CC BY
19
З 1999 року спостертаеться пiдвищення частки споживання сшейних господарств з 75,9 % у 1999 рощ до 79,7 % у 2000 рощ, та ввдповщно скоро-чення ваги заощаджень в грошових доходах пiсля сплати податкiв. У зв'язку iз значною девальвацiею гривнi в 1998 та 1999 роках ктотно зростають за-ощадження в iнших формах зокрема, придбання коштовностей, золотих зли-вюв, нерухомостi. Одночасно зменшуються витрати на кушвлю iноземноí ва-люти. При зниженш iнфляцií в 1999 рощ зросла частка приросту заощаджень населения у вкладах та придбання щнних паперiв з 5,2 % у 1998 рощ до 8,3 % у 1999 рощ, а при ц зростанш в 2000 рощ - зменшилась вага приросту вкла-дiв в банках та витрат на придбання щнних паперiв до 7 % грошових доходов сшейних господарств шсля сплати податкiв. Це в свою чергу, змшило сшв-вiдношения мiж витратами на прирiст вкладов в банках i на придбання щнних паперш та витратами на кушвлю iноземноí валюти: в 1999 рощ вони майже були однаковими (з незначною перевагою витрат на кушвлю шоземно!' валюти), а у 2000 рощ перевага була на користь приросту вкладав в банках та витрат на придбання щнних паперiв. Найвагомтими стали заощадження у ш-ших формах (коштовносп, золотi зливки, нерухомiсть).
Проведений аналiз формування доходов населення та 'х динамiки по-казуе, що заробiтна плата займае незначну частку грошових доходов пiсля сплати податюв, а низький ц рiвень не забезпечуе першочерговi потреби лю-дини. Для шдтримання ргвня життя держава змушена збшьшувати трансфер-тнi виплати. Проте i вони не виртують проблеми низького життевого рiвня. Сшейш господарства вдаються до пошуку додаткових джерел, якими нерiдко стають доходи в тшьовш економiцi. Що стосуеться використання грошових доходов, то в останш роки спостерiгаеться позитивна тенденция як зростання заощаджень населення, так i покращення 'х структури.
Лггература
1. Соколик М. Грошовi доходи та витрати населения Украши: тендещп та структура// Економiка Украши. - 1999, № 3. - С. 21
2. Екоиомпка Украши: десять роюв реформ./ За ред. З. Ватаманюка та С. Панчи-шина. - Львiв: ЛНУ ¡м. 1в. Франка, 2001. - 407.
3. Осташко Т.О. Структура доходiв сшьських домогосподарств Украши.// Еко-номжа i прогнозування. Науково-аналiтичний журнал. - 2001, № 1. - С. 123.
4. (Шиальио-екоиомпчие становище Украши за ичень-вересень 2001 року.// Статистика Украши. - 2001, №4. - С. 44.
5. Шумський В.М., Дiхтярьова В.В. Формування пенсшного фонду: реальнiсть потенцiйних джерел// Фшансова Украши. - 2001, №7. - С. 5.
УДК331.5(477) Доц. О.С. Ривак, канд. екон. наук -Ль^всыкий НУ
т. I. Франка
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Н1
З'ясовано тенденци розвитку ринку пращ в Укра'лш. Показана роль державного регулювання зайнятостi.
Ключовi слова: ринок працi, ргвень зайнятосп, piBeHb безробтя, ринок робо-чих мюць, коефiцieнт навантаження на одне вiльне робоче мiсце, попит на робочу силу, пропозищя робочо! сили, тривалiсть безробiття, приховане безробiття.
Doc. O.S. Ryvak - Ivan Franko NU of Lviv Peculiarities of labour market formation in Ukraine
The trends of the development of the job market in Ukraine have been cleared up. The role of state regulation in employment is shown.
Key words: the job market, level of employment, level of unemployment, factor of working load on one marking place demand for labors force, supply of labors force, duration of unemployment hidden unemployment.
На сучасному етапД ринкових перетворень в УкраЫ чинник пращ на-бувае виняткового значения. Його використання на мДкро-рДвнД визначае ефе-ктивнДсть функщонування шдприемства, його конкурентн можливосп i пер-спективи подальшого розвитку. На макрорiвнi праця е чинником суспiльного прогресу, який все бiльшою мiрою залежить вДд творчих здiбностей ДндивД-дiв, спрямованих на забезпечення соцiально-економiчного зростання. В обох випадках реалДзаця мети вимагае виважено! полiтики на ринку пращ.
Теоретичне обгрунтування полiтики ринку пращ передбачае дослД-дження його внутрДшньо1 структури, з'ясування тенденцiй його розвитку та функщонування на рiзних етапах становлення ринково! економiки, розробки рекомендащй по цДлеспрямованому управлiнню його окремими сегментами. Тому важливо з'ясувати сутшсть ринку працi, його основнi чинники, рДвнова-гу на ринку пращ та явище безробiття.
Актуальнiсть вивчення цих проблем полягае в тому, що сощально-економiчнi реформування в УкраМ за минул роки призвели до суттевих змДн у структурД зайиятостi населення. За 1990-2000 рр. чисельшсть зайнято-го населення скоротилося на 16,2 % [3].
Отже, основна тенденщя за попередш роки - скорочення чисельностД зайнятих у галузях економДки. За ощнками цей показник протягом 1999 року зменшився на 0,5 млн. чол., протягом 2000 року - на 0,5 млн. чол. ВивДльнен-ня зайнятих спостерДгаеться переважно з виробничих галузей. Зокрема, на шдприемствах промисловостД, сДльського, лДсового та рибного господарства, транспорту та зв'язку за минулий рДк вибули вДд 20,4 % до 35,1 % пращвникДв галузД, а прийнято, вДдповДдно, вДд 14,8 % до 25,3 % осДб. У будавнищга, тор-гДвлД, громадському харчуваннД, матерДально-техшчному забезпеченнД, збутД та заготДвлях, виробничих видах побутового обслуговування населення обДг робочо! сили був ще бДльшим: прийнято на роботу 20,8-31,9 % замДсть вДдпо-вДдно 26,0-42,3 % пращвникДв, якД вибули.
Скорочення зайнятостД спостерДгаеться майже в усДх галузях економДки. ПорДвняно з 1999 р. кДлькДсть зайнятих в галузях економДки скоротилась на 726,3 тис. осДб. Зростання було характерним тальки для сДльського (включаючи зайнятих у особистому шдсобному сДльському господарствД) (на 0,1 %), лДсо-вого господарства (15,2 %), шформацшно-обчислювального обслуговування (9,1 %), апарату оргашв державного та господарського управлшня, оргатв управлшня кооперативних та громадських оргатзащй (5,2 %) [2].
Пiд впливом змiн у структурi економжи, реформувань i соцiальноí полiтики впродовж остантх рокiв проходило зростання чисельност населения, що шукае роботу через державний ринок пращ.
Чисельнкть зареестрованих безробиних на кiиець 1995 року станови-ла 126,9 тис. чол., 1998 року - 1003,2 тис. чол., 1999 року - 1174,5 тис. чол., 2000 року - 1155,2 тис. чол., на 1 счня 2002 року - 1008,1 тис. чол. [4]. В щ-лому стан зареестрованого ринку пращ за попередт роки характеризувався збшьшенням обсяпв зареестрованого безробитя на тлi зниження попиту на робочу силу. Рiвень зареестрованого безробитя у 1995 рощ становив 2,3 % до кшькоста всього працездатного населення у працездатному вшд, у 1998 роцi -3,7 %, у 1999 рощ - 4,3 %, у 2000 рощ - 4,2 % [3].
Розглядаючи проблему безробитя, треба зазначити, що ршень офщй-но зареестрованих безробггних не сшвпадае з фактичним через iснувания прихованого безробiття. Особливктю украшського ринку прайд е те, що при-ховане безробiття в такш формi властиве пiдприемствам фактично всiх форм власностi.
При скороченш обсяпв виробництва пiдприемства i дос продовжу-ють утримувати надлишкову робочу силу, надаючи робггникам довгостроко-вi вiдпустки та скорочуючи робочий тиждень. За розрахунками приховане безробiття в УкраМ сягае 40 % вщ чисельностi зайнятих у народному госпо-дарствi, тодi як загальний рiвень безробiття становить 4,2 %.
Все це стосуеться тальки видимо1 форми неповно1 зайиятостi. Що ж до 11 реального рiвия, то тут можна застосувати методику, яка спираеться на сmввiдношенш темпiв спаду обсяпв виробництва та зайнятоста. Для краш центрально1 i сх1дно1' бвропи з 1х соцiально-психологiчними, полiтичними та економiчними особливостями характерне двократне перевищення темшв спаду обсягiв виробництва над темпами зменшення зайиятостi. Так, скажiмо, спад виробництва в УкраЫ на 54 % (за ВВП) протягом 1992-1995 рр. об'ек-тивно зумовлюе скорочення потреби в робочiй силi на 27 %, тодi як фактично чисельнкть зайнятих за цей перюд знизилась тальки на 13,6 %. Таке становище iз зайнятктю та спiввiдношениям мiж прихованою та ввдкритою формами безробiття не е ознакою переходу економжи до ринкових вiдносин. На-впаки, воно свдаить, що мiж цими явищами зв'язок зумовлений iншими причинами, насамперед, низькою захисною спроможнiстю держави.
Ринок пращ формуеться як оргашчна ланка ринково1 економiки. Вiн може ефективно функцiоиувати тiльки у взаемозв'язку з шшими ринками -товарiв, послуг, цiнних паперiв, фiнансових ресурав, житла i чутливо реагуе на ситуацда, що склалася в сусшльств!
Ринок працi - це соцiально-економiчна система, окремими складови-ми (шдсистемами) яко1 виступають ринок робочо1 сили i ринок робочих мiсць. Негнучккть ринку працi, де завжди мае мкце i структурна неввдповвд-нкть попиту i пропозицií, виражаеться у виникненш безробiття.
В УкраМ тривалий час швидко зростав розрив мiж сукупним попитом та сукупною пропозищею на ринку працi. Це призводить до зростання наван-таження на одне вшьне робоче мiсце (вщношення чисельностi незайнятих
громадян, що стоять на облiку в службi зайнятост1, до кiлькостi зареестрова-них вакансiй), про що свщчать данi табл. 1 [3].
Табл. 1. Попит та протпиц 'т робочоЧ сили в УкраШ
Показник 1997 1998 1999 2000 2001
Потреба в пращвниках, тис. чол. 35,2 34,8 34,6 50,7 68,2
Кшьюсть незайнятого насе-лення, тис. чол. 392,3 677,9 1039,3 1204,6 1188,0
Коефiцieнт навантаження, чол. 11 20 30 24 17
1з табл. 1 видно, що коли на 1 ачня 1997 року коефщкнт навантажен-ня становив 11 чол., то на 1 счня 1998 року - 20 чол., 1999 року - 30 чол. За останш два роки з'явилася тенденция до зростання попиту на робочу силу. Так, за шформащею Державного комтту статистики Украши у вереснi 2001 року кшьккть вшьних робочих мiсцъ та вакантних посад поршняно з початком року зросла в 1,7 рази i становила на початок вересня 2001 року 117,7 тис. Зростання кшькосп вшьних робочих мiсцъ (вакансш) при скороченнi чи-сельносп незайнятих громадян за останнi 12 мкящв послабило напруженiстъ на ринку пращ. Коефщкнт навантаження зменшився у ачш 2000 року до 24 та до 17 - у ачш 2001 року [1], а за 9 мкящв 2001 року цей показник склав 9 оаб. За професшними групами на одне вшьне робоче мiсце на 1 ачня 2001 року для законодавщв, вищих державних службовцiв та керiвникiв становило 19 чол., професiоналiв - 15 чол., фахшщв - 24 чол., техшчних службовщв -76 чол., робинитв сфери обслуговування i торгiвлi - 42 чол., квалiфiкованих робинитв сiлъсъкого та лiсового господарств, риборозведення та рибалъства - 44 чол., квалiфiкованих робiтникiв з iнструментом - 8 чол., операторiв та складальнитв устаткування i машин - 14 чол., найпростших професiй - 39 чол.
Стосовно окремих регiонiв ситуац1я ще набагато складнiша: станом на кшець 2000 року навантаження на вшьш робочi мiсця становило 91 чол. - у Ршненськш, 87 чол. - Терношльськш, 79 чол. - Житомирськш, 74 чол. -Львшськш, 58 чол. - Закарпатськш, 56 чол. - Чернiвецъкiй, 55 чол. - Волин-сък1й областях, тодi коли у м. Севастополi - 1 чол., м. Киевi - 2 чол.
Важливим показником, що характеризуе ситуацiю на ринку пращ, е тривалкть безробiття. За останш п'ятъ ротв середня тривалкть перiоду без-робiття зросла з 6 до 11 мкящв. Найпрша ситуащя е у Лъвiвсъкiй обласп, де тривалiстъ безробiття становила 16 мкящв, 1вано-Франювськш - 14 мкящв, Сумськш та Тернопiлъсъкiй - по 13 мкящв. Внаслщок довготривалого без-робiття як1стъ робочо!' сили ктотно знижуеться [1].
Оцiнка сучасного стану ринку пращ та прогнози щодо очiкуваних те-нденцiй його розвитку дають пiдставу зробити висновок про те, що на дано-му еташ увага повинна бути зосереджена на чинниках, що сприяють ввднов-ленню виробництва та залученню контингенту незайнятого населення.
Для подолання негативних явищ у сферi зайнятостi як на державному, так i регiоналъному рiвнях передбачаеться:
• удосконалення законодавчо! та нормативно!' бази з питань зайнятостi населенна;
• проведения збалансовано! швестицшно! та податково! полiтики, що стиму-люватиме бшьш повне використання наявних робочих мюць, розвиток малих пiдприeмств, капiталовкладення в галузi народного господарства;
• запровадження системи стимулювання розвитку падприемнищ-ва, малого та середнього бiзнесу, шдивщуально! трудово! дiяльностi, особливо на терито-ршх прiоритетного розвитку;
• розроблення спещальних програм стабiлiзацií економiки для репошв з висо-ким рiвнем безробигя, з видiленням пiд них тльгових державних замовлень i кредитiв тдприемствам за умови збiльшення кiлькостi робочих мюць;
• здiйснення комплексу невщкладних заходiв щодо працевлаштування вившь-нено! робочо! сили в процесi реструктуризацп пiдприeмств, перепiдготовки вивiльнених працiвникiв, набуття ними сумiжних професiй;
• реформування системи призначення i виплати допомоги по безробитю, розроблення заходiв, що сприяли б активному пошуку роботи, участi у громад-ських роботах i професiйнiй перепiдготовцi, скорочення термiну безробiття;
• подальший розвиток системи професшного навчання i перенавчання пращв-никiв вiдповiдно до потреб ринку пращ, особливо пращвниюв з вищою освi-тою;
• розширення масштабiв громадських робiт, органiзацiя !х проведення та фь нансування з урахуванням якiсного складу безробiтних i сощально-економiчних потреб регiонiв;
• розроблення та впровадження механiзму стимулювання створення робочих мiсць для окремих категорш громадян, якi не здатнi на рiвних умовах конку-рувати на ринку пращ;
• здшснення заходiв щодо полiпшення соцiального захисту пращвниюв, яю працюють у режимi неповного робочого дня (тижня) або перебування у ви-мушених вiдпустках без збереження заробино! плати у зв'язку з тимчасовим зупиненням виробництва, матерiальноí пiдтримки частково безробiтних;
• регулювання мiграцiйних потокiв i обсягiв трудово! мцраци, захист прав та штереав громадян Укра!ни за кордоном;
• забезпечення розвитку матерiально-технiчно! бази державно! служби зайня-тостi, створення умов для Г! повноцшно! роботи в умовах значного шдви-щення напруженоси на ринку працi;
• завершення створення iнформацiйно-довiдково! системи ринку пращ;
• законодавче визначення джерел формування державного фонду сприяння за-йнятоси населення та здiйснення заходiв щодо вдосконалення управлiння фондом;
• зосередження зусиль центральних i мiсцевих органiв виконавчо! влади на виконаннi заходiв, спрямованих на покращення ситуацГ! у сферi зайнятостi. Важливу роль у полиищ зайиятостi в умовах соцiально орiентованоí
ринково1 економiки вiдiграють активнi форми регулювання зайнятосп. В останнi роки ця форма регулювання все ширше використовуеться i в Украíнi. Так, за сприянням державно1 служби зайнятосп у 2000 роцi було працевлаш-товано 597,0 тис. осiб, що на 27,7 % бшьше, шж за 1999 рiк. Структура пра-цевлаштованих за соцiально-демографiчними характеристиками була такою: 60,5 % - особи, яю мали статус безробiтних, 47,2 % - жшки, 39,2 % - молодь у вщ до 28 роюв, 16,3 % - особи, яи не могли на рiвних умовах конкурувати на ринку пращ. Серед працевлаштованих кожен другий (57,9 %) отримав ро-
боче мкце, майже кожен четвертий (23,5 %) - посаду службовця, решта - роботу, що не потребуе спецiалъноí пiдготовки.
У зменшенш напруження на ринку працi неабияку роль вiдiграе система шдготовки та перепiдготовки незайнятого населения. З метою отриман-ня ново1 професп або спецiалъностi державними службами зайнятосп було спрямовано на професiйне навчання упродовж 2000 року 102,4 тис. оаб, що на 14,1 % бшьше, нiж за 1999 рк. Водночас закiичили навчання у зазначено-му перiодi 89,3 тис. оаб, серед яких переважна бiлъшiстъ (61,2 %) пройшли перепiдготовку, кожен четвертий (25,4 %) здобули професiю вперше, а кожен сьомий (13,4 %) шдвищував свою квалiфiкацiю. Одним iз напрямiв дкльнос-тi служби зайнятосп по зниженню напруги на ринку пращ е оргашзацк гро-мадських робiт. На таких роботах у 2000 рощ працювало 353,0 тис. оаб, що на 41,4 % бшьше, шж за вiдповiдний перюд минулого року. В середньому одним зайнятим на таких роботах вщпрацьовано 13,7 людино-дня (за означений перюд 1999 року - 14,5 людино-дшв). При цьому кожен третш (31,1 %) був задкний у сшьському господарствi. На органiзацiю та проведення гро-мадських робiт було витрачено в 1,8 рази бшьше кошпв, нiж у 1999 рощ.
З державного фонду сприяння зайнятосп населення за сiченъ-груденъ 2000 року було витрачено 412,4 млн. грн. Проти 335,5 млн. грн. за 1999 рк. Середнъомiсячний розмiр допомоги в розрахунку на одного безробггного за 2000 рк становив 53,73 грн. [2].
В умовах сучасно1 Украши основними завданнями державного регу-лювання ринку працi е:
• вжиття заходiв щодо реформування ринку пращ;
• створення сприятливих умов для забезпечення продуктивно!' вiльнообраноí зайнятоси;
• державна пiдтримка високо! мобшьноси робочо! сили;
• запобiгання масовому безробитю, яке виникае внаслiдок структурних змш в економiцi;
• розроблення конкретних заходiв щодо соцiального захисту пращвниюв при банкрутствi пiдприемств;
• сприяння сощальному захисту неконкурентноспроможних верств населення;
• запобiгання перетворення безробтя на довгострокове, застiйне, сприяння швидкому працевлаштуванню безробiтних громадян.
Без активно1 полiтики держави, спрямовано1 на регулювання зайнято-стi, неможливо побудувати ефективну нацiоналъиу економiку i забезпечити високий рiвень життя народу Укра1ни.
Лггература
1. Ккоиом1чиа активнiсть населення у 2000 рощ: Стат. збiрник/ Державний комiтет статистики Украхии. - Кив, 2001.
2. Праця в Укра'М: Стат. збiрник/Державний комiтет статистики в Украхш. - Кихв,
2001.
3. Статистичний щорiчник Украхни за 2000 рж. - К.: Технжа, 2001.
4. Урядовий кур'ер. - 2002. - 24 счня.
