CC BY
11
люди живуть разом i сшвпрацюють у мюцевих, нацiональних i нав^ь мiжна-родних масштабах. Слово е i завжди буде тим засобом, яким люди досягнуть перемоги. Вщомо, що мiж людьми можуть виникати комунiкативнi невдачi через класовi та культурнi вщмшносп. Певною мiрою цi проблеми можуть бути пов'язаш з особливостями невербально!" поведiнки i властивими шдивь дам формами ведення розмови. Сощально-юторична мшливють комушкатив-них стратегiй пiдтверджуе ще раз необхiднiсть постiйноï дослiдницькоï робо-ти в галузi теорiï i технологи комушкаци. Аналiз комунiкативноï поведшки, залежно вiд ïï завдань, може охоплювати рiзнi аспекти i параметри. Розгляну-те питання потребуе подальшого дослiдження та опрацювання вiдповiдно до вимог сьогодення з урахуванням етшчних та культурних аспеклв.
Лiтература
1. Выготский Л.С. Этюди по истории поведения. Обезьяна. Примитив. Ребенок / Л.С. Выготский, А.Р. Лурия. - М. : Изд-во "Педагогика-Пресс", 1993. - С. 121.
2. Пронников В.А. Язик мимики и жестов / В. А. Пронников, И.Д. Ладанов. - М., 1998. - С. 150.
3. Кузин Ф.А. Культура делового общения : практ. пособ. / Ф. А. Кузин. - М. : Изд-во "Ось-89", 1998. - С. 205.
4. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации / Г.Г. Почепцов. - М. : Изд-во "Центр", 1998. - С. 268.
Гнатик Л.М. Коммуникация: происхождение, типология, функции
Рассмотрено происхождение коммуникативной деятельности, проанализированы коммуникативные акты, представлена типология форм и средств коммуникации. Дана характеристика коммуникативной среды и функций, особенности невербальной коммуникации.
Ключевые слова: типология, функции, коммуникация, происхождение, коммуникативный акт.
Gnatyk L.M. Communication: derivation, typology, functions
In the article the derivation of communicative activity is researched, communicative acts are analyzed, the typology of forms and means of communication is presented. Description of communicative environment and functions, specific features of non-verbal communication are shown.
Keywords: typology, functions, communication, derivation, communicative act.
УДК 331.5:332.1 Ст. викл. В.1. Легкий - 1РД НАН Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 РЕТРОСПЕКТИВНО! ДИНАМ1КИ ЗАЙНЯТОС-Т1 НАСЕЛЕННЯ У ПРАЦЕНАДЛИШКОВОМУ РЕГ1ОН1
Здшснено аналiз ретроспективно!' динамши зайнятосп населення у праценад-лишковому репош, окреслено п особливосп. Встановлено невщповщшсть ощнок ринку пращ за офщшними даними масштабам реальних процеав, яю наявш у цш сферi дослщжуваного репону. Запропоновано заходи, реалiзацiя яких дасть змогу полшшити ситуащю.
Ключов1 слова: ретроспективна динамша, зайнятють населення, праценадлиш-ковий репон.
Актуальшсть дослщження ретроспективно! динамжи зайнятосп населення в праценадлишкових регюнах важко переоцшити. Адже використання результат таких дослщжень дасть змогу розробити заходи, спрямоваш не
тiльки на полшшення стану ринкiв працi таких регюшв, але й сприятиме пок-ращенню ситуацп в кршт загалом. Вважаемо, що до праценадлишкових можна вщнести Тернопiльську обл., оскiльки рiвень безробiття в 11 межах е вищим нiж на 15 %, порiвняно з середньо-украшським рiвнем. Саме на прик-ладi Тернопшьсько1 обл. й розглянемо шдняту нами проблему.
Зазначимо, що теоретико-методолопчш основи дослщження проблем зайнятостi населення в УкраАт та регюнально1 зайнятостi висвiтлено в працях таких вщомих вiтчизняних учених, як С. Бандур, Д. Богиня, О. Бугуцький, С. Вовканич, М. Долшнш, Т. Заяць, С. Злупко, Е. Лiбанова, В. Онтенко, М. Штюлич, С. Писаренко, П. Саблук, У. Садова, Л. Семiв, О. Хомра, М. Ша-ленко, Л. Шепотько, Л. Шевчук, К. Якуба та ш. Здобутки цих учених вико-ристовують як базу для здшснення будь-яких наукових пошукiв у цш царинi.
Одночасно можна констатувати, що дослщженням зайнятостi населення у Терношльськш обл. присвятили сво! працi вченi, якi тривалий час жили й творили саме в цьому регюш. 1х здобутки особливо щнш тим, що цi вчеш живуть проблемами цього регiону, оскшьки Тернопiльщина е 1х малою Бать-кiвщиною.
Так, ретроспективну динамiку зайнятост^ структури зайнятостi й без-робгття населення та особливостей стану ринку пращ Тернопшьсько! обл. уп-родовж багатьох роюв дослiджували В. Брич, С. Ваврикович, С. Герчашвсь-ка, Б. Довжук, О. Дяюв, О. Заставецька, в. Качан, Н. Кирич, Г. Коцелко, В. Островерхов, Д. Ткач, I. Ткач, С. Хаба, П. Шушпанов та ш. Незважаючи на те, що щ вчеш представили цiкавi результати, як стосуються аналiзу зайня-тостi та безробгття, державного регулювання сiльського ринку пращ, тран-сформаци господарства i структури зайнятост населення, характеристики су-часних зовшшшх трудових мiграцiйних потокiв, тшьово1 зайнятостi та обгрунтування щорiчних програм зайнятостi Тернопшьсько1 обл., така проблема, як зайнятють населення в Терношльськш област як у праценадлишко-вому регiонi, залишилася недостатньо вивченою.
Саме тому метою дослiдження е окреслення особливостей ретроспективно: динамши зайнятост населення у Тернопiльськiй обл. як у праценад-лишковому регюш.
Вважаемо, що насамперед доцiльно вщстежити динамiку населення за економiчною актившстю. При цьому зазначимо, що економiчно активним на-селенням, згiдно з концепщею робочо1 сили, вважаеться населення обох статей вжом 15-70 роюв, яке протягом певного перюду забезпечуе пропозицiю робочо1 сили для виробництва товарiв та послуг. До економiчно активних осiб вiдносять тих зайнятих економiчною дiяльнiстю, котрим вона дае дохщ (зайнятi), та незайнятих економiчною дiяльнiстю (безробiтнi). У статистищ кiлькiсть зазначених категорiй та 1х характеристики розраховують на пiдставi даних вибiркових обстежень населення (домогосподарств) з питань еконо-мiчноl активностi (вибiрковi обстеження). Такi обстеження впровадженi в практику роботи оргашв державно1 статистики з 1995 р. вщповщно до реко-мендацiй Мiжнародноl оргашзаци пращ (МОП). Вибiрковi обстеження здiйснюють щодо населення за мiсцем його постшного проживання. При
цьому до уваги беруть оЫб вiком 15-70 роюв: стосовно них розраховують по-казники економ1чно1 активностi, зайнятостi та безробггтя [5]. Динамiку насе-лення Тернопшьсько1 обл. за економiчною активнiстю у 2000-2009 рр. наведено в табл. 1.
Табл. 1. Населення за економiчною актившстю* (у в'щ115-70рошв: тис.)
Населення 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Економiчно активне 475,1 459,0 436,9 430,2 440,3 467,4 453,5 463,3 466,0 475,9
Зайняте 409,4 380,3 379,7 374,1 387,7 425,1 411,7 423,5 424,9 422,1
Безробгтне 65,7 78,7 57,2 56,1 52,6 42,3 41,8 39,8 41,1 53,8
Економчно неактивне 342,1 356,9 377,3 382,6 370,0 340,3 352,2 340,0 334,7 322,0
*Джерело: Статистичний щор1чник Тернотльсько'х' област за 2009 р1к. -Тернотль : Головне управлшня статистики у Тернотльськш области, 2010.
Даш табл. 1. засвiдчують про те, що, незважаючи на вiдносно стабшь-ну кiлькiсть економiчно активного населення у 2000 i 2009 рр. (475 тис. оЫб), кiлькiсть зайнятих у 2009 р. (422 тис. оЫб) була дещо вищою, тж у 2000 р. (409 тис. оЫб).
При цьому зазначимо, що зайнятими (за матерiалами вибiркових об-стежень) вважають осiб у вщ1 15-70 рокiв, якi:
• працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляд^ 1нднв1дуально (самос-тшно), в окремих громадян або на власному (шмейному) тдприемствц працювали безкоштовно на тдприемств^ у б1знес1, що належить будь-кому з члетв домогосподарства, або в особистому селянському господарств1 з метою реал1зацн продукцл, вироблено1 внаслвдок ще1 дiяльностi; особи, як були тимчасово вiдсутнi на робот!, тобто формально мали робоче мюце, власне пiдприемство (бiзнес), але не працювали впродовж обстежуваного перюду з незалежних вiд них особисто обставин [5]. Даш табл. 1 \ рис. 1 дають змогу констатувати, що у 2000-2003 рр. спостершалося зменшення кшькост зайнятих \ зростання безробгтних, у 2004-2008 рр. ситуащя дещо покращилася, але з розгортанням кризи 20082009 рр. вона знову попршилася.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рис. 1. Динамка зайнятих та безробтних по Тернопшьськш областi за перюд 2000-2009рр. (джерело: побудував автор за даними [5])
На жаль, структура зайнятого населення Терношльсько! обл. е дефор-мованою: понад третину з них використовують у такому видi економ1чно! дь яльностi, як "сшьське господарство, мисливство, лiсове господарство; ри-бальство, рибництво" (табл. 2).
Табл. 2. Ктьшсть зайнятого населення за видами економiчно'i дiяльностi*
Роки 2005 2006 2007 2008 2009
Усього 425,1 411,7 423,5 424,9 422,1
Сшьське господарство, мисливство, лшове господарство. Рибальство, рибництво 147,2 126,2 119,5 113,0 111,2
Промисловшть 50,8 50,0 53,3 51,2 46,1
Буд1виицтво 15,3 170, 17,7 17,9 17,1
Торпвля; ремонт автомобшв, побутових вироб1в та предметов особистого вжитку. Д1яльн1сть готе-шв та ресторатв 62,2 63,6 71,0 77,9 84,9
Д1яльн1сть транспорту та зв'язку 20,4 21,1 23,5 23,6 22,7
Фшаисова д1яльн1сть 3,6 3,8 5,1 5,8 4,8
Операцп з иерухомим майном, оренда, iижииiрииг та иадаиия послуг тдприемцям 9,1 11,1 13,8 14,6 15,2
Державие управлiиия 21,0 22,2 22,1 22,8 24,5
Освiта 47,1 48,0 46,9 47,4 46,5
Охороиа здоров'я та надання соцiальиоi допомоги 30,3 30,7 31,2 31,2 30,1
Iншi види екоиомiчиоi дiяльиостi 18,1 18,0 19,4 19,5 19,0
*Джерело: Статистичний щор1чник Тернопшьсько! област за 2009 р1к. -
Тернопшь : Головне управлшня статистики у Тернопшьськш обласп, 2010.
Окрiм цього, спостер1гаеться iстотна рiзниця мiж кiлькiстю зайнятого населення та юльюстю найманих пращвниюв пiдприемств, установ, оргашза-цiй (табл. 3) - тих зайнятих, яю за мюцем роботи уклали трудовий договiр (контракт, договiр цивiльно-правового характеру) на постшнш або тимчасо-вш основi. До категорп найманих пращвниюв шдприемств, установ, оргаш-зацiй входять пращвники суб,ектiв шдприемницько! дiяльностi, бюджетних i фiнансових установ та громадських оргашзащй, а також кадровi вшськовос-лужбовцi (крiм строково! служби), особи рядового та начальницького складу правоохоронних оргашв [5].
Динамiку найманих пращвниюв за видами економ1чно! дiяльностi наведено в табл. 3 та на рис. 2. При цьому потрiбно наголосити, що у показнику юлькост найманих пращвниюв не враховаш пращвники малих шдприемств та зайнят у фiзичних осiб-пiдприемцiв.
Табл. 3. Ктьшсть найманих пращвнишв за видами економiчно'i дiяльностi* _(тис.)_
Роки 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Усього 330,5 317,0 289,5 260,7 252,0 249,2 256,7 250,0 245,3 223,3
Сшьське господарство, мисливство, тсове господарство. Рибальство, рибництво 106,6 86,2 64,9 47,8 44,7 38,0 36,7 28,5 21,3 17,6
Промисловшть 63,7 61,8 57,0 52,0 49,6 48,6 47,5 46,4 43,3 37,5
Будiвництво 13,3 13,3 12,0 9,8 10,0 10,2 12,6 12,7 11,9 9,4
Торгiвля; ремонт авто-мобiлiв, побутових виро-бiв та предмепв особис-того вжитку. Дiяльиiсть готелiв та рестораиiв 15,6 20,4 19,5 16,1 14,8 14,9 18,4 19,1 22,9 17,5
Дiяльиiсть транспорту та зв'язку 18,1 18,1 18,6 16,9 16,5 16,6 16,8 17,0 16,6 15,3
Фiиаисова дiяльиiсть 2,7 2,7 2,6 2,6 2,8 3,6 3,7 4,9 5,6 4,6
Операцп з иерухомим майиом, ореида, iижииi-рииг та иадаиия послуг тдприемцям 7,9 8,6 9,1 8,3 7,3 7,4 8,7 9,9 10,9 10,9
Державие управлiиия 15,7 18,0 17,1 19,4 19,2 21,0 22,2 22,1 22,8 24,5
Освiта 40,6 43,4 44,3 45,0 45,1 47,0 47,9 46,8 47,3 46,4
Охороиа здоров'я та иадаиия сощально!' допомоги 34,4 32,0 32,0 31,8 31,6 30,0 30,3 30,3 30,2 29,0
Iншi види екоиомiчиоi дiяльиостi 11,9 12,5 12,4 11,0 10,4 11,9 11,9 12,3 12,5 10,6
*Джерело: Статистичний щор1чник Тернопшьсько! област за 2009 р1к. -Тернопшь : Головне управлшня статистики у Тернопшьськш области, 2010.
Рис. 2. Ктьмсть найманих пращвнитв, тис.
(джерело: побудував автор за даними [5])
Вважаемо, що, на жаль, е вс шдстави сумшватися в тому, що наведет вище дат вщповщають реальность Адже сощально-економ1чна ситуащя в Тернопшьськш обл. е довол1 складною: доходи низью, р1вень безробгття е на-багато вищим, шж подае офщшна статистика, а зростання добробуту населения регюну ютотно гальмуеться "тшьовою" економжою, зокрема "тшьо-вою" зайнятютю. Як наслщок, виникае загроза економ1чнш безпещ, практично на вЫх 1ерарх1чних ршях: нащональному, регюнальному, локальному. Громадяни, як працюють у "тш1", е, по сут1, безправними. У молодо яка пот-рапляе в таку ситуащю, з'являеться знев1ра у завтрашньому дш [1].
Найпоширешшою формою нелегальное' зайнятост е використання ро-бочо1 сили без оформлення трудового договору м1ж п1дприемцем-ф1зичною особою i найманим пращвником. Ще на початок 2007 р., зпдно з оцшками тодшнього голови облдержадмшютрацп, близько ста тисяч мешканщв Тер-нопшьщини були зайнят в "тшьовому" сектор1 економжи [3].
Майже 75 тис. тернополян щороку перебувають на тимчасових заро-б1тках за кордоном чи в шших областях Украши, а значна частина працю-ючих фактично нелегально зайнята у приватних шдприемщв, фермер1в, на будовах, автозаправних станщях i майстернях, на ринках, гуртовнях, спору-дженш дач "нових украшщв", наданш посередницьких та шших послуг [3].
На нашу думку, на першому мющ мае бути реал1зац1я такого завдан-ня, як створення нових робочих мюць, про яке вона згадуе, але як про друго-рядне. Таю мюця можна було би створити насамперед у сфер1 сшьського гос-подарства. Адже зараз, коли багатьом крашам свгту загрожуе голод, ввросо-юз защкавився можливостями Украши щодо швестування в и межах сшьсь-когосподарського виробництва. Таю област^ як Тернопшьська, де е родюч1 грунти, могли б прийняти таю швестици, ютотно збшьшивши випуск сшьсь-когосподарсько1 продукцп.
Значна юльюсть робочих мюць могла би бути створена в шновацшних видах економ1чно1 д1яльност1. 1х можна було би сконцентрувати в спещал1зо-ваних технопарках та технополюах, для побудови яких у Тернопшьськш об-ласт е вс умови.
Зазначимо, що 14 травня 2010 р. у рамках V М1жнародного швести-цшного форуму, що вщбувся у Тернопол^ шдписано угоду про сшвробгтниц-тво м1ж Державним агентством Украши з швестицш та шновацш (Держш-вестицш) i Тернопшьською обласною державною адмшютращею. Ця угода мала б сприяти полшшенню використання можливостей, яю мае Тернопшьська область, зокрема забезпечити досягнення сталого розвитку Терно-пшьсько!' област на основ1 поеднання економ1чних, сощальних та еколопч-них штереЫв на загальнодержавному та регюнальному р1внях, максимально ефективного використання потенщалу регюну в штересах його мешканщв та держави загалом [2].
Безумовно, одше1 ц1е! угоди недостатньо. Важливо не тшьки зосереди-ти увагу науковщв, експерт1в, фах1вц1в, дослщниюв на поглибленому вивчен-т ринку пращ Тернопшьсько1 обл. як праценадлишкового регюну, зокрема на його внутршньорегюнальних вщмшностях, але й залучити 1'х до розроблення та реал1заци антикризових заход1в, спрямованих на полшшення ситуаци, що дасть змогу шдвищити добробут населення, покращити яюсть його життя.
Л1тература
1. Безробггтя не зростае, бо б1рж пращ "не бачать" селян. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukr-tur.narod.ru
2. Держшвестицш та Тернопшьщина поглиблюють ствпрацю у сфер1 iнвестицiйноi дь яльносп: Новини Держiнвестицiй вщ 14.05.2010 р.
3. Довжук Б. Що втрачаемо в "тшьовому" сектор1 економши? / Б. Довжук // Терно-тльський репональний центр зайнятосп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. dcz.gov.ua/ter/control/uk/publish/article
4. Коцелко Г. Стан безроб^я в Тернопшьськш области та можливi шляхи його подо-лання. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.geografica.net.ua/publ/sattti/chasopis _quotnaukovi_zapiski_tnpu_serija_geografijaquot/stan_bezrobittja_v_ternopilskij_oblasti_tamozhli-vi_shlj akhi_j ogo_podolannj a_galina_kocelko/l2-1 -0-140.
5. Статистичний щорiчник Тернопшьсько!.' областi за 2009 рш. - Тернопiль : Головне управлшня статистики у Тернопшьськш обласп, 2010. - 235 с.
Легкий В.И. Особенности ретроспективной динамики занятости населения в трудоизбыточном регионе
Осуществлен анализ ретроспективной динамики занятости населения в трудоизбыточном регионе, очерчены ее особенности. Установлено несоответствие оценок рынка труда по официальным данным масштабам реальных процессов, которые имеют место в этой сфере исследуемого региона. Предложены мероприятия, реализация которых позволит улучшить ситуацию.
Ключевые слова: ретроспективная динамика, занятость населения, трудоизбыточный регион.
Legkyi V.I. The features retrospective dynamics of the employment of the population in the overwork region
The analysis of the retrospective dynamics of the employment of the population in a overwork region is carried out. Its features are outlined. Disparity of the estimations of labour-market from official data to the scales of the real processes are set, which take place in this sphere of the investigated region. Measures realization of which will allow to improve a situation are offered.
Keywords: retrospective dynamics, employment of the population, overwork region.
УДК[332.14:314.5]:001.891.7:351.84 Викл. О.В. Повстин-
Львiвський ДУ БЖД
РЕГЮНАЛЬНА С1МЕЙНА ПОЛ1ТИКА УКРА1НИ: ЗАВДАННЯ, МОН1ТОРИНГ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО1 БЕЗПЕКИ
Проанал1зовано сучасш проблеми с1м'!. Окреслено завдання регионально!' сь мейно! полгтики Украши, визначено показники !! мошторингу. Здшснено титзащю регюшв Укра'ни за складом та штенсившстю прояву загроз сощально! безпеки та титзащю регюшв Укра!ни за станом сощально! напруженосп у с1м'ях. Обгрунтова-но, що щ титзацп мають враховуватись тд час розроблення заход1в регионально! сь мейно! пол1тики, спрямованих на забезпечення сощально! безпеки.
Ключов1 слова: региональна с1мейна пол1тика, мошторинг, титзащя, заходи, сощальна безпека.
В Укра!ш на сучасному етат виникло складне переплетшня впливу нових ринкових умов господарювання, нацюнальних традицш, сощально! та демограф1чно! криз, що закладае певш тенденци трансформаци Ым'!\ Загалом можна стверджувати, що шститут Ым'! продовжуе виконувати сво! специф1ч-т функци, однак юнують певш сощально-демограф1чш явища, як свщчать про певш несприятлив1 умови юнування Ым'!. Останш в межах Укра!ни мають специф1чш регюнальш особливосп.
В умовах, що склалися, саме регюнальна Ымейна полпика покликана не лише сприяти виршенню проблем, як негативно впливають на функщ-ональш можливосп Ымей, але насамперед повинна спрямовуватись на попе-редження виникнення напруженосп у Ым'ях, яка створюе несприятливе сощ-
