CC BY
51
2. Karpenko, E.M., Jeshhyk, D.A. Formation of a portfolio of brands in the market of traditional milk category //Науков'1 прац Poltava State Agrarian Academy. - Vip. 2 (13). - Poltava: PDAA. - 2017. - P. 26 - 32.
3. Karpenko, E.M., Karpenko, V.M., Sukhotskaya, V.S. Trends in the development of the dairy market in Belarus, Ukraine and Russia: general and differences // Naukovi praci Poltava State Agrarian Academy. - Vip. 2 (13). - Poltava: PDAA. - 2017. - P. 32 - 39.
4. 15 largest world producers of milk : https://delo.ua/business/15-krupnejshih-mirovyh-proizvoditelja-molochnoj-produkcii-198352/?supdated_new=1491936975, free. - Ver. from the screen.
5. UNITER. Dairy industry: http://www.uniter.by/upload/Dairy_industry.pdf, free. - Ver. from the screen.
6. Official site of JSC «Grandma's Krynka» : http://babushkina.by, free. - Ver. from the screen.
7. How to compete in the market by Michael Porter?: http://powerbranding.ru/marketing-strategy/porter/, free. - Ver. from the screen.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Карпенко Олена Миха^вна, доктор еконо1^чних наук, професор кафедри мiжнародного менеджменту
Бторуський державний ушверситет
пр. Незалежност 4, м. Мшськ, 220050, Бторусь
e-mail: emkarpenko@mail.ru
Карпенко Валерш Михайлович, кандидат техшчних наук, доцент кафедри економки та оргашзаци шдприемств АПК
Бторуський державний аграрний техшчний уыверситет пр. Незалежност 99, м. Мшськ, 220048, Бторусь
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Карпенко Елена Михайловна, доктор экономических наук, профессор кафедры международного менеджмента
Белорусский государственный университет
пр. Независимости 4, г. Минск, 220050, Беларусь
e-mail: emkarpenko@mail.ru
Карпенко Валерий Михайлович, кандидат технических наук, доцент кафедры экономики и организации предприятий АПК
Белорусский государственный аграрный технический университет пр. Независимости 99, г. Минск, 220048, Беларусь
DATA ABOUT THE AUTHOR
Karpenko Elena, PhD, Professor of International Management Belarusian State University pr. Nezavisimosti 4, Minsk, 220050, Belarus e-mail: emkarpenko@mail.ru
Karpenko Valery, PhD, assistant professor of economics and organization of agricultural enterprises Belarusian State Agrarian Technical University pr. Nezavisimosti 99, Minsk, 220048, Belarus
УДК 331.5 (477):[339.92(477:4) DOI: 10.5281/zenodo.1220659
РИНОК ПРАЦ1 УКРА1НИ В УМОВАХ еВРО1НТЕГРАЦП
Коваль С.П.
Предметом статт'1 е досл'дження ринку прац УкраУни в сучасних умовах евро'ттеграцп. Розвиток ринку прац у напрямку пдвищення рiвня зайнятост/ населення та покращення яксних характеристик е важливою передумовою економ'чного зростання будь-якоУ краУни як на регюнальному, так / на державному, а також на м'жнародному рiвнях. У розвинених краУнах Свропи проблеми зайнятост/ та безробття населення в'дносять до таких, що Ух виршення впливае на забезпечення соц/'ально-економ'чного розвитку та стаб'льност'! суспльства. При цьому у рiзних краУнах /снують своУ в'дм'тност'! у реалiзацiУ полiтики зайнятост/ населення. Тому впровадження ефективних механ1'зм1в регулювання ринку прац в УкраУн/ потребуе досл'дження механiзмiв, правових засад та форм регулювання зайнятост/ населення у заруб'жних краУнах Свропейського Союзу (€С).
У досл'дженн'! використовувались загальнонауков/ та спецiальнi методи: анал'зу та синтезу, аналоги' та порiвняння, статистичн'1, експертних оцнок тощо.
Результати роботи. Проведено аналiз теоретичних п'дход'т до европейських норм розвитку ринку прац та окремих аспект'т Ух адаптацУУ до практики державного регулювання сфери зайнятост/ населення в УкраУн'!. Надано пропозици щодо формування механзму та '¡нструмент'т державного регулювання ринку прац в сучасних умовах евро'ттегра^йних процес'т.
© Коваль С.П., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
295
Результати досл/дження можуть бути euKopucmaHi всма зац/кавленими сторонами, у тому числi органами державноУ виконавчоУ влади при вдосконаленн механ1'зм1в реал/зацУ соц/ально-економ/чноУ полiтики зайнятостi та державного регулювання ринку прац УкраУни.
Висновки. 1. На сьогоднi система державного управлння процесами на ринку прац потребуе використання комплексного пдходу у виглядi формування д 'евого механзму регулювання з урахуванням м1'жнародного досв/'ду.
2. Розв'язання цього та багатьох iнших завдань в умовах евро'ттеграцп полягае, зокрема, у розробц д 'евих iнструмент'т механзму державного регулювання ринку прац/.
3. Обфунтовано необх'дн'ють формування в'дпов'дних економ'чних заход/'в, що дадуть змогу мдвищити ефективнсть функцонування ринку прац та забезпечити значн позитивнi перспективи розвитку зайнятостi населення i зменшення безробття.
Отриманi висновки дозволяють серед iншого видлити головн аспекти сучасноУ полiтики зайнятостi в €С, як можуть бути застосован для розвитку ринку прац УкраУни у напрямку сп'вро&тництва з €С.
Ключов'1 слова: державне управлння, механiзм регулювання, зайнятсть населення, ринок прац/, iнструменти регулювання, пол/тика зайнятостi, евро'штегращя, безро&ття, ф'тансово-економ'чнi iнструменти, документи Свропейського Союзу, стратег/я «Свропа-2020».
РЫНОК ТРУДА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
Коваль С.П.
Предметом статьи является исследование рынка труда Украины в современных условиях евроинтеграции. Развитие рынка труда в направлении повышения уровня занятости населения и улучшения качественных характеристик является важным предусловием экономического роста любой страны как на региональном, так и на государственном, а также международном уровнях. В развитых странах Европы проблемы занятости и безработицы населения относят к таким, что их решение влияет на обеспечение социально-экономического роста и стабильности общества. При этом в разных странах существуют свои отличия в реализации политики занятости населения. Поэтому внедрение эффективных механизмов регулирования рынка труда в Украине требует исследования механизмов, правовых основ и форм регулирования занятости населения в зарубежных странах Европейского Союза (ЕС).
В исследовании использовались общенаучные и специальные методы: анализа и синтеза, аналогии и сопоставления, статистические, экспертных оценок и др.
Результаты работы. Проведен анализ теоретических подходов к европейским нормам развития рынка труда и отдельных аспектов их адаптации к практике государственного регулирования сферы занятости населения в Украине. Предоставлены предложения относительно формирования механизма и инструментов государственного регулирования рынка труда в современных условиях евроинтеграционных процессов.
Результаты исследования могут быть использованы всеми заинтересованными сторонами, в том числе органами государственной исполнительной власти при усовершенствовании механизмов реализации социально-экономической политики занятости и государственного регулирования рынка труда Украины.
Выводы. 1. На сегодня система государственного управления процессами на рынке труда требует использования комплексного подхода в виде формирования действенного механизма регулирования с учетом международного опыта.
2. Решение этой и многих других задач в условиях евроинтеграции состоит, в частности, в разработке действенных инструментов механизма государственного регулирования рынка труда.
3. Обосновано необходимость формирования соответствующих экономических мероприятий, которые дадут возможность повысить эффективность функционирования рынка труда и обеспечить значительные положительные перспективы развития занятости населения и уменьшения безработицы.
Полученные выводы позволят среди прочего выделить главные аспекты современной политики занятости в ЕС, которые могут быть применены для развития рынка труда Украины в направлении сотрудничества с ЕС.
Ключевые слова: государственное регулирование, механизм регулирования, занятость населения, рынок труда, инструменты регулирования, политика занятости, евроинтеграция, безработица, финансово-экономические инструменты, документы Европейского Союза, стратегия «Европа-2020».
THE LABOR MARKET OF UKRAINE IN CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION
Koval' S.P.
The subject of the article is a study of the labor market of Ukraine in European integration. The development of the labor market in increasing the level of employment and the improvement of qualitative characteristics is an important prerequisite for the economic growth of any country at both the regional and national as well as international levels. In developed countries the problems of employment and unemployment of the population
considered that their decisions affect the provision of socio-economic development and the stability of society. In different countries there are their differences in the implementation of employment policy. Therefore, the introduction of effective mechanisms of regulation of the labor market in Ukraine requires the study of the mechanisms of legal principles and forms of employment regulation in foreign countries of the European Union (EU).
In the research were used to general scientific and special methods: analysis and synthesis, analogies and comparisons, statistical, expert assessments, etc.
The results of the work. The analysis of theoretical approaches to European norms of the development of the labor market and certain aspects of their adaptation to the practice of State regulation of the scope of employment of the population in Ukraine. Given the proposals on forming mechanism and tools of State regulation of the labor market in European integration processes.
Results of the research may be used by all interesting parties, including organs of State executive power in improving the mechanisms for the implementation of socio-economic policy employment and State regulation of the labor market of Ukraine.
The conclusions. 1. At present, the system of public administration processes in the labor market requires the use of an integrated approach in the form of forming an effective mechanism of regulation taking into account the international experience.
2. Solving of this task and many others under the conditions of European integration is, in particular, in the development of effective tools of the mechanism of State regulation of the labor market.
3. Substantiation of necessity of formation of appropriate economic measures that will increase the efficiency of the functioning of the labor market and provide significant positive development prospects of employment and reduction of unemployment.
The obtained conclusions allow among other things to highlight the main aspects of modern employment policy in the EU, which can be applied for the development of a labor market of Ukraine in cooperation with the EU.
Keywords: state governance, mechanism of regulation, employment, labor market, tools of regulation, employment policy, European integration, unemployment, financial-economic tools, documents of the European Union, the Strategy «Europe-2020».
Постановка проблеми. Проблема розвитку ринку прац та пщвищення рiвня зайнятост населення в УкраТн на даний час е досить актуальною. Адже це пов'язано, по-перше, з тим, що пщтримка такого розвитку е одним з найважливших завдань державно!' пол^ики. При цьому створення умов становлення та розвитку нацюнального ринку прац е одним iз напрямш пол^ики ринковоТ трансформацп економш УкраТни, а також е одшею з найважливших ознак ринковоТ економки та основною передумовою розвитку будь-якоТ краТни. По-друге, необхщнють виршення проблем ринку прац в сучасному суспшьств набувае все бшьшо'Т актуальносп внаслщок багатьох причин, i одыею з них е со^альна гострота тих чинниш безроб^тя, що мають регулюватися за допомогою нормативно-правовоТ системи управлшня на державному рiвнi. Держава виступае загальносусптьним шститутом, який мае створювати умови для реалiзацiТ потреби в сусптьно кориснш прац суб'екпв сусптьства. Заходи щодо виршення проблем безроб^тя полягають у цтеспрямованому регулюванн сусптьних вщносин, що формуються на ринку працк Слщ наголосити також, що для сусптьства бтьш небезпечним е не сттьки саме безроб^тя як явище, сктьки недосконалють механiзмiв державного регулювання ринку прац з метою зменшення обсягiв безробiття та соцiального захисту населення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Питання функцiонування ринку прац та принципiв його регулювання знайшли висвiтлення в численних працях науков^в, дослiдженнях вчених-економiстiв, соцiологiв, фахiвцiв з державного управлшня: З.П.Бараник, Д.П. Богиш, О.В. Бокова, В.С. Васильченка, М.1.Долшнього, Т.М. Кiр'ян, Г.1. КупаловоТ, Е.М. ЛiбановоТ, В.В. Онiкiенка, Л.Г. РождественськоТ, В.А.Савченка, Г.Г. ТрофiмовоТ, О.М. Уманського, В.М. Шамоти, Л.С. Шевченко та ш.
Але на даний час в Укра'Тш бракуе фундаментальних наукових праць, в яких би був присутнш комплексний пщхщ до вивчення проблем державного регулювання в сучасних евроштеграцшних умовах розвитку ринку працк
Метою стагп е дослiдження формування мехашзму та основних iнструментiв державного регулювання процеав на ринку прац УкраТни в умовах евроiнтеграцiйних перетворень.
Виклад основного матерiалу. Свiтовi стандарти забезпечення зайнятост в европейському Союзi (далi - еС) фунтуються на европейськш соцiальнiй моделi - комплекс принципiв, цiнностей, спiльних для европейських краТн, де стабiльне економiчне зростання поеднуеться з постшним покращанням умов життя та прац громадян. Дана модель на практик означае забезпечення продуктивноТ зайнятостi, якiсних робочих мюць, рiвних можливостей, соцiального захисту для вах, заохочення громадян до ухвалення ршень, якi впливають на сусптьство [1, с. 19].
Метою единоТ со^альноТ' полiтики еС е не лише полтшення добробуту населення кожноТ краТни з держав-членiв, але i подальший стiйкий економiчний та со^альний його розвиток. европейська соцiальна модель передбачае сшльнють дiй держави i громадянського суспiльства, спрямованих на те, щоб для вах громадян забезпечувалось, зокрема:
- задоволення основних матерiальних потреб;
- участь у житт суспiльства;
- посилення со^ально'Т згуртованостi.
Соцiальна полiтика 6С передбачае впровадження заходiв, що сприятимуть шдвищенню мобiльностi робочоТ сили. Правовим фундаментом со^альноТ полiтики 6С е установчi договори Свропейського Союзу. Згiдно з ними, до сфери компетенцп шститу^в СС вiднесенi:
- усунення перешкод втьному пересуванню осiб;
- сприяння координацп полiтики зайнятостi державами-членами з метою шдвищення Т'Т ефективностi;
- пол^ика в соцiальнiй сферi, включаючи Свропейський соцiальний фонд;
- змщнення економiчноТ' та соцiальноТ згуртованостi;
- пол^ика в сферi навколишнього середовища;
- сприяння досягненню високого рiвня захисту здоров'я;
- сприяння високоякюнш освiтi, професiйному навчанню й розвитку культури в державах-членах;
- сприяння посиленню захисту споживачiв.
Основною фунщею соцiальноТ полiтики держави в краТнах СС е перерозподiл суспiльного продукту з метою забезпечення колективних со^альних потреб (охорона здоров'я i прац^ захист навколишнього середовища, освiта й професшне навчання) i соцiального забезпечення тих груп населення, як потребують державноТ пiдтримки (пенсiонери, особи з обмеженою працездатнiстю, безробiтнi, багатодiтнi родини тощо). Основною функ^ею наднацюнальноТ' со^альноТ полiтики СС е координацiя й гармошза^я соцiальноТ полiтики, яка реалiзуеться державами-членами.
Основними позитивами евроштеграцп у со^альнш сферi е:
- втьне пересування громадян в межах СС;
- единий осв^ньо-культурний простiр;
- можливють отримання коштiв з бюджету СС на цiльовi потреби;
- шдвищення якост товарiв i послуг до стандарт СС;
- здешевлення банкiвських кредитiв для населення та промисловосп;
- пiдвищення рiвня оплати прац для громадян;
- модершза^я правового поля i забезпечення прозорост нацiонального законодавства;
- пiдвищення культури демократп i повага до прав людини.
Головы напрями пол^ики зайнятост визначенi в основних документах СС: Амстердамський договiр (1997 р.), Свропейська стратепя зайнятостi (1997 р.), Свропейський пакт зайнятост (1999 р.), Люабонська стратегiя (2000 р.), Стратегiя «Свропа-2020» (2010 р.).
Головним фiнансовим шструментом СС у сферi зайнятостi визначено Свропейський со^альний фонд (далi - ССФ), який функцюнуе в СС з 1960 р. Метою фонду е шдвищення рiвня зайнятостi пра^вниш, посилення Тх географiчноТ' та професшно'Т мобiльностi у межах СС, полегшення Тх пристосування до економiчних змЫ та змiн у виробничiй системi шляхом професiйного навчання й переподготовки. Фiнансування в рамках ССФ спрямовуеться на швестици в людський капрал у сферi освiти i профеайноТ пiдготовки. ССФ е основним фшансовим iнструментом у Свропi для пщтримки робочих мiсць, дiяльнiсть якого спрямована на допомогу людям з питань отримання кращоТ роботи i забезпечення справедливих робочих мюць для вах громадян СС.
Основними завданнями ССФ е такк
- запобiгання тривалому безробгттю, професiйно-технiчна адаптацiя молодi та оаб, якi повернулися до роботи;
- забезпечення рiвних можливостей доступу до ринку пращ
- покращення осв^и, як професiйноТ так i загальноТ;
- пiдготовка квалiфiкованоТ та здатноТ до швидкоТ адаптацiТ робочоТ сили;
- сприяння гнучкост в оргашзаци прац^
- посилення адаптивноТ спроможностi працiвникiв i пiдприемств внаслщок прискорення технiчного прогресу та розвитку процеав глобалiзацiТ;
- дотримання ^ендерноТ рiвностi на ринку працi.
Свропейська Комiсiя i краТни СС у партнеров встановлюють прiоритети ССФ та визначають порядок витрат його ресурав. Одним iз прiоритетiв е шдвищення адаптивност працiвникiв з новими навичками, i пiдприемств з новими методами роботи. Iншi прiоритети спрямованi на полтшення доступу до зайнятостi. Професшна пiдготовка i безперервне навчання для отримання нових навичок складають значну частину багатьох проектв Свропейського со^ального фонду.
ССФ фшансуе десятки тисяч мюцевих, регiональних i нацiональних, пов'язаних iз зайнятiстю, проектiв по вай Свропi: вiд невеликих, що проводяться з метою благодмносл та допомоги мсцевим мешканцям знайти пiдходящу роботу, до загальнонацюнальних проектiв, якi сприяють профеайшй пiдготовцi серед всього населення краТн.
Свропейська служба зайнятостi (далi - ССлЗ) - це мережа, яка об'еднуе близько 400 «еврорадниш» з нацюнальних служб зайнятостi, асо^ацш роботодавцiв, профспiлок, мiсцевих i регюнальних органiв влади та вищих навчальних закладiв [5].
ССлЗ створена для шдвищення дiевостi спiльного ринку пращ оскiльки потенцiйнi працiвники-мiгранти мають отримувати достовiрну iнформацiю стосовно кiлькостi та сут вакансiй у краТнах СС, а також професшш вимоги до можливих кандидатiв.
Слiд зазначити, що на вщмшу вiд iнших державних служб зайнятосп, ССлЗ не ошкуеться пошуками роботи, але надае необхщну iнформацiю для тих, хто шукае роботу за кордоном, а саме:
- адреси iнтернет-порталiв з пошуку роботи;
- загальну iнформацiю про крашу;
- систему оподаткування;
- со^альш гаранти';
- iнформацiю про дозвт на роботу i дозволи на проживання;
- умови проживання в крашах GC;
- законодавство, що регулюе трудовi вiдносини тощо.
еСлЗ мае единий iнформацiйний iнтернет-ресурс 3i збору даних про наявнють робочих вакансiй по всiй европк Основнi завдання полягають в наступному: доступ громадян, що шукають роботу, i роботодав^в до шформаци' та консультацш для полегшення руху робочоТ сили i прозоростi на ринку прац в рамках GC; обмш мiж партнерами мережi iнформацiею про ваканси', профiль регiональних ринкiв прац й умови життя та пращ створення европейського ринку працi з огляду на полтшення умов втьного перемщення працiвникiв у межах GC, сприяння максимальнiй прозоростi ринкiв. Таким чином, еСлЗ надае послуги громадянам, як бажають скористатися принципом втьного перемщення робочо1 сили.
У контекст европейськоТ стратегiï зайнятостi мобiльнiсть робочо'Г сили е не тiльки основним правом, а й шструментом, який допомагае ринку прац адаптуватися до змш. Таким чином, еСлЗ в^грае все бiльш важливу роль у виявленн надлишкiв i дефiциту робочо' сили в рiзних секторах, в подоланн вузьких мiсць щодо квалiфiкацiï працiвникiв. Мережа також сприяе полтшенню можливостi працевлаштування, особливо молодi, посиленню адаптивно' спроможностi працiвникiв i пщприемств внаслiдок прискорення технiчного прогресу та розвитку процеав глобалiзацiï.
З метою забезпечення продуктивно' зайнятост в GC прiоритетами визначено виконання наступних завдань:
- пщтримка пщприемництва та збтьшення бази для створення робочих мюць;
- розвиток i поширення наукових дослщжень та iнновацiй;
- забезпечення гнучкост та безпеки на ринку прац^
- залучення бiльшоï ктькост населення до ринку працi;
- забезпечення прибутково' зайнятостi;
- активiзацiя полiтики на ринку працi;
- запровадження дiевоï стратегiï у вщповщь на старiння населення;
- пщвищення рiвня зайнятостi серед жiнок;
- забезпечення бтьш штенсивного та активного швестування в людський капiтал;
- розподт витрат та вiдповiдальностi за збтьшення швестування в людськ ресурси;
- забезпечення результативност економiчних реформ через ефективне управлшня.
Досвщ розвинених краш свiдчить про успiшне використання фшансових заходiв впливу на зайнятють населення, метою яких е створення найбтьш сприятливого клiмату для пщприем^в, дiяльнiсть яких, у свою чергу, сприяе реалiзацiï соцiально-економiчних завдань.
Найбтьш суттевими заходами фiнансового впливу на зайнятють е податковий i кредитний мехашзми. В крашах GC стимулювання зайнятостi здiйснюеться шляхом проведення ефективноГ податковоï полiтики через надання вщповщних пiльг щодо звiльнення вiд сплати страхових внесмв у соцiальнi фонди, компенсацп витрат на професiйну пщготовку i пiдвищення квалiфiкацiï працiвникiв, розвиток персоналу, за працевлаштування неконкурентоспроможних на ринку прац громадян. Одним зi стимулюючих факторiв для пiдприемцiв е птьги з оподаткування прибутку.
Функцюнування кредитного механiзму у крашах GC передбачае надання державних фiнансових субсидш фiрмам, що беруть на себе виконання державних програм у певнш галуз^ фiнансовi штрафи, що застосовуються в основному при використаннi такого адмшютративного заходу, як квотування робочих мюць для швал^в та шших неконкурентоспроможних на ринку працi верств населення.
Створення гнучкого ринку прац GC е передумовою розвитку економки на сучасному етапi. Це зумовлено посиленням виробничоГ гнучкостi, внаслiдок якоГ здiйснюеться диверсифiкацiя виробництва, зростае ктькють мобiльних малих пiдприемств, орiентованих на потреби споживачiв, розвиваються пiдряднi форми оргашзаци' працi. У межах ^е!' системи широко використовуються гнучкi форми зароб^ноГ плати, зайнятостi та оргашзаци робочого часу. Важливе значення мають також гнучкють використання робочо^' сили, ïï мобiльнiсть мiж пiдприемствами, в межах пiдприемств, а також мiж професiями.
Основними заходами гнучкоï пол^ики зайнятостi в GC е:
- мотива^я профе^но^' пiдготовки працiвникiв протягом всього життя для пщвищення квалiфiкацiï або навчання шшш професiï, що пщвищуе шанси працевлаштування при зм^ кон'юнктури на ринку працi;
- пщтримка рiвних можливостей для вах суб'ектв на ринку працi;
- змша форм трудових контрактiв з урахуванням потреб роботодав^в i пра^вниш;
- сприяння використанню сучасних шформацшних технологiй для реалiзацiï гнучких форм зайнятосп;
- адаптацiя систем со^ального захисту для пiдтримки трудовоï мобтьност трудящих.
Враховуючи, що ефективнiсть полггики зайнятостi залежить вiд забезпечення максимальной' мобiльностi
робочо1' сили, полiтика GC у сферi зайнятостi спрямована на створення тучкой' системи професiйного навчання, яка б готувала пра^вниш вщповщно до сучасних вимог господарства та була здатною швидко й ефективно перенавчати безроб^них. У багатьох крашах GC здiйснюеться пряме цiльове фшансування створення i функцiонування центрiв професшно1 пiдготовки та перепiдготовки на пщприемствах.
Велике значення для украшськоТ економiки в умовах евроштеграцп мае Ыдекс глобально!' конкурентоспроможностi (розрахований за методикою Всесв^нього економiчного форуму), який формуеться на основi трьох груп показнимв - базових вимог до економки, факторiв ефективностi, а також Ыновацм та складностi ведення бiзнесу. Залежно вiд рiвня розвитку держави, кожна група факторiв мае свою вагу в шдсумковм оцiнцi рiзних краТн. Групи факторiв роздiлено на 12 показниш, що визначають нацюнальну конкурентоспроможнiсть. Так, за iндексом глобально' конкурентоспроможносп Всесвiтнього економiчного форуму УкраТна займае 76 мiсце зi 144 краТн, пiднявшись на 8 позицш. Серед найближчих сусiдiв УкраТни з 6С Польща зайняла 43 мюце (мiнус 1 позицiя), Румушя - 59, (+17), Угорщина - 60, (+3), Словаччина - 75 (+3). Найкращий Ыдекс конкурентоспроможносп в 6С мае Фiнляндiя - 4 мюце в рейтингу, а найпрший у Грецп - 81 мюце [6].
Бтьш загальну оцiнку в порiвняннi рiвнiв економiчного розвитку УкраТни та 6С - 28 у 2016 роц дають критерп конкурентоспроможносп економiк даних краТн (рис. 1).
УкраТна вщстае вiд середнiх показнимв серед краТн 6С за уама пунктами, окрiм розмiру ринку, де значення цього коефiцiента склало 4,58 проти 4,3 серед краТн еС. Аналiз соцiально-економiчноТ ситуаци свiдчить, що рiвнi конкурентоспроможностi украТнськоТ економiки та економки краТн еС суттево в^зняються, що значно впливае на ефективне та взаемовипдне спiвробiтництво (насамперед для УкраТни) мiж ними.
Рисунок 1. Показники, що формують загальний рiвень конкурентоспроможностi Укра'ши та СС у 2016 роц
Джерело: [3, 6].
Тому, одним з основних напрямiв зовнiшньоТ полiтики УкраТни щодо штеграци до краТн еС повинно бути шдвищення рiвня конкурентоспроможностi нацiональноТ економки, а також зниження рiвня безроб^тя.
У 2016 р. вiдповiдний показник рiвня безробiття по краТнах евросоюзу був нижчий (8,5%), нiж в УкраТ'ш (9,3%) [рис. 2].
Основною проблемою у сферi зайнятостi для краТ'н-члешв еС е надвисокий рiвень безробiття серед молодi. За даними статистичного вщомства евростат, майже шють мiльйонiв людей, яким ще не виповнилося 25 ромв, не мають роботи. Рiвень безробiття населення у вiцi 15-24 рокiв у 2016 роц у краТнах еС-28 склав 21,9%, тобто був майже удвiчi вищим, шж серед дорослих (10,2%) [2].
В УкраТ'ш також найвищий рiвень безроб^тя (за методологiею МОП) спостер^ався серед молодi вiком 15-24 роки, а найнижчий - серед оаб вком 40-59 рокiв. Слщ зазначити, що рiвень безробiття населення вком 15-70 рокiв у мешкан^в сiльськоТ мiсцевостi на 0,5 в.п. перевищував вщповщний показник серед городян, а в чоловшв - на 3,1 в.п. рiвень безробiття жшок [6].
Суспшьш шсит'П!
■Ф— СС28 — ^К-Украша
Ефектпвшсть ринку
Пр Г1Ц1
Вiдсутнiсть роботи у молодi ускладнюе формування ТТ професiйних навичок та негативно впливае на ТТ конкурентоспроможнiсть на ринку працi. Крiм того, незначний трудовий досвiд чи його вщсутнють ускладнюе працевлаштування молодо що е фактором зростання довготривалого безроб^тя, со^альноТ напруженостi (в тому чи^ кримшогенноТ ситуацп) та ризику опинитися за межею бiдностi чи в со^альнш iзоляцN.
Рисунок 2. Рiвень безробiття населення (за методолопею МОП) у кражах бвросоюзу та УкраТш у 2016 роцi
(у % до економ'чно активного населення у в1ц115-74 роки, для Украни - у в1ц115-70 рокв) Джерело: [2, 4, 6].
Найпрша ситуа^я iз зайнятютю молодi у 2016 роцi спостерiгалася в таких краТнах 6С, як 1спашя (53,2%) та Грецiя (52,4%). У 6 з 28 краТн-члешв еС цей показник перевищуе 25-вiдсоткову позначку. Бтьшють працевлаштованих молодих людей було в Ымеччиы, Австрп, Нiдерландах, Мальт та Дани. Рiвень безробiття серед молодi в цих краТнах становить близько 13%. Отже, наслщки глобально' фшансовоТ кризи вiдчувають всi краТни-члени еС. Основним фактором, який спричинив скорочення зайнятост у таких краТнах як: Грецiя, lспанiя, Кiпр, Португалiя та lрландiя, е те, що ц краТни найбiльш гостро вщчувають наслiдки економiчноТ кризи та вплив виконання фшансових зобов'язань. Так, починаючи з 2008 р. в зазначених краТнах спостер^аеться зростання рiвня безроб^тя. Високий рiвень безробiття супроводжуеться пщвищенням його тривалостi, що негативно позначаеться на професшно-осв^ньому рiвнi робочоТ сили та вимагае додаткових бюджетних видатмв на допомогу по безробiттю.
Таким чином, регулювання ринку працi е одним iз найбiльш важливих завдань економiчноТ полiтики. европейськi краТни в^зняються великою рiзноманiтнiстю у пiдходах до регулювання сфери зайнятост та ринку працк Пiдвищення рiвня зайнятостi визнане ключовим елементом у розв'язанн найбтьш нагальних нацiональних проблем, таких як старшня населення, нестабiльнiсть системи пенсшного забезпечення, неконкурентоспроможнiсть або соцiальна нерiвнiсть. Проблеми ринку робочоТ сили в краТнах европейського союзу стають все бтьш актуальними у зв'язку з глобалiзацiею свiтовоТ економiки, змiною структури загальноевропейського ринку робочоТ сили.
Одним iз напряммв Стратеги «европа-2020» е програма «Молодiжний рух», яка спрямована на сприяння залученню молодих людей на ринок працк Програма передбачае створення додаткових можливостей для перемщення студентв в рiзнi краТни еС з метою навчання або у пошуках роботи, додатковi можливостi сшвпрац з европейськими державними центрами зайнятосп, створення малого бiзнесу, створення европейського мехашзму надання студентських кредитiв тощо. Осктьки европейська стратегiя зайнятостi не змогла забезпечити ютотне скорочення молодiжного безробiття в низцi краТн, европейськ лiдери вирiшили створити спецфонд боротьби з молодiжним безробiттям. План боротьби з мiжнародним безробiттям в евросоюз^ запропонований в лютому 2013 року, передбачае видтення спецфонду 5 млрд. евро на боротьбу з молодiжним безробiттям в 2014-2020 роках. При цьому основы кошти мають бути спрямован на фiнансування програми стажувань, тренiнгiв та переквалiфiкацiТ [1].
Новим пщходом у боротьбi з молодiжним безробiттям в краТнах еС е програма «Молодiжна гарантя», мета якоТ е забезпечення молодих людей вком до 25 рокiв, навiть тих, ям не стоять на облку на бiржi працi, можливiстю отримати пропозици гщноТ роботи, впродовж 4 мюя^в пiсля закiнчення навчального закладу або втрати попередньоТ роботи.
Програма «Молодiжна гарантя» включае:
- профорiентацiю, планування кар'ери (спрямованi на виршення питань, якi пов'язанi з вибором професи, з професiйною квалiфiкацiею, а також з отриманням роботи в перехщний перюд мiж навчанням та початком трудовоТ дiяльностi);
- закiнчення KypciB з пщвищення квалiфiкацiТ (для молодi з незакшченою освiтою другого чи вищого ступеня, а також для молодо у якоТ досвiд не вщповщае потребам ринку працi);
- гарантовану осв^у (надання можливостi отримати гарантовану осв^у пiсля закiнчення основноТ загальноосв^ньоТ школи i працевлаштуватися);
- надання другоТ освiти;
- пiдвищення мобшьносп претендентiв;
- субсидiювання зароб^ноТ' плати, з метою компенсаци роботодавцевi вщсутносп досвiду роботи молодого працiвника;
- розвиток професшних навикiв дорослоТ молодi (програма пропонуе молодим людям у вiцi 20 - 29 рош, якi не мають вищоТ осв^и можливiсть здати професiйнi iспити та пройти професшне навчання) тощо.
Активна мiграцiя населення, яку вважають деяк науковi фахiвцi у цiй сферi одним iз негативних факторiв зближення з GC i створення фактично единого ринку пращ може призвести до зменшення со^альноТ' напруги у краТнi-донорi робочоТ сили. Крiм того, мiгранти часто повертаються до своеТ краТни, коли покращуеться економiчна ситуа^я, з новим досвiдом роботи та навичками.
Висновки. Отже, державна активна пол^ика у сферi зайнятостi розвинених краТн, враховуючи специфiку конкретно! соцiально-економiчноТ' ситуацiТ, передбачае розробку програм сприяння зайнятост населення.
У краТнах GC вiдбуваеться втiлення рiзноманiтних програм працевлаштування громадян, в тому числi молодо а саме:
- надання можливост для перемiщення студентiв у рiзнi краТни GC у пошуках роботи;
- передача досвщу молодим пра^вникам;
- пiдтримка молодих пiдприемцiв, дрiбного i середнього бiзнесу, який створюе робочi мiсця для молодi, зниження ризиюв за найм молодих пра^вниюв через повернення соцiального податку, доплату за подготовку собi змiни;
- надання податкових птьг та субсидш пiдприемствам, якi наймають молодь та створюють новi робочi мiсця у сферах нанотехнологш, бiомедицини, енергозбереження, екологи, аерокосмiчних дослiджень i т. ш.
Серед головних аспектiв сучасноТ пол^ики зайнятостi GC, на нашу думку, слщ видiлити такi:
- збтьшення чисельностi економiчно активного населення за рахунок залучення у сферу зайнятост молодо жiнок, громадян пенсiйного вку через вiдповiднi змiни законодавства у сферi трудових вiдносин, стимулювання гнучких форм зайнятост, запобiгання ^ендернш нерiвностi;
- стимулювання зайнятостi населення за рахунок зростання економiчноТ активностi молодо жiнок на ринку працi, створення сприятливих умов для оаб старших вкових груп i осiб з особливими потребами;
- пщвищення мобтьност робочоТ сили за рахунок впровадження сприятливоТ мiграцiйноТ полiтики та ТТ орiентацiТ на забезпечення свободи перемщень мiж краТнами GC.
Так, у краТнах GC проводиться активна полггика зайнятостi населення, iснують розвиненi Ыститути ринку працi, а також системи професшноТ' пiдготовки населення. Разом з тим мехаызми державного регулювання у сферi зайнятостi в рiзних краТнах GC мають своТ вiдмiнностi. Адапта^я ефективних механiзмiв регулювання зайнятостi населення до в^чизняних потреб надасть можливють не лише вплинути на зниження рiвня безробiття в УкраТ'ш, а й створить сприятливi умови для ефективного функцюнування та розвитку ринку прац в умовах евроштеграци.
Список використаних джерел
1. Аналтичний 3eim Науково-досл'дного iHcmumymy пращ i зайнятостi населення, КиУв - 2015 рк. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ndei.me.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id =203&Itemid=79.
2. Свропейська полтика i сощальне партнерство в €С / Н.Г.Д'денко, 1.Я.Тодоров, О. Р. Чугрна, О. К. Мхесва. - Д., 2012. - 152 с.
3. lнmернеm-сmорiнка Овростату. [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://eppsso.urostat.ec.europa.eu/.
4. Оф^йний сайт ОвропейськоУслужби зайнятостi EURES. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eures.
5. Перший етап модершзацп економки УкраУни: досв'д та проблеми/О.М.Алимов, О.1. Амоша та iн.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН УкраУни, КПУ. - Запор'1жжя, 2014. - 798 с.
6. Статистична iнформацiя «Ринок пращ' у 2016 рощ». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
References
1. Analytical report of the Research Institute of Labor and Employment, http://ndei.me.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=203&Itemid=79.
2. European politics and social partnership in the EU. /N. Didenko, I. Todorov, O.Chugrina, D., 2012. - 152 p.
3. Website Eurostat.: http://eppsso.urostat.ec.europa.eu/.
4. Official site of European employment services EURES. [Electronic resource]. -http://ec.europa.eu/eures.
5. The first stage of modernization of the economy of Ukraine: experience and problems. /A. Alimov, O. Amosha, etc.; for the floor. ed. V. Lyashenko; IEP NAN of Ukraine, KPU. - Zaporizhzhya, 2014. - 798 p.
6. Statistical information «(Labor market in 2016». : http://www.ukrstat.gov.ua/.
Kyiv-2015. : O. Mikheieva. -
Access mode:
ДАНI ПРО АВТОРА
Коваль Св^лана neTpiBHa, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економiки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди»
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коваль Светлана Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
DATA ABOUT THE AUTHOR
Koval' Svitlana Petrivna, Ph.D. in Economical Sciences, Docent of Chair of Economy SHEE «Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University named Grygoriy Skovoroda»
УДК 330.34 DOI: 10.5281/zenodo.1220675
ПИТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА КОНВЕРГЕНЦП РЕГЮН1В ЦЕНТРАЛЬНО-СХ1ДНО1 еВРОПИ
Войцех Коседовсм
Ключов'1 слова: Центральна i Схдна Овропа, регони, економiчне зростання, глобальна фнансова криза, конвергенщя, дивергенщя.
ВОПРОСЫ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РОСТА И КОНВЕРГЕНЦИИ РЕГИОНОВ ЦЕНТРАЛЬНО-ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ
Войцех Коседовски
В статье поднимаются вопросы процесса экономического роста Центрально-Восточной Европы на региональном уровне на протяжении 2008-2016 гг., с особым учетом условий, возникших в результате глобального финансового кризиса. Текст статьи делится на введение, основную часть, состоящую из трех частей, и выводы. Во введении указаны цель и объем исследования, описанного в статье. В первой части представлена региональная структура ЦВЕ; во второй - указаны результаты анализа динамики роста национальной и региональной экономики отдельных стран ЦВЕ на фоне ЕС; в третьей части приводятся результаты анализа процесса конвергенции/дивергенции по регионам NUTS 2. Статья завершается обобщающими выводами о влиянии глобального кризиса на региональное развитие, которые могут быть использованы в целях совершенствования региональной политики.
Ключевые слова: Центральная и Восточная Европа, регионы, экономический рост, глобальный финансовый кризис, конвергенция, дивергенция.
THE ISSUES OF ECONOMIC GROWTH AND CONVERGENCE OF CENTRAL AND EASTERN EUROPE REGIONS
Woyceh Kosedowski
In the article the issues of economic growth of Central and Eastern Europe (CEE) at the regional level during 2008-2016 are raised with special attention to the conditions resulting from the global financial crisis. The text of the article is divided into introduction, main part consisting of three parts and conclusions. The introduction contains the purpose and scope of study described in the article. The first part presents the regional structure of CEE; in the second part the results of growth dynamics analysis of the individual CEE countries national and regional economies on EU background are presented; in the third part the results of analysis of the convergence/divergence process across NUTS regions are presented. 2. The article ends with general conclusions about the impact of the global crisis on regional development, which can be used to improve regional policy.
Key words: Central and Eastern Europe, regions, economic growth, the global financial crisis, convergence, divergence.
Введение. Центрально-Восточная Европа (ЦВЕ)28 представляет собой специфический международный регион, отличающийся схожими условиями геополитического размещения, аналогичными природными и социально-культурными условиями, а также общим наследием нескольких десятилетий господства советской модели так называемого «реального социализма». Находясь «на Востоке по отношению к Западу и на Западе по отношению к Востоку», в зоне столкновения интересов двух мощных соседей - России и Германии, эта часть нашего континента приобрела особенности депрессивных регионов, а ее международная конкурентная позиция была и по-прежнему остается гораздо более слабой в сравнении с Западной Европой. Совсем недавно находящиеся здесь
28 Понятие Ценральной и Восточной Европы (ЦВЕ) определяется исследователями по-разному. Здесь оно подразумевает группу из 11 стран бывшего социалистического лагеря, вошедших в Европейский союз, а именно: принятые в ЕС 1-го мая 2004 г. Эстония, Литва, Латвия, Польша, Чехия, Словакия, Словения и Венгрия; вступившие в ЕС 1-го января 2007 г. Болгария и Румыния и вошедшая 1-го июля 2013 г. Хорватия. Эта группа часто сокращенно называется ЕС-11 или «новым» ЕС, в отличие от «старого» ЕС (ЕС-15), состоявшего из ранее вошедших в Евросоюз 15 западных стран.
© Войцех Коседовсм, 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
303
