CC BY
16
Як вище було сказано, лiсовi ресурси, вщповщно до ст. 39 Закону №1264-ХП (2) належать до природних ресурЫв загальнодержавного значення. Згiдно з п.6 Указу № 727/98 (7) визначено, що суб'ект малого шдприемництва, який сплачуе единий податок, не е платником збору за спецiальне використання природних ресурсiв. Таким чином, суб'екти шдприемницько! дiяльностi, якi ма-ють статус платника единого податку, взагалi не сплачують збору за спещ-альне використання природних ресуршв. Таку пiльгу для единоподатникiв вважаемо недоцшьною, яку потрiбно у законодавчому порядку скасувати.
Лггература
1. Люовий кодекс Украши. Кодекс Украши про надра: Офщшне видання. - К.: Парла-ментське вид-во, 2004. - 78 с.
2. Закон Украши, № 1264-ХП - вщ 25.06.91 р. "Про охорону навколишнього природного середовища" (з1 змшами та доповненнями).
3. Закон Украши, № 1251-Х11 - вщ 25.06.91 р. "Про систему оподаткування" (у редакцп Закону Украши вщ 18.02.97 р., № 77/97-ВР, з1 змшами та доповненнями).
4. Закон Украши, № 12б4-ХП - вщ 25.06.91 р. "Про охорону навколишнього природного середовища" (з1 змшами та доповненнями).
5. Закон Украши, № 2515-111 - вщ 07.06.2001 р. "Про внесення змш до деяких законо-давчих акпв Украши".
6. Закон Украши, № 3293-Х11 - вщ 17.06.93 р. "Про доповнення Декрету Кабшету Мь шстр1в Украши "Про мюцев1 податки 1 збори".
7. Указ Президента Украши, № 727/98 - вщ 03.07.98 р. "Про спрощену систему оподаткування, облшу та зв^носп суб'екпв малого пщприемництва" (у редакцп Указу Президента Украши вщ 28.06.99 р., № 746/99, з1 змшами та доповненнями).
8. Декрет Кабшету М1шстр1в Украши, № 56-93 - вщ 20.05.93 р. "Про мюцев1 податки 1 збори" (з1 змшами та доповненнями).
УДК331.522 Доц. 1.Б. БЫьський, канд. екон. наук -Льв1вський ДАУ
ОЦ1НКА ЗАЙНЯТОСТ1 ТА БЕЗРОБ1ТТЯ С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНИЯ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Негативнi змiни у зайнятостi сшьського населения призводять до сощально'1' напруженосп i до руйнування трудового потенщалу села. Внаслiдок цього, зменши-лась загальна кшьюсть сiльського i, вщповщно, працездатного населення. Виходячи i3 соцiально-економiчноi ситуаци, що у Львiвськiй област породжена спадом вироб-ництва i вiдсутнiстю робочих мiсць, значна частина працездатного населення не мае можливосп працевлаштуватись i щороку цей показник зростае.
Ключов1 слова: безробiття, зайнятють, робоча сила, ринок працi.
Assoc. prof. I.B. Bil's'ky -L'vivstate agrarian university
An estimation of employment and unemployment of rural population is in the L'viv area
Negative changes in employment of agricultural population lead to social intensity and to destruction of labour potential of village. The total rural decreases and accordingly the quantity of the population of able-bodied age decreases. Proceeding from a social and economic situation which has developed in the Lvov area, and it is slump in production and absence of workplaces, a significant part of able-bodied population and in the further has no opportunity will found a job and annually.
Keywords: unemployment, employment, labour force, labour market.
142
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий тсиик, 2007, вип. 17.8
Постановка проблеми. Створення цившзованого ринку пращ i забезпе-чення ефективно! полпики зайнятостi на селi - одне з основних питань, як не-обхiдно розглядати в проблематицi соцiально-економiчного розвитку краши. Негативнi змiни у зайнятосп сiльського населення дедалi поглиблюються, набу-вають стихiйного i нерегульованого характеру, призводять до сощально! напру-женосп i, зрештою, до руйнування трудового потенцiалу села. Водночас безро-бiття на селi е одним iз головних чинникiв, що гальмують проведення аграрних перетворень, оскшьки ефектившсть реформування сiльського господарства значною мiрою залежить вiд покращання використання його трудового потенщ-алу. Завдання побудови конкурентоспроможно! економiки в Укршт зумовлю-ють пiдвищену увагу до проблеми ефективного використання та вдаворення економiчних ресурсiв, одним з яких е трудовий потенцiал. Оцiнка його використання набувае особливого значення в умовах за^плення ринково! економiки, через те, що його стан i розвиток в умовах глобальних трансформацш та мiжна-родно! конкуренци дедалi бiльше визначатиме конкурентнi позици нашо! дер-жави, l'i можливостi у засвоенш iнновацiйного шляху розвитку.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Проблема ощнки економiч-но! зайнятостi населення, сшьського безробiття достатньо вивчалася такими на-уковими працiвниками, як М.П. Полiшук, К.1. Якуба, В.В. Юрчишин, 1.Х. Сте-паненко, А.Б. Сосюев, В.В. Онiкiенко, I. Маслова, В.Ф. Машенков, Е.М. Лiба-нова, B.I. Лишешенко, Г.1. Купалова, Ю.М. Краснов, В.С. Дiесперов, 1.Г. Голяка, М.Х. Вдовиченко, О.А. Бугуцький, I.K. Бондар, Д.П. Богиня, C.I. Бондур та iн. Однак необхiднiсть продовження дослiдження цих питань виникла внасль док проведення аграрних реформ у кра'ш, створення ринкового середовища, ускладнення вимог до ринку працi.
Низька заробпна плата, важке фiнансове становище селянина спону-кають його або до зайнятосп задля трудового стажу i можливостi користува-тись майном сшьськогосподарського пiдприемства, або до вщчайдушного кроку - звiльнення, тобто присвоення собi статусу безробiтного, що е одшею з найважливiших проблем. Основна причина цього явища - спад виробниц-тва, що спричинило скорочення зайнятосп. Приховане безробiття означае чи-сельнiсть працiвникiв, якi стали непотрiбними iз спадом виробництва чи структурними змшами на виробництвах [4, с. 46]. Приховане безробптя практично неможливо регулювати, тим самим воно спричиняе неконтрольо-ване падшня реально! заробпно! плати працiвникiв.
Постановка завдання. Основним завданням ще! статтi е аналiз ре-зультатiв дослiджень можливостей формування високо! економiчноl актив-ностi сшьського населення та шдвищення рiвня його зайнятосп, а також вис-впленш результатiв пiдсумкiв проведеного вiдповiдного сощолопчного дос-лiдження серед сiльського населення область
Виклад основного матерiалу. Змши якi вiдбуваються в галузевiй структурi зайнятостi протягом останнiх рокiв е свщченням тих реформацiй якi вщбуваються в аграрнiй економiцi. Насамперед трансформування сшьсь-когосподарських пiдприемств у новi органiзацiйно-виробничi структури ринкового типу. Потрiбно вiдзначити, що зайнятiсть робочо! сили в аграрному
4. Економжа, планування i управлiння галузi
143
секторi економжи е невщ'емною умовою для визначення мюця робочо! сили в загальному процесi ринкових перетворень. Встановлення сшввщношення мiж наявною робочою силою i можливiстю И працевлаштування i е ^ею основою на якш базуеться формування ринку робочо! сили [2, с. 166].
Проведет дослщження вказують на те, що порiвняно iз загальним ре-сурсним потенщалом економiчно активне сiльське населення як у кшьюсно-му, так i у якiсному визначеннi скорочуеться. Зменшуеться загальна кiлькiсть сiльського населення, i вiдповiдно зменшуеться кiлькiсть населення працез-датного вiку, тобто спостерiгаеться синхрошзащя мiж загальною 11 часткою та ^ею 11 частиною, яка може бути задiяна у процесi сшьськогосподарського виробництва [1, с. 128].
Виходячи iз соцiально-економiчно! ситуацн що склалася в Львiвськiй областi, яка характеризувалась спадом виробництва та вiдсутнiстю робочих мюць в минулому, значна частина працездатного населення дальше не мае можливост працевлаштуватись i щороку цей показник зменшуеться. Тшьки, порiвнюючи з 2003 роком, кшьюсть зайнятого населення в 2006 р. скороти-лось на 19,2 %, з 227,9 тис. до 188,8 тис. ошб, що становить 70,2 % вщ працездатного населення економiчно активного вжу (табл. 1).
Табл. 1. Ктьшсть зайнятого населення за видами економiчно'i дiяльностiу
Львiвськiй областi
Показник 2003 р. 20< 04 р. 20( 05 р. 2006 р.
всього у т.ч. наймат пращв-ники всьо-го у т.ч. наймат пращв-ники всього у т.ч. наймат пращв-ники всього у т. ч. наймат пращв-ники
Всього зайнято 1069,4 737,2 1057,0 724,9 1064,6 723,1 1070,1 744,6
Сшьське госп-во 227,9 48,6 216,3 42,2 212,9 37,1 188,8 36,7
Промисловшть 190,7 182,3 182,3 176,5 181,8 174,8 180,9 171,7
Буд1вництво 57,3 37,8 37,8 38,3 63,6 39,3 64,8 42,9
Основна причина зниження юлькост зайнятого населення це, вщсут-шсть постшного та недостатнього рiвня матерiального забезпечення у фор-муваннi резерву робочо! сили та виникнення безробiття породженого структурною перебудовою економжи. Зпдно зi статистичними даними, у сшьсьюй мiсцевостi тiльки 9,1 % населення зареестроваш як безробiтнi, хоча по-сут цей показник е значно вищим. Варто вiдзначити, що в сшьському господар-ствi Львiвщини майже половина населення зайнята в особистому шдсобному господарств^ тобто самозайнятостi, що пояснюеться зменшенням попиту на робочу силу в колективному секторi через його реформування i занепад.
Якщо додати до цього ще кшьюсть населення, яка належить до кате-гори тимчасово безробiтних та незайнятих у сферi аграрного виробництва (23,5 % працездатного населення), то цей показник буде значно вищим. Цей показник характеризуе регюнальний рiвень безробггтя або тимчасово втраче-ною населенням роботу.
Особливо високий рiвень безробiття серед молодi у вiцi 20-24 роки. Саме цей перюд у молодо! людини формуеться вщповщний уклад життя, виз-начаються життевi цiнностi, закладаються основи майбутнiх сiмейних вщно-
144
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.8
син. Тому неможливють знайти роботу через и вщсутшсть або через низький рiвень оплати працi спонукае молодь тривалий час шукати певнi пропозицп на ринку працi. У розрiзi окремих вiкових груп найменша кшьюсть безробгг-них зареестрована у категорп працездатного населення, яке охоплюе найбшьш продуктивний перiод 1х життя, тобто 40-50 роюв.
У сiльськiй мюцевост найбiльшу питому вагу щодо загально! чисель-ностi безробiтних становлять особи, яю втратили роботу внаслiдок реформу-вання пiдприемств та 1х банкрутства - 47,6 %, а також звшьнеш за власним бажанням - 19.7 % [3, с. 249].
Середня тривалють вимушеного безробiття на ринку пращ коливаеться у межах вщ одного до трьох роюв. За цей перюд на ринку пращ формуеться вщ-повiдна виробнича ситуацiя, яка приводить до створення нових робочих мюць i працевлаштування населення. Так, у 2006 р. у таких районах як Камянко-Бусь-кий, Жовювський i Буський близько 18 % безробггних, яю були зареестроваш в центрi зайнятостi населення, було працевлаштовано протягом року, в прських районах област (Сколiвський, Турювський, Старосамбiрський) зниження рiвня безробiття вщбулось шляхом передачi селянам землi у приватну власнiсть. Таким чином селяни стали власниками землi i самопрацевлаштувалися.
Оцiнка стану безробiття в аграрному сектор^ яке виникло внаслщок еконо-м!чно! ситуаци характеризуеться як позитивним, так i негативним явищем. Це по-яснюеться тим, що при обмежент кiлькостi робочих мюць бшьш активно i ефек-тивно використовуеться сама праця. З шшого боку, втрата роботи в сшьському господарствi негативно позначиться на вс сторони дiяльностi селянина [5, с. 76].
Висновки. Економiчна ситуащя яка склалась в аграрному секторi еко-номiки призвела до зниження темтв сiльськогосподарського виробництва, що призвело насамперед до скорочення робочих мюць.
У процес розвитку аграрно! економжи врахування таких чинникiв як мотиващя працi, пiдвищення рiвня оплати пращ та вщповщно i цiни робочо! сили повинно стабiлiзувати ринок пращ, знизити безроб^я, збiльшити попит i пропозицiю робочих мiсць на ринку.
Покращення використання трудових ресурЫв та зниження рiвня без-роб^я в аграрному секторi економiки залежить вiд врахування ряду чинни-юв. Насамперед формування i функцiонування дiевого механiзму, який би сприяв розвитку цього процесу в умовах ринкового господарства. Дiя цього мехашзму повинна насамперед опиратись на соцiально-економiчнi i оргашза-цiйнi засади, якi е головними у виршенш проблеми зайнятост i перерозподь лу трудових ресурЫв на селi, а вiдтак i зменшення рiвня безробiття.
Л1тература
1. Буряк П.Ю., Карп1нський Б.А. Економша пращ та сощально трудов1 вщносини. -К.: Центр навч. лгг-ри, 2004. - Гл.3.
2. Лкогор Л.С. Формування ринку пращ в Укра1ш. - К.: 1н-т екон. НАНУ, 2003. - 296 с.
3. Статистичний щор1чник Льв1всько'1 обласп за 2006 рш. Головне управлшня статистики у Льв1вськш область - Льв1в: ЛОУС, 2006. - 341 с.
4. Махсма М.Б. Економка пращ та сощально трудов! вщносини. - К.: Атака, 2005. - 304 с.
5. Трудовий потенщал села/ Укр. акад. Держ. Управлшня при Президентов1 Украши. -К., 2003. - 73 с. _
4. Економжа, планування 1 управлшня галуз1
145
