Стратегічні пріоритети відновлення та розвитку трудового потенціалу сільських територій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 331.522.4(1-22)-048.38:005.21

СТРАТЕГ1ЧН1 ПРЮРИТЕТИ В1ДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СГЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й

П.П. Гаврилко1

Наведено основш засоби забезпечення продуктивно! зайнятостi сшьського населения. Запропоновано й обгрунтовано заходи щодо ре^зацп державно! пол^ики зайня-тостi на територiальному рiвнi. Окреслено основнi напрямки загально! стратеги державно! полешки регулювання зайнятост сiльського населення, зокрема: через ре^за-цiю державно! полiтшки, спрямовано! на актишзацвд платоспроможного попиту (рефор-мування полiтшки доходiв та системи !х оподаткування); шляхом впливу за допомогою економiчних важелiв на активiзацiю ресурсного потенщалу суб'eктiв сiльсько! економь ки (швестицшна, податкова та кредитна шштика).

Ключовi слова: сiльськi територп, трудовий потенцiал, зайнятiсть, державна пол™-ка зайнятои!, ефектшвнiсть працi, ринок пращ, трудова м^ащя, пiдприeмншцька дiяль-шсть.

Постановка проблеми. Особливостi сучасного етапу аграрно1 реформи зу-мовлюють нагальну потребу iстотноí трансформацií державно!' полиики зайня-тосп сiльського населення. Сьогодш, на жаль, вiдсутнiсть позитивних змш у напрямi скорочення обсягiв сшьського безробитя значною мiрою зумовлена низьким рiвнем законодавчого забезпечення регулювання зайнятосп сiльського населення, що серйозно гальмуе розроблення адекватних механiзмiв державно!' политики зайнятостi у програмних документах уряду, яш передбачали б комплекс заходiв зi створення iнфраструктури сшьського ринку пращ, системи фь нансового та оргашзащйного забезпечення реалiзацií активних заход1в на ньому.

Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Питання соцiально-економiч-ного розвитку сiльських територiй висвилено у працях вiтчизняних науковщв: П. Березiвського, О. Бiттера, Д. Богиш, О. Бугуцького, I. Гнибiденка, О. Гуд-зинського, М. Долiшнього, О. Ермакова, С. Злупка, О. Котлера, В. Лагодieнка, Е. Лiбановоí, В. ОнЫенка, О. Онищенка, П. Саблука, У. Садово', I. Топiхи, Г. Черевка та ш.

Науковi надбання зазначених учених е надзвичайно актуальними для вирь шення проблемних питань сьогодення, пов'язаних з розвитком сшьських тери-торiй, е базисом подальших дослiджень з огляду на динамiчнiсть сощально-еко-номiчних процесiв в нащональному господарствi загалом й аграрному секторi зокрема. Водночас потребують належно! уваги також i теоретичнi та практичш розробки з проблем розвитку сшьських територш, насамперед його трудового потенщалу.

Мета роботи - шляхи ввдтворення та ефективне використання трудового потенщалу сшьських територш.

Виклад основного матерiалу. Активiзацiя перетворень на селi значною мiрою залежить вiд реалiзацií соцiально-економiчних програм, вiд результативного функщонування суб'ектiв господарювання рiзного цiльового призначення,

1 директор, проф. П.П. Гаврилко, канд. екон. наук - Ужгородський торговельно-економiчний шстигут Ки1всько-го нацюнального торговельно-економтного унгверситету

використання наявних природних ресурав, природоохоронно1 дшльносп, еко-логií тощо.

Основними засобами забезпечення продуктивно!' зайнятостi сiльського населения повинш бути: утвердження статусу селянина як реального власника та господаря на землц запровадження спрощеного порядку реестрацп та звiтностi суб'ектш господарювання в аграрному секторц розмежування шдсобно!' та шд-приемницько!' форм господарювання сшьських амей, сприяння перетворенню особистих пiдсобних господарств на господарства товарного типу; шдтримка розвитку особистих шдсобнпх господарств як форми самозайиятостi сшьського населення; залучення приватного сектору у сшьськш мiсцевостi до рекре-ацшно-туристичного пiдприeмництва та пiдсобноí дiяльностi у сферi туризму (сiльського зеленого туризму); регулювання трудово!' мiграцií сiльського насе-лення, спрямування й з трудонадлишкових регiонiв до депресивних сiльських територш; запровадження системи професiйного навчання i перепiдготовки не-зайнятих працею сшьських жителiв; надання державно! пiдтримки розвитку ^бного i середнього пiдприeмництва на селц створення спецiального фонду шдтримки пiдприeмницькоí дiяльностi на селi молодих с1мей; розвитку та шд-тримки дiяльностi кредитних стлок; полiпшения умов реагоацп селянами про-дукцií особистих господарств [5].

У концепцп загальнодержавно1 цiльовоí соцiальноí програми "Збереження i розвиток трудового потенциалу Украши на 2008-2017 роки" [4] зазначено, що "основною метою державно1 полггики розвитку трудового потенцiалу е створення правових, економiчних, соцiальних i органiзацiйних засад щодо його збереження, вдаворення та розвитку", спрямованих на створення умов для:

• покращення природно'1 бази формування робочо!' сили;

• отримання середньо!' освiти, професшно-техшчно!' та вищо!' освгш, пiдготовки кадрiв, безперервного навчання;

• забезпечення зростання продуктивно!' зайнятостi;

• покращення умов охорони пращ, зниження ризику втрати здоров'я i життя пра-цюючих на виробництвi;

• забезпечення пдного рiвня соцiального захисту працюючого i непрацюючого населення;

• посилення ввдтворювально!', стимулятивно!' та регулятивно!' функцш заробпно!' плати та забезпечення зростання реальних доходiв населення;

• забезпечення захисту прав i гарантiй працюючих у сферi соцiально-трудових вiдносин;

• створення ефективно!' мкрацшно!' полiтики.

Державна активна полиика зайнятостi передбачае розроблення програм сприяння зайиятостi. Цi програми повинш охоплювати як окремi категорц населення, передуем маргiнальнi групи (молодь, жiнок, iнвалiдiв), так i специфiчнi випадки загрози безробiття, зумовлеш економiчною або iншими ситуациями (демографiчним, полiтичним, стихшним лихом тощо).

Державш й територiальнi програми зайиятостi населення повинш бути спрямоваш на:

• сприяння розвитку i структурнiй перебудовi економiки, створенню умов для спрямування вивiльнюваних працiвникiв, насамперед, на рентабельш вироб-ництва та в прюритетш галузi економiки;

• запобкання розвитку безробптя i його скорочення шляхом пiдвищення еконо-мДчно'! зацiкавленостi пiдприeмств i органiзацiй у створенш додаткових робо-чих мкць;

• удосконалення системи вiдтворення робочо! сили водночас iз зб1льшенням ылькоста робочих мкць, покращенням професшно! оркнтаци, пiдвищенням квалiфiкацi! працiвникiв та ефективноста використання трудових ресурск;

• захист безробпиих та !хшх сiмей вДд негативних наслiдкiв безробптя;

• формування кадрово!, матерiально!, шформацшно!, статистично!, фшансово! та науково-методично! бази державной служби зай^тос^;

• заходи сприяння зайнятосп населення, яке проживае у сшьськш мiсцевостi [3]. Спецiальнi галузевi програми зайнятоста населення призначенi для виршення на рiвнi окремих галузей i пiдприeмств проблем прихованого безробiття, сприяння продуктивнш зайнятостi працiвникiв, практичнш реалiзацi! диферен-цiйованого пiдходу щодо окремих пiдприeмств з урахуванням державно! полД-тики структурно!' перебудови, санаци державних пiдприeмств i заходiв державно! политики на ринку пращ.

У програмах, розроблених в УкраЫ, узагальнено конкретнi заходи зi ство-рення вiдповiдного правового, органiзацiйного та методичного забезпечення полiтики зайнятостi за такими напрямами:

• формування мехашзму диференцiйованого пiдходу до збереження робочих мкць;

• створення механiзмiв реалiзацi! полiтики зайнятостi в загальнонацiональних програмах (зокрема у програмах громадських робп, сприяння зайнятоста моло-дД, ввдродження села та iн.);

• регулювання трудових мiграцiй;

• забезпечення додаткових гарантш зайнятостi населення окремим категорiям громадян;

• сприяння професiйнiй мо6ДльностД;

• розвиток сощально-трудових вДдносин;

• удосконалення iнформацiйно-статистично! бази щодо розвитку ринку пращ;

• сприяння зайнятоста шляхом розвитку сощального партнерства.

Заходи щодо реалiзацц державно! полiтики зайнятостi на територiальному рiвнi враховують потребу сприяння будь-яким формам розширення сфери прикладання працi, зокрема створення нових робочих мкць, забезпечення умов для розвитку шдприемництва та працевлаштування незайнятого населення i безробiтних; забезпечення державних гарантш зайнятосп для окремих катего-рш населення; покращення системи професiйно! оркнтаци, пiдготовки й пере-пiдготовки кадрш, матерiальноí' пiдтримки безробiтних та !хшх сшей; оргашза-цi! громадських роби тощо. У програмах також обфунтовано органiзацiйне, на-укове i фшансове забезпечення усiх запланованих заходiв та потребу контролю за !х реалiзацkю.

Заходи, розробленi у програмах, передбачають забезпечення сприятливих податкових, iнвестицiйних, фшансово-кредитних та iнших умов господарюван-ня для пiдприeмств, органiзацiй, установ усх форм власностi.

Досвiд кра!н з розвиненою економiкою свiдчить, що швестицц в людськi ресурси зростають, оскшьки е необхiдною умовою модернiзацií' виробничих

систем. У нашш краíнi фiнансова база для розв'язання проблем зайнятостi не-достатня i не вiдповiдаe ситуацií на ринку пращ, яка рiзко загострюеться через величезний потенцiал безробiття.

Загальну стратегiю державно! полiтики регулювання зайнятосп сшьського населения, як зазначають 1.Ф. Гнибiденко, СО. Гудзинський, К.1. Якуба [5], потрiбно здiйснювати у двох напрямках:

• через реалiзацiю державно'1 полггики, спрямовано! на активiзацiю платоспро-можного попиту (реформування полiтики доходiв та системи 1'х оподаткуван-ня);

• шляхом впливу за допомогою економiчних важелiв на акгивiзацiю ресурсного потенщалу суб'eктiв сшьсько! економiки (швестицшна, податкова та кредитна полiтика).

Доцшьнкть першого напряму обгрунтована тим, що бiднiсть нинi виступае головним чинником, що стримуе можливостi розширення емносп споживчого ринку, а вiдтак i сфери прикладання працi. Падiния реальних доходiв населення адекватно призводить до скорочення обсяпв споживання населення, а ввдтак до звуження емностi аграрного ринку. Це тдтверджуе нагальну потребу реформування системи заробино! плати загалом та на селi зокрема, а також вдоскона-лення системи оподаткування доходiв громадян Укра!ни.

Головними напрямами реалiзацií друго! групи заходiв державно! полiтики зайиятостi на селi в нинiшнiх умовах можна визначити таю:

• переорieнтацiя податкового законодавства на потреби розвитку бiзнесовоi' до-яльностi на селi;

• створення с1льськогосподарськими товаровиробниками будь-яко! форми влас-ностi та господарювання альтернативно'' мережi переробних потужностей на кооперативнiй основ^

• створення при органах мкцево! влади спецiальних пiдроздiлiв з питань вщно-син влади i бiзнесу;

• формування мережi кооперативних банив;

• визначення депресивних та швестицшно привабливих сiльських територiй;

• розроблення заходiв щодо вдосконалення системи шдготовки та перетдготов-ки с1льських кадрiв вiдповiдно до кон'юнктури локальних риныв працi;

• вид1лення частини фшансових ресурсiв Укра'нського фонду пiдтримки шд-приемництва на потреби сшьсько! мкцевоста з метою пiдпорядкування Нащ-онально'1 програми сприяння розвитку малого шдприемництва в Укра!ш зав-данням регулювання сшьського ринку працi;

• забезпечення нормативно-правового врегулювання процесу становлення та розвитку сшьського (зеленого) туризму.

Забезпечення зайнятосп селян, вивiльнених iз сшьського господарства в процес його глобально! модершзацп, у мкцях !х постшного проживання, пе-редбачатиме розвиток багатогалузево! i багатофункцiональноí виробничо! та сощально! сфер, зокрема зосередження комплексного перероблення сшьсько-господарсько! продукщ! переважно в мкцях 11 виробництва.

Потрiбно оптимзувати зайиятiсть селян в умовах високомехашзованого й ав-томатизованого великого та середнього виробництва, що забезпечуе можливкть

застосування сучасних технологiй та не виключае розвитку високопродуктивних дрiбних господарств, якi займаються вирощуванням трудомiстких культур.

Висновки. Стратепя зайнятостi населения в Украïнi повинна бути узго-джена з подальшим розвитком i розширенням активних заходiв i3 запобiгания безробiттю та збшьшенням на них витрат iз фонду сприяння зайиятостi насе-лення з урахуванням стану ринку працi. Щодо розмiру допомоги у зв'язку з без-робiттям, то рекомендацiями МОП передбачено, що вона мае становити 60 % вщ середшо заробггно1 плати. Враховуючи дуже низький рiвень середшо за-робiтноï плати в УкраЫ, можна стверджувати, що розмiр допомоги у зв'язку з безробитям не може бути меншим за 50 % середньо1 заробiтноï плати. Нижчий р1вень ïï не забезпечуватиме мiнiмальних фiзiологiчних потреб людини.

Здшснюючи активну державну полiтику зайнятостi у сшьськш мiсцевостi, органи державно!' влади не повинш обмежуватися тiльки заходами щодо сприяння у працевлаштуванш зареестрованих безробiтних, оскiльки найбiльш неза-хищеним е сьогоднi сшьське населення, котре перебувае у станi вимушено1 не-повно1 зайиятостi. Для реалiзацiï щлей регiональноï полiтики щодо трудового потенщалу сiльських територiй передбачено таю кроки: 1) забезпечення людсь-кого розвитку через полшшення демографiчноï бази вдаворення трудового потенциалу; 2) ркт виробничо-економiчних потужностей територiй; 3) залучення iнвестицiй у розвиток трудового потенщалу i зростання р1вня економiчноï ак-тивностi; 4) зниження негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища тощо.

Лiтература

1. Важинський Ф.А. Вплив eK0H0Mi4H0Ï кризи на розвиток сшьських територш / Ф.А. Важинський, А.В. Колодшчук // Формування ринкових вiдносин в УкраЫ : зб. наук. праць. - 2011. - № 9. - С. 195-199.

2. Важинський Ф.А. Диверсифжащя та кооперащя розвитку сшьських територш регюну / Ф.А. Важинський, А.В. Колодшчук О.С. Молнар // Науковий вюник Ужгородського ушверсите-ту : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа. - 2011. - Спецвип. 33, ч. 3. - С. 125-129.

3. Економжа пращ : Програми сприяння зайнятостп. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.readbookz.com/book/123/3310.htm

4. Концепщя Загальнодержавно'1 цiльовоï сощально'1 програми "Збереження i розвиток трудового потенщалу Украши на 2008-2017 роки". [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.fsu.org.ua/files/.

5. Гнибщенко 1.Ф. Трудовий потендiал села / 1.Ф. Гнибiденко, С.О. Гудзинський, В.В. Вгт-вицький та ш. - К. : Вид-во УАДУ, 2003. - 72 с.

Надшшла до редакцг'г 15.09.2016р.

Гаврилко П.П. Стратегические приоритеты восстановления и развития трудового потенциала сельских территорий

Приведены основные средства обеспечения продуктивной занятости сельского населения. Предложены и обоснованы мероприятия по реализации государственной политики занятости на территориальном уровне. Очерчены основные направления общей стратегии государственной политики регулирования занятости сельского населения, в частности: через реализацию государственной политики, направленной на активизацию платежеспособного спроса (реформирование политики доходов и системы их налогообложения); путем воздействия с помощью экономических рычагов на активизацию ресурсного потенциала субъектов сельской экономики (инвестиционная, налоговая и кредитная политика).

Ключевые слова: сельские территории, трудовой потенциал, занятость, государственная политика занятости, эффективность труда, рынок труда, трудовая миграция, предпринимательская деятельность.

Havrylko P.P. Strategic Priorities of Recovering and Development of the Labour Potential of Rural Areas

The basic means for insuring productive employment in rural areas are shown. Measures for implementation of the state employment policy at the territorial level are proposed and justified. The basic directions of state policy overall strategy for adjustment of employment for rural population are outlined, in particular, through the implementation of state policy aimed at enhancing effective demand (reforming of the incomes policy and the system of their tax); by exposure using economic levers at enhancing of the resource potential of the rural economy entities (investment, tax and credit policy).

Keywords: rural areas, labor potential, employment, state employment policy, labour efficiency, labour market, labour migration, entrepreneurship.

УДК 338.49

АНАЛ1З ПЕРЕВАГ ТА ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ КЛАСТЕРА В РЕПОН1

Т.1. Городиський1, С. О. Михаць2

Проаналiзовано переваги реалiзацil стратеги сощально-екож^чного розвитку регь ону та комплексного використання потенщалу розвитку територи на осж^ кластерного шдходу. Проаналiзовано бачення сутност поняття "кластер" зарубiжними та вггчиз-няними основоположниками кластерного шдходу. Запропоновано власне розумшня сутност ще! економiчноl категори. Виявлено та дослщжено передумови, потрiбнi для ефективного та результативного процесу побудови кластерно! структури: достатнш рь вень потенщалу кластеризаци регюну; готовшсть та компетентшсть оргашв мюцевого самоврядування.

Ключовi слова: кластер, кластеризацш, потенциал кластеризаци регiону, синергетич-ний ефект, "Конкурентна ромб"/"Дiамант" М. Портера.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економжи Украши харак-теризуеться незбалансованiстю розвитку територiй, неефективнiстю використання наявних продуктивних сил, нерацюнальнктю 1х органiзацiйних форм, вiдсутнiстю горизонтальних iнновацiйних циклiв. Тому актуальнiсть побудови та дослвдження кластерних моделей розвитку регюшв лежить у юлькох площи-нах. У теоретичному планi вона зумовлена тим, що сьогоднi спостеркаеться певний дефiцит комплексних фундаментальних дослвджень у цьому напрямi. Прикладний аспект проблеми зумовлений потребою стимулювання та збалан-сування розвитку територiй на базi кластерного шдходу, що вимагае проведения вiдповiдних прикладних наукових дослiджень, розроблення методов та шд-ходiв щодо оцiнювання й прогнозування станiв !х розвитку, оптимiзацií управ-лiння розвитком.

Отже, перехвд на кластерну структуру економiки, базуючись на наявному потенцiалi територií, сприятиме шдвищенню динамiчностi, збалансованостi, ш-

1 доц. Т.1. Городиський, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка;

2 доц. С. О. Михаць, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка