна в рамках трьохстороннього договору про ствробгтництво мiж Белгородським ушвер-ситетом, Луганським нацiональним ушверситетом iменi Тараса Шевченка та 1нститутом економiки про-мисловост НАН Укра1'ни (м. Донецьк) розглянули питання трансформацп науки в рушiйну продуктову силу, викрили сучаснi тенденцп i особливост станов-лення прогресивних нанотехнологiчних розробок i дос-лiджень i у свт, i на пострадянському простор^ ощ-нили й проаналiзували перспективи формування пер-
спективного менеджменту 1х впровадження [1]; В. Кремень присвятив свою працю питанням стратеги, реал-iзацil та результатам освгти i науки в Укра1ш, 11 шнова-цiйним аспектам [2]; О. С. Попович дослвдив проблеми в науково-технолопчнш та iнновацiйнiй полiтицi [3 ], В.П. Александрова вивчала перспективи фшансуван-ня знань [4]; I. Радюнова займалася порiвнянням моделей економiчного зростання з участю людського ка-пiталу [5]; 1.А. Жукович та Ю.О. Рижкова проаналь зували ступiнь забезпеченост монiторингу науково! та шноващйно! дiяльностi [6]; А. А Етфанцев та С.Н. Козь-менко видали навчальний посiбник «Менеджмент для магистров», у якому розкрито поняття системи вищо! освгти, як складово! частини безперервного розвитку людини, методику викладання та методи фшансуван-ня у вищш школ^ органiзацiйнi форми навчання у ВНЗ, основи педагопчного контролю знань, умшь i навичкiв студентов [7]; В. Швец присвятив свою статтю питанням впровадження положень Болонсько! конвенци в органiзацiю облшово-аналгтично1 освгти в класичних унiверситетах Укра1ни i надав конкретн пропозици щодо удосконалення тдготовки кадрiв з облщу i аудиту [8]; I. Кузнецова откувалася тдходами до визначен-ня границь мошторингу [9]; В.М. Медведева та Г Г Мщенко висвгтили досвщ науково-шформащйно! дяльност та оргамзаци iнформацiйного бiзнесу у сферi освгти [10]; iнформацiю про оргашзащю навчання в бiзнес-школах США i ввдгуки тих, хто одержав освпу в таких школах, оприлюднив на сво1х сторiнках журнал «^знес» [11].
З висвiтленням проблем освгти ми зуст^чаемо-ся i при вивченнi праць учених наших найближчих сусвдв: Л. А. Захарчук розкрила сучаснi економiчнi проблеми освгтянських закладiв в умовах становлен-ня ринково! економiки й модершзаци системи освгти Росшсько! Федерацп [12], Л. Веревкш та Сафаралiев зосередили свою увагу на перспективах вуз1всько! науки [13; 14], Н.М. Дмот^ев у сво1х дослiдженням головну увагу звертав на дохвднють освгтянських по-слуг [15], К. Сонш, I. Хованська та М. Юдкевич дос-лiджували досввд побудови, структуру, джерела фшан-сування та умови найму професорiв у дослвдницько-му унiверситетi [16], А. Петров висвгтлив досввд
зв язшв теxнoлoгiчнoгo iнститyтy в нaпpямкy тдви-щення кoнкypентoспpoмoжнoстi пpoмислoвoстi Рoсiï [i?], poсiйськi тa бiлopyськi нayкoвцi 1.П. ^пеню тa С.Б. Шaпoшник, В.В. Лaбoцьий poзглянyли aспекти yпpaвлiння знaннями тa iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi теxнoлoгiï в нayцi [i6; i?] тa iншi.
Визнaючи вaжливiсть i знaчимiсть вклaдy вче-нж в poзвитoк знaнь i oсвiтянськoï нayки в urnoMy, слiд зaзнaчити, щo глoбaлiзaцiя oсвiти й oсвiтянсь-khx знaнь в свiтoвий opocrip тa pефopмyвaння гос-пoдapськoгo меxaнiзмy в Укpaïнi, пiдвищення сaмo-стiйнoстi й пoсилення poлi pегioнiв y зaгaльнoдеp-жaвнoмy roспoдapськoмy кoмплексi виклигае пoтpе-6у y вивченнi давж мaкpoекoнoмiчниx пoкaзникiв, щo зaстoсoвyються для oцiнки мiсця кpaïни в сеpе-дoвищi зaxiдниx Kparn, pегioнaльниx aспектiв poзвиг-ку oсвiти, дoзвoляe сфopмyлювaти oснoвне зaвдaн-ня yпpaвлiння зaклaдaми вищoï oсвiти oблaстi, як пoслiдoвне i стiйке пiдвищення ïï кoнкypентoспpo-мoжнoстi i pегioнy в oблaстi, i кoжнoï ïï стpyктypнoï склaдoвoï — ВНЗ.
Aктyaльнiсть oсвiтянськoï дальшст й mOT^pHMKa тa нapoщyвaння нayкoвoгo пoтенцiaлy — вaжливе зaв-дaння для Лyгaнськoï oблaстi, вoнo CTae нapiжним в пеpioд пoдoлaння ^изи в кpaïнi.
Пoстaвлене зaвдaння. Виxoдячи з aктyaльнoстi пpoблеми, стaвиться метa: дoслiдити мaкpoекoнoмiчнi пoкaзники, щo зaстoсoвyються для oцiнки мiсця Kpaï-ни в сеpедoвищi зaxiдниx Kparn, вивчити стaн тa тен-денцiï poзвиткy oсвiтянськoгo й нayкoвoгo ттеншолу в Луганськш oблaстi, нaмiтити мoжливi ^^ямки пiдвищення кoнкypентoспpoмoжнoстi ВНЗ Лyгaнськoï oблaстi.
Резyльтaти дoслiдження. Пpoведене нaми дoслi-дження пoкaзaлo, щo з мaкpoекoнoмiчниx пoкaзникiв, щo зaстoсoвyються для oцiнки мiсця кpaïни в свiтi й сеpедoвищi зaxiдниx Kparn, нaйбiльш визтаними е 1ндекс piвня життя (Ip ж) [20, с. i?] тa 1ндекс людсью-ro poзвиткy (I ) [2i, с. 89; 5, с. 28]. Oбидвa iндекси е iнтегpaльними, вимipюються y вiднoсниx oдиницяx, вмiщyють склaдoвi, щo пpямo пoв'язaнi зi стaнoм тa динaмiкoю poзвиткy oсвiти в Укpaïнi.
Пеpший з нж — I рж — е pезyльтaтoм тpьox спiвмнoжникiв: тpивaлoстi життя, скopегoвaнoгo з ypa-xyвaнням iнвaлiднoстi й зaxвopювaнoстi ( Iзд ), piвня
oсвiченoстi ( Io ) тa спoживaння ( Iс ), i зaписyeться зa фopмyлoю:
Iр.ж. = ^ зд X Ic X К
(i)
Стaн Iрж Рaдoю з вивчення пpoдyктoвиx сил Укpaïни pекoмендoвaнo визнaчaти зa фopмyлoю:
I = К-0-
o К,.
У фopмyлi Io , Кo i Кн oзнaчaють вiдпoвiднo щдекс oсвiченoстi, фaктичний i нopмaтивний кэефщент oсвiченoстi.
3a pекoмендaцiями Рaди з вивчення ^o^ri™-ниx сил юефщенг oсвiченoстi poзpaxoвyeться зa фop-м^даю 3. Пpи цюму нopмaтивний юефщент ( Кн ), пpийнятий opieнгoвaнo нa пiдстaвi емпipичниx дaниx, твинен склaдaти i2 poкiв [i2, с. i?]:
В010 X Biti X ВПТУtПТУ X ВТЕХНtТЕХН X ВвнзtВИЗ
К =■
t9 + tii +t ЛТУ +t:
ЛТУ 1 ltexh +t ВИЗ
(З)
У фopмyлi пpийнятi пoзнaчення:
В9 , Вп, ВПТУ , ВТЕХН , Ввнз — кшьшсть випус-
книшв вiдпoвiднo 9, ii клaсiв, ПТУ, теxнiкyмiв, ВНЗ y poзpaxyнкoвoмy poui;
t9, tii, tПТУ , tTEXH , tвнз — юльшсть poró нaвчaн-
ня, щo пpиxoдиться вiдпoвiднo нa кoжний вид нaвчaння,
(t9 - 9 клас, tii — ii клас; t ПТУ -12;
-13,5; 1внз -1?,5.)
(2)
Хapaктеpистикa Iл р в Укpaïнi Ta йoгo склaдo-виx пoдaнo в тaблицi i.
Сеpед склaдoвиx ж тйбшьший зв'язoк з o6-ектом нaшoгo дoслiдження — вищими нaвчaльними зaклaдaми — мae пoкaзник piвень oсвiченoстi нaсе-лення.
Склaдoвi I Ta дого стaн в Укpaïнi пoдaнo в Ta6-лищ i.
В склaдoвиx I ми знaxoдимo ще oдин з mKae-нишв, щo тaкoж мae вiднoшення дo oб'eктa нaшoгo дoслiдження. Цей пoкaзник — «^aMora^ra Ta oxo^ лення нaвчaнням» [i8, с. 90].
Пеpшa чaстинa uboro пoкaзникa «^aMora^ra» вельми вaжливa в пеpшy чеpгy для Kparn, щo poз-вивaються, 6o пiд rpaMoTmciro poзyмieться yмiння читaти i писaти нескгадш тексти нaселенням вiкoм ввд i5 poкiв i стapше. Як свiдчaть дoслiдження вче-ниx, y свт ще iснyють кpaïни, де в сеpедньoмy бiльше 2?% таселення, стapшoгo зa i5 poкiв, без-гpaмoтне.
Укpaïнa — деpжaвa, y якш гpaмoтнiсть шселен-ня m пoчaткy XXI стoлiгтя склaдaлa 0,996, тобто ня-ближaлaся дo i i лише 4% шселення бyлo не oxвaче-не oсвiтoю ^блиця i).
Дpyгa чaстини пoкaзникa — « oxoплення нaвчaн-ням» — xapaктеpизye стpaтегiчний пoтенцiaл тpyдo-вж pесypсiв в кpaïнi, 6o вклктае не гальки тиx, xto нaвчaeться y вищiй шкoлi, a oxoплюe всю oсвiтy, y тому чи^ й тиx, xto нaвчaeться y ВНЗ I-IV piвнiв aK-pедигaцiï. Aлгopитм poзpaxyнкy пoкaзникa «oxoплен-ня нaвчaнням» тaкий:
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (i6), 2009
Таблиця 1
Показники шдексу людського розвитку в Украш1 (1л р) та його складов! [складено автором за 21, с. 89 — 94; 22, с. 28]
К„
" озопл .навчан .
Ктькость тих,хто навчаеться (незалежно вгд вгку )внавчальних закладах I - IV ргвнгв освгти (початковог , середньог та вищог)
чисельшст ь тих вкових груп, як мали бути охоплеш цгею освтою
(4)
За показником «охоплення навчанням» Укра!на в шнщ ХХ ст. на 22 — 24%, як про св1дчать дат таблиц! 1, вщставала вщ кра!н — члешв ОССР, де цей показник становив 94%.
Виходячи з наявних даних, з деякою м1рою ризи-ку ми розрахували й проанал1зували ¿ндекс осв!че-ност в Луганськш област (таблиця 2).
Освгтнш р1вень населення, як про це свщчить розрахований нами ¿ндекс осв!ченосп в Луганськш област майже у дв1ч1 вищий за його нормативну величину. Чинники, що визначають його р1вень, е потреби виробництва у квал1ф1кацшних кадрах, досяг-нутий р1вень системи тдготовки, перетдготовки й тдвищення кадр1в, спос1б життя, а функщональну за-лежтсть р1вня освгти ввд цих фактор1в можна вирази-ти таким чином: О = / (К, Кк, Ож) [20, с. 20]. Урахо-вуючи виявлену вченими залежтсть м1ж р1внем ос-в!ченосп, попитом виробництва на квал1фшоват кадри, досягнутим р1внем розвитку системи тдготовки, перетдготовки й тдвищення квал!ф!каци кадр1в, способом життя населення, можна зробити висновок, що кризова ситуащя в кра!т 1, ввдповвдно в Луганськш
обласп, мала вплив 1 привела до перевищення нормативного р1вня осв!ченосп.
Щоб мати чгтке уявлення про яшсний стан вищо! освгти сьогодш, нами розраховаш показники, проведено анал1з та виявлет тенденци 1 проблеми розвитку у сфер! вищих навчальних заклад1в. Джерелами дос-лщжень стали статистичт показники дальносп ВНЗ у Луганськш обласп [23]. Проведет досл1дження показали, що в Луганськш обласп створет належи умови для реал1зацИ конститущйних прав громадян Укра!ни на отримання вищо! освгти. В обласп вже склалася 1 д1е стабтьна шфраструктура ВНЗ. При ство-ренш мереж! вищих навчальних заклад1в враховува-лася демограф1чна, етшчна, сощально-екожмчна ситуащя та шфраструктура виробничо! 1 невиробничо! сфери, потреби ринку пращ в областях.
В шфраструктур! вищо! освпи Лугансько! обласп нараховуеться 39 ВНЗ: 29 ВНЗ I—II р!вшв акредитаци (технщуми, училища, коледж!) здшснюють тдготовку молодших спещалюпв (за формами власносп це 17 заклад1в державно! власносп, 11 закладав комунально! та 1 заклад приватно! власносп; 10 ВНЗ III—IV р!втв акредитаци спрямовують свою дыльтсть на тдготовку бакалавр!в, спец!ал!ст!в та магютр!в (в !х состав! 8 заклад!в заснован! на державн!й форм! власносп ! 2 — на приватнш форм! власност!).
1 Мтсце кра!ни в загальносвгтовому рейтингу визначаеться в порядку зменшення названих зведених показникв.
2 Показник визначаеться як очжуваний при народженш.
3 Показник, що застосовуеться для населення вжом в1д 15 рокв [ старше, передбачае читати й писати нескладт тексти.
Таблиця 2
Розрахунок шдексу 0CBi4eH0CTi в Луганськiй обласп на початок 2008 — 2009 навчального року [розраховано автором за 20, с. 17 — 18; 23, с. 9; 22, с. 69]
flj^Mttll KllEXItEttmCCflEI Ii HLU44 PTEiTH. «C Fjkn
"ölafj-4*. v- гг E>JJ: HJ|if-!LH =
raus шва
Riii>H«ri Р u rein y.t.OtS' 9*\Л SKIti l.a
К LI С i П: pCCE Kt r-ttu.-;.1 i ■3 Ii II П.5 |ts t-5
f? Ii il 1? н
Sxt фапиЁ i№2ii з TWISf 11:1.11
горчтпне TWiJi fiSSSV*
2?CM
Ja KOfUSTIhK-
1 ^ j; L .41
В обласп щорiчно зростае кшьшсть молодих людей, як хочуть набувати вищо! освiти, тому недивно, що, починаючи з 2000 р. до 2006 р., ввдбувався поспйний прирют студентов, що були прийнят у ВНЗ, навчалися та випущеш фахiвцями вiдповiдного на-прямку (таблиця 3).
За статистичними даними в 2008 р. на навчання до ВНЗ прийнято 23,8 тис. о«б, в тому числi на денну форму навчання — 16,3 тис. оаб (без тих, що прийнят для продовження навчання з метою здобуття бшьш високого освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня) [23, с. 6]. Щорiчний прирiст контингенту студентов в област скла-дав приблизно 6,5%. Для ВНЗ III—IV рiвнiв акредитацп област це бшьше на 8%, а для ВНЗ I — II рiвнiв акредитацп — на 5% порiвняно з минулим роком.
У рейтингу областей кра!ни за кiлькiстю студенпв на 10 тис. населення в цшому в Укра!ш (при потенщ-алi 116 студентов) у Луганськш област цей показник досяг 446 студенпв i посiдаe 11 мюце серед областей, що в 3,84 рази бшьше середнього показника в цiлому в Укра!ш [24, с. 77].
Контингент студенпв в Луганськш областi в 2008 — 2009 р. складае в цшому 117,0 тис. оаб, у тому чи^ у ВНЗ I — II рiвнiв акредитацп' — 19,7 тис. о«б та у ВНЗ III—IV рiвнiв акредитацп — 97,3 тис. оаб. З усього контингенту ВНЗ Лугансько! област 54,23% осiб навчаеться на деннш формi.
Як свщчать данi, подан в таблицi 3, мережа ВНЗ Лугансько! област зазнала позитивно! кшьюсно! змiни: система ВНЗ стабiлiзувалася в кшьюсному складi, стала простежуватися тенденцiя до зниження потенцiалу
ВНЗ I-II рiвнiв акредитацп' та до зростання потенцiалу мережi ВНЗ III—IV рiвнiв акредитацп'. Слад вказати на стабшьнють набуття системою якост (за кшьшстю прийнятих студентiв, тих, що навчаються та випуще-них фахiвцiв i на першому, i на другому ступенях навчання), що не вiдрiзняеться стабшьнютю i розвива-лися стрибкоподiбно. Так, якщо кшьшсть студентiв, що навчаеться у ВНЗ в цшому, починаючи з 2000 — 2001 i, включаючи 2007 — 2008 навчальний рш, пос-тйна нарощувалася, то вже, починаючи з 2008— 2009 навчального року, контингент студенпв, що навчався, порiвняно з 2007 — 2008 роком зменшився в цшому у ВНЗ обласп на 6,3 тис. оаб, у тому числг у ВНЗ I — II рiвнiв акредитацп — на 5,8 тис. оаб, та у ВНЗ III— IV рiвнiв акредитацп — на 0,5 тис. оаб.
Динамша темтв змш контингенту, що навчався в перюд з 01.09.2001 до 30.06.08 р. у ВНЗ Лугансько! обласп, показано у трьох угрупуваннях:
— всього оаб, що навчалися;
— оаб, що навчалися в ВНЗ I — II ршмв навчання;
— о«б, що навчалися в ВНЗ III — IV рiвнiв навчання.
Темпи зростання контингенту студенпв на початок 2000 — 2001 — 2008 — 2009 навчальних роив наведет на рис.1.
Ще ратше за ВНЗ III — IV рiвнiв акредитацп тен-денщя до зниження кшькост студентiв, що навчалася, прийнятих на навчання та випущених як фах1вщв, торк-нулася ВНЗ I — II рiвнiв акредитацп, бо, вже починаючи з 2005 — 2006 р., вiбуваеться постшне скорочення об-сягiв !х контингенту. Такий стан невипадковий i пояс-
Темпи зростання контингенту студенлв на початок 2000/01-2008/09 навчальних роюв
200,00 ^ 180,00 = % 160,00 g 140,00 3 120,00 в 100,00 ор 80,00
со
60,00 ем 40,00 Т 20,00 0,00
,0ч
C<V
счЬ
d> & п^ 4й № л^
# # # # # # # # с
роки
□ I-II р1вень акредитацiï □ III-IV рГвень акредитацiï □ Разом ВНЗ
Рис. 1. Темпи зростання контингенту студешгё на початок 2000 — 2001 — 2008— 2009 навчальних рок1в (складено автором за 23, с. 6)
нюеться скороченням народжуваносп серед населення обласп у передрозпадковий перiод СРСР та у перюд ста-новлення Украши як суверенноï' незалежноï' держави.
Проблема якосп мтститься в набутт нею масового характеру, що викликае появу рiзних ВНЗ i за своею спря-мованютю, i за науковим та навчальним потенцiалом.
1нфраструктура вищо! освiти в Луганськш области, вагомiсть i навантаження на один ВНЗ подано в таблиц 4.
Найбiльше навантаження за кшьшстю студентiв, що навчалися на початок 2008 — 2009 року у ВНЗ Лугансько1 обласп, становило в унiверситетах. Воно не тшьки випереджувало, а й перевищувало середне навантаження в iнших елементах системи вищо1 осв-iти у 4,25 разiв. Ледь-ледь навантаження досягло в училищах (10%), в шститутах (23%), в техткумах (28%) i в коледжах (36%) середнього навантаження на один ВНЗ в Луганськш обласп.
У мережi освiти Лугансько1 обласп дiють ВНЗ, заснованi на рiзних формах власносп, але, як показали проведет нами дослГдження, рiвень довiри до них рiзний. Мережа вищо1 освiти в Луганськш обласп характеризуеться даними, що наведет в таблиц 5.
Ствввдношення навантаження у ВНЗ I — II рiвнiв акредитаци i III—IV рiвнiв акредитацiï складае 1 до 2, тобто воно вдвiчi бшьше нiж у ВНЗ III — IV рiвнiв акредитаци. Привертае увагу той факт, що при виборi форм отримання вищо1 освгти, населення надае перевагу найкруптшим утворенням, до яких належать ушверситети, створенi на державнiй формГ власносп.
У них на 01.09.2008 р. навчалося 112,16 тис. студенпв, а навантаження на один ВНЗ було найвище (4314 оаб в цшому в обласп, в тому числГ у ВНЗ I — II рГвтв акредитаци — 901 особа, що навчаеться, у ВНЗ III — IV рГвтв акредитаци — 4314 оаб). Саме завдяки ВНЗ здшснюеться кадрове пiдживлення науково-технiчноï дГяльносп в областi.
Сьогодн офщйн статистичт дат не дають дос-татньо повноï iнформацiï, яка б дозволяла зробити об-грунтованi висновки про рiвень якосп освгти в обласп Це е безумовною передумовою реоргатзаци у вищий рiвень акредитацiï, появи нових ВНЗ, i за своею орган-iзацiйною формою, формою власносп, спрямоватстю, i за науковим та навчальним потенталом.
Ураховуючи необх1дтсть продовження тенденци укрупнення мережi ВНЗ I — II рГвтв акредитацiï через Гнтеграцто по вертикалi, тобто включення ï^ до складу утверситепв, Мiнiстерство освгти i науки Ук-раïни оперативно зреагувало на потреби часу i скори-гувало у 2008 р. контингент, скоротивши при цьому набiр на початковий цикл навчання у ВНЗ I — II рГвтв акредитаци i збшьшивши прийом на навчання у ВНЗ III—IV рГвтв акредитаци.
Однак такий крок з боку Мшютерства освГти i науки Украши не тгльки поставить в складн умови ВНЗ III—IV рГвтв акредитаци, а й тдвищить конкурентну боротьбу за абiтурiента (потенцшного студента), а значить потребуе вщ професорсько -викладацького складу заклада активiзацiï роботи в напрямку посилення агГта-цшно1 роботи Гз залучення абiтурiентiв до вступу до вузГв,
Стан та pyx показниюв у вищих навчальних закладах ЛуганськоУобласп за 2000/01 —2008/09 навчалып роки [розраховано автором за 1, с. 6]
Таблиця 3
- Гг ИН
гг--" H Л : Л -1 ami Р И- 1 1 4 4 4 4 4 4 ■ ■ 1»
5 v. гт* кп LHP гчис 341 im К1!» ш W-K1
i »«и J Г" -Id № -ВЫ ■к ■ ■ -in И.Т- ЧГП IPEH -in -1
ПНЯ TLZP IH JJ
ILT9 ТЫ иш пр.п- iPjC. W Н-Я1 -1Ш пл к-ч -1Г ■TJ х« iai ■HJ" ШЯ lin i^PI Mil b. w IHT-H SJt ■сл МкП S ri -U11 411 -H3
KM KI- Ip Hh- j Tiv ста1 -ВН Htf № -I*1 I IBM -дрцф Ml M ■ ¡jij- ; n
1 РШИ П "M" » Л 4
4JI =¿5
HJ4 J-H 1 r-TJfr 41-M UH -р™ -1» - ■ г- -гт-: ■ ш и."Ь Н '.V IB PV4J ILT4 jm ■ = g L"I4 ir% III Л Mil -4НЙ Kll IIM-" -MI Г.-ч
^Llfi" HLU ШШ ■■ —
ua H. "Л1 lib"! -ш' -1П ПЧЙ 11 hH HI с» 'nn 1ГЛ HUT Til ■ nji Ml
■ MJ 1 =n ДД ья ил -ill _гП wit n> 11Ы1 EJI 1» U
SJfi HJ4- JP -LU Ч.П V Li ■«i ■Hj ■tii
Щ -It
| m j^gp ■ i —ти | ■ j jh^h | ■■■^ти^- ■ ыт. ■
нпмшжиГп.Штт .ifcn |
Таблиця 4
Розподш навантаження щодо окремих ВНЗ у Луганськш областi на початок 2008—2009 навчального року
(розраховано автором за 23, с. 9)
Всього заклад1в, одиниць Чисельшсть Ввдхилення вщ серед-то! чисельносп на 1
Види заклад1в заклад
оаб, що на-вчаються питома вага, % середня на 1 заклад, оаб абсолютне, ос1б вщносне, частка
Усього 39 116976 100,0 2999
у тому числ1:
техшкуми 15 12529 10,71 835 -2164 0,28
училища 10 12529 2,49 291 -2708 0,10
коледш 4 4308 3,68 1077 -1922 0,36
ушверситети 6 94468 80,76 15744 12745 4,25
шститути 4 2761 2,36 690 -2309 0,23
Таблиця 5
Розподш навантаження ВНЗ у Луганськш обласп, заснованих на рiзних формах власностi, на початок 2008 — 2009 навчального року (розраховано автором за 23, с. 8 — 9)
ВНЗ в обласп
(0 И'И « ч И I со I - - II рштв акредитаци III — IV рштв акредитаци у тому числ1 мають власшсть
о г о у тому числ1 мають вла-стсть о г о у тому числ мають влас-тсть всього дер- кому- нальну при-
Л с в дер-жавну кому- нальну при- ватну Л с в дер-жавну при- ватну жавну ватну
Усього 29 17 10 1 10 9 1 39 26 11 2
У них
навча-
еться
студен-т1в 19747 15318 4039 390 97229 96842 387 116976 112160 4039 777
Середне
наван-
тажен-
ня на
один ВНЗ,
ос1б 1316 901 404 390 9723 10760 387 2999 4314 367 380
В1дхи-
лення
ид се-
редньо-
го:
оаб -415 -912 -926 1037 -9336 1315 -2632 -2319
% 68,47 30,70 29,64 110,67 3,98 143,85 12,24 12,67
тдвищенню якост тдготовки майбутшх студенив, пе- Боротьба за пiдвищення юнкуретоспромождасп
регляду та змши навчальних планiв, перебудови навчаль- освiти в щлому i кожного ВНЗ в обласп привела до ного процесу вiдповiдно до тдвищення його якэсп. змiни яшсного складу И мережа Так, протягом ос-
О. А. Iвaнчyк
тaннix тpьox po^ 5 ПТУ 6ули peopгaнiзoвaнi y вищi тexнiчнi yчилищa, Лyгaнcькe ВПУ №»16 peopгamзoвa-нo в Лyгaнcький кoлeдж тexнoлoгiй i дизaйнy тa двa пpoфeciйниx лiцeï cтaли cтpyктypними пiдpoздiлaми ВНЗ III—IV piвнiв aкpeдитaцiï. У 2009 — 2010 pp. плaнyeтьcя пpoдoвжити npo^c пiдвищeння юнкypeн-тocпpoмoжнocтi тexнiчниx училищ.
Но нaш пoгляд, пoлiтикa peфopмyвaння мepeжi вищoï ocвiти, mo пpoвoдитьcя в oблacтi, cпpиятимe eфeктивнiшiй peaлiзaцiï cиcтeми cтyпeнeвoï ocвiти, cкopoчeнню тepмiнiв нaвчaння, змeншeнню витpaт нa тдготовку фaxiвцiв i взaгaлi зaбeзпeчeнню гaлyзeй нapoднoгocпoдapcькoгo кoмплeкcy oблacтi фaxiвця-ми вiдпoвiднoгo piвня — a зшчить, кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi ВНЗ oблacтi.
Пoдaльшe вивчeння мepeжi ВНЗ oблacтi mRaßa-лo, mo cepeд eлeмeнтiв ocвiтянcькoï iнфpacтpyктypи гoлoвними cтaли yнiвepcитeти. У шecти ymвepcитe-тax oблacтi близью 81% юнтингенту cтyдeнтiв шбу-вaють cпeцiaльнicть зa фaxoм, дe cepeднe нaвaнтaжeн-ня нa 1 зaклaд cтaнoвить (тaблиця 4) 15744 CT^ema, aбo в 5 paзiв бiльшe cepeдньoгo в oблacтi.
Лiдepи cy^acrnoro ocвiтньoгo пpocтopy Лугашь-кoï oблacтi нaцioнaльними yнiвepcитeтaми iмeнi Tapa-ca Шeвчeнкa тa Вoлoдимиpa Доля зaпpoпoнoвaнi шй-xpama якicть ocвiти, шйш^ший cпeктp cпeцiaльнoc-тeй, cтвopeнi нaйбiльшi пepcпeктиви xap ' epниx шляxiв. Сьoгoднi ВНЗ cтaють yчacникaми, a пoдeкyди й лде-paми, яким e Лyгaнcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iмeнi Tapaca Шeвчeнкa ТО iншi, eвpoiнтeгpaцiйнoгo ocвiтньoгo пpoцecy. Мiжнapoднa cпiвпpaця ВНЗ poз-вивaeтьcя в нaпpямкax втiлeння нoвiтнix, визнaниx y cвiтoвiй ocвiтi iнфopмaцiйним тexнoлoгiям, зaпpoвaд-жeння нaйдocкoнaлiшиx мeтoдик твчоння, фopмyвaн-ня кoмпeтeнтнoгo виклaдaцькoгo cклaдy з витоким piвнeм нayкoвoгo пoтeнцiaлy ТО пeдaгoгiчнoï мaйcтep-нocтi. I цe пoвнicтю випpaвдaнo виpiшeнням пигань мaтepiaльнo-тexнiчнoгo зaбeзпeчeння ВНЗ i зaгaльнoю плoщeю, i плoщaми нaвчaльнo-лaбopaтopниx пiдpoздiлiв ТО НОЯВНИМИ плoщaми гypтoжиткiв.
Кpiм тoгo, icнyють i iншi eлeмeнти мepeжi. Tax, для cпpияння coцiaльнoмy зaxиcтy мoлoдi, яга мое пeвнi фiнaнcoвi тpyднoщi, aлe xoчe здoбyти вищу oc-вiтy з пeвниx cпeцiaльнocтeй, пoтyжнa мepeжa ocвiтнix зaклaдiв в Луган^ий oблacтi дoпoвнюeтьcя фокуль-тeтaми, цeнтpaми, вiддiлeннями, cтвopeними y pafe-rnx з нeдocтaтнiм пoтeнцiaлoм вищoï ocвiти. Вoни вiдкpити y Кpacнoдoнcькoмy, Рyбiжaнcькoмy, Crapo-бiльcькoмy, Рoвeнькiвcькoмy то iншиx paйoнax Лу-гaнcькoï oблacтi.
№ звожоючи но виcoкий piвeнь poзвиткy ymвep-cитeтiв в oблacтi, е eлeмeнти cиcтeми вищoï ocвiти, тадольший poзвитoк якиx виклигае тpивoгy. I rap-
шими cepeд ниx mCTaKnb училищу яю вxoдять дo ВНЗ I — II piвнiв aкpeдитaцiï. В oблacтi 10 училищ з чи-ceльнicтю в ниx m пoчaтoк 2008 — 2009 p. 2910 ocí6. CepeAMe нaвaнтaжeння m oдин новчольний зоклод (учи-лищe) cтaнoвилo 291 cтyдeнтiв, o6o в 10 paзiв мeншe нaвaнтaжeнa та oдин ВНЗ (2999 cтyдeнтiв) в oблacтi, тoбтo oблacнoмy yпpaвлiнню ocвiти cлiд виpoбити пoлiтикy вiднocнo poзвиткy ВНЗ, даяльнють якиx фшон-cyютьcя зо paxyнoк мicцeвoгo бюджeтy, звepнyвши ocoбливy увогу но cтaн училищ в oблacтi.
Одтак icнyвaння пoтyжнoï мepeжi вищиx новчель-ниx зaклaдiв cьoгoднi нe мoжe ycпiшнo фyнкцioнyвaти чepeз змiни в eкoнoмiчниx yмoвax i, в rapmy чepгy, диcпpoпopцiй мiж cиcтeмoю пiдгoтoвки кaдpiв у вищш шкoлi i cyчacними пoтpeбaми cycпiльcтвa [2, c. 211].
Пpoвeдeний aнaлiз чиceльнocтi cтyдeнтiв у вищж нaвчaльниx зaклaдax но пoчaтoк 2008 — 2009 швчоль-нoгo poEy зо ocвiтньo-квaлiфiкaцiйними piвнями то та-пpямaми пiдгoтoвки cвiдчить, щo пpoблeмa диcпpo-пopцiй мiж cиcтeмoю тдготовки кaдpiв у вищiй шкoлi й cy^ac™]^ пoтpeбaми cycпiльcтвa вжe нaблизилacя й дo Лyгaнcькoï oблacтi. Токий виcнoвoк mдтвepд-жyeтьcя poзpaxyнкaми, rno poзмiщeнi в тaблицi 5. Як видда з poзpaxyнкiв, нaйбiльшим пoпитoм cepeд та-пpямкiв тдратовки мaють eкoнoмiкa й пiдпpиeмницгвo (18,59% ввд ycьoгo кoнтингeнтy ВНЗ ш пoчaтoк 2008 — 2009 нaвчaльнoгo poHy); мeнeджмeнг (6,91 % ввд y^o-го кoнгингeнтy ВНЗ та пoчaтoк 2008 — 2009 нaвчaль-нoгo poHy); пeдaгoгiчнa ocвiтa (6,52% ввд ycьoгo юн-гингeнтy ВНЗ та пoчaтoк 2008 — 2009 нaвчaльнoгo poкy); пpaвo (5,83 ввд ycьoгo кoнтингeнтy ВНЗ но т-чaтoк 2008 — 2009 нaвчaльнoгo poBy).
З мaйжe 200 cпeцiaльнocтeй i cпeцiaлiзaцiй, зо яки-ми здшcнюютъcя пiдгoтoвкa cпeцiaлicгiв в oблacтi, тльки чoгиpи вищeнaзвaниx cклaдaли m пoчaтoк 2008 — 2009 нaвчaльнoгo poкy 3 7,86% вiд y^oro кoнтингeнтy ВНЗ.
Пocтae питоння: чи будуть кoнкypeнтocпpoмoж-ними випycкники ВНЗ oблacтi пpи тaкoмy cтaнi, юли йдeтьcя нe пpocтo пpo тдготовку даая зтнь, визта-чaютьcя rnraxH фopмyвaння твopчoï ocoбиcтocтi, здот-н0' викopиcтoвyвaти здoбyтi зшння у будь-якш cфepi cycпiльнoгo життя, тoбтo для iннoвaцiйнoгo poзвиткy cycпiльcтвa.
Виxoдячи з ^oro, нaшi poзpaxyнки mдтвepджy-ють, щo в Лyгaнcькiй oблacтi, як i в цiлoмy в кpaïнi, cклaлacя тeндeнцiя, aнaлoгiчнa зaгaльнiй тeндeнцiï в кpaïнi — пiдгoтoвкa фaxiвцiв зо цими нaпpямкaми га-peвищye пoпит но ниx з бoкy нapoднoгocпoдapcькoгo кoмплeкcy Но iншi cпeцiaльнocтi i cпeцiaлiзaцiï (196) нapaxoвyeтьcя 62,14% cтyдeнтiв, щo нaвчaлиcь у ВНЗ oблacтi но пoчaтoк 2008 — 2009 нaвчaльнoгo poкy.
Пepeвищeння тдготовки фaxiвцiв нод пoпитoм, щo юнуе з бoкy пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, зaклaдiв то
Чисельтсть студент1в ВНЗ на початок 2008 — 2009 навчального року за напрямками гадготовки фах1вц1в
(розраховано автором за джерелом 1, с. 18—30)
Напрямки пiдготовки код Всього У тому числГ за формами навчання
денна вечГрня заочна
оаб % оаб % оаб %
Всього: 116976 64266 54,94 260 0,21 52450 44,85
1. Молодший спецiалiст 5
з них:
педагопчна освiта 1963 1256 707
економiка i тдприемництво 5143 3653 1490
менеджмент 2145 1683 453
право 1066 844 222
Разом молодших спещалкт1в 10318 7438 2882 27,93
2. Бакалавр 6
з них:
педагопчна освгта 4768 2549 2219
економiка i п1дприемництво 13348 4684 149 8515
менеджмент 4858 1798 3060
право 4277 2265 2012
Разом бакалаврiв 27251 11296 149 15806
3. Спещалкт 7
з них:
педагогiчна освiта 725 252 473
економша i п1дприемництво 2780 816 40 1924
менеджмент 826 270 556
право 1278 695 583
Разом спещалк'пв 5609 2033 40 3536
4. Магiстр 8
з них:
педагопчна освгга 174 83 91
економiка Г тдприемництво 476 201 275
менеджмент 257 135 122
право 203 84 119
Разом мапс^в 1110 503 607
Всього 44288 21268 18,18 189 0,16 22831 19,52
в тому числг
педагопчна освгга 7630 4140 3490 6,52
економша Г тдприемництво 21747 9354 8,00 189 10,43 12204 18,59
менеджмент 8087 3886 4201 6,91
право 6824 3888 2936 5,83
iнших оргаиiзацiйиих форм призвело до перевироб-ництва окремих напрямшв тдготовки фахiвцiв, а значить, неможливосп 1х працевлаштування. Нова нау-ково-техтчна революцiя, суть яко! у створенш нано-техиологiй, потребуе не тальки нових за своею суттев-ютю компаиiй. Побудова таких компаиiй неможлива без iивестицiй у великих розмiрах, з одного боку, та бази знань i досвiду й iнвестицiйиих фоидiв, з iишого. У таких умовах значно тдвищуеться значення вищо!
освiти, а И вiдповiдиiсть умовам, що склалися, роз-глядаеться, передуем, з позицiй 11 ролi й мюця у суспiльствi, а також 11 взаемозв'язку зi сферою пращ, з недержавними джерелами фiиаисуваиия тощо.
Для здшснення навчально! дiяльностi студенпв ВНЗ Лугансько! областi застосовуе рiзнi джерела фiнансування навчання студенпв. Серед них кошти державного i мюцевих бюджепв, центральних органiв виконавчо! влади, фiзичних осiб Укра1ни (таблиця 6).
Таблиця 6
Джерела та Тх питома вага у фшансуванш навчання студентiв на початок 2008 — 2009 начального року у Луганськш обласп (розраховано автором за 24, с. 15)
За рГвнями акредитаци Навчалося за рахунок кошт!в, тис. ос!б
всього, ос!б бюджета центральних оргашв вико-навчо! влади, юридичних ос!б фГзичних ос!б
державного мюцевого
ос!б питома вага, % ос!б питома вага, % ос!б питома вага, % ос!б питома вага, %
I—II р!вшв акредитаци 19,8 8,6 43,4 2,7 13,6 8,5 43,0
Ш-ГУ р!вшв акредитац!! 97,2 32,5 33,4 0,3 0,3 64,4 66,3
Разом: 117,0 41,1 35,1 2,7 2,3 0,3 0,3 72,9 63,3
Слад тдкреслити, що серед джерел, що Гнвесту-ються на навчання за р!зними каналами, найбшьш питому вагу складають кошти ф!зичних оаб. На початок 2008 — 2009 навчального року загальний контингент в област! складав 117,0 тис. студентов, з яких 41,1 тис. оаб (35,1% загального контингенту студентов у ВНЗ област! навчалися за рахунок фшансування з державного бюджету, в тому числ! 8,6 тис. оаб загального контингенту Г 32,5 тис. оаб у ВНЗ III — IV р!вшв акредитаци).
Кошти з мюцевого бюджету область направляе т!льки на фшансування навчання студеитiв ВНЗ I — II р!вшв акредитац!!. Розм!р цих кошт!в невеликий, вони складають лише 2,3% вах джерел Г направляються для п!дтримки проблемних райошв з метою виршен-ня проблеми навчання за спещальностями Г спещаль зац!ями, як не користуються в населення ввдпорним попитом, але конче потр!бш для т!е! мюцевост!. На початок 2008 — 2009 навчального року за рахунок мюцевих бюджетов в обласп навчалося 2,7 тис. студентов, що складало 13,6% уах ос!б, як навчалися у ВНЗ I — II р!вшв акредитаци та 2,3% всього контингенту студентов ВНЗ обласп взагал! За рахунок влас-них кошпв в област! навчалося 72,9% всього контингенту студет!в, з них 43,0% ввдсотка коитиигенту сту-дент!в ВНЗ I—II р!вшв акредитаци Г 66,3% контииген-ту студентов ВНЗ III — IV р!вшв акредитац!!.
Пошук джерел фшансування навчання ознаме-нувався виходом ВНЗ обласп на свгговий р!вень. Тому в регюш на початок 2008 — 2009 навчального року вже навчалося 2,8 тис. студет!в, з них вперше в ютори обласп 1 шоземний студент був зарахований на навчання у ВНЗ I — II р!вшв акредитаци. Зараз найбшьш! представництва в обласп мають Росшська Федерац!я
(1,0 тис. ос!б), Iран (0,8 тис. ос!б), Китай (0,13 тис. ос!б), Пакистан (0,1 тис. оаб) та !нш! кра!ни.
В област! надан можливосп одержання вищо! освГти д!тям сощально незахищених с!мей, обдаро-ванш молодо Для видшення такого коитиигеиту рек-торати ВНЗ до оргашзац!! вступних юпит!в не т!льки пильно вивчають документа абiтурiеитiв, вони проводить з ними особист! бесвди. Так, за останн роки на навчання до ВНЗ обласп за рахунок державного бюджету було зараховано близько 700 тльговишв, серед яких дгта-сироти, Гнвалвди, т!, як постраждали внасл-вдок Чорнобильсько! катастрофи та бшя 5 тис. ос!б з сшьсько! мюцевост! [24, с. 78].
Розумшня Г спроби виршення ситуаци, що скла-лася на ринку пращ в наш час, сприяли створенню маркетингових служб у вс!х ВНЗ област!. Для вив-чення попиту ринку прац! та допомоги випускникам у працевлаштуванш служби ВНЗ активно спгвпрацю-ють з обласними та мюцевими органами працевлаш-тування та сощального захисту населення област! Однак д!яльнють освгтянських маркетингових служб утрудняеться через ввдсутнють програм мониторингу ринку пращ Г прогнозування тдготовки фах!вщв у ВНЗ област!.
ДослГдження дае пгдстави зробити висновок, що поодиноких зусиль з боку маркетингових служб для виршення питання працевлаштування недостатньо. Необхгдна розробка комплексно! програми працевлаштування, створено! на баз! ствпрац! галузевих уп-равлшь обласно! державно! адм!н!страц!!, центр!в зай-нятост! ! сощального захисту населення, обласно! стлки працедавщв та узгодження !! з обласною сп!лкою професшних оргашзащй.
З метою працевлаштування випускиик!в ВНЗ
област!, пгдвищення якгсного складу аб!тур!ент!в осв-гтянськ органи освгти повинн уже сьогодн! оргашзу-вати перегляд навчальних план!в в бш !х модершзац!!, щоб готувати людину, здатну до ефективно! життед!-яльност! у XXI столт!.
Висновки
1. Проведене досл!дження показник!в макроеко-ном!чного р!вня св!дчить, ! як показник «грамотнють та охоплення навчанням», ! показник «осв!ченють населенна» дуже важлив! для кра!ни та !! окремих реп-он!в: вони е складовими показник!в, якими визначаеть-ся мюце кра!ни в свгговому простор!, об'еднанш стльнот!, регюну та област!. Можна стверджувати, що в Укра!ш е достатн! резерви для п!двищення Iлр, а значить, ! рейтингу Укра!ни в свгговому простор! в ц!ло-му ! на Заход!.
2. У регюш дуже високий р!вень осв!ченост! на-селення, особливо за педагог!чним, економ!чним та юридичним напрямками п!дготовки.
3. Мережа освгтянських ВНЗ в област! потребуе свого удосконалення в напрямку укрупнення: вклю-чення деяких ВНЗ I — II р!вшв акредитац!! ! в!дпов!д-но до р!вня !х розвитку ! значущост! в област! до складу ВНЗ III — IV р!вшв акредитац!! як в!ддшень або струк-турних тдроздшв. Реструктуризац!я осв!ти област! дозволить, з одного боку, акумулювати бюджетн! кошти за окремими напрямками розвитку освгти, а з !ншо-го — бшьш рац!онально вкладати !х в розвиток окремих ВНЗ.
4. Деяк! з програм навчання за фахом, особливо в напрямку п!дготовки техшчних кадр!в, потребують !х трансформац!! в напрямку корегування щодо нових знань та технолог!й, як! диктуються розвитком науки як важливо! продуктово! сили.
5. Для визначення попиту ринку прац! област! в кадрах вищо! квалГфшащ! ! приведення у в!дпов!дн!сть до нього обсягу ! структури п!дготовки фах!вц!в роз-робити програму мониторингу ринку навчання в ВНЗ област! у розр!з! окремих напрямк!в пгдготовки.
6. Для забезпечення працевлаштування сл!д роз-робити комплексн! програми, узгоджен! з обласною сп!лкою професшних орган!зац!й. На нашу думку, у розробц! програм працевлаштування повинш взяти участь галузев! управл!ння обласно! державно! адмш-ютрацл, центр!в зайнятост! й сощального захисту на-селення, обласно! сп!лки працедавщв, кер!вники окремих п!дприемств, оргашзащй та заклад!в та ВНЗ.
7. З метою п!двищення сощального захисту гро-мадян збшьшити прийом до ВНЗ регюну громадян з прошарк!в населення з низькою платоспроможнютю, тих, що постраждали внаслвдок Чорнобиля, з вадами здоров'я, оргашзувавши !х навчання за рахунок державного бюджету.
Л1тература
1. Большая книга о малом наномире: монография / В. И. Ляшенко, И. В. Жихарев, К. В. Павлов, Т. Ф. Бережная. Национальный университет имени Тараса Шевченко. — Луганск : Альма-матер, 2008. — 531 с. 2. Кремень В. Осви-а ! наука в Укра!ш — !нно-ващйш аспекти. Стратег!я. Реал!зац!я. Результати /
B. Кремень. — К. : Грамота, 2005. — 447 с. 3. Попович О. С. Науково-технолопчна та !нновац!йна политика: основн мехашзми формування та реал!зац!! / О. С. Попович / тд ред. Б. А.Калщького. — К. : ФЕНЖС, 2005. — 226 с. 4. Александрова В. П. Пер-спективи фшансування знань / В. П. Александрова // Економша ! прогнозування. — 2004. — № 1. —
C. 71 — 85. 5. Радшнова I. Економ!чне зростання з участю людського кап!талу / I. Радюнова // Економша Укра!ни. — 2009. — № 1. — С. 19 — 30. 6. Жуко-вич I. А. Ыформацшне забезпечення мошторишу на-уково! та !нновац!йно! д!яльност! / I. А. Жукович, Ю. О. Рижкова // Проблеми науки. — 2008. — № 8.
— С. 2 — 8. 7. Менеджмент для магистров. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / под ред. А. А. Епифанцева, С. Н. Козьменко. — Сумы : ИТД «Университетская книга», 2003. — 762 с. 8. Швец В. Болонский процесс и стратегия учетно-аналитического образования в классических университетах / В. Швец // Бухгалтерский учет и аудит. — 2008. — № 6. — С. 7 — 14. 9. Кузнецова I. Шдходи до визначення границь мошторишу / I. Кузнецова // Проблеми науки. — 2008. — № 11. — С. 44 — 46. 10. Медведева В. М. Ыформащйний б!знес у сфер! освгти, культури ! мистецтва / В. М. Медведева, Г. Г. Мщенко. — К., 2000. — 94 с. 11. Образование. Управление // Бизнес. — 2005. — № 48. — С. 69 — 75. 12. Захарчук Л. А. Экономика образовательного учреждения : учебн. пособ. / Л. А. Захарчук. — М. : ФОРУМ: ИНФРА - М, 2007. — 104 с. 13. Веревкин Л. П. Инновационная деятельность: исследовательские результаты. Производство, рынок / Л. П. Веревкин // Вестник российской академии наук.
— 2003. — Т. 73. — № 2. — С. 170 — 175. 14. Ве-ревкин Л. П. Есть ли перспективы у вузовской науки? / Л. П. Веревкин, Г. К. Сарафалиев // Вестник российской академии наук. — 2003. — Т. 73. — № 8.
— С. 698 — 703. 15. Дмитриев Н. М. Образовательные услуги — высокодоходная отрасль экономики / Н. М. Дмитриев // Вестник российской академии наук.
— 2003. — Т. 73. — № 2. — С. 104 — 109. 16. Со-нин К. Построение исследовательского университета: структура финансирования и условия найма профессоров / К. Сонин, И. Хованская, М. Юдкевич // Вопр. экономики. — 2008. — №12. — С. 104 —109. 17. Петров А. Технологический университет и кон-
курентоспособность промышленности / А. Петров. Режим доступа: http:www.eed:ru/sciense/s_8.html, май, 2005 г. 18. Цапенко И. П. Информационно-коммуникационные технологии в науке / И. П. Цапенко, С. Б. Шапошник // Вестник Российской академии наук. — 2006. — №10. — С. 927 — 973. 19. Лабоц-кий В. В. Управление знаниями (технологии, методы и средства представления, извлечения и измерения знаний) / В. В. Лабоцкий. — Минск : Соврем. шк., 2006. — 392 с. 20. Миронова Т. Л. Управлшня розвитком репону: навч. поаб. / Т. Л. Миронова, А. Ф. Процай, С. Ю. Колодш — К. : Центр навчально! лгтератури, 2006. — 328 с. 21. Базилевич В. Д. Макроекономь ка : тдручник / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, Л. О.Баластрик / за редакщею Б. Д. Базилевича. — 3-е вид., випр. — К. : Знання, 2006. — 323 с. 22. Пет-ровська I. О. Фшанси (з елементами статистики фшанав) : навч. по«б. / I. О. Петровська, Д. В. Кли-новий. — К. : ЦУЛ. — 2002. — 300 с. 23. Основш показники дiяльностi вищих навчальних закладi у Луганськш област : статистичний бюлетень / за ред. Т. П. Браги — Державний комгтет статистики Украь ни, Головне управлiння статистики у Луганськш област! — Луганськ, 2008. — 55 с. 24. Стратепя еко -номiчного та сощального розвитку Лугансько1 област на перiод до 2015 року : проект / Луганська облдер-жадмшстращя, Нащональний шститут стратегiчних дослiджень. — Луганськ, 2008. — 164 с.
1ванчук О. А. Стан та напрямки розвитку вищо!' осв^и в Луганськiй области економiчний аспект
Розглянуто макроекономiчнi показники, що зас-тосовуються для оцiнки мюця краши в середовищi в крашах Зах1дно1 Свропи, вивчено стан та тенденци розвитку освiтянського й наукового потенщалу в Луганськш област та намiченi можливi напрямки тдви-щення конкурентоспроможносп ВНЗ в Луганськш область
Ключовi слова: вища освiта, вищий науковий заклад, джерела фiнансування, диспропорцiï, конку-рентоспроможнють, конкурентнi переваги, комплекс-
на програма працевлаштування конкурентна бороть-ба, освгта, макроекономiчнi показники освiти, мережа освгти, монiторинг ринку освiти, освгтянський i науковий потенцiал, реформування, освгтянський просттр, економГчний аспект.
Иванчук О. А. Состояние и направление развития высшего образования в Луганской области: экономический аспект
Рассмотрены макроэкономичные показатели, применяющиеся для оценки места страны в системе стран Западной Европы, изучены состояние и тенденции развития образования и научного потенциала в Луганской области и намечены возможные направления повышения конкурентоспособности ВНЗ в Луганской области.
Ключевые слова: высшее образование, высшее научное заведение, источники финансирования, диспропорции, конкурентоспособность, конкурентные преимущества, комплексная программа трудоустройства конкурентная борьба, образование, макроэкономические показатели образования, сеть образования, мониторинг рынка образования, просветительский и научный потенциал, реформирование, просветительское пространство, экономический аспект.
Ivanchuk O. Trends of higher education development in the Luhansk region: economic aspect
In the article the macroeconomical factors, which are used for evaluating the place of the country among the countries of Europe are considered. The condition and tendentious of the educational and scientific potential of Luhansk region are studied. Possible directions of rising the competitiveness of High Education Establishment in Luhansk region are outlined.
Key words: higher education, higher scientific establishment, sourcings, disproportion, competitiveness, competitive edges, complex program of employment, is competitive activity, education, macroeconomic indexes of education, network of education, monitoring of market of education, elucidative and scientific potential, reformation, elucidative space, economic aspect.
