CC BY
12
головна проблема полягае в ii збут кшцевому споживачу. Тепер нав1ть за зниженими щнами вже неможливо реалiзувати т обсяги продукци, якi було рашше заплановано.
Л1тература
1. Бурка Й. Основи географи 6уд1ведьно'1 шдустри Украши. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2001. - 175 с.
2. Антикризов1 заходи буд1вельноТ сп1льноти. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.top-nedvigimost.ru/? p=427.
3. Буд1вельна д1яльн1сть у Льв1вськш област1 за 2007 р. - Головне управдiння статистики у Львiвськiй обдастi : стат. зб. - Львiв, 2008. - 74 с.
4. Буд1вельна д1яльшсть у Льв1вськ1й област1 за 2008 р. - Головне управлшня статистики у Львiвськiй обдастi : стат. зб. - Львiв, 2009. - 86 с.
5. 1нвестици та буд1вельна д1яльн1сть на Льв1вщиш за 2001 р. - Головне управлшня статистики у Львiвськiй област : стат. зб. - Львiв, 2002. - 58 с.
6. Тян Р. Сучасний стан будiвельного ринку Украши i заходи щодо його стабшзаци в умовах св^ово! фшансово! кризи / Р. Тян, М. 1ванов, I. Грищенко. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum._
УДК331.5 (477.87) Ст. викл. Ю.В. Машика, канд. екон. наук -
Закарпатський державний утверситет, м. Ужгород; ст. викл. С.1. Роман - Ужгородський нацюнальний утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕНИЯ РИНКОВИХ В1ДНОСИН, ЗАЙНЯТОСТ1 ТА БЕЗРОБ1ТТЯ НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ
РИНКУ ПРАЦ1
Акцентовано на переходi Украши до сощально орiентованоi ринково! економь ки, який супроводжуеться у своему еволюцшному розвитку цiлою низкою негатив-них явищ. Окрiм цього, дослщжено особливостi зайнятостi трудового потенцiалу на региональному ринку працi та зроблено спробу проаналiзувати трудовий потенцiал як основний стратепчний ресурс у регюнах Украши.
Ключов1 слова: класифiкацiя видiв економiчноi дiяльностi (КВЕД), регюналь-ний ринок пращ, зайнятють населення, безроб^я.
senior lecturer Yu.V. Mashika - Trancarpathian State University, Uzhgorod;
senior lecturer S.I. Roman - Uzhgorod National University
Peculiarity formation market relations, employment and unemployment
on regional labor market
In the article is made an accent based on transferring of Ukraine to social orientated market economics, which is accompanied by entire sequence of negative phenomens in its evolutionary progress. Except this, peculiarities of employment of labor potential on regional labor market are investigated and an attempt was made to analyze labor potential as basic strategically resource in Ukrainian regions.
Keywords: regional labor market, employment of population, unemployment, classification kinds of economical activity (CKEA).
Вступ. Перехщ Укра'ни до сощально ор1ентовано! ринково! економжи супроводжуеться щлою низкою негативних явищ. Одним з них е безробггтя. З одного боку, безробггтя - складна економ1чна проблема, внаслщок яко! кра'на неповною м1рою використовуе наявний людський потенщал i недоотримуе ча-
стку валового внутршнього продукту, яку потенщйно могла б отримувати. Крiм того, безробгття спричинюе негативнi змiни в складi людських ресурсiв, а саме: попршення якiсних характеристик робочо1 сили, втрату працiвниками 1'хтх професiйних навичок, квашфжаци, послаблення мотиваци до працi, зни-ження продуктивностi працi, вiдтiк найбшьш квашфжовано1" робочо1 сили за межi кра1ни. З iншого боку, внаслщок безробiття кра1на несе значнi фiнансовi збитки, утримуючи безробiтних, вiдшкодовуючи 1м втрати в доходах на перюд пошуку нових сфер прикладання пращ. Незаперечним е i той факт, що безро-бiття - складна сощальна проблема, оскшьки може продукувати соцiальну не-стабiльнiсть, кримiналiзацiю суспшьства, наростання деструктивних настро1в. Для окремих оЫб перебування у статусi безробгтного спричиняе депресивнi настрой почуття меншовартост та безвиходi. Саме цi аргументи впевнюють в нагальнiй актуальностi теми цього дослщження та в потребi 11 розроблення в умовах сучасного економiчно нестабiльного стану економiки Укра!ни, в яку ввiйшла держава за наслщками свiтово1' фiнансово1' економiчно1' кризи.
Теоретичним тдтрунтям у дослiдженнi проблеми зайнятост населен-ня та безробгття можуть слугувати працi вчених св^ово1" економiчноl науки. Окремi аспекти безробгття, причини його виникнення та шляхи регулювання дослiджували ще А. Смщ Д. Рiкардо, К. Маркс, А. Маршалл, Дж.М. Кейнс, М. Фрщмен та шшт Безробiття як одна з найактуальшших проблем економь ки привертае посилену увагу i сучасних дослщниюв. Теоретичнi, методичнi та прикладш аспекти ще1" проблеми набули розвитку в працях в^чизняних науковцiв. - С. Бандури, Д. Богинi, Р. Кузнецово1, Е. Лiбановоl, В. Ошюенка, Г. Осового, I. Петрово1, В. Петюха, I. Чернiна, М. Шаленко та iнших. Значний науковий штерес до дано1 проблеми виявляють росшсью вченi - Б. Бреер, С. Виборова, Н. Вишневська, С. Сршов, О. Кашина, С. Куришова, А. Нтфо-рова, С. Рощiн, Ю. Симагiн, В. Павленков, Л. Чижова та шшь
У розроблення наукових основ становлення ефектившших моделей розвитку трудового потенщалу, зокрема зайнятостi та безробгття на регь ональному та галузевому рiвнi на засадах ди законiв ринково1 економiки ва-гомий внесок зробили науковщ-дослщники М.1. Долшнш, С.М. Злупок, В.С. Кравцiв, В.П. Мшловда, М.1. Пiтюлич та ш. Водночас, незважаючи на значний науковий доробок неповною мiрою дослiджено питання щодо вдос-коналення становлення ринкових вщносин, зайнятостi та безробiття на регь ональному ринку працi, що власне i стало предметом нашого дослiдження.
У ходi проведення дослщження використовували методи статистичнi, економiко-математичнi, порiвняльного аналiзу та динамiчних рядiв. Врахову-ючи актуальнiсть ще1" проблеми, було поставлено за мету - дослщити особли-востi становлення ринкових вщносин, зайнятостi та безробiття на регюналь-ному ринку працi. Для висвттлення мети робота складаеться з двох роздшв. У першому роздiлi йдеться про зайнятють трудового потенцiалу на регь ональному ринку працi. Другий роздш присвячений аналiзу трудового потенщалу як основаного стратепчного ресурсу в регюнах Укра1ни.
Табл. 1. Ктьшсть зайнятого населення за видами економiчно'i дiяльностi* _(тис. оЫб)_
Види економ1чно! д1яльносп Код КВЕД (секщя) 2001 р. 2005 р. 2008 р.
всього у тому чист най-маш пращвники тдприемств, уста-нов, оргатзащй всього у тому чист най-маш пращвники тдприемств, уста-нов, оргатзащй всього у тому чист най-маш пращвники тдприемств, уста-нов, оргатзащй
Всього зайнято 537,5 285,5 551,0 247,4 543,3 248,8
у тому числ1: сшьське господарство, мисливство, люове господарство А 231,4 28,6 157,6 14,4 148,4 14,0
Промисловють С, Б, Е 79,0 74,5 68,6 60,5 67,9 59,2
Буд1вництво Б 31,6 12,8 31,1 10,9 30,1 10,8
торпвля; ремонт ав-томобшв, побутових вироб1в та предмет1в особистого вжитку; дь яльшсть готел1в та рес-торатв О, Н 49,4 26,5 95,7 19,9 97,5 20,3
д1яльшсть транспорту та зв'язку I 25,4 23,9 29,7 20,7 30,0 20,5
фшансова д1яльшсть I 3,6 3,3 5,1 5,0 5,8 5,6
операци з нерухомим майном, оренда, шжи-тринг та надання пос-луг тдприемцям К 9,2 8,9 10,7 8,3 10,6 8,3
державне управлшня Ь 20,2 20,2 22,5 22,5 24,3 24,3
Осв1та М 44,0 44,0 44,3 43,8 44,7 44,2
охорона здоров'я та надання сощально! допо-моги N 32,6 32,4 30,8 30,2 31,3 30,6
надання комунальних та шдивщуальних пос-луг; д1яльшсть у сфер1 культури та спорту О 10,5 10,4 54,9 11,2 52,7 11,0
%, окремих секщй до всгх вид1в економгчног дгяльностг
Сшьське господарство, мисливство, люове господарство А 43,0 10,0 28,6 5,2 27,3 5,6
Промисловють С, Б, Е 14,7 26,1 12,4 24,4 12,5 23,8
Буд1вництво Б 5,9 4,9 5,6 4,4 5,5 4,3
Разом: 63,6 41,0 46,6 34,0 45,3 33,7
ПримЬтка: *Розраховано за джерелами: [1, с. 379; 2, с. 399].
Результати дослвдження. Проблемш питання щодо зайнятост трудового потенщалу на ринку пращ. Вадою дослщження щодо зайнятостi трудового потенцiалу i ринку працi е те, що цi проблемнi питання розглядали у вiдривi вiд Класифжацп видiв економiчноl дiяльностi (КВЕД). До 2000 р. зайнятють населення в статистичнiй шформаци наводили за галузевим прин-
ципом, а починаючи з 2001 р. - за видами економiчноl дiяльностi. Для пере-хщного перiоду на регюнальному рiвнi характерне порушення динамiчностi у зайнятост населення внаслiдок трансформацiйних процеЫв в економiцi, якi проявились у зменшенш середньооблжово1 кiлькостi штатних пращвниюв у провiдних секцiях КВЕД сфери матерiального виробництва Закарпатсько1 об-ласт (табл. 1).
Дослiдження засвiдчують, що на основi табл. 1 простежуеться тенден-цiя щодо трансформацп зайнятост населення за видами економiчноl дiяль-ностi, якi проявляються в такому:
• групування п'яти секций КВЕД виробничо1 сфери (А, С, Б, Е, Б) засв1дчуе, що зайнятшть в них мае тенденцию до зменшення. Так, якщо у 2001 р. в анал1зо-ваних секциях КВЕД було зайнято 63,6 % населення до вс1х вид1в економ1ч-но1 д1яльност1, то у 2008 р. частка зайнятого населення у цих секц1ях стано-вила 45,3 %;
• аналопчна ситуация 1 щодо зайнятост1 найманих пращвнишв. Так, у 2001 р. частка 1х серед найманих пращвнишв ус1х вид1в д1яльност1 становила 41,0 %, а в 2008 р. - 33,7 %. Особливо така тенденция проявилась у секци А - сшьсь-ке господарство, мисливство, люове господарство, де зайнятшть у 2001 р. становила 43,0 %, а в 2008 р. - 27,3 %, зокрема найманих пращвнишв вщпо-ввдно 10,0 та 5,6 %;
а * __* ■ __• и
• внастдок структурних змш у видах економ1чно1 дшльносп зросла зайняисть у сфер1 послуг. Так, у секциях О, Н - торпвля; ремонт автомобшв, побутових вироб1в та предметов особистого вжитку та д1яльтсть готел1в 1 ресторатв, зайнятшть у 2008 р. пор1вняно з 2001 р. збшьшилась на 97,4 %, або на 48,1 тис. ос1б. Така ж тенденция притаманна й шшим секциям КВЕД, а саме I - д1яльтсть транспорту та зв'язку; I - фшансова д1яльтсть 1 особливо секцп О - надання комунальних та щдив1дуальних послуг; д1яльтсть у сфер1 куль-тури та спорту (зайнятють збшьшилась бшьше нiж у 5 раз1в, або 1з 10,5 до 52,7 тис. ос1б) та шшим.
Отже, структурнi змiни в економщ за видами економiчноl дiяльностi зумовили трансформащю зайнятостi населення i, як видно з табл. 1, види еко-номiчноl дiяльностi сфери послуг займають провщне мiсце в господарствi ре-гiону. За командно-адмшютративно1 системи це сшввщношення було проти-лежне, оскшьки переважала зайнятiсть у сферi матерiального виробництва, а не послуг.
Науковий i практичний iнтерес становлять дослiдження щодо кшькос-тi штатних пращвниюв, зокрема працiвникiв в е^валент повно1 зайнятостi за видами економiчноl дiяльностi в Закарпатськiй областi (табл. 2). З табл. 2 випливають таю висновки:
• по-перше, середньооблшова кшьшсть штатних пращвнишв в анал1зованих роках (2004-2008 рр.) дещо перевершуе середньооблшову кшьккть пращвни-юв в екываленп повно1 зайнятост! Це засв1дчуе, що частина з них працюва-ла в режим1 неповно1 зайнятост! Зокрема, середньооблшова кшьшсть вс1х штатних пращвнишв у 2004 р. становила 202,7 тис. ос1б, в екмваленп повно1 зайнятост1 194,2 тис. ос1б, тобто р1зниця становить 8,5 тис. ос1б. У 2008 р. рь зниця мiж ними становила 5,2 тис. ос1б (207,0 за середньооблшовою кшьшс-тю штатних пращвнишв 1 201,8 тис. ос1б в екшвалени повно1 зайнятост!);
• по-друге, за вшма видами економiчноl дiяльностi регiону як у першому, так i другому випадках у 2008 р. порiвняно з 2005 р. зб^шилась середньооблшо-ва шльшсть штатних пращвнитв та працiвникiв в ектваленп повио! зайня-тост вiдповiдно на 2,0 та 3,4 тис. ошб. Таке збшьшення вiдбулося за рахунок секцiй С, Б, Е (промисловшть), ^ - бущвництво, Н - дшльтсть готелiв та ре-сторатв, К - операци з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг та надання послуг тдприемцям, а також Ь - державне управлшня.
Табл. 2. К1льк1сть чрац'кшик'кв регюну за видами економiчноiдiяльностi *
Види економ1чно! д1яльносп Код КВЕД (секщя) Середньооблшова кшьюсть
штатних пращвниюв, тис. ос1б пращвниюв в екв1валенп повно! зайнятосп, тис. ос1б
2004 2005 2008 2008, % до 2005 2004 2005 2008 о--ьх Л ч К и Е -Я к "и ротн <и И я « О О 1-1 до .й 'н £ ¿4 О *
Всього 202,7 205,0 207,0 101,0 194,2 198,4 201,8 97,5
у тому числ1: сшьське госпо-дарство, мисливство, люове господарство А 10,9 10,2 9,1 89,2 10,4 9,8 8,9 96,0
Промисловють С, Б, Е 48,7 50,8 51,0 100,3 45,3 47,5 47,9 94,0
Буд1вництво Б 8,1 7,9 8,0 101,6 7,7 7,3 7,7 95,6
торпвля; ремонт авто-мобшв, побутових вироб1в та предмет1в особистого вжитку О 5,7 5,2 5,0 96,0 5,7 5,0 4,8 96,7
д1яльшсть готел1в та ресторашв Н 1,1 0,9 1,0 100,0 1,2 0,9 1,0 105,1
д1яльшсть транспорту та зв'язку I 19,5 19,5 19,0 97,8 18,2 18,3 18,1 94,9
фшансова д1яльнють I 3,5 4,5 5,1 106,8 3,3 4,6 5,3 102,6
операцп з нерухомим майном, оренда, ш-жишринг та надання послуг тдприемцям К 4,7 4,8 4,7 97,6 4,6 5,0 4,8 102,6
державне управлшня Ь 13,7 14,0 14,6 104,3 13,2 13,5 43,6 100,4
Осв1та М 42,4 42,7 43,4 101,6 41,3 42,8 28,4 96,6
охорона здоров'я та надання сощально! допомоги N 29,3 29,1 29,4 101,0 28,0 28,1 9,3 103,1
надання комунальних та шдивщуальних послуг; д1яльшсть у сфер1 культури та спорту О 8,8 8,7 9,0 103,4 8,9 8,9 7,0 104,8
%, ок ремих секцш до вс1х вид1в економ1чно! д1яльност1
Промисловють С, Б, Е 24,0 24,8 24,6 х 23,3 23,9 23,7 х
д1яльшсть транспорту та зв'язку I 9,6 9,5 9,2 х 9,4 9,2 9,5 х
державне управлшня Ь 6,8 6,8 7,0 х 6,8 6,8 21,6 х
Разом: 40,4 41,1 40,8 х 39,5 39,9 54,8 х
*Розраховано за джерелом: [1, с.84].
Серед середньооблжовано! кшькоси працiвникiв, частина з них пра-цюе в режимi неповного робочого дня (тижня), а тому в е^валент повно! зайнятостi 1хня кiлькiсть буде дещо менша вщ всiх штатних працiвникiв. Аналогiчна тенденщя характерна для мiст i райошв у межах природноеконо-мiчних зон област (табл. 3).
Табл. 3. Середньооблшова ктьтсть пращвнишв порегюну _(в т.ч. листах та районах) *_
Райони 1 м1ста 2005 р. 20 08 р.
штатних пращвнишв, тис. ос1б % до попереднього року зб вос во вн • Н И о « О й к с £ 11-р В & £ ало & « £ с Ш й 1* е - « 'н '2 1 ° к о о Й * « 5 Я и'Я й ркр о о м свх оои дкн N0 'Я Н 1 н ош ,в •а и н .а ю 1° пс | В тн а т ш % до попереднього року зб вос во вн • Н И о « О й к с £ и "р -с В ® £ Я м О & « ь с Ш й 1* е - .£ н * 1 О £ о о С £ й! « 5 - а и С о о оои дкн N0 'Я Р % блат О Е I—
Низинна природмоекомомiчма зона
м. Ужгород 45,2 104,5 45,2 100,0 46,3 102,5 46,4 100,2
м. Мукачево 28,1 100,0 27,3 97,0 29,3 104,1 28,2 96,4
м. Берегово 7,2 100,0 7,0 97,3 7,4 102,9 7,3 99,0
м. Чоп 4,8 100,5 4,7 98,4 4,8 99,8 4,7 97,7
Берепвський 5,8 102,2 5,6 97,0 5,7 98,4 5,6 98,0
Виноград1вський 14,6 99,1 14,5 99,1 15,5 105,9 15,4 99,9
Мукач1вський 10,9 98,4 10,5 96,8 10,2 93,8 10,0 98,5
Ужгородський 10,6 100,2 10,5 99,9 11,1 105,6 11,0 99,9
Разом по зот: 127,2 100,8 125,3 98,5 130,3 102,4 128,6 98,7
Передгiрма природмоекомомiчма зона
м. Хуст 6,7 99,7 6,1 91,9 6,3 93,9 5,9 93,7
1ршавський 11,7 100,0 10,9 92,6 11,4 96,8 10,8 94,3
Тяч1вський 15,0 103,5 13,8 91,9 14,5 96,4 13,7 94,2
Хустський 8,6 100,6 8,2 95,5 9,2 106,0 9,0 98,0
Разом по зот: 41,9 101,7 39,0 93,1 41,4 98,8 39,4 95,2
лрська природноекономiчна зона
Великоберезнянський 3,9 92,8 3,8 96,3 3,7 94,6 3,6 96,8
Воловецький 3,4 103,8 3,1 92,0 3,4 101,1 3,1 92,0
М1жпрський 5,6 100,8 5,0 89,0 5,7 102,2 5,1 90,3
Перечинський 4,5 102,3 4,2 93,9 4,5 100,4 4,2 94,9
Рах1вський 9,8 97,2 9,7 98,9 9,5 97,6 9,4 98,8
Свалявський 8,6 102,7 8,3 96,4 8,5 99,3 8,4 95,2
Разом по зот: 35,8 101,2 34,1 95,2 35,3 98,6 33,8 95,7
По обласи 205,0 101,1 198,4 96,8 207,0 101,0 201,8 97,5
Природмоекомомiчмi зони, % до облает
Низинна 62,1 X 63,2 X 62,9 X 63,7 X
Передпрна 20,4 X 19,7 X 20,0 X 19,5 X
Прська 17,5 X 17,1 X 17,1 X 16,8 X
ПримШка: *Розраховано за джерелом: [1, с.85].
Показники табл. 3 засвiдчують про особливост проявiв зайнятост у розрiзi природно економiчних зон.
По-перше, найбшьша cepeдньooблiкoвa кiлькicть штатних пpaцiвникiв ^ипадае на низинну пpиpoднoeкoнoмiчну зону, а caмe: 62,1 % (127,2 iз 205,0 тиc. ocí6 в periorn) у 2005 p. та 62,9 % (130,3 iз 207,0 тиа ocí6) у 2008 p. до вЫе1" кiлькocтi до aнaлoгiчнoгo показника по peгioну. Aнaлoгiчнa тeндeн-щя i щодо cepeдньooблiкoвoï кiлькocтi ^ащвниюв в eквiвaлeнтi повно1' за-йнятоеть Так, у 2005 p. в eквiвaлeнтi повно1' зaйнятocтi у цш пpиpoднoeкoнo-мiчнiй зoнi таких ocí6 нapaxoвувaлocь 63,2 % (125,3 iз 198,4 тиc. ocí6), а в 2008 p. 63,7 % (128,6 iз 201,8 rac. ocí6). Тeндeнцiя poзшиpeнoгo вiдтвopeння cepeдньooблiкoвoï кiлькocтi ^ащвниюв, в тому чиcлi в eквiвaлeнтi повно1' зaйнятocтi у 2008 пopiвнянo з 2005 p. xapaктepнa для вЫх paйoнiв i мicт ана-лiзoвaнoï пpиpoднoeкoнoмiчнoï зони, за винятком м. Чоп, Бepeгiвcькoгo та Мукaчiвcькoгo paйoнiв.
По-друге, на пepeдгipну i rip^^ пpиpoднoeкoнoмiчну зону пpипaдae значно мeншe cepeдньooблiкoвoï кiлькocтi штатних ^ащвниюв та в eквiвa-лeнтi повно1' зaйнятocтi, нiж загалом у низиннш. Так, у 2005 p. на щ двi внут-piшньoтepитopiaльнi одинищ кiлькicть штатних пpaцiвникiв cтaнoвилa 37,9 % (77,7 тиа ocí6 вщ вcieï кiлькocтi таких пpaцiвникiв perio^), зoкpeмa на пepeдгipну - 20,4 % (41,9 rac. ocí6), а на rip^^ - 17,5 % (35,8 rac. ocí6).
По-трете, cepeдньooблiкoвa кiлькicть штатних пpaцiвникiв у вЫх пpиpoднoeкoнoмiчниx зонах в aнaлiзoвaниx po^x пepeвepшуe пpaцiвникiв в eквiвaлeнтi повно1' зaйнятocтi, що пiдтвepджуe пpo значну чаетку ^ащвни-кiв, якi ^ацюють в нeпoвнoму peжимi зaйнятocтi.
2. Трyдoвий пoтeнцiaл як ocнoвний cтрaтeгiчний ресурс perioHy.
Тpудoвий пoтeнцiaл е головним чинником eкoнoмiчнoгo зpocтaння в pe-гioнax. Peгioнaльнa дифepeнцiaцiя piвня poзвитку людcькиx pecуpciв визна-чaeтьcя вiдмiннocтями дeмoгpaфiчниx тeндeнцiй, зaйнятocтi нaceлeння та cтaну pинку пpaцi, ocвiтньo-квaлiфiкaцiйниx xapaктepиcтик тpудoвoгo пoтeнцiaлу, piвня мaтepiaльнoгo та фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння нaceлeння, poзвитку тоща^ь-но1' iнфpacтpуктуpи та cиcтeми зaбeзпeчeння coцiaльними пocлугaми тощо.
Важливу poль у дocлiджeннi вiдiгpae aнaлiз та пepcпeктиви пpoцeciв i тeндeнцiй, якi впливатимуть на cфepу зaйнятocтi та coцiaльнo-тpудoвиx вщ-нocин загалом. Eparcrara cвiдчить, що пiд впливом нaукoвo-тexнoлoгiчнoгo пpoгpecу змiнюeтьcя poль людини у тpудoвoму пpoцeci. Пocтiйнo зpocтae те-peлiк пpoфeciй, дe пpoфeciйнi навики, piвeнь ocвiти, здaтнicть ocвoювaти ноу-хау визначають уcпiшнicть пiдпpиeмництвa в ушх видах eкoнoмiчнoï дь яльноеть Hacaмпepeд, цe xapaктepнo для тих ce^rn видiв eкoнoмiчнoï дiяль-ноел, якi визначають piвeнь кoнкуpeнтocпpoмoжнocтi peгioнiв як на внут-piшньoму, так i зовшшньому pинкax. У цьому плат, на нашу думку, за^уго-вуе на увагу cтвopeння ^e^am^i' (вiльнoï) eкoнoмiчнoï зони мЗaкapпaттям, дoлучeння Зaкapпaтcькoï oблacтi до cклaду Kapпaтcькoгo Gвpopeгioну, а та-кож cтвopeння cпiльниx пiдпpиeмcтв.
Haукoвцi Iнcтитуту eкoнoмiчнoгo пpoгнoзувaння HAH Укpaïни craep-джують, що Укpaïнa в дoвгoтpивaлiй ^prae^^i змoжe пiдтpимувaти пoмip-нi тeмпи pocту ВВП, якi в cepeдньoму в 1,5 paзa бiльшi, шж aнaлoгiчнi показ-ники кpaïн з poзвинeнoю pинкoвoю eкoнoмiкoю. Вoднoчac вщзначимо, що pi-
вень зростання ВВП у 2001-2004 рр. в Укра!ш значно перевищував аналопч-ний показник розвинених кра!н вС. Ц вимоги стосуються { виробництва валового регюнального продукту (ВРП) в Укра!ш та Закарпатськш область На основ! цього показника та зайнятост населення ми розробили табл. 4.
Табл. 4. Прогноз помiрного зростання виробництва валового регюнального продукту (ВРП) на засадах простого розширення трудового потенщалу*
Показники 2005 (базовий) 2006 2011 2015 2015, % 2005
Закарпатська область
Валовий регюнальний продукт (фактичних цiнах), млн грн 6700 8065 11676 17199 256,7
Коефщент збiльшення 1,265 1,204 1,149 1,473 X
Кшькшть постшного населення, тис. 1242,6 1241,0 1245,6 1249,8 100,6
% до попереднього !з аналiзо-ваних роюв 99,8 99,9 100,1 100,3 0,6 в.п.
Зайнятшть, тис. ошб 551,0 543,3 553,4 556,1 100,9
% до попереднього !з аналiзо-ваних роюв 102,4 98,6 100,4 100,5 100,9
ВРП на одну особу, грн - постшного населення 5373 6499 9376 13761 255,3
- зайнятого населення 12160 14844 21099 30928 254,3
Дов1дково: Украта
Валовий регюнальний продукт (фактичних щнах), млн грн 441452 537667 778401 1146585 259,7
Коефщент збшьшення 1,279 1,218 1,149 1,473 X
Кшькшть постшного населення, млн 46,7 46,5 45,1 45,6 97,8
% до попереднього !з аналiзо-ваних роюв 99,1 99,6 98,9 101,1 2,0 в.п.
Зайнятшть, млн ошб 20,7 20,7 25,3 27,2 131,4
% до попереднього !з аналiзо-ваних роюв 101,5 100,0 107,7 107,6 6,1 в.п.
ВРП на одну особу, грн - постшного населення 9372 11562 17259 25144 268,3
- зайнятого населення 21326 25974 30767 42154 197,7
Примтка: *Розраховано за джерелом: [2, с.125".
Виходячи з наведено! таблищ, можна зробити тенденцшш висновки щодо зростання виробництва валового регюнального продукту протягом 2006-2015 рр. за незначного збшьшення зайнятосп, а саме:
• за пом!рним прогнозом економiчного розвитку Украши на перспективу видно, що з 2006 по 2010 р. середньорiчний темп приросту ВВП становитиме 8,0 %, або збшьшиться за цей перюд на 47,0 %;
• проте фактичт дат засвiдчують, що у 2005 р. валовий регiональний продукт на Закарпатп зрю на 26,5 %, в 2006 р. - на 20,4 %, а в Украш ввдповвдно на 27,9 та 21,8 %, тобто приршт ВВП за один окремо взятий з цих рошв (2005, 2006 р.) перевершив прогнозоват показники майже в 3 рази;
• для подальше перcпективниx розрaxyнкiв ми вивели коефщенти зб^шен-ня цього показника на 2011 та 2015 рр., як взято з вiдповiдноï науково! роз-робки Iнcтитyтy економiчного прогнозування HAH Укрaïни [2, c. 125, 139] як для краши загалом, i зacтоcовaнi для aнaлогiчниx розракунив на рiвнi ре-гiонy;
• у 2015 р. порiвняно з 2005 р. ВРП у Закарпатськш обл. зб^ш^^я на 156,7 %, а по Украш - на 159,7 %. У процеш подальшого перcпективного доcлiдження врaxовaно також показники шлькосп поcтiйного нacелення. В регют в aнaлiзовaниx перcпективниx рокax вщтворення нacелення матиме розширений xaрaктер, в Украш до 2011 р. - звужений режим ввдтворення, а вже до 2015 р. проявился тенденщя до розширеного вiдтворення нacелення. Тенденщя розширеного вщгворення нacелення в Закарпатськш облacтi не викликае cyмнiвy, оcкiльки вона почала проявлятиcя з 2006 р., а в Украш продовжyетьcя тенденщя звуженого вiдтворення;
• на оcновi перcпективниx показнишв вiдтворення посгшного та зайнятого на-cелення здшотено розрaxyнок щодо виробництва валового регюнального продукту в розрaxyнкy на одну о^бу такого нacелення. Перcпективнi дат також зacвiдчyють про нaроcтaючy тенденщю щодо виробництва ВРП в роз-рaxyнкy на одну оcобy як поемного, так i зайнятого на^лення в регiонi та Укрaïнi.
Трaнcформaцiйнi процеcи в економщ зумовили актив1защю територь aльниx перемщень нacелення, тобто м^ацыню процеЫв, як cтaли окре-мим i cпецифiчним фактором формування нащонального та регiонaльниx ри-нюв прaцi (aдмiнicтрaтивнi облacтi Украши, АР Крим). Науковий i прагма-тичний iнтереc cтaновлять доcлiдження оcновниx нaпрямiв мiгрaцiï на^лен-ня в межax рaйонiв i мicт за природноекономiчними зонами регiонy (табл. 5).
З табл. 5, як зacвiдчyють доошдження, проявляютьcя тaкi негaтивнi тенденци двоx aнaлiзовaниx мiгрaцiйниx процеciв у регюш: загалом вщбу-вaетьcя звужене вщтворення нacелення за рaxyнок циx напрямюв мiгрaцiï. Так, в aнaлiзовaномy рощ caльдо мiгрaцiï cтaновило -2333 ошби.
Aнaлогiчнa тенденцiя xaрaктернa для вcix природноекономiчниx зон, i оcобливо найбшьше зменшилоcь нacелення у передгiрнiй ^альдо мiгрaцiï -1327) та в пр^кт (-968 оciб);
• найб^ша чacткa негативного caльдо мiгрaцiï припадае на мiжрегiонaльнy мiгрaцiю (-1528 ошб, або 65,5 % до вcix напрямюв мiгрaцiï). У межax при-родноекономiчниx зон дещо протилежнi тенденци. Так, у низиннiй природ-ноекономiчнiй зонi переважае мiждержaвнa мiгрaцiя порiвняно з мшреп-ональною, а у передпрнш та гiрcькiй навпаки - мшрегюнальна мiгрaцiя. Бiльш мacштaбнa мшрегюнальна м^ащя впливае на зменшення чиcельноc-т нacелення облай! та природноекономiчниx зон, проте цей напрямок мкра-njï не впливае на кшьшеть нacелення Укрaïни;
• внacлiдок мiждержaвноï мiгрaцiï нacелення регiонy в 2005 р. зменшило^ на 805 ошб, або на 34,5 % до вcix напрямшв мiгрaцiï. Haйбiльш негативне caль-до мiждержaвноï мiгрaцiï - у низиннш природноекономiчнiй зонi (-510 ошб), а також у пр^шй (-220 оciб), i значно нижчий показник у передгiрнiй (93 о^би);
Табл. 5. Мiжрегiональна та мiждержавна мйгращя населення регюну у 2005р*
Райони та мтста Всього, ос1б Зокрема:
м1жрегюнальна м1гращя мшдержавна м1гращя
при- бу-лих вибу-лих сальдо мнра-цн при- булих вибу-лих сальдо мнра-ДИ при- булих вибу-лих сальдо мнра-ДИ
Низинна природноеконом1чна зона
м. Ужгород 2033 2361 -328 425 599 -174 34 96 -62
м. Мукачево 1520 1352 168 421 474 -53 38 111 -73
м. Берегово 178 381 -203 45 105 -60 - 70 -70
м. Чоп 153 160 -7 88 75 13 - 16 -16
Берепвський 299 294 5 54 59 -5 - 53 -53
Виноград1всь-кий 516 707 -191 171 269 -98 17 78 -61
Мукач1вський 891 869 22 186 197 -11 18 128 -110
Ужгородсь-кий 936 440 496 76 80 -4 12 77 -65
Разом по зот: 6526 6564 -38 1466 1858 -392 119 629 -510
Передпрна природноеконом1чна зона
м. Хуст 218 352 -134 108 149 -41 8 28 -20
1ршавський 340 825 -485 90 272 -182 4 42 -38
Тяч1вський 469 916 -447 235 522 -287 43 63 -20
Хустський 283 544 -261 164 312 -148 18 33 -15
Разом по зот: 1310 2637 -1327 597 1255 -658 73 166 -93
Прська при] родноеконом1чна зона
Великоберез-нянський 182 254 -72 65 85 -20 1 25 -24
Воловецький 207 352 -145 92 141 -49 2 22 -20
М1жпрський 233 453 -220 85 229 -144 9 20 -11
Перечинсь-кий 244 283 -39 38 46 -8 3 49 -46
Рах1вський 246 512 -266 179 372 -193 8 17 -9
Свалявський 354 580 -226 138 202 -64 7 99 -92
Разом по зот: 1466 2434 -968 597 1075 -478 30 232 -202
По област! 9302 11635 -2333 2660 4188 -1528 222 1027 -805
Природноеконом1чн1 зони, % до област1
Низинна 70,2 56,4 1,6 55,2 44,3 25,6 53,6 61,2 63,3
Передг1рна 14,1 22,7 56,9 22,4 30,0 43,1 32,9 16,4 11,6
Прська 15,7 20,9 41,5 22,4 25,7 31,3 13,5 22,6 25,1
Прим1тка: * Розраховано за джерелом: [1, с. 391-393; 3, с. 46-49; 4, с. 57-62].
Висновок. Отже, здшснене дослщження показало, що до перспектив-них напрямюв удосконалення управлшня м^ращею належать регулювання мiждержавного руху населення, емiграцiйних процесiв (трудових, стацюнар-них), стримування нелегальних виlздiв робочо! сили за межi кра1ни, як поля-гають у використаннi досвщу окремих кра1н щодо "продажу" надлишково! робочо! сили на певний час шшим державам та з устхом використовуе цiла низка кра1н, передуЫм: Туреччина, колишнi республiки Югослави, Китай, Польща, Iндонезiя, Фiлiппiни та шшь Такий досвiд сприятиме зменшенню
напруги на ринку пращ та полшшенню кшьюсних i якiсних характеристик трудового потенщалу в регiонi. Саме тому щ аспекти потребують подальшо-го наукового обгрунтування.
Лiтература
1. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2008 рiк / Головне управлiння статистики у Закарпатськш область - Ужгород, 2009 р. - 559 с.
2. Економжа УкраТни: стратегия i полiтика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. - К. : Вид-во "Фенiкс", 2003. - 1008 с.
3. Етноменшини Закарпаття в умовах ринково'1 трансформацп / В.П. Мжловда, М.А. Лендел, М.1. Пiтюлич та iн. - Ужгород : Изд-во "Карпати", 2006. - 96 с.
4. Концепщя сталого розвитку Закарпаття. - Ужгород, 2002. - 70 с.
УДК 658.713.001.76 Асист Н.Я. Наливайко - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОЦ1НКА РОЗВИТКУ Л1ЗИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАШ1
Розглянуто стан лiзингового ринку в Укрш'ш: проаналiзовано динамшу та се-реднi термши дн лiзингових угод, охарактеризовано структуру лiзингового портфеля за галузями господарства. Встановлено вразливють ринку лiзингових послуг в Укра-ïm до впливу кризових явищ в економiцi, хоча переваги лiзингу над банкiвським кредитом стають особливо вiдчутними у кризових умовах. Удосконалення лiзингового законодавства поряд iз покращенням взаемно'1' пошформованосп суб'eктiв ринку ль зингових послуг може ютотно пiдвищити ефективнiсть останшх, особливо в галузях лiсового комплексу.
Ключов1 слова: лiзинг, шновацн, лiзингова угода, лiзинговий портфель.
Assist. N.Ya. Nalyvayko-NUFWTof Ukraine, L'viv The estimation of leasing services development in Ukraine
The state of leasing market in Ukraine is considered in the article. The article is also analyzing the dynamics and average termination of leasing contracts, defining the structure of leasing portfolio according to the sectors of national economy. Impressionability of market of leasing services is set in Ukraine to influence of the crisis phenomena in an economy, although advantages of leasing above a bank credit become especially perceptible in crisis terms. The improvement of leasing legislation next to the improvement of mutual knowledge of subjects of market of leasing services can substantially promote efficiency of the last, especially in industries of forest complex.
Keywords: leasing, innovation, leasing contract, a leasing portfolio.
Актуальшсть проблеми. Умови господарювання тдприемств у перь од економiчноï' кризи ставлять жорстк вимоги до зниження витрат на вироб-ництво, освоення ново! техтки та технологт, тдвищення якост та конку-рентоспроможност продукци. Однак, багато суб'ект1в господарсько1 д1яль-ност неспроможт виконати поставлен вимоги, оскшьки змушеш експлуату-вати ф1зично спрацьоват та морально застарш основт фонди, застосовувати вщжил1 енерго- та матер1алом1стю технологи. У такт ситуаци потр1бним е пошук яюсно нових метод1в оновлення матер1ально1 бази тдприемств. Одним 1з найефективтших i сучасних метод1в може стати л1зинг [1].
Постановка проблеми. За умов, коли в1дчуваеться брак твестицт i довготермтових кредит1в, особливо коли попршуеться стан матер1ально1 бази укратських тдприемств, застосування л1зингу мае бути ефективним i на-
