CC BY
11
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК331.5.024.5 Доц. А.Г. Лизанець, канд. екон. наук;
студ. М.В. Глагола - MyrnHiecbKuü технологiчнuй тститут
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕС1В УПРАВЛ1ННЯ МОЛОД1ЖНОЮ ЗАЙНЯТ1СТЮ
Дослiджуються основш тенденцп та проблеми модод1жно'1 зайнятосп, а також процеси управлiння нею. Проаналiзовано стан, динамiку та структуру модод1жно'1 зайнятостi Закарпатсько'1 областi. Запропоновано ряд заходiв по удосконаленню практики управлшня молодiжним ринком працi.
Ключов1 слова: молодiжна зайнятiсть, молодiжний ринок пращ, стабшьна та нестабiльна зайнятють.
Assoc. prof. А.й. Lizanets; stud. M.V. Hlahola -Mukachevo Technological Institute
The improvement of processes of youth employment management
In the article basic tendencies, management processes and problems of youth employment are explored. The state, dynamics and structure of youth employment of the Transcarpathian region are analyzed. The measures of improvement of the practice of youth labour market management are offered.
Keywords: youth employment, youth labour market, stable and unstable employment.
Вступ. Одним Í3 наслщюв структурних зрушень в економщ Украши, е ситуащя, коли особи, котр1 фактично е найманими пращвниками, залиша-ються без захисту, передбаченого трудовими вщносинами. Змши в статут пращвниюв пов'язаш також 1з розвитком малого б1знесу, зростанням нефор-мальноï економжи та прихованоï зайнятосп, коли встановлення факту юну-вання трудових вщносин е досить ускладненим. Особливо гостро стоïть проблема управлшня зайнятютю молодь Саме молодь, у зв'язку з вщсутшстю практичного досвщу часто потерпае вщ недосконалосп системи управлшня зайнятютю в умовах формування украшського ринку пращ.
Результати дослвдження. Частка молод1 у загальнш кшькосп безро-бпних е значною. Так, зокрема у Закарпатськш обласп, питома вага незайня-тоï молод1 вжом до 28 роюв, яка звертаеться до центр1в зайнятосп за сприян-ням у працевлаштуванш, коливаеться за перюд 2004-2006 рр. вщ 23,5 до 38 %.
Значне мюце в структур1 пропозици молод1жно1" робочо1' сили займа-ють випускники навчальних заклад1в (загальноосвггшх шкш, ПТУ i вуз1в). ïх-ня питома вага в загальнш чисельносп зареестрованих у центрах зайнятосп молодих громадян Закарпатсько1' областi становить близько 30 %. При цьому яскраво виражена тенденщя зростання питомо1' ваги ще1* категори молодi в загальних обсягах пропозици молодiжноï робочо1' сили в регюш, що е наслщ-ком, з одного боку, обмеження практики централiзованого розподшу й пра-
цевлаштування випускникiв ПТУ i вузiв, з другого - низькою конкурентос-проможшстю молодi на ринку працi через вщсутшсть трудового стажу, а з третього - обмеженою кiлькiстю вшьних робочих мiсць.
Згiдно iз обраною методикою статистичного облiку, починаючи iз 2005 р., молоддю вважаються особи вжом вiд 15 до 34 роюв. Структура рiвня зайнятостi молодi за статтю та вiковими групами по Закарпатськiй областi за 2005-2006 роки, вщображена в табл. 1.
Табл. 1. Рiвень зайнятостi молоЫ за методологieю МОП за статтю та вшови-ми групами по Закарпатськш областi за 2005-2006р. (до кiлькостi всього насе-
лення вiдповiдно'i вжовоХгрупи, %)
Всього, % У т.ч. за вшовими групами, %
15-24 роки 25-29 рошв 30-34 роки
2005 2006 ± 2005 2006 ± 2005 2006 ± 2005 2006 ±
Все населення 60,0 59,0 -0,1 39,3 40,9 1,6 74,3 77,0 2,7 73,1 75,1 2,0
Жшки 54,9 52,9 -2,0 36,0 37,4 1,4 72,6 68,4 -4,2 65,2 68,2 3,0
Чоловжи 65,4 65,5 0,1 42,5 44,4 1,9 75,8 85,2 9,4 80,6 81,9 1,3
Як видно з табл. 1, загальний рiвень зайнятост оЫб працездатного вь ку, що належать до економiчно-активного населення, по област становить 59-60 %, тодi як зайнятють молодi вжом вiд 15 до 24 роюв е практично на 20 % нижчою (39-41 %). Найбшьший рiвень зайнятостi властивий для оЫб вiд 25-29 рокiв (74,3 % i 77 %) та у вщ 30-34 рокiв (73,1 % та 75,1 %). Якщо аналiзувати статеву структуру зайнятостi, то бшьший рiвень зайнятостi за да-ними вшовими групами властивий для оЫб чоловiчо! статi. З найбiльш продуктивны вiковiй категорп вiд 25 до 34 роюв вш коливаеться вщ 75,8 % до 85,2 %. Вщповщна тенденцiя прослiдковуеться i при аналiзi рiвня безробiття молодi за аналогiчними статевими i вжовими групами (див. табл. 2).
Найвищий рiвень безробiття спостерiгаеться серед молодi вiком вiд 15 до 24 роюв (17,4 % у 2005 i 15,9 % у 2006 роках). Хоча наявна тенденщя до зниження цього показника на 1,5 %, проте в цшому юльюсть безробггних дано! вжово! групи на 9-10 % перевищуе аналогiчний показник по ЕАН об-ластi в цшому. Це наштовхуе на думку про наявшсть проблем працевлашту-вання дано! категори молодих осiб та необхщшсть !х нагального вирiшення.
Табл. 2. Рiвень безробШтя молодi за методологieю МОП за статтю та вшови-ми групами по Закарпатськш областi за 2005-2006р. (до кiлькостi всього насе-
лення вiдповiдно'i вжовоХгрупи, %)
Всього, % У т.ч. за вшовими групами, %
15-24 роки 25-29 рошв 30-34 роки
2005 2006 ± 2005 2006 ± 2005 2006 ± 2005 2006 ±
Все населення 7,0 7,1 0,1 17,4 15,9 -1,5 6,7 4,9 -1,8 5,5 7,8 2,3
Жшки 7,1 6,9 -0,2 19,9 16,6 -3,3 2,0 4,5 2,5 8,2 10,2 2,0
Чоловши 6,9 7,2 0,3 15,2 15,3 0,1 10,5 5,2 -5,3 3,3 5,7 2,4
Основним дестабшзацшним чинником на регiональному молодiжно-му ринку пращ залишаеться порiвняно низький попит на робочу силу, що зу-мовлено недостатнiм рiвнем запровадження нових робочих мюць на промис-лових пiдприемствах через вiдсутнiсть та низьку ефектившсть використання iнвестицiй. Хоча, якщо аналiзувати зайнятiсть молодi за видами економiчноl дiяльностi, то можна зробити висновок, що бшьша 11 частина - 22,1 тис. оЫб (31,7 %) у 2005 р. i вiдповiдно 22,9 тис. осiб (31,9 %) у 2006 р. зайнята у про-мисловостi (див. табл. 3). Переважна кшьюсть молодих оЫб у вiцi 15-24 ро-кiв, яка задiяна у промисловост^ обiймае виробничi посади, що характеризуются низькою привабливiстю на ринку пращ через незадовшьш умови пращ та незначну заробгтну плату. Така ситуащя викликае нестабiльну зайнятiсть, у зв'язку з чим зростають показники плинност молодi на промислових тд-приемствах. Аналiзуючи ситуацiю на тдприемствах легко! промисловостi Закарпатсько! областi, можна стверджувати, що на бшьшост з них показники плинност становлять до 35-40 %, а у складi вившьнюваних працiвникiв бшь-шiсть (до 80 %) - це молодь, яка належить до аналiзованоl вжово! групи.
Згiдно з офiцiйними статистичними даними, ^м промислових тд-приемств, як видно з табл. 3, значна кшьюсть молодi працевлаштовуеться на торпвельних пiдприемствах, у фiнансових установах, транспортних оргашза-цiях. Чисельнiсть молод^ зайнято! в торгiвельнiй сферi, становить 4,5 тис. оЫб (6,4 %) у 2005 р. та 5,1 тис. оЫб (7,1 %) у 2006 р. Вщповщно з них 1,7 тис. оЫб (2,4 %) та 1,8 тис. осiб (2,5 %) зайнято на пiдприемствах роз-дрiбнiй торгiвлi. Значна частка молодi зайнята у сферi фшансово! дiяльностi (2,3 тис. осiб (3,3 %) у 2005 р. i вщповщно 2,7 тис. осiб (3,8 %) у 2006 р.), у сферi освiти (11,6 тис. осiб (16,61 %) у 2005 р. та 11,9 тис. оЫб (16,57 %) у 2006 р.) тощо.
Табл. 3. Зайнят^ть молодi ЗакарпатськоИ областi за видами економiчно'i дiяльностi
Назва сектор1в економ1ки 2005 рк | 2006 р1к
Кшькшть найманих иращвнишв у вщд 15-3^ рошв
Всього, тис. ос1б % до за-гально! кшькост! прац. Питома вага жшок у ввдиоввднш категори, % Всього, тис. ос б % до за-гально! кшькост1 прац. Питома вага жшок у ввдповвднш категори, %
Всього 69,8 32,9 63,1 71,8 33,3 63,3
Промисловшть 22,1 41,9 57,0 22,9 43,5 58,8
Буд1вництво 1,8 23,4 15,3 2,1 25,0 15,3
Торпвля 4,5 37,7 49,1 5,1 40,0 48,4
у т.ч. роздр1бна торпвля 1,7 31,9 78,3 1,8 32,8 76,8
Д1яльтсть транспорту та зв'язку 5,1 25,9 36,1 4,9 25,7 37,1
Фшансова д1яльтсть 2,3 47,6 70,8 2,7 49,8 71,1
Державне уиравлшня 4,9 34,5 66,2 5,1 34,4 67,6
Освгта 11,6 25,6 83,5 11,9 25,9 84,0
Вщсутшсть статистичних даних ускладнюе проведення бшьш деталь зованого аналiзу структури зайнятост молодi по вiкових групах, хоча за результатами проведеного опитування серед молод^ яка навчаеться, або нещо-давно заюнчила вищi учбовi заклади мiста та областi i належить до I вжово! групи (15-24 роки), переважною сферою застосування молодiжно! пращ е то-рпвельш та посередницькi органiзацi!. Мова йде про дистрибюторство, мер-чандайзинг, торгове посередництво, реалiзацiю продукцi! за комiсiйну вина-городу. Бiльшiсть таких оргашзацш, зазвичай, гарантують лише тимчасову зайнятють, взявши на озброення полiтику неофщшного найму та "максимального вижимання поту".
Молодi особи, працевлаштовуючись торговими агентами, дистрибуторами, реалiзаторами, а iнодi навiть працiвниками страхових компанш та банкiвських установ частiше за все не оформляють офщшних трудових вщ-носин з роботодавцями на перюд випробувального термiну, який може три-вати вiд трьох до шести мюящв. Вони мають лише обов'язки, а права е нез-начними або взагалi вiдсутнi.
Внаслщок цього доходи працiвникiв не декларуються, не вщрахову-ються до фонду сощального страхування, а, отже, роботодавщ не оплачують листки непрацездатностi в разi хвороби працiвникiв. Робочий день тривае десять i бшьше годин, вiдсутнi вiдпустки й вихщт. Бiльшiсть реалiзаторiв, тор-гових агенпв працюе без офiцiйного оформлення на роботу та запиЫв у тру-довiй книжцi, чим порушуеться ст. 48 КЗПП Укра!ни "Трудовi книжки". Пра-ця молодi не завжди використовуеться за одержаним рiвнем квалiфiкацi!.
Чинним законодавством недостатньо визначено вщповщальшсть ро-ботодавцiв за вiдмову в працевлаштуванш молодих громадян; недiевими е заходи з управлшня неофщшною молодiжною зайнятiстю. За таких умов до-цiльним е розширення повноважень регюнальних та мiсцевих служб зайня-тостi та регiональних iнспекцiй пращ за рахунок виконання функцш жорст-кого контролю за дотриманням трудового законодавства щодо офiцiйного працевлаштування молод^ притягнення до вiдповiдальностi роботодавцiв у разi порушення прав молодi.
Дощльним е також удосконалення статистично! звггност пiдприемств з працi через включення бiльш деталiзовано! iнформацi! про структуру та причини плинност кадрiв загалом, i молодiжно! плинностi в тому числь Це дасть змогу формувати шформащйш бази даних щодо динамжи молодiжно! плинностi i видiв дiяльностi, де вона набирае кризових значень. Так, зокрема регюнальш та мiсцевi органи регулювання працi i сощального захисту мо-жуть бути надшеш повноваженнями щодо аналiзу та систематизаци отрима-них вiд органiв статистики та державних служб зайнятост статистичних даних з метою виявлення видiв дiяльностi, окремих суб,ектiв господарювання i професiйних груп iз високими рiвнями приховано! зайнятостi, зокрема серед молодi вiком вiд 15 до 24 роюв, розробляти заходи щодо !! запоб^ання, реко-мендацi! для пращвниюв та роботодавцiв з питань регулювання трудових вщносин та визначення статусу зайнятость
Альтернативою регулювання молодiжноï зайнятостi на iснуючих шд-приемствах може бути пiдтримка з боку мюцевих органiв влади щодо запо-чаткування молодими особами власноï справи. Доцiльним у цьому плаш було б створення на регюнальному (обласному, районному) рiвнях мЦентрiв допо-моги молодi у розвитку шдприемництва", якi б надавали консультацiйну, ме-тодичну i певною мiрою фшансову допомогу у вiдкриттi бiзнесу, заохочуючи таким чином до офiцiйноï зайнятост та легальноï дiяльностi.
Ще одним напрямком забезпечення офiцiйноï зайнятостi молодi та по-легшення ïï працевлаштування у перiод або одразу шсля завершення навчан-ня могло б стати ширше застосування з врахуванням сучасних ринкових ре-алiй централiзованого направлення студенпв та випускникiв навчальних зак-ладiв на роботу за фахом. Мова йде як про студенев, як навчаються за дер-жавним замовленням, так i про тих, що здобувають освiту за контрактом.
Багато студенпв ще в перюд навчання здобувають перший профе-сшний досвiд, влаштовуючись на роботу на 0,2-0,5 ставки у вшьний вщ навчання час. Саме ця категорiя молодi е найбiльш незахищеною та потерпае вiд недосконалостi вггчизняного трудового законодавства. Можливiсть працевлаштування шд контролем та з шщ1ативи навчальних закладiв сприяла б пок-ращенню ситуацiï, що склалася, та максимально знизила б можливють дис-кримiнацiï та порушення прав молодь
Проте основна увага повинна придшятись централiзованому розподь лу випускникiв. Маемо на уваз1, що пiсля закшчення навчання молоду особу направляють на роботу термшом не менше одного року на шдприемство, яке може надалi залишитись основним мiсцем ïï роботи. При наявност альтернативного мюця працевлаштування студент повинен мати право на вщмову вiд централiзованого розподiлу. Для заохочення пiдприемств до залучення ви-пускникiв можуть бути впроваджеш пiльги щодо оподаткування молодiжноï найманоï робочоï сили або певна компенсащя з боку держави на ïï утримання в перiод навчання або протягом року шсля закшчення навчального закладу.
Для формування правових шдвалин державного регулювання моло-дiжного ринку працi Мiнiстерству працi та соцiальноï полiтики Украïни, Державному центру зайнятост населення потрiбно внести доповнення до чинного законодавства щодо:
• тльгового оподаткування й кредитування роботодавщв, як створюють но-вi робочi мiсця для молод^ формують молодiжнi тдприемства, виробничi та бiзнес-центри, бригади тощо. Такi заходи сприяли б, з одного боку, змен-шенню напруги на молодiжних ринках працi за рахунок скорочення числа безробiтноï молодi, а з шшого - стимулювали б цю молодь до пiдвищення трудового потенщалу за рахунок здобуття вищо1 i спецiалiзованоï освiти;
• приведення втизняного молодiжного законодавства до мiжнародних ана-логiв з метою подолання дискримшацп молодi на ринку пращ;
• тдвищення адмiнiстративноï й кримiнальноï ввдповвдальносп роботодавцiв за зловживання в сферi зайнятостi молодi та застосування жорстких форм експлуатацiï працi дiтей i тдл^шв.
Для забезпечення сощального захисту молодих найманих пращвниюв доцiльно реалiзувати комплекс соцiально-економiчних заходiв, а саме:
• розробити програму сприяння зайнятост молодо в якш передбачити гаран-тл щодо збереження 1 стаб1льност1 зайнятосп працюючих, особливо кваль фшованих кадр1в, зокрема при змш власника, оргатзащйно-правово! фор-ми господарювання, реоргатзаци чи реструктуризацп тдприемства;
• розробити й забезпечити виконання на репональному та галузевому р1внях програм з полтшення умов пращ молодц
• державним (регюнальним) шспекщям пращ притягувати до вщповвдальнос-т1 роботодавщв ус1х форм власносп, передавати справи до суду за пору-шення чинного законодавства про умови, охорону, оплату пращ та шше щодо молодих найманих пращвнишв.
Також потрiбно придiляти належну увагу регулюванню питань, пов'я-заних iз забезпеченням гендерно! рiвностi у трудових вщносинах.
Висновки
Вiдповiднi заходи сприятимуть збшьшенню та пiдвищенню якостi за-йнятостi, появi нових форм пдно! працi та економiчному зростанню як окре-мих регiонiв, так i кра!ни загалом. А реалiзацiя наведених вище напрямiв удосконалення правового регулювання трудових вiдносин дасть змогу сфор-мувати сучасне правове поле в цш сферi, що е дуже важливим завданням у контекстi розбудови Укра!ни, як демократично! соцiально! держави з ринко-вою економiкою, створити передумови для штеграцп кра!ни до свгтового економiчного простору.
Л1тература
1. Киселева Т. Неформальная экономика и неформальная занятость// Менеджер по персоналу. - 2007, № 3. - С. 14-22.
2. Правшьсв О.В. Специфша трудових вщносин на укра!нському ринку пращ та фор-мування ефективно! пол1тики зайнятосп// Формування ринкових вщносин в Укра!т. - 2004, № 11. - С. 91-94.
3. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2006 р./ Гол. управлшня статистики у Закар-патськiй обл. - Ужгород, 2007. - С. 400-430._
